ДОРОЖНЯ КАРТА ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО ДОСЛІДНИЦЬКОГО ПРОСТОРУ

Міністерство освіти і науки України затвердило Дорожню карту інтеграції України до Європейського дослідницького простору (ЄДП) на період до 2027 року. Відповідний наказ МОН від 31 грудня 2025 року № 1732 розміщено на порталі МОН. Документ розроблено МОН України на виконання статті 375 «Угоди про асоціацію…» і передбачає поступову гармонізацію національної науково-інноваційної системи з європейськими політиками, підходами та практиками. Дорожня карта охоплює ключові напрями розвитку науки та інновацій, серед яких – розвиток відкритої науки та управління дослідницькими даними; розвиток і стійкість дослідницьких інфраструктур; підтримка наукових кар’єр і мобільності дослідників; реформування системи оцінювання досліджень відповідно до європейських підходів; практичне використання знань і посилення взаємодії науки з бізнесом; інтеграція науки й вищої освіти через розвиток наукових парків і спеціальних режимів інноваційної діяльності; підтримка міжнародного науково-технічного співробітництва, наукової дипломатії та участі України в програмах ЄС. Документ є стратегічним інструментом, який має забезпечити системність і послідовність гармонізації національної науково-інноваційної екосистеми України з ЄДП та консолідацію зусиль державних органів, наукових установ, закладів вищої освіти й інших стейкхолдерів у цій сфері.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/PxkL4, https://qrpage.net/qr/teBvG, https://qrpage.net/qr/EHbRi

ЯК НАЙСТАРІШИЙ УНІВЕРСИТЕТ УЕЛЬСУ ПОВЕРТАЄТЬСЯ ДО ЖИТТЯ В УМОВАХ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Хелен Пакер «Ельвен Еванс: колишній юрист змінює найстаріший університет Уельсу». У ній розповідається про те, який досвід отримав один з найстаріших університетів регіону після того, як на посаду віце-канцлера університету Уельсу прийшла кримінальна адвокат Ельвен Еванс і про стратегії, які вона застосовує. Нещодавно відбулось злиття кількох старовинних освітніх установ, але новостворений заклад мав значний дефіцит бюджету та суттєві недоліки в структурі управління. Виявилось, що досвід керування юридичними командами та адаптації до змін у професії допомагає також і в системі вищої освіти, де також потрібно швидко реагувати на зміни й модернізувати структури. Які рішення вже прийняті? Перенесено частину курсів із кампусу в Ламептері у головний кампус у Кармардені, що викликало критику громадськості, оскільки стародавній кампус мав важливе культурне значення для регіону. Натомість у Ламептері планується створити професійно-орієнтований центр, який відповідатиме потребам місцевої сільської спільноти та сприятиме доступності навчання. Це рішення стало вимушеним прагматичним кроком у рамках модернізації інфраструктури та адаптації до сучасних вимог. Йдеться не про виключну, а доволі типову, системну проблему, спричинену демографічним спадом, зростанням витрат і залежністю від плати за навчання іноземних студентів, що в сукупності робить традиційну модель малих університетів уразливою. Не можна ігнорувати необхідність дотримання балансу між історичною спадщиною та економічною доцільністю: що робити зі “священними” для університетів просторами, якщо вони фінансово нежиттєздатні. Слід замислитись і про зміну уявлення про місію університету: це суто професійно орієнтований центр чи місце, де навчання, мова, культура і прикладні навички поєднуються. Університет Уельсу зумів повернутися до прибутковості, хоча сектор вищої освіти переживає суттєві перетворення, його команда не боїться реформ, бере на себе відповідальність за зміни замість того, щоб чекати, поки вони стануть неминучими.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/RJy1r

ОЕСР: ОПИТУВАННЯ РОБОТОДАВЦІВ ЩОДО ДЕФІЦИТУ РОБОЧОЇ СИЛИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Дефіцит робочої сили очима підприємців: п'ять нових фактів з опитування роботодавців» із серії «Робочі документи ОЕСР з продуктивності». У ньому зазначається, що наразі дефіцит робочої сили є значним викликом для підприємців у всьому світі. Вони стикаються зі збільшенням витрат на найм, а також зіі зростанням загальних операційних витрат, оскільки вакансії заповнюються невідповідними працівниками або відбувається розподіл додаткових завдань між працюючими. Це може призвести до перебоїв у виробництві, зниження темпів зростання, обмежень у впровадженні новітніх технологій та інноваційних втрат. Дефіцит робочої сили досяг піку в США, Японії та єврозоні у 2022-2023 роках. І хоча є ознаки, що циклічний тиск послабився, структурний компонент дефіциту робочої сили залишається на історично високому рівні. Відмінності є у причинах і наслідках дефіциту залежно від рівня кваліфікації працівників, їхнього місця в розподілі заробітної плати та характеристик роботи. Нещодавні дослідження ОЕСР також показали, що зміни на рівні секторів у цифровізації (включаючи задіяння технологій штучного інтелекту), декарбонізації тощо можуть призвести до посилення напруженості ринку праці, причому загальний вплив ГШІ вказує на заміщення робочої сили. Експерти досліджують динаміку та рівень дефіциту робочої сили на підприємствах 34 країн ОЕСР, Бразилії та Південної Африки. Виявлено, що дефіцит став поширеним явищем і наразі тісно пов'язаний з упровадженням технологій, змінами вікової структури населення та кваліфікаційними профілями, причому низькопродуктивні фірми стикаються з дефіцитом через нижчу заробітну плату та гірші умови праці, тоді як високопродуктивні фірми стикаються з дефіцитом, пов'язаним з потребою у певних навичках, що змушує їх автоматизувати, реорганізувати виробництво та інвестувати у навчання персоналу.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/TXWNh, https://qrpage.net/qr/hafoj, https://doi.org/10.1787/aaea297f-en

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ФОРУМ НАВЧАННЯ ТА ВИКЛАДАННЯ

12-13 лютого 2026 року відбудеться європейський форум навчання та викладання 2026 року «Підготовка персоналу для освітніх трансформацій». Він стане площадкою для широкого фахового обговорення кращих інституційних практик і розроблення політики у галузі розвитку персоналу, здатного підтримувати інновації у навчанні та викладанні. Планується розглянути наступні питання: як установи можуть розвивати здатність своїх співробітників розробляти інноваційні педагогічні методи, ресурси та інструменти та належним чином їх використовувати; які підходи забезпечують дієву підтримку і як можна оцінити їхній вплив; як забезпечити гнучкість персоналу та його здатність до адаптації у контексті актуальних освітніх викликів; як мотивувати співробітників до інновацій; яке майбутнє чекає на європейську вищу освіту у часи педагогічних трансформацій. Організатори: Європейська асоціація університетів, Португальський католицький університет.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/9TsPK

БЕЗОПЛАТНІ БАЗИ ДАНИХ ПАТЕНТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ТА НЕПАТЕНТНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій повідомляє про доступність актуалізованих переліків безоплатних баз даних патентної документації і непатентної літератури, які можуть бути використані під час проведення патентно-інформаційних досліджень. Йдеться про перелік баз даних об’єктів промислової власності зарубіжних патентних відомств, до яких надається безоплатний доступ в мережі інтернет, що містить актуальні бази даних об’єктів промислової власності патентних відомств країн світу та міжнародних організацій, посилання на: актуальні зарубіжні пошукові системи щодо об’єктів промислової власності; офіційні бюлетені з відомостями з питань промислової / інтелектуальної власності; пошукові портали; онлайн-сервіси. Також оновлено перелік науково-технічних баз даних та довідкових ресурсів, до яких надається безоплатний доступ в мережі інтернет з посиланнями на політематичні бази даних та пошукові системи; ресурси в галузях: медицини та біології; хімії; фізики та екології; комп’ютерних технологій; сільського господарства; інженерії. Актуалізований перелік загальнодоступних інформаційних ресурсів патентної документації надає пропонує інформаційні ресурси Європейського патентного відомства, Всесвітньої організації інтелектуальної власності, відомства з патентів і торговельних марок Німеччини, відомства США з патентів та торговельних марок, а також безкоштовної платформи Google Patents, де можна шукати патенти та патентні заявки з усього світу, бізнес-послуг Global Dossier, список цитувань від Глобального досьє USPTO тощо.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/4V6g8, https://nipo.gov.ua/ip-resursy/, https://qrpage.net/qr/PM6pe, https://qrpage.net/qr/vD9ZR, https://qrpage.net/qr/lvVaY, https://qrpage.net/qr/GVlzP, https://qrpage.net/qr/3BMnL

ПОСІБНИК ДОСЛІДНИКА З УПРАВЛІННЯ ДАНИМИ

На офіційному сайті Європейського Союзу «Європейська хмара відкритої науки» опублікована стаття «Опанування даних: посібник дослідника з управління даними за допомогою вузла EOSC EU». Наголошується, що дослідницькі дані є основою наукових відкриттів, і наразі їх масштаби безпрецедентні - від величезних обсягів даних, отриманих за допомогою геномних секвенаторів, до петабайтів кліматичних симуляцій. Вузол EOSC EU вирішує критичні питання роботи з даними, пропонуючи інтегрований пакет послуг з управління даними, розроблений спеціально для академічної спільноти. Ця екосистема надає надійне, масштабоване та інтуїтивно зрозуміле рішення, яке впорається зі складнощами логістики даних, дозволяючи науковцям зосередитися на власних дослідженнях. Хмарне сховище для спільних досліджень (вузол EOSC EU) є потужним сервісом синхронізації та обміну файлами, який діє як центральне хмарне сховище для всіх матеріалів проєкту з автоматичною синхронізацією, офлайн-доступом, можливостями налаштування контролю різного рівня доступу, відстеження та відновлення версій, кодування та аналізу (написання, виконання коду, об’єднання, візуалізація, поширення, робота з популярними мовами програмування та важливими бібліотеками), безпечна передача великих файлів. Разом ці сервіси утворюють комплексну екосистему управління даними в рамках вузла EOSC EU, що дозволяє дослідникам впевнено, безпечно та легко керувати, обмінюватися та передавати дані будь-якого розміру.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/MEuEL, https://qrpage.net/qr/DZYzo, https://qrpage.net/qr/0mkJJ, https://qrpage.net/qr/PpMLd

ОЕСР: УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ СТИХІЙНИХ ЛИХ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала матеріал «Підвищення стійкості через управління ризиками стихійних лих у невеликих містах» із серії «Аналітичні огляди ОЕСР». У ньому йдеться про те, що країни, які розвиваються, є найбільш вразливими до стихійних лих, кількість та частота яких у всьому світі постійно зростає. Стихійні лиха (землетруси, повені, шторми) завдали у 2014-2024 роках в середньому на 33% більше економічних збитків, ніж у 2002-2013 роках. Найменш розвинені країни та малі острівні держави, як правило, найбільше потерпають від стихійних лих: багато з них розташовані уздовж прибережних районів, що збільшує вірогідність ураганів і тайфунів. Вони стикаються зі значними негативними наслідками таких лих, що особливо гостро проявляється у транспортній та енергетичній сфері. Висока щільність населення та погана інфраструктура підвищують вразливість країн до стихійних лих. Місцеві органи влади є головними суб’єктами управління ризиками стихійних лих. Підвищення їхньої стійкості має вирішальне значення для захисту життя та підтримки економічного розвитку. Разом із тим, невеликі міста не мають належних фінансових та управлінських можливостей для запобігання стихійних лих, реагування на них та забезпечення відновлення. Документ містить огляд практик забезпечення стійкості інфраструктури, рекомендації з упровадження управління ризиками стихійних лих. Він підготовлений в рамках Платформи G20 з локалізації Цілей сталого розвитку під головуванням Південної Африки у G20.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/ScPcW, https://qrpage.net/qr/CeFpd

ОБ’ЄДНУЙТЕСЬ ТА ЗРОСТАЙТЕ РАЗОМ

29 січня 2026 року у змішаному форматі відбудеться захід «Об’єднуйтесь та зростайте разом». Він покликаний продемонструвати, як можна на практиці підтримувати співпрацю з європейською екосистемою обміну даними, залучати різноманітні зацікавлені організації, що займаються обміном даними, поширювати інформацію щодо актуальних оновлень екосистеми. Планується обговорити найновіший реліз Simpl-Open, розглянути майбутні програми, детально розібратись в ключових етапах розробки продуктів; де і як інтероперабельність переходить від принципу до практичних дій. Організатор – Simpl.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/Z2cNG, https://qrpage.net/qr/xfji5, https://qrpage.net/qr/NkT74

ЧИ МОЖНА ДОВІРЯТИ H-ІНДЕКСУ ВІД GOOGLE SCHOLAR

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Ґроува «Помилки Google Scholar в цитуванні спотворюють відомості про лідерів h-індексу». У ній автор звертає увагу на те, як системні помилки в автоматичній обробці даних Google Scholar можуть призводити до некоректних показників наукового впливу окремих дослідників та спотворювати рейтинґи за h-індексом. Пошукова система Google Scholar, як відомо, індексує наукові публікації та розраховує такі показники, як загальна кількість цитувань та h-індекс - кількісний індикатор, що поєднує продуктивність дослідника та вплив його праць. Показники Google Scholar широко використовуються під час оцінювання досліджень, працевлаштування, грантових відборів, а також при формуванні різноманітних академічних рейтинґів, адже система охоплює широкий спектр матеріалів, включно з препринтами й монографіями. Однак автоматичний механізм цитувань має ряд суттєвих недоліків. Неточна атрибуція може виникати через поширені дублі імен авторів (одній особі можуть приписуватись публікації, що належать іншим людям зі схожим ім’ям), внаслідок чтого дослідники несправедливо опиняються на верхівках дисциплінних таблиць лідерів h-індексу, коли алгоритми помилково приписують їм тисячі помилкових цитувань, до яких вони не мають стосунку. Наприклад, фахівець з освіти у Великій Британії опинився серед лідерів у галузі «керівництво в освіті» здебільшого тому, що Google Scholar помилково пов’язав його з низкою багатоспівавторських статей із абсолютно іншої дисципліни. В іншому випадку досліднику з Австралії приписали численні цитування, що належать іншому відомому економісту. Отже, ризики повністю автоматичного підрахунку метрик без належного контролю та корекції профілів самими науковцями - очевидні. Велика кількість дослідників не перевіряють свої профілі, що дозволяє помилкам залишатися невиправленими і приносити вигоди тим, хто необережно чи свідомо ігнорує неточності. Такі системні помилки можуть вводити в оману тих, хто спирається на ці показники без належного критичного аналізу при прийнятті рішення щодо найму, видачі грантів або визнання наукового впливу. Можливо, Google замість популяризації нових інструментів та рейтингування, слід зосередитися на точності своїх даних і підтримці цілісності наукової інформації. Це не зводить нанівець величезну цінність Google Scholar як доступного і корисного ресурсу пошуку інформації, але з метриками потрібно поводитись обережно: вони потребують ретельної інтерпретації й активного управління профілем авторів, щоб не підтримувати хибні уявлення про наукові досягнення.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/4gleI

ОЕСР: ЕФЕКТИВНІСТЬ НАЦІОНАЛЬНИХ СИСТЕМ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала документ «Навчання на основі оцінки ефективності національних систем охорони здоров'я (HSPA): результати досліджень у країнах ОЕСР». У ньому йдеться про те, що системи охорони здоров'я в країнах-членах ОЕСР генерують величезні обсяги даних, проте багато з них поки що складно використати для обґрунтування практичних рекомендацій, які можуть бути покладені в основу політичних рішень. Цей парадокс «багатства даних і бідності інформації» спричинив дискусію про ефективне використання доступної інформації щодо ефективності систем охорони здоров'я. HSPA є ключовим інструментом оцінювання того, наскільки системи охорони здоров'я задовольняють потреби людей та надають високоякісну медичну допомогу. Систематичне оцінювання допомагає політикам виявляти сфери, що потребують поліпшення, ефективного розподілу ресурсів та визначення прогресу у досягненні ключових цілей охорони здоров'я. На національному рівні системи HSPA є стратегічним інструментом для моніторингу ефективності, а також забезпечення підзвітності та стають основою для вироблення політики для вирішення актуальних проблем зростання витрат, старіння населення та підвищення стійкості системи. У документі узагальнено досвід 11-ти країн-членів ОЕСР щодо визначення структури та управління національними рамковими основами HSPA, наголошується на трьох умовах успішного впровадженню - надійній інфраструктурі даних про здоров'я, активній участі зацікавлених сторін та відповідності більш широким стратегічним пріоритетам.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/w72eM, https://qrpage.net/qr/HfV3n, https://doi.org/10.1787/2fa1314a-en