ГЛОБАЛЬНА НАУКА ЧИ ЄВРОПЕЙСЬКІ ПРІОРИТЕТИ: ДИЛЕМА НОВОГО ДОСЛІДНИЦЬКОГО ЦИКЛУ ЄС

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Сехер Асаф «Чи стане наступна програма «Горизонт Європа» привабливою для країн, що не є членами ЄС?». У ній автор аналізує, як зміна геополітичного контексту та нові пріоритети Європейського Союзу можуть вплинути на готовність неєвропейських держав брати участь у наступному етапі цієї масштабної дослідницької програми. Наголошується, що в умовах глобальних викликів співпраця між країнами у сфері науки та інновацій є надзвичайно важливою. Саме тому програма «Горизонт Європа» позиціонується як відкрита до участі не лише держав-членів ЄС, а й асоційованих партнерів. Однак майбутній формат програми викликає дискусії щодо того, чи збережеться така відкритість у наступному фінансовому циклі в контексті посилення уваги ЄС до власної економічної й технологічної конкурентоспроможності. Нові політичні акценти можуть змістити баланс від глобальної співпраці до підтримки внутрішніх інноваційних екосистем. Це, у свою чергу, може зробити менш привабливою співпрацю з науковцями таких країн, як Канада, Японія чи Австралія. Автор звертає увагу на те, що для неєвропейських держав участь у програмі «Горизонт Європа» передбачає не лише доступ до фінансування та дослідницьких мереж, а й фінансові внески та прийняття правил ЄС. У цьому контексті виникає питання співвідношення витрат і вигід: якщо програма дедалі більше орієнтуватиметься на внутрішні пріоритети ЄС, мотивація партнерів може знижуватися. Водночас асоційований статус залишається найбільш повною формою участі, що забезпечує майже рівні права з державами-членами. Окремо автор звертає увагу на роль політичних чинників, які можуть впливати на переговори про приєднання: геополітична напруженість, зміни у міжнародних відносинах та питання стратегічної автономії ЄС формують складне середовище для наукової співпраці. У таких умовах навіть традиційно близькі партнери можуть переглядати свої підходи до участі в європейських дослідницьких ініціативах. Отже, майбутнє міжнародної співпраці у рамках наступної програми «Горизонт Європа» буде залежати від того, наскільки вдасться зберегти привабливість для глобальних партнерів на тлі посилення стратегічних пріоритетів розвитку європейської науки та інновацій.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/will-next-horizon-europe-be-anything-non-eu-states-want-join

ОЕСР: ДОРОЖНЯ КАРТА ПЕРЕХОДУ ДО ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У СФЕРІ ВИМІРЮВАНЬ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Дорожня карта ОЕСР щодо переходу до цифрових технологій у сфері вимірювань у 2026 році» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки». У ньому зазначається, що вимірювання цифрових складових економіки одночасно є ключовим елементом діяльності з розроблення та впровадження політики, заснованої на фактичних даних та складним для реалізації завданням. Адже цифрові технології присутні всюди, що робить концепцію ізольованої «цифрової економіки» застарілою. Ключові проблеми вимірювання цифрової трансформації включають поліпшення міжнародної сумісності пріоритетних показників й забезпечення гнучкості та оперативності статистичних систем щодо впровадження нових концепцій, зумовлених прогресом у галузі цифрових технологій та даних. Перед професійною спільнотою статистиків стоїть завдання розроблення нових міждисциплінарних підходів до збору та аналізу даних, зміцнення можливостей інфраструктури даних, партнерство з приватним сектором та взаємодія з зацікавленими сторонами для забезпечення використання надійних і репрезентативних даних. Дорожня карта ОЕСР щодо переходу на цифрові вимірювання має на меті підтримувати й заохочувати скоординований підхід до діяльності у галузі цифрових вимірювань і включає десять дій щодо моніторингу цифрової трансформації та її впливу. Дорожня карта виходить із визнання того, що національні статистичні системи повинні адаптуватися та розширюватися, щоб адекватно відображати цифровізацію економіки та суспільства, а дезагреговані дані забезпечують відомості, на основі яких можна визначати «цифрові розриви» та ідентифікувати ризики технологічних змін.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/the-oecd-going-digital-measurement-roadmap-2026_b455e132-en.html,
https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/03/the-oecd-going-digital-measurement-roadmap-2026_590c5900/b455e132-en.pdf,
https://doi.org/10.1787/b455e132-en

OPEN DATA DAY 2026

25 березня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться «Open Data Day». Ця щорічна подія присвячена висвітленню впливу відкритих даних на розвиток демократії та цифрового суспільства. Захід стане площадкою для підбиття підсумків розвитку спільноти відкритих даних та обговорення подальших кроків розширення цієї спільноти. Планується розглянути наступні питання: місце України у глобальному ландшафті відкритості та європейському рейтингу Open Data Maturity; минулорічні досягнення спільноти відкритих даних; майбутнє глобальної сфери відкритих даних; обмеження для відкритості даних у складних геополітичних умовах. Організатор - Міністерство цифрової трансформації України.

Детальніше: https://www.facebook.com/mintsyfra/posts/pfbid02gADDYdnioiy4YTji4UDYbZ6f7QghDKNZkWcRTtmCYLX3yqvqq3bWJNEnNHc693hGl
https://curly.click/r/vb83, https://drive.google.com/drive/folders/1RIIthPjNp6G_Gh0-lTlXn96qDO4Xsjm4, https://forms.gle/B86qJMC1pBNwYJCcA

КОНКУРС PHD-ДОСЛІДНИЦЬКИХ ПРОЄКТІВ ДЛЯ ПРОЄКТНОЇ АСПІРАНТУРИ

Міністерство освіти і науки України оголосило старт конкурсу PhD-дослідницьких проєктів, який проводиться у межах експериментального проєкту з підготовки здобувачів ступеня доктора філософії в проєктній аспірантурі. Підставою для нього є наказ МОН від 13 березня 2026 року №442. Конкурс відбуватиметься у два етапи: перший етап (16 березня – 1 травня 2026 року) - подання заявок на участь через Національну електронну науково-інформаційну систему URIS; другий етап (2 травня – 8 червня 2026 року) - наукова експертиза поданих матеріалів та визначення переможців. Початок виконання і відповідного фінансування відібраних PhD-проєктів - 1 липня 2026 року. До участі запрошуються заклади вищої освіти та наукові установи, які за результатами державної атестації наукової діяльності віднесені до групи А або Б за природничо-математичним напрямом, мають ліцензію на підготовку здобувачів третього рівня вищої освіти (доктор філософії). Критерії відбору кандидатів: наявність диплома магістра; проведення дослідження переважно на території України; підтверджений досвід наукової діяльності (публікації, участь у конкурсах тощо). Пріоритетні напрями конкурсу відповідають напрямам «Стратегії цифрового розвитку інноваційної діяльності України на період до 2030 року» та охоплюють природничі науки й технології (математика, статистика; фізика й астрономія, прикладна фізика та наноматеріали; хімія; науки про Землю, екологія; біологія та біохімія стійкість організму людини до екстремальних факторів). Перевага надаватиметься проєктам, спрямованим на задоволення потреб безпеки та економіки України. Максимальна вартість PhD-проєкту до 900 тис. грн. Оплата праці здобувача ступеня доктора філософії за 14-м тарифним розрядом із коефіцієнтом 3 (до 25 тис. грн на місяць), керівника проєкту - 0,25 ставки 18 тарифного розряду (до 4,4 тис. грн / міс). Також передбачене фінансування придбання матеріалів, оплата відряджень, компенсація адміністративних витрат університету / інституту. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 1 травня 2026 року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-rozpochynaie-konkurs-phd-doslidnytskykh-proiektiv-dlia-proiektnoi-aspirantury, https://nauka.gov.ua/information/pa2026/

КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЯ ВРАЗЛИВОСТІ: МІЖ ДОПОМОГОЮ ТА НЕЕТИЧНОЮ МАНІПУЛЯЦІЄЮ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Таш Мосгейм «Сервіси академічних апеляцій орієнтуються на студентів у моменти їхньої найбільшої вразливості». У ній автор розглядає зростання пропозиції комерційних послуг, що пропонують студентам допомогу в оскарженні дисциплінарних рішень, а також аналізує пов’язані з цим етичні та регуляторні ризики. У статті зазначається, що останнім часом сформувався новий сегмент освітнього ринку — компанії, які пропонують підтримку студентам, звинуваченим у порушенні академічної доброчесності. Вони позиціонують себе як консультанти, що допомагають розібратися в процедурах, зібрати докази та підготувати аргументацію для захисту. Дослідники застерігають, що така діяльність часто відбувається в «регуляторній та етичній сірій зоні», оскільки окремі сервіси можуть фактично сприяти уникненню санкцій навіть у випадках доведених фактів етичних порушень. Такі компанії активно використовують ситуації, коли студенти перебувають у стані стресу та невизначеності після звинувачень у порушенні академічної етики. Саме у такі моменти вони найбільш схильні звертатися по допомогу, що створює можливості для комерційної експлуатації їхньої вразливості. Деякі сервіси заявляють про високі показники своєї успішності, що додатково стимулює попит на подібного роду послуги. Було проведене дослідження, в рамках якого проаналізовано майже тисячу онлайнових рекламних повідомлень таких сервісів. Встановлено, що вони часто імітують юридичну допомогу, пропонуючи комплексний супровід у дисциплінарних процедурах. При цьому їхня діяльність залишається навмисно неоднозначною: з одного боку, вони декларують підтримку студентів у розумінні процедур, з іншого допомагають формувати стратегії уникнення відповідальності. Поява таких сервісів на думку Таша, пов’язана з особливостями університетських процедур, де має місце складність дисциплінарних процесів, недостатня прозорість окремих етапів та обмежена підтримка студентів. Це вказує як на проблему комерціалізації, так і на наявність «сліпих зон» у внутрішніх механізмах академічного регулювання. Зростання індустрії сервісів академічних апеляцій відображає специфіку нинішнього етапу трансформацій у сфері вищої освіти, де поєднуються комерційні інтереси, інституційні обмеження та потреба студентів у підтримці. Подальший розвиток цієї сфери залежатиме від здатності університетів удосконалити власні процедури й визначити чіткі межі припустимої зовнішньої допомоги у питаннях академічної доброчесності.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/academic-appeal-services-target-students-when-most-vulnerable

ОЕСР: ВІДНОВЛЕННЯ РЕАЛЬНОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ СПОВІЛЬНЮЄТЬСЯ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Відновлення реальної заробітної плати сповільнюється» із серії «Бюлетні ОЕСР щодо заробітної плати». У ньому зазначається, що ринки праці країн ОЕСР продовжують демонструвати стійкість, однак нещодавно з'явились ознаки уповільнення зайнятості та уповільнення відновлення реальної заробітної плати, яка залишається наразі нижчою за показники початку 2021 року у половині країн ОЕСР. Річне зростання реальної заробітної плати було позитивним у 3 кварталі 2025 року, але залишалось нижчим за 2024 рік. У січні 2026 року реальна мінімальна заробітна плата була вищою, ніж роком раніше у більшості країн ОЕСР, у яких діє національний закон про мінімальну заробітну плату. Заробітна плата низькооплачуваних працівників виявилася стійкішою до зростання інфляції, ніж медіанна; законодавчо встановлена мінімальна заробітна плата зросла більше, ніж медіанна (індекси Кайтца зросли), а реальна заробітна плата виявилася є стійкою у низькооплачуваних секторах ряду країн. Експерти встановили, що працівники з мінімальною заробітною платою стали менше наражатися на ризик бідності серед працюючого населення. У більшості країн ОЕСР питомі витрати на робочу силу продовжували зростати швидше, ніж питомий прибуток.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/the-real-wage-recovery-is-slowing-down_507d3cf8-en.html,
https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/03/the-real-wage-recovery-is-slowing-down_680b8b36/507d3cf8-en.pdf,
https://doi.org/10.1787/507d3cf8-en

АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ У НАУКОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

26 березня 2026 року у змішаному форматі відбудеться вебінар «Академічна доброчесність у науковій діяльності». Захід стане площадкою для обговорення науковими працівниками, аспірантами та бібліотекарами актуальних питань академічної етики. Планується розглянути суть та складники академічної доброчесності; вимоги нового Закону України «Про академічну доброчесність»; види порушень академічної доброчесності та способи їх недопущення в науковій та освітній діяльності; особливості використання антиплагіатних сервісів. Слухачі отримають практичні поради щодо написання та підготовки до публікації наукових статей. Організатор – Інститут бібліотекознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського.

Детальніше: http://www.nbuv.gov.ua/node/7084, https://www.nas.gov.ua/news/vebinar-akademichna-dobrochesnist-u-naukoviy-diyalnosti-anons, https://us02web.zoom.us/j/88542280131?pwd=S8YLZjv6uVeQMbQeQeHsIrE2cU2yzC.1

ОНОВЛЕНІ ІНСТРУКЦІЇ ДЛЯ НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ

Державна науково-технічна бібліотека України оприлюднила комплект інструкцій, підготовлених задля підтримки процесу подання заявок на включення до Переліку наукових фахових видань України. Основна увага приділена вимогам до членів редколегій (зокрема – іноземців) та головних редакторів видань. Наводяться детальні пояснення процесу реєстрації, авторизації та підтвердження участі у редколегії видання через систему URIS, інструктивні пояснення для закордонних членів редколегії, що має в сукупності сприяти прозорому та зручному процесу підготовки й подання заявок усіма зацікавленими сторонами. Також є окрема інструкція щодо розрахунку частки статей наукового періодичного видання, процитованих у джерелах, що індексуються у міжнародних наукометричних базах Web of Science Core Collection та Scopus. Адже згідно із запровадженими критеріями нового «Порядку формування Переліку наукових фахових видань України» визначено граничні рівні цитування (10% і 25%), які засвідчують рівень наукового впливу та міжнародної видимості журналу.

Детальніше: https://dntb.gov.ua/news/22b31f88c320, https://dntb.gov.ua/news/de4e163, https://dntb.gov.ua/wp-content/uploads/2026/03/%D0%A7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B0-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B9-_%D0%86%D0%9D%D0%A1%D0%A2%D0%A0%D0%A3%D0%9A%D0%A6%D0%86%D0%AF_2026.pdf,
https://nauka.gov.ua/docs/271/2_%D0%86%D0%BD%D1%81%D1%82%D1%80%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0.pdf,
https://nauka.gov.ua/docs/274/3_Instructions_for_Foreign_Editorial_Board_Members_jnS3f6F.pdf

ЛИШЕ ДВА РОКИ НАВЧАННЯ У БРИТАНСЬКОМУ БАКАЛАВРАТІ ЗАМІСТЬ НИНІШНІХ ТРЬОХ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джульєт Роуселл «Віцеканцлер пропонує скоротити тривалість бакалаврських програм у Великій Британії до двох років». У ній автор висвітлює ініціативу радикального перегляду традиційної трирічної моделі бакалаврату та аналізує потенційні наслідки такої трансформації для системи вищої освіти. Чинна трирічна програма навчання розглядається як історично сформована модель, яка не обов’язково відповідає сучасним потребам, що формуються як студентами, так і ринком праці. Запропоновано перехід до так званої моделі «два плюс два», яка передбачає дворічний бакалаврат із можливістю подальшого навчання на дворічній інтегрованій магістерській програмі. Це може зберегти загальний обсяг навчального навантаження, але забезпечить його більш інтенсивну та послідовну організацію. Пропонується перерозподілити навчальний час наступним чином: якщо нинішні програми охоплюють приблизно 79 навчальних тижнів за три роки, то дворічний формат має охопити більш тривалі навчальні періоди зі співставним обсягом підготовки. Підтримку цьому забезпечуватимуть сучасні освітні технології. Останні здатні підвищити ефективність навчального процесу та підтримати більш інтенсивні формати викладання. Серед потенційних переваг пропонованої моделі — скорочення тривалості навчання з відповідним зменшенням фінансового навантаження на студентів та скороченням часу їхнього входження на ринок праці. Це, у свою чергу, може сприяти розширенню доступу до вищої освіти та підвищенню соціальної мобільності. Крім того, відкриваються можливості для перегляду педагогічних підходів із акцентом на практикоорієнтоване навчання. Разом із тим реалізація такої реформи може зіткнутися з інституційним опором, оскільки система вищої освіти характеризується значною інерційністю, а провідні університети можуть не виявити зацікавленості у заміні усталених моделей на нові, використовуючи для збереження статус-кво свій репутаційний вплив. Отже, ініціатива щодо скорочення тривалості бакалаврських програм актуалізує ширшу дискусію про зміст та організацію вищої освіти, традиційні академічні моделі та потреби адаптації до нових соціально-економічних умов, у яких ефективність, доступність і гнучкість освітніх траєкторій набувають дедалі більшого значення.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/shorten-uk-undergraduate-degrees-just-two-years-says-v-c

ОЕСР: ПЕРЕДОВИЙ ДОСВІД ПОБУДОВИ ЯКІСНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Збірник передового досвіду в галузі якісної інфраструктури 2026: відновлення заради майбутнього». Документ побудований на засадах Сендайської рамкової програми зі зниження ризику стихійних лих та програми PRR щодо стійкості інфраструктури та зосереджується на концепції відбудови після стихійного лиха. Йдеться перш за все про зменшення вразливостей інфраструктури від стихійних лих через оновлення і запровадження нових стандартів проектування, землекористування, управління та надання послуг. Розглядаються питання планування, фінансування та підвищення стійкості і готовності до майбутніх потрясінь за сприяння сталому розвитку. Звісно, такий підхід неминуче підвищує початкові витрати на відбудову, але він є ключем до розриву циклу «поганого» розвитку та обмеженої стійкості. Для відновлення критично важливої інфраструктури необхідно активувати, паралельно з реагуванням на надзвичайні ситуації, системний процес планування, щоб ресурси, мобілізовані для відбудови, вирішували вже існуючі прогалини розвитку, підвищували майбутню стійкість та розширювали можливості для трансформації, соціальної інтеграції, індустріалізації, інновацій та збільшення місцевої доданої вартості. При визначенні п'яти принципів кращого відновлення експерти спирались на передовий досвід Індонезії, Японії, Малаві, Перу та інших країн. Пропонується забезпечити перспективне планування (перехід від тимчасового вирішення проблем або втручання з відновлення до структурної модернізації, щоб підтримати довгостроковий сталий розвиток); передбачити готовність до відновлення (підвищення стійкості до майбутніх потрясінь, завчасне оцінювання ризиків різного роду небезпек); активізувати цільове фінансування та розвиток партнерств (для мобілізації довгострокового фінансування поза фондами відновлення); забезпечити ефективне управління часом (визначення оптимальної послідовності дій з відновлення); поставити людей у центр зусиль з відновлення (залучення громад, забезпечення соціальної згуртованості).

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/compendium-of-good-practices-on-quality-infrastructure-2026_6981eda5-en/full-report.html
https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/03/compendium-of-good-practices-on-quality-infrastructure-2026_dba9b174/6981eda5-en.pdf
https://doi.org/10.1787/6981eda5-en