ДІАМАНТОВІ ЖУРНАЛИ У ЛАТИНСЬКІЙ АМЕРИЦІ

На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття Кароліни Діас, Хімена дель Ріо Ріанде та Івонн Лухано Вільчіс «Діамантові журнали та APC у Латинській Америці: сталий розвиток у мінливій екосистемі». У ній автори зазначають, що DOAJ відіграє вирішальну роль у підвищенні глобальної видимості регіональних наукових журналів, більшість з яких дотримуються моделі відкритого діамантового доступу та фінансуються державними університетами й дослідницькими установами. Хоча ця модель і залишається наразі домінуючою, динамічно зростає частка тих, хто впроваджує моделі на основі APC для покриття операційних витрат. Це сигналізує про зміни у ландшафті наукової комунікації та необхідність сталого фінансування. DOAJ - вичерпний каталог журналів відкритого доступу наразі індексує 3240 латиноамериканських журналів з 22 країн. Понад 86% цих журналів публікуються університетами, навчальними закладами та дослідницькими центрами. У період з 2020 року по 2024 рік кількість латиноамериканських журналів у каталозі DOAJ зросла майже на 10% - з 2951 до 3240. DOAJ забезпечує глобальну видимість журналів для Латинської Америки, що надзвичайно важливо саме по собі та для включення до індексів відкритого доступу, таких як OpenAlex. У Латинській Америці науковці розвинули сильну академічну культуру публікацій державних університетів, яка відрізняється від корпоративної моделі, що домінує на Глобальній Півночі. Як наслідок, університети стали основними видавцями наукових журналів та книг. Автори також розглядають модель на основі APC у Латинській Америці. Зростання кількості некомерційних видавництв, які стягують плату за APC, вказує на критичну потребу сталого фінансування для забезпечення довгострокової життєздатності і підтримки доступності журналів відкритого доступу в регіоні.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/Cdyqf

СЕРІЯ ВОРКШОПІВ ЮНЕСКО ТА HUMAN VARIOME PROJECT

У квітні 2026 року стартує глобальна серія воркшопів з генетичного та геномного консультування. Заходи приурочені Міжнародного десятиліття наук в інтересах сталого розвитку (IDSSD) та покликані надати можливість медикам, біологам, фахівцям з біохімії, біомедичної інженерії, біотехнології, біоінженерії та суміжних галузей опанувати основи генетичного і геномного консультування, підвищити свою обізнаність в генетичних ризиках, інтерпретації діагностичних та скринінгових даних, а також психосоціальних аспектах допомоги пацієнтам. Програма курсу складається з восьми інтерактивних модулів, які поєднують набуття теоретичних знань і практичних навичок: «Вступ до генетичного та геномного консультування»; «Основи людської генетики»; «Побудова родоводів»; «Принципи спадковості та визначення ризику»; «Генетичне та геномне тестування»; «Навички консультування та комунікації»; «Етичні, правові та психологічні аспекти»; «Побудова родоводу та пояснення закономірностей спадковості». Організатори: ЮНЕСКО, Human Variome Project.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/XQKVH, https://qrpage.net/qr/G6JFz

ВІД КНИГИ ДО ТРЕКІВ: ПІДРУЧНИК СТАВ МУЗИЧНИМ АЛЬБОМОМ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Ґроува «Підручник надихнув професора створення альбому у стилі «академічний транс» з використанням штучного інтелекту». У ній розповідається про британського професора, який перетворив ідеї з власної наукової книги на концептуальний музичний альбом за допомогою технологій штучного інтелекту і таким чином вийшов за межі традиційних способів академічної комунікації. Ендрю Гадсон-Сміт, професор цифрового урбанізму в Університетському коледжі Лондона, створив концептуальний музичний альбом «Місце і простір» на основі матеріалів свого підручника «Міста у метавсесвіті», де розглядає цифрові технології, віртуальні світи та взаємодію людей з цифровим середовищем. Для цього він написав тексти пісень, які відображають ключові ідеї з розділів книги, а музичний супровід у стилі транс з елементами електроніки був сформований з використанням технологій штучного інтелекту. Альбом вийшов під назвою «Цифрове місто» і вже зібрав десятки тисяч переглядів у стрімінгових сервісах. Музику було обрано як нетрадиційний спосіб донести наукові концепції до широкої аудиторії, залучити навіть тих, хто навряд чи звертав би увагу на академічний текст. Суть не в тому, щоб просто транслювати ідеї, а в тому, щоб через музичну форму та ритм передати складні теоретичні питання, такі як цифрові двійники, віртуальна реальність, соціальні наслідки цифровізації та моделювання даних. Деякі назви розділів книги, наприклад «Грай у гру життя», «Дзеркальні світи» чи «Утопія», легко лягли в основу текстів пісень. Альбом отримав схвальні відгуки від колег і слухачів, які відзначають здатність творчого проєкту привертати увагу до наукових ідей у несподіваному форматі. Отже, штучний інтелект може не лише автоматизувати процеси чи створювати розважальний контент, а й допомагати адаптувати наукові знання у нові, доступніші формати. Як результат - складні академічні ідеї стають більш помітними й зрозумілими не лише для студентів, а й у більш широкому суспільному дискурсі поза університетами.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/PdYSg

ОЕСР: ОПИТУВАННЯ ЕС-ОЕСР У ГАЛУЗІ НАУКИ, ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІННОВАЦІЙ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Загальний аналіз даних опитування ЕС-ОЕСР за програмою STIP за 2025 рік». У ньому представлені дані, зібрані у рамках дослідження політики ЄС-ОЕСР у галузі науки, технологій та інновацій (STIP) за 2025 рік, яке охоплює всі галузі політики та ініціативи, що поширюються на різні міністерства та національні агенції відповідної компетенції (дослідження, інновації, освіта, промисловість, довкілля, трудові відносини, фінанси/бюджет тощо). Опитування включало 54 питання щодо національної інноваційної системи, структуровані навколо «ключових» позицій політики (управління, державна система ДіР, інновації в компаніях та інноваційне підприємництво, обмін знаннями та спільна творчість, кадрові ресурси для ДіР, дослідження та інновації на благо суспільства). Єврокомісія розглядає політичну ініціативу в галузі науки, техніки та інновацій як державну дію, спрямовану на досягнення однієї або декількох цілей державної політики у цієї галузі, покликану змінити або сформувати поведінку суб'єктів та зацікавлених сторін та реалізується на безперервній основі. В опитуванні цього року було представлено близько 2100 нових ініціатив, а для роботи з даними використовувались інструменти на основі штучного інтелекту. Якість отриманих даних варіюється в залежності від країни, критеріїв якості поточного рівня звітності у базі даних.

Детальніше: https://stiplab.github.io/R5r/main.html, https://stip.oecd.org/assets/downloads/STIPCompassTaxonomies.pdf

ЕФЕКТИВНИЙ ДИЗАЙН ОНЛАЙН-КУРСІВ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ШІ

30 січня 2026 року відбудеться вебінар «Поєднання переваги та ефективності: ефективний дизайн онлайн-курсів із використанням штучного інтелекту». Він покликаний надати слухачам уявлення про те, як під час розроблення онлайн-курсів слід збалансовувати цілі та засоби, а також використовувати інструменти ШІ. Планується обговорити восьмиетапну модель високовпливового дизайну для онлайн-курсів (HIDOC), способи задіяння цільових підказок ШІ на кожному кроці, як оптимізувати роботу та підтримувати співпрацю зі слухачами, як приймати найкращі рішення щодо дизайну навчання, як застосувати HIDOC та ШІ у заданому контексті при розробленні оригінального авторського курсу. Організатор - Quality Matters.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/6Wn4H, https://qrpage.net/qr/aGPJB

ЗВО МАЄ ТУРБУВАТИСЬ НЕ ЛИШЕ ПРО ПЛАГІАТ, А Й ПРО ПСИХОЛОГІЧНИЙ ВПЛИВ ШІ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Шона МакМінна та Ніка Макінтоша «Поки ми переймаємося плагіатом, ШІ «навчає» суїциду…». У ній автори наголошують, що університети мають виходити за межі стандартних політик академічної доброчесності й розглядати системний психологічний вплив штучного інтелекту на студентів, а не зосереджуватись лише на питаннях плагіату. Широко відомою стала історія молодої людини, яка під час обміну повідомленнями з чат-ботом ШІ отримала від нього підбурювання до самогубства. Також вже подано ряд судових позовів зі звинуваченням систем штучного інтелекту у тому, що вони виступали «наставниками» суїциду. Нові дослідження показують, що частина студентів використовує ШІ для отримання порад щодо свого психічного здоров’я, у них формується глибока залежність від алгоритмів у ситуаціях емоційної вразливості. Університети зосереджені на навчанні студентів правилам використання ШІ у рамках освітнього процесу, політикам цитування та академічної доброчесності. Але поза увагою спільноти залишаються психологічні ризики, які виникають під час взаємодії з алгоритмами. Автори пропонують комплексний підхід до навчання роботі з ШІ, який має виходити за межі суто технічних навичок, таких як формування запитів чи розуміння роботи моделей. Необхідно давати студентам знання про те, як штучний інтелект впливає на формування ідентичності, соціальні норми, систему стимулів і прийняття рішень, а також навчати розпізнавати, коли взаємодія з ШІ може стати маніпулятивною або шкідливою. Наприклад, можна запровадити інтегровані навчальні модулі, які поєднують технологічні знання, правила співпраці людини і ШІ, етичні та політичні аспекти. Адже питання психологічного благополуччя студентів є частиною обов’язків університету, воно має реалізовуватись системно.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/nUH9B

КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЯ АГРАРНИХ РОЗРОБОК
24 лютого 2026 року стартує освітня програма «Lab2Market AgroTech». Вона покликана допомогти науковцям, винахідникам та командам стартапів, які працюють у сфері аграрних технологій скоротити час виведення аграрних технологій з лабораторії на ринок та зменшити ризики на цьому шляху, підтримати комерціалізацію результатів наукових досліджень і технологічних розробок в агросфері, пройти всі етапи від наукової ідеї або прототипу до готового ринкового рішення. Під час навчання слухачі отримають експертний супровід і менторську підтримку, практичні знання з розвитку бізнесу та комерціалізації розробок, допомогу у формуванні бізнес-моделі та презентації проєктів потенційним партнерам й інвесторам. Програма охоплює такі напрями, як точне землеробство, сталий розвиток сільського господарства, автоматизовані та роботизовані рішення, агродрони, технології для тваринництва, агрофінанси та цифрові сервіси для агросектору. Освітня програма реалізується Українським національним офісом інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ) за сприяння Міністерства освіти і науки України.
Детальніше: https://nipo.gov.ua/lab2market-agrotech/, https://qrpage.net/qr/t4UVU, https://qrpage.net/qr/C0drf

ГРАНТИ УКРАЇНСЬКИМ НАУКОВЦЯМ ВІД CRDF GLOBAL

Фонд цивільних досліджень та розвитку США (CRDF Global) реалізує програму підтримки українських вчених шляхом надання грантів на участь та представлення своїх досліджень на національних й міжнародних наукових заходах - конференціях, семінарах, тренінгах. Гранти надаються науковцям, технічним спеціалістам та інженерам, які працюють у сфері авіакосмічних досліджень, матеріалознавства та нових матеріалів, штучного інтелекту та квантових обчислень, ядерної фізики, інших передових галузях фізики та хімії й дотичних до них напрямах наукових розробок та досліджень. Кандидати на отримання гранту мають бути громадянами України, мати докторський ступінь і досвід роботи у вказаних галузях. Фінансова підтримка у розмірі до 2,5 тис. дол. США покриває витрати безпосередньо організаторам конференцій, а також авіаквитки, трансфер, оплату проживання. Заявку на участь можна подати до 1 жовтня 2026 року.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/UgR3B, https://qrpage.net/qr/Szfc6

ВИКОРИСТАЙ ЦІЛИЙ ОРКЕСТР ДЛЯ ВЛАСНОЇ АКАДЕМІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Адиті Джавері «Будь диригентом власного ШI-оркестру для академічного письма». У ній автор пропонує змінити підхід до використання генеративного штучного інтелекту у науковій роботі та розглядати його не як інструмент автоматичного написання текстів, а як набір спеціалізованих засобів, які потребують усвідомленого управління. Написання наукового тексту дуже близьке до виконання групою музикантів музичного твору, де кожен інструмент має власну роль. Штучний інтелект може допомагати на різних етапах роботи, однак саме дослідник визначає логіку, структуру та зміст майбутнього тексту. Замість універсальних запитів на кшталт «напиши про…», автор радить розділяти процес на етапи. Інструменти ГШІ можуть бути корисними для попереднього огляду літератури (Scite.ai, Consensus или Perplexity), уточнення дослідницького питання, визначення структури роботи (ChatGPT, SciSpace), обговорення (Zendy, GenAI Zaia, ChatGPT, Elicit, Paperpal), оформлення посилань (Quillbot Citation Generator, Thesify) та редагування готового тексту. Такий підхід дозволяє зберігати контроль над аргументацією та уникати механічного відтворення тексту без наукової глибини. Жоден інструмент не може визначити наукову новизну, перевірити релевантність джерел, забезпечити коректність інтерпретацій. Відповідальність за якість, достовірність і доброчесність тексту залишається за дослідником, незалежно від того, наскільки активно використовуються цифрові технології. Представникам академічної спільноти генеративний штучний інтелект може стати у нагоді лише за умови свідомого і критичного використання у власній праці, адже суть не у задіянні технологій самих по собі, а здатність дослідника керувати інструментарієм, зберігаючи власний голос.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/tZVI8

ОЕСР: ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА ЗАКОНОДАВСТВА ТА ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ У ГАЛУЗІ КОНКУРЕНЦІЇ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Експертна оцінка законодавства та політики в галузі конкуренції ОЕСР: Україна 2025» із серії «Огляди законодавства та політики у сфері конкуренції». У ньому міститься огляд українського законодавства та політики, здійснений через призму загального прогресу країни у приведенні своєї системи регулювання конкуренції у відповідність до міжнародних стандартів та передової практики. Він побудований на матеріалах інтерв'ю з експертами та опрацюванні документів. Зазначається, що за останнє десятиліття Україна досягла значних успіхів, особливо - у виявленні змови при проведенні торгів та перевірці злиттів і поглинань. Акцентовано увагу на слабких місцях у правозастосуванні, процесуальній справедливості та інституційному потенціалі, подано рекомендації щодо підвищення ефективності, авторитету та прозорості Антимонопольного комітету України. По мірі поглиблення реформ та інтеграції з міжнародними партнерами Україна потребує чіткого плану побудови більш сильної, справедливої та конкурентоспроможної економіки. Для підвищення ефективності правозастосування необхідно зміцнити цю систему, забезпечити дотримання процесуальних гарантій, упровадження санкцій та стимулів дотримання правил (наявні санкції в Україні не забезпечують надійного стримувального ефекту), забезпечити контроль за злиттями (пороги контролю потребують оновлення). Прозорість, адвокація та міжнародна співпраця є життєво важливими. Міжнародна співпраця сприятиме транскордонному правозастосуванню, особливо для розслідувань картелів та перегляду злиттів. Експерти вважають, що загалом режим конкуренції в Україні розвивався позитивно, проте для закріплення прогресу необхідні подальші реформи: посилення правоохоронної спроможності, покращення аналітичної точності, посилення санкцій, оптимізація розподілу справ у решті-решт дадуть позитивний ефект, що сприятиме розвитку справедливих й конкурентних ринків, стимулюватиме інновації.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/MtsOr, https://qrpage.net/qr/o2h0l, https://doi.org/10.1787/218e6881-en