СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ ТА ВИЩА ОСВІТА: ВИКЛИКИ ДЛЯ УНІВЕРСИТЕТІВ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріка Джека «Чи залишаються університети Великої Британії рушіями соціальної мобільності?». У ній автор розглядає зміну ролі університетів у контексті суспільних перспектив зростання та соціального підйому. Він стверджує, що традиційна модель «університет як шлях у краще життя» зазнає дедалі більш серйозних випробувань. В історії Великої Британії вища освіта була інструментом отримання нових можливостей: підвищенню доходів, кар’єрному зростанню та ширшому доступу до престижних професій. Проте останнім часом кореляція між університетською освітою та соціальним підйомом не є такою очевидною. Причинами таких змін стали ринкові механізми фінансування вищої освіти, різна якість доступу до ресурсів та психологічний тиск на вибір престижних університетів, що забезпечує концентрацію можливостей для привілейованих груп. Це відображається у статистиці вступу, завершення навчання та подальшого працевлаштування, де студенти з нижчих соціально-економічних верств часто мають гірші шанси досягти очікуваних результатів. Існують і структурні перешкоди, серед яких нерівність у доступі до підготовчих програм, менторської підтримки і мережі професійних зв’язків, що підсилює існуючі соціальні бар’єри і створює ситуацію, коли університети вже не виконують свою історичну функцію «соціального ліфта», як це було раніше. Необхідно переосмислити роль університетів у контексті сучасного суспільства, а для збереження соціальної мобільності як цінності вищої освіти потрібні політики, спрямовані на розширення доступу, зниження бар’єрів і підтримку студентів з різних соціальних прошарків.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/YP1IJ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріка Джека «Чи залишаються університети Великої Британії рушіями соціальної мобільності?». У ній автор розглядає зміну ролі університетів у контексті суспільних перспектив зростання та соціального підйому. Він стверджує, що традиційна модель «університет як шлях у краще життя» зазнає дедалі більш серйозних випробувань. В історії Великої Британії вища освіта була інструментом отримання нових можливостей: підвищенню доходів, кар’єрному зростанню та ширшому доступу до престижних професій. Проте останнім часом кореляція між університетською освітою та соціальним підйомом не є такою очевидною. Причинами таких змін стали ринкові механізми фінансування вищої освіти, різна якість доступу до ресурсів та психологічний тиск на вибір престижних університетів, що забезпечує концентрацію можливостей для привілейованих груп. Це відображається у статистиці вступу, завершення навчання та подальшого працевлаштування, де студенти з нижчих соціально-економічних верств часто мають гірші шанси досягти очікуваних результатів. Існують і структурні перешкоди, серед яких нерівність у доступі до підготовчих програм, менторської підтримки і мережі професійних зв’язків, що підсилює існуючі соціальні бар’єри і створює ситуацію, коли університети вже не виконують свою історичну функцію «соціального ліфта», як це було раніше. Необхідно переосмислити роль університетів у контексті сучасного суспільства, а для збереження соціальної мобільності як цінності вищої освіти потрібні політики, спрямовані на розширення доступу, зниження бар’єрів і підтримку студентів з різних соціальних прошарків.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/YP1IJ
👍2
ОЕСР: ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ТА УПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Об'єднання прямих іноземних інвестицій та малих і середніх підприємств для підвищення продуктивності та впровадження інновацій у Європі». У ньому зазначається, що продовж десятиліть багатонаціональні підприємства відігравали важливу роль у виробничій структурі Європи, підтримуючи робочі місця, інновації та регіональне зростання. Наразі обсяг прямих іноземних інвестицій у ЄС-27 становить близько 12,4 трлн дол. США або понад третину сукупних показників країн ОЕСР та чверть від світового ринку. Проте вони стали дедалі більш нестабільними, що зумовлено зовнішніми геополітичними чинниками та зростанням напруженості у світовій торгівлі. Відбуваються структурні зрушення у бік швидкозростаючих цифрових і «зелених» галузей, що створює як можливості, так і проблеми для малих та середніх підприємств. Грунтуючись на даних субнаціональних регіонів та підприємств, звіт дає уявлення про те, де виникають зв'язки між ПІІ та МСП, як вони впливають на продуктивність та інновації, а також які саме політичні заходи можуть сприяти поширенню цих переваг по всьому ЄС. Експерти аналізують вплив прямих іноземних інвестицій на внутрішні показники продуктивності, інновацій, зайнятості серед малих та середніх підприємств Німеччини, Італії та Румунії, трансформацію інвестиційних моделей, регіональні умови, показники концентрації ПІІ відповідно до навичок, інноваційного потенціалу, транспортної інфраструктури та екосистеми МСП.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/sb3Y7, https://qrpage.net/qr/SNw3o, https://doi.org/10.1787/9848e952-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Об'єднання прямих іноземних інвестицій та малих і середніх підприємств для підвищення продуктивності та впровадження інновацій у Європі». У ньому зазначається, що продовж десятиліть багатонаціональні підприємства відігравали важливу роль у виробничій структурі Європи, підтримуючи робочі місця, інновації та регіональне зростання. Наразі обсяг прямих іноземних інвестицій у ЄС-27 становить близько 12,4 трлн дол. США або понад третину сукупних показників країн ОЕСР та чверть від світового ринку. Проте вони стали дедалі більш нестабільними, що зумовлено зовнішніми геополітичними чинниками та зростанням напруженості у світовій торгівлі. Відбуваються структурні зрушення у бік швидкозростаючих цифрових і «зелених» галузей, що створює як можливості, так і проблеми для малих та середніх підприємств. Грунтуючись на даних субнаціональних регіонів та підприємств, звіт дає уявлення про те, де виникають зв'язки між ПІІ та МСП, як вони впливають на продуктивність та інновації, а також які саме політичні заходи можуть сприяти поширенню цих переваг по всьому ЄС. Експерти аналізують вплив прямих іноземних інвестицій на внутрішні показники продуктивності, інновацій, зайнятості серед малих та середніх підприємств Німеччини, Італії та Румунії, трансформацію інвестиційних моделей, регіональні умови, показники концентрації ПІІ відповідно до навичок, інноваційного потенціалу, транспортної інфраструктури та екосистеми МСП.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/sb3Y7, https://qrpage.net/qr/SNw3o, https://doi.org/10.1787/9848e952-en
👍1
ПОДАННЯ ЗАЯВКИ ДО ПЕРЕЛІКУ НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАНЬ
18 лютого 2026 року відбудеться вебінар «Подання заявки відповідно до оновленого «Порядку формування Переліку наукових фахових видань України»». Захід покликаний роз’яснити основні положення оновленої редакції «Порядку формування Переліку наукових фахових видань України», затвердженого наказом МОН. Слухачі дізнаються про те, що оновлений Порядок покликаний забезпечити підвищення якості українських наукових видань (які, зокрема, використовуються для здобуття наукових ступенів, присвоєння вчених звань та ліцензування освітніх програм) та про перспективи інтеграції в європейський і світовий дослідницький простір. Засновники та редактори наукових фахових видань отримають практичні рекомендації щодо підготовки та подання заявок відповідно до нових вимог. Організатори: Міністерство освіти і науки України, Державна наукова-технічна бібліотеки України.
Детальніше: https://dntb.gov.ua/news/e000-833, https://qrpage.net/qr/u7zll, https://qrpage.net/qr/uac12
18 лютого 2026 року відбудеться вебінар «Подання заявки відповідно до оновленого «Порядку формування Переліку наукових фахових видань України»». Захід покликаний роз’яснити основні положення оновленої редакції «Порядку формування Переліку наукових фахових видань України», затвердженого наказом МОН. Слухачі дізнаються про те, що оновлений Порядок покликаний забезпечити підвищення якості українських наукових видань (які, зокрема, використовуються для здобуття наукових ступенів, присвоєння вчених звань та ліцензування освітніх програм) та про перспективи інтеграції в європейський і світовий дослідницький простір. Засновники та редактори наукових фахових видань отримають практичні рекомендації щодо підготовки та подання заявок відповідно до нових вимог. Організатори: Міністерство освіти і науки України, Державна наукова-технічна бібліотеки України.
Детальніше: https://dntb.gov.ua/news/e000-833, https://qrpage.net/qr/u7zll, https://qrpage.net/qr/uac12
👍1
ПРЕМІЯ «ЗЕЛЕНІ НАВИЧКИ 2026»
Європейський фонд освіти оголосив про старт конкурсу «Зелені навички 2026». Він спрямований на пошук ініціатив, які сприятимуть реальним змінам у «зеленому» переході в освіті, на робочих місцях, у громадах, а також допомагають людям розвивати екологічні навички для справедливого, сталого та ресурсоефективного майбутнього. Конкурсні заявки будуть оцінюватись за критеріями впливу (реальні, вимірювані зміни, які вже досягнуті), оригінальності та інноваційності (нові підходи, які можуть стати прикладом для наслідування), масштабованість (можливість відтворення або адаптації в інших контекстах). Йдеться про завершені ініціативи, результати яких наочні, конкретні й можуть бути перевірені. Переможці отримують медійну підтримку від Європейської комісії та Європейської служби зовнішніх дій у форматі професійних фільмів-розповідей, що висвітлюють проєкти для широкої аудиторії; реклама під час основних заходів ЄС, включаючи «Зелений тиждень ЄС» та «Саміт навичок ETF». Взяти участь у конкурсі можуть організації та учасники, що займаються розвитком або просуванням «зелених» навичок. У кожній категорії буде свій переможець: роботодавці, малі та середні підприємства, що інтегрують «зелені» навички в реальну роботу; соціальні партнери та неурядові організації, що надають підтримку; освітні організації, що перетворюють декарбонізацію на практичне навчання; служби зайнятості, які відкривають шляхи до справедливих «зелених» робочих місць. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 27 березня 2026 року.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/Vjjdx, https://qrpage.net/qr/a7FZ8
Європейський фонд освіти оголосив про старт конкурсу «Зелені навички 2026». Він спрямований на пошук ініціатив, які сприятимуть реальним змінам у «зеленому» переході в освіті, на робочих місцях, у громадах, а також допомагають людям розвивати екологічні навички для справедливого, сталого та ресурсоефективного майбутнього. Конкурсні заявки будуть оцінюватись за критеріями впливу (реальні, вимірювані зміни, які вже досягнуті), оригінальності та інноваційності (нові підходи, які можуть стати прикладом для наслідування), масштабованість (можливість відтворення або адаптації в інших контекстах). Йдеться про завершені ініціативи, результати яких наочні, конкретні й можуть бути перевірені. Переможці отримують медійну підтримку від Європейської комісії та Європейської служби зовнішніх дій у форматі професійних фільмів-розповідей, що висвітлюють проєкти для широкої аудиторії; реклама під час основних заходів ЄС, включаючи «Зелений тиждень ЄС» та «Саміт навичок ETF». Взяти участь у конкурсі можуть організації та учасники, що займаються розвитком або просуванням «зелених» навичок. У кожній категорії буде свій переможець: роботодавці, малі та середні підприємства, що інтегрують «зелені» навички в реальну роботу; соціальні партнери та неурядові організації, що надають підтримку; освітні організації, що перетворюють декарбонізацію на практичне навчання; служби зайнятості, які відкривають шляхи до справедливих «зелених» робочих місць. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 27 березня 2026 року.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/Vjjdx, https://qrpage.net/qr/a7FZ8
👍1
ВИКЛИКИ ОЦІНЮВАННЯ ПРОРИВНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ: МІЖ АВТОНОМІЄЮ ТА ПІДЗВІТНІСТЮ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Попри суперечки щодо фінансування, як ми дізнаємось, що ARIA має успіх?». У ній автор аналізує виклики оцінювання ефективності Агенції передових досліджень та інновацій Великої Британії (ARIA) — державної установи, створеної для фінансової підтримки ризикових і потенційно проривних наукових досліджень. Очікується, що ARIA працюватиме швидко, гнучко і з мінімальними адміністративними бар’єрами, але саме ці особливості ускладнюють коректне всеохоплююче визначення результатів її діяльності за допомогою традиційних академічних метрик (зокрема – за кількістю публікацій та цитувань). Система фінансування ARIA та її цільові показники суттєво відрізняються від інших інституцій підтримки наукової діяльності, тому важливо зрозуміти, які саме індикатори можуть найкраще відобразити внесок ARIA у науковий прогрес. Багато потенційних проривів у фундаментальних дослідженнях можуть бути непомітними у короткій перспективі, тому покладатися виключно на звичні показники наукової продуктивності недоцільно. Автор пропонує використовувати більш широкий спектр критеріїв, які будуть враховувати не лише академічні результати, а й вплив на інноваційну екосистему, міждисциплінарну співпрацю та внесок у вирішення стратегічних соціальних проблем. Питання підзвітності й прозорості також є важливим викликом, оскільки ARIA має працювати автономно і при цьому зберігати довіру наукової спільноти та громадськості до своїх рішень. Як знайти баланс між автономією агенції і вимогами підзвітності, не обмежуючи здатності підтримувати ризикові, але потенційно проривні проєкти? Ефективне оцінювання ARIA — це не лише питання створення нових метрик, а й дискусія про те, що саме в науці вважається «успіхом» та як поєднувати академічність і довгостроковий вплив.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/3iqWd
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Попри суперечки щодо фінансування, як ми дізнаємось, що ARIA має успіх?». У ній автор аналізує виклики оцінювання ефективності Агенції передових досліджень та інновацій Великої Британії (ARIA) — державної установи, створеної для фінансової підтримки ризикових і потенційно проривних наукових досліджень. Очікується, що ARIA працюватиме швидко, гнучко і з мінімальними адміністративними бар’єрами, але саме ці особливості ускладнюють коректне всеохоплююче визначення результатів її діяльності за допомогою традиційних академічних метрик (зокрема – за кількістю публікацій та цитувань). Система фінансування ARIA та її цільові показники суттєво відрізняються від інших інституцій підтримки наукової діяльності, тому важливо зрозуміти, які саме індикатори можуть найкраще відобразити внесок ARIA у науковий прогрес. Багато потенційних проривів у фундаментальних дослідженнях можуть бути непомітними у короткій перспективі, тому покладатися виключно на звичні показники наукової продуктивності недоцільно. Автор пропонує використовувати більш широкий спектр критеріїв, які будуть враховувати не лише академічні результати, а й вплив на інноваційну екосистему, міждисциплінарну співпрацю та внесок у вирішення стратегічних соціальних проблем. Питання підзвітності й прозорості також є важливим викликом, оскільки ARIA має працювати автономно і при цьому зберігати довіру наукової спільноти та громадськості до своїх рішень. Як знайти баланс між автономією агенції і вимогами підзвітності, не обмежуючи здатності підтримувати ризикові, але потенційно проривні проєкти? Ефективне оцінювання ARIA — це не лише питання створення нових метрик, а й дискусія про те, що саме в науці вважається «успіхом» та як поєднувати академічність і довгостроковий вплив.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/3iqWd
👍1🤔1
ОЕСР: ЧОМУ ІНВЕСТИЦІЇ У РОЗВИТОК НАВИЧОК МАЮТЬ ЗНАЧЕННЯ
У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікуваний матеріал «Як змусити ШІ працювати: чому інвестиції у розвиток навичок мають значення». У ній зазначається, що навички стають ключовим чинником впливу ШІ на продуктивність та зростання. Дефіцит кваліфікованих кадрів уповільнює впровадження ШІ, разом із тим ШІ змінює попит роботодавців, відповідно навчання співробітників є ключем до ефективного використання ШІ - як для бізнесу, так і для працівників. Штучний інтелект часто розглядається у контексті проривних технологій та інвестиційних показників. Але не можна нехтувати той факт, що він продовжує трансформувати робочі місця і набуває вирішального значення для розвитку економіки. Останні дані показують, де саме нестача відповідних навичок стримує використання ШІ, як саме ШІ змінює типи навичок, затребуваних роботодавцями, а також за яких умов навчання може забезпечити підвищення продуктивності праці завдяки ШІ. Проблеми, пов’язані з упровадженням ШІ, у першу чергу пов’язані з неготовністю робітників, що особливо відчутно для малих підприємств та працівників з обмеженими можливостями. Освоєння нових навичок матиме вирішальне значення для запобігання поглибленню існуючої нерівності у контексті переходу до широкого застосування технологій штучного інтелекту. ШІ також може допомогти вирішити проблему нестачі кваліфікованих кадрів – він не лише створює попит на нові навички, а й допомагає підприємствам справлятися з нестачею кадрів, підвищує планку майстерності (він найбільш поширений у тих сферах де доповнює, а не замінює співробітників) і збільшує попит на більш високі навички (програмування, управлінські, уміння вирішувати проблеми, креативність та новаторство, соціальні та емоційні навички, емпатія, комунікабельність, вміння працювати в команді залишаються важливими у багатьох професіях). У Німеччині, Франції, Італії та Іспанії керівники підприємств частіше вважають, що алгоритмічні інструменти управління знижують їхню потребу в емпатії (20%), а не підвищують її (12%). Отже, зусилля у сфері політики мають бути зосереджені на моніторингу потреб у навичках, зокрема – у навичках для роботи з ШІ, підтримці безперервного навчання та перекваліфікації упродовж життя.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/blogs/2026/01/making-ai-work-why-investing-in-skills-matters.html?adestraproject=What%27s%20New%20at%20OECD&utm_campaign=What%27s%20New%20-%20February%202026&utm_content=making-ai-work-image&utm_term=com&utm_medium=email&utm_source=Adestra
У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікуваний матеріал «Як змусити ШІ працювати: чому інвестиції у розвиток навичок мають значення». У ній зазначається, що навички стають ключовим чинником впливу ШІ на продуктивність та зростання. Дефіцит кваліфікованих кадрів уповільнює впровадження ШІ, разом із тим ШІ змінює попит роботодавців, відповідно навчання співробітників є ключем до ефективного використання ШІ - як для бізнесу, так і для працівників. Штучний інтелект часто розглядається у контексті проривних технологій та інвестиційних показників. Але не можна нехтувати той факт, що він продовжує трансформувати робочі місця і набуває вирішального значення для розвитку економіки. Останні дані показують, де саме нестача відповідних навичок стримує використання ШІ, як саме ШІ змінює типи навичок, затребуваних роботодавцями, а також за яких умов навчання може забезпечити підвищення продуктивності праці завдяки ШІ. Проблеми, пов’язані з упровадженням ШІ, у першу чергу пов’язані з неготовністю робітників, що особливо відчутно для малих підприємств та працівників з обмеженими можливостями. Освоєння нових навичок матиме вирішальне значення для запобігання поглибленню існуючої нерівності у контексті переходу до широкого застосування технологій штучного інтелекту. ШІ також може допомогти вирішити проблему нестачі кваліфікованих кадрів – він не лише створює попит на нові навички, а й допомагає підприємствам справлятися з нестачею кадрів, підвищує планку майстерності (він найбільш поширений у тих сферах де доповнює, а не замінює співробітників) і збільшує попит на більш високі навички (програмування, управлінські, уміння вирішувати проблеми, креативність та новаторство, соціальні та емоційні навички, емпатія, комунікабельність, вміння працювати в команді залишаються важливими у багатьох професіях). У Німеччині, Франції, Італії та Іспанії керівники підприємств частіше вважають, що алгоритмічні інструменти управління знижують їхню потребу в емпатії (20%), а не підвищують її (12%). Отже, зусилля у сфері політики мають бути зосереджені на моніторингу потреб у навичках, зокрема – у навичках для роботи з ШІ, підтримці безперервного навчання та перекваліфікації упродовж життя.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/blogs/2026/01/making-ai-work-why-investing-in-skills-matters.html?adestraproject=What%27s%20New%20at%20OECD&utm_campaign=What%27s%20New%20-%20February%202026&utm_content=making-ai-work-image&utm_term=com&utm_medium=email&utm_source=Adestra
👍1
ЦІННОСТІ КУЛЬТУРИ, НАУКИ, ОСВІТИ
25–27 березня 2026 року на площадці міжнародної виставки «Сучасні заклади освіти–2026» відбудеться міжгалузева науково-практична онлайн-конференція «Культура, наука, освіта: смисложиттєві цінності в сучасних умовах». Захід покликаний стимулювати дискусію про цінності академічної сфери та продемонструвати, що культура, наука і освіта є ключовими чинниками осмислення реальності, збереження суспільної стійкості та формування засад майбутнього. Планується обговорити наступні питання: цінності миру; розвиток українського соціуму як суб’єкта міжнародної спільноти; чинники розвитку суспільства; актуалізація філософських, соціальних та освітніх проблем у часи невизначеності; національні та міжнародні освітні тренди. Організатори: Національна академія наук України, Національна академія педагогічних наук України, Український державний університет імені Михайла Драгоманова, Ягеллонський університет в Кракові (Республіка Польща), Сучавський університет «Штефан чел Маре» (Румунія), Інститут педагогіки Університету Марії Кюрі-Складовської в Любліні (Польща), Громадська спілка «Українська асоціація освіти дорослих».
Детальніше: https://qrpage.net/qr/olKfi, https://naps.gov.ua/ua/press/events/3841/, https://forms.gle/VJ6JFqDcNJxgLbF37
25–27 березня 2026 року на площадці міжнародної виставки «Сучасні заклади освіти–2026» відбудеться міжгалузева науково-практична онлайн-конференція «Культура, наука, освіта: смисложиттєві цінності в сучасних умовах». Захід покликаний стимулювати дискусію про цінності академічної сфери та продемонструвати, що культура, наука і освіта є ключовими чинниками осмислення реальності, збереження суспільної стійкості та формування засад майбутнього. Планується обговорити наступні питання: цінності миру; розвиток українського соціуму як суб’єкта міжнародної спільноти; чинники розвитку суспільства; актуалізація філософських, соціальних та освітніх проблем у часи невизначеності; національні та міжнародні освітні тренди. Організатори: Національна академія наук України, Національна академія педагогічних наук України, Український державний університет імені Михайла Драгоманова, Ягеллонський університет в Кракові (Республіка Польща), Сучавський університет «Штефан чел Маре» (Румунія), Інститут педагогіки Університету Марії Кюрі-Складовської в Любліні (Польща), Громадська спілка «Українська асоціація освіти дорослих».
Детальніше: https://qrpage.net/qr/olKfi, https://naps.gov.ua/ua/press/events/3841/, https://forms.gle/VJ6JFqDcNJxgLbF37
👍1
LAB2MARKET AGROTECH: ОНОВЛЕНО УМОВИ
4 березня 2026 року стартує освітня програма «Lab2Market AgroTech», орієнтована на науковців, винахідників та інноваторів у сфері аграрних технологій. Вона має на меті підтримати процес комерціалізації результатів наукових досліджень і технологічних розробок в агросфері, навчити та допомогти винахідникам пройти шлях від ідеї або прототипу до готового ринкового рішення, надати експертний та менторський супровід, познайомити з практичними інструментами комерціалізації технологій, допомогти у формуванні стійкої бізнес-моделі, здійснити підготовку до пілотування та тестування рішень. Програма охоплює наступні напрями: землеробство, сталий розвиток сільського господарства, автоматизовані та роботизовані рішення, агродрони, технології для тваринництва, агрофінанси, цифрові сервіси для агросектору. Взяти участь у програмі можуть науковці, дослідники, інноватори, підприємці та стартапери, які працюють у сфері аграрних технологій. Програма реалізується УКРНОІВІ за сприяння МОН, Українського фонду стартапів, UNIT.City, SKRA. Подати заявку можна до 27 лютого 2026 року.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/r7bbe
4 березня 2026 року стартує освітня програма «Lab2Market AgroTech», орієнтована на науковців, винахідників та інноваторів у сфері аграрних технологій. Вона має на меті підтримати процес комерціалізації результатів наукових досліджень і технологічних розробок в агросфері, навчити та допомогти винахідникам пройти шлях від ідеї або прототипу до готового ринкового рішення, надати експертний та менторський супровід, познайомити з практичними інструментами комерціалізації технологій, допомогти у формуванні стійкої бізнес-моделі, здійснити підготовку до пілотування та тестування рішень. Програма охоплює наступні напрями: землеробство, сталий розвиток сільського господарства, автоматизовані та роботизовані рішення, агродрони, технології для тваринництва, агрофінанси, цифрові сервіси для агросектору. Взяти участь у програмі можуть науковці, дослідники, інноватори, підприємці та стартапери, які працюють у сфері аграрних технологій. Програма реалізується УКРНОІВІ за сприяння МОН, Українського фонду стартапів, UNIT.City, SKRA. Подати заявку можна до 27 лютого 2026 року.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/r7bbe
👍2
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ВІДКРИТОЇ НАУКОВОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ
2 березня 2026 року відбудеться вебінар «Як POSI v2 спрямовує забезпечення стійкості організацій відкритої наукової інфраструктури». Захід, організований у межах ініціативи Барселонської декларації про відкриту дослідницьку інформацію, стане площадкою для інформування науковців, освітян, бібліотекарів, адміністраторів інституційних репозитаріїв, ІТ-фахівців про оновлену версію POSI v2 («Принципи відкритої наукової інфраструктури») та забезпечення довгострокової стійкості організацій, що підтримують сервіси відкритого доступу. Під час вебінару планується розглянути передумови оновлення принципів POSI до версії 2, сутність ключових змін POSI v2, як це сприятиме сталому розвитку інфраструктурних організацій і дослідницьких установ, обговорити практичний досвід упровадження цих принципів. Своїми міркуваннями з цього приводу поділяться представники провідних міжнародних організацій, що підтримують інфраструктуру відкритої науки - Crossref, DataCite, DOAJ, Europe PMC. Організатор — міжнародна ініціатива Барселонська декларація про відкриту дослідницьку інформацію.
Детальніше: https://barcelona-declaration.org/news/20260211_webinar_announcement_how_posi_v2_guides_sustainability/, https://us06web.zoom.us/meeting/register/Mfab2HcEQVqzDFdy4epbbA#/registration, https://dntb.gov.ua/news/d2451
2 березня 2026 року відбудеться вебінар «Як POSI v2 спрямовує забезпечення стійкості організацій відкритої наукової інфраструктури». Захід, організований у межах ініціативи Барселонської декларації про відкриту дослідницьку інформацію, стане площадкою для інформування науковців, освітян, бібліотекарів, адміністраторів інституційних репозитаріїв, ІТ-фахівців про оновлену версію POSI v2 («Принципи відкритої наукової інфраструктури») та забезпечення довгострокової стійкості організацій, що підтримують сервіси відкритого доступу. Під час вебінару планується розглянути передумови оновлення принципів POSI до версії 2, сутність ключових змін POSI v2, як це сприятиме сталому розвитку інфраструктурних організацій і дослідницьких установ, обговорити практичний досвід упровадження цих принципів. Своїми міркуваннями з цього приводу поділяться представники провідних міжнародних організацій, що підтримують інфраструктуру відкритої науки - Crossref, DataCite, DOAJ, Europe PMC. Організатор — міжнародна ініціатива Барселонська декларація про відкриту дослідницьку інформацію.
Детальніше: https://barcelona-declaration.org/news/20260211_webinar_announcement_how_posi_v2_guides_sustainability/, https://us06web.zoom.us/meeting/register/Mfab2HcEQVqzDFdy4epbbA#/registration, https://dntb.gov.ua/news/d2451
👍2
РЕФОРМИ ДОСЛІДЖЕНЬ І БЮДЖЕТ: ЯК ЦЕ РОЗУМІЮТЬ ПРЕДСТАВНИКИ НАУКОВОЇ СПІЛЬНОТИ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джона Росса «Реформа досліджень стане чимось більшим, ніж просто бюджет, попереджають лобісти». У ній висловлюється занепокоєння австралійських наукових та університетських організацій щодо того, як уряд формує фінансування досліджень і які ризики це створює для наукової політики на майбутнє. Наразі кілька впливових асоціацій, що представляють університети та наукові групи, закликають уряд включити до проекту бюджету кошти для реалізації рекомендацій SERD (Strategic Examination of Research and Development). Австралійська академія наук та група університетів Go8 вважають, що відновлення наукової діяльності після багаторічного скорочення потребуватиме фінансування не лише у рамках одного бюджетного циклу, а впродовж декількох років поспіль, щоб забезпечити сталий розвиток фундаментальних і прикладних досліджень. Інші організації (зокрема, Science and Technology Australia і Australian Technology Network) також закликають включити ці пропозиції до бюджету, наголошуючи, що відстороненість уряду від важливих ідей реформування науки може поставити під загрозу конкурентоспроможність країни на глобальній арені.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/research-reforms-bigger-one-budget-lobbyists-warn?utm_source=newsletter&utm_medium=email&utm_campaign=editorial-weekly&spMailingID=32576525&spUserID=MTAxNzcwOTEyMTAyNAS2&spJobID=2890322202&spReportId=Mjg5MDMyMjIwMgS2
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джона Росса «Реформа досліджень стане чимось більшим, ніж просто бюджет, попереджають лобісти». У ній висловлюється занепокоєння австралійських наукових та університетських організацій щодо того, як уряд формує фінансування досліджень і які ризики це створює для наукової політики на майбутнє. Наразі кілька впливових асоціацій, що представляють університети та наукові групи, закликають уряд включити до проекту бюджету кошти для реалізації рекомендацій SERD (Strategic Examination of Research and Development). Австралійська академія наук та група університетів Go8 вважають, що відновлення наукової діяльності після багаторічного скорочення потребуватиме фінансування не лише у рамках одного бюджетного циклу, а впродовж декількох років поспіль, щоб забезпечити сталий розвиток фундаментальних і прикладних досліджень. Інші організації (зокрема, Science and Technology Australia і Australian Technology Network) також закликають включити ці пропозиції до бюджету, наголошуючи, що відстороненість уряду від важливих ідей реформування науки може поставити під загрозу конкурентоспроможність країни на глобальній арені.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/research-reforms-bigger-one-budget-lobbyists-warn?utm_source=newsletter&utm_medium=email&utm_campaign=editorial-weekly&spMailingID=32576525&spUserID=MTAxNzcwOTEyMTAyNAS2&spJobID=2890322202&spReportId=Mjg5MDMyMjIwMgS2
👍1