ОЕСР: ЧОМУ ІНВЕСТИЦІЇ У РОЗВИТОК НАВИЧОК МАЮТЬ ЗНАЧЕННЯ
У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікуваний матеріал «Як змусити ШІ працювати: чому інвестиції у розвиток навичок мають значення». У ній зазначається, що навички стають ключовим чинником впливу ШІ на продуктивність та зростання. Дефіцит кваліфікованих кадрів уповільнює впровадження ШІ, разом із тим ШІ змінює попит роботодавців, відповідно навчання співробітників є ключем до ефективного використання ШІ - як для бізнесу, так і для працівників. Штучний інтелект часто розглядається у контексті проривних технологій та інвестиційних показників. Але не можна нехтувати той факт, що він продовжує трансформувати робочі місця і набуває вирішального значення для розвитку економіки. Останні дані показують, де саме нестача відповідних навичок стримує використання ШІ, як саме ШІ змінює типи навичок, затребуваних роботодавцями, а також за яких умов навчання може забезпечити підвищення продуктивності праці завдяки ШІ. Проблеми, пов’язані з упровадженням ШІ, у першу чергу пов’язані з неготовністю робітників, що особливо відчутно для малих підприємств та працівників з обмеженими можливостями. Освоєння нових навичок матиме вирішальне значення для запобігання поглибленню існуючої нерівності у контексті переходу до широкого застосування технологій штучного інтелекту. ШІ також може допомогти вирішити проблему нестачі кваліфікованих кадрів – він не лише створює попит на нові навички, а й допомагає підприємствам справлятися з нестачею кадрів, підвищує планку майстерності (він найбільш поширений у тих сферах де доповнює, а не замінює співробітників) і збільшує попит на більш високі навички (програмування, управлінські, уміння вирішувати проблеми, креативність та новаторство, соціальні та емоційні навички, емпатія, комунікабельність, вміння працювати в команді залишаються важливими у багатьох професіях). У Німеччині, Франції, Італії та Іспанії керівники підприємств частіше вважають, що алгоритмічні інструменти управління знижують їхню потребу в емпатії (20%), а не підвищують її (12%). Отже, зусилля у сфері політики мають бути зосереджені на моніторингу потреб у навичках, зокрема – у навичках для роботи з ШІ, підтримці безперервного навчання та перекваліфікації упродовж життя.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/blogs/2026/01/making-ai-work-why-investing-in-skills-matters.html?adestraproject=What%27s%20New%20at%20OECD&utm_campaign=What%27s%20New%20-%20February%202026&utm_content=making-ai-work-image&utm_term=com&utm_medium=email&utm_source=Adestra
У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікуваний матеріал «Як змусити ШІ працювати: чому інвестиції у розвиток навичок мають значення». У ній зазначається, що навички стають ключовим чинником впливу ШІ на продуктивність та зростання. Дефіцит кваліфікованих кадрів уповільнює впровадження ШІ, разом із тим ШІ змінює попит роботодавців, відповідно навчання співробітників є ключем до ефективного використання ШІ - як для бізнесу, так і для працівників. Штучний інтелект часто розглядається у контексті проривних технологій та інвестиційних показників. Але не можна нехтувати той факт, що він продовжує трансформувати робочі місця і набуває вирішального значення для розвитку економіки. Останні дані показують, де саме нестача відповідних навичок стримує використання ШІ, як саме ШІ змінює типи навичок, затребуваних роботодавцями, а також за яких умов навчання може забезпечити підвищення продуктивності праці завдяки ШІ. Проблеми, пов’язані з упровадженням ШІ, у першу чергу пов’язані з неготовністю робітників, що особливо відчутно для малих підприємств та працівників з обмеженими можливостями. Освоєння нових навичок матиме вирішальне значення для запобігання поглибленню існуючої нерівності у контексті переходу до широкого застосування технологій штучного інтелекту. ШІ також може допомогти вирішити проблему нестачі кваліфікованих кадрів – він не лише створює попит на нові навички, а й допомагає підприємствам справлятися з нестачею кадрів, підвищує планку майстерності (він найбільш поширений у тих сферах де доповнює, а не замінює співробітників) і збільшує попит на більш високі навички (програмування, управлінські, уміння вирішувати проблеми, креативність та новаторство, соціальні та емоційні навички, емпатія, комунікабельність, вміння працювати в команді залишаються важливими у багатьох професіях). У Німеччині, Франції, Італії та Іспанії керівники підприємств частіше вважають, що алгоритмічні інструменти управління знижують їхню потребу в емпатії (20%), а не підвищують її (12%). Отже, зусилля у сфері політики мають бути зосереджені на моніторингу потреб у навичках, зокрема – у навичках для роботи з ШІ, підтримці безперервного навчання та перекваліфікації упродовж життя.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/blogs/2026/01/making-ai-work-why-investing-in-skills-matters.html?adestraproject=What%27s%20New%20at%20OECD&utm_campaign=What%27s%20New%20-%20February%202026&utm_content=making-ai-work-image&utm_term=com&utm_medium=email&utm_source=Adestra
👍1
ЦІННОСТІ КУЛЬТУРИ, НАУКИ, ОСВІТИ
25–27 березня 2026 року на площадці міжнародної виставки «Сучасні заклади освіти–2026» відбудеться міжгалузева науково-практична онлайн-конференція «Культура, наука, освіта: смисложиттєві цінності в сучасних умовах». Захід покликаний стимулювати дискусію про цінності академічної сфери та продемонструвати, що культура, наука і освіта є ключовими чинниками осмислення реальності, збереження суспільної стійкості та формування засад майбутнього. Планується обговорити наступні питання: цінності миру; розвиток українського соціуму як суб’єкта міжнародної спільноти; чинники розвитку суспільства; актуалізація філософських, соціальних та освітніх проблем у часи невизначеності; національні та міжнародні освітні тренди. Організатори: Національна академія наук України, Національна академія педагогічних наук України, Український державний університет імені Михайла Драгоманова, Ягеллонський університет в Кракові (Республіка Польща), Сучавський університет «Штефан чел Маре» (Румунія), Інститут педагогіки Університету Марії Кюрі-Складовської в Любліні (Польща), Громадська спілка «Українська асоціація освіти дорослих».
Детальніше: https://qrpage.net/qr/olKfi, https://naps.gov.ua/ua/press/events/3841/, https://forms.gle/VJ6JFqDcNJxgLbF37
25–27 березня 2026 року на площадці міжнародної виставки «Сучасні заклади освіти–2026» відбудеться міжгалузева науково-практична онлайн-конференція «Культура, наука, освіта: смисложиттєві цінності в сучасних умовах». Захід покликаний стимулювати дискусію про цінності академічної сфери та продемонструвати, що культура, наука і освіта є ключовими чинниками осмислення реальності, збереження суспільної стійкості та формування засад майбутнього. Планується обговорити наступні питання: цінності миру; розвиток українського соціуму як суб’єкта міжнародної спільноти; чинники розвитку суспільства; актуалізація філософських, соціальних та освітніх проблем у часи невизначеності; національні та міжнародні освітні тренди. Організатори: Національна академія наук України, Національна академія педагогічних наук України, Український державний університет імені Михайла Драгоманова, Ягеллонський університет в Кракові (Республіка Польща), Сучавський університет «Штефан чел Маре» (Румунія), Інститут педагогіки Університету Марії Кюрі-Складовської в Любліні (Польща), Громадська спілка «Українська асоціація освіти дорослих».
Детальніше: https://qrpage.net/qr/olKfi, https://naps.gov.ua/ua/press/events/3841/, https://forms.gle/VJ6JFqDcNJxgLbF37
👍1
LAB2MARKET AGROTECH: ОНОВЛЕНО УМОВИ
4 березня 2026 року стартує освітня програма «Lab2Market AgroTech», орієнтована на науковців, винахідників та інноваторів у сфері аграрних технологій. Вона має на меті підтримати процес комерціалізації результатів наукових досліджень і технологічних розробок в агросфері, навчити та допомогти винахідникам пройти шлях від ідеї або прототипу до готового ринкового рішення, надати експертний та менторський супровід, познайомити з практичними інструментами комерціалізації технологій, допомогти у формуванні стійкої бізнес-моделі, здійснити підготовку до пілотування та тестування рішень. Програма охоплює наступні напрями: землеробство, сталий розвиток сільського господарства, автоматизовані та роботизовані рішення, агродрони, технології для тваринництва, агрофінанси, цифрові сервіси для агросектору. Взяти участь у програмі можуть науковці, дослідники, інноватори, підприємці та стартапери, які працюють у сфері аграрних технологій. Програма реалізується УКРНОІВІ за сприяння МОН, Українського фонду стартапів, UNIT.City, SKRA. Подати заявку можна до 27 лютого 2026 року.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/r7bbe
4 березня 2026 року стартує освітня програма «Lab2Market AgroTech», орієнтована на науковців, винахідників та інноваторів у сфері аграрних технологій. Вона має на меті підтримати процес комерціалізації результатів наукових досліджень і технологічних розробок в агросфері, навчити та допомогти винахідникам пройти шлях від ідеї або прототипу до готового ринкового рішення, надати експертний та менторський супровід, познайомити з практичними інструментами комерціалізації технологій, допомогти у формуванні стійкої бізнес-моделі, здійснити підготовку до пілотування та тестування рішень. Програма охоплює наступні напрями: землеробство, сталий розвиток сільського господарства, автоматизовані та роботизовані рішення, агродрони, технології для тваринництва, агрофінанси, цифрові сервіси для агросектору. Взяти участь у програмі можуть науковці, дослідники, інноватори, підприємці та стартапери, які працюють у сфері аграрних технологій. Програма реалізується УКРНОІВІ за сприяння МОН, Українського фонду стартапів, UNIT.City, SKRA. Подати заявку можна до 27 лютого 2026 року.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/r7bbe
👍2
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ВІДКРИТОЇ НАУКОВОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ
2 березня 2026 року відбудеться вебінар «Як POSI v2 спрямовує забезпечення стійкості організацій відкритої наукової інфраструктури». Захід, організований у межах ініціативи Барселонської декларації про відкриту дослідницьку інформацію, стане площадкою для інформування науковців, освітян, бібліотекарів, адміністраторів інституційних репозитаріїв, ІТ-фахівців про оновлену версію POSI v2 («Принципи відкритої наукової інфраструктури») та забезпечення довгострокової стійкості організацій, що підтримують сервіси відкритого доступу. Під час вебінару планується розглянути передумови оновлення принципів POSI до версії 2, сутність ключових змін POSI v2, як це сприятиме сталому розвитку інфраструктурних організацій і дослідницьких установ, обговорити практичний досвід упровадження цих принципів. Своїми міркуваннями з цього приводу поділяться представники провідних міжнародних організацій, що підтримують інфраструктуру відкритої науки - Crossref, DataCite, DOAJ, Europe PMC. Організатор — міжнародна ініціатива Барселонська декларація про відкриту дослідницьку інформацію.
Детальніше: https://barcelona-declaration.org/news/20260211_webinar_announcement_how_posi_v2_guides_sustainability/, https://us06web.zoom.us/meeting/register/Mfab2HcEQVqzDFdy4epbbA#/registration, https://dntb.gov.ua/news/d2451
2 березня 2026 року відбудеться вебінар «Як POSI v2 спрямовує забезпечення стійкості організацій відкритої наукової інфраструктури». Захід, організований у межах ініціативи Барселонської декларації про відкриту дослідницьку інформацію, стане площадкою для інформування науковців, освітян, бібліотекарів, адміністраторів інституційних репозитаріїв, ІТ-фахівців про оновлену версію POSI v2 («Принципи відкритої наукової інфраструктури») та забезпечення довгострокової стійкості організацій, що підтримують сервіси відкритого доступу. Під час вебінару планується розглянути передумови оновлення принципів POSI до версії 2, сутність ключових змін POSI v2, як це сприятиме сталому розвитку інфраструктурних організацій і дослідницьких установ, обговорити практичний досвід упровадження цих принципів. Своїми міркуваннями з цього приводу поділяться представники провідних міжнародних організацій, що підтримують інфраструктуру відкритої науки - Crossref, DataCite, DOAJ, Europe PMC. Організатор — міжнародна ініціатива Барселонська декларація про відкриту дослідницьку інформацію.
Детальніше: https://barcelona-declaration.org/news/20260211_webinar_announcement_how_posi_v2_guides_sustainability/, https://us06web.zoom.us/meeting/register/Mfab2HcEQVqzDFdy4epbbA#/registration, https://dntb.gov.ua/news/d2451
👍2
РЕФОРМИ ДОСЛІДЖЕНЬ І БЮДЖЕТ: ЯК ЦЕ РОЗУМІЮТЬ ПРЕДСТАВНИКИ НАУКОВОЇ СПІЛЬНОТИ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джона Росса «Реформа досліджень стане чимось більшим, ніж просто бюджет, попереджають лобісти». У ній висловлюється занепокоєння австралійських наукових та університетських організацій щодо того, як уряд формує фінансування досліджень і які ризики це створює для наукової політики на майбутнє. Наразі кілька впливових асоціацій, що представляють університети та наукові групи, закликають уряд включити до проекту бюджету кошти для реалізації рекомендацій SERD (Strategic Examination of Research and Development). Австралійська академія наук та група університетів Go8 вважають, що відновлення наукової діяльності після багаторічного скорочення потребуватиме фінансування не лише у рамках одного бюджетного циклу, а впродовж декількох років поспіль, щоб забезпечити сталий розвиток фундаментальних і прикладних досліджень. Інші організації (зокрема, Science and Technology Australia і Australian Technology Network) також закликають включити ці пропозиції до бюджету, наголошуючи, що відстороненість уряду від важливих ідей реформування науки може поставити під загрозу конкурентоспроможність країни на глобальній арені.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/research-reforms-bigger-one-budget-lobbyists-warn?utm_source=newsletter&utm_medium=email&utm_campaign=editorial-weekly&spMailingID=32576525&spUserID=MTAxNzcwOTEyMTAyNAS2&spJobID=2890322202&spReportId=Mjg5MDMyMjIwMgS2
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джона Росса «Реформа досліджень стане чимось більшим, ніж просто бюджет, попереджають лобісти». У ній висловлюється занепокоєння австралійських наукових та університетських організацій щодо того, як уряд формує фінансування досліджень і які ризики це створює для наукової політики на майбутнє. Наразі кілька впливових асоціацій, що представляють університети та наукові групи, закликають уряд включити до проекту бюджету кошти для реалізації рекомендацій SERD (Strategic Examination of Research and Development). Австралійська академія наук та група університетів Go8 вважають, що відновлення наукової діяльності після багаторічного скорочення потребуватиме фінансування не лише у рамках одного бюджетного циклу, а впродовж декількох років поспіль, щоб забезпечити сталий розвиток фундаментальних і прикладних досліджень. Інші організації (зокрема, Science and Technology Australia і Australian Technology Network) також закликають включити ці пропозиції до бюджету, наголошуючи, що відстороненість уряду від важливих ідей реформування науки може поставити під загрозу конкурентоспроможність країни на глобальній арені.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/research-reforms-bigger-one-budget-lobbyists-warn?utm_source=newsletter&utm_medium=email&utm_campaign=editorial-weekly&spMailingID=32576525&spUserID=MTAxNzcwOTEyMTAyNAS2&spJobID=2890322202&spReportId=Mjg5MDMyMjIwMgS2
👍1
ОЕСР: ЗАХОДИ РЕАГУВАННЯ НА БУЛІНГ В ОСВІТІ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Булінг в освіті - поширеність, вплив та заходи реагування в різних країнах» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань освіти». У ньому зазначається, що булінг або цькування - в реальному житті або в мережі інтернет - є проблемою для інклюзивної, якісної освіти та згуртованого суспільства. Якщо не протидіяти булінгу, його негатив вийде за межі освіти й буде поширюватись на громади, впливати на доросле життя, здоров'я, суспільство та економіку. ОЕСР закликає щоб надати «усім учням, з акцентом на найбільш вразливих, можливість розвивати знання, навички та цінності, щоб реалізувати свій потенціал та зробити внесок в економічне та соціальне благополуччя своїх суспільств». Традиційне визначення шкільного булінгу базується на індивідуальній психології, а на практиці ця агресія може приймати форму фізичних дій, словесних атак та негативної соціальної поведінки (поширення чуток або «відміни»). Наразі булінг визнається як більш широкий соціальний процес, акцентуючи увагу саме на контексті - групова динаміка, реакція сторонніх осіб, місцеві соціальні норми. Цей документ охоплює фактичні дані ряду країн ОЕСР за період з 2015 по 2022 роки та містить аналіз відмінностей у схильності до цькування серед різних груп учнів, узагальнення наслідків булінгу та його шкоди окремим учням, більш широким спільнотам, економіці. Також розглядаються стратегії запобігання булінгу й реагування на нього у контексті національної політики та освітніх ініціатив, пропонуються політичні рекомендації щодо протидії булінгу на системному рівні, зокрема – через підвищення кваліфікації вчителів, освітніх заходів (що поєднують універсальну профілактику з цільовою підтримкою), регулярний моніторинг та надійної оцінки впливу.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/bullying-in-education_d9f8bd9f-en.html?adestraproject=News%20for%20Teachers&utm_campaign=Teachers%20Newsletter%20Feb%202026&utm_content=Read%20report%20link%20-%20bullying%20report&utm_term=edu&utm_medium=email&utm_source=Adestra,
https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/02/bullying-in-education_8e2a22d9/d9f8bd9f-en.pdf,
https://doi.org/10.1787/d9f8bd9f-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Булінг в освіті - поширеність, вплив та заходи реагування в різних країнах» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань освіти». У ньому зазначається, що булінг або цькування - в реальному житті або в мережі інтернет - є проблемою для інклюзивної, якісної освіти та згуртованого суспільства. Якщо не протидіяти булінгу, його негатив вийде за межі освіти й буде поширюватись на громади, впливати на доросле життя, здоров'я, суспільство та економіку. ОЕСР закликає щоб надати «усім учням, з акцентом на найбільш вразливих, можливість розвивати знання, навички та цінності, щоб реалізувати свій потенціал та зробити внесок в економічне та соціальне благополуччя своїх суспільств». Традиційне визначення шкільного булінгу базується на індивідуальній психології, а на практиці ця агресія може приймати форму фізичних дій, словесних атак та негативної соціальної поведінки (поширення чуток або «відміни»). Наразі булінг визнається як більш широкий соціальний процес, акцентуючи увагу саме на контексті - групова динаміка, реакція сторонніх осіб, місцеві соціальні норми. Цей документ охоплює фактичні дані ряду країн ОЕСР за період з 2015 по 2022 роки та містить аналіз відмінностей у схильності до цькування серед різних груп учнів, узагальнення наслідків булінгу та його шкоди окремим учням, більш широким спільнотам, економіці. Також розглядаються стратегії запобігання булінгу й реагування на нього у контексті національної політики та освітніх ініціатив, пропонуються політичні рекомендації щодо протидії булінгу на системному рівні, зокрема – через підвищення кваліфікації вчителів, освітніх заходів (що поєднують універсальну профілактику з цільовою підтримкою), регулярний моніторинг та надійної оцінки впливу.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/bullying-in-education_d9f8bd9f-en.html?adestraproject=News%20for%20Teachers&utm_campaign=Teachers%20Newsletter%20Feb%202026&utm_content=Read%20report%20link%20-%20bullying%20report&utm_term=edu&utm_medium=email&utm_source=Adestra,
https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/02/bullying-in-education_8e2a22d9/d9f8bd9f-en.pdf,
https://doi.org/10.1787/d9f8bd9f-en
👍1
ОНОВЛЕНІ ПРАВИЛА ФОРМУВАННЯ ПЕРЕЛІКУ НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАНЬ
19 лютого 2026 року у змішаному форматі відбудеться науково-практичний семінар «Оновлені правила формування Переліку наукових фахових видань: алгоритм змін». Під час заходу планується розглянути усі нововведення, які були запроваджені для «Порядку формування Переліку наукових фахових видань України» відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 19.01.2026 № 56. Учасники семінару детально розберуть усі сутнісні аспекти алгоритму дій засновників наукових періодичних видань, які подаватимуть заявки через систему URIS з метою включення до оновленого «Переліку…» на наступні три роки; отрмають роз’яснення щодо статусу і перспектив діяльності наукових періодичних видань категорії «Б», які зберігають свій статус до 1 червня 2026 року. Організатор - Видавничий дім «Академперіодика» НАН України.
Детальніше: https://akademperiodyka.org.ua/uk/news/seminar-novi-pravyla-formuvannya-pereliku/,
https://www.nas.gov.ua/news/pro-novi-pravila-formuvannya-pereliku-naukovih-fahovih-vidan-ytimetsya-pid-chas-naukovo-praktichnogo-seminaru-anons,
https://mon.gov.ua/npa/pro-vnesennia-zmin-do-poriadku-formuvannia-pereliku-naukovykh-fakhovykh-vydan-ukrainy-zareiestrovanyi-u-ministerstvi-iustytsii-ukrainy-28-sichnia-2026-roku-za-12945523?__cf_chl_tk=HDk8BGD0yIb6hFMIS07H3lz4ovNFOGCH_YA2F1OrF9Y-1771326242-1.0.1.1-GotGz4i419RRgS2H7FmrLCZki8K9gLM5LHrd5xtl1aU
19 лютого 2026 року у змішаному форматі відбудеться науково-практичний семінар «Оновлені правила формування Переліку наукових фахових видань: алгоритм змін». Під час заходу планується розглянути усі нововведення, які були запроваджені для «Порядку формування Переліку наукових фахових видань України» відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 19.01.2026 № 56. Учасники семінару детально розберуть усі сутнісні аспекти алгоритму дій засновників наукових періодичних видань, які подаватимуть заявки через систему URIS з метою включення до оновленого «Переліку…» на наступні три роки; отрмають роз’яснення щодо статусу і перспектив діяльності наукових періодичних видань категорії «Б», які зберігають свій статус до 1 червня 2026 року. Організатор - Видавничий дім «Академперіодика» НАН України.
Детальніше: https://akademperiodyka.org.ua/uk/news/seminar-novi-pravyla-formuvannya-pereliku/,
https://www.nas.gov.ua/news/pro-novi-pravila-formuvannya-pereliku-naukovih-fahovih-vidan-ytimetsya-pid-chas-naukovo-praktichnogo-seminaru-anons,
https://mon.gov.ua/npa/pro-vnesennia-zmin-do-poriadku-formuvannia-pereliku-naukovykh-fakhovykh-vydan-ukrainy-zareiestrovanyi-u-ministerstvi-iustytsii-ukrainy-28-sichnia-2026-roku-za-12945523?__cf_chl_tk=HDk8BGD0yIb6hFMIS07H3lz4ovNFOGCH_YA2F1OrF9Y-1771326242-1.0.1.1-GotGz4i419RRgS2H7FmrLCZki8K9gLM5LHrd5xtl1aU
👍1
ОСВІТА, НАВИЧКИ І ЗАЙНЯТІСТЬ: ТЕНДЕНЦІЇ ТА РОЗВИТОК
На сайті Європейського фонду освіти опубліковано звіт «Освіта, навички і зайнятість: тенденції та розвиток у 2025 році». У документі містяться результати міждержавного моніторингу ETF (Cross-Country Monitoring Report 2025), зокрема – актуальні події в галузі освіти, навичок та зайнятості у 26 країнах Центральної Азії, Східної та Південно-Східної Європи, Кавказу, Південного та Східного Середземномор'я. Представлені кращі практики та аналіз недоліків, пропонуються дієві способи обґрунтування політичних та адміністративних рішень у галузі управління та адаптації політик підтримки професійної освіти, підвищення кваліфікації та навчання упродовж життя. Під час здійснення моніторингу міжнародними партнерами та національними статистичними управліннями здійснювався збір даних ключових показників освіти, навичок та зайнятості. Поєднання цих даних зі структурованими експертними опитуваннями створює гарну основу для аналізу, взаємного навчання, політичного діалогу та цілеспрямованих реформ у країнах-партнерах.
Детальніше: https://www.etf.europa.eu/en/publications-and-resources/publications/education-skills-and-employment-trends-and-developments-1,
https://www.etf.europa.eu/sites/default/files/2026-02/ETF%20CrossCountry%20Monitoring%20Report%202025%20final.pdf
На сайті Європейського фонду освіти опубліковано звіт «Освіта, навички і зайнятість: тенденції та розвиток у 2025 році». У документі містяться результати міждержавного моніторингу ETF (Cross-Country Monitoring Report 2025), зокрема – актуальні події в галузі освіти, навичок та зайнятості у 26 країнах Центральної Азії, Східної та Південно-Східної Європи, Кавказу, Південного та Східного Середземномор'я. Представлені кращі практики та аналіз недоліків, пропонуються дієві способи обґрунтування політичних та адміністративних рішень у галузі управління та адаптації політик підтримки професійної освіти, підвищення кваліфікації та навчання упродовж життя. Під час здійснення моніторингу міжнародними партнерами та національними статистичними управліннями здійснювався збір даних ключових показників освіти, навичок та зайнятості. Поєднання цих даних зі структурованими експертними опитуваннями створює гарну основу для аналізу, взаємного навчання, політичного діалогу та цілеспрямованих реформ у країнах-партнерах.
Детальніше: https://www.etf.europa.eu/en/publications-and-resources/publications/education-skills-and-employment-trends-and-developments-1,
https://www.etf.europa.eu/sites/default/files/2026-02/ETF%20CrossCountry%20Monitoring%20Report%202025%20final.pdf
ELSEVIER ПРИПИНЯЄ РОБОТУ СЕРВІСУ RESEARCHFISH
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Тома Вільямса «Інструмент відстеження впливу Researchfish буде закритий наступного року». У ній повідомляється про рішення компанії Elsevier припинити роботу цифрової платформи для збору даних про результати досліджень. Грантодавці втратять цей інструмент відстеження наукового впливу, яким користувалися також університети та наукові установи для визначення наукового і суспільного впливу проєктів на основі даних про публікації, патенти, вплив на політику, співпрацю з бізнесом тощо. Сервіс Researchfish буде закрито і його робота остаточно припиниться у 2027 році. У Британії Researchfish широко використовували донори науки, зокрема - UK Research and Innovation (державний орган, що координує фінансування досліджень у Великій Британії), благодійний фонд Wellcome, що підтримує біомедичні дослідження та інші. Завдяки цій платформі науковці регулярно подавали обов’язкові звіти про результати реалізованих проєктів. Водночас зазначається, що система неодноразово піддавалась критиці з боку академічної спільноти. Дослідники скаржились на значне адміністративне навантаження, дублювання звітності та складність інтерфейсу. Від університетів та наукових установ робота з платформою вимагала додаткових ресурсів і окремої координації на рівні наукових відділів. Закриття сервісу актуалізує питання щодо того, яким чином у майбутньому здійснюватиметься централізований збір інформації про вплив досліджень. Чи буде створено нову систему, чи відповідні функції планується інтегрувати в інші цифрові інструменти? У контексті зростання вимог до демонстрації суспільної віддачі інвестицій у науку ця проблема набуває стратегічного значення. Рішення про припинення роботи Researchfish означає завершення цілої епохи у підходах до моніторингу результативності наукового фінансування та відкриває дискусію про майбутні моделі оцінювання впливу досліджень.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/impact-tracking-tool-researchfish-be-closed-down-next-year?utm_source=newsletter&utm_medium=email&utm_campaign=the-download&spMailingID=32560269&spUserID=MTAxNzcwOTEyMTAyNAS2&spJobID=2890113366&spReportId=Mjg5MDExMzM2NgS2, https://www.elsevier.com/products/researchfish
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Тома Вільямса «Інструмент відстеження впливу Researchfish буде закритий наступного року». У ній повідомляється про рішення компанії Elsevier припинити роботу цифрової платформи для збору даних про результати досліджень. Грантодавці втратять цей інструмент відстеження наукового впливу, яким користувалися також університети та наукові установи для визначення наукового і суспільного впливу проєктів на основі даних про публікації, патенти, вплив на політику, співпрацю з бізнесом тощо. Сервіс Researchfish буде закрито і його робота остаточно припиниться у 2027 році. У Британії Researchfish широко використовували донори науки, зокрема - UK Research and Innovation (державний орган, що координує фінансування досліджень у Великій Британії), благодійний фонд Wellcome, що підтримує біомедичні дослідження та інші. Завдяки цій платформі науковці регулярно подавали обов’язкові звіти про результати реалізованих проєктів. Водночас зазначається, що система неодноразово піддавалась критиці з боку академічної спільноти. Дослідники скаржились на значне адміністративне навантаження, дублювання звітності та складність інтерфейсу. Від університетів та наукових установ робота з платформою вимагала додаткових ресурсів і окремої координації на рівні наукових відділів. Закриття сервісу актуалізує питання щодо того, яким чином у майбутньому здійснюватиметься централізований збір інформації про вплив досліджень. Чи буде створено нову систему, чи відповідні функції планується інтегрувати в інші цифрові інструменти? У контексті зростання вимог до демонстрації суспільної віддачі інвестицій у науку ця проблема набуває стратегічного значення. Рішення про припинення роботи Researchfish означає завершення цілої епохи у підходах до моніторингу результативності наукового фінансування та відкриває дискусію про майбутні моделі оцінювання впливу досліджень.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/impact-tracking-tool-researchfish-be-closed-down-next-year?utm_source=newsletter&utm_medium=email&utm_campaign=the-download&spMailingID=32560269&spUserID=MTAxNzcwOTEyMTAyNAS2&spJobID=2890113366&spReportId=Mjg5MDExMzM2NgS2, https://www.elsevier.com/products/researchfish
ОЕСР: ІНДЕКС ВІДКРИТИХ, КОРИСНИХ Й ПРИДАТНИХ ДЛЯ ПОВТОРНОГО ВИКОРИСТАННЯ ДАНИХ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Індекс цифрового уряду та Індекс відкритих, корисних й придатних для повторного використання даних. Результати та основні висновки за 2025 рік» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань державного управління». У ньому зазначається, що цифрова трансформація є першорядним завданням сучасних урядових структур, саме вона дозволяє надавати більш якісні послуги, приймати зважені управлінські рішення та налагоджувати ефективну співпрацю між різними інституціями чи країнами, має вирішальне значення для задоволення очікувань громадян в умовах швидких глобальних змін. Для досягнення успіху у цій справі урядам необхідний сміливий, збалансований підхід, заснований на узгоджених і таких, що заслуговують на довіру, системах управління. Цифрова трансформація зробила ІКТ-технології стратегічним активом, розвиток якого вимагає колективних дій. Рішення щодо розбудови цифрової інфраструктури, архітектури даних та розгортання штучного інтелекту – це вже не просто технічний вибір, а стратегічний, який формує стійкість, автономію й довгострокову здатність діяти. Індекс цифрового урядування ОЕСР (DGI) та Індекс відкритих, корисних та повторно використовуваних даних (OURdata) демонструють, як уряди структурують, керують та підтримують цифрову трансформацію у державному секторі. Ці індекси є ключовими інструментами для розроблення та прийняття рішень щодо політики цифрового урядування в країнах ОЕСР та за їх межами. Ці дані використовується для порівняння національних стратегій, визначення пріоритетів, побудови політичного лідерства, визначення ключових сфер політики, які потребують першочергової уваги. Крім того, індекси DGI та OURdata забезпечують вимірювання цифрової трансформації у різних секторах. Зокрема, індекс цифрового урядування оцінює зусилля урядів щодо створення основ, необхідних для досягнення узгодженої, орієнтованої на людину цифрової трансформації державного сектору. Індекс відкритих, корисних та повторно використовуваних даних окреслює зусилля урядів щодо розроблення та упровадження національної політики відкритих державних даних.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/digital-government-index-and-open-useful-and-re-usable-data-index_6347ec74-en.html,
https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/02/digital-government-index-and-open-useful-and-re-usable-data-index_dbe102ed/6347ec74-en.pdf, https://doi.org/10.1787/6347ec74-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Індекс цифрового уряду та Індекс відкритих, корисних й придатних для повторного використання даних. Результати та основні висновки за 2025 рік» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань державного управління». У ньому зазначається, що цифрова трансформація є першорядним завданням сучасних урядових структур, саме вона дозволяє надавати більш якісні послуги, приймати зважені управлінські рішення та налагоджувати ефективну співпрацю між різними інституціями чи країнами, має вирішальне значення для задоволення очікувань громадян в умовах швидких глобальних змін. Для досягнення успіху у цій справі урядам необхідний сміливий, збалансований підхід, заснований на узгоджених і таких, що заслуговують на довіру, системах управління. Цифрова трансформація зробила ІКТ-технології стратегічним активом, розвиток якого вимагає колективних дій. Рішення щодо розбудови цифрової інфраструктури, архітектури даних та розгортання штучного інтелекту – це вже не просто технічний вибір, а стратегічний, який формує стійкість, автономію й довгострокову здатність діяти. Індекс цифрового урядування ОЕСР (DGI) та Індекс відкритих, корисних та повторно використовуваних даних (OURdata) демонструють, як уряди структурують, керують та підтримують цифрову трансформацію у державному секторі. Ці індекси є ключовими інструментами для розроблення та прийняття рішень щодо політики цифрового урядування в країнах ОЕСР та за їх межами. Ці дані використовується для порівняння національних стратегій, визначення пріоритетів, побудови політичного лідерства, визначення ключових сфер політики, які потребують першочергової уваги. Крім того, індекси DGI та OURdata забезпечують вимірювання цифрової трансформації у різних секторах. Зокрема, індекс цифрового урядування оцінює зусилля урядів щодо створення основ, необхідних для досягнення узгодженої, орієнтованої на людину цифрової трансформації державного сектору. Індекс відкритих, корисних та повторно використовуваних даних окреслює зусилля урядів щодо розроблення та упровадження національної політики відкритих державних даних.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/digital-government-index-and-open-useful-and-re-usable-data-index_6347ec74-en.html,
https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/02/digital-government-index-and-open-useful-and-re-usable-data-index_dbe102ed/6347ec74-en.pdf, https://doi.org/10.1787/6347ec74-en
👍1
СИНТЕЗ, ВЛАСТИВОСТІ ТА БІОМЕДИЧНІ ЗАСТОСУВАННЯ ВУГЛЕЦЕВИХ КВАНТОВИХ ТОЧОК І ВУГЛЕЦЕВИХ НАНОГІБРИДІВ
27 лютого 2026 року відбудеться чергове засідання міждисциплінарного загальноакадемічного семінару у галузі природничих наук «Актуальні питання фізико-хімічної та математичної біології». Захід стане площадкою для всебічного обговорення питань синтезу, властивостей та біомедичного застосування вуглецевих квантових точок і вуглецевих наногібридів. Планується провести аналіз сучасного стану досліджень щодо вуглецевих квантових точок (Carbon Dots, CDs) і вуглецевих наногібридів, розглянути результати експериментальних досліджень відповідної спрямованості, які проводяться у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка; обговорити класифікацію вуглецевих точок, зокрема - графенових квантових точок, нанодотів і карбонізованих полімерних точок; розглянути основні підходи до їхнього синтезу (включно з «зеленими» методами, що використовують біомолекули, лікарські рослини та сільськогосподарські відходи - фрукти, овочі, листя рослин тощо); методи одержання водорозчинних і флуоресцентних вуглецевих точок із високим квантовим виходом люмінесценції, синтез ультрамалих вуглецевих наногібридів. Організатор - Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України.
Детальніше: https://biochemistry.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=6225:sintez-vlastivosti-ta&catid=981:aktualni-pytannia-fizyko-khimichnoi-ta-matematychnoi-biolohii&Itemid=1310&lang=uk,
https://www.nas.gov.ua/news/sintez-vlastivosti-ta-biomedichni-zastosuvannya-vuglecevih-kvantovih-tochok-i-vuglecevih-nanogibridiv-anons-seminaru
https://meet.google.com/hoj-qwho-any
27 лютого 2026 року відбудеться чергове засідання міждисциплінарного загальноакадемічного семінару у галузі природничих наук «Актуальні питання фізико-хімічної та математичної біології». Захід стане площадкою для всебічного обговорення питань синтезу, властивостей та біомедичного застосування вуглецевих квантових точок і вуглецевих наногібридів. Планується провести аналіз сучасного стану досліджень щодо вуглецевих квантових точок (Carbon Dots, CDs) і вуглецевих наногібридів, розглянути результати експериментальних досліджень відповідної спрямованості, які проводяться у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка; обговорити класифікацію вуглецевих точок, зокрема - графенових квантових точок, нанодотів і карбонізованих полімерних точок; розглянути основні підходи до їхнього синтезу (включно з «зеленими» методами, що використовують біомолекули, лікарські рослини та сільськогосподарські відходи - фрукти, овочі, листя рослин тощо); методи одержання водорозчинних і флуоресцентних вуглецевих точок із високим квантовим виходом люмінесценції, синтез ультрамалих вуглецевих наногібридів. Організатор - Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України.
Детальніше: https://biochemistry.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=6225:sintez-vlastivosti-ta&catid=981:aktualni-pytannia-fizyko-khimichnoi-ta-matematychnoi-biolohii&Itemid=1310&lang=uk,
https://www.nas.gov.ua/news/sintez-vlastivosti-ta-biomedichni-zastosuvannya-vuglecevih-kvantovih-tochok-i-vuglecevih-nanogibridiv-anons-seminaru
https://meet.google.com/hoj-qwho-any
👍1