НАВЧАННЯ З ONLINE LANGUAGE SUPPORT

Онлайн-платформа Online Language Support пропонує підтримку у вивченні іноземних мов. Безкоштовний сервіс OLS був запущений Європейською Комісією щоб допомогти учасникам мобільності Erasmus+ покращити знання іноземної мови, яку вони планують використовувати для роботи, навчання або волонтерства за кордоном, щоб отримати максимальну користь від участі у проєктах. OLS забезпечує гнучку та просту мовну підтримку, сприяючи лінгвістичному різноманіттю, покращенню ефективності навчання та вимірюванню мовних навичок учасників. Наразі доступні курси початкового та середнього рівнів для вивчення й удосконалення знання 29 мов. Початковий рівень також доступний для вивчення української мови. Гнучкий формат навчання дозволяє опановувати мови у власному темпі й відповідно до індивідуальних потреб.

Детальніше: https://www.ujaen.es/internacional/en/online-language-support-ols-2021-2027-higher-education, https://erasmusplus.org.ua/news/rozpochnit-movne-navchannya-razom-z-ols/, https://academy.europa.eu/courses/

ОСВІТА БЕЗ ЖОРСТКИХ РАМОК: ЩО ТАКЕ «STACKABLE» КУРСИ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Тома Вільямса «Університет Лондона планує впровадити «накопичувальні» курси». У ній автор розповідає про нову освітню ініціативу, яка передбачає можливість поступового здобуття кваліфікації через проходження окремих освітніх модулів. Ця ідея розвиває концепцію гнучких освітніх моделей. Наразі Лондонський університет запускає нову онлайн-платформу, яка дозволить студентам проходити окремі післядипломні модулі у зручному для них темпі та комбінувати їх у межах індивідуальної освітньої траєкторії. Кожен модуль має визначену кількість кредитів, які можна поступово накопичувати й у підсумку об’єднати у повноцінну кваліфікацію, отримавши, наприклад, магістерський ступінь. Така модель передбачає значну гнучкість: студенти можуть розпочинати навчання у будь-який момент, самостійно обирати темп опанування матеріалу та проходити оцінювання набутих знань тоді, коли вважають себе готовими до цього. Відсутність традиційних вступних процедур і прив’язки до навчальних семестрів змінює звичну логіку організації освітнього процесу. Модель передбачає можливість навчання на курсах різних закладів освіти, що входять до федерації університету, поєднуючи їх у межах єдиної програми. Це дозволяє формувати так звані «портфельні» ступені, коли освітній результат досягається не через одну цілісну програму, а через послідовне накопичення окремих навчальних компонентів. Упровадження такої моделі пов’язане зі змінами у державній освітній політиці, зокрема - із запровадженням механізмів підтримки безперервного навчання, розподілу фінансування на більш тривалий час, що є актуальним як для здобувачів освіти, так і для тих, хто потребує підвищення кваліфікації. Водночас постає питання взаємного визнання кредитів між різними університетами, яке традиційно є складним для системи вищої освіти. «Накопичувальне» навчання – нова практика в індивідуалізації освітніх траєкторій і розвитку безперервної освіти, яка демонструє перехід від жорстко структурованих програм до гнучких форматів доступності, модульності, орієнтації на потреби студентів та ринку праці.

Детальніше:
https://www.timeshighereducation.com/news/stackable-courses-planned-across-university-london, https://www.london.ac.uk/study/microcredentials, https://www.london.ac.uk/news-events/news/university-london-launches-flexible-stackable-postgraduate-microcredentials

ОЕСР: БЕЗПЕКА І ПРОЗОРІСТЬ В УПРАВЛІННІ КРИТИЧНО ВАЖЛИВИМИ СИРОВИННИМИ РЕСУРСАМИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Підвищення безпеки та прозорості в управлінні критично важливими сировинними ресурсами у Центральній Азії». У ньому зазначається, що Центральна Азія має великі запаси критично важливих сировинних матеріалів, таких як мідь, сурма, титан, молібден та інші. По мірі зростання світового попиту на ці товари у контексті технологічних змін та «зеленого» переходу, регіон може грати важливу роль у майбутніх ланцюжках поставок. Уряди країн Центральної Азії розглядають критично важливі сировинні матеріали як новий двигун зростання та диверсифікації не лише у галузі видобутку, але й у переробці та пов'язаних виробничих процесах. Вони почали упроваджувати принципи відповідального ведення бізнесу, а також встановлюють правові рамки для підвищення ефективності управління екологічними ризиками. Разом із тим, інвестиції у сектор залишаються обмеженими переважно через застарілі геологічні дані, проблеми з регулюванням та домінуючою роллю державних підприємств у гірничодобувній промисловості. У звіті показано, як уряди країн Центральної Азії можуть зробити відповідний сектор більш привабливим для інвесторів та забезпечити його розвиток в якості джерела робочих місць та процвітання для своїх громадян. Для цього необхідно йти шляхом підвищення прозорості, посилення належної обачності та захисту трудових прав, збільшення участі місцевих громад у гірничодобувних проектах. Експерти пропонують рішення для більш ефективного управління екологічними ризиками та скорочення втрат, пов'язаних із розмиванням податкової бази та переміщенням прибутку великими корпораціями. Документ адресований політикам та інвесторам, які прагнуть підтримати перехід Центральної Азії до більш стійкого, інклюзивного та відповідального гірничодобувного сектору.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/advancing-security-and-transparency-for-the-governance-of-critical-raw-materials-in-central-asia_42a74a65-en.html,
https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/03/advancing-security-and-transparency-for-the-governance-of-critical-raw-materials-in-central-asia_09ced3e9/42a74a65-en.pdf,
https://doi.org/10.1787/42a74a65-en

ВІДКРИТА НАУКА, EOSC І DATAVERSEUA

26-27 березня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться серія вебінарів «Відкрита наука, Європейська хмара відкритої науки, DataverseUA». Захід спрямований на підтримку професійного розвитку наукових працівників НАНУ та усіх зацікавлених у вивченні теоретичних і прикладних питань відкритої науки. У програмі передбачене ознайомлення слухачів із Європейською хмарою відкритої науки (EOSC), FAIR- даними, методами управління дослідницькими даними, новоствореним в системі НАНУ репозитарієм наукових даних DataverseUA, інструктивними матеріалами для кураторів даних та депозиторів, надання практичних порад щодо використання репозитарію DataverseUA. Організатор - Київський академічний університет НАН України.

Детальніше: https://kau.org.ua/news/sci/1503-26-27-03-eosc-dataverseua,
https://www.nas.gov.ua/news/onlayn-kursi-z-vidkrito-nauki-ta-repozitariyu-dataverseua-dlya-naukovih-pracivnikiv-nan-ukrani

КУЛЬТУРА, ЗАСНОВАНА НА СПІВПРАЦІ

На сайті Європейської асоціації університетів опублікований тематичний звіт «Підвищення залученості викладачів та розширення можливостей підвищення кваліфікації персоналу». У ньому зазначається, що упровадження культури, заснованої на взаємодії у колективі та серед колег - у практику викладання у закладах вищої освіти може суттєво змінити ставлення до розвитку персоналу. Враховуючи головну мету діяльності Європейської асоціації університетів у сфері навчання та викладання («підвищення якості та актуальності надання вищої освіти та підкреслення важливості навчання та викладання як основної місії вищої освіти»), ЄАУ останнім часом постійно вказує на необхідність зосередження ЗВО на підвищенні якості та актуальності освіти. Раніше проведені дослідження, зокрема - «Оцінювання навчання та викладання», «Гнучке навчання та викладання», «Дослідження стратегій для установ щодо використання стипендії викладання та навчання», - фіксують необхідність стратегічного комплексного інвестування у безперервний професійний розвиток викладачів та персоналу ЗВО. У нинішньому звіті викладено висновки та рекомендації щодо вирішення системних проблем, які перешкоджають залученості персоналу до навчання. Визначено три пріоритети: належне визнання якісного викладання; підвищення ролі спільноти та обміну досвідом у навчанні; важливість позитивної та цілеспрямованої комунікації.

Детальніше: https://eua.eu/publications/reports/enhancing-teacher-engagement-and-expanding-staff-development-opportunities.html,
https://eua.eu/images/publications/Publication_PDFs/EUA_TPG_Report_27_Teacher_engagement.pdf

СИНЕРГІЯ ТУРИЗМУ, ГОСТИННОСТІ ТА КРЕАТИВНИХ ІНДУСТРІЙ

2 квітня 2026 року у змішаному форматі відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Синергія туризму, гостинності та креативних індустрій: наука, освіта, практика». Захід стане площадкою для поширення результатів досліджень у галузі розвитку креативних індустрій, перформативних мистецтв, цифрового та художнього арт-дизайну, туризму, рекреації, системи гостинності у контексті глобалізаційних викликів ХХІ століття. Планується розглянути наступні питання: культурні та креативні індустрії: тенденції та перспективи розвитку в сучасному полікультурному середовищі; сценічне мистецтво в просторі сучасних креативних індустрій: від традицій до перформансу; Digital Art та художні трансформації: візуальна культура в епоху цифровізації; лінгво-культурні аспекти міжкультурної комунікації; інноваційні стратегії розвитку туризму та готельно-ресторанного бізнесу: синергія сервісу, маркетингу та управління; рекреація, фізична активність як основа фізичного виховання. Організатор - Київський національний університет технологій та дизайну.

Детальніше: https://knutd.edu.ua/hot-news/19922/, https://knutd.edu.ua/files/banner/03.03.2026/Information_letter_ua.pdf

АКСЕЛЕРАТОР НАУКОВИХ ТОВАРИСТВ

Міністерство освіти і науки України інформує про старт конкурсного відбору на акселераційну програму для наукових товариств, яку реалізує платформа Science at Risk. Програма орієнтована на команди, які працюють над горизонтальним розвитком наукових спільнот, посиленням їхньої спроможності та налагодженням міжнародної співпраці. Податися можуть як уже зареєстровані наукові товариства, так й ініціативні групи. У рамках програми відбудеться двотижневе онлайн-навчання з менеджменту, грантрайтингу, фандрейзингу, стратегічного планування та розвитку міжнародних партнерств. Учасники отримають необхідну підтримку у створенні нових наукових товариств і розвитку тих, що вже функціонують. Найкращі команди зможуть отримати грант у розмірі до 5 тис. доларів США на реалізацію проєктів міжнародної співпраці. Виконавець - ГО «Куншт». Заявку на участь можна подати до 25 березня 2026 року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/akselerator-dlia-naukovykh-tovarystv-vid-science-at-risk-umovy-uchasti, https://projects.kunsht.com.ua/science-at-risk-accelerator, https://forms.gle/joTeBpdFHQ1JpZNQ7

ЦИФРОВА ГІГІЄНА ДОСЛІДНИКА: ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ РОЛІ ЧАТ-БОТІВ У РОБОТІ З ДАНИМИ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Соріна Краммера «Обраний вами чат-бот — не картотека». У ній автор розглядає ризики використання генеративного штучного інтелекту як основного середовища для зберігання академічних матеріалів і наголошує на необхідності дотримання базових принципів управління даними. Він описує випадок, коли дослідник втратив значний обсяг своїх напрацювань після зміни налаштувань конфіденційності у чат-боті. Ця ситуація яскраво продемонструвала небезпеку надмірної довіри до комерційних платформ, що постачають інструменти ШІ. Автор наголошує: подібні інструменти не призначені для довготривалого зберігання даних і не гарантують їх збереження. Користувачі ШІ визнають, що штучний інтелект може генерувати неточні або помилкові відповіді, однак водночас довіряють йому як основному середовищу для роботи з важливими матеріалами. Така практика свідчить про недостатньо критичне ставлення до технологій та про ігнорування базових принципів цифрової безпеки, нехтування важливими правовими та інституційними аспектами. Зокрема, використання комерційних платформ може суперечити вимогам захисту даних і внутрішнім політикам університетів щодо зберігання дослідницьких матеріалів. Належне управління даними передбачає використання надійних систем збереження та наявність резервних копій, тоді як передача матеріалів стороннім сервісам створює додаткові ризики втрати або неконтрольованого використання інформації. Проблема полягає не лише у технічних обмеженнях платформ, а й у відповідальності самих користувачів. Рішення щодо зберігання даних, погодження з умовами використання сервісів та розуміння їхніх можливостей і обмежень є частиною професійної практики дослідника. Помилки у цих питаннях не можуть розглядатися виключно як недоліки технологій. Необхідно усвідомлено використовувати усю доступну палітру інструментів штучного інтелекту в академічній діяльності, оскільки вони можуть як ефективно підтримувати дослідницькі та освітні процеси, так і створювати ризики. Дотримання принципів цифрової гігієни та відповідального управління інформацією стає ключовою умовою збереження якості та надійності наукової роботи в умовах поширення новітніх технологій.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/campus/your-bot-choice-not-filing-cabinet

ОЕСР: ПІДГОТОВКА БІЗНЕСУ ДО ВПРОВАДЖЕННЯ КВАНТОВИХ ОБЧИСЛЕНЬ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Підготовка бізнесу до впровадження квантових обчислень: основні бар'єри та механізми підтримки» із серії «Документи ОЕСР із цифрової економіки». У ньому зазначається, що квантові інформаційні технології використовують унікальні властивості атомів та фотонів щоб забезпечити збір, обробку та передачу інформації на рівні, який наразі недоступний для класичних інформаційних та комунікаційних технологій. Квантові обчислення стають новою парадигмою, яка забезпечить вирішення завдань, які є складними чи нездійсненними для сучасних класичних комп'ютерних систем. Наразі технологія не досягла зрілості для широкої комерціалізації, а підприємства лише починають вивчати її потенціал як джерело довгострокової конкурентної переваги. У документі розглядається, як компанії можуть підготуватися до технології, яка одночасно є досить перспективною та вкрай невизначеною; розглядається готовність до квантових обчислень; узагальнюється досвід державних та приватних організацій з 10 країн, що підтримують взаємодію бізнесу з квантовими обчисленнями. Показано, що є чотири ключові бар'єри: обмежена технологічна зрілість; неясні варіанти використання та бізнес-наслідки; високі витрати на доступ та навчання персоналу; нестача фахівців, що поєднують експертизу у галузі квантових обчислень зі знаннями у конкретній галузі. Пропонується бачення можливостей подолання цих бар'єрів за допомогою додаткових механізмів підтримки, мережевих та спільних платформ, консультаційних послуг для бізнесу, послуг з розповсюдження технологій, грантів на дослідження та розробки (НДДКР) для бізнесу та консультації із заінтересованими сторонами.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/building-business-readiness-for-quantum-computing_ee847e5f-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/03/building-business-readiness-for-quantum-computing_ff03d9cf/ee847e5f-en.pdf,
https://doi.org/10.1787/ee847e5f-en

ДЕНЬ МОЛОДІЖНОЇ НАУКИ ТА ІННОВАЦІЙ

16 квітня 2026 року відбудеться «День молодіжної науки та інновацій». Захід покликаний стати комфортним комунікаційним простором для науки та бізнесу, де молоді науковці, аспіранти і студенти презентують свої прикладні науково-технічні розробки та обговорять з фахівцями-практиками перспективи подальшого розвитку проєктів. Найкращі проєкти будуть відібрані для участі у 10-тижневій менторській програмі підтримки, що передбачає інтенсивний курс з інноваційного менеджменту та бізнес-моделювання, стипендіальну підтримку, допомогу у підготовці пітч-презентації та створенні відеоролика про проєкт, консультації щодо міжнародних грантових можливостей, формування індивідуальної дорожньої карти розвитку проєкту, зустрічі з ключовими стейкхолдерами. Захід проводиться за підтримки Українсько-данського молодіжного дому. Організатори: Київський академічний університет, Рада молодих вчених НАН України, Noosphere Engineering School.

Детальніше: https://kau.org.ua/news/sci/1504-16-kvitnia-den-molodizhnoi-nauky-ta-innovatsii, https://www.nas.gov.ua/news/den-molodizhno-nauki-ta-innovaciy-mozhlivist-prezentuvati-rozrobki-ta-znayti-partneriv, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdq0ovKdTeVPeVkQlGJ9Bq_KcKDi1vrm8hC5aSo8zoF1NdphA/viewform

ПІДПИСАНО ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО НАУКОВУ І НАУКОВО-ТЕХНІЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ»

Президент України підписав Закон України 4794-IX «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо питань дослідницької інфраструктури та підтримки молодих вчених». Документ спрямований на оновлення правил функціонування дослідницької інфраструктури, підтримку молодих учених та забезпечує узгодження українського законодавства з нормами Європейського Союзу. Серед системних змін у законодавстві: визначено сутність та поняття «відкрита наука», «відкритий доступ», «оптимізовані дослідницькі дані (FAIR-дані)», «Національна електронна науково-інформаційна система», «постдокторант», «принципи FAIR», «дослідницька інфраструктура». Запроваджується повноцінна рамка функціонування дослідницької інфраструктури завдяки визначенню особливостей діяльності локальних, розподілених і віртуальних (цифрових) інфраструктур, створення Реєстру дослідницької інфраструктури, можливості формування національних консорціумів як інструменту об’єднання ресурсів, передбачена підтримка розвитку людського потенціалу в науці. Закон вводить механізми конкурсного добору постдокторантів, розширює можливості грантової підтримки програм навчання в аспірантурі, ад’юнктурі, докторантурі, інтернатурі та резидентурі з боку Національного фонду досліджень України, уточнює роль і повноваження рад молодих учених, визначає нову роль наукового керівника наукового (науково-технічного) проєкту та його повноваження у досліджені, розширює доступ учених до дослідницької інфраструктури та наукових даних, посилюючи вимоги до якості та достовірності результатів досліджень. Також оновлюються підходи до формування державного замовлення на науково-технічні розробки, розширюються цілі державної політики у сфері науки через впровадження принципів відкритої науки.

Детальніше: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4794-20#Text, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19#Text,
https://mon.gov.ua/news/prezydent-ukrainy-pidpysav-zakon-shchodo-rozvytku-doslidnytskoi-infrastruktury-ta-pidtrymky-molodykh-uchenykh