ЗАХОДИ ДО ДНЯ ВІДКРИТИХ ДАНИХ
13 березня 2026 року у рамках Дня відкритих даних відбудеться публічний захід «Зустрічі XalapaCode». Він стане площадкою для обговорення фахівцями та людьми, що захоплюються наукою, технологіями й цифровими трансформаціями, питань поширення відкритих даних з позицій власного досвіду та успішних проєктів. Планується розглянути наступні теми: «Відкриті дані як резервна копія інституційної амнезії»; «Чи можна змінити світ за допомогою даних?»; «Сесії з самостійним розміщенням ШI: хмара вдома»; «Від маніфесту кіборгів до соларпанку: ідеї для світу, що трансформується»; «Від визнання до впливу: подорож ланцюгом кібервбивств». Організатор - платформа XalapaCode.
Детальніше: https://eventos.xalapacode.com/events/99dc6e88-5c0f-47da-b87a-3c5fc96834d3
13 березня 2026 року у рамках Дня відкритих даних відбудеться публічний захід «Зустрічі XalapaCode». Він стане площадкою для обговорення фахівцями та людьми, що захоплюються наукою, технологіями й цифровими трансформаціями, питань поширення відкритих даних з позицій власного досвіду та успішних проєктів. Планується розглянути наступні теми: «Відкриті дані як резервна копія інституційної амнезії»; «Чи можна змінити світ за допомогою даних?»; «Сесії з самостійним розміщенням ШI: хмара вдома»; «Від маніфесту кіборгів до соларпанку: ідеї для світу, що трансформується»; «Від визнання до впливу: подорож ланцюгом кібервбивств». Організатор - платформа XalapaCode.
Детальніше: https://eventos.xalapacode.com/events/99dc6e88-5c0f-47da-b87a-3c5fc96834d3
ЄС ЗМІЦНЮЄ НАУКОВУ ДИПЛОМАТІЮ ТА БЕЗПЕКУ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
На сайті Європейської Комісії опубліковано матеріал «ЄС зміцнює наукову дипломатію та безпеку наукових досліджень для підтримки глобальної співпраці у галузі досліджень», підготовлений генеральним директоратом з досліджень та інновацій. Наголошується, що в умовах посилення геополітичної конкуренції та перетворення досліджень та інновацій на основу економічної могутності, Європейська комісія розробляє нові заходи для зміцнення міжнародного співробітництва. Відповідна ініціатива спрямована на зміцнення глобальних партнерств, захист стратегічних інтересів, підтримку надійної міжнародної співпраці й підвищення привабливості Європи для талантів та інновацій. Ключовою є пропозиція рекомендацій Ради, яка встановлює першу в ЄС рамкову основу для наукової дипломатії, що дозволяє стратегічно на єдиній основі відстоювати свої позиції у міжнародних дослідженнях та інноваціях. Монітор безпеки досліджень 2025 року демонструє базові принципи політики у галузі безпеки досліджень, сприяє обміну досвідом, що особливо цінне у контексті зростаючих ризиків. У звіті за 2023–2025 роки розглядається прогрес у реалізації стратегії міжнародного співробітництва ЄС, підтверджується її актуальність та виокремлюються дії, що сприяють справедливій співпраці й роботі над спільними пріоритетами, такими як «зелений» та цифровий перехід. Наукова дипломатія використовує науку для підтримки дипломатичних цілей, а безпека досліджень спрямована на запобігання ризикам передачі знань та зловмисного впливу.
Детальніше: https://research-and-innovation.ec.europa.eu/news/all-research-and-innovation-news/eu-strengthens-science-diplomacy-and-research-security-support-global-research-cooperation-2026-02-27_en,
https://eunewsletter.eu/ru/eu-strengthens-science-diplomacy-and-research-security-to-support-global-research-cooperation/,
https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/4b319f3d-e9ff-11ef-b5e9-01aa75ed71a1/language-en
На сайті Європейської Комісії опубліковано матеріал «ЄС зміцнює наукову дипломатію та безпеку наукових досліджень для підтримки глобальної співпраці у галузі досліджень», підготовлений генеральним директоратом з досліджень та інновацій. Наголошується, що в умовах посилення геополітичної конкуренції та перетворення досліджень та інновацій на основу економічної могутності, Європейська комісія розробляє нові заходи для зміцнення міжнародного співробітництва. Відповідна ініціатива спрямована на зміцнення глобальних партнерств, захист стратегічних інтересів, підтримку надійної міжнародної співпраці й підвищення привабливості Європи для талантів та інновацій. Ключовою є пропозиція рекомендацій Ради, яка встановлює першу в ЄС рамкову основу для наукової дипломатії, що дозволяє стратегічно на єдиній основі відстоювати свої позиції у міжнародних дослідженнях та інноваціях. Монітор безпеки досліджень 2025 року демонструє базові принципи політики у галузі безпеки досліджень, сприяє обміну досвідом, що особливо цінне у контексті зростаючих ризиків. У звіті за 2023–2025 роки розглядається прогрес у реалізації стратегії міжнародного співробітництва ЄС, підтверджується її актуальність та виокремлюються дії, що сприяють справедливій співпраці й роботі над спільними пріоритетами, такими як «зелений» та цифровий перехід. Наукова дипломатія використовує науку для підтримки дипломатичних цілей, а безпека досліджень спрямована на запобігання ризикам передачі знань та зловмисного впливу.
Детальніше: https://research-and-innovation.ec.europa.eu/news/all-research-and-innovation-news/eu-strengthens-science-diplomacy-and-research-security-support-global-research-cooperation-2026-02-27_en,
https://eunewsletter.eu/ru/eu-strengthens-science-diplomacy-and-research-security-to-support-global-research-cooperation/,
https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/4b319f3d-e9ff-11ef-b5e9-01aa75ed71a1/language-en
ВОДНА ТА ПРОДОВОЛЬЧА БЕЗПЕКА
19 березня 2026 року в рамках Всесвітнього дня водних ресурсів відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Водна та продовольча безпека: світові та регіональні тенденції». Захід стане дискусійною площадкою для науковців, науково-педагогічних працівників, представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників сільскогосподарських підприємств та громадських організацій. Планується розглянути наступні питання: стан водних ресурсів, водних, річкових та водно-болотних екосистем України; природоорєнтовані рішення щодо екологічно безпечного водокористування, відтворення та охорони водних ресурсів з урахуванням їх транскордонного значення; інтегроване управління водними ресурсами в районах річкових басейнів; напрями підвищення ефективності зрошувальних меліорацій; використання очищених стічних вод та регульованого видобутку підземних вод для зрошення; удосконалення системи моніторингу кількості і якості поверхневих і підземних вод; використання штучного інтелекту для управління водними ресурсами та оптимізації роботи зрошувальних систем. Організатор - Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства НААН України.
Детальніше: http://naas.gov.ua/preview/mizhnarodna-naukovo-praktychna-konferentsiya-vodna-ta-prodovol%60cha-bezpeka-svitovi-ta-regional%60ni-te/, https://us05web.zoom.us/j/8965825926?pwd=P8LToSRkX5oQxFydz6MxLqO5InJN0a.1&omn=85315668251
19 березня 2026 року в рамках Всесвітнього дня водних ресурсів відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Водна та продовольча безпека: світові та регіональні тенденції». Захід стане дискусійною площадкою для науковців, науково-педагогічних працівників, представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників сільскогосподарських підприємств та громадських організацій. Планується розглянути наступні питання: стан водних ресурсів, водних, річкових та водно-болотних екосистем України; природоорєнтовані рішення щодо екологічно безпечного водокористування, відтворення та охорони водних ресурсів з урахуванням їх транскордонного значення; інтегроване управління водними ресурсами в районах річкових басейнів; напрями підвищення ефективності зрошувальних меліорацій; використання очищених стічних вод та регульованого видобутку підземних вод для зрошення; удосконалення системи моніторингу кількості і якості поверхневих і підземних вод; використання штучного інтелекту для управління водними ресурсами та оптимізації роботи зрошувальних систем. Організатор - Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства НААН України.
Детальніше: http://naas.gov.ua/preview/mizhnarodna-naukovo-praktychna-konferentsiya-vodna-ta-prodovol%60cha-bezpeka-svitovi-ta-regional%60ni-te/, https://us05web.zoom.us/j/8965825926?pwd=P8LToSRkX5oQxFydz6MxLqO5InJN0a.1&omn=85315668251
ПИТАННЯ ОБРАННЯ КЕРІВНИКІВ ТА ЗДІЙСНЕННЯ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНИМИ НАУКОВИМИ УСТАНОВАМИ
Міністерство освіти і науки України представило до громадського обговорення проєкт урядової постанови «Деякі питання діяльності державних наукових установ», у якій пропонується відновити вибори керівників державних наукових установ, які було призупинено на час дії воєнного стану. Документом передбачено затвердження документів, які регулюють повний цикл управління державною науковою установою та визначено набір інструментів, які мають забезпечити узгодження стратегічних цілей розвитку установи з персональною відповідальністю керівника за досягнення вимірюваних результатів. Керівника державної наукової установи обирають через таємне голосування колективу штатних наукових працівників на строк до п’яти років. Із керівником буде укладатись контракт, що передбачає систему ключових показників ефективності. Запроваджується систематичне щорічне звітування керівника, що дозволить науковим працівникам ознайомитися з результатами роботи керівника та оцінити виконання визначених завдань. МОН переконаний, що саме такий підхід дозволить органам управління здійснювати більш об’єктивний моніторинг діяльності державних наукових установ, стимулювати результативність наукової роботи та забезпечити змінність керівництва. Серед ключових показників ефективності показники розвитку досліджень, кадрової політики, залучення фінансування, міжнародної співпраці, експертної діяльності, модернізації матеріально-технічної бази. Керівник щороку подаватиме звіт про діяльність установи, який розглядатиме вчена рада. Проєкт також врегульовує питання діяльності установ під час реорганізації; виконання обов’язків керівника тимчасово призначеними особами; організацію діяльності наукових установ подвійного підпорядкування, уточнює ситуації перейменування або реорганізації наукової установи. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 20 березня 2026 року.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-novu-model-obrannia-kerivnyka-ta-upravlinnia-derzhavnymy-naukovymy-ustanovamy
Міністерство освіти і науки України представило до громадського обговорення проєкт урядової постанови «Деякі питання діяльності державних наукових установ», у якій пропонується відновити вибори керівників державних наукових установ, які було призупинено на час дії воєнного стану. Документом передбачено затвердження документів, які регулюють повний цикл управління державною науковою установою та визначено набір інструментів, які мають забезпечити узгодження стратегічних цілей розвитку установи з персональною відповідальністю керівника за досягнення вимірюваних результатів. Керівника державної наукової установи обирають через таємне голосування колективу штатних наукових працівників на строк до п’яти років. Із керівником буде укладатись контракт, що передбачає систему ключових показників ефективності. Запроваджується систематичне щорічне звітування керівника, що дозволить науковим працівникам ознайомитися з результатами роботи керівника та оцінити виконання визначених завдань. МОН переконаний, що саме такий підхід дозволить органам управління здійснювати більш об’єктивний моніторинг діяльності державних наукових установ, стимулювати результативність наукової роботи та забезпечити змінність керівництва. Серед ключових показників ефективності показники розвитку досліджень, кадрової політики, залучення фінансування, міжнародної співпраці, експертної діяльності, модернізації матеріально-технічної бази. Керівник щороку подаватиме звіт про діяльність установи, який розглядатиме вчена рада. Проєкт також врегульовує питання діяльності установ під час реорганізації; виконання обов’язків керівника тимчасово призначеними особами; організацію діяльності наукових установ подвійного підпорядкування, уточнює ситуації перейменування або реорганізації наукової установи. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 20 березня 2026 року.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-novu-model-obrannia-kerivnyka-ta-upravlinnia-derzhavnymy-naukovymy-ustanovamy
МІЖ НАУКОЮ І РИНКОМ: АКТУАЛЬНІ ВИКЛИКИ ВИДАВНИЧОЇ СПРАВИ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Метью Райз «Чи погіршується ставлення видавців до авторів?». У ній автор розглядає найбільш поширені скарги дослідників щодо недосконалості процесу академічної публікації та аналізує, чи справді якість взаємодії між науковцями та видавцями постійно погіршується. Чимало авторів стикаються з тривалими затримками у процесі розгляду рукописів, недостатньою комунікацією з боку редакцій або суперечливими відгуками рецензентів. Деякі дослідники розповідають про ситуації, коли після подання рукопису місяцями не отримували навіть підтвердження його отримання, а результати рецензування з’являлися лише після численних нагадувань. Такі затримки можуть тривати майже рік і більше, що ускладнює планування наукової роботи й підготовку нових досліджень. Одним із прикладів, наведених у матеріалі, є досвід історика середини академічної кар’єри, який описує складний процес рецензування рукопису. Після тривалого очікування автор отримав два відгуки: один із них був конструктивним і позитивним, тоді як інший містив різку критику навіть щодо дрібних стилістичних аспектів і вимагав посилань на сумнівні праці. Після суттєвого доопрацювання рукопису та повторного подання один рецензент підтримав публікацію, проте інший знову виступив проти, проігнорувавши внесені зміни. Редакція при цьому пояснила, що не може втручатися в рішення рецензентів і змушена керуватися їхніми рекомендаціями. Подібні ситуації, як зазначає автор, викликають запитання щодо прозорості та ефективності редакційних процедур. Водночас дослідники визнають, що проблеми не завжди пов’язані виключно з недоліками роботи видавців. Зростання кількості наукових публікацій і рукописів, що надходять до журналів та університетських видавництв, створює значне навантаження на редакційні команди та рецензентів, які зазвичай виконують свою роботу на волонтерських засадах. Це може призводити до затримок, непослідовності у прийнятті рішень і зниження якості редакційної комунікації. У матеріалі також звертається увага на структурні зміни в академічному видавничому секторі: концентрація ринку в руках великих видавничих корпорацій, фінансовий тиск на університетські видавництва та загальне зростання обсягів публікацій створюють складну ситуацію, коли редакції змушені балансувати між вимогами якості, швидкості та економічної ефективності. Відповідно напруження у відносинах між авторами та видавцями лише посилюється. Ситуація є складною, на неї впливає багато зовнішніх і внутрішніх чинників. У результаті виникає розрив між зростанням обсягів наукових матеріалів і обмеженими ресурсами видавництв, що негативно позначається на публікаційному процесі в цілому.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/authors-treatment-publishers-getting-worse
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Метью Райз «Чи погіршується ставлення видавців до авторів?». У ній автор розглядає найбільш поширені скарги дослідників щодо недосконалості процесу академічної публікації та аналізує, чи справді якість взаємодії між науковцями та видавцями постійно погіршується. Чимало авторів стикаються з тривалими затримками у процесі розгляду рукописів, недостатньою комунікацією з боку редакцій або суперечливими відгуками рецензентів. Деякі дослідники розповідають про ситуації, коли після подання рукопису місяцями не отримували навіть підтвердження його отримання, а результати рецензування з’являлися лише після численних нагадувань. Такі затримки можуть тривати майже рік і більше, що ускладнює планування наукової роботи й підготовку нових досліджень. Одним із прикладів, наведених у матеріалі, є досвід історика середини академічної кар’єри, який описує складний процес рецензування рукопису. Після тривалого очікування автор отримав два відгуки: один із них був конструктивним і позитивним, тоді як інший містив різку критику навіть щодо дрібних стилістичних аспектів і вимагав посилань на сумнівні праці. Після суттєвого доопрацювання рукопису та повторного подання один рецензент підтримав публікацію, проте інший знову виступив проти, проігнорувавши внесені зміни. Редакція при цьому пояснила, що не може втручатися в рішення рецензентів і змушена керуватися їхніми рекомендаціями. Подібні ситуації, як зазначає автор, викликають запитання щодо прозорості та ефективності редакційних процедур. Водночас дослідники визнають, що проблеми не завжди пов’язані виключно з недоліками роботи видавців. Зростання кількості наукових публікацій і рукописів, що надходять до журналів та університетських видавництв, створює значне навантаження на редакційні команди та рецензентів, які зазвичай виконують свою роботу на волонтерських засадах. Це може призводити до затримок, непослідовності у прийнятті рішень і зниження якості редакційної комунікації. У матеріалі також звертається увага на структурні зміни в академічному видавничому секторі: концентрація ринку в руках великих видавничих корпорацій, фінансовий тиск на університетські видавництва та загальне зростання обсягів публікацій створюють складну ситуацію, коли редакції змушені балансувати між вимогами якості, швидкості та економічної ефективності. Відповідно напруження у відносинах між авторами та видавцями лише посилюється. Ситуація є складною, на неї впливає багато зовнішніх і внутрішніх чинників. У результаті виникає розрив між зростанням обсягів наукових матеріалів і обмеженими ресурсами видавництв, що негативно позначається на публікаційному процесі в цілому.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/authors-treatment-publishers-getting-worse
ОЕСР: ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ТА ІНВЕСТИЦІЇ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Бізнес-інвестиції в умовах цифрової трансформації. Початкові докази» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР». У ньому зазначається, що у більшості країн ОЕСР зростання продуктивності праці має тенденцію до зниження з 1970-х років, що послаблює здатність економік забезпечувати зростання доходів та рівня життя населення. Уповільнення зростання багатофакторної продуктивності призвело до зниження зростання ВВП на душу населення на початку 2000-х років, а ослаблення накопичення капіталу стало важливим чинником стримування. Внесок накопичення капіталу в зростання ВВП на душу населення скоротився удвічі і тривалий час залишається стабільно низьким. До кінця 2023 року реальні бізнес-інвестиції в ОЕСР були на 23 відсотки нижчі за докризовий рівень. Нове дослідження ОЕСР вивчало причини цього дефіциту сукупних інвестицій підприємств, а також ефективність бізнес-інвестування, роль цифрових активів. Інвестування цифровізації призвело до швидшого накопичення цифрового капіталу, ніж інших типів активів, незважаючи на високу амортизацію, тоді як цифровий капітал у розрахунку на одного працівника значно варіюється за країнами ОНСР. У документі пропонується порядок денний подальшої роботи над вивченням і моделюванням структурних та політичних чинників цифрових інвестицій з огляду на швидке поширення технологій штучного інтелекту.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/business-investment-in-the-face-of-the-digital-transformation_4f89aa3e-en.html,
https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/03/business-investment-in-the-face-of-the-digital-transformation_e10f8cdd/4f89aa3e-en.pdf,
https://doi.org/10.1787/4f89aa3e-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Бізнес-інвестиції в умовах цифрової трансформації. Початкові докази» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР». У ньому зазначається, що у більшості країн ОЕСР зростання продуктивності праці має тенденцію до зниження з 1970-х років, що послаблює здатність економік забезпечувати зростання доходів та рівня життя населення. Уповільнення зростання багатофакторної продуктивності призвело до зниження зростання ВВП на душу населення на початку 2000-х років, а ослаблення накопичення капіталу стало важливим чинником стримування. Внесок накопичення капіталу в зростання ВВП на душу населення скоротився удвічі і тривалий час залишається стабільно низьким. До кінця 2023 року реальні бізнес-інвестиції в ОЕСР були на 23 відсотки нижчі за докризовий рівень. Нове дослідження ОЕСР вивчало причини цього дефіциту сукупних інвестицій підприємств, а також ефективність бізнес-інвестування, роль цифрових активів. Інвестування цифровізації призвело до швидшого накопичення цифрового капіталу, ніж інших типів активів, незважаючи на високу амортизацію, тоді як цифровий капітал у розрахунку на одного працівника значно варіюється за країнами ОНСР. У документі пропонується порядок денний подальшої роботи над вивченням і моделюванням структурних та політичних чинників цифрових інвестицій з огляду на швидке поширення технологій штучного інтелекту.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/business-investment-in-the-face-of-the-digital-transformation_4f89aa3e-en.html,
https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/03/business-investment-in-the-face-of-the-digital-transformation_e10f8cdd/4f89aa3e-en.pdf,
https://doi.org/10.1787/4f89aa3e-en
👍1
SOFTSERVE EDUCATIONAL PARTNERS AWARD CEREMONY 2025
18 березня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться глобальний захід «SoftServe Educational Partners Award Ceremony 2025». Він стане площадкою для обговорення викладачами, керівниками університетів та експертами ІТ-галузі питань розвитку освіти, запровадження нових технологій та запиту з боку ринку праці на зміну методів викладання у вищій школі. Під час заходу учасники розглянуть ключові тенденції, що формують розвиток навичок та підготовку талантів; проаналізують передовий досвід співпраці між університетами та промисловістю; дізнаються про актуальні дискусії, що захоплюють наразі академічну спільноту Європи та Латинської Америки. У програмі заявлені дискусійні панелі щодо впливу освіти та розвитку майбутніх талантів; обговорення навичок, орієнтованих на майбутнє й трансформації навчання за допомогою новітніх технологій (у т.ч. ШІ); визначення перспектив співпраці між університетами та бізнесом. Також відбудеться церемонія нагородження провідних університетських партнерів SoftServe, які сприяють інноваціям та мають вагомий вплив на сучасну освіту. Організатор – SoftServe.
Детальніше: https://career.softserveinc.com/en-us/technology/course/education-partnerships?utm_campaign=6683510-SSU_UA_Tech-Educators%202025&utm_medium=email&_hsenc=p2ANqtz-9n6WAs6Uo3EqUPCLnE_Z4lEeC0HSbNLNU1eltAlLsNPWyR9Afk72fQez9wThCqu68vclCK_0Q_Q_2TwkPygyGN6hVSpw&_hsmi=408516603&utm_content=408516603&utm_source=hs_email
18 березня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться глобальний захід «SoftServe Educational Partners Award Ceremony 2025». Він стане площадкою для обговорення викладачами, керівниками університетів та експертами ІТ-галузі питань розвитку освіти, запровадження нових технологій та запиту з боку ринку праці на зміну методів викладання у вищій школі. Під час заходу учасники розглянуть ключові тенденції, що формують розвиток навичок та підготовку талантів; проаналізують передовий досвід співпраці між університетами та промисловістю; дізнаються про актуальні дискусії, що захоплюють наразі академічну спільноту Європи та Латинської Америки. У програмі заявлені дискусійні панелі щодо впливу освіти та розвитку майбутніх талантів; обговорення навичок, орієнтованих на майбутнє й трансформації навчання за допомогою новітніх технологій (у т.ч. ШІ); визначення перспектив співпраці між університетами та бізнесом. Також відбудеться церемонія нагородження провідних університетських партнерів SoftServe, які сприяють інноваціям та мають вагомий вплив на сучасну освіту. Організатор – SoftServe.
Детальніше: https://career.softserveinc.com/en-us/technology/course/education-partnerships?utm_campaign=6683510-SSU_UA_Tech-Educators%202025&utm_medium=email&_hsenc=p2ANqtz-9n6WAs6Uo3EqUPCLnE_Z4lEeC0HSbNLNU1eltAlLsNPWyR9Afk72fQez9wThCqu68vclCK_0Q_Q_2TwkPygyGN6hVSpw&_hsmi=408516603&utm_content=408516603&utm_source=hs_email
ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ НАКАЗУ МОН УКРАЇНИ ПРО ОСОБЛИВОСТІ ПОНОВЛЕННЯ ТА ЗМІНИ СТАТУСУ ЗДОБУВАЧА ОСВІТИ
Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт наказу «Про деякі особливості поновлення та зміни статусу здобувача фахової передвищої та вищої освіти». Документ має забезпечити розширення можливостей доступу громадян України до здобуття вищої та фахової передвищої освіти за денною або дуальною формою здобуття освіти на період дії правового режиму воєнного стану в Україні. Ним встановлюється норма, відповідно до якої поновлення за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодшого спеціаліста, спеціаліста, ступенем вищої освіти молодшого бакалавра не здійснюється. здобувачі вищої освіти ступеня доктора філософії, які до 01 січня 2024 року були відраховані із закладу вищої освіти або наукової установи у зв’язку з завершенням терміну навчання за відповідною освітньо-науковою програмою без захисту дисертації, можуть бути поновлені на заочну або вечірню форму здобуття освіти в межах ліцензованого обсягу за умови наявності інформації про попереднє навчання в ЄДЕБО. У такому разі видатки, пов’язані з проведенням захисту дисертації, здійснюються здобувачем за рахунок коштів фізичних та/або юридичних осіб. У разі анулювання ліцензії ЗВО за певним рівнем вищої освіти або освітніми програмами здобувачі освіти можуть бути поновлені до інших закладів освіти на вечірню або заочну форму здобуття освіти. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 26 березня 2026 року
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-do-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-nakazu-mon-pro-deiaki-osoblyvosti-ponovlennia-ta-zminy-statusu-zdobuvacha-fakhovoi-peredvyshchoi-ta-vyshchoi-osvity,
https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/03/12/projekt-nakazu-pro-deiaki-osoblivosti-ponovlennia-ta-zmini-statusu-zdobuvaca-fpo-ta-vo.docx
Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт наказу «Про деякі особливості поновлення та зміни статусу здобувача фахової передвищої та вищої освіти». Документ має забезпечити розширення можливостей доступу громадян України до здобуття вищої та фахової передвищої освіти за денною або дуальною формою здобуття освіти на період дії правового режиму воєнного стану в Україні. Ним встановлюється норма, відповідно до якої поновлення за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодшого спеціаліста, спеціаліста, ступенем вищої освіти молодшого бакалавра не здійснюється. здобувачі вищої освіти ступеня доктора філософії, які до 01 січня 2024 року були відраховані із закладу вищої освіти або наукової установи у зв’язку з завершенням терміну навчання за відповідною освітньо-науковою програмою без захисту дисертації, можуть бути поновлені на заочну або вечірню форму здобуття освіти в межах ліцензованого обсягу за умови наявності інформації про попереднє навчання в ЄДЕБО. У такому разі видатки, пов’язані з проведенням захисту дисертації, здійснюються здобувачем за рахунок коштів фізичних та/або юридичних осіб. У разі анулювання ліцензії ЗВО за певним рівнем вищої освіти або освітніми програмами здобувачі освіти можуть бути поновлені до інших закладів освіти на вечірню або заочну форму здобуття освіти. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 26 березня 2026 року
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-do-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-nakazu-mon-pro-deiaki-osoblyvosti-ponovlennia-ta-zminy-statusu-zdobuvacha-fakhovoi-peredvyshchoi-ta-vyshchoi-osvity,
https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/03/12/projekt-nakazu-pro-deiaki-osoblivosti-ponovlennia-ta-zmini-statusu-zdobuvaca-fpo-ta-vo.docx
👍1
ПОДАННЯ ЗАЯВОК ДО ПЕРЕЛІКУ НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ КАТЕГОРІЇ Б
18 березня 2026 року відбудеться вебінар «Подання заявок до Переліку наукових фахових видань України (категорія «Б»): практичні аспекти». Захід покликаний надати засновникам та редакторам наукових періодичних видань актуальну інформацію щодо практичних аспектів подання заявок на включення до оновленого «Переліку наукових фахових видань України». Планується розглянути наступні питання: підтвердження участі в редакційній колегії наукового періодичного видання (інструкція для українських та іноземних науковців щодо підтвердження в системі URIS участі в редакційній колегії наукового фахового видання категорії «Б»), покроковий алгоритм роботи в системі (додавання інформації про рецензування до профілю дослідника на платформі Web of Science; відображення інформації про рецензування у профілі науковця на платформі Web of Science; здійснення розрахунку частки цитованих статей наукового періодичного видання у базах даних Web of Science Core Collection і Scopus). Організатори: ДНТБ України, Міністерство освіти і науки України.
Детальніше: https://dntb.gov.ua/news/a84c,
https://us02web.zoom.us/meeting/register/m4BdFftoSvqOHqDxP3eZlA#/registration
18 березня 2026 року відбудеться вебінар «Подання заявок до Переліку наукових фахових видань України (категорія «Б»): практичні аспекти». Захід покликаний надати засновникам та редакторам наукових періодичних видань актуальну інформацію щодо практичних аспектів подання заявок на включення до оновленого «Переліку наукових фахових видань України». Планується розглянути наступні питання: підтвердження участі в редакційній колегії наукового періодичного видання (інструкція для українських та іноземних науковців щодо підтвердження в системі URIS участі в редакційній колегії наукового фахового видання категорії «Б»), покроковий алгоритм роботи в системі (додавання інформації про рецензування до профілю дослідника на платформі Web of Science; відображення інформації про рецензування у профілі науковця на платформі Web of Science; здійснення розрахунку частки цитованих статей наукового періодичного видання у базах даних Web of Science Core Collection і Scopus). Організатори: ДНТБ України, Міністерство освіти і науки України.
Детальніше: https://dntb.gov.ua/news/a84c,
https://us02web.zoom.us/meeting/register/m4BdFftoSvqOHqDxP3eZlA#/registration
👍2
ОЕСР: ПІДТРИМКА СТІЙКОСТІ РИНКУ БОРГОВИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Глобальна доповідь про борг 2026 року: підтримка стійкості ринку боргових зобов'язань в умовах наростаючого тиску». У ньому зазначається, що світові ринки боргових зобов'язань переживають складний період. Геополітична напруженість, торгові суперечки та невизначена макроекономічна ситуація ускладнюють і стан і без того перевантажених ринків, проте вони досі демонструють стійкість. Вартість довгострокових запозичень зросла, та, як наслідок, збільшуються ризики рефінансування. Роль інвесторів, чутливих до цінової пропозиції, - зростає, що може зробити ринки боргових зобов'язань більш уразливими до потрясінь. Очікується, що масштабування ШІ та зростання витрат на оборону додатково і доволі суттєво збільшать запозичення на ринках. Для забезпечення стабільного фінансування урядів та корпорацій на ринках суверенних та корпоративних облігацій, сукупний обсяг яких становить 109 трлн доларів США, необхідно ретельно керувати наявними та майбутніми ризиками. У 2025 році запозичення урядів та компаній на боргових ринках досягли історично високого рівня, склавши 27 трлн дол. США. Очікується, що у 2026 році борговий ринок зросте до 29 трлн дол. США. Цей документ покликаний підтримати зусилля із забезпечення стійкості ринків боргових зобов'язань та пропонує урядам заходи із забезпечення довгострокової стійкості їхнього боргу щоб вони могли упоратися з високим борговим тягарем, створити більше можливостей для інвестицій у довгострокове зростання, знизити ризик обмеження доступу корпорацій до фінансування, забезпечити безперебійне функціонування ринку корпоративних облігацій. По мірі ускладнення структур корпоративного фінансування підвищення якості розкриття інформації матиме важливе значення для того, щоб власники облігацій могли ефективно оцінювати та відстежувати пов'язані з цим ризики.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/global-debt-report-2026_e9d80efd-en.html,
https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/03/global-debt-report-2026_59d2d627/e9d80efd-en.pdf,
https://doi.org/10.1787/e9d80efd-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Глобальна доповідь про борг 2026 року: підтримка стійкості ринку боргових зобов'язань в умовах наростаючого тиску». У ньому зазначається, що світові ринки боргових зобов'язань переживають складний період. Геополітична напруженість, торгові суперечки та невизначена макроекономічна ситуація ускладнюють і стан і без того перевантажених ринків, проте вони досі демонструють стійкість. Вартість довгострокових запозичень зросла, та, як наслідок, збільшуються ризики рефінансування. Роль інвесторів, чутливих до цінової пропозиції, - зростає, що може зробити ринки боргових зобов'язань більш уразливими до потрясінь. Очікується, що масштабування ШІ та зростання витрат на оборону додатково і доволі суттєво збільшать запозичення на ринках. Для забезпечення стабільного фінансування урядів та корпорацій на ринках суверенних та корпоративних облігацій, сукупний обсяг яких становить 109 трлн доларів США, необхідно ретельно керувати наявними та майбутніми ризиками. У 2025 році запозичення урядів та компаній на боргових ринках досягли історично високого рівня, склавши 27 трлн дол. США. Очікується, що у 2026 році борговий ринок зросте до 29 трлн дол. США. Цей документ покликаний підтримати зусилля із забезпечення стійкості ринків боргових зобов'язань та пропонує урядам заходи із забезпечення довгострокової стійкості їхнього боргу щоб вони могли упоратися з високим борговим тягарем, створити більше можливостей для інвестицій у довгострокове зростання, знизити ризик обмеження доступу корпорацій до фінансування, забезпечити безперебійне функціонування ринку корпоративних облігацій. По мірі ускладнення структур корпоративного фінансування підвищення якості розкриття інформації матиме важливе значення для того, щоб власники облігацій могли ефективно оцінювати та відстежувати пов'язані з цим ризики.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/global-debt-report-2026_e9d80efd-en.html,
https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/03/global-debt-report-2026_59d2d627/e9d80efd-en.pdf,
https://doi.org/10.1787/e9d80efd-en
👍1