ОЕСР: РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ЕПОХУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочій документ «Розповсюдження цифрових технологій в епоху штучного інтелекту: дані мікроекономічного аналізу з різних країн». Цей документ містить комплексний аналіз поширення передових цифрових технологій, використовуючи офіційні мікродані з 15 країн-членів ОЕСР. Експерти проаналізували їх за допомогою гармонізованої методології з використанням спільного статистичного коду, розробленого ОЕСР, та розповсюдженого у мережі учасників проекту з доступом до вихідних мікроданих. Опитування охопило період 2017-2023 років і наразі не повністю відображає нещодавній бум генеративного тучного інтелекту. У документі розглядаються п'ять передових цифрових технологій: ШІ, аналіз великих даних, інтернет речей (IoT), робототехніка та 3D-друк. Вивчались ключові характеристики користувачів, політичні чинники, що сприяють поширенню технологій, а також зв'язок між використанням технологій та продуктивністю. Дані, отримані з Бельгії, Канади, Данії, Естонії, Франції, Німеччини, Ірландії, Ізраїлю, Італії, Японії, Кореї, Нідерландів, Португалії, Швейцарії та Великої Британії, дозволили виявити сім визначальних аспектів розповсюдження цифрових технологій. Між цифровими технологіями існує значна взаємозалежність; поширення передових цифрових технологій демонструє значну галузеву неоднорідність; більші фірми частіше упроваджують передові цифрові технології, і це не залежить від галузевого складу; людський капітал (навички та навчання у галузі ІКТ) і технологічний капітал (використання інших цифрових технологій та цифрової інфраструктури) є ключовими для упровадження передових цифрових технологій; освіта і технічні професії мають вирішальне значення для впровадження передових цифрових технологій; користувачі передових цифрових технологій, як правило, є більш продуктивними; частина переваг у продуктивності пояснюється відмінностями в людському й технологічному капіталі.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/msin4, https://qrpage.net/qr/peckR, https://doi.org/10.1787/ebc2debe-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочій документ «Розповсюдження цифрових технологій в епоху штучного інтелекту: дані мікроекономічного аналізу з різних країн». Цей документ містить комплексний аналіз поширення передових цифрових технологій, використовуючи офіційні мікродані з 15 країн-членів ОЕСР. Експерти проаналізували їх за допомогою гармонізованої методології з використанням спільного статистичного коду, розробленого ОЕСР, та розповсюдженого у мережі учасників проекту з доступом до вихідних мікроданих. Опитування охопило період 2017-2023 років і наразі не повністю відображає нещодавній бум генеративного тучного інтелекту. У документі розглядаються п'ять передових цифрових технологій: ШІ, аналіз великих даних, інтернет речей (IoT), робототехніка та 3D-друк. Вивчались ключові характеристики користувачів, політичні чинники, що сприяють поширенню технологій, а також зв'язок між використанням технологій та продуктивністю. Дані, отримані з Бельгії, Канади, Данії, Естонії, Франції, Німеччини, Ірландії, Ізраїлю, Італії, Японії, Кореї, Нідерландів, Португалії, Швейцарії та Великої Британії, дозволили виявити сім визначальних аспектів розповсюдження цифрових технологій. Між цифровими технологіями існує значна взаємозалежність; поширення передових цифрових технологій демонструє значну галузеву неоднорідність; більші фірми частіше упроваджують передові цифрові технології, і це не залежить від галузевого складу; людський капітал (навички та навчання у галузі ІКТ) і технологічний капітал (використання інших цифрових технологій та цифрової інфраструктури) є ключовими для упровадження передових цифрових технологій; освіта і технічні професії мають вирішальне значення для впровадження передових цифрових технологій; користувачі передових цифрових технологій, як правило, є більш продуктивними; частина переваг у продуктивності пояснюється відмінностями в людському й технологічному капіталі.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/msin4, https://qrpage.net/qr/peckR, https://doi.org/10.1787/ebc2debe-en
👍2
ШКОЛА ЕКСПЕРТІВ
2 лютого 2026 року в онлайн-форматі стартує «Школа експертів». Серія заходів покликана сприяти формуванню спільноти експертів для оцінювання навчальної літератури. Учасники отримають необхідні знання щодо проведення експертизи навчальної літератури та поради щодо правил, послідовності та процедур такої експертизи, дізнаються про державні стандарти, порядкк підготовки аргументованих експертних висновків, виявлення типових помилок у підручниках, призначених для освітнього процесу. Проєкт реалізується Українським інститутом розвитку освіти за підтримки Міністерства освіти і науки України та програми Світового банку LEARN «Підвищення доступності та стійкості освіти в умовах кризи в Україні».
Детальніше: https://qrpage.net/qr/HCgPr, https://qrpage.net/qr/ynSnb, https://forms.gle/XrviarSpuK5JT8zBA
2 лютого 2026 року в онлайн-форматі стартує «Школа експертів». Серія заходів покликана сприяти формуванню спільноти експертів для оцінювання навчальної літератури. Учасники отримають необхідні знання щодо проведення експертизи навчальної літератури та поради щодо правил, послідовності та процедур такої експертизи, дізнаються про державні стандарти, порядкк підготовки аргументованих експертних висновків, виявлення типових помилок у підручниках, призначених для освітнього процесу. Проєкт реалізується Українським інститутом розвитку освіти за підтримки Міністерства освіти і науки України та програми Світового банку LEARN «Підвищення доступності та стійкості освіти в умовах кризи в Україні».
Детальніше: https://qrpage.net/qr/HCgPr, https://qrpage.net/qr/ynSnb, https://forms.gle/XrviarSpuK5JT8zBA
👍1
ДІАМАНТОВІ ЖУРНАЛИ У ЛАТИНСЬКІЙ АМЕРИЦІ
На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття Кароліни Діас, Хімена дель Ріо Ріанде та Івонн Лухано Вільчіс «Діамантові журнали та APC у Латинській Америці: сталий розвиток у мінливій екосистемі». У ній автори зазначають, що DOAJ відіграє вирішальну роль у підвищенні глобальної видимості регіональних наукових журналів, більшість з яких дотримуються моделі відкритого діамантового доступу та фінансуються державними університетами й дослідницькими установами. Хоча ця модель і залишається наразі домінуючою, динамічно зростає частка тих, хто впроваджує моделі на основі APC для покриття операційних витрат. Це сигналізує про зміни у ландшафті наукової комунікації та необхідність сталого фінансування. DOAJ - вичерпний каталог журналів відкритого доступу наразі індексує 3240 латиноамериканських журналів з 22 країн. Понад 86% цих журналів публікуються університетами, навчальними закладами та дослідницькими центрами. У період з 2020 року по 2024 рік кількість латиноамериканських журналів у каталозі DOAJ зросла майже на 10% - з 2951 до 3240. DOAJ забезпечує глобальну видимість журналів для Латинської Америки, що надзвичайно важливо саме по собі та для включення до індексів відкритого доступу, таких як OpenAlex. У Латинській Америці науковці розвинули сильну академічну культуру публікацій державних університетів, яка відрізняється від корпоративної моделі, що домінує на Глобальній Півночі. Як наслідок, університети стали основними видавцями наукових журналів та книг. Автори також розглядають модель на основі APC у Латинській Америці. Зростання кількості некомерційних видавництв, які стягують плату за APC, вказує на критичну потребу сталого фінансування для забезпечення довгострокової життєздатності і підтримки доступності журналів відкритого доступу в регіоні.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/Cdyqf
На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття Кароліни Діас, Хімена дель Ріо Ріанде та Івонн Лухано Вільчіс «Діамантові журнали та APC у Латинській Америці: сталий розвиток у мінливій екосистемі». У ній автори зазначають, що DOAJ відіграє вирішальну роль у підвищенні глобальної видимості регіональних наукових журналів, більшість з яких дотримуються моделі відкритого діамантового доступу та фінансуються державними університетами й дослідницькими установами. Хоча ця модель і залишається наразі домінуючою, динамічно зростає частка тих, хто впроваджує моделі на основі APC для покриття операційних витрат. Це сигналізує про зміни у ландшафті наукової комунікації та необхідність сталого фінансування. DOAJ - вичерпний каталог журналів відкритого доступу наразі індексує 3240 латиноамериканських журналів з 22 країн. Понад 86% цих журналів публікуються університетами, навчальними закладами та дослідницькими центрами. У період з 2020 року по 2024 рік кількість латиноамериканських журналів у каталозі DOAJ зросла майже на 10% - з 2951 до 3240. DOAJ забезпечує глобальну видимість журналів для Латинської Америки, що надзвичайно важливо саме по собі та для включення до індексів відкритого доступу, таких як OpenAlex. У Латинській Америці науковці розвинули сильну академічну культуру публікацій державних університетів, яка відрізняється від корпоративної моделі, що домінує на Глобальній Півночі. Як наслідок, університети стали основними видавцями наукових журналів та книг. Автори також розглядають модель на основі APC у Латинській Америці. Зростання кількості некомерційних видавництв, які стягують плату за APC, вказує на критичну потребу сталого фінансування для забезпечення довгострокової життєздатності і підтримки доступності журналів відкритого доступу в регіоні.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/Cdyqf
👍1
СЕРІЯ ВОРКШОПІВ ЮНЕСКО ТА HUMAN VARIOME PROJECT
У квітні 2026 року стартує глобальна серія воркшопів з генетичного та геномного консультування. Заходи приурочені Міжнародного десятиліття наук в інтересах сталого розвитку (IDSSD) та покликані надати можливість медикам, біологам, фахівцям з біохімії, біомедичної інженерії, біотехнології, біоінженерії та суміжних галузей опанувати основи генетичного і геномного консультування, підвищити свою обізнаність в генетичних ризиках, інтерпретації діагностичних та скринінгових даних, а також психосоціальних аспектах допомоги пацієнтам. Програма курсу складається з восьми інтерактивних модулів, які поєднують набуття теоретичних знань і практичних навичок: «Вступ до генетичного та геномного консультування»; «Основи людської генетики»; «Побудова родоводів»; «Принципи спадковості та визначення ризику»; «Генетичне та геномне тестування»; «Навички консультування та комунікації»; «Етичні, правові та психологічні аспекти»; «Побудова родоводу та пояснення закономірностей спадковості». Організатори: ЮНЕСКО, Human Variome Project.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/XQKVH, https://qrpage.net/qr/G6JFz
У квітні 2026 року стартує глобальна серія воркшопів з генетичного та геномного консультування. Заходи приурочені Міжнародного десятиліття наук в інтересах сталого розвитку (IDSSD) та покликані надати можливість медикам, біологам, фахівцям з біохімії, біомедичної інженерії, біотехнології, біоінженерії та суміжних галузей опанувати основи генетичного і геномного консультування, підвищити свою обізнаність в генетичних ризиках, інтерпретації діагностичних та скринінгових даних, а також психосоціальних аспектах допомоги пацієнтам. Програма курсу складається з восьми інтерактивних модулів, які поєднують набуття теоретичних знань і практичних навичок: «Вступ до генетичного та геномного консультування»; «Основи людської генетики»; «Побудова родоводів»; «Принципи спадковості та визначення ризику»; «Генетичне та геномне тестування»; «Навички консультування та комунікації»; «Етичні, правові та психологічні аспекти»; «Побудова родоводу та пояснення закономірностей спадковості». Організатори: ЮНЕСКО, Human Variome Project.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/XQKVH, https://qrpage.net/qr/G6JFz
👍1
ВІД КНИГИ ДО ТРЕКІВ: ПІДРУЧНИК СТАВ МУЗИЧНИМ АЛЬБОМОМ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Ґроува «Підручник надихнув професора створення альбому у стилі «академічний транс» з використанням штучного інтелекту». У ній розповідається про британського професора, який перетворив ідеї з власної наукової книги на концептуальний музичний альбом за допомогою технологій штучного інтелекту і таким чином вийшов за межі традиційних способів академічної комунікації. Ендрю Гадсон-Сміт, професор цифрового урбанізму в Університетському коледжі Лондона, створив концептуальний музичний альбом «Місце і простір» на основі матеріалів свого підручника «Міста у метавсесвіті», де розглядає цифрові технології, віртуальні світи та взаємодію людей з цифровим середовищем. Для цього він написав тексти пісень, які відображають ключові ідеї з розділів книги, а музичний супровід у стилі транс з елементами електроніки був сформований з використанням технологій штучного інтелекту. Альбом вийшов під назвою «Цифрове місто» і вже зібрав десятки тисяч переглядів у стрімінгових сервісах. Музику було обрано як нетрадиційний спосіб донести наукові концепції до широкої аудиторії, залучити навіть тих, хто навряд чи звертав би увагу на академічний текст. Суть не в тому, щоб просто транслювати ідеї, а в тому, щоб через музичну форму та ритм передати складні теоретичні питання, такі як цифрові двійники, віртуальна реальність, соціальні наслідки цифровізації та моделювання даних. Деякі назви розділів книги, наприклад «Грай у гру життя», «Дзеркальні світи» чи «Утопія», легко лягли в основу текстів пісень. Альбом отримав схвальні відгуки від колег і слухачів, які відзначають здатність творчого проєкту привертати увагу до наукових ідей у несподіваному форматі. Отже, штучний інтелект може не лише автоматизувати процеси чи створювати розважальний контент, а й допомагати адаптувати наукові знання у нові, доступніші формати. Як результат - складні академічні ідеї стають більш помітними й зрозумілими не лише для студентів, а й у більш широкому суспільному дискурсі поза університетами.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/PdYSg
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Ґроува «Підручник надихнув професора створення альбому у стилі «академічний транс» з використанням штучного інтелекту». У ній розповідається про британського професора, який перетворив ідеї з власної наукової книги на концептуальний музичний альбом за допомогою технологій штучного інтелекту і таким чином вийшов за межі традиційних способів академічної комунікації. Ендрю Гадсон-Сміт, професор цифрового урбанізму в Університетському коледжі Лондона, створив концептуальний музичний альбом «Місце і простір» на основі матеріалів свого підручника «Міста у метавсесвіті», де розглядає цифрові технології, віртуальні світи та взаємодію людей з цифровим середовищем. Для цього він написав тексти пісень, які відображають ключові ідеї з розділів книги, а музичний супровід у стилі транс з елементами електроніки був сформований з використанням технологій штучного інтелекту. Альбом вийшов під назвою «Цифрове місто» і вже зібрав десятки тисяч переглядів у стрімінгових сервісах. Музику було обрано як нетрадиційний спосіб донести наукові концепції до широкої аудиторії, залучити навіть тих, хто навряд чи звертав би увагу на академічний текст. Суть не в тому, щоб просто транслювати ідеї, а в тому, щоб через музичну форму та ритм передати складні теоретичні питання, такі як цифрові двійники, віртуальна реальність, соціальні наслідки цифровізації та моделювання даних. Деякі назви розділів книги, наприклад «Грай у гру життя», «Дзеркальні світи» чи «Утопія», легко лягли в основу текстів пісень. Альбом отримав схвальні відгуки від колег і слухачів, які відзначають здатність творчого проєкту привертати увагу до наукових ідей у несподіваному форматі. Отже, штучний інтелект може не лише автоматизувати процеси чи створювати розважальний контент, а й допомагати адаптувати наукові знання у нові, доступніші формати. Як результат - складні академічні ідеї стають більш помітними й зрозумілими не лише для студентів, а й у більш широкому суспільному дискурсі поза університетами.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/PdYSg
👍1
ОЕСР: ОПИТУВАННЯ ЕС-ОЕСР У ГАЛУЗІ НАУКИ, ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІННОВАЦІЙ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Загальний аналіз даних опитування ЕС-ОЕСР за програмою STIP за 2025 рік». У ньому представлені дані, зібрані у рамках дослідження політики ЄС-ОЕСР у галузі науки, технологій та інновацій (STIP) за 2025 рік, яке охоплює всі галузі політики та ініціативи, що поширюються на різні міністерства та національні агенції відповідної компетенції (дослідження, інновації, освіта, промисловість, довкілля, трудові відносини, фінанси/бюджет тощо). Опитування включало 54 питання щодо національної інноваційної системи, структуровані навколо «ключових» позицій політики (управління, державна система ДіР, інновації в компаніях та інноваційне підприємництво, обмін знаннями та спільна творчість, кадрові ресурси для ДіР, дослідження та інновації на благо суспільства). Єврокомісія розглядає політичну ініціативу в галузі науки, техніки та інновацій як державну дію, спрямовану на досягнення однієї або декількох цілей державної політики у цієї галузі, покликану змінити або сформувати поведінку суб'єктів та зацікавлених сторін та реалізується на безперервній основі. В опитуванні цього року було представлено близько 2100 нових ініціатив, а для роботи з даними використовувались інструменти на основі штучного інтелекту. Якість отриманих даних варіюється в залежності від країни, критеріїв якості поточного рівня звітності у базі даних.
Детальніше: https://stiplab.github.io/R5r/main.html, https://stip.oecd.org/assets/downloads/STIPCompassTaxonomies.pdf
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Загальний аналіз даних опитування ЕС-ОЕСР за програмою STIP за 2025 рік». У ньому представлені дані, зібрані у рамках дослідження політики ЄС-ОЕСР у галузі науки, технологій та інновацій (STIP) за 2025 рік, яке охоплює всі галузі політики та ініціативи, що поширюються на різні міністерства та національні агенції відповідної компетенції (дослідження, інновації, освіта, промисловість, довкілля, трудові відносини, фінанси/бюджет тощо). Опитування включало 54 питання щодо національної інноваційної системи, структуровані навколо «ключових» позицій політики (управління, державна система ДіР, інновації в компаніях та інноваційне підприємництво, обмін знаннями та спільна творчість, кадрові ресурси для ДіР, дослідження та інновації на благо суспільства). Єврокомісія розглядає політичну ініціативу в галузі науки, техніки та інновацій як державну дію, спрямовану на досягнення однієї або декількох цілей державної політики у цієї галузі, покликану змінити або сформувати поведінку суб'єктів та зацікавлених сторін та реалізується на безперервній основі. В опитуванні цього року було представлено близько 2100 нових ініціатив, а для роботи з даними використовувались інструменти на основі штучного інтелекту. Якість отриманих даних варіюється в залежності від країни, критеріїв якості поточного рівня звітності у базі даних.
Детальніше: https://stiplab.github.io/R5r/main.html, https://stip.oecd.org/assets/downloads/STIPCompassTaxonomies.pdf
👍2🤔1
ЕФЕКТИВНИЙ ДИЗАЙН ОНЛАЙН-КУРСІВ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ШІ
30 січня 2026 року відбудеться вебінар «Поєднання переваги та ефективності: ефективний дизайн онлайн-курсів із використанням штучного інтелекту». Він покликаний надати слухачам уявлення про те, як під час розроблення онлайн-курсів слід збалансовувати цілі та засоби, а також використовувати інструменти ШІ. Планується обговорити восьмиетапну модель високовпливового дизайну для онлайн-курсів (HIDOC), способи задіяння цільових підказок ШІ на кожному кроці, як оптимізувати роботу та підтримувати співпрацю зі слухачами, як приймати найкращі рішення щодо дизайну навчання, як застосувати HIDOC та ШІ у заданому контексті при розробленні оригінального авторського курсу. Організатор - Quality Matters.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/6Wn4H, https://qrpage.net/qr/aGPJB
30 січня 2026 року відбудеться вебінар «Поєднання переваги та ефективності: ефективний дизайн онлайн-курсів із використанням штучного інтелекту». Він покликаний надати слухачам уявлення про те, як під час розроблення онлайн-курсів слід збалансовувати цілі та засоби, а також використовувати інструменти ШІ. Планується обговорити восьмиетапну модель високовпливового дизайну для онлайн-курсів (HIDOC), способи задіяння цільових підказок ШІ на кожному кроці, як оптимізувати роботу та підтримувати співпрацю зі слухачами, як приймати найкращі рішення щодо дизайну навчання, як застосувати HIDOC та ШІ у заданому контексті при розробленні оригінального авторського курсу. Організатор - Quality Matters.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/6Wn4H, https://qrpage.net/qr/aGPJB
👍1
ЗВО МАЄ ТУРБУВАТИСЬ НЕ ЛИШЕ ПРО ПЛАГІАТ, А Й ПРО ПСИХОЛОГІЧНИЙ ВПЛИВ ШІ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Шона МакМінна та Ніка Макінтоша «Поки ми переймаємося плагіатом, ШІ «навчає» суїциду…». У ній автори наголошують, що університети мають виходити за межі стандартних політик академічної доброчесності й розглядати системний психологічний вплив штучного інтелекту на студентів, а не зосереджуватись лише на питаннях плагіату. Широко відомою стала історія молодої людини, яка під час обміну повідомленнями з чат-ботом ШІ отримала від нього підбурювання до самогубства. Також вже подано ряд судових позовів зі звинуваченням систем штучного інтелекту у тому, що вони виступали «наставниками» суїциду. Нові дослідження показують, що частина студентів використовує ШІ для отримання порад щодо свого психічного здоров’я, у них формується глибока залежність від алгоритмів у ситуаціях емоційної вразливості. Університети зосереджені на навчанні студентів правилам використання ШІ у рамках освітнього процесу, політикам цитування та академічної доброчесності. Але поза увагою спільноти залишаються психологічні ризики, які виникають під час взаємодії з алгоритмами. Автори пропонують комплексний підхід до навчання роботі з ШІ, який має виходити за межі суто технічних навичок, таких як формування запитів чи розуміння роботи моделей. Необхідно давати студентам знання про те, як штучний інтелект впливає на формування ідентичності, соціальні норми, систему стимулів і прийняття рішень, а також навчати розпізнавати, коли взаємодія з ШІ може стати маніпулятивною або шкідливою. Наприклад, можна запровадити інтегровані навчальні модулі, які поєднують технологічні знання, правила співпраці людини і ШІ, етичні та політичні аспекти. Адже питання психологічного благополуччя студентів є частиною обов’язків університету, воно має реалізовуватись системно.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/nUH9B
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Шона МакМінна та Ніка Макінтоша «Поки ми переймаємося плагіатом, ШІ «навчає» суїциду…». У ній автори наголошують, що університети мають виходити за межі стандартних політик академічної доброчесності й розглядати системний психологічний вплив штучного інтелекту на студентів, а не зосереджуватись лише на питаннях плагіату. Широко відомою стала історія молодої людини, яка під час обміну повідомленнями з чат-ботом ШІ отримала від нього підбурювання до самогубства. Також вже подано ряд судових позовів зі звинуваченням систем штучного інтелекту у тому, що вони виступали «наставниками» суїциду. Нові дослідження показують, що частина студентів використовує ШІ для отримання порад щодо свого психічного здоров’я, у них формується глибока залежність від алгоритмів у ситуаціях емоційної вразливості. Університети зосереджені на навчанні студентів правилам використання ШІ у рамках освітнього процесу, політикам цитування та академічної доброчесності. Але поза увагою спільноти залишаються психологічні ризики, які виникають під час взаємодії з алгоритмами. Автори пропонують комплексний підхід до навчання роботі з ШІ, який має виходити за межі суто технічних навичок, таких як формування запитів чи розуміння роботи моделей. Необхідно давати студентам знання про те, як штучний інтелект впливає на формування ідентичності, соціальні норми, систему стимулів і прийняття рішень, а також навчати розпізнавати, коли взаємодія з ШІ може стати маніпулятивною або шкідливою. Наприклад, можна запровадити інтегровані навчальні модулі, які поєднують технологічні знання, правила співпраці людини і ШІ, етичні та політичні аспекти. Адже питання психологічного благополуччя студентів є частиною обов’язків університету, воно має реалізовуватись системно.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/nUH9B
👍2
КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЯ АГРАРНИХ РОЗРОБОК
24 лютого 2026 року стартує освітня програма «Lab2Market AgroTech». Вона покликана допомогти науковцям, винахідникам та командам стартапів, які працюють у сфері аграрних технологій скоротити час виведення аграрних технологій з лабораторії на ринок та зменшити ризики на цьому шляху, підтримати комерціалізацію результатів наукових досліджень і технологічних розробок в агросфері, пройти всі етапи від наукової ідеї або прототипу до готового ринкового рішення. Під час навчання слухачі отримають експертний супровід і менторську підтримку, практичні знання з розвитку бізнесу та комерціалізації розробок, допомогу у формуванні бізнес-моделі та презентації проєктів потенційним партнерам й інвесторам. Програма охоплює такі напрями, як точне землеробство, сталий розвиток сільського господарства, автоматизовані та роботизовані рішення, агродрони, технології для тваринництва, агрофінанси та цифрові сервіси для агросектору. Освітня програма реалізується Українським національним офісом інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ) за сприяння Міністерства освіти і науки України.
Детальніше: https://nipo.gov.ua/lab2market-agrotech/, https://qrpage.net/qr/t4UVU, https://qrpage.net/qr/C0drf
24 лютого 2026 року стартує освітня програма «Lab2Market AgroTech». Вона покликана допомогти науковцям, винахідникам та командам стартапів, які працюють у сфері аграрних технологій скоротити час виведення аграрних технологій з лабораторії на ринок та зменшити ризики на цьому шляху, підтримати комерціалізацію результатів наукових досліджень і технологічних розробок в агросфері, пройти всі етапи від наукової ідеї або прототипу до готового ринкового рішення. Під час навчання слухачі отримають експертний супровід і менторську підтримку, практичні знання з розвитку бізнесу та комерціалізації розробок, допомогу у формуванні бізнес-моделі та презентації проєктів потенційним партнерам й інвесторам. Програма охоплює такі напрями, як точне землеробство, сталий розвиток сільського господарства, автоматизовані та роботизовані рішення, агродрони, технології для тваринництва, агрофінанси та цифрові сервіси для агросектору. Освітня програма реалізується Українським національним офісом інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ) за сприяння Міністерства освіти і науки України.
Детальніше: https://nipo.gov.ua/lab2market-agrotech/, https://qrpage.net/qr/t4UVU, https://qrpage.net/qr/C0drf
👍1
ГРАНТИ УКРАЇНСЬКИМ НАУКОВЦЯМ ВІД CRDF GLOBAL
Фонд цивільних досліджень та розвитку США (CRDF Global) реалізує програму підтримки українських вчених шляхом надання грантів на участь та представлення своїх досліджень на національних й міжнародних наукових заходах - конференціях, семінарах, тренінгах. Гранти надаються науковцям, технічним спеціалістам та інженерам, які працюють у сфері авіакосмічних досліджень, матеріалознавства та нових матеріалів, штучного інтелекту та квантових обчислень, ядерної фізики, інших передових галузях фізики та хімії й дотичних до них напрямах наукових розробок та досліджень. Кандидати на отримання гранту мають бути громадянами України, мати докторський ступінь і досвід роботи у вказаних галузях. Фінансова підтримка у розмірі до 2,5 тис. дол. США покриває витрати безпосередньо організаторам конференцій, а також авіаквитки, трансфер, оплату проживання. Заявку на участь можна подати до 1 жовтня 2026 року.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/UgR3B, https://qrpage.net/qr/Szfc6
Фонд цивільних досліджень та розвитку США (CRDF Global) реалізує програму підтримки українських вчених шляхом надання грантів на участь та представлення своїх досліджень на національних й міжнародних наукових заходах - конференціях, семінарах, тренінгах. Гранти надаються науковцям, технічним спеціалістам та інженерам, які працюють у сфері авіакосмічних досліджень, матеріалознавства та нових матеріалів, штучного інтелекту та квантових обчислень, ядерної фізики, інших передових галузях фізики та хімії й дотичних до них напрямах наукових розробок та досліджень. Кандидати на отримання гранту мають бути громадянами України, мати докторський ступінь і досвід роботи у вказаних галузях. Фінансова підтримка у розмірі до 2,5 тис. дол. США покриває витрати безпосередньо організаторам конференцій, а також авіаквитки, трансфер, оплату проживання. Заявку на участь можна подати до 1 жовтня 2026 року.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/UgR3B, https://qrpage.net/qr/Szfc6
👍1
ВИКОРИСТАЙ ЦІЛИЙ ОРКЕСТР ДЛЯ ВЛАСНОЇ АКАДЕМІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Адиті Джавері «Будь диригентом власного ШI-оркестру для академічного письма». У ній автор пропонує змінити підхід до використання генеративного штучного інтелекту у науковій роботі та розглядати його не як інструмент автоматичного написання текстів, а як набір спеціалізованих засобів, які потребують усвідомленого управління. Написання наукового тексту дуже близьке до виконання групою музикантів музичного твору, де кожен інструмент має власну роль. Штучний інтелект може допомагати на різних етапах роботи, однак саме дослідник визначає логіку, структуру та зміст майбутнього тексту. Замість універсальних запитів на кшталт «напиши про…», автор радить розділяти процес на етапи. Інструменти ГШІ можуть бути корисними для попереднього огляду літератури (Scite.ai, Consensus или Perplexity), уточнення дослідницького питання, визначення структури роботи (ChatGPT, SciSpace), обговорення (Zendy, GenAI Zaia, ChatGPT, Elicit, Paperpal), оформлення посилань (Quillbot Citation Generator, Thesify) та редагування готового тексту. Такий підхід дозволяє зберігати контроль над аргументацією та уникати механічного відтворення тексту без наукової глибини. Жоден інструмент не може визначити наукову новизну, перевірити релевантність джерел, забезпечити коректність інтерпретацій. Відповідальність за якість, достовірність і доброчесність тексту залишається за дослідником, незалежно від того, наскільки активно використовуються цифрові технології. Представникам академічної спільноти генеративний штучний інтелект може стати у нагоді лише за умови свідомого і критичного використання у власній праці, адже суть не у задіянні технологій самих по собі, а здатність дослідника керувати інструментарієм, зберігаючи власний голос.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/tZVI8
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Адиті Джавері «Будь диригентом власного ШI-оркестру для академічного письма». У ній автор пропонує змінити підхід до використання генеративного штучного інтелекту у науковій роботі та розглядати його не як інструмент автоматичного написання текстів, а як набір спеціалізованих засобів, які потребують усвідомленого управління. Написання наукового тексту дуже близьке до виконання групою музикантів музичного твору, де кожен інструмент має власну роль. Штучний інтелект може допомагати на різних етапах роботи, однак саме дослідник визначає логіку, структуру та зміст майбутнього тексту. Замість універсальних запитів на кшталт «напиши про…», автор радить розділяти процес на етапи. Інструменти ГШІ можуть бути корисними для попереднього огляду літератури (Scite.ai, Consensus или Perplexity), уточнення дослідницького питання, визначення структури роботи (ChatGPT, SciSpace), обговорення (Zendy, GenAI Zaia, ChatGPT, Elicit, Paperpal), оформлення посилань (Quillbot Citation Generator, Thesify) та редагування готового тексту. Такий підхід дозволяє зберігати контроль над аргументацією та уникати механічного відтворення тексту без наукової глибини. Жоден інструмент не може визначити наукову новизну, перевірити релевантність джерел, забезпечити коректність інтерпретацій. Відповідальність за якість, достовірність і доброчесність тексту залишається за дослідником, незалежно від того, наскільки активно використовуються цифрові технології. Представникам академічної спільноти генеративний штучний інтелект може стати у нагоді лише за умови свідомого і критичного використання у власній праці, адже суть не у задіянні технологій самих по собі, а здатність дослідника керувати інструментарієм, зберігаючи власний голос.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/tZVI8
👍2