ПОДАННЯ ЗАЯВОК ДО ПЕРЕЛІКУ НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ КАТЕГОРІЇ Б

18 березня 2026 року відбудеться вебінар «Подання заявок до Переліку наукових фахових видань України (категорія «Б»): практичні аспекти». Захід покликаний надати засновникам та редакторам наукових періодичних видань актуальну інформацію щодо практичних аспектів подання заявок на включення до оновленого «Переліку наукових фахових видань України». Планується розглянути наступні питання: підтвердження участі в редакційній колегії наукового періодичного видання (інструкція для українських та іноземних науковців щодо підтвердження в системі URIS участі в редакційній колегії наукового фахового видання категорії «Б»), покроковий алгоритм роботи в системі (додавання інформації про рецензування до профілю дослідника на платформі Web of Science; відображення інформації про рецензування у профілі науковця на платформі Web of Science; здійснення розрахунку частки цитованих статей наукового періодичного видання у базах даних Web of Science Core Collection і Scopus). Організатори: ДНТБ України, Міністерство освіти і науки України.

Детальніше: https://dntb.gov.ua/news/a84c,
https://us02web.zoom.us/meeting/register/m4BdFftoSvqOHqDxP3eZlA#/registration

ОЕСР: ПІДТРИМКА СТІЙКОСТІ РИНКУ БОРГОВИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Глобальна доповідь про борг 2026 року: підтримка стійкості ринку боргових зобов'язань в умовах наростаючого тиску». У ньому зазначається, що світові ринки боргових зобов'язань переживають складний період. Геополітична напруженість, торгові суперечки та невизначена макроекономічна ситуація ускладнюють і стан і без того перевантажених ринків, проте вони досі демонструють стійкість. Вартість довгострокових запозичень зросла, та, як наслідок, збільшуються ризики рефінансування. Роль інвесторів, чутливих до цінової пропозиції, - зростає, що може зробити ринки боргових зобов'язань більш уразливими до потрясінь. Очікується, що масштабування ШІ та зростання витрат на оборону додатково і доволі суттєво збільшать запозичення на ринках. Для забезпечення стабільного фінансування урядів та корпорацій на ринках суверенних та корпоративних облігацій, сукупний обсяг яких становить 109 трлн доларів США, необхідно ретельно керувати наявними та майбутніми ризиками. У 2025 році запозичення урядів та компаній на боргових ринках досягли історично високого рівня, склавши 27 трлн дол. США. Очікується, що у 2026 році борговий ринок зросте до 29 трлн дол. США. Цей документ покликаний підтримати зусилля із забезпечення стійкості ринків боргових зобов'язань та пропонує урядам заходи із забезпечення довгострокової стійкості їхнього боргу щоб вони могли упоратися з високим борговим тягарем, створити більше можливостей для інвестицій у довгострокове зростання, знизити ризик обмеження доступу корпорацій до фінансування, забезпечити безперебійне функціонування ринку корпоративних облігацій. По мірі ускладнення структур корпоративного фінансування підвищення якості розкриття інформації матиме важливе значення для того, щоб власники облігацій могли ефективно оцінювати та відстежувати пов'язані з цим ризики.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/global-debt-report-2026_e9d80efd-en.html,
https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/03/global-debt-report-2026_59d2d627/e9d80efd-en.pdf,
https://doi.org/10.1787/e9d80efd-en

ORCID COMMUNITY TOWN HALL

25 березня 2026 року відбудеться відкрита онлайн-зустріч спільноти ORCID - ORCID Community Town Hall. Захід покликаний надати можливість представникам наукових установ, університетів, бібліотек, видавців та всім, хто підтримує відкриту науку, обговорити перспективи та напрями подальшого розвитку інфраструктури дослідницьких ідентифікаторів. Під час зустрічі команда ORCID представить підсумки діяльності за 2025 рік та поділиться зі слухачами планами розвитку й ключовими ініціативами на 2026 рік. Організатор - ORCID.

Детальніше: https://dntb.gov.ua/news/orcid-town-hall,
https://www.timeanddate.com/worldclock/fixedtime.html?msg=ORCID+Community+Town+Hall+%28Americas+%2B+EMEA%29+&iso=20260325T11&p1=2214&ah=,
https://orcid-org.zoom.us/webinar/register/WN_Hc5KHx2tTniRrMmgR_7BkA#/registration

СПІЛКА НАВИЧОК: ОДИН РІК ПРОГРЕСУ В ОСВІТІ

На сайті Європейського освітнього простору опублікований звіт «Спілка навичок: один рік прогресу в освіті». У ньому зазначається, що освіта є двигуном конкурентоспроможності Європи. Рік тому Єврокомісія започаткувала «Союз навичок», щоб забезпечити кожному учневі, працівнику та досліднику інструменти, необхідні для процвітання у світі, що швидко змінюється. Сьогодні ця ініціатива приносить конкретні результати. Ставлячи навчання та навички в основу стратегічного порядку денного, вона не просто допомагає людям розвиватися, а й зміцнює ландшафт інновацій, підвищує соціальну згуртованість та демократичну стійкість Європи. Звіт охоплює наступні ключові напрямки: основні показники та досягнення; розвиток базових навичок та цифрової грамотності; розширення можливостей викладачів (рекомендації щодо цифрової освіти, які допомагають орієнтуватися в етичному використанні штучного інтелекту); посилення STEM-освіти для стратегічних секторів; подолання гендерного розриву в технічних галузях; зв'язок університетів з ринком праці. Також у звіті йдеться про те, що об'єднання професійних навичок – це довгострокова стратегія з чітким планом дій на найближчі роки. Планується до кінця 2026 року запустити новий пакет освітніх програм для зміцнення співпраці між школами, вирішення проблеми нестачі вчителів та підтримки професійного розвитку. Нова цифрова дорожня карта 2030 визначає довгострокову політику розвитку цифрових навичок та освіти на всій території ЄС. У 2027 році планується представити концепцію громадянської освіти, яка містить керівні принципи для розвитку демократичних цінностей та активної участі. У 2028 році буде розроблено європейську систему компетенцій у галузі STEM (наука, технологія, інженерія та математика) для стандартизації навичок та результатів навчання у цій сфері у всіх країнах ЄС.

Детальніше: https://education.ec.europa.eu/news/union-of-skills-one-year-of-progress-in-education, https://education.ec.europa.eu/education-levels/school-education/basic-skills

ПОШУК ПАРТНЕРІВ ДЛЯ СПІЛЬНИХ ПРОЄКТІВ В МЕЖАХ СПІЛЬНОГО КОНКУРСУ LUKE

25 березня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться захід спільного конкурсу LUKE «Спільний пошук партнерів для співпраці». Він покликаний поінформувати потенційних учасників із 11 країн, які зацікавлені взяти участь у конкурсі LUKE 2026. Мета LUKE Joint Call – створення колаборацій у сфері досліджень та інновацій, де Україна виступає ключовим партнером. Слухачі отримають детальну інформацію про конкурс, а також поради щодо ефективного пошуку партнерів - установ, організацій та підприємств, зареєстрованих в Австрії, Чехії, Естонії, Фінляндії, Німеччині, Латвії, Молдові, Польщі, Румунії, Туреччині та Україні на платформі EU.FFICIENT - спеціальному комунікаційному майданчику, де зацікавлені учасники можуть зареєструватися, приєднатися до групи «CEF LUKE Europe-Ukraine R&I» та опублікувати інформацію про свої потреби у співпраці. Конкурс реалізується 13 фінансуючими організаціями, які беруть участь у проєкті LUKE програми ЄС «Горизонт Європа», він спрямований на об’єднання ресурсів та підтримку інтеграції України до Європейського дослідницького простору. Він охоплює чотири теми для посилення потенціалу України у спільно визначених пріоритетних напрямах: «Енергетика» (стала та відновлювана енергетика та енергетична безпека); «Кібербезпека» (кіберстійкість критичної інфраструктури та адаптивні системи кібербезпеки); «Медицина та охорона здоров’я» (телемедицина, біомедичні дослідження); «Соціальні та гуманітарні науки» (суспільне примирення, сталий соціальний розвиток та відновлення людського капіталу). Організатор - FFG.

Детальніше: https://www.ffg.at/en/LUKE/event_transnational, https://horizon-europe.org.ua/ua/luke/joint-call/, https://community.eufficient.eu/,
https://nrfu.org.ua/news/poshuk-partneriv-dlya-spilnyh-proyektiv-v-mezhah-spilnogo-konkursu-luke-matchmejkyng-zahid/

ГЛОБАЛЬНА НАУКА ЧИ ЄВРОПЕЙСЬКІ ПРІОРИТЕТИ: ДИЛЕМА НОВОГО ДОСЛІДНИЦЬКОГО ЦИКЛУ ЄС

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Сехер Асаф «Чи стане наступна програма «Горизонт Європа» привабливою для країн, що не є членами ЄС?». У ній автор аналізує, як зміна геополітичного контексту та нові пріоритети Європейського Союзу можуть вплинути на готовність неєвропейських держав брати участь у наступному етапі цієї масштабної дослідницької програми. Наголошується, що в умовах глобальних викликів співпраця між країнами у сфері науки та інновацій є надзвичайно важливою. Саме тому програма «Горизонт Європа» позиціонується як відкрита до участі не лише держав-членів ЄС, а й асоційованих партнерів. Однак майбутній формат програми викликає дискусії щодо того, чи збережеться така відкритість у наступному фінансовому циклі в контексті посилення уваги ЄС до власної економічної й технологічної конкурентоспроможності. Нові політичні акценти можуть змістити баланс від глобальної співпраці до підтримки внутрішніх інноваційних екосистем. Це, у свою чергу, може зробити менш привабливою співпрацю з науковцями таких країн, як Канада, Японія чи Австралія. Автор звертає увагу на те, що для неєвропейських держав участь у програмі «Горизонт Європа» передбачає не лише доступ до фінансування та дослідницьких мереж, а й фінансові внески та прийняття правил ЄС. У цьому контексті виникає питання співвідношення витрат і вигід: якщо програма дедалі більше орієнтуватиметься на внутрішні пріоритети ЄС, мотивація партнерів може знижуватися. Водночас асоційований статус залишається найбільш повною формою участі, що забезпечує майже рівні права з державами-членами. Окремо автор звертає увагу на роль політичних чинників, які можуть впливати на переговори про приєднання: геополітична напруженість, зміни у міжнародних відносинах та питання стратегічної автономії ЄС формують складне середовище для наукової співпраці. У таких умовах навіть традиційно близькі партнери можуть переглядати свої підходи до участі в європейських дослідницьких ініціативах. Отже, майбутнє міжнародної співпраці у рамках наступної програми «Горизонт Європа» буде залежати від того, наскільки вдасться зберегти привабливість для глобальних партнерів на тлі посилення стратегічних пріоритетів розвитку європейської науки та інновацій.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/will-next-horizon-europe-be-anything-non-eu-states-want-join

ОЕСР: ДОРОЖНЯ КАРТА ПЕРЕХОДУ ДО ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У СФЕРІ ВИМІРЮВАНЬ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Дорожня карта ОЕСР щодо переходу до цифрових технологій у сфері вимірювань у 2026 році» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки». У ньому зазначається, що вимірювання цифрових складових економіки одночасно є ключовим елементом діяльності з розроблення та впровадження політики, заснованої на фактичних даних та складним для реалізації завданням. Адже цифрові технології присутні всюди, що робить концепцію ізольованої «цифрової економіки» застарілою. Ключові проблеми вимірювання цифрової трансформації включають поліпшення міжнародної сумісності пріоритетних показників й забезпечення гнучкості та оперативності статистичних систем щодо впровадження нових концепцій, зумовлених прогресом у галузі цифрових технологій та даних. Перед професійною спільнотою статистиків стоїть завдання розроблення нових міждисциплінарних підходів до збору та аналізу даних, зміцнення можливостей інфраструктури даних, партнерство з приватним сектором та взаємодія з зацікавленими сторонами для забезпечення використання надійних і репрезентативних даних. Дорожня карта ОЕСР щодо переходу на цифрові вимірювання має на меті підтримувати й заохочувати скоординований підхід до діяльності у галузі цифрових вимірювань і включає десять дій щодо моніторингу цифрової трансформації та її впливу. Дорожня карта виходить із визнання того, що національні статистичні системи повинні адаптуватися та розширюватися, щоб адекватно відображати цифровізацію економіки та суспільства, а дезагреговані дані забезпечують відомості, на основі яких можна визначати «цифрові розриви» та ідентифікувати ризики технологічних змін.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/the-oecd-going-digital-measurement-roadmap-2026_b455e132-en.html,
https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/03/the-oecd-going-digital-measurement-roadmap-2026_590c5900/b455e132-en.pdf,
https://doi.org/10.1787/b455e132-en

OPEN DATA DAY 2026

25 березня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться «Open Data Day». Ця щорічна подія присвячена висвітленню впливу відкритих даних на розвиток демократії та цифрового суспільства. Захід стане площадкою для підбиття підсумків розвитку спільноти відкритих даних та обговорення подальших кроків розширення цієї спільноти. Планується розглянути наступні питання: місце України у глобальному ландшафті відкритості та європейському рейтингу Open Data Maturity; минулорічні досягнення спільноти відкритих даних; майбутнє глобальної сфери відкритих даних; обмеження для відкритості даних у складних геополітичних умовах. Організатор - Міністерство цифрової трансформації України.

Детальніше: https://www.facebook.com/mintsyfra/posts/pfbid02gADDYdnioiy4YTji4UDYbZ6f7QghDKNZkWcRTtmCYLX3yqvqq3bWJNEnNHc693hGl
https://curly.click/r/vb83, https://drive.google.com/drive/folders/1RIIthPjNp6G_Gh0-lTlXn96qDO4Xsjm4, https://forms.gle/B86qJMC1pBNwYJCcA

КОНКУРС PHD-ДОСЛІДНИЦЬКИХ ПРОЄКТІВ ДЛЯ ПРОЄКТНОЇ АСПІРАНТУРИ

Міністерство освіти і науки України оголосило старт конкурсу PhD-дослідницьких проєктів, який проводиться у межах експериментального проєкту з підготовки здобувачів ступеня доктора філософії в проєктній аспірантурі. Підставою для нього є наказ МОН від 13 березня 2026 року №442. Конкурс відбуватиметься у два етапи: перший етап (16 березня – 1 травня 2026 року) - подання заявок на участь через Національну електронну науково-інформаційну систему URIS; другий етап (2 травня – 8 червня 2026 року) - наукова експертиза поданих матеріалів та визначення переможців. Початок виконання і відповідного фінансування відібраних PhD-проєктів - 1 липня 2026 року. До участі запрошуються заклади вищої освіти та наукові установи, які за результатами державної атестації наукової діяльності віднесені до групи А або Б за природничо-математичним напрямом, мають ліцензію на підготовку здобувачів третього рівня вищої освіти (доктор філософії). Критерії відбору кандидатів: наявність диплома магістра; проведення дослідження переважно на території України; підтверджений досвід наукової діяльності (публікації, участь у конкурсах тощо). Пріоритетні напрями конкурсу відповідають напрямам «Стратегії цифрового розвитку інноваційної діяльності України на період до 2030 року» та охоплюють природничі науки й технології (математика, статистика; фізика й астрономія, прикладна фізика та наноматеріали; хімія; науки про Землю, екологія; біологія та біохімія стійкість організму людини до екстремальних факторів). Перевага надаватиметься проєктам, спрямованим на задоволення потреб безпеки та економіки України. Максимальна вартість PhD-проєкту до 900 тис. грн. Оплата праці здобувача ступеня доктора філософії за 14-м тарифним розрядом із коефіцієнтом 3 (до 25 тис. грн на місяць), керівника проєкту - 0,25 ставки 18 тарифного розряду (до 4,4 тис. грн / міс). Також передбачене фінансування придбання матеріалів, оплата відряджень, компенсація адміністративних витрат університету / інституту. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 1 травня 2026 року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-rozpochynaie-konkurs-phd-doslidnytskykh-proiektiv-dlia-proiektnoi-aspirantury, https://nauka.gov.ua/information/pa2026/

КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЯ ВРАЗЛИВОСТІ: МІЖ ДОПОМОГОЮ ТА НЕЕТИЧНОЮ МАНІПУЛЯЦІЄЮ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Таш Мосгейм «Сервіси академічних апеляцій орієнтуються на студентів у моменти їхньої найбільшої вразливості». У ній автор розглядає зростання пропозиції комерційних послуг, що пропонують студентам допомогу в оскарженні дисциплінарних рішень, а також аналізує пов’язані з цим етичні та регуляторні ризики. У статті зазначається, що останнім часом сформувався новий сегмент освітнього ринку — компанії, які пропонують підтримку студентам, звинуваченим у порушенні академічної доброчесності. Вони позиціонують себе як консультанти, що допомагають розібратися в процедурах, зібрати докази та підготувати аргументацію для захисту. Дослідники застерігають, що така діяльність часто відбувається в «регуляторній та етичній сірій зоні», оскільки окремі сервіси можуть фактично сприяти уникненню санкцій навіть у випадках доведених фактів етичних порушень. Такі компанії активно використовують ситуації, коли студенти перебувають у стані стресу та невизначеності після звинувачень у порушенні академічної етики. Саме у такі моменти вони найбільш схильні звертатися по допомогу, що створює можливості для комерційної експлуатації їхньої вразливості. Деякі сервіси заявляють про високі показники своєї успішності, що додатково стимулює попит на подібного роду послуги. Було проведене дослідження, в рамках якого проаналізовано майже тисячу онлайнових рекламних повідомлень таких сервісів. Встановлено, що вони часто імітують юридичну допомогу, пропонуючи комплексний супровід у дисциплінарних процедурах. При цьому їхня діяльність залишається навмисно неоднозначною: з одного боку, вони декларують підтримку студентів у розумінні процедур, з іншого допомагають формувати стратегії уникнення відповідальності. Поява таких сервісів на думку Таша, пов’язана з особливостями університетських процедур, де має місце складність дисциплінарних процесів, недостатня прозорість окремих етапів та обмежена підтримка студентів. Це вказує як на проблему комерціалізації, так і на наявність «сліпих зон» у внутрішніх механізмах академічного регулювання. Зростання індустрії сервісів академічних апеляцій відображає специфіку нинішнього етапу трансформацій у сфері вищої освіти, де поєднуються комерційні інтереси, інституційні обмеження та потреба студентів у підтримці. Подальший розвиток цієї сфери залежатиме від здатності університетів удосконалити власні процедури й визначити чіткі межі припустимої зовнішньої допомоги у питаннях академічної доброчесності.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/academic-appeal-services-target-students-when-most-vulnerable