ОЕСР: МОЖЛИВІ ТРАЄКТОРІЇ РОЗВИТКУ ШІ ДО 2030 РОКУ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Вивчення можливих траєкторій розвитку ШІ до 2030 року». У ньому зазначається, що технологія штучного інтелекту останніми роками стрімко розвивається, стають більш досконалими. Розуміння того, як ШІ може розвиватися до 2030 року, допоможе урядам розробляти політику, яка дозволить отримати вигоду від ШІ та підготуватися до пов’язаних із ним потенційних ризиків. Фахівці ОЕСР на основі відповідної експертизи та наявних фактичних даних розробили сценарії розвитку ШІ до 2030 року. Їх чотири: зупинка прогресу – коли розвиток технологій ШІ значною мірою зупиняється, а можливості залишаються практично незмінними, як і проблеми стійкості, галюцинацій та надійності; уповільнення прогресу – коли поступовий прогрес у найсучасніших системах ШІ забезпечує постійний, але доволі повільний прогрес, системи ШІ матимуть глибоку базу знань, зможуть швидко виконувати чітко визначені завдання; подальший прогрес, що відбувається постійно і високими темпами; швидкий прогрес, за якого системи ШІ виконують завдання як люди або їх перевершують, можуть працювати з високим рівнем автономії та когнітивних здібностей, автономно досягають широких стратегічних цілей, обмірковують та співпрацють з людьми там, де це необхідно. Наразі інформації недостатньо, щоб відкидати будь-який зі названих сценаріїв або їх варіації. Прогрес ШІ до 2030 року у запропонованих сценаріях має правдоподібний діапазон від сповільнення до швидкого вдосконалення.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/RheI8, https://qrpage.net/qr/lSKSC, https://doi.org/10.1787/cb41117a-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Вивчення можливих траєкторій розвитку ШІ до 2030 року». У ньому зазначається, що технологія штучного інтелекту останніми роками стрімко розвивається, стають більш досконалими. Розуміння того, як ШІ може розвиватися до 2030 року, допоможе урядам розробляти політику, яка дозволить отримати вигоду від ШІ та підготуватися до пов’язаних із ним потенційних ризиків. Фахівці ОЕСР на основі відповідної експертизи та наявних фактичних даних розробили сценарії розвитку ШІ до 2030 року. Їх чотири: зупинка прогресу – коли розвиток технологій ШІ значною мірою зупиняється, а можливості залишаються практично незмінними, як і проблеми стійкості, галюцинацій та надійності; уповільнення прогресу – коли поступовий прогрес у найсучасніших системах ШІ забезпечує постійний, але доволі повільний прогрес, системи ШІ матимуть глибоку базу знань, зможуть швидко виконувати чітко визначені завдання; подальший прогрес, що відбувається постійно і високими темпами; швидкий прогрес, за якого системи ШІ виконують завдання як люди або їх перевершують, можуть працювати з високим рівнем автономії та когнітивних здібностей, автономно досягають широких стратегічних цілей, обмірковують та співпрацють з людьми там, де це необхідно. Наразі інформації недостатньо, щоб відкидати будь-який зі названих сценаріїв або їх варіації. Прогрес ШІ до 2030 року у запропонованих сценаріях має правдоподібний діапазон від сповільнення до швидкого вдосконалення.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/RheI8, https://qrpage.net/qr/lSKSC, https://doi.org/10.1787/cb41117a-en
👍1
АГЕНТНИЙ ШІ: ВІД ЕКСПЕРИМЕНТІВ ДО ТРАНСФОРМАЦІЇ
17 лютого 2026 року відбудеться панельна дискусія «Агентний ШІ: від експериментів до трансформації». Захід покликаний надати учасникам уявлення про розвиток і перспективи автономних ШІ-систем, які вже сьогодні впливають на бізнес, команди та підходи до ухвалення рішень. Спікери від компанії SoftServe, програми Gen AI Lab, Українського католицького університету поділяться практичним досвідом упровадження агентного ШІ, представлять своє бачення меж автономності ШІ-систем і трансформації ролі людини в ШІ-орієнтованих середовищах. Організатор – SoftServе.
Детальніше: https://t.me/SoftServeEducation/2991, https://hubs.ly/Q042FGlL0
17 лютого 2026 року відбудеться панельна дискусія «Агентний ШІ: від експериментів до трансформації». Захід покликаний надати учасникам уявлення про розвиток і перспективи автономних ШІ-систем, які вже сьогодні впливають на бізнес, команди та підходи до ухвалення рішень. Спікери від компанії SoftServe, програми Gen AI Lab, Українського католицького університету поділяться практичним досвідом упровадження агентного ШІ, представлять своє бачення меж автономності ШІ-систем і трансформації ролі людини в ШІ-орієнтованих середовищах. Організатор – SoftServе.
Детальніше: https://t.me/SoftServeEducation/2991, https://hubs.ly/Q042FGlL0
👍1
КОНКУРС НА МІЖНАРОДНУ ПРЕМІЮ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА – 2026
Міжнародний фонд Івана Франка оголосив про старт прийому наукових робіт на здобуття Премії імені Івана Франка у 2026 році. Ця премія покликана продемонструвати суспільне визнання вагомих здобутків у галузі соціально-гуманітарних наук та сприяти всеохоплюючому вивченню творчої, наукової, громадської діяльності Івана Франка. Вимоги до робіт, які подаються на здобуття премії: міжнародне значення результатів з осмислення історичних або сучасних процесів в культурі, політиці та суспільному житті України, належність до соціально-гуманітарних дисциплін, публікація у 2023-2025 роках, ISBN. Взяти участь у конкурсі можуть академічні установи, заклади вищої освіти України та інших країн, з якими Україна має дипломатичні відносини. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 01 березня 2026 року.
Детальніше: https://frankoprize.com.ua/index.php/uk/, https://qrpage.net/qr/vkxEU, https://qrpage.net/qr/q7CaY
Міжнародний фонд Івана Франка оголосив про старт прийому наукових робіт на здобуття Премії імені Івана Франка у 2026 році. Ця премія покликана продемонструвати суспільне визнання вагомих здобутків у галузі соціально-гуманітарних наук та сприяти всеохоплюючому вивченню творчої, наукової, громадської діяльності Івана Франка. Вимоги до робіт, які подаються на здобуття премії: міжнародне значення результатів з осмислення історичних або сучасних процесів в культурі, політиці та суспільному житті України, належність до соціально-гуманітарних дисциплін, публікація у 2023-2025 роках, ISBN. Взяти участь у конкурсі можуть академічні установи, заклади вищої освіти України та інших країн, з якими Україна має дипломатичні відносини. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 01 березня 2026 року.
Детальніше: https://frankoprize.com.ua/index.php/uk/, https://qrpage.net/qr/vkxEU, https://qrpage.net/qr/q7CaY
👍1
РЕТРАКЦІЯ НАУКОВИХ ПУБЛІКАЦІЙ: ПРИЧИНИ, ПРОЦЕДУРИ, ПРОФІЛАКТИКА
18 лютого 2026 року відбудеться вебінар «Ретракція наукових публікацій: причини, процедури, профілактика». Він покликаний надати науковцям, аспірантам, редакторам наукових видань, бібліотекарам та всім зацікавленим у підтримці високих стандартів академічної доброчесності й відповідальної публікаційної практики, інформацію про актуальні проблемі ретракції (відкликання) наукових статей з академічних журналів. Слухачі дізнаються про те, що ретракція є важливим інструментом забезпечення якості та доброчесності наукових досліджень, ознайомляться з основними причинами ретракції наукових публікацій - від ненавмисних помилок у даних і похибок методології до серйозних порушень академічної етики (плагіату, фальсифікації результатів та недотримання етичних норм досліджень). Планується обговорити міжнародні процедури ретракції відповідно до рекомендацій Комітету з етики публікацій (COPE); роль редакційних колегій наукових журналів у процесі відкликання публікацій; роль баз даних та суспільних ініціатив (зокрема - Retraction Watch) для моніторингу ретракцій у світовій науковій комунікації; засоби профілактики ретракцій; рекомендації для дослідників щодо запобігання помилкам; алгоритми дій у разі виявлення проблем у вже опублікованих наукових роботах. Організатор - Державна науково-технічна бібліотека України.
Детальніше: https://dntb.gov.ua/news/8325-a14e, https://qrpage.net/qr/KVo9E
18 лютого 2026 року відбудеться вебінар «Ретракція наукових публікацій: причини, процедури, профілактика». Він покликаний надати науковцям, аспірантам, редакторам наукових видань, бібліотекарам та всім зацікавленим у підтримці високих стандартів академічної доброчесності й відповідальної публікаційної практики, інформацію про актуальні проблемі ретракції (відкликання) наукових статей з академічних журналів. Слухачі дізнаються про те, що ретракція є важливим інструментом забезпечення якості та доброчесності наукових досліджень, ознайомляться з основними причинами ретракції наукових публікацій - від ненавмисних помилок у даних і похибок методології до серйозних порушень академічної етики (плагіату, фальсифікації результатів та недотримання етичних норм досліджень). Планується обговорити міжнародні процедури ретракції відповідно до рекомендацій Комітету з етики публікацій (COPE); роль редакційних колегій наукових журналів у процесі відкликання публікацій; роль баз даних та суспільних ініціатив (зокрема - Retraction Watch) для моніторингу ретракцій у світовій науковій комунікації; засоби профілактики ретракцій; рекомендації для дослідників щодо запобігання помилкам; алгоритми дій у разі виявлення проблем у вже опублікованих наукових роботах. Організатор - Державна науково-технічна бібліотека України.
Детальніше: https://dntb.gov.ua/news/8325-a14e, https://qrpage.net/qr/KVo9E
👍1
ЗНАННЯ КОРІННИХ НАРОДІВ ДЛЯ РОЗВИТКУ НАУКИ
На сайті Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) опублікована стаття Аньеса Бардона «Знання корінних народів: внесок у розвиток науки». У ній автор звертаєувагу на той факт, що тривалий час знання корінних народів залишалися поза увагою науковців. Ці знання, накопичені завдяки тривалому уважному та зацікавленому спостереженню за навколишнім середовищем передавались усно крізь століття і тепер настав час оцінити їхню цінність для побудови стійкого майбутнього. Декларація ООН 2007 року «Про права корінних народів» закріплює право громад зберігати, контролювати й розвивати свої традиційні знання. У рамках програми «Системи знань місцевого та корінного населення» ЮНЕСКО підтримує обмін досвідом між носіями традиційних знань і вченими у сфері екології, водокористування, профілактики стихійних лих тощо. Такий підхід відображає важливі зрушення в тому, як ці знання сприймаються в академічному середовищі. Звичаї, знання та навички, що передаються з покоління в покоління, охороняються Конвенцією «Про охорону нематеріальної культурної спадщини». Знання корінних народів – це не просто скарбничка емпіричних даних. Вони змушують переглянути наукові принципи з погляду етики та взаємовідносин людини і природи. У сфері сільського господарства, традиційної медицини та кліматології ці знання вже призвели до цікавих інновацій, причому іноді – більш стійких, ніж суто технологічні рішення. Проте одного лише визнання недостатньо, - потрібна добровільна й усвідомлена згода корінних громад, справедливий розподіл вигод та захист від незаконного присвоєння, щоб знання корінних народів не поглиналися домінуючою науковою системою знання, а взаємодіяли з наукою на рівних для всіх. Якщо ми хочемо зрозуміти і зберегти навколишній світ, нам слід прислухатися до мудрості всіх народів. Наш світ багатогранний, і ми повинні прагнути до такої науки та етики, які враховують досвід усього людства у всій його різноманітності.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/RkqaQ, https://qrpage.net/qr/CCvJ4
На сайті Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) опублікована стаття Аньеса Бардона «Знання корінних народів: внесок у розвиток науки». У ній автор звертаєувагу на той факт, що тривалий час знання корінних народів залишалися поза увагою науковців. Ці знання, накопичені завдяки тривалому уважному та зацікавленому спостереженню за навколишнім середовищем передавались усно крізь століття і тепер настав час оцінити їхню цінність для побудови стійкого майбутнього. Декларація ООН 2007 року «Про права корінних народів» закріплює право громад зберігати, контролювати й розвивати свої традиційні знання. У рамках програми «Системи знань місцевого та корінного населення» ЮНЕСКО підтримує обмін досвідом між носіями традиційних знань і вченими у сфері екології, водокористування, профілактики стихійних лих тощо. Такий підхід відображає важливі зрушення в тому, як ці знання сприймаються в академічному середовищі. Звичаї, знання та навички, що передаються з покоління в покоління, охороняються Конвенцією «Про охорону нематеріальної культурної спадщини». Знання корінних народів – це не просто скарбничка емпіричних даних. Вони змушують переглянути наукові принципи з погляду етики та взаємовідносин людини і природи. У сфері сільського господарства, традиційної медицини та кліматології ці знання вже призвели до цікавих інновацій, причому іноді – більш стійких, ніж суто технологічні рішення. Проте одного лише визнання недостатньо, - потрібна добровільна й усвідомлена згода корінних громад, справедливий розподіл вигод та захист від незаконного присвоєння, щоб знання корінних народів не поглиналися домінуючою науковою системою знання, а взаємодіяли з наукою на рівних для всіх. Якщо ми хочемо зрозуміти і зберегти навколишній світ, нам слід прислухатися до мудрості всіх народів. Наш світ багатогранний, і ми повинні прагнути до такої науки та етики, які враховують досвід усього людства у всій його різноманітності.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/RkqaQ, https://qrpage.net/qr/CCvJ4
👍1
СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ ТА ВИЩА ОСВІТА: ВИКЛИКИ ДЛЯ УНІВЕРСИТЕТІВ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріка Джека «Чи залишаються університети Великої Британії рушіями соціальної мобільності?». У ній автор розглядає зміну ролі університетів у контексті суспільних перспектив зростання та соціального підйому. Він стверджує, що традиційна модель «університет як шлях у краще життя» зазнає дедалі більш серйозних випробувань. В історії Великої Британії вища освіта була інструментом отримання нових можливостей: підвищенню доходів, кар’єрному зростанню та ширшому доступу до престижних професій. Проте останнім часом кореляція між університетською освітою та соціальним підйомом не є такою очевидною. Причинами таких змін стали ринкові механізми фінансування вищої освіти, різна якість доступу до ресурсів та психологічний тиск на вибір престижних університетів, що забезпечує концентрацію можливостей для привілейованих груп. Це відображається у статистиці вступу, завершення навчання та подальшого працевлаштування, де студенти з нижчих соціально-економічних верств часто мають гірші шанси досягти очікуваних результатів. Існують і структурні перешкоди, серед яких нерівність у доступі до підготовчих програм, менторської підтримки і мережі професійних зв’язків, що підсилює існуючі соціальні бар’єри і створює ситуацію, коли університети вже не виконують свою історичну функцію «соціального ліфта», як це було раніше. Необхідно переосмислити роль університетів у контексті сучасного суспільства, а для збереження соціальної мобільності як цінності вищої освіти потрібні політики, спрямовані на розширення доступу, зниження бар’єрів і підтримку студентів з різних соціальних прошарків.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/YP1IJ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріка Джека «Чи залишаються університети Великої Британії рушіями соціальної мобільності?». У ній автор розглядає зміну ролі університетів у контексті суспільних перспектив зростання та соціального підйому. Він стверджує, що традиційна модель «університет як шлях у краще життя» зазнає дедалі більш серйозних випробувань. В історії Великої Британії вища освіта була інструментом отримання нових можливостей: підвищенню доходів, кар’єрному зростанню та ширшому доступу до престижних професій. Проте останнім часом кореляція між університетською освітою та соціальним підйомом не є такою очевидною. Причинами таких змін стали ринкові механізми фінансування вищої освіти, різна якість доступу до ресурсів та психологічний тиск на вибір престижних університетів, що забезпечує концентрацію можливостей для привілейованих груп. Це відображається у статистиці вступу, завершення навчання та подальшого працевлаштування, де студенти з нижчих соціально-економічних верств часто мають гірші шанси досягти очікуваних результатів. Існують і структурні перешкоди, серед яких нерівність у доступі до підготовчих програм, менторської підтримки і мережі професійних зв’язків, що підсилює існуючі соціальні бар’єри і створює ситуацію, коли університети вже не виконують свою історичну функцію «соціального ліфта», як це було раніше. Необхідно переосмислити роль університетів у контексті сучасного суспільства, а для збереження соціальної мобільності як цінності вищої освіти потрібні політики, спрямовані на розширення доступу, зниження бар’єрів і підтримку студентів з різних соціальних прошарків.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/YP1IJ
👍2
ОЕСР: ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ТА УПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Об'єднання прямих іноземних інвестицій та малих і середніх підприємств для підвищення продуктивності та впровадження інновацій у Європі». У ньому зазначається, що продовж десятиліть багатонаціональні підприємства відігравали важливу роль у виробничій структурі Європи, підтримуючи робочі місця, інновації та регіональне зростання. Наразі обсяг прямих іноземних інвестицій у ЄС-27 становить близько 12,4 трлн дол. США або понад третину сукупних показників країн ОЕСР та чверть від світового ринку. Проте вони стали дедалі більш нестабільними, що зумовлено зовнішніми геополітичними чинниками та зростанням напруженості у світовій торгівлі. Відбуваються структурні зрушення у бік швидкозростаючих цифрових і «зелених» галузей, що створює як можливості, так і проблеми для малих та середніх підприємств. Грунтуючись на даних субнаціональних регіонів та підприємств, звіт дає уявлення про те, де виникають зв'язки між ПІІ та МСП, як вони впливають на продуктивність та інновації, а також які саме політичні заходи можуть сприяти поширенню цих переваг по всьому ЄС. Експерти аналізують вплив прямих іноземних інвестицій на внутрішні показники продуктивності, інновацій, зайнятості серед малих та середніх підприємств Німеччини, Італії та Румунії, трансформацію інвестиційних моделей, регіональні умови, показники концентрації ПІІ відповідно до навичок, інноваційного потенціалу, транспортної інфраструктури та екосистеми МСП.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/sb3Y7, https://qrpage.net/qr/SNw3o, https://doi.org/10.1787/9848e952-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Об'єднання прямих іноземних інвестицій та малих і середніх підприємств для підвищення продуктивності та впровадження інновацій у Європі». У ньому зазначається, що продовж десятиліть багатонаціональні підприємства відігравали важливу роль у виробничій структурі Європи, підтримуючи робочі місця, інновації та регіональне зростання. Наразі обсяг прямих іноземних інвестицій у ЄС-27 становить близько 12,4 трлн дол. США або понад третину сукупних показників країн ОЕСР та чверть від світового ринку. Проте вони стали дедалі більш нестабільними, що зумовлено зовнішніми геополітичними чинниками та зростанням напруженості у світовій торгівлі. Відбуваються структурні зрушення у бік швидкозростаючих цифрових і «зелених» галузей, що створює як можливості, так і проблеми для малих та середніх підприємств. Грунтуючись на даних субнаціональних регіонів та підприємств, звіт дає уявлення про те, де виникають зв'язки між ПІІ та МСП, як вони впливають на продуктивність та інновації, а також які саме політичні заходи можуть сприяти поширенню цих переваг по всьому ЄС. Експерти аналізують вплив прямих іноземних інвестицій на внутрішні показники продуктивності, інновацій, зайнятості серед малих та середніх підприємств Німеччини, Італії та Румунії, трансформацію інвестиційних моделей, регіональні умови, показники концентрації ПІІ відповідно до навичок, інноваційного потенціалу, транспортної інфраструктури та екосистеми МСП.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/sb3Y7, https://qrpage.net/qr/SNw3o, https://doi.org/10.1787/9848e952-en
👍1
ПОДАННЯ ЗАЯВКИ ДО ПЕРЕЛІКУ НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАНЬ
18 лютого 2026 року відбудеться вебінар «Подання заявки відповідно до оновленого «Порядку формування Переліку наукових фахових видань України»». Захід покликаний роз’яснити основні положення оновленої редакції «Порядку формування Переліку наукових фахових видань України», затвердженого наказом МОН. Слухачі дізнаються про те, що оновлений Порядок покликаний забезпечити підвищення якості українських наукових видань (які, зокрема, використовуються для здобуття наукових ступенів, присвоєння вчених звань та ліцензування освітніх програм) та про перспективи інтеграції в європейський і світовий дослідницький простір. Засновники та редактори наукових фахових видань отримають практичні рекомендації щодо підготовки та подання заявок відповідно до нових вимог. Організатори: Міністерство освіти і науки України, Державна наукова-технічна бібліотеки України.
Детальніше: https://dntb.gov.ua/news/e000-833, https://qrpage.net/qr/u7zll, https://qrpage.net/qr/uac12
18 лютого 2026 року відбудеться вебінар «Подання заявки відповідно до оновленого «Порядку формування Переліку наукових фахових видань України»». Захід покликаний роз’яснити основні положення оновленої редакції «Порядку формування Переліку наукових фахових видань України», затвердженого наказом МОН. Слухачі дізнаються про те, що оновлений Порядок покликаний забезпечити підвищення якості українських наукових видань (які, зокрема, використовуються для здобуття наукових ступенів, присвоєння вчених звань та ліцензування освітніх програм) та про перспективи інтеграції в європейський і світовий дослідницький простір. Засновники та редактори наукових фахових видань отримають практичні рекомендації щодо підготовки та подання заявок відповідно до нових вимог. Організатори: Міністерство освіти і науки України, Державна наукова-технічна бібліотеки України.
Детальніше: https://dntb.gov.ua/news/e000-833, https://qrpage.net/qr/u7zll, https://qrpage.net/qr/uac12
👍1
ПРЕМІЯ «ЗЕЛЕНІ НАВИЧКИ 2026»
Європейський фонд освіти оголосив про старт конкурсу «Зелені навички 2026». Він спрямований на пошук ініціатив, які сприятимуть реальним змінам у «зеленому» переході в освіті, на робочих місцях, у громадах, а також допомагають людям розвивати екологічні навички для справедливого, сталого та ресурсоефективного майбутнього. Конкурсні заявки будуть оцінюватись за критеріями впливу (реальні, вимірювані зміни, які вже досягнуті), оригінальності та інноваційності (нові підходи, які можуть стати прикладом для наслідування), масштабованість (можливість відтворення або адаптації в інших контекстах). Йдеться про завершені ініціативи, результати яких наочні, конкретні й можуть бути перевірені. Переможці отримують медійну підтримку від Європейської комісії та Європейської служби зовнішніх дій у форматі професійних фільмів-розповідей, що висвітлюють проєкти для широкої аудиторії; реклама під час основних заходів ЄС, включаючи «Зелений тиждень ЄС» та «Саміт навичок ETF». Взяти участь у конкурсі можуть організації та учасники, що займаються розвитком або просуванням «зелених» навичок. У кожній категорії буде свій переможець: роботодавці, малі та середні підприємства, що інтегрують «зелені» навички в реальну роботу; соціальні партнери та неурядові організації, що надають підтримку; освітні організації, що перетворюють декарбонізацію на практичне навчання; служби зайнятості, які відкривають шляхи до справедливих «зелених» робочих місць. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 27 березня 2026 року.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/Vjjdx, https://qrpage.net/qr/a7FZ8
Європейський фонд освіти оголосив про старт конкурсу «Зелені навички 2026». Він спрямований на пошук ініціатив, які сприятимуть реальним змінам у «зеленому» переході в освіті, на робочих місцях, у громадах, а також допомагають людям розвивати екологічні навички для справедливого, сталого та ресурсоефективного майбутнього. Конкурсні заявки будуть оцінюватись за критеріями впливу (реальні, вимірювані зміни, які вже досягнуті), оригінальності та інноваційності (нові підходи, які можуть стати прикладом для наслідування), масштабованість (можливість відтворення або адаптації в інших контекстах). Йдеться про завершені ініціативи, результати яких наочні, конкретні й можуть бути перевірені. Переможці отримують медійну підтримку від Європейської комісії та Європейської служби зовнішніх дій у форматі професійних фільмів-розповідей, що висвітлюють проєкти для широкої аудиторії; реклама під час основних заходів ЄС, включаючи «Зелений тиждень ЄС» та «Саміт навичок ETF». Взяти участь у конкурсі можуть організації та учасники, що займаються розвитком або просуванням «зелених» навичок. У кожній категорії буде свій переможець: роботодавці, малі та середні підприємства, що інтегрують «зелені» навички в реальну роботу; соціальні партнери та неурядові організації, що надають підтримку; освітні організації, що перетворюють декарбонізацію на практичне навчання; служби зайнятості, які відкривають шляхи до справедливих «зелених» робочих місць. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 27 березня 2026 року.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/Vjjdx, https://qrpage.net/qr/a7FZ8
👍1
ВИКЛИКИ ОЦІНЮВАННЯ ПРОРИВНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ: МІЖ АВТОНОМІЄЮ ТА ПІДЗВІТНІСТЮ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Попри суперечки щодо фінансування, як ми дізнаємось, що ARIA має успіх?». У ній автор аналізує виклики оцінювання ефективності Агенції передових досліджень та інновацій Великої Британії (ARIA) — державної установи, створеної для фінансової підтримки ризикових і потенційно проривних наукових досліджень. Очікується, що ARIA працюватиме швидко, гнучко і з мінімальними адміністративними бар’єрами, але саме ці особливості ускладнюють коректне всеохоплююче визначення результатів її діяльності за допомогою традиційних академічних метрик (зокрема – за кількістю публікацій та цитувань). Система фінансування ARIA та її цільові показники суттєво відрізняються від інших інституцій підтримки наукової діяльності, тому важливо зрозуміти, які саме індикатори можуть найкраще відобразити внесок ARIA у науковий прогрес. Багато потенційних проривів у фундаментальних дослідженнях можуть бути непомітними у короткій перспективі, тому покладатися виключно на звичні показники наукової продуктивності недоцільно. Автор пропонує використовувати більш широкий спектр критеріїв, які будуть враховувати не лише академічні результати, а й вплив на інноваційну екосистему, міждисциплінарну співпрацю та внесок у вирішення стратегічних соціальних проблем. Питання підзвітності й прозорості також є важливим викликом, оскільки ARIA має працювати автономно і при цьому зберігати довіру наукової спільноти та громадськості до своїх рішень. Як знайти баланс між автономією агенції і вимогами підзвітності, не обмежуючи здатності підтримувати ризикові, але потенційно проривні проєкти? Ефективне оцінювання ARIA — це не лише питання створення нових метрик, а й дискусія про те, що саме в науці вважається «успіхом» та як поєднувати академічність і довгостроковий вплив.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/3iqWd
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Попри суперечки щодо фінансування, як ми дізнаємось, що ARIA має успіх?». У ній автор аналізує виклики оцінювання ефективності Агенції передових досліджень та інновацій Великої Британії (ARIA) — державної установи, створеної для фінансової підтримки ризикових і потенційно проривних наукових досліджень. Очікується, що ARIA працюватиме швидко, гнучко і з мінімальними адміністративними бар’єрами, але саме ці особливості ускладнюють коректне всеохоплююче визначення результатів її діяльності за допомогою традиційних академічних метрик (зокрема – за кількістю публікацій та цитувань). Система фінансування ARIA та її цільові показники суттєво відрізняються від інших інституцій підтримки наукової діяльності, тому важливо зрозуміти, які саме індикатори можуть найкраще відобразити внесок ARIA у науковий прогрес. Багато потенційних проривів у фундаментальних дослідженнях можуть бути непомітними у короткій перспективі, тому покладатися виключно на звичні показники наукової продуктивності недоцільно. Автор пропонує використовувати більш широкий спектр критеріїв, які будуть враховувати не лише академічні результати, а й вплив на інноваційну екосистему, міждисциплінарну співпрацю та внесок у вирішення стратегічних соціальних проблем. Питання підзвітності й прозорості також є важливим викликом, оскільки ARIA має працювати автономно і при цьому зберігати довіру наукової спільноти та громадськості до своїх рішень. Як знайти баланс між автономією агенції і вимогами підзвітності, не обмежуючи здатності підтримувати ризикові, але потенційно проривні проєкти? Ефективне оцінювання ARIA — це не лише питання створення нових метрик, а й дискусія про те, що саме в науці вважається «успіхом» та як поєднувати академічність і довгостроковий вплив.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/3iqWd
👍1🤔1