РОЗУМНІ ТАБЛИЦІ EXCEL ТА GOOGLE SHEETS

17 грудня 2025 року відбудеться вебінар «Розумні таблиці: працюємо з даними в Excel та Google Sheets». Захід покликаний поінформувати слухачів про ефективну роботу з табличними матеріалами, які автоматично підлаштовуються під нові дані, оновлюють розрахунки в реальному часі та формують точні стандартизовані звіти за допомогою Smart Tables в Excel та Google Sheets. Учасники дізнаються про функціонал розумних таблиць та чому їх варто створювати, як здійснювати форматування у Smart Tables для зручності та ефективного аналізу даних; як можна використовувати зрізи (Slicers) для фільтрації даних; як здійснити автоматизацію розрахунків без складних формул. Організатор – Prometheus.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/m4BOt

МАЙБУТНЄ УНІВЕРСИТЕТСЬКОГО НАВЧАННЯ: МАНЧЕСТЕР СТАВИТЬ НА ЦИФРОВУ ОСВІТУ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю «Половина студентів Манчестерського університету через 10 років навчатиметься онлайн». У ній міститься аналіз нової стратегії одного з найбільших університетів Великої Британії, який планує радикально розширити цифрові та гібридні моделі навчання, щоб зробити вищу освіту більш гнучкою й доступною. У стратегічному плані до 2035 року університет заявив про створення «цифрового кампусу без кордонів», де суттєва частина навчального процесу буде доступна в онлайн-форматі. План передбачає, що 20 % студентів навчатимуться виключно онлайн, а ще 30 % — у гібридному форматі, поєднуючи онлайн та офлайн. Це стосується бакалаврських, магістерських програм, а також нових форматів «навчання у робочому середовищі», які університет розробляє спільно з бізнес-партнерами для підтримки безперервного професійного розвитку. Ініціатива має на меті розширити доступ до освіти, знявши бар’єри, пов’язані з місцем, часом і етапом життєвого шляху. За її словами, університет хоче створити систему, де будь-хто, незалежно від стадії та рівня навчання або кар’єри, матиме можливість здобувати знання без необхідності змінювати життя та забезпечувати обов’язкову присутність у кампусі. Залишаються невизначеними питання оплати навчання онлайн та оффлайн, але пріоритет залишається за створенням якісної пропозиції, яка відповідає очікуванням різних груп здобувачів освіти. Університет не прагне відмовитися від традиційного кампусного досвіду для тих, хто його цінує, але хоче «розширити цей досвід на цифрову сферу» з інтерактивними онлайн-інструментами, цілодобовою підтримкою й просторами для віртуальної взаємодії. Нова стратегія Манчестера віддзеркалює нові тенденції у вищій освіті, де гібридні та цифрові моделі забезпечують реалізацію студентських очікувань, максимально використовуючи ІКТ-технології й сучасні запити ринку праці. Такий підхід може дозволити університету залишатися конкурентоспроможним й водночас підтримувати безперервне навчання упродовж усього життя. Нова модель навчання, орієнтована на онлайн-формат, може стати ключовим елементом майбутнього університетської освіти, дозволить поєднати традиційні цінності академічної спільноти з гнучкістю, доступністю та інноваційністю цифрових рішень.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/WKcl2

ОЕСР: ОЦІНКА РИЗИКІВ РЕЦЕСІЇ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Використання мудрості натовпу для оцінювання ризиків рецесії в країнах ОЕСР» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕCР». У ньому зазначається, що макроекономічне прогнозування рецесії зазнає складнощів: один з найбільш поширеніших методів використовує логістичні моделі для визначення ймовірності рецесії з використанням різних фінансових та економічних показників. Однак більшість існуючих досліджень обмежені даними окремих країн (в основному – США) або охоплюють невелику кількість країн (16 розвинених країн та 9 країн, що розвиваються). Дослідження відносно більшої кількості країн були зосереджені на окремих кризових епізодах, таких як фіскальні чи фінансові кризи, при цьому використовувались моделі, що об'єднують країни і припускають однорідний вплив єдиного набору змінних. Нещодавнє дослідження МВФ, ЄЦБ та Банку Англії пропонує новий метод прогнозування кризових епізодів, який перевершує традиційні підходи моделювання. Налаштований алгоритм, який сам обирає моделі, зіставляє ефективність методу у позавибіркових квартальних прогнозах, використовуючи дані в режимі реального часу упродовж дворічного періоду, включаючи період світової фінансової кризи. Більш висока ефективність методу пояснюється функцією «мудрості натовпу», завдяки якій прогнози усереднюються з багатьох добре підібраних рівнянь. Так можна працювати з даними специфічних для країн ситуацій.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/7n4Vf, https://qrpage.net/qr/pLanL, https://doi.org/10.1787/46880adc-en

САМІТ ЄС З ПИТАНЬ ПОЛІТИКИ ВІДКРИТОГО КОДУ 2026 РОКУ

30 січня 2026 року у змішаному форматі відбудеться «Саміт ЄС з питань політики відкритого коду 2026 року». Захід покликаний об’єднати лідерів державного та приватного секторів для обговорення того, як відкрите програмне забезпечення здатне формувати стійкість та конкурентоспроможність країн. Програма саміту охопить актуальні теми відкритого програмного забезпечення, включаючи питання безпеки такого ПЗ, хмарну сумісність, надійну інфраструктуру штучного інтелекту та інновації для чіпів. Організатор – Європейський Союз.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/G26Qs

ОЦІНКА ЗДАТНОСТІ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ВИКОНУВАТИ НАУКОВО-ДОСЛІДНІ ЗАВДАННЯ

На сайті OpenAI опублікована інформація «Оцінка здатності штучного інтелекту виконувати науково-дослідні завдання». У ній представлено новий бенчмарк FrontierScience, який оцінює можливості штучного інтелекту для проведення наукових міркувань експертного рівня у фізиці, хімії та біології. Окрім роботи з фактами вчені генерують гіпотези, перевіряють та уточнюють їх, а також синтезують ідеї. Оскільки моделі ШІ стають більш потужними, центральне питання полягає в тому, чи можуть вони міркувати, щоб зробити свій внесок у наукові дослідження. Упродовж останнього року моделі ГШІ досягли важливих успіхів (перемога на Міжнародній математичній олімпіаді та Міжнародній олімпіаді з інформатики). Разом із тим, найпотужніші моделі, такі як GPT 5, суттєво пришвидшують реальні наукові робочі процеси. Дослідники використовують ці системи для таких завдань, як пошук літератури з різних дисциплін та мов програмування, робота зі складними математичними доказами. Цей прогрес задокументовано в статті «Ранні експерименти з прискорення науки з GPT 5», опублікованій у листопаді 2025 року. У ній представлені докази того, що GPT 5 може помітно пришвидшити наукові робочі процеси. Оскільки можливості міркування та знань моделей продовжують масштабуватися, складніші тести будуть важливими для вимірювання та прогнозування здатності моделей пришвидшувати наукові дослідження. Попередні наукові тести значною мірою зосереджені на питаннях з множинним вибором, є перенасиченими або не зосереджені центрально на науці. Щоб подолати цю проблему, FrontierScience створений для вимірювання наукових можливостей експертного рівня. FrontierScience написаний та перевірений експертами з фізики, хімії та біології і складається з сотень питань, розроблених таким чином, щоб бути складними, оригінальними й змістовними. Він включає два треки питань: Olympiad (вимірює можливості наукового мислення в стилі олімпіади) та Research (вимірює здібності до реальних наукових досліджень). Згідно з початковими оцінками, GPT 5.2 є найкращою моделлю на FrontierScience-Olympiad (77%) та Research (25%), випереджаючи інші моделі у галузі досліджень. Спостерігається значний прогрес у вирішенні питань експертного рівня, залишаючи при цьому простір для подальшого прогресу, особливо у завданнях відкритого дослідницького типу. Для науковців це означає, що сучасні моделі вже можуть частково підтримувати дослідження, які передбачають структуроване мислення, але ще потрібно попрацювати над покращенням їхньої здатності здійснювати відкрите мислення. Отримані результати узгоджуються з тим, як науковці вже використовують сучасні моделі: для прискорення дослідницьких робочих процесів, покладаючись на людське судження для формулювання та перевірки проблем, а також для все більшого дослідження ідей та зв'язків, розкриття яких в іншому випадку зайняло б набагато більше часу, включаючи, в деяких випадках, внесення нових висновків, які потім оцінюють та перевіряють експерти. Найважливішим орієнтиром для наукових можливостей ШІ є нові відкриття, які він допомагає створювати: саме вони зрештою мають значення для науки та суспільства. FrontierScience дає орієнтир для наукових міркувань експертного рівня, дозволяючи тестувати моделі на стандартизованому наборі питань, бачити, де вони успішні, а де невдалі, а також визначати, де потрібно їх покращити. FrontierScience є вузькою програмою та має обмеження в ключових аспектах (зосередження на обмежених, написаних експертами проблемах) і не охоплює все, що роблять вчені у своїй повсякденній роботі. Ця галузь потребує більш складних, оригінальних та змістовних наукових орієнтирів, а FrontierScience робить крок вперед у цьому напрямку.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/RWrYl, https://qrpage.net/qr/v3lEy

КОНКУРС EIT 2025

Європейський інститут інновацій і технологій (EIT) оголосив про старт конкурсу «EIT HEI Initiative Call for Proposals 2025», покликаного сприяти посиленню інноваційного та підприємницького потенціалу закладів вищої освіти у STEM-галузях, а також розвитку довгострокової співпраці між університетськими альянсами й інноваційними екосистемами ЄС. Тематичні напрями конкурсу: Topic 1 - розвиток інноваційної та підприємницької спроможності у STEM-освіті, інтеграція підприємництва, інтелектуальної власності та комерціалізації досліджень у навчальні програми; Topic 2 - побудова стратегічних синергій між європейськими університетськими альянсами та спільнотами знань і інновацій. Взяти участь у конкурсі можуть консорціуми, очолювані закладами вищої освіти, до складу яких обов’язково входять партнери з бізнесу, а також інші організації (наукові або публічного сектору). Проєкти мають поєднувати освіту, науку та бізнес відповідно до підходу «трикутника знань» EIT, сприяти розвитку стартапів, підготовці фахівців із підприємницькими компетентностями та трансформації університетів у центри інноваційного розвитку регіонів. Загальний бюджет конкурсу становить близько 70 млн євро (35-40 проєктів до фінансування). Максимальний обсяг фінансування одного проєкту - до 2 млн євро. Тривалість реалізації - 24 місяці (з вересня 2026 до 2028 року). Міністерство освіти і науки України розглядає участь українських закладів вищої освіти у подібних європейських ініціативах як важливий інструмент інтеграції української науки та освіти до Європейського дослідницького й інноваційного просторів, розвитку університетських інноваційних екосистем і посилення зв’язку між дослідженнями та економікою. Заявку на участь у Конкурсі можна подати до 4 березня 2026 року.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/IyxAI, https://qrpage.net/qr/fcYUG, https://qrpage.net/qr/uRU8O

СТРАТЕГІЯ WHITE PAPER ЗМІНЮЄ РОЛЬ УНІВЕРСИТЕТІВ У БРИТАНІЇ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю «План освіти після 16 років — не рецепт для домінування Russell Group…». У ній аналізується реакція міністра науки Великої Британії Патріка Валанcа на критичні застереження щодо нового урядового підходу до фінансування досліджень і ролі освіти. Тема стала надзвичайно актуальною після публікації «White Paper» — урядового документу, що пропонує зосередити ресурси на «робили менше, але краще», тобто посилювати пріоритетні напрями, де університети мають сильні позиції, і стимулювати частину закладів усе більше орієнтуватися на викладацьку діяльність. Скептики стверджують, що такий підхід може змістити фінансування в бік невеликої кількості великих дослідницьких університетів (особливо тих, що входять до Russell Group), а іншим залишити роль «лише викладачів» без будь-якої дослідницької активності. Валанc категорично відкидає ці побоювання як «дуже дивні» і пояснює, що White Paper не забороняє університетам виконувати дослідження, а радше визнає реалії: не кожен заклад може бути «усім і одразу» у кожному напрямі. Університетам пропонується зосередитися на тих сферах, де вони мають явні сильні сторони. При цьому студенти повинні мати можливість у межах свого курсу підтримувати контакт із науково активними викладачами, навіть якщо інші дисципліни викладаються «лише» педагогами. Крім того, Валанc пропонує розглядати можливість колаборації між університетами у регіонах, коли кілька закладів спільно забезпечують дослідницьке та викладацьке покриття всіх необхідних сфер. Це, на його думку, дозволить уникнути перевантаження ресурсів і забезпечити якісну науково-навчальну пропозицію без необхідності, щоб кожен університет був одночасно і дослідницьким, і викладацьким центром у всіх предметних областях. Міністр також пояснив, що пріоритети уряду передбачають не лише перерозподіл грошей у бік великих грантів, а й забезпечення початкового фінансування для дослідників на початку їхньої кар’єри, підтримку міждисциплінарних проєктів, які об’єднують ресурси декількох університетів для вирішення великих проблем. Це має поєднувати інтереси фундаментальних досліджень, прикладних наукових розробок і практичних завдань, важливих для національної стратегії. Очікується, що новий підхід до освіти і дослідницького фінансування зробить систему більш сфокусованою та ефективною, зосередженою на якості, а не на кількості, забезпечить баланс і допоможе зберегти можливості для всіх університетів, водночас підтримуючи високу якість викладання та наукової діяльності.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/0t3rh

ОЕСР: РЕФОРМУВАННЯ ПОЛІТИКИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я В ЄС

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Тенденції реформування політики охорони здоров'я в ЄС». У ньому зазначається, що системи охорони здоров'я країн Європейського Союзу продовжують стикатися з масштабними проблемами в умовах нових викликів. Епідеміологічні та демографічні зрушення, зростання витрат на оборону та клімат, зростаюча економічна нерівність, а також швидкі технологічні зміни створюють значний тиск на європейські системи соціального забезпечення. Без належної адаптації й трансформації цей тиск ризикує ще більше поглибити нерівність у сфері охорони здоров'я та підірвати стійкість медичної допомоги. Зміцнення ефективності, доступності та стійкості систем охорони здоров'я стає нагальним завданням. Ініціатива «Стан здоров'я в ЄС», що фінансується в рамках програми EU4Health, продовжує бути ключовим джерелом інформації для політиків, дослідників та громадян по всій Європі. У звіті висвітлюються профілі охорони здоров’я країн ЄС, Ісландії та Норвегії у контексті чотирьох міжгалузевих тем: посилення первинної профілактики неінфекційних захворювань; зміцнення первинної медичної допомоги; прискорення впровадження цифрових рішень у сфері охорони здоров'я; сприяння доступності фармацевтичних препаратів та інновацій.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/5Ubhl, https://qrpage.net/qr/SJrsd, https://doi.org/10.1787/1f6a8e9a-en

МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ У ГАЛУЗІ ДОСЛІДЖЕНЬ ДЛЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ

14 січня 2026 року відбудеться вебінар «Використання міжнародної співпраці у галузі досліджень та інновацій для підвищення конкурентоспроможності: як ЄС та партнери можуть максимізувати цінність програми «Горизонт Європа» та Європейського фонду конкурентоспроможності?». Захід стане площадкою для обговорення ключових положень наступної програми «Горизонт Європа» (РП10) та її зв’язків із Європейським фондом конкурентоспроможності, щоб визначати майбутні рамки міжнародної співпраці та поглибити довгострокові взаємовигідні партнерські відносини між ЄС та його глобальними партнерами. Планується розглянути наступні питання: як міжнародна співпраця підтримує конкурентоспроможність; якою є стратегічна цінність різноманітних партнерств; політичні умови, необхідні, щоб 10-та Рамкова програма та Європейський фонд розвитку приносили максимальну взаємну вигоду як для ЄС, так і для країн-партнерів. Організатор - Європейська асоціація університетів.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/j0ZkP, https://qrpage.net/qr/WQHNE

ДОСТУП ДО ПЛАТФОРМИ ЗІ СТВОРЕННЯ ВІДЕОКОНТЕНТУ

Міністерство освіти і науки України інформує про надання українським закладам освіти безоплатного доступу до платформи зі створення відеоконтенту з використанням технологій штучного інтелекту. Ініціатива реалізується в межах співпраці МОН з компанією Colossyan та спрямована на підтримку освітнього процесу. Colossyan являє собою платформу для створення відео на основі інструментів штучного інтелекту безпосередньо з тексту. Педагоги матимуть можливість перетворювати наявні конспекти, презентації та методичні матеріали на відеоуроки, таким чином скорочувати витрати часу на підготовку навчального контенту та навантаження, гнучко трансформувати текстові навчальні матеріали у відеоформат, більш ефективно організовувати освітній процес без втрати якості та змісту, підтримувати асинхронне навчання та повторне використання матеріалів, що є особливо важливим в умовах перебоїв з електропостачанням та нестабільного доступу до зв’язку. Учні й студенти можуть повертатися до відеоуроків у зручний для себе час, а заклади освіти - забезпечувати безперервність навчання навіть за складних обставин.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/mL4N, https://qrpage.net/qr/D6LYI

УХВАЛЕНО ЗАКОН «ПРО АКАДЕМІЧНУ ДОБРОЧЕСНІСТЬ

Верховна Рада України ухвалила у другому читанні законопроєкт №10392 «Про академічну доброчесність». Документ формує єдині правила академічної доброчесності в системі освіти та науки - від загальної середньої до вищої освіти, наукових досліджень, експертизи та присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань. У ньому сформульовані цінності, принципи та правила академічної доброчесності, визначаються види порушень, процедури їх розгляду, механізми реагування та санкції, а також чітко розмежовується відповідальність осіб та інституцій. Закон надає єдине визначення академічної доброчесності та зосереджує зусилля усіх учасників освітнього і дослідницького процесу на підвищення довіри до отриманих результатів, поваги до результатів інтелектуальної праці інших осіб, забезпечення персональної відповідальності. Він створює правові передумови для підвищення якості освіти і науки, утвердження етичних стандартів в академічному середовищі та зміцнення довіри у суспільстві. Його прийняття матиме важливе значення для утвердження культури академічної доброчесності відповідно до європейських стандартів у закладах освіти, наукових установах та в суспільстві в цілому.

Детальніше: https://www.rada.gov.ua/news/razom/269207.html, https://qrpage.net/qr/344fh