CORE ДЛЯ ДОСЛІДНИКІВ І НАУКОВИХ БІБЛІОТЕК
25 лютого 2026 року відбудеться вебінар «Можливості CORE для наукових бібліотек та дослідників». Він покликаний поінформувати науковців, освітян, бібліотекарів та усіх, хто підтримує відкриту науку, - про відкритий доступ до наукових публікацій та перспективи розвитку інституційних репозитаріїв. Планується обговорити наступні питання: що таке CORE; яке місце займає CORE в системі е-інфраструктур відкритої науки; як бібліотеки можуть підвищити видимість досліджень через інтеграцію репозитаріїв; які практичні можливості надає CORE Dashboard; як відбувається індексація, формується статистика та оцінюється якість метаданих; якою є роль бібліотек у сталому розвитку репозитаріїв. Організатор - Науково-технічна бібліотека КПІ ім. Ігоря Сікорського.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/CaH3A, https://t.me/kpi_library/5006, https://tinyurl.com/yckym9y7
25 лютого 2026 року відбудеться вебінар «Можливості CORE для наукових бібліотек та дослідників». Він покликаний поінформувати науковців, освітян, бібліотекарів та усіх, хто підтримує відкриту науку, - про відкритий доступ до наукових публікацій та перспективи розвитку інституційних репозитаріїв. Планується обговорити наступні питання: що таке CORE; яке місце займає CORE в системі е-інфраструктур відкритої науки; як бібліотеки можуть підвищити видимість досліджень через інтеграцію репозитаріїв; які практичні можливості надає CORE Dashboard; як відбувається індексація, формується статистика та оцінюється якість метаданих; якою є роль бібліотек у сталому розвитку репозитаріїв. Організатор - Науково-технічна бібліотека КПІ ім. Ігоря Сікорського.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/CaH3A, https://t.me/kpi_library/5006, https://tinyurl.com/yckym9y7
ПОВІДОМЛЕННЯ ЩОДО ЗАХИСТІВ ДИСЕРТАЦІЙ ДОКТОРІВ ТА КАНДИДАТІВ НАУК
Міністерство освіти і науки України 4 лютого 2026 року оприлюднило повідомлення про захисти на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук. Публікація здійснена відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 року № 943.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/3swlL, https://qrpage.net/qr/yx6sa, https://qrpage.net/qr/l4qlO, https://qrpage.net/qr/X99V3
Міністерство освіти і науки України 4 лютого 2026 року оприлюднило повідомлення про захисти на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук. Публікація здійснена відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 року № 943.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/3swlL, https://qrpage.net/qr/yx6sa, https://qrpage.net/qr/l4qlO, https://qrpage.net/qr/X99V3
👍1
ДОКТОРСЬКІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЯК СУСПІЛЬНЕ НАДБАННЯ: ВИКЛИКИ ЗБЕРЕЖЕННЯ І ДОСТУПУ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джона Росса «Британську бібліотеку закликають приділити архіву дисертацій належну увагу». Автор аналізує питання збереження та доступності для ознайомлення докторських дисертацій у Великій Британії. Наголошується, що дисертаційні роботи становлять важливу частину національної наукової спадщини, але наразі залишаються недостатньо інтегрованими в сучасну систему академічної комунікації. Тисячі дисертацій, підготовлених у британських університетах, формально зберігаються в архівах, проте на практиці є складнодоступними для дослідників, політиків і широкої академічної спільноти. Попри розвиток цифрових репозитаріїв, наявна система залишається фрагментованою: різні університети застосовують власні стандарти зберігання, опису та доступу, що ускладнює пошук і повторне використання результатів досліджень. У цьому контексті Британська бібліотека розглядається як інституція, здатна відіграти координаційну роль і забезпечити більш цілісний підхід до архівування докторських робіт. Обмежений доступ до дисертацій знижує можливості перевірки методології, якості аналізу первинних даних та інтелектуальної еволюції наукових ідей. В умовах поширення відкритої науки така ситуація виглядає дедалі більш проблемною, адже докторські дослідження містять унікальні емпіричні матеріали, які не завжди повністю представлені у журнальних публікаціях. Недооцінка архівів дисертацій неприпустима. Докторська дисертація є кульмінацією багаторічної дослідницької роботи, а її маргіналізація у національній інфраструктурі знань суперечить декларованій цінності досліджень для суспільства. Посилення ролі Британської бібліотеки у створенні зрозумілих стандартів, інвестування у цифрову інфраструктуру та співпраця з університетами мають бути ключовими кроками, що допоможуть виправити ситуацію.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/X7HEs
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джона Росса «Британську бібліотеку закликають приділити архіву дисертацій належну увагу». Автор аналізує питання збереження та доступності для ознайомлення докторських дисертацій у Великій Британії. Наголошується, що дисертаційні роботи становлять важливу частину національної наукової спадщини, але наразі залишаються недостатньо інтегрованими в сучасну систему академічної комунікації. Тисячі дисертацій, підготовлених у британських університетах, формально зберігаються в архівах, проте на практиці є складнодоступними для дослідників, політиків і широкої академічної спільноти. Попри розвиток цифрових репозитаріїв, наявна система залишається фрагментованою: різні університети застосовують власні стандарти зберігання, опису та доступу, що ускладнює пошук і повторне використання результатів досліджень. У цьому контексті Британська бібліотека розглядається як інституція, здатна відіграти координаційну роль і забезпечити більш цілісний підхід до архівування докторських робіт. Обмежений доступ до дисертацій знижує можливості перевірки методології, якості аналізу первинних даних та інтелектуальної еволюції наукових ідей. В умовах поширення відкритої науки така ситуація виглядає дедалі більш проблемною, адже докторські дослідження містять унікальні емпіричні матеріали, які не завжди повністю представлені у журнальних публікаціях. Недооцінка архівів дисертацій неприпустима. Докторська дисертація є кульмінацією багаторічної дослідницької роботи, а її маргіналізація у національній інфраструктурі знань суперечить декларованій цінності досліджень для суспільства. Посилення ролі Британської бібліотеки у створенні зрозумілих стандартів, інвестування у цифрову інфраструктуру та співпраця з університетами мають бути ключовими кроками, що допоможуть виправити ситуацію.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/X7HEs
ОЕСР: ЕКОСИСТЕМА РОЗВИТКУ БІОТЕХНОЛОГІЙ ТА БІОРІШЕНЬ У ЄС ТА США
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Порівняння інноваційного та нормативно-правового середовища для біотехнологій та біорішень у Європейському Союзі та Сполучених Штатах» із серії «Робочі документи ОЕСР з науки, технологій та промисловості». У ньому зазначається, що застосування біотехнологій має перетворюючий соціальний та економічний потенціал і може сприяти вирішенню важливих проблем глобального масштабу. Зазвичай ці технології пов’язували із застосуванням в системі охороні здоров'я. Але їх упровадження в інших секторах («біорішення») також може принести значну економічну та соціальну вигоду. Для розвитку цього напрямку урядам необхідно створити сприятливі умови для інновацій та полегшити їх вихід на ринок. У документі порівнюються дві юрисдикції – Європейський Союз і Сполучені Штати. Наводиться порівняльна оцінка інноваційного потенціалу біотехнологій, а також нормативно-правового середовища. Обидві юрисдикції мають розвинену екосистему біотехнологічних досліджень та інновацій, але дотримуються різних підходів. Розуміння того, як ці відмінності впливають на біотехнологічні продукти, може показати, як країни формують політику, що сприяє інноваціям, використовує економічний потенціал біотехнологій та забезпечує їхнє проникнення на ринок для підвищення конкурентоспроможності. Ці питання розглядаються, зокрема, з позицій розвитку венчурного капіталу, патентування, фінансування, кваліфікації робочої сили та наявних виробничих потужностей. Експерти говорять про проблеми правової невизначеності, складності регулювання, обмеженої адаптивності, довготривалість процесів затвердження та високі супутні витрати.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/QbWN4, https://qrpage.net/qr/BsRq0, https://doi.org/10.1787/1ec20342-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Порівняння інноваційного та нормативно-правового середовища для біотехнологій та біорішень у Європейському Союзі та Сполучених Штатах» із серії «Робочі документи ОЕСР з науки, технологій та промисловості». У ньому зазначається, що застосування біотехнологій має перетворюючий соціальний та економічний потенціал і може сприяти вирішенню важливих проблем глобального масштабу. Зазвичай ці технології пов’язували із застосуванням в системі охороні здоров'я. Але їх упровадження в інших секторах («біорішення») також може принести значну економічну та соціальну вигоду. Для розвитку цього напрямку урядам необхідно створити сприятливі умови для інновацій та полегшити їх вихід на ринок. У документі порівнюються дві юрисдикції – Європейський Союз і Сполучені Штати. Наводиться порівняльна оцінка інноваційного потенціалу біотехнологій, а також нормативно-правового середовища. Обидві юрисдикції мають розвинену екосистему біотехнологічних досліджень та інновацій, але дотримуються різних підходів. Розуміння того, як ці відмінності впливають на біотехнологічні продукти, може показати, як країни формують політику, що сприяє інноваціям, використовує економічний потенціал біотехнологій та забезпечує їхнє проникнення на ринок для підвищення конкурентоспроможності. Ці питання розглядаються, зокрема, з позицій розвитку венчурного капіталу, патентування, фінансування, кваліфікації робочої сили та наявних виробничих потужностей. Експерти говорять про проблеми правової невизначеності, складності регулювання, обмеженої адаптивності, довготривалість процесів затвердження та високі супутні витрати.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/QbWN4, https://qrpage.net/qr/BsRq0, https://doi.org/10.1787/1ec20342-en
👍1
ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ, ГЛОБАЛЬНІ ВИКЛИКИ ТА МАЙБУТНЄ
12 лютого о 2026 року в онлайн-форматі відбудеться семінар «Нові горизонти підприємництва: штучний інтелект, глобальні виклики та наші рішення щодо майбутнього». Він покликаний стати площадкою дляя обговорення актуальних практичних питань використання технологій штучного інтелекту в економіці. Слухачі дізнаються, як саме ШІ може знизити бар’єри для створення бізнесу; як ця технологія підвищує вимоги до захисту й вимагає нового рівня відповідальності від підприємців; чому за нових умов ризики стають системною проблемою, а не лише частиною технічних рішень; чому підприємцям важливо орієнтуватися в регуляторних питаннях, геополітиці, бути обізнаними щодо упереджень та розуміти межі залежності бізнесу від інфраструктури; чому наразі коректне визначення мети, забезпечення стійкості та довгострокового ефекту стають стратегічною перевагою бізнесу. Організатор - Ukraine Global Faculty.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/gF3wK
12 лютого о 2026 року в онлайн-форматі відбудеться семінар «Нові горизонти підприємництва: штучний інтелект, глобальні виклики та наші рішення щодо майбутнього». Він покликаний стати площадкою дляя обговорення актуальних практичних питань використання технологій штучного інтелекту в економіці. Слухачі дізнаються, як саме ШІ може знизити бар’єри для створення бізнесу; як ця технологія підвищує вимоги до захисту й вимагає нового рівня відповідальності від підприємців; чому за нових умов ризики стають системною проблемою, а не лише частиною технічних рішень; чому підприємцям важливо орієнтуватися в регуляторних питаннях, геополітиці, бути обізнаними щодо упереджень та розуміти межі залежності бізнесу від інфраструктури; чому наразі коректне визначення мети, забезпечення стійкості та довгострокового ефекту стають стратегічною перевагою бізнесу. Організатор - Ukraine Global Faculty.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/gF3wK
ЕКСПЕРИМЕНТ ІЗ ПРОЄКТНОЇ АСПІРАНТУРИ
Кабінет Міністрів України ухвалив рішення щодо реалізації експериментального проекту з підготовки здобувачів ступеня доктора філософії в проектній аспірантурі. Відповідна постанова від 05 лютого 2026 року №164 оприлюднена на офіційному урядовому порталі. Експеримент, який триватиме два роки, має на меті перевірку доцільності та ефективності нового підходу до підготовки дослідників у галузі знань «Природничі науки, математика та статистика» та охопить 100 аспірантів. Він передбачає, що дисертаційне дослідження виконується в межах окремо профінансованого наукового проекту, що проходить конкурсний добір, має чітко визначені цілі, строки виконання та очікувані результати, які становитимуть основу підготовки й захисту дисертації. Заохочується також міжнародна співпраця у форматі участі іноземних наукових консультантів, якщо це відповідає умовам конкурсу та чинному законодавству України. Підготовка буде здійснюватися під час виконання дослідницького проекту, а не додатково до загального освітнього процесу; фінансується не статус здобувача, а конкретний PhD-проект, який має визначений план, кошторис і вимоги до результатів. Добір проєктів здійснюється на конкурсних засадах із застосуванням наукової експертизи та прозорих критеріїв оцінювання. Відбір таких проектів буде проведено на конкурсних засадах у Національній електронній науково-інформаційній системі URIS з дотриманням принципів прозорості, об’єктивності та рівних умов на основі оцінювання спільних заявок потенційного здобувача і його наукового керівника. Критерії оцінювання: очікувана наукова новизна; практична та/або суспільна значущість результатів; відповідність пріоритетним напрямам розвитку науки та інновацій, потребам економіки, а також завданням у сфері безпеки і оборони України; реалістичність плану виконання проекту та обґрунтованість кошторису. Пріоритет надається PhD-проектам у галузі знань «Природничі науки, математика та статистика», які відповідають напрямам Стратегії цифрового розвитку інноваційної діяльності України на період до 2030 року та мають потенціал розвитку передової науки та/або практичного впровадження. Координатором експерименту буде Міністерство освіти і науки, а його учасниками - заклади вищої освіти і наукові установи незалежно від сфери управління, які за результатами державної атестації наукових установ та закладів вищої освіти в частині провадження такими закладами наукової (науково-технічної) діяльності віднесені до групи А або Б, здобувачі ступеня доктора філософії в проектній аспірантурі, їх наукові керівники. Фінансування експериментального проекту планується здійснювати у межах видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки на наукову і науково-технічну діяльність на відповідний рік, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством. Прийом заявок на участь в експериментальному проекті планується розпочати у березні 2026 року.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/i479n, https://qrpage.net/qr/khGV8, https://qrpage.net/qr/OPD4J
Кабінет Міністрів України ухвалив рішення щодо реалізації експериментального проекту з підготовки здобувачів ступеня доктора філософії в проектній аспірантурі. Відповідна постанова від 05 лютого 2026 року №164 оприлюднена на офіційному урядовому порталі. Експеримент, який триватиме два роки, має на меті перевірку доцільності та ефективності нового підходу до підготовки дослідників у галузі знань «Природничі науки, математика та статистика» та охопить 100 аспірантів. Він передбачає, що дисертаційне дослідження виконується в межах окремо профінансованого наукового проекту, що проходить конкурсний добір, має чітко визначені цілі, строки виконання та очікувані результати, які становитимуть основу підготовки й захисту дисертації. Заохочується також міжнародна співпраця у форматі участі іноземних наукових консультантів, якщо це відповідає умовам конкурсу та чинному законодавству України. Підготовка буде здійснюватися під час виконання дослідницького проекту, а не додатково до загального освітнього процесу; фінансується не статус здобувача, а конкретний PhD-проект, який має визначений план, кошторис і вимоги до результатів. Добір проєктів здійснюється на конкурсних засадах із застосуванням наукової експертизи та прозорих критеріїв оцінювання. Відбір таких проектів буде проведено на конкурсних засадах у Національній електронній науково-інформаційній системі URIS з дотриманням принципів прозорості, об’єктивності та рівних умов на основі оцінювання спільних заявок потенційного здобувача і його наукового керівника. Критерії оцінювання: очікувана наукова новизна; практична та/або суспільна значущість результатів; відповідність пріоритетним напрямам розвитку науки та інновацій, потребам економіки, а також завданням у сфері безпеки і оборони України; реалістичність плану виконання проекту та обґрунтованість кошторису. Пріоритет надається PhD-проектам у галузі знань «Природничі науки, математика та статистика», які відповідають напрямам Стратегії цифрового розвитку інноваційної діяльності України на період до 2030 року та мають потенціал розвитку передової науки та/або практичного впровадження. Координатором експерименту буде Міністерство освіти і науки, а його учасниками - заклади вищої освіти і наукові установи незалежно від сфери управління, які за результатами державної атестації наукових установ та закладів вищої освіти в частині провадження такими закладами наукової (науково-технічної) діяльності віднесені до групи А або Б, здобувачі ступеня доктора філософії в проектній аспірантурі, їх наукові керівники. Фінансування експериментального проекту планується здійснювати у межах видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки на наукову і науково-технічну діяльність на відповідний рік, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством. Прийом заявок на участь в експериментальному проекті планується розпочати у березні 2026 року.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/i479n, https://qrpage.net/qr/khGV8, https://qrpage.net/qr/OPD4J
🤔1
СПІЛЬНИЙ КОНКУРС RCN-НФДУ
Національний фонд досліджень України спільно з Дослідницькою радою Норвегії оголосили про старт конкурсу «Спільний дослідницький проєкт з ментального здоров’я в Україні під час війни та в післявоєнний період». Його мета – підтримка спільних дослідницьких проектів науковців України та Норвегії, націлених на покращення психічного здоров’я українців. Перевага надаватиметься проектам з картографування соціально-економічного та правового контексту, вивчення демографічних та гендерних аспектів проблем психічного здоров'я. Взяти участь у конкурсі можуть норвезькі та українськи партнери - науково-дослідні установи та/або заклади вищої освіти державної форми власності, зареєстровані в Україні як юридична особа. Керівник проєкту з української сторони повинен мати науковий ступінь, отриманий або визнаний в Україні, а український партнер повинен бути його основним місцем роботи. Інші українські дослідники повинні мати науковий ступінь, отриманий або визнаний в Україні, або бути аспірантами. Загальний бюджет конкурсу - 30 млн норвезьких крон, фінансування одного проєкту становитиме від 2 до 6 млн норвезьких крон, тривалість – від 24 до 36 місяців. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 29 квітня 2026 року.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/HPAl0, https://qrpage.net/qr/xq2ie, https://qrpage.net/qr/jYbep, https://qrpage.net/qr/Y5TuT, https://qrpage.net/qr/0RjBz
Національний фонд досліджень України спільно з Дослідницькою радою Норвегії оголосили про старт конкурсу «Спільний дослідницький проєкт з ментального здоров’я в Україні під час війни та в післявоєнний період». Його мета – підтримка спільних дослідницьких проектів науковців України та Норвегії, націлених на покращення психічного здоров’я українців. Перевага надаватиметься проектам з картографування соціально-економічного та правового контексту, вивчення демографічних та гендерних аспектів проблем психічного здоров'я. Взяти участь у конкурсі можуть норвезькі та українськи партнери - науково-дослідні установи та/або заклади вищої освіти державної форми власності, зареєстровані в Україні як юридична особа. Керівник проєкту з української сторони повинен мати науковий ступінь, отриманий або визнаний в Україні, а український партнер повинен бути його основним місцем роботи. Інші українські дослідники повинні мати науковий ступінь, отриманий або визнаний в Україні, або бути аспірантами. Загальний бюджет конкурсу - 30 млн норвезьких крон, фінансування одного проєкту становитиме від 2 до 6 млн норвезьких крон, тривалість – від 24 до 36 місяців. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 29 квітня 2026 року.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/HPAl0, https://qrpage.net/qr/xq2ie, https://qrpage.net/qr/jYbep, https://qrpage.net/qr/Y5TuT, https://qrpage.net/qr/0RjBz
👍2
РЕЦЕНЗУВАННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ МАЄ ЛИШАТИСЯ ЛЮДСЬКОЮ СПРАВОЮ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ахкіла Бхардваджа «ШІ не не має здійснювати рецензування». У ній автор розглядає роль генеративного штучного інтелекту у процесі академічного рецензування та наголошує, що повноцінне рецензування досліджень залишається виключно людською функцією, яку машина не здатна виконати з тією ж глибиною розуміння і відповідальністю. Широке упровадження ШІ у різні елементи дослідницької діяльності, такі як пошук та узагальнення матеріалів й підготовка чернеток рецензій, не означає, що генеративні моделі мають епістемний контекст, притаманний лише людині. Справжній рецензент — це досвідчений науковець, який не лише виявляє помилки, а й розуміє аргументацію, знає добре по місце роботи у поточних дебатах у рамках відповідної наукової дисципліни та володіє методологією досліджень, що неможливо відтворити через статистичне узагальнення мовних зразків. Ключова цінність рецензування полягає в діалозі наукової спільноти, коли рецензент звертає увагу на тонкі змістовні речі, слабкі місця аргументації та надає критичні зауваження на основі власного розуміння предметної галузі. Саме цей процес забезпечує творення науки. Застосування ШІ для автоматичного формування оцінок робіт може призвести до перетворення рецензування на технічну послугу, в якій втрачається сенс діалогу та відповідального судження. На відміну від людини-рецензента, штучний інтелект не має жодного «інтелектуального інтересу» в тому, чи є дослідження істинним, переконливим чи новаторським. ШІ не є частиною академічної спільноти, він не бере участі в глибоких дискусіях, отже з особливою гостротою постає проблема відповідальності: коли рішення щодо подальшої видавничої долі рукопису формується алгоритмом, важко визначити, хто несе відповідальність і на основі яких критеріїв прийняте таке рішення. Людське рецензування не ідеальне і має свої недоліки, серед яких — затримка в реагуванні, упередженості, неякісні оцінки. Але це невід’ємна частина наукового процесу, що сприяє розвитку аргументації та самокритики. Замість того щоб замінювати людей, технології мають підтримувати рецензентів, дозволяючи їм концентруватися на глибших аспектах оцінювання, а кінцеве рішення має залишатися за людиною. Рецензування наукових досліджень – це практика академічного діалогу та відповідального судження людей, не алгоритмів. Якщо пріоритетом у рецензуванні стане швидкість, зручність та відсутність бар’єрів, це ослабить культуру аргументації, що лежить в основі наукового знання, та поставить під питання саму цінність участі людини в оцінюванні досліджень.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/P5YRV
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ахкіла Бхардваджа «ШІ не не має здійснювати рецензування». У ній автор розглядає роль генеративного штучного інтелекту у процесі академічного рецензування та наголошує, що повноцінне рецензування досліджень залишається виключно людською функцією, яку машина не здатна виконати з тією ж глибиною розуміння і відповідальністю. Широке упровадження ШІ у різні елементи дослідницької діяльності, такі як пошук та узагальнення матеріалів й підготовка чернеток рецензій, не означає, що генеративні моделі мають епістемний контекст, притаманний лише людині. Справжній рецензент — це досвідчений науковець, який не лише виявляє помилки, а й розуміє аргументацію, знає добре по місце роботи у поточних дебатах у рамках відповідної наукової дисципліни та володіє методологією досліджень, що неможливо відтворити через статистичне узагальнення мовних зразків. Ключова цінність рецензування полягає в діалозі наукової спільноти, коли рецензент звертає увагу на тонкі змістовні речі, слабкі місця аргументації та надає критичні зауваження на основі власного розуміння предметної галузі. Саме цей процес забезпечує творення науки. Застосування ШІ для автоматичного формування оцінок робіт може призвести до перетворення рецензування на технічну послугу, в якій втрачається сенс діалогу та відповідального судження. На відміну від людини-рецензента, штучний інтелект не має жодного «інтелектуального інтересу» в тому, чи є дослідження істинним, переконливим чи новаторським. ШІ не є частиною академічної спільноти, він не бере участі в глибоких дискусіях, отже з особливою гостротою постає проблема відповідальності: коли рішення щодо подальшої видавничої долі рукопису формується алгоритмом, важко визначити, хто несе відповідальність і на основі яких критеріїв прийняте таке рішення. Людське рецензування не ідеальне і має свої недоліки, серед яких — затримка в реагуванні, упередженості, неякісні оцінки. Але це невід’ємна частина наукового процесу, що сприяє розвитку аргументації та самокритики. Замість того щоб замінювати людей, технології мають підтримувати рецензентів, дозволяючи їм концентруватися на глибших аспектах оцінювання, а кінцеве рішення має залишатися за людиною. Рецензування наукових досліджень – це практика академічного діалогу та відповідального судження людей, не алгоритмів. Якщо пріоритетом у рецензуванні стане швидкість, зручність та відсутність бар’єрів, це ослабить культуру аргументації, що лежить в основі наукового знання, та поставить під питання саму цінність участі людини в оцінюванні досліджень.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/P5YRV
👍1
ПРОГРАМА СТАЖУВАННЯ ВІД СВІТОВОГО БАНКУ
Міністерство освіти і науки України інформує про старт набору на програму інтернів Світового банку «FY26 ONE WBG Internship Program». Це провідна програма стажування Групи Світового банку, яка пропонує студентам бакалаврату та магістратури структуроване навчання та практичний досвід. Учасники стажування братимуть участь у профільних проектах та зможуть безпосередньо ознайомитися з місією і діяльністю Групи Світового банку. Основні напрямки стажування: економічні дослідження, екологічний і соціальний вплив, закупівлі, підтримка RDNA5, управління знаннями, освіта, транспорт, зовнішні комунікації. Участь у програмі можуть взяти здобувачі випускних курсів бакалаврського рівня, магістерського рівня та аспіранти, що навчаються за спеціальностями економіка, фінанси, державне управління, соціальна політика, розвиток інфраструктури, цифрова трансформація, мають професійний досвід, володіють комп’ютерними та іншими технічними навичками, англійською та українською мовами. Заявку на участь у можна подати до 17 лютого 2026 року.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/icjaS, https://qrpage.net/qr/Jt39p
Міністерство освіти і науки України інформує про старт набору на програму інтернів Світового банку «FY26 ONE WBG Internship Program». Це провідна програма стажування Групи Світового банку, яка пропонує студентам бакалаврату та магістратури структуроване навчання та практичний досвід. Учасники стажування братимуть участь у профільних проектах та зможуть безпосередньо ознайомитися з місією і діяльністю Групи Світового банку. Основні напрямки стажування: економічні дослідження, екологічний і соціальний вплив, закупівлі, підтримка RDNA5, управління знаннями, освіта, транспорт, зовнішні комунікації. Участь у програмі можуть взяти здобувачі випускних курсів бакалаврського рівня, магістерського рівня та аспіранти, що навчаються за спеціальностями економіка, фінанси, державне управління, соціальна політика, розвиток інфраструктури, цифрова трансформація, мають професійний досвід, володіють комп’ютерними та іншими технічними навичками, англійською та українською мовами. Заявку на участь у можна подати до 17 лютого 2026 року.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/icjaS, https://qrpage.net/qr/Jt39p
👍1
UNI-BIZ BRIDGE - 2025
З 16 по 20 лютого 2026 року відбудеться серія вебінарів «Uni-Biz Bridge: вектор практики», тематично зосереджених на підтримці викладачів щодо інтеграції актуальних практичних навичок в освітній процес. Розглядатимуться питання, які цікавлять сучасний український бізнес, зокрема - виклики комунікації, використання штучного інтелекту, проєктного менеджменту, якісної аналітики та особистої ефективності співробітників. Зокрема, відбудуться наступні тематичні події: «Комунікація та робота в команді / ВАТ Україна» (16 лютого 2026 року), «Штучний інтелект у щоденній роботі / Deloitte» (17 лютого 2026 року), «Побудова професійних презентацій та звітів/ Київстар» (18 лютого 2026 року), «Основи проєктного менеджменту / Carlsberg» (18 лютого 2026 року), «Фокус замість багатозадачності: особиста ефективність викладача в ритмі сучасного життя / МХП» (19 лютого 2026 року), «Комунікація центрального банку: коли слова не менш важливі за числа / НБУ» (20 лютого 2026 року). Організатор - UGEN.
Детальніше: https://t.me/ugen_UBB/1042, https://bit.ly/3Zel6i5
З 16 по 20 лютого 2026 року відбудеться серія вебінарів «Uni-Biz Bridge: вектор практики», тематично зосереджених на підтримці викладачів щодо інтеграції актуальних практичних навичок в освітній процес. Розглядатимуться питання, які цікавлять сучасний український бізнес, зокрема - виклики комунікації, використання штучного інтелекту, проєктного менеджменту, якісної аналітики та особистої ефективності співробітників. Зокрема, відбудуться наступні тематичні події: «Комунікація та робота в команді / ВАТ Україна» (16 лютого 2026 року), «Штучний інтелект у щоденній роботі / Deloitte» (17 лютого 2026 року), «Побудова професійних презентацій та звітів/ Київстар» (18 лютого 2026 року), «Основи проєктного менеджменту / Carlsberg» (18 лютого 2026 року), «Фокус замість багатозадачності: особиста ефективність викладача в ритмі сучасного життя / МХП» (19 лютого 2026 року), «Комунікація центрального банку: коли слова не менш важливі за числа / НБУ» (20 лютого 2026 року). Організатор - UGEN.
Детальніше: https://t.me/ugen_UBB/1042, https://bit.ly/3Zel6i5
👍3