СТИПЕНДІАЛЬНА ПРОГРАМА ДОСЛІДЖЕНЬ В ЯПОНІЇ
Японське товариство сприяння науці (JSPS) оголосило про запуск стипендіальної програми «Міжнародні стипендії JSPS для досліджень в Японії». Ця програма націлена на стипендіальну підтримку постдоків з різних наукових дисциплін, яка здійснюється упродовж 12-24 місяців. Взяти участь у Програмі можуть особи, які отримали докторський ступінь не більше шести років тому у японському університеті та/або проживають у Японії й мають картку резидента. Учасники програми отримають можливість проведення досліджень в японських університетах та наукових установах. Переможцям конкурсу оплачується авіапереліт, щомісячна стипендія на утримання у розмірі 362 тис. японських ієн, надається одноразова допомога на облаштування у розмірі 200 тис. японських ієн, забезпечується медичне страхування. Заявку на участь можна подати до 10 березня 2026 року.
Детальніше: https://www.jsps.go.jp/english/, https://www.jsps.go.jp/file/storage/j-fellow_summer2026/List_of_Eligible_Host_institutes_2026.pdf, https://qrpage.net/qr/rzpfk
Японське товариство сприяння науці (JSPS) оголосило про запуск стипендіальної програми «Міжнародні стипендії JSPS для досліджень в Японії». Ця програма націлена на стипендіальну підтримку постдоків з різних наукових дисциплін, яка здійснюється упродовж 12-24 місяців. Взяти участь у Програмі можуть особи, які отримали докторський ступінь не більше шести років тому у японському університеті та/або проживають у Японії й мають картку резидента. Учасники програми отримають можливість проведення досліджень в японських університетах та наукових установах. Переможцям конкурсу оплачується авіапереліт, щомісячна стипендія на утримання у розмірі 362 тис. японських ієн, надається одноразова допомога на облаштування у розмірі 200 тис. японських ієн, забезпечується медичне страхування. Заявку на участь можна подати до 10 березня 2026 року.
Детальніше: https://www.jsps.go.jp/english/, https://www.jsps.go.jp/file/storage/j-fellow_summer2026/List_of_Eligible_Host_institutes_2026.pdf, https://qrpage.net/qr/rzpfk
👍1
СПІВПРАЦЯ АКАДЕМІЧНИХ ЛІЦЕЇВ ІЗ ЗАКЛАДАМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ
21 січня 2026 року у рамках серії заходів «Як працює старша профільна школа» відбудеться вебінар «Співпраця академічних ліцеїв із закладами вищої освіти». Він стане площадкою для обміну досвідом з пілотування елементів реформи освіти. Планується обговорити наступні питання: традиції співпраці між середньою та вищою школою; нормативно-правове підґрунтя співпраці закладів загальної середньої та вищої освіти; взаємні переваги співпраці для закладів різних рівнів; кейси успішної співпраці між ліцеями та закладами вищої освіти. Організатори: Міністерство освіти і науки України, Програма World Bank Ukraine LEARN «Підвищення доступності та стійкості освіти в умовах кризи в Україні».
Детальніше: https://qrpage.net/qr/BLK6j
21 січня 2026 року у рамках серії заходів «Як працює старша профільна школа» відбудеться вебінар «Співпраця академічних ліцеїв із закладами вищої освіти». Він стане площадкою для обміну досвідом з пілотування елементів реформи освіти. Планується обговорити наступні питання: традиції співпраці між середньою та вищою школою; нормативно-правове підґрунтя співпраці закладів загальної середньої та вищої освіти; взаємні переваги співпраці для закладів різних рівнів; кейси успішної співпраці між ліцеями та закладами вищої освіти. Організатори: Міністерство освіти і науки України, Програма World Bank Ukraine LEARN «Підвищення доступності та стійкості освіти в умовах кризи в Україні».
Детальніше: https://qrpage.net/qr/BLK6j
👍1
НАУКОВЦІ-ДЕТЕКТИВИ: ПОШУК ФАЛЬСИФІКАЦІЙ В АКАДЕМІЧНИХ ПУБЛІКАЦІЯХ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Ґроува «Науковий детектив: чи не краще провести вечір за викриттям фальсифікацій, ніж за переглядом Netflix?». У ній автор розповідає про наукових дослідників і волонтерів, які у свій вільний час уважно аналізують наукові публікації з метою виявлення маніпуляцій, фальсифікацій та помилок. Му Янг із Колумбійського університету каже, що може проводити до 30 годин на тиждень, аналізуючи зображення та графіки у наукових роботах, шукаючи дублікати або ознаки штучної обробки. Для цього не обов’язково мати глибоку предметну експертизу: як правило, достатньо уважного погляду і базових інструментів роботи із зображеннями. У одному з виявлених випадків один і той самий графік з’являвся у 72 різних публікаціях, що нібито представляли різні дослідження. Результати роботи таких «детективів» не лишаються без наслідків. Їхні публічні зауваження на порталі pubpeer.com привертають увагу до робіт у різних галузях знань. Детективи запропонували свої відгуки на сотні статей, серед яких були праці відомого науковця, який втратив посаду після перевірки. Іноді виявлення фальсифікацій призводить до юридичних наслідків. Так, британський розслідувач Шолто Девід у справі проти дослідників з Dana-Farber Cancer Institute використав закон США про помилкові твердження, що дозволяє подавати позови від імені уряду. Внаслідок позову інститут погодився виплатити компенсацію, частину якої отримав і сам Девід. Попри те, що більшість розслідувачів працюють без винагороди й часто стикаються з критикою, багато хто сподівається, що їхні успіхи підвищать престиж і визнання цього виду діяльності. Однак щодо «наукових детективів» залишається багато питань: більшість фальсифікацій залишається непоміченими, майже немає централізованого механізму розслідування, реакції видавців та університетів на виявлені проблеми часто бувають повільними або формальними. Дехто вважає, що для ефективної боротьби з маніпуляціями слід удосконалити первинне рецензування і змінити культуру наукових публікацій, більш активно протидіяти академічним порушенням. Автор статті вважає, що добровільні «наукові детективи» відіграватимуть все більш помітну роль у підтримці академічної етики.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/qkCK2
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Ґроува «Науковий детектив: чи не краще провести вечір за викриттям фальсифікацій, ніж за переглядом Netflix?». У ній автор розповідає про наукових дослідників і волонтерів, які у свій вільний час уважно аналізують наукові публікації з метою виявлення маніпуляцій, фальсифікацій та помилок. Му Янг із Колумбійського університету каже, що може проводити до 30 годин на тиждень, аналізуючи зображення та графіки у наукових роботах, шукаючи дублікати або ознаки штучної обробки. Для цього не обов’язково мати глибоку предметну експертизу: як правило, достатньо уважного погляду і базових інструментів роботи із зображеннями. У одному з виявлених випадків один і той самий графік з’являвся у 72 різних публікаціях, що нібито представляли різні дослідження. Результати роботи таких «детективів» не лишаються без наслідків. Їхні публічні зауваження на порталі pubpeer.com привертають увагу до робіт у різних галузях знань. Детективи запропонували свої відгуки на сотні статей, серед яких були праці відомого науковця, який втратив посаду після перевірки. Іноді виявлення фальсифікацій призводить до юридичних наслідків. Так, британський розслідувач Шолто Девід у справі проти дослідників з Dana-Farber Cancer Institute використав закон США про помилкові твердження, що дозволяє подавати позови від імені уряду. Внаслідок позову інститут погодився виплатити компенсацію, частину якої отримав і сам Девід. Попри те, що більшість розслідувачів працюють без винагороди й часто стикаються з критикою, багато хто сподівається, що їхні успіхи підвищать престиж і визнання цього виду діяльності. Однак щодо «наукових детективів» залишається багато питань: більшість фальсифікацій залишається непоміченими, майже немає централізованого механізму розслідування, реакції видавців та університетів на виявлені проблеми часто бувають повільними або формальними. Дехто вважає, що для ефективної боротьби з маніпуляціями слід удосконалити первинне рецензування і змінити культуру наукових публікацій, більш активно протидіяти академічним порушенням. Автор статті вважає, що добровільні «наукові детективи» відіграватимуть все більш помітну роль у підтримці академічної етики.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/qkCK2
👍2🤔2
СЛУХАТИ І ДІЯТИ: ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНОЇ ПІДТРИМКИ СТУДЕНТІВ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Керрі Фієр «Ефективна підтримка означає допомогу студентам там, де вони є». У ній автор наголошує, що увага до потреб студентів має бути невід’ємною частиною повсякденної викладацької практики, без поділу на «освіта тут», а «підтримка - там». Традиційно підтримка студентів асоціюється з діяльністю окремих служб — психологічних, кар’єрних або добробуту. Проте для багатьох студентів реальна підтримка починається в аудиторії, лабораторії чи на лекції. Саме викладачі, які працюють із студентами щодня, найпершими помічають, коли хтось втрачає мотивацію, починає пропускати заняття або сумнівається в тому, чи належить він до спільноти. Підтримка починається зі слухання, яке має вести до певних дій. На першому занятті Фієр пропонує запитати студентів не лише про їхній факультет, а й про мотивацію до курсу та плани на майбутнє. Це дає викладачеві краще уявлення про інтереси групи і дозволяє адаптувати приклади й завдання відповідно до реальної зацікавленості, що сприяє більш високій залученості. Важливо також проєктувати курси з урахуванням доступності: не зводити навчальний досвід до одного формату, а пропонувати змішані способи роботи з матеріалом — обговорення, лабораторні завдання, аналіз текстів, розгляд практичних прикладів. Це допомагає уникати ситуацій, коли один підхід сам стає бар’єром для частини студентів. Ще один аспект — участь студентів у дослідницькій діяльності. Можливість працювати у команді над частиною реального проєкту допомагає студентам відчути себе здатними на більше та потрібними для колег, що сприяє формуванню упевненості й розумінню власної ролі в академічному середовищі. Також підтримка включає навчання у рамках так званого «прихованого навчального плану», коли студент отримує навички професійної комунікації. Фієр підкреслює, що підтримка не означає бути доступним постійно або вирішувати всі проблеми студентів! Важливо знати, де проходить межа ролі викладача, коли слід звертатися до відповідних служб. Створюючи умови, в яких студенти відчувають себе почутими, важливими та залученими, університети можуть зробити їх підтримку частиною повсякденної навчальної практики, а не окремою функцією.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/j4dIu
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Керрі Фієр «Ефективна підтримка означає допомогу студентам там, де вони є». У ній автор наголошує, що увага до потреб студентів має бути невід’ємною частиною повсякденної викладацької практики, без поділу на «освіта тут», а «підтримка - там». Традиційно підтримка студентів асоціюється з діяльністю окремих служб — психологічних, кар’єрних або добробуту. Проте для багатьох студентів реальна підтримка починається в аудиторії, лабораторії чи на лекції. Саме викладачі, які працюють із студентами щодня, найпершими помічають, коли хтось втрачає мотивацію, починає пропускати заняття або сумнівається в тому, чи належить він до спільноти. Підтримка починається зі слухання, яке має вести до певних дій. На першому занятті Фієр пропонує запитати студентів не лише про їхній факультет, а й про мотивацію до курсу та плани на майбутнє. Це дає викладачеві краще уявлення про інтереси групи і дозволяє адаптувати приклади й завдання відповідно до реальної зацікавленості, що сприяє більш високій залученості. Важливо також проєктувати курси з урахуванням доступності: не зводити навчальний досвід до одного формату, а пропонувати змішані способи роботи з матеріалом — обговорення, лабораторні завдання, аналіз текстів, розгляд практичних прикладів. Це допомагає уникати ситуацій, коли один підхід сам стає бар’єром для частини студентів. Ще один аспект — участь студентів у дослідницькій діяльності. Можливість працювати у команді над частиною реального проєкту допомагає студентам відчути себе здатними на більше та потрібними для колег, що сприяє формуванню упевненості й розумінню власної ролі в академічному середовищі. Також підтримка включає навчання у рамках так званого «прихованого навчального плану», коли студент отримує навички професійної комунікації. Фієр підкреслює, що підтримка не означає бути доступним постійно або вирішувати всі проблеми студентів! Важливо знати, де проходить межа ролі викладача, коли слід звертатися до відповідних служб. Створюючи умови, в яких студенти відчувають себе почутими, важливими та залученими, університети можуть зробити їх підтримку частиною повсякденної навчальної практики, а не окремою функцією.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/j4dIu
👍1
ОЕСР: ПІДГОТОВКА СПІВРОБІТНИКІВ, ГОТОВИХ ДО РОБОТИ З ШІ У ДЕРЖАВНОМУ СЕКТОРІ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичну записку «Підготовка співробітників, готових до роботи з ШІ у державному секторі: наслідки та стратегії». У ній зазначається, що державні інституції є крупними роботодавцями в країнах ОЕСР, але наразі багато з них стикається з нестачею персоналу, високим робочим навантаженням та фінансовим тиском. До їхніх основних функцій входить виконання адміністративних та допоміжних завдань, зокрема - обробка документів, управління заявами або надання інформації громадянам. Системи штучного інтелекту можуть підтримувати та прискорювати цю діяльність, підвищуючи якість обслуговування та вивільняючи ресурси персоналу для більш складних завдань. Водночас, нестача навичок є одним із найчастіше згадуваних бар'єрів на шляху впровадження ШІ у державному секторі. Отже, підготовка персоналу така ж важлива, як і власне упровадження новітніх технологій. Системи ШІ можуть знизити адміністративне навантаження, оптимізувати надання послуг та звільнити ресурси у державному управлінні. Kela, фінська установа із соціального забезпечення, використовує платформу ШІ для автоматизації класифікації та обробки документів, що додаються до заяв на отримання допомоги: це заощаджує 38 років роботи в еквіваленті повної зайнятості працівників, які займаються розглядом справ. Уряди ретельно вивчають практики упровадження технологій ШІ, оцінюючи витрати, вигоди, ризики, нормативні аспекти та вплив на персонал. Вони діють з обережністю, щоб визначити найкращі варіанти використання ШІ та розробити пілотні проекти, де ці технології приносять користь. Людський контроль, прозорість, підзвітність та довіра залишаються центральними принципами державних процедур та послуг, адже є побоювання, що ШІ погіршить якість робочих місць або замінить співробітників у державному секторі. У документі розглядаються наслідки впровадження ШІ для робочої сили в державних інституціях, викладаються стратегії використання ШІ для зміцнення можливостей персоналі й установ, наводяться приклади навчання різних груп співробітників, стратегії найму фахівців у галузі цифрових технологій і даних, механізми упровадження інновацій та безперервного навчання.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/cLWu3, https://qrpage.net/qr/YjJQ9, https://doi.org/10.1787/b89244c7-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичну записку «Підготовка співробітників, готових до роботи з ШІ у державному секторі: наслідки та стратегії». У ній зазначається, що державні інституції є крупними роботодавцями в країнах ОЕСР, але наразі багато з них стикається з нестачею персоналу, високим робочим навантаженням та фінансовим тиском. До їхніх основних функцій входить виконання адміністративних та допоміжних завдань, зокрема - обробка документів, управління заявами або надання інформації громадянам. Системи штучного інтелекту можуть підтримувати та прискорювати цю діяльність, підвищуючи якість обслуговування та вивільняючи ресурси персоналу для більш складних завдань. Водночас, нестача навичок є одним із найчастіше згадуваних бар'єрів на шляху впровадження ШІ у державному секторі. Отже, підготовка персоналу така ж важлива, як і власне упровадження новітніх технологій. Системи ШІ можуть знизити адміністративне навантаження, оптимізувати надання послуг та звільнити ресурси у державному управлінні. Kela, фінська установа із соціального забезпечення, використовує платформу ШІ для автоматизації класифікації та обробки документів, що додаються до заяв на отримання допомоги: це заощаджує 38 років роботи в еквіваленті повної зайнятості працівників, які займаються розглядом справ. Уряди ретельно вивчають практики упровадження технологій ШІ, оцінюючи витрати, вигоди, ризики, нормативні аспекти та вплив на персонал. Вони діють з обережністю, щоб визначити найкращі варіанти використання ШІ та розробити пілотні проекти, де ці технології приносять користь. Людський контроль, прозорість, підзвітність та довіра залишаються центральними принципами державних процедур та послуг, адже є побоювання, що ШІ погіршить якість робочих місць або замінить співробітників у державному секторі. У документі розглядаються наслідки впровадження ШІ для робочої сили в державних інституціях, викладаються стратегії використання ШІ для зміцнення можливостей персоналі й установ, наводяться приклади навчання різних груп співробітників, стратегії найму фахівців у галузі цифрових технологій і даних, механізми упровадження інновацій та безперервного навчання.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/cLWu3, https://qrpage.net/qr/YjJQ9, https://doi.org/10.1787/b89244c7-en
👍1
УНІВЕРСИТЕТ БЕЗ СТІН ЗАЛИШАЄТЬСЯ? ЩОСЬ ПІШЛО НЕ ЗА ПЛАНОМ…
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Кріса Хавергала «Що з планами зробити Університет Оклахоми «університетом без стін»…». У ній автор говорить про рішення відмовитися від ідеї створення нового кампусу і повернутися до фундаментальної місії університету як закладу дистанційного навчання. Ідея перемістити цей заклад вищої освіти на нову площадку, оголошені у 2023 році, а також забезпечення традиційного очного навчання для бакалаврів, - скасовані. Новий віце-канцлер університету Девід Фенікс пояснив, що не може виправдати витрати у сотні мільйонів фунтів на будівництво нового кампусу на тлі надмірної пропозиції традиційних університетських програм і стрімких змін у потребах студентів. Натомість відбуватиметься модернізація наявної бази для проведення обмежених очних навчальних сесій, тоді як основне навчання залишатиметься онлайн. Такий підхід, за словами Фенікса, ближчий до історичної місії цього університету як «університету без стін» і дозволить запропонувати студентам сучасні можливості без традиційної моделі кампусу. У найближчі 20 років потреба у тривалому очному навчанні на кампусі буде зменшуватися, отже університети мають більш гнучко підходити до організації освіти. Це також буде пов’язано і зі зміною демографічних і фінансових умов у секторі вищої освіти в цілому. Партнерства з іншими установами і зараз дозволяють цьому університету мати фізичну присутність у різних регіонах Великої Британії. Розвивається співпраця зі школами, коледжами, місцевими органами влади, бізнесом та іншими університетами, зокрема – в частині спільного використання ресурсів, навчальних центрів.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/xCCSO
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Кріса Хавергала «Що з планами зробити Університет Оклахоми «університетом без стін»…». У ній автор говорить про рішення відмовитися від ідеї створення нового кампусу і повернутися до фундаментальної місії університету як закладу дистанційного навчання. Ідея перемістити цей заклад вищої освіти на нову площадку, оголошені у 2023 році, а також забезпечення традиційного очного навчання для бакалаврів, - скасовані. Новий віце-канцлер університету Девід Фенікс пояснив, що не може виправдати витрати у сотні мільйонів фунтів на будівництво нового кампусу на тлі надмірної пропозиції традиційних університетських програм і стрімких змін у потребах студентів. Натомість відбуватиметься модернізація наявної бази для проведення обмежених очних навчальних сесій, тоді як основне навчання залишатиметься онлайн. Такий підхід, за словами Фенікса, ближчий до історичної місії цього університету як «університету без стін» і дозволить запропонувати студентам сучасні можливості без традиційної моделі кампусу. У найближчі 20 років потреба у тривалому очному навчанні на кампусі буде зменшуватися, отже університети мають більш гнучко підходити до організації освіти. Це також буде пов’язано і зі зміною демографічних і фінансових умов у секторі вищої освіти в цілому. Партнерства з іншими установами і зараз дозволяють цьому університету мати фізичну присутність у різних регіонах Великої Британії. Розвивається співпраця зі школами, коледжами, місцевими органами влади, бізнесом та іншими університетами, зокрема – в частині спільного використання ресурсів, навчальних центрів.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/xCCSO
👍1
ОЕСР: ПЕРСПЕКТИВИ ЦИФРОВОЇ ОСВІТИ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Прогноз цифрової освіти на 2026 рік. Дослідження ефективних способів використання генеративного штучного інтелекту в освіті». У ньому зазначається, що генеративний штучний інтелект швидко інтегрується в освітні системи по всьому світу, підвищуючи очікування щодо персоналізованого навчання, удосконалених методів викладання та більш ефективного управління системою. Документ спирається на доступні емпіричні дослідження, проаналізовані освітні експерименти та експертні висновки, щоб визначити перспективні ніші для ГШІ та зацікавлені сторони, здатні керувати його ефективним та відповідальним упровадженням. ГШІ може масштабувати персоналізовану підтримку навчання, підвищувати якість зворотного зв’язку та частково автоматизувати оцінювання. Але ця зручність повинна мати свою міру: коли учні занадто сильно залежать від ГШІ, їх метакогнітивна залученість (розумові процеси та зусилля, які забезпечують розуміння) знижується. Хоча деякі дослідження свідчать про покращення результатів навчання учнів та їхньої успішності, інші – навпаки, звертаючи увагу на небезпечні ситуації, коли інструменти ГШІ надають прямі рішення, а не підтримують справжні процеси навчання. Ефективна інтеграція ГШІ у викладання та навчання вимагає від викладачів заохочування міркувань та справжнього навчання. Гібридні системи, що поєднують ГШI з чіткими педагогічними моделями (наприклад, структуровані стратегії репетиторства або дизайн-оцінювання, орієнтовані на докази), є більш перспективними, ніж універсальні чат-боти. Покращення навчання студентів за допомогою генеративного штучного інтелекту змінює освітній ландшафт, виходячи за рамки викладання та навчання. На відміну від попередніх хвиль освітніх технологій, значна частина ГШІ є вільнодоступною та значною мірою використовується поза межами інституційного контролю завдяки своїй інтуїтивності та універсальності. У звіті аналізуються нові дослідження, які показують, що цей інструмент може підтримувати навчання, якщо керується чіткими принципами викладання, але якщо він використаний без педагогічного керівництва, як буквальний аутсорсинг завдань ГШІ, це шкодить навчанню. У звіті підкреслюються переваги ГШІ як викладача, партнера та помічника, а також наводяться докази щодо необхідності зваженого підходу до проектування освітнього процесу.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/S9h1J, https://qrpage.net/qr/bcrMV, https://doi.org/10.1787/062a7394-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Прогноз цифрової освіти на 2026 рік. Дослідження ефективних способів використання генеративного штучного інтелекту в освіті». У ньому зазначається, що генеративний штучний інтелект швидко інтегрується в освітні системи по всьому світу, підвищуючи очікування щодо персоналізованого навчання, удосконалених методів викладання та більш ефективного управління системою. Документ спирається на доступні емпіричні дослідження, проаналізовані освітні експерименти та експертні висновки, щоб визначити перспективні ніші для ГШІ та зацікавлені сторони, здатні керувати його ефективним та відповідальним упровадженням. ГШІ може масштабувати персоналізовану підтримку навчання, підвищувати якість зворотного зв’язку та частково автоматизувати оцінювання. Але ця зручність повинна мати свою міру: коли учні занадто сильно залежать від ГШІ, їх метакогнітивна залученість (розумові процеси та зусилля, які забезпечують розуміння) знижується. Хоча деякі дослідження свідчать про покращення результатів навчання учнів та їхньої успішності, інші – навпаки, звертаючи увагу на небезпечні ситуації, коли інструменти ГШІ надають прямі рішення, а не підтримують справжні процеси навчання. Ефективна інтеграція ГШІ у викладання та навчання вимагає від викладачів заохочування міркувань та справжнього навчання. Гібридні системи, що поєднують ГШI з чіткими педагогічними моделями (наприклад, структуровані стратегії репетиторства або дизайн-оцінювання, орієнтовані на докази), є більш перспективними, ніж універсальні чат-боти. Покращення навчання студентів за допомогою генеративного штучного інтелекту змінює освітній ландшафт, виходячи за рамки викладання та навчання. На відміну від попередніх хвиль освітніх технологій, значна частина ГШІ є вільнодоступною та значною мірою використовується поза межами інституційного контролю завдяки своїй інтуїтивності та універсальності. У звіті аналізуються нові дослідження, які показують, що цей інструмент може підтримувати навчання, якщо керується чіткими принципами викладання, але якщо він використаний без педагогічного керівництва, як буквальний аутсорсинг завдань ГШІ, це шкодить навчанню. У звіті підкреслюються переваги ГШІ як викладача, партнера та помічника, а також наводяться докази щодо необхідності зваженого підходу до проектування освітнього процесу.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/S9h1J, https://qrpage.net/qr/bcrMV, https://doi.org/10.1787/062a7394-en
👍2
ТУРБОТА ПРО ЗДОБУВАЧА ОСВІТИ ТА ІНКЛЮЗИВНІСТЬ
12 лютого 2026 року відбудеться вебінар «Турбота про здобувача освіти та інклюзивність. Досвід університетів Великої Британії». Захід покликаний поширити серед педагогічних та науково‑педагогічних працівників, а також усіх, хто цікавиться розвитком інклюзивних, турботливих та ефективних освітніх середовищ інформацію про практики підтримки студентів - від діяльності уповноважених структур до неформальних дій та адаптації освітнього процесу до потреб здобувачів з особливими освітніми потребами. Планується обговорити наступні питання: що таке інклюзивність освіти та чому це важливо; як відбувається адаптація процесів навчання для здобувачів з особливими освітніми потребами; як мають бути організовані дії з підтримки здобувачів освіти; досвід Великої Британії у побудові механізмів забезпечення формальних та неформальних процесів турботи про студентів. Організатори: Українська Асоціація Маркетингу, Державна установа «Науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти», Університет Екзітера (Велика Британія).
Детальніше: https://qrpage.net/qr/gOMzV, https://qrpage.net/qr/0ji5k
12 лютого 2026 року відбудеться вебінар «Турбота про здобувача освіти та інклюзивність. Досвід університетів Великої Британії». Захід покликаний поширити серед педагогічних та науково‑педагогічних працівників, а також усіх, хто цікавиться розвитком інклюзивних, турботливих та ефективних освітніх середовищ інформацію про практики підтримки студентів - від діяльності уповноважених структур до неформальних дій та адаптації освітнього процесу до потреб здобувачів з особливими освітніми потребами. Планується обговорити наступні питання: що таке інклюзивність освіти та чому це важливо; як відбувається адаптація процесів навчання для здобувачів з особливими освітніми потребами; як мають бути організовані дії з підтримки здобувачів освіти; досвід Великої Британії у побудові механізмів забезпечення формальних та неформальних процесів турботи про студентів. Організатори: Українська Асоціація Маркетингу, Державна установа «Науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти», Університет Екзітера (Велика Британія).
Детальніше: https://qrpage.net/qr/gOMzV, https://qrpage.net/qr/0ji5k
👍1
ОЦІНКА ЗРІЛОСТІ ВІДКРИТИХ ДАНИХ У 2025 РОЦІ
На офіційному порталі європейських даних Europеan Data опублікований звіт «Прогрес у сфері відкритих даних: оцінка зрілості відкритих даних у 2025 році». Він містить актуальний огляд того, як європейські країни просуваються у сфері підвищення доступності, повторного використання та ефективності інформації державного сектору. Результати дослідження показали зростання ефективності в управлінні, підвищення якості даних та збільшення реального впливу відкритих даних у 36 країнах, у т.ч. у всіх 27 державах-членах ЄС, трьох членах Європейської асоціації вільної торгівлі та шести країнах-кандидатах. Прогрес помітний у всіх чотирьох вимірах оцінки: політика, портал, якість даних та вплив. Політика залишається найсильнішим виміром, оскільки країни продовжують зміцнювати довгострокові структури управління та регулярніше оновлювати свої національні стратегії, одночасно здійснюючи упровадження Регламенту про високоцінні набори даних. Національні портали також демонструють гарний прогрес після минулорічного спаду, з більшою кількістю функцій, які допомагають користувачам знаходити та отримувати доступ до наборів даних, сильнішою підтримкою постачальників даних та чіткішими довгостроковими планами щодо сталого розвитку порталів. Покращення якості даних зумовлене кращою практикою роботи з метаданими, ширшим використанням європейських стандартів (таких як DCAT-AP) та більш повними часовими рядами. Вимір впливу продовжує поступово зростати, оскільки все більше країн розробляють способи вимірювання того, як саме відкриті дані приносять користь суспільству, довкіллю та економіці. У звіті висвітлюються практичні кроки - від багатостороннього управління до орієнтованого на користувача дизайну порталів, - які допомагають зміцнювати екосистему відкритих даних Європи. Пропонуються реальні приклади відкритих даних, що мають відчутний вплив: використання даних про здоров'я, повторне використання геопросторових та історичних наборів даних для розумнішого міського планування, перетворення даних перепису населення на дослідження соціальних тенденцій тощо. З оцінкою зрілості відкритих даних за 2025 рік можна ознайомитись завдяки інтерактивній цифровій платформі, де можна обирати показники, країни, визначати тенденції, а також отримувати рекомендації за конкретними вимірами.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/kvbi4, https://qrpage.net/qr/9nhGE, https://qrpage.net/qr/EXGOn
На офіційному порталі європейських даних Europеan Data опублікований звіт «Прогрес у сфері відкритих даних: оцінка зрілості відкритих даних у 2025 році». Він містить актуальний огляд того, як європейські країни просуваються у сфері підвищення доступності, повторного використання та ефективності інформації державного сектору. Результати дослідження показали зростання ефективності в управлінні, підвищення якості даних та збільшення реального впливу відкритих даних у 36 країнах, у т.ч. у всіх 27 державах-членах ЄС, трьох членах Європейської асоціації вільної торгівлі та шести країнах-кандидатах. Прогрес помітний у всіх чотирьох вимірах оцінки: політика, портал, якість даних та вплив. Політика залишається найсильнішим виміром, оскільки країни продовжують зміцнювати довгострокові структури управління та регулярніше оновлювати свої національні стратегії, одночасно здійснюючи упровадження Регламенту про високоцінні набори даних. Національні портали також демонструють гарний прогрес після минулорічного спаду, з більшою кількістю функцій, які допомагають користувачам знаходити та отримувати доступ до наборів даних, сильнішою підтримкою постачальників даних та чіткішими довгостроковими планами щодо сталого розвитку порталів. Покращення якості даних зумовлене кращою практикою роботи з метаданими, ширшим використанням європейських стандартів (таких як DCAT-AP) та більш повними часовими рядами. Вимір впливу продовжує поступово зростати, оскільки все більше країн розробляють способи вимірювання того, як саме відкриті дані приносять користь суспільству, довкіллю та економіці. У звіті висвітлюються практичні кроки - від багатостороннього управління до орієнтованого на користувача дизайну порталів, - які допомагають зміцнювати екосистему відкритих даних Європи. Пропонуються реальні приклади відкритих даних, що мають відчутний вплив: використання даних про здоров'я, повторне використання геопросторових та історичних наборів даних для розумнішого міського планування, перетворення даних перепису населення на дослідження соціальних тенденцій тощо. З оцінкою зрілості відкритих даних за 2025 рік можна ознайомитись завдяки інтерактивній цифровій платформі, де можна обирати показники, країни, визначати тенденції, а також отримувати рекомендації за конкретними вимірами.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/kvbi4, https://qrpage.net/qr/9nhGE, https://qrpage.net/qr/EXGOn
👍2
UNI-BIZ BRIDGE-2026
З 16 по 20 лютого 2026 року в онлайн-форматі відбудеться новий сезон «Uni-biz Bridge: вектор практики». Він стане простором, де викладачі закладів вищої освіти зможуть обговорити бізнес-рекомендації від роботодавців та перспективи інтеграції актуальних рішень в освітній процес, а таож дізнатись про нові ефективні інструменти навчання. Планується розглянути наступні питання: як мотивувати студентів отримувати нові знання та зробити їхнє навчання більш орієнтованим на прикладні рішення; як побудувати системну співпрацю між університетом і бізнесом. Учасники отримають від представників бізнесу практичні кейси, які можна використовувати на заняттях; актуальні інсайти про очікування роботодавців від випускників ЗВО; перспективи налагодження співпраці із PwC, Deloitte, Київстар, МХП. Організатор - UGEN.
Детальніше: https://t.me/ugen_UBB/1037, https://bit.ly/3Zel6i5
З 16 по 20 лютого 2026 року в онлайн-форматі відбудеться новий сезон «Uni-biz Bridge: вектор практики». Він стане простором, де викладачі закладів вищої освіти зможуть обговорити бізнес-рекомендації від роботодавців та перспективи інтеграції актуальних рішень в освітній процес, а таож дізнатись про нові ефективні інструменти навчання. Планується розглянути наступні питання: як мотивувати студентів отримувати нові знання та зробити їхнє навчання більш орієнтованим на прикладні рішення; як побудувати системну співпрацю між університетом і бізнесом. Учасники отримають від представників бізнесу практичні кейси, які можна використовувати на заняттях; актуальні інсайти про очікування роботодавців від випускників ЗВО; перспективи налагодження співпраці із PwC, Deloitte, Київстар, МХП. Організатор - UGEN.
Детальніше: https://t.me/ugen_UBB/1037, https://bit.ly/3Zel6i5
👍2