ОЕСР: УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ СТИХІЙНИХ ЛИХ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала матеріал «Підвищення стійкості через управління ризиками стихійних лих у невеликих містах» із серії «Аналітичні огляди ОЕСР». У ньому йдеться про те, що країни, які розвиваються, є найбільш вразливими до стихійних лих, кількість та частота яких у всьому світі постійно зростає. Стихійні лиха (землетруси, повені, шторми) завдали у 2014-2024 роках в середньому на 33% більше економічних збитків, ніж у 2002-2013 роках. Найменш розвинені країни та малі острівні держави, як правило, найбільше потерпають від стихійних лих: багато з них розташовані уздовж прибережних районів, що збільшує вірогідність ураганів і тайфунів. Вони стикаються зі значними негативними наслідками таких лих, що особливо гостро проявляється у транспортній та енергетичній сфері. Висока щільність населення та погана інфраструктура підвищують вразливість країн до стихійних лих. Місцеві органи влади є головними суб’єктами управління ризиками стихійних лих. Підвищення їхньої стійкості має вирішальне значення для захисту життя та підтримки економічного розвитку. Разом із тим, невеликі міста не мають належних фінансових та управлінських можливостей для запобігання стихійних лих, реагування на них та забезпечення відновлення. Документ містить огляд практик забезпечення стійкості інфраструктури, рекомендації з упровадження управління ризиками стихійних лих. Він підготовлений в рамках Платформи G20 з локалізації Цілей сталого розвитку під головуванням Південної Африки у G20.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/ScPcW, https://qrpage.net/qr/CeFpd
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала матеріал «Підвищення стійкості через управління ризиками стихійних лих у невеликих містах» із серії «Аналітичні огляди ОЕСР». У ньому йдеться про те, що країни, які розвиваються, є найбільш вразливими до стихійних лих, кількість та частота яких у всьому світі постійно зростає. Стихійні лиха (землетруси, повені, шторми) завдали у 2014-2024 роках в середньому на 33% більше економічних збитків, ніж у 2002-2013 роках. Найменш розвинені країни та малі острівні держави, як правило, найбільше потерпають від стихійних лих: багато з них розташовані уздовж прибережних районів, що збільшує вірогідність ураганів і тайфунів. Вони стикаються зі значними негативними наслідками таких лих, що особливо гостро проявляється у транспортній та енергетичній сфері. Висока щільність населення та погана інфраструктура підвищують вразливість країн до стихійних лих. Місцеві органи влади є головними суб’єктами управління ризиками стихійних лих. Підвищення їхньої стійкості має вирішальне значення для захисту життя та підтримки економічного розвитку. Разом із тим, невеликі міста не мають належних фінансових та управлінських можливостей для запобігання стихійних лих, реагування на них та забезпечення відновлення. Документ містить огляд практик забезпечення стійкості інфраструктури, рекомендації з упровадження управління ризиками стихійних лих. Він підготовлений в рамках Платформи G20 з локалізації Цілей сталого розвитку під головуванням Південної Африки у G20.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/ScPcW, https://qrpage.net/qr/CeFpd
👍1
ОБ’ЄДНУЙТЕСЬ ТА ЗРОСТАЙТЕ РАЗОМ
29 січня 2026 року у змішаному форматі відбудеться захід «Об’єднуйтесь та зростайте разом». Він покликаний продемонструвати, як можна на практиці підтримувати співпрацю з європейською екосистемою обміну даними, залучати різноманітні зацікавлені організації, що займаються обміном даними, поширювати інформацію щодо актуальних оновлень екосистеми. Планується обговорити найновіший реліз Simpl-Open, розглянути майбутні програми, детально розібратись в ключових етапах розробки продуктів; де і як інтероперабельність переходить від принципу до практичних дій. Організатор – Simpl.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/Z2cNG, https://qrpage.net/qr/xfji5, https://qrpage.net/qr/NkT74
29 січня 2026 року у змішаному форматі відбудеться захід «Об’єднуйтесь та зростайте разом». Він покликаний продемонструвати, як можна на практиці підтримувати співпрацю з європейською екосистемою обміну даними, залучати різноманітні зацікавлені організації, що займаються обміном даними, поширювати інформацію щодо актуальних оновлень екосистеми. Планується обговорити найновіший реліз Simpl-Open, розглянути майбутні програми, детально розібратись в ключових етапах розробки продуктів; де і як інтероперабельність переходить від принципу до практичних дій. Організатор – Simpl.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/Z2cNG, https://qrpage.net/qr/xfji5, https://qrpage.net/qr/NkT74
👍1
ЧИ МОЖНА ДОВІРЯТИ H-ІНДЕКСУ ВІД GOOGLE SCHOLAR
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Ґроува «Помилки Google Scholar в цитуванні спотворюють відомості про лідерів h-індексу». У ній автор звертає увагу на те, як системні помилки в автоматичній обробці даних Google Scholar можуть призводити до некоректних показників наукового впливу окремих дослідників та спотворювати рейтинґи за h-індексом. Пошукова система Google Scholar, як відомо, індексує наукові публікації та розраховує такі показники, як загальна кількість цитувань та h-індекс - кількісний індикатор, що поєднує продуктивність дослідника та вплив його праць. Показники Google Scholar широко використовуються під час оцінювання досліджень, працевлаштування, грантових відборів, а також при формуванні різноманітних академічних рейтинґів, адже система охоплює широкий спектр матеріалів, включно з препринтами й монографіями. Однак автоматичний механізм цитувань має ряд суттєвих недоліків. Неточна атрибуція може виникати через поширені дублі імен авторів (одній особі можуть приписуватись публікації, що належать іншим людям зі схожим ім’ям), внаслідок чтого дослідники несправедливо опиняються на верхівках дисциплінних таблиць лідерів h-індексу, коли алгоритми помилково приписують їм тисячі помилкових цитувань, до яких вони не мають стосунку. Наприклад, фахівець з освіти у Великій Британії опинився серед лідерів у галузі «керівництво в освіті» здебільшого тому, що Google Scholar помилково пов’язав його з низкою багатоспівавторських статей із абсолютно іншої дисципліни. В іншому випадку досліднику з Австралії приписали численні цитування, що належать іншому відомому економісту. Отже, ризики повністю автоматичного підрахунку метрик без належного контролю та корекції профілів самими науковцями - очевидні. Велика кількість дослідників не перевіряють свої профілі, що дозволяє помилкам залишатися невиправленими і приносити вигоди тим, хто необережно чи свідомо ігнорує неточності. Такі системні помилки можуть вводити в оману тих, хто спирається на ці показники без належного критичного аналізу при прийнятті рішення щодо найму, видачі грантів або визнання наукового впливу. Можливо, Google замість популяризації нових інструментів та рейтингування, слід зосередитися на точності своїх даних і підтримці цілісності наукової інформації. Це не зводить нанівець величезну цінність Google Scholar як доступного і корисного ресурсу пошуку інформації, але з метриками потрібно поводитись обережно: вони потребують ретельної інтерпретації й активного управління профілем авторів, щоб не підтримувати хибні уявлення про наукові досягнення.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/4gleI
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Ґроува «Помилки Google Scholar в цитуванні спотворюють відомості про лідерів h-індексу». У ній автор звертає увагу на те, як системні помилки в автоматичній обробці даних Google Scholar можуть призводити до некоректних показників наукового впливу окремих дослідників та спотворювати рейтинґи за h-індексом. Пошукова система Google Scholar, як відомо, індексує наукові публікації та розраховує такі показники, як загальна кількість цитувань та h-індекс - кількісний індикатор, що поєднує продуктивність дослідника та вплив його праць. Показники Google Scholar широко використовуються під час оцінювання досліджень, працевлаштування, грантових відборів, а також при формуванні різноманітних академічних рейтинґів, адже система охоплює широкий спектр матеріалів, включно з препринтами й монографіями. Однак автоматичний механізм цитувань має ряд суттєвих недоліків. Неточна атрибуція може виникати через поширені дублі імен авторів (одній особі можуть приписуватись публікації, що належать іншим людям зі схожим ім’ям), внаслідок чтого дослідники несправедливо опиняються на верхівках дисциплінних таблиць лідерів h-індексу, коли алгоритми помилково приписують їм тисячі помилкових цитувань, до яких вони не мають стосунку. Наприклад, фахівець з освіти у Великій Британії опинився серед лідерів у галузі «керівництво в освіті» здебільшого тому, що Google Scholar помилково пов’язав його з низкою багатоспівавторських статей із абсолютно іншої дисципліни. В іншому випадку досліднику з Австралії приписали численні цитування, що належать іншому відомому економісту. Отже, ризики повністю автоматичного підрахунку метрик без належного контролю та корекції профілів самими науковцями - очевидні. Велика кількість дослідників не перевіряють свої профілі, що дозволяє помилкам залишатися невиправленими і приносити вигоди тим, хто необережно чи свідомо ігнорує неточності. Такі системні помилки можуть вводити в оману тих, хто спирається на ці показники без належного критичного аналізу при прийнятті рішення щодо найму, видачі грантів або визнання наукового впливу. Можливо, Google замість популяризації нових інструментів та рейтингування, слід зосередитися на точності своїх даних і підтримці цілісності наукової інформації. Це не зводить нанівець величезну цінність Google Scholar як доступного і корисного ресурсу пошуку інформації, але з метриками потрібно поводитись обережно: вони потребують ретельної інтерпретації й активного управління профілем авторів, щоб не підтримувати хибні уявлення про наукові досягнення.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/4gleI
👍2🤔1
ОЕСР: ЕФЕКТИВНІСТЬ НАЦІОНАЛЬНИХ СИСТЕМ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала документ «Навчання на основі оцінки ефективності національних систем охорони здоров'я (HSPA): результати досліджень у країнах ОЕСР». У ньому йдеться про те, що системи охорони здоров'я в країнах-членах ОЕСР генерують величезні обсяги даних, проте багато з них поки що складно використати для обґрунтування практичних рекомендацій, які можуть бути покладені в основу політичних рішень. Цей парадокс «багатства даних і бідності інформації» спричинив дискусію про ефективне використання доступної інформації щодо ефективності систем охорони здоров'я. HSPA є ключовим інструментом оцінювання того, наскільки системи охорони здоров'я задовольняють потреби людей та надають високоякісну медичну допомогу. Систематичне оцінювання допомагає політикам виявляти сфери, що потребують поліпшення, ефективного розподілу ресурсів та визначення прогресу у досягненні ключових цілей охорони здоров'я. На національному рівні системи HSPA є стратегічним інструментом для моніторингу ефективності, а також забезпечення підзвітності та стають основою для вироблення політики для вирішення актуальних проблем зростання витрат, старіння населення та підвищення стійкості системи. У документі узагальнено досвід 11-ти країн-членів ОЕСР щодо визначення структури та управління національними рамковими основами HSPA, наголошується на трьох умовах успішного впровадженню - надійній інфраструктурі даних про здоров'я, активній участі зацікавлених сторін та відповідності більш широким стратегічним пріоритетам.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/w72eM, https://qrpage.net/qr/HfV3n, https://doi.org/10.1787/2fa1314a-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала документ «Навчання на основі оцінки ефективності національних систем охорони здоров'я (HSPA): результати досліджень у країнах ОЕСР». У ньому йдеться про те, що системи охорони здоров'я в країнах-членах ОЕСР генерують величезні обсяги даних, проте багато з них поки що складно використати для обґрунтування практичних рекомендацій, які можуть бути покладені в основу політичних рішень. Цей парадокс «багатства даних і бідності інформації» спричинив дискусію про ефективне використання доступної інформації щодо ефективності систем охорони здоров'я. HSPA є ключовим інструментом оцінювання того, наскільки системи охорони здоров'я задовольняють потреби людей та надають високоякісну медичну допомогу. Систематичне оцінювання допомагає політикам виявляти сфери, що потребують поліпшення, ефективного розподілу ресурсів та визначення прогресу у досягненні ключових цілей охорони здоров'я. На національному рівні системи HSPA є стратегічним інструментом для моніторингу ефективності, а також забезпечення підзвітності та стають основою для вироблення політики для вирішення актуальних проблем зростання витрат, старіння населення та підвищення стійкості системи. У документі узагальнено досвід 11-ти країн-членів ОЕСР щодо визначення структури та управління національними рамковими основами HSPA, наголошується на трьох умовах успішного впровадженню - надійній інфраструктурі даних про здоров'я, активній участі зацікавлених сторін та відповідності більш широким стратегічним пріоритетам.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/w72eM, https://qrpage.net/qr/HfV3n, https://doi.org/10.1787/2fa1314a-en
👍2
СУЧАСНА БІБЛІОТЕЧНО-ІНФОРМАЦІЙНА ОСВІТА
25-28 лютого 2026 року у змішаному форматі відбудеться міжнародна конференція «Сучасна бібліотечно-інформаційна безперервна освіта: майбутнє твориться сьогодні». Захід покликаний стати площадкю для широкого обговорення усіх аспектів формальної та неформальної освіти бібліотечно-інформаційних працівників, викладачів інформаційно-бібліотечних дисциплін закладів вищої освіти, керівників бібліотек, тренерів та координаторів регіональних тренінгових центрів і хабів цифрової освіти. Планується розглянути наступні питання: якість підготовки бібліотечно-інформаційних працівників; академічна доброчесність та штучний інтелект в освітній діяльності; цифрова освіта, медіаграмотність, організація роботи Хабів цифрової освіти у бібліотеках; навчальний потенціал регіональних тренінгових центрів; компетентності бібліотекарів у збереженні національної пам’яті. Організатор – ВГО «Українська бібліотечна асоціація».
Детальніше: https://qrpage.net/qr/0iIwT, https://qrpage.net/qr/7f32D
25-28 лютого 2026 року у змішаному форматі відбудеться міжнародна конференція «Сучасна бібліотечно-інформаційна безперервна освіта: майбутнє твориться сьогодні». Захід покликаний стати площадкю для широкого обговорення усіх аспектів формальної та неформальної освіти бібліотечно-інформаційних працівників, викладачів інформаційно-бібліотечних дисциплін закладів вищої освіти, керівників бібліотек, тренерів та координаторів регіональних тренінгових центрів і хабів цифрової освіти. Планується розглянути наступні питання: якість підготовки бібліотечно-інформаційних працівників; академічна доброчесність та штучний інтелект в освітній діяльності; цифрова освіта, медіаграмотність, організація роботи Хабів цифрової освіти у бібліотеках; навчальний потенціал регіональних тренінгових центрів; компетентності бібліотекарів у збереженні національної пам’яті. Організатор – ВГО «Українська бібліотечна асоціація».
Детальніше: https://qrpage.net/qr/0iIwT, https://qrpage.net/qr/7f32D
👍1
АДВОКАЦІЯ ВІДКРИТИХ ДАНИХ
На сайті Міністерства цифрової трансформації України доступний для ознайомлення новий епізод підкасту «Хроніки відкритих даних», який присвячено ефективним інструментам захисту права на інформацію та врегулюванню спорів у цій сфері. Основне питання - як судовий захист права на доступ до відкритих даних став ключовим інструментом боротьби за прозорість і як підтримувати баланс між відкритістю та безпекою. Експерти з відкритих даних обговорюють, як громадські організації змушують розпорядників виконувати закон про доступ до публічної інформації; як розвивалася спільнота громадських активістів у сфері відкритих даних; чому суд став основним інструментом у боротьбі за відкриті дані та як відбуваються ці процеси; як змінилася судова практика з початку зародження сфери відкритих даних: від вимог до якості даних до легалізації їх неоновлення; чому суди перекладають тягар доказів з держави на запитувачів інформації; які нормативні рішення створюють загрозу згортання доступу до відкритих даних.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/Q8rpm
На сайті Міністерства цифрової трансформації України доступний для ознайомлення новий епізод підкасту «Хроніки відкритих даних», який присвячено ефективним інструментам захисту права на інформацію та врегулюванню спорів у цій сфері. Основне питання - як судовий захист права на доступ до відкритих даних став ключовим інструментом боротьби за прозорість і як підтримувати баланс між відкритістю та безпекою. Експерти з відкритих даних обговорюють, як громадські організації змушують розпорядників виконувати закон про доступ до публічної інформації; як розвивалася спільнота громадських активістів у сфері відкритих даних; чому суд став основним інструментом у боротьбі за відкриті дані та як відбуваються ці процеси; як змінилася судова практика з початку зародження сфери відкритих даних: від вимог до якості даних до легалізації їх неоновлення; чому суди перекладають тягар доказів з держави на запитувачів інформації; які нормативні рішення створюють загрозу згортання доступу до відкритих даних.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/Q8rpm
👍1
ОЕСР: ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Використання штучного інтелекту у системі соціального забезпечення: приклади застосування, управління та готовність кадрів» із серії «Дослідження ОЕСР щодо цифрового урядування». У ньому йдеться про те, що структури соціального забезпечення в Європейському Союзі стикаються з проблемами у наданні профільних послуг та допомоги, серед яких - високе адміністративне навантаження, фрагментовані системи даних та складні процеси визначення права на отримання допомоги. Доступ до пенсії, сімейної допомоги та допомоги по інвалідності утруднений через брак актуальної інформації, складність адміністративних процесів та фрагментовані системи даних. Це впливає на благополуччя окремих осіб та знижує ефективність державних інвестицій, а врешті-решт може підірвати довіру до систем соціального захисту. Для покращення доступу до соціальної допомоги та забезпечення того, щоб потрібна допомога доставлялася потрібним людям у потрібний час може бути використаний штучний інтелект. У цьому звіті показані різноманітні можливості використання ШІ, а також політичні інструменти, стратегії та заходи із нарощування потенціалу національних державних служб соціальної допомоги з акцентом на питаннях якості даних, забезпечення управління та підготовку кадрів. Йдеться про те, як сектор соціального забезпечення може отримати вигоду від більшої узгодженості зусиль у секторі соціального забезпечення при адаптації новітніх практик до конкретних операційних завдань, правових рамок, етичних норм і розвитку міжсекторної співпраці, що має забезпечити справедливість, прозорість та суспільну довіру. Використання ШІ може стати стратегічним чинником реалізації нерозкритого наразі потенціалу систем соціального забезпечення, упровадження надійних механізмів управління та контролю за інвестиціями в інфраструктуру даних, нарощування інституційного та кадрового потенціалу в державному секторі.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/S605M, https://qrpage.net/qr/wM2NO, https://doi.org/10.1787/b52405c1-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Використання штучного інтелекту у системі соціального забезпечення: приклади застосування, управління та готовність кадрів» із серії «Дослідження ОЕСР щодо цифрового урядування». У ньому йдеться про те, що структури соціального забезпечення в Європейському Союзі стикаються з проблемами у наданні профільних послуг та допомоги, серед яких - високе адміністративне навантаження, фрагментовані системи даних та складні процеси визначення права на отримання допомоги. Доступ до пенсії, сімейної допомоги та допомоги по інвалідності утруднений через брак актуальної інформації, складність адміністративних процесів та фрагментовані системи даних. Це впливає на благополуччя окремих осіб та знижує ефективність державних інвестицій, а врешті-решт може підірвати довіру до систем соціального захисту. Для покращення доступу до соціальної допомоги та забезпечення того, щоб потрібна допомога доставлялася потрібним людям у потрібний час може бути використаний штучний інтелект. У цьому звіті показані різноманітні можливості використання ШІ, а також політичні інструменти, стратегії та заходи із нарощування потенціалу національних державних служб соціальної допомоги з акцентом на питаннях якості даних, забезпечення управління та підготовку кадрів. Йдеться про те, як сектор соціального забезпечення може отримати вигоду від більшої узгодженості зусиль у секторі соціального забезпечення при адаптації новітніх практик до конкретних операційних завдань, правових рамок, етичних норм і розвитку міжсекторної співпраці, що має забезпечити справедливість, прозорість та суспільну довіру. Використання ШІ може стати стратегічним чинником реалізації нерозкритого наразі потенціалу систем соціального забезпечення, упровадження надійних механізмів управління та контролю за інвестиціями в інфраструктуру даних, нарощування інституційного та кадрового потенціалу в державному секторі.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/S605M, https://qrpage.net/qr/wM2NO, https://doi.org/10.1787/b52405c1-en
👍1
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ДЕНЬ ПРОЄКТУ RIFF
20 січня 2026 року у рамках серії заходів RIFF Information Days відбудеться «Інформаційний день проєкту Research Infrastructure for Future Ukraine». Він стане площадкою для обговорення політики у сфері науки та інновацій з позицій європейського досвіду розвитку дослідницької інфраструктури і зміцнення міжнародних зв’язків між дослідниками. Планується розглянути наступні питання: цілі та основні напрями діяльності проєкту RIFF; можливості долучення до ініціатив проєкту; європейський підхід до розвитку дослідницької інфраструктури; мережева взаємодія спільноти дослідницької інфраструктури України та ЄС; навчальні програми, програми мобільності та обмін знаннями з європейською дослідницькою інфраструктурою. Проєкт RIFF має на меті всебічну підтримку оновлення та модернізації системи досліджень та інновацій в Україні, формування сучасного, перспективного бачення розвитку національної дослідницької інфраструктури і розроблення «Дорожньої карти відновлення та розвитку дослідницької інфраструктури України» на засадах методології ESFRI, пріоритетах «зеленого» і цифрового переходу. Організатор - Проєкт Research Infrastructure for Future.
Детальніше: https://riff.muni.cz/, https://qrpage.net/qr/6yl0N, https://surl.li/rcdkhu, https://qrpage.net/qr/yri4L
20 січня 2026 року у рамках серії заходів RIFF Information Days відбудеться «Інформаційний день проєкту Research Infrastructure for Future Ukraine». Він стане площадкою для обговорення політики у сфері науки та інновацій з позицій європейського досвіду розвитку дослідницької інфраструктури і зміцнення міжнародних зв’язків між дослідниками. Планується розглянути наступні питання: цілі та основні напрями діяльності проєкту RIFF; можливості долучення до ініціатив проєкту; європейський підхід до розвитку дослідницької інфраструктури; мережева взаємодія спільноти дослідницької інфраструктури України та ЄС; навчальні програми, програми мобільності та обмін знаннями з європейською дослідницькою інфраструктурою. Проєкт RIFF має на меті всебічну підтримку оновлення та модернізації системи досліджень та інновацій в Україні, формування сучасного, перспективного бачення розвитку національної дослідницької інфраструктури і розроблення «Дорожньої карти відновлення та розвитку дослідницької інфраструктури України» на засадах методології ESFRI, пріоритетах «зеленого» і цифрового переходу. Організатор - Проєкт Research Infrastructure for Future.
Детальніше: https://riff.muni.cz/, https://qrpage.net/qr/6yl0N, https://surl.li/rcdkhu, https://qrpage.net/qr/yri4L
👍2
ГРАНТОВІ ПРОГРАМИ НА І КВАРТАЛ 2026 РОКУ
Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій пропонує огляд грантових програм на перший квартал 2026 року. Усі зацікавлені сторони можуть ознайомитись із можливостями отримання фінансування за певними тематичними напрямками та особливостями подачі заявок. У дайджесті є перелік актуальних грантових програм і конкурсів; короткі описи з фокусом на мету програми, пріоритети та очікувані результати; вимоги до заявників і базові умови участі; строки подачі заявок та посилання на офіційні сторінки грантодавців. Основні напрями: «Інновації та підприємництво» (гранти для ФОП, стартапів і МСП на запуск або масштабування діяльності, розвиток продукту, цифрові рішення, вихід на нові ринки та експорт), «Наука, освіта» (підтримка для науковців, викладачів і студентів, включно з грантами на дослідження, міжнародні стажування, обміни, партнерства та академічні ініціативи), «Культура та креативні індустрії» (ініціативи у сфері мистецтва, культурної спадщини, дизайну, медіа та цифрової культури, міжнародної співпрацї), «Громадянське суспільство та права людини» (ініціативи, спрямовані на розвиток громад, інклюзію, підтримку вразливих груп, посилення спроможності організацій і реалізацію проєктів із суспільним впливом), «Екологія, клімат та агроінновації» (впровадження сталих рішень у сфері довкілля, енергоефективності, збереження ресурсів, кліматичної адаптації та інновацій в агросекторі).
Детальніше: https://qrpage.net/qr/M0ITx, https://qrpage.net/qr/Ky2ag
Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій пропонує огляд грантових програм на перший квартал 2026 року. Усі зацікавлені сторони можуть ознайомитись із можливостями отримання фінансування за певними тематичними напрямками та особливостями подачі заявок. У дайджесті є перелік актуальних грантових програм і конкурсів; короткі описи з фокусом на мету програми, пріоритети та очікувані результати; вимоги до заявників і базові умови участі; строки подачі заявок та посилання на офіційні сторінки грантодавців. Основні напрями: «Інновації та підприємництво» (гранти для ФОП, стартапів і МСП на запуск або масштабування діяльності, розвиток продукту, цифрові рішення, вихід на нові ринки та експорт), «Наука, освіта» (підтримка для науковців, викладачів і студентів, включно з грантами на дослідження, міжнародні стажування, обміни, партнерства та академічні ініціативи), «Культура та креативні індустрії» (ініціативи у сфері мистецтва, культурної спадщини, дизайну, медіа та цифрової культури, міжнародної співпрацї), «Громадянське суспільство та права людини» (ініціативи, спрямовані на розвиток громад, інклюзію, підтримку вразливих груп, посилення спроможності організацій і реалізацію проєктів із суспільним впливом), «Екологія, клімат та агроінновації» (впровадження сталих рішень у сфері довкілля, енергоефективності, збереження ресурсів, кліматичної адаптації та інновацій в агросекторі).
Детальніше: https://qrpage.net/qr/M0ITx, https://qrpage.net/qr/Ky2ag
КОНКУРС НА ЗДОБУТТЯ ПРЕМІЇ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ДЛЯ МОЛОДИХ ВЧЕНИХ 2026 РОКУ
Оголошено конкурс на здобуття премії Президента України для молодих вчених 2026 року. Ця премія присуджується за видатні досягнення в галузі природничих, технічних та гуманітарних наук, які сприяють дальшому розвитку науки, суспільному прогресу і утверджують високий авторитет вітчизняної науки у світі. Щорічно присуджується до сорока премій у розмірі 210 тисяч гривень кожна. У цьому конкурсі можуть брати участь молоді вчені - громадяни України працівники наукових установ, організацій, закладів вищої освіти, підприємств України незалежно від форми власності та підпорядкування як індивідуально, так і у складі колективу авторів. Цьогоріч перевага буде надаватися дослідженням і розробкам, спрямованим на зміцнення обороноздатності і безпеки держави, розвиток суспільного поступу та утвердження міжнародного авторитету вітчизняної науки. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 1 березня 2026 року.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/X9rl5, https://qrpage.net/qr/6O5CN, https://qrpage.net/qr/8U3d8
Оголошено конкурс на здобуття премії Президента України для молодих вчених 2026 року. Ця премія присуджується за видатні досягнення в галузі природничих, технічних та гуманітарних наук, які сприяють дальшому розвитку науки, суспільному прогресу і утверджують високий авторитет вітчизняної науки у світі. Щорічно присуджується до сорока премій у розмірі 210 тисяч гривень кожна. У цьому конкурсі можуть брати участь молоді вчені - громадяни України працівники наукових установ, організацій, закладів вищої освіти, підприємств України незалежно від форми власності та підпорядкування як індивідуально, так і у складі колективу авторів. Цьогоріч перевага буде надаватися дослідженням і розробкам, спрямованим на зміцнення обороноздатності і безпеки держави, розвиток суспільного поступу та утвердження міжнародного авторитету вітчизняної науки. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 1 березня 2026 року.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/X9rl5, https://qrpage.net/qr/6O5CN, https://qrpage.net/qr/8U3d8
👍2