ПОВІДОМЛЕННЯ ЩОДО ЗАХИСТІВ ДИСЕРТАЦІЙ ДОКТОРІВ ТА КАНДИДАТІВ НАУК

Міністерство освіти і науки України 3 квітня 2026 року оприлюднило повідомлення про захисти на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук. Публікація здійснена відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 року № 943.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/3swlL, https://qrpage.net/qr/yx6sa, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/atestatsiya-kadriv-vyshchoi-kvalifikatisii/2026/04/03/kandydaty-nauk-03042026.pdf,
https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/atestatsiya-kadriv-vyshchoi-kvalifikatisii/2026/04/03/doktory-nauk-0304-2026.pdf

ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ СТАНДАРТУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ПЕРШОГО (БАКАЛАВРСЬКОГО) РІВНЯ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ ЖУРНАЛІСТИКА

Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт стандарту вищої освіти першого (бакалаврського) рівня зі спеціальності С7 «Журналістика» галузі знань С «Соціальні науки, журналістика, інформація та міжнародні відносини». Документ розроблено на виконання статті 10 Закону України «Про вищу освіту». Він містить загальну характеристику, вимоги щодо обсягу кредитів ЄКТС, необхідного для здобуття відповідного рівня освіти, мінімальний обсяг практичної підготовки для освітньо-професійних програм, опис предметної області, перелік обов’язкових компетентностей випускника, загальні компетентності, форму атестації, перелік нормативних документів для спеціальності «Журналіст» за групою професій журналіст, кореспондент, фотокореспондент, оглядач, редактор випусковий, редактор. Дія стандарту поширюватиметься на здобувачів вищої освіти та заклади вищої освіти. Його упровадження забезпечить встановлення рамкових вимог до освітніх програм та компетентностей здобувачів освіти. Зауваження та пропозиції до проєкту стандарту можна подати до 20 квітня 2026 року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-do-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-standartu-vyshchoi-osvity-vyshchoi-osvity-pershoho-bakalavrskoho-rivnia-zi-spetsialnosti-c7-zhurnalistyka,
https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/04/06/s7-bakalavr.docx

ІНФОБЮЛЕТЕНЬ LUKE - БЕРЕЗЕНЬ 2026

Проєкт LUKE оприлюднив новий випуск інформаційного бюлетеня з оглядом поточних активностей в межах проєкту. Йдеться про зміст етапів реалізації цього проекту, запуск спільного конкурсу LUKE для підтримки співпраці у галузі досліджень та інновацій між українськими та європейськими партнерами, захід зі встановлення ділових контактів дослідників та інноваторів, формування нових партнерських відносин, підготовку проектних пропозицій, запуск платформи пошуку партнерів LUKE, підготовку й обговорення перспективних проектних ідей.

Детальніше: https://nrfu.org.ua/news/informaczijnyj-byuleten-luke-berezen-2026/,
https://horizon-europe.org.ua/wp-content/uploads/2026/04/newsletter-no-5-mar-2026.pdf, https://horizon-europe.org.ua/en/luke/joint-call/partner-search/

ЦИФРИ В РЕЄСТРАХ ТА ЗВІТАХ

На порталі ДіяОсвіта доступний освітній серіал «Журналістика даних». Він презентує новий сучасний напрям журналістики, що поєднує роботу з даними, аналітичні дослідження та створення суспільно важливих історій. Серіал охоплює повний цикл роботи з даними: від розуміння базових концепцій і пошуку ідей до аналізу, візуалізації й підготовки публікацій. У його 8 серіях розглядаються основи та філософія журналістики даних; організація роботи датакоманди на реальному прикладі; процес пошуку, підготовки та здійснення аналізу даних для створення матеріалів; практичні кейси використання відкритих джерел інформації; інструменти для аналізу та візуалізації даних (zero-code рішення); принципи ефективної та етичної візуалізації; приклади найкращих світових датажурналістських проєктів. Слухачі навчаться аналізувати та структурувати дані без програмування; створювати зрозумілі візуалізації (графіки та карти); працювати з даними етично та без маніпуляцій. Серіал створений ГО «Агенція журналістики даних» у співпраці з Міністерством цифрової трансформації України в рамках проекту «Сприяння належному врядуванню та позитивному бізнес-клімату в регіоні ОБСЄ через цифровізацію та використання відкритих даних».

Детальніше: https://osvita.diia.gov.ua/courses/data-journalism, https://t.me/diia_education/2270

ЧОТИРИДЕННИЙ РОБОЧИЙ ТИЖДЕНЬ В УНІВЕРСИТЕТІ: ЧИ Є ПІДСТАВИ ДЛЯ ОПТИМІЗМУ?

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джульєт Роуселл «Університет, що запровадив чотириденний робочий тиждень, повідомляє про позитивні результати, однак скептицизм зберігається». У ній автор аналізує досвід упровадження скороченого робочого тижня у Лондонському кампусі Університету Сандерленда та реакцію академічної спільноти на цю ініціативу. ЗВО запровадив чотириденний робочий тиждень зі збереженням попереднього рівня оплати праці. Значна частина опитаних про результати цього експерименту співробітників засвідчила зростання продуктивності, зниження рівня захворюваності та покращення загального самопочуття. Також мало місце зменшення витрат, пов’язаних із наймом персоналу. Важливою особливістю організації роботи стало те, що вихідні дні співробітників розподілені упродовж тижня, що дозволяє установі функціонувати у звичному режимі без скорочення часу обслуговування студентів. Такий підхід демонструє можливість поєднання гнучких умов праці з безперервністю освітнього процесу. Водночас, попри загальні позитивні оцінки, більшість університетів не поспішають запроваджувати подібні зміни, посилаючись на фінансові та інституційні труднощі. Деякі експерти звертають увагу на те, що чотириденний робочий тиждень поряд із перевагами має недоліки, оскільки скорочення кількості робочих днів не супроводжується зменшенням загального навантаження, отже зберігається ризик інтенсифікації праці. Дискусія навколо чотириденного робочого тижня відображає пошук нових моделей організації праці у системі вищої освіти, яка все більше потерпає від проблем перевантаження персоналу, стресу та обмежених ресурсів.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/four-day-week-university-hails-results-scepticism-remains

ОЕСР: НОВІ ДАНІ ЩОДО СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТА БАГАТОНАЦІОНАЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ

У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено аналітичний матеріал «Багатонаціональні підприємства: нові дані ОЕСР-ООН щодо сталого розвитку зміцнюють відкриті докази». У ньому зазначається, що багатонаціональні підприємства відіграють все більш важливу роль у світовій економіці. Вони визначають структуру торгівлі, інвестиційні потоки та виробництво у різних країнах, проте їх складні організаційні структури важко відобразити за допомогою традиційних статистичних джерел. Для вирішення цієї проблеми була розроблена Платформа інформації про багатонаціональні підприємства. Цей онлайновий ресурс надає максимально повне уявлення про такого роду підприємства і їхні транскордонні мережі, об'єднуючи усі доступні дані в єдиному структурованому середовищі (у т.ч. дані про дочірні компанії, зв'язки щодо власності, цифрову присутність, основні корпоративні події). Завдяки цьому користувачі можуть отримати цілісне уявлення про організацію багатонаціональних корпорацій та тенденції їхнього розвитку. Платформа підтримує аналітику стосовно динаміки бізнесу, продуктивності, переміщення прибутку, оподаткування, міжнародної торгівлі, інвестицій. Це в сукупності допомагає уповноваженим органам у формуванні політики. На платформі наразі представлена інформація про 500 найбільших транснаціональних корпорацій, їхній цифровий реєстр, присутність компаній в мережі інтернет, а також має вбудований інструмент відстеження значущих структурних подій (злиття, поглинання, реорганізація).

Детальніше: https://www.oecd.org/en/blogs/2026/03/MNE-thing-is-possible-New-OECD-UNSD-data-release-strengthens-open-evidence-on-multinational-enterprises.html

МЕНЕДЖМЕНТ ХХІ СТОЛІТТЯ: ГЛОБАЛІЗАЦІЙНІ ВИКЛИКИ

23 квітня 2026 року відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Менеджмент ХХІ століття: глобалізаційні виклики». Захід присвячений пам'яті завідувача кафедри менеджменту Полтавської аграрної академії Маркіної Ірини Анатоліївни. Планується обговорити наступні питання: управління організацією як соціально-економічною системою; менеджмент ресурсів в умовах глобалізаційних викликів; HR-менеджмент та соціальний менеджмент; правове забезпечення діяльності підприємства; галузеві та регіональні аспекти сучасного менеджменту; публічне управління; аграрний менеджмент; менеджмент туристичного бізнесу; міжнародний менеджмент та менеджмент зовнішньоекономічної діяльності; управління ризикозахищеністю, безпекою та конкурентоспроможністю підприємства; маркетинговий менеджмент; цифровий менеджмент та інтелектуальні інформаційні технології в умовах глобалізації; сучасні підходи до освітнього менеджменту. Організатори: Полтавський державний аграрний університет, ННЦ «Інститут аграрної економіки» НААН України, Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Наукова установа «Науково-дослідний центр сталого розвитку», ГО «Науково-дослідний інститут соціально-економічного розвитку», Національний університет біоресурсів і природокористування України, Сумський національний аграрний університет Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця.

Детальніше: https://www.pdau.edu.ua/sites/default/files/node/14801/informaciynyy_lyst_pdau_1.pdf, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdWGU5x8qpsPDC0s-FWEvy-IbfOLUzV9ttu0i1NHcspgP9ftg/viewform, https://esu.com.ua/article-63723, https://www.pdau.edu.ua/content/materialy-konferenciy

РОЛЬ ОРГАНІЗАЦІЙ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА У РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ ТА НАВЧАННІ УПРОДОВЖ ЖИТТЯ

На сайті Європейського фонду освіти опублікований аналітичний матеріал «Роль організацій громадянського суспільства у розвитку людського капіталу та навчанні упродовж життя». Наголошується на зростанні ролі організацій громадянського суспільства та подається огляд даних восьми національних тематичних досліджень щодо внеску цих організацій через інформаційно-просвітницьку діяльність, надання послуг, неформальне навчання, забезпечення взаємодії зі спільнотами та модерації політичного діалогу. Незважаючи на обмежене фінансування, інституційні бар'єри та непослідовні механізми участі, організації громадянського суспільства мають значний потенціал у вирішенні проблем нестачі кваліфікованих кадрів, підтримці вразливих груп населення та зміцненні інклюзивного управління. Маргарета Ніколовська, автор публікації, закликає до поширення інституціоналізованої співпраці й забезпечення сталого фінансування, щоб ці структури могли повною мірою виконувати свою роль партнерів у формуванні ефективних, справедливих та готових до майбутнього систем розвитку людського капіталу.

Детальніше: https://www.etf.europa.eu/en/publications-and-resources/publications/role-civil-society-organisations-human-capital-0, https://www.etf.europa.eu/sites/default/files/2026-03/catalysts%20for%20change-TA0126003ENN.pdf

СКОРОЧЕННЯ ПЕРСОНАЛУ Є СТРАТЕГІЧНОЮ ПОМИЛКОЮ, ЯК І ПОДІЛ НА ВИКЛАДАЧІВ ТА ДОСЛІДНИКІВ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Кетрін Габбард і Демієна Пейджа «Навіть у складні часи викладацький персонал є цінним активом, а не витратами, яких слід позбутися». У ній автори наголошують, що скорочення викладацького складу в умовах фінансового тиску є стратегічно хибним рішенням, яке підриває основи функціонування університетів. Викладання – основа діяльності університету та ключове джерело доходів. У секторі вищої освіти Великої Британії надходження від освітньої діяльності університетів перевищують доходи від досліджень і в багатьох випадках є визначальними для фінансової стабільності інституцій. Саме викладацький персонал відіграє центральну роль не лише у навчальному процесі, а й у забезпеченні економічної життєздатності ЗВО. Внесок викладачів не обмежується проведенням занять: вони здійснюють проєктування освітніх програм, оцінювання результатів навчання, супровід навчального шляху студентів, підтримують їхню академічну мотивацію. Саме це забезпечує залучення і подальше утримання студентів. Разом із тим, наразі існує системна проблема, суть якої - недооцінка викладацької праці. Попри формальне зростання уваги до якості викладання та розвитку освітніх траєкторій, значна частина викладачів працює в умовах нестабільної зайнятості, зокрема - на тимчасових або часткових контрактах. Така практика підриває професійну стабільність і негативно впливає на якість освітнього процесу через зростання стресу, ризик професійного вигорання та плинність кадрів. Причому викладачі, орієнтовані виключно на освітню діяльність, частіше працюють на умовах неповної зайнятості. Поділ академічного персоналу на «викладацький» і «дослідницький» є умовним і не відображає реальної складності їхньої діяльності. Багато викладачів активно займаються науковою та методичною роботою, беруть участь у професійних спільнотах і роблять суттєвий внесок у розвиток освітніх практик, однак ці види діяльності часто залишаються недостатньо визнаними на інституційному рівні. Кетрін і Демієн підкреслюють, що викладацький персонал є ключовим ресурсом університетів, а не не допоміжним елементом, і саме від нього залежить якість освіти та фінансова стабільність ЗВО. Економічні проблеми не повинні призводити до скорочення саме цієї категорії працівників, оскільки такі рішення підривають довгострокову спроможність університетів виконувати свою місію.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/even-hard-times-teaching-staff-are-vital-assets-not-costs-be-shed

ОЕСР: ВИМІРЮВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО КАПІТАЛУ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «До вимірювання соціального капіталу для перетворення територій: ідеї та міркування щодо створення локалізованої системи показників ОЕСР» із серії «Документи ОЕСР щодо розвитку місцевої економіки та зайнятості». У ньому зазначається, що соціальний капітал, - соціальні норми, спільні цінності, інституційні домовленості, громадянська активність та соціальні зв'язки, - сприяє співпраці між групами населення та відіграє ключову роль у локальних трансформаціях. Це не просто «соціальні стосунки» в абстрактному вигляді, а стосунки, вбудовані в конкретні просторові, інституційні та культурні контексти. Громади формують та підтримують соціальний капітал через повторювані щоденні взаємодії, сприяючи перетворенню довіри та спільних зв'язків на відчутні колективні дії. Соціальний капітал має місцевий вимір, сприяє економічному розвитку та стійкості, може покращувати доступ до якісних робочих місць через створення мереж, підтримувати місцеве підприємництво та інновації. У кризові часи він зміцнює стійкість, сприяючи координації та співпраці на різних рівнях управління, що особливо цінно для регіонів, що стикаються з промисловим переходом, де працівники повинні перекваліфіковуватися, мігрувати і інші сектори та адаптуватися до нових економічних реалій. Соціальний капітал є ключовим компонентом добробуту людей, що сприяє якості життя шляхом зміцнення зв'язків у громаді та безпеки, а також створенню сприятливого та здорового середовища. Разом із тим, він може генерувати й негативні ефекти, а його вплив залежить від контексту: міцні соціальні зв'язки можуть підтримувати колективні дії та одночасно - норми виключення, опір економічним та екологічним змінам, поширення дезінформації, досягнення шкідливих цілей (таких, як організована злочинність або шкідливий тиск з боку однолітків). У документі розглядаються рамки вимірювання соціального капіталу та пропонуються шляхи розроблення більш коректної системи індикаторів для регіонів та міст ОЕСР, яка може полегшити оцінювання впливу соціального капіталу на трансформацію територій.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/towards-measuring-social-capital-for-place-transformation_d5f18ab6-en.html,
https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/towards-measuring-social-capital-for-place-transformation_7f10e416/d5f18ab6-en.pdf,
https://doi.org/10.1787/d5f18ab6-en