ПІДПИСАНО ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО НАУКОВУ І НАУКОВО-ТЕХНІЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ»
Президент України підписав Закон України 4794-IX «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо питань дослідницької інфраструктури та підтримки молодих вчених». Документ спрямований на оновлення правил функціонування дослідницької інфраструктури, підтримку молодих учених та забезпечує узгодження українського законодавства з нормами Європейського Союзу. Серед системних змін у законодавстві: визначено сутність та поняття «відкрита наука», «відкритий доступ», «оптимізовані дослідницькі дані (FAIR-дані)», «Національна електронна науково-інформаційна система», «постдокторант», «принципи FAIR», «дослідницька інфраструктура». Запроваджується повноцінна рамка функціонування дослідницької інфраструктури завдяки визначенню особливостей діяльності локальних, розподілених і віртуальних (цифрових) інфраструктур, створення Реєстру дослідницької інфраструктури, можливості формування національних консорціумів як інструменту об’єднання ресурсів, передбачена підтримка розвитку людського потенціалу в науці. Закон вводить механізми конкурсного добору постдокторантів, розширює можливості грантової підтримки програм навчання в аспірантурі, ад’юнктурі, докторантурі, інтернатурі та резидентурі з боку Національного фонду досліджень України, уточнює роль і повноваження рад молодих учених, визначає нову роль наукового керівника наукового (науково-технічного) проєкту та його повноваження у досліджені, розширює доступ учених до дослідницької інфраструктури та наукових даних, посилюючи вимоги до якості та достовірності результатів досліджень. Також оновлюються підходи до формування державного замовлення на науково-технічні розробки, розширюються цілі державної політики у сфері науки через впровадження принципів відкритої науки.
Детальніше: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4794-20#Text, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19#Text,
https://mon.gov.ua/news/prezydent-ukrainy-pidpysav-zakon-shchodo-rozvytku-doslidnytskoi-infrastruktury-ta-pidtrymky-molodykh-uchenykh
Президент України підписав Закон України 4794-IX «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо питань дослідницької інфраструктури та підтримки молодих вчених». Документ спрямований на оновлення правил функціонування дослідницької інфраструктури, підтримку молодих учених та забезпечує узгодження українського законодавства з нормами Європейського Союзу. Серед системних змін у законодавстві: визначено сутність та поняття «відкрита наука», «відкритий доступ», «оптимізовані дослідницькі дані (FAIR-дані)», «Національна електронна науково-інформаційна система», «постдокторант», «принципи FAIR», «дослідницька інфраструктура». Запроваджується повноцінна рамка функціонування дослідницької інфраструктури завдяки визначенню особливостей діяльності локальних, розподілених і віртуальних (цифрових) інфраструктур, створення Реєстру дослідницької інфраструктури, можливості формування національних консорціумів як інструменту об’єднання ресурсів, передбачена підтримка розвитку людського потенціалу в науці. Закон вводить механізми конкурсного добору постдокторантів, розширює можливості грантової підтримки програм навчання в аспірантурі, ад’юнктурі, докторантурі, інтернатурі та резидентурі з боку Національного фонду досліджень України, уточнює роль і повноваження рад молодих учених, визначає нову роль наукового керівника наукового (науково-технічного) проєкту та його повноваження у досліджені, розширює доступ учених до дослідницької інфраструктури та наукових даних, посилюючи вимоги до якості та достовірності результатів досліджень. Також оновлюються підходи до формування державного замовлення на науково-технічні розробки, розширюються цілі державної політики у сфері науки через впровадження принципів відкритої науки.
Детальніше: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4794-20#Text, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19#Text,
https://mon.gov.ua/news/prezydent-ukrainy-pidpysav-zakon-shchodo-rozvytku-doslidnytskoi-infrastruktury-ta-pidtrymky-molodykh-uchenykh
👍2
IP CONNECTING STUDENTS - НОВИЙ СЕЗОН
25 березня 2026 року відбудеться онлайн-зустріч «IP Academy Networking Club: новий сезон IP Connecting Students та освітні можливості для університетів». Захід покликаний поінформувати представників закладів вищої освіти та студентську спільноту про нові освітні можливості у сфері інтелектуальної власності. Запланована презентація нового сезону серії тематичних лекцій від IP Academy для студентської спільноти, присвячених темі інтелектуальної власності у сфері спорту («IP Connecting Students 3.0: IP & Sport»). Слухачі дізнаються про корисні видання, освітні проєкти та аналітичні матеріали, які стануть у нагоді в професійному розвитку та допоможуть поширювати знання про інтелектуальну власність. Організатор - Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій.
Детальніше: https://nipo.gov.ua/ip-academy-networking-club-anons, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeV2A4j_hwdfuoNY3J6NET34IlY_WZM3FoeDENXV34luxzM9g/viewform?usp=header
25 березня 2026 року відбудеться онлайн-зустріч «IP Academy Networking Club: новий сезон IP Connecting Students та освітні можливості для університетів». Захід покликаний поінформувати представників закладів вищої освіти та студентську спільноту про нові освітні можливості у сфері інтелектуальної власності. Запланована презентація нового сезону серії тематичних лекцій від IP Academy для студентської спільноти, присвячених темі інтелектуальної власності у сфері спорту («IP Connecting Students 3.0: IP & Sport»). Слухачі дізнаються про корисні видання, освітні проєкти та аналітичні матеріали, які стануть у нагоді в професійному розвитку та допоможуть поширювати знання про інтелектуальну власність. Організатор - Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій.
Детальніше: https://nipo.gov.ua/ip-academy-networking-club-anons, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeV2A4j_hwdfuoNY3J6NET34IlY_WZM3FoeDENXV34luxzM9g/viewform?usp=header
👍1
ПРОГРАМА VALDEM ДЛЯ МОЛОДИХ ДОСЛІДНИКІВ
Європейська рада докторантів та молодих дослідників (Eurodoc) презентує другий етап освітньої програми фундаментальних цінностей та послів демократії. Її мета – якомога ширше інформування науковців та науково-педагогічних працівників про роль вищої освіти і наукових досліджень у розвитку демократії в Європі, а також про можливість стати послами демократії у своїх установах, дослідницьких спільнотах та суспільстві. Усі бажаючі отримують унікальну можливість зміцнити власне розуміння та дізнатись про кращі практики підтримки демократії в університетах. Курс орієнтований на молодих дослідників з усіх дисциплін і галузей знань. Він забезпечить всебічний огляд демократичних цінностей вищої освіти та наукових досліджень у Європі, надасть теоретичну та практичну основу для просування відповідних цінностей. Програма курсу складається із двох частин: «Демократична місія наукових досліджень та вищої освіти в Європі» та «Роль демократичних державних органів у наукових дослідженнях у Європі». Заявку на участь можна подати до 31 березня 2026 року.
Детальніше: https://eurodoc.net/news/2026/eurodoc-valdem-2026aem_HHjp5kWr-6dM1llx0oveLQ, https://eurodoc.net/sites/default/files/news/2026/02/12/attachments/valdemprogramme2026.pdf, https://eurodoc.net/news/2026/eurodoc-valdem-2026
Європейська рада докторантів та молодих дослідників (Eurodoc) презентує другий етап освітньої програми фундаментальних цінностей та послів демократії. Її мета – якомога ширше інформування науковців та науково-педагогічних працівників про роль вищої освіти і наукових досліджень у розвитку демократії в Європі, а також про можливість стати послами демократії у своїх установах, дослідницьких спільнотах та суспільстві. Усі бажаючі отримують унікальну можливість зміцнити власне розуміння та дізнатись про кращі практики підтримки демократії в університетах. Курс орієнтований на молодих дослідників з усіх дисциплін і галузей знань. Він забезпечить всебічний огляд демократичних цінностей вищої освіти та наукових досліджень у Європі, надасть теоретичну та практичну основу для просування відповідних цінностей. Програма курсу складається із двох частин: «Демократична місія наукових досліджень та вищої освіти в Європі» та «Роль демократичних державних органів у наукових дослідженнях у Європі». Заявку на участь можна подати до 31 березня 2026 року.
Детальніше: https://eurodoc.net/news/2026/eurodoc-valdem-2026aem_HHjp5kWr-6dM1llx0oveLQ, https://eurodoc.net/sites/default/files/news/2026/02/12/attachments/valdemprogramme2026.pdf, https://eurodoc.net/news/2026/eurodoc-valdem-2026
👍2
МІСТ КИЇВ – ДНІПРО
26-27 березня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Міст Київ – Дніпро». Захід присвячений обговоренню актуальних питань управління проєктами, розвитку нейроменеджменту, інформаційних технологій та захисту інтелектуальної власності. Він стане площадкою для обговорення шляхів та методів інформаційного, управлінського, правового, культурного, технічного, технологічного, інжинірингового забезпечення використання результатів науково-дослідних робіт та інноваційних продуктів. Планується розглянути наступні питання: сучасні виклики і тенденції розвитку: питання реформування судової системи і судочинства та вплив цих процесів на ефективність здійснення захисту прав та інтересів суб'єктів ІВ; гармонізація національного законодавства із законодавством ЄС у сфері ІВ та перспективи вдосконалення захисту прав та інтересів суб'єктів ІВ; особливості здійснення захисту прав та інтересів суб'єктів ІВ в умовах надзвичайного правового режиму воєнного стану: судовий та позасудовий захист; питання вдосконалення правового механізму захисту прав ІВ в аспекті завдань післявоєнного відновлення України; застосування цифрових технологій в процедурах захисту прав ІВ; місце судової експертизи в процесі захисту прав на об'єкти ІВ; управління проєктами та програмами; моделювання в економіці та управління проєктами; ІТ-технології в управлінні; перспективи використання комплаєнсу в умовах промислових підприємств; креативний менеджмент; маркетинг, менеджмент, охорона, захист, експертиза та розпорядження правами інтелектуальної власності в контексті їх використання в інноваційних проєктах; трансфер технологій; інформаційне, документальне, патентно-інформаційне забезпечення впровадження інновацій та підвищення конкурентоспроможності підприємств, наукових організацій та навчальних закладів; інтелектуальне підприємництво-каталізатор інноваційного розвитку держави. Організатори: УКРНОІВІ, Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського.
Детальніше: http://nbuv.gov.ua/node/7059, https://nipo.gov.ua/mist-kyiv-dnipro-2026, http://nbuv.gov.ua/sites/default/files/all_files/202602_artilces_field_dopmat_files/viii_mizhn._nauk.-prakt._x_nt.-konf_kix_x_v-dnx_pro_26-27.03.2026.pdf
26-27 березня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Міст Київ – Дніпро». Захід присвячений обговоренню актуальних питань управління проєктами, розвитку нейроменеджменту, інформаційних технологій та захисту інтелектуальної власності. Він стане площадкою для обговорення шляхів та методів інформаційного, управлінського, правового, культурного, технічного, технологічного, інжинірингового забезпечення використання результатів науково-дослідних робіт та інноваційних продуктів. Планується розглянути наступні питання: сучасні виклики і тенденції розвитку: питання реформування судової системи і судочинства та вплив цих процесів на ефективність здійснення захисту прав та інтересів суб'єктів ІВ; гармонізація національного законодавства із законодавством ЄС у сфері ІВ та перспективи вдосконалення захисту прав та інтересів суб'єктів ІВ; особливості здійснення захисту прав та інтересів суб'єктів ІВ в умовах надзвичайного правового режиму воєнного стану: судовий та позасудовий захист; питання вдосконалення правового механізму захисту прав ІВ в аспекті завдань післявоєнного відновлення України; застосування цифрових технологій в процедурах захисту прав ІВ; місце судової експертизи в процесі захисту прав на об'єкти ІВ; управління проєктами та програмами; моделювання в економіці та управління проєктами; ІТ-технології в управлінні; перспективи використання комплаєнсу в умовах промислових підприємств; креативний менеджмент; маркетинг, менеджмент, охорона, захист, експертиза та розпорядження правами інтелектуальної власності в контексті їх використання в інноваційних проєктах; трансфер технологій; інформаційне, документальне, патентно-інформаційне забезпечення впровадження інновацій та підвищення конкурентоспроможності підприємств, наукових організацій та навчальних закладів; інтелектуальне підприємництво-каталізатор інноваційного розвитку держави. Організатори: УКРНОІВІ, Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського.
Детальніше: http://nbuv.gov.ua/node/7059, https://nipo.gov.ua/mist-kyiv-dnipro-2026, http://nbuv.gov.ua/sites/default/files/all_files/202602_artilces_field_dopmat_files/viii_mizhn._nauk.-prakt._x_nt.-konf_kix_x_v-dnx_pro_26-27.03.2026.pdf
👍2
ІДЕНТИЧНІСТЬ ЯК РЕСУРС: ВИКОРИСТАННЯ ІМЕН НАУКОВЦІВ У ЦИФРОВИХ СЕРВІСАХ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Сехер Асаф «Grammarly стикається з позовом через інструмент штучного інтелекту, що використовує ідентичності науковців». У ній автор висвітлює ситуацію навколо судового позову проти Grammarly та аналізує етичні й правові наслідки використання генеративного штучного інтелекту в академічному середовищі. Підставою для позову стала функція «Expert Review», яка генерувала поради з редагування текстів, подаючи їх як такі, що «натхненні» відомими авторами, журналістами чи науковцями. При цьому імена реальних людей використовувалися без їхньої згоди, що викликало критику з боку професійної спільноти. Grammarly вже припинила роботу цього інструменту після значного суспільного резонансу. Подібна практика створює ризик спотворення авторських позицій, оскільки згенеровані алгоритмом поради можуть не відповідати реальним поглядам тих, чиї імена використовуються. Це, у свою чергу, підриває довіру до академічної комунікації та ставить під сумнів коректність представлення інтелектуального внеску конкретних осіб. Щодо правових аспектів справи, то позивачі заявили, що використання імен і професійної репутації для комерційних цілей без дозволу може порушувати норми захисту персональних даних і права на публічний образ. Сам позов став важливим прецедентом для регулювання застосування інструментів ШІ у сфері створення контенту. Етичний вимір проблеми пов’язаний з використанням авторитету відомих науковців і публічних інтелектуалів для підвищення довіри до алгоритмічно згенерованих порад, що може вводити користувачів в оману щодо походження та надійності інформації. У результаті виникає розрив між фактичним джерелом знань і тим, як воно презентується. Ситуація навколо Grammarly продемонструвала новий рівень викликів для академічної та видавничої спільноти, пов’язаних із використанням штучного інтелекту. Дедалі актуальнішою стає потреба у чітких правилах щодо авторства, згоди та відповідальності, що по суті є необхідною умовою збереження довіри до наукового знання в умовах стрімкого розвитку цифрових технологій.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/grammarly-faces-lawsuit-over-ai-tool-using-academics-identities,
https://www.wired.com/story/grammarly-is-facing-a-class-action-lawsuit-over-its-ai-expert-review-feature
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Сехер Асаф «Grammarly стикається з позовом через інструмент штучного інтелекту, що використовує ідентичності науковців». У ній автор висвітлює ситуацію навколо судового позову проти Grammarly та аналізує етичні й правові наслідки використання генеративного штучного інтелекту в академічному середовищі. Підставою для позову стала функція «Expert Review», яка генерувала поради з редагування текстів, подаючи їх як такі, що «натхненні» відомими авторами, журналістами чи науковцями. При цьому імена реальних людей використовувалися без їхньої згоди, що викликало критику з боку професійної спільноти. Grammarly вже припинила роботу цього інструменту після значного суспільного резонансу. Подібна практика створює ризик спотворення авторських позицій, оскільки згенеровані алгоритмом поради можуть не відповідати реальним поглядам тих, чиї імена використовуються. Це, у свою чергу, підриває довіру до академічної комунікації та ставить під сумнів коректність представлення інтелектуального внеску конкретних осіб. Щодо правових аспектів справи, то позивачі заявили, що використання імен і професійної репутації для комерційних цілей без дозволу може порушувати норми захисту персональних даних і права на публічний образ. Сам позов став важливим прецедентом для регулювання застосування інструментів ШІ у сфері створення контенту. Етичний вимір проблеми пов’язаний з використанням авторитету відомих науковців і публічних інтелектуалів для підвищення довіри до алгоритмічно згенерованих порад, що може вводити користувачів в оману щодо походження та надійності інформації. У результаті виникає розрив між фактичним джерелом знань і тим, як воно презентується. Ситуація навколо Grammarly продемонструвала новий рівень викликів для академічної та видавничої спільноти, пов’язаних із використанням штучного інтелекту. Дедалі актуальнішою стає потреба у чітких правилах щодо авторства, згоди та відповідальності, що по суті є необхідною умовою збереження довіри до наукового знання в умовах стрімкого розвитку цифрових технологій.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/grammarly-faces-lawsuit-over-ai-tool-using-academics-identities,
https://www.wired.com/story/grammarly-is-facing-a-class-action-lawsuit-over-its-ai-expert-review-feature
👍1
ОЕСР: ПРИВАТНІ ІНВЕСТИЦІЇ У ВИРІШЕННІ СОЦІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Мобілізація приватних інвестицій для вирішення соціальних проблем: роль бізнесу у цілеспрямованій інноваційній політиці» із серії «Документи ОЕСР з науково-технічної та промислової політики». У ньому зазначається, що інноваційні політики, орієнтовані на вирішення конкретних завдань, спрямовані на досягнення чітко визначених суспільних цілей. Однак зміцнення національної конкурентоспроможності та створення нових робочих місць також входять до таких цілей, хоча і опосередковано. Ця складність та багаторівневість цілей проявляється у показниках, які уряди використовують для моніторингу та оцінювання відповідних політик, оскільки у процесі вирішення соціальних проблем використовуються технології та інноваційні рішення. Великі технологічні прориви насправді сприяють економічному зростанню та, відповідно, більш широкій соціальній вигоді. Наприклад, у США такі політики сприяли розвитку інтернету, мРНК-вакцин, зниження вартості сонячної енергії. У цьому документі розглядається, як уряди можуть посилювати участь приватного сектора у цілеспрямованій соціальній політиці. Аналіз інформації, отриманої від приватних компаній та галузевих асоціацій, дозволив експертам встановити, що хоча уряди демонструють цінність участі бізнесу, насправді їхні дії доволі часто підривають прогрес, на практиці відмовляючись від поставлених цілей або концентруючись лише в межах діяльності міністерств науки, технологій та інновацій. Бізнес прагне довгострокових зобов'язань щодо залучення приватних інвестицій. Необхідне системне поєднання інструментів з боку пропозиції та попиту, важливою є реформа регулювання та закупівель, оскільки таким чином можна блокувати або сприяти приватним інноваціям.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/mobilising-private-investment-to-address-societal-challenges_ff217951-en.html,
https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/03/mobilising-private-investment-to-address-societal-challenges_37b534f4/ff217951-en.pdf,
https://doi.org/10.1787/ff217951-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Мобілізація приватних інвестицій для вирішення соціальних проблем: роль бізнесу у цілеспрямованій інноваційній політиці» із серії «Документи ОЕСР з науково-технічної та промислової політики». У ньому зазначається, що інноваційні політики, орієнтовані на вирішення конкретних завдань, спрямовані на досягнення чітко визначених суспільних цілей. Однак зміцнення національної конкурентоспроможності та створення нових робочих місць також входять до таких цілей, хоча і опосередковано. Ця складність та багаторівневість цілей проявляється у показниках, які уряди використовують для моніторингу та оцінювання відповідних політик, оскільки у процесі вирішення соціальних проблем використовуються технології та інноваційні рішення. Великі технологічні прориви насправді сприяють економічному зростанню та, відповідно, більш широкій соціальній вигоді. Наприклад, у США такі політики сприяли розвитку інтернету, мРНК-вакцин, зниження вартості сонячної енергії. У цьому документі розглядається, як уряди можуть посилювати участь приватного сектора у цілеспрямованій соціальній політиці. Аналіз інформації, отриманої від приватних компаній та галузевих асоціацій, дозволив експертам встановити, що хоча уряди демонструють цінність участі бізнесу, насправді їхні дії доволі часто підривають прогрес, на практиці відмовляючись від поставлених цілей або концентруючись лише в межах діяльності міністерств науки, технологій та інновацій. Бізнес прагне довгострокових зобов'язань щодо залучення приватних інвестицій. Необхідне системне поєднання інструментів з боку пропозиції та попиту, важливою є реформа регулювання та закупівель, оскільки таким чином можна блокувати або сприяти приватним інноваціям.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/mobilising-private-investment-to-address-societal-challenges_ff217951-en.html,
https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/03/mobilising-private-investment-to-address-societal-challenges_37b534f4/ff217951-en.pdf,
https://doi.org/10.1787/ff217951-en
👍1
СУЧАСНІ КІБЕРАТАКИ ТА ЯК ЇХ ЗУПИНИТИ
26 березня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться семінар «Україна 2026: як працюють сучасні кібератаки та як їх зупинити». Під час заходу планується обговорити наступні питання: коли бізнес під атакою – що робити; чому 70% компаній не знають, що їх е-ресурси «зламали»; як відбувається кібератака - один шкідливий лист може спричинити зупинку бізнес-процесів; Ransomware-кейси в Україні – як не втратити 100-500 тис. дол. за кіберінцидент; як хакери користуючись вашими вебкамерами спостерігають за об’єктами і вимикають інструменти підтримки безпеки перед кібератакою; якими можуть бути «точки входу» для хакерських атак і на що треба в першу чергу звернути увагу; скільки реально коштує кібератака; що входить у чек-лист кібербкзпеки бізнесу. Організатор - Ukraine Global Faculty.
Детальніше: https://ugf.academy/workshops/ukraine-2026-understanding-modern-cyberattacks-and-how-to-counter-them/
26 березня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться семінар «Україна 2026: як працюють сучасні кібератаки та як їх зупинити». Під час заходу планується обговорити наступні питання: коли бізнес під атакою – що робити; чому 70% компаній не знають, що їх е-ресурси «зламали»; як відбувається кібератака - один шкідливий лист може спричинити зупинку бізнес-процесів; Ransomware-кейси в Україні – як не втратити 100-500 тис. дол. за кіберінцидент; як хакери користуючись вашими вебкамерами спостерігають за об’єктами і вимикають інструменти підтримки безпеки перед кібератакою; якими можуть бути «точки входу» для хакерських атак і на що треба в першу чергу звернути увагу; скільки реально коштує кібератака; що входить у чек-лист кібербкзпеки бізнесу. Організатор - Ukraine Global Faculty.
Детальніше: https://ugf.academy/workshops/ukraine-2026-understanding-modern-cyberattacks-and-how-to-counter-them/
👍1
МАЙБУТНЄ СПІВПРАЦІ DOAJ ТА CROSSREF
На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття «Оновлене партнерство: DOAJ та Crossref зосереджуються на справедливих наукових метаданих та глобальній підтримці». У ній йдеться про розвиток партнерських стосунків DOAJ та Crossref, в яких вони мають намір зосередитися на підтримці сталого та справедливого підходу до розвитку наукових послуг та інфраструктури. Перш за все співпраця охопить роботу із покращення якості наукових метаданих та розширення підтримки журналів у країнах з низьким та середнім рівнем розвитку. Партнери мають намір забезпечити покращання отримання, обробки, зберігання та відображення метаданих на статей у DOAJ в частині точного відображення афіліації авторів та постійних ідентифікаторів, відкритих посилань, збору метаданих. Ще один напрямок взаємної підтримки - глобальна мережа послів для підтримки редакторів журналів, поширення належних практик публікацій з відкритим доступом, організація та проведення семінарів, вебінарів, співпраця з регіональними партнерами, підвищення обізнаності про DOAJ і стандарти публікацій у місцевих наукових спільнотах. Crossref бере на себе зобов’язання із підтримки поїздок послів та організації заходів. За словами керуючого директора DOAJ, це нове партнерство сприятиме розвитку інфраструктури інформаційного обміну відповідно до принципів відкритої науки із відкритістю, співпрацею та довгостроковою стійкістю. DOAJ являє собою онлайн-каталог, що індексує високоякісні рецензовані журнали з відкритим доступом і надає доступ до них. Із DOAJ співпрацює біля сотні волонтерів з академічної спільноти. Crossref - некомерційна організація, яка керує відкритою інфраструктурою для поєднання дослідницьких об'єктів, створюючи довготривалі та багаторазові наукові записи, що лежать в основі відкритої науки.
Детальніше: https://blog.doaj.org/2026/03/12/renewed-partnership-doaj-and-crossref-focus-on-equitable-scholarly-metadata-and-global-support/
На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття «Оновлене партнерство: DOAJ та Crossref зосереджуються на справедливих наукових метаданих та глобальній підтримці». У ній йдеться про розвиток партнерських стосунків DOAJ та Crossref, в яких вони мають намір зосередитися на підтримці сталого та справедливого підходу до розвитку наукових послуг та інфраструктури. Перш за все співпраця охопить роботу із покращення якості наукових метаданих та розширення підтримки журналів у країнах з низьким та середнім рівнем розвитку. Партнери мають намір забезпечити покращання отримання, обробки, зберігання та відображення метаданих на статей у DOAJ в частині точного відображення афіліації авторів та постійних ідентифікаторів, відкритих посилань, збору метаданих. Ще один напрямок взаємної підтримки - глобальна мережа послів для підтримки редакторів журналів, поширення належних практик публікацій з відкритим доступом, організація та проведення семінарів, вебінарів, співпраця з регіональними партнерами, підвищення обізнаності про DOAJ і стандарти публікацій у місцевих наукових спільнотах. Crossref бере на себе зобов’язання із підтримки поїздок послів та організації заходів. За словами керуючого директора DOAJ, це нове партнерство сприятиме розвитку інфраструктури інформаційного обміну відповідно до принципів відкритої науки із відкритістю, співпрацею та довгостроковою стійкістю. DOAJ являє собою онлайн-каталог, що індексує високоякісні рецензовані журнали з відкритим доступом і надає доступ до них. Із DOAJ співпрацює біля сотні волонтерів з академічної спільноти. Crossref - некомерційна організація, яка керує відкритою інфраструктурою для поєднання дослідницьких об'єктів, створюючи довготривалі та багаторазові наукові записи, що лежать в основі відкритої науки.
Детальніше: https://blog.doaj.org/2026/03/12/renewed-partnership-doaj-and-crossref-focus-on-equitable-scholarly-metadata-and-global-support/
👍1
ПОЛЬСЬКА ПРОГРАМА ДОВГОСТРОКОВИХ СТАЖУВАНЬ
Польська академія наук оголосила про старт конкурсу довгострокових наукових стажувань для українських учених. Учасники програми матимуть змогу проводити наукові дослідження в установах Польської академії наук тривалістю від 3 до 12 місяців починаючи з 1 травня 2026 року. Ця програма відкрита для всіх проєктів з усіх галузей науки за умови їхньої наукової цінності, високого рівня наукових досягнень українських учасників та керівника візиту, відповідності запланованих заходів цілям та очікуваним результатам проєктів, реалістичності. Взяти участь у конкурсі можуть науковці, які працюють у будь-якій українській дослідницькій установі, а також представники дослідницьких підрозділів Польської академії наук. Заявку на участь можна подати до 31 березня 2026 року.
Детальніше: https://pan.pl/dlugoterminowe-pobyty-badawcze-naukowcow-zZAfanaIadb_KuE7UZiVIGVVNuEpN0nt86LmszJawVh_aem_DEt5myFqwJv4DO_ythff3w,
https://pan.pl/app/uploads/2026/03/Ogloszenie-PAN-NANU-2026.docx,
https://pan.pl/app/uploads/2026/03/wniosek-o-dofinansowanie-pobytu-naukowca-z-Ukrainy-2026.doc,
https://pan.pl/app/uploads/2026/03/sprawozdanie-mobilnosc-przyjazd-2026.docx,
https://www.nas.gov.ua/news/polska-akademiya-nauk-ogolosila-programu-dovgostrokovih-stazhuvan-dlya-ukranskih-naukovciv
Польська академія наук оголосила про старт конкурсу довгострокових наукових стажувань для українських учених. Учасники програми матимуть змогу проводити наукові дослідження в установах Польської академії наук тривалістю від 3 до 12 місяців починаючи з 1 травня 2026 року. Ця програма відкрита для всіх проєктів з усіх галузей науки за умови їхньої наукової цінності, високого рівня наукових досягнень українських учасників та керівника візиту, відповідності запланованих заходів цілям та очікуваним результатам проєктів, реалістичності. Взяти участь у конкурсі можуть науковці, які працюють у будь-якій українській дослідницькій установі, а також представники дослідницьких підрозділів Польської академії наук. Заявку на участь можна подати до 31 березня 2026 року.
Детальніше: https://pan.pl/dlugoterminowe-pobyty-badawcze-naukowcow-zZAfanaIadb_KuE7UZiVIGVVNuEpN0nt86LmszJawVh_aem_DEt5myFqwJv4DO_ythff3w,
https://pan.pl/app/uploads/2026/03/Ogloszenie-PAN-NANU-2026.docx,
https://pan.pl/app/uploads/2026/03/wniosek-o-dofinansowanie-pobytu-naukowca-z-Ukrainy-2026.doc,
https://pan.pl/app/uploads/2026/03/sprawozdanie-mobilnosc-przyjazd-2026.docx,
https://www.nas.gov.ua/news/polska-akademiya-nauk-ogolosila-programu-dovgostrokovih-stazhuvan-dlya-ukranskih-naukovciv
👍1
ІНСТРУМЕНТИ ШІ ДЛЯ ДОСКОНАЛОГО ДИЗАЙНУ ОСВІТНІХ КУРСІВ
27 березня 2026 року відбудеться вебінар «Підбір моделей ШІ зі стандартами якості для забезпечення досконалості дизайну освітніх курсів». Він покликаний надати усім зацікавленим слухачам поради щодо того, які моделі штучного інтелекту краще використовувати для різних аспектів роботи над дизайном освітніх курсів, а також як поєднувати різні моделі та інструменти ШІ зі стандартами управління якістю. Під час заходу планується розглянути ключову термінологію ШІ; оцінити сильні сторони моделей попереднього навчання, міркування та агентних моделей ШІ для вирішення завдань забезпечення якості; порівняти конкретні моделі ШІ, взявши за основі стандарти управління якістю освіти; обговорити структуру моделей та засоби забезпечення їх узгодженості з управлінням якістю освіти; розібрати матрицю дії з розроблення курсів, інтегрованих зі штучним інтелектом та узгоджених з управлінням якістю освіти. Організатор - Quality Matters.
Детальніше: https://www.qualitymatters.org/professional-development/free-webinars,
https://us02web.zoom.us/webinar/register/WN_Gyu7qcCiT06WL9FsfDxtcA?_355a0627da-1385fff3fb-34606506#/registration
27 березня 2026 року відбудеться вебінар «Підбір моделей ШІ зі стандартами якості для забезпечення досконалості дизайну освітніх курсів». Він покликаний надати усім зацікавленим слухачам поради щодо того, які моделі штучного інтелекту краще використовувати для різних аспектів роботи над дизайном освітніх курсів, а також як поєднувати різні моделі та інструменти ШІ зі стандартами управління якістю. Під час заходу планується розглянути ключову термінологію ШІ; оцінити сильні сторони моделей попереднього навчання, міркування та агентних моделей ШІ для вирішення завдань забезпечення якості; порівняти конкретні моделі ШІ, взявши за основі стандарти управління якістю освіти; обговорити структуру моделей та засоби забезпечення їх узгодженості з управлінням якістю освіти; розібрати матрицю дії з розроблення курсів, інтегрованих зі штучним інтелектом та узгоджених з управлінням якістю освіти. Організатор - Quality Matters.
Детальніше: https://www.qualitymatters.org/professional-development/free-webinars,
https://us02web.zoom.us/webinar/register/WN_Gyu7qcCiT06WL9FsfDxtcA?_355a0627da-1385fff3fb-34606506#/registration
👍1
СЕРВІС ANTI-PLAGIARISM
Anti-Plagiarism - електронна система для виявлення та запобігання плагіату, створена фахівцями Хмельницького національного університету у 2010 році. Її функціонал забезпечує надійну перевірку кваліфікаційних робіт здобувачів вищої освіти, дисертацій, наукових та науково-методичних праць викладачів ЗВО, а також програмного коду, написаного різними мовами програмування з метою виявлення плагіату й перефразування без корктних посилань на джерела інформації щоб запобігати випадкам порушення академічної етики та законодавства. Підключення системи можна здійснювати як для персонального використання, так і для корпоративних клієнтів, закладів освіти та наукових установ. Для антиплагіатної перевірки можна працювати з е-документами різних форматів (*.rtf, *.doc, *.docx *.pdf, *.dxf). Для співставлення використовується власна база даних та пошук у відкритих інтернет-джерелах. Звіти про перевірку наочно демонструють відсоток запозичень, помилок, загальну кількість перевірених символів та лексем тексту, джерела виявлених запозичень. Наразі за даними розробників користувачами системи Anti-Plagiarism є близько 500 українських та зарубіжних університетів та наукових установ.
Детальніше https://ap.km.ua, https://ap.km.ua/AntiPlagiarism/, https://elar.khmnu.edu.ua/items/925378b7-afbf-4c84-b808-fe3e8724a660
Anti-Plagiarism - електронна система для виявлення та запобігання плагіату, створена фахівцями Хмельницького національного університету у 2010 році. Її функціонал забезпечує надійну перевірку кваліфікаційних робіт здобувачів вищої освіти, дисертацій, наукових та науково-методичних праць викладачів ЗВО, а також програмного коду, написаного різними мовами програмування з метою виявлення плагіату й перефразування без корктних посилань на джерела інформації щоб запобігати випадкам порушення академічної етики та законодавства. Підключення системи можна здійснювати як для персонального використання, так і для корпоративних клієнтів, закладів освіти та наукових установ. Для антиплагіатної перевірки можна працювати з е-документами різних форматів (*.rtf, *.doc, *.docx *.pdf, *.dxf). Для співставлення використовується власна база даних та пошук у відкритих інтернет-джерелах. Звіти про перевірку наочно демонструють відсоток запозичень, помилок, загальну кількість перевірених символів та лексем тексту, джерела виявлених запозичень. Наразі за даними розробників користувачами системи Anti-Plagiarism є близько 500 українських та зарубіжних університетів та наукових установ.
Детальніше https://ap.km.ua, https://ap.km.ua/AntiPlagiarism/, https://elar.khmnu.edu.ua/items/925378b7-afbf-4c84-b808-fe3e8724a660
👍1