ПОЗАЧЕРГОВА ДЕРЖАВНА АТЕСТАЦІЯ НАУКОВИХ УСТАНОВ І ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Міністерство освіти і науки України оголосило про старт позачергової державної атестації наукових установ та закладів вищої освіти в частині провадження ними наукової (науково-технічної) діяльності. Атестація відбуватиметься у межах графіку, затвердженого наказом МОН від 28 листопада 2024 року № 1675 та охопить шість наукових напрямів: аграрно-ветеринарний, біомедичний, гуманітарно-мистецький, інженерно-технологічний, природничо-математичний, суспільний. Участь у першій хвилі атестації можуть взяти наукові установи та заклади вищої освіти, які станом на грудень 2025 року потребують проходження державної атестації, але не брали участі у черговій (базовій) державній атестації, що проводилася МОН у 2024-2025 роках. У межах першої хвилі позачергової атестації визначено такі звітні періоди: 2019-2023 роки – для аграрно-ветеринарного та суспільного напрямів; 2020-2024 роки – для біомедичного, гуманітарно-мистецького, інженерно-технологічного та природничо-математичного напрямів. Атестація проводиться відповідно до «Методики оцінювання ефективності наукової (науково-технічної) діяльності наукових установ та закладів вищої освіти», затвердженої наказом МОН від 21 жовтня 2024 року № 1485 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20 листопада 2024 року). Перша хвиля позачергової атестації розпочнеться 11 грудня 2025 року. Подання документів здійснюватиметься через профільний модуль «Державна атестація» Національної електронної науково-інформаційної системи URIS. Заявку на участь в атестації можна подати до 12 січня 2026 року.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/Uga4w, https://nauka.gov.ua/information/atestat/, https://qrpage.net/qr/Zzpdi, https://qrpage.net/qr/TwObj
Міністерство освіти і науки України оголосило про старт позачергової державної атестації наукових установ та закладів вищої освіти в частині провадження ними наукової (науково-технічної) діяльності. Атестація відбуватиметься у межах графіку, затвердженого наказом МОН від 28 листопада 2024 року № 1675 та охопить шість наукових напрямів: аграрно-ветеринарний, біомедичний, гуманітарно-мистецький, інженерно-технологічний, природничо-математичний, суспільний. Участь у першій хвилі атестації можуть взяти наукові установи та заклади вищої освіти, які станом на грудень 2025 року потребують проходження державної атестації, але не брали участі у черговій (базовій) державній атестації, що проводилася МОН у 2024-2025 роках. У межах першої хвилі позачергової атестації визначено такі звітні періоди: 2019-2023 роки – для аграрно-ветеринарного та суспільного напрямів; 2020-2024 роки – для біомедичного, гуманітарно-мистецького, інженерно-технологічного та природничо-математичного напрямів. Атестація проводиться відповідно до «Методики оцінювання ефективності наукової (науково-технічної) діяльності наукових установ та закладів вищої освіти», затвердженої наказом МОН від 21 жовтня 2024 року № 1485 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20 листопада 2024 року). Перша хвиля позачергової атестації розпочнеться 11 грудня 2025 року. Подання документів здійснюватиметься через профільний модуль «Державна атестація» Національної електронної науково-інформаційної системи URIS. Заявку на участь в атестації можна подати до 12 січня 2026 року.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/Uga4w, https://nauka.gov.ua/information/atestat/, https://qrpage.net/qr/Zzpdi, https://qrpage.net/qr/TwObj
👍2
ІНКЛЮЗИВНИЙ ДИЗАЙН: УНІВЕРСАЛЬНИЙ ПІДХІД ДО ОНЛАЙН-НАВЧАННЯ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю «Готуйте навчальні онлайн-матеріали так, щоб вони підходили усім». У ній автори з Сінгапурського технологічного інституту діляться практичними порадами щодо створення цифрових навчальних ресурсів із урахуванням різноманітних способів навчання, стилів сприйняття інформації та особливостей потреб студентів, щоб зробити онлайн-освіту дійсно доступною та ефективною для широкої аудиторії. Університетське онлайн-навчання вже давно перестало бути одноформатним: деякі студенти працюють за чітким розкладом у відокремленому просторі, інші — навчаються динамічно, у різних часових поясах або навпаки, мають обмежений доступ до освітніх ресурсів. Щоб урахувати таку різноманітність, дизайн навчальних матеріалів має бути гнучким і адаптованим, поєднуючи текст, відео, зображення й інтерактивні елементи — усе в одному інтегрованому інтерфейсі. Такий підхід дозволяє студентам обирати формат, що найкраще відповідає їхнім потребам і не обмежує їх одним фіксованим способом сприйняття інформації. Автори рекомендують використовувати інтерактивні веб-сторінки, в яких поєднано різні формати контенту, а також інтегровані елементи від сторонніх сервісів, наприклад інтерактивні панелі або вікторини. Такі сторінки дають змогу студентам самостійно обирати, чи дивитись відео, читати текст, переглядати зображення чи взаємодіяти з інструментами симуляції. Це відповідає принципам універсального дизайну навчання, спрямованим на підтримку різних стилів навчання. У статті також йдеться про практичні аспекти упровадження таких рішень: від використання редакторів у системах управління навчанням до розроблення власних шаблонів і компонент із мінімальною потребою в програмуванні, що дозволяє академічному персоналу створювати адаптивний контент навіть без глибоких технічних навичок. Дизайн навчального модулю має враховувати не лише технічні вимоги, а й принципи педагогіки, зокрема - структурування матеріалу так, щоб підтримувати залучення студентів і досягнення високих навчальних результатів. Не можна нехтувати і зворотнім зв’язком та аналітикою: застосування специфікації Experience API дозволяє відстежувати взаємодію студентів з контентом на різних пристроях та в різних форматах, аналізувати, коли увага знижується й коригувати дизайн навчальних матеріалів на основі реальних даних. Такий підхід сприяє підвищенню якості навчання та кращому розумінню потреб аудиторії. Адаптивний і продуманий дизайн онлайн-матеріалів дозволяє університетам створювати інклюзивне й мотивуюче навчальне середовище, яке підтримує студентів із різними стилями навчання і роблячи освітній процес більш доступним та ефективним для всіх.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/bAxZf
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю «Готуйте навчальні онлайн-матеріали так, щоб вони підходили усім». У ній автори з Сінгапурського технологічного інституту діляться практичними порадами щодо створення цифрових навчальних ресурсів із урахуванням різноманітних способів навчання, стилів сприйняття інформації та особливостей потреб студентів, щоб зробити онлайн-освіту дійсно доступною та ефективною для широкої аудиторії. Університетське онлайн-навчання вже давно перестало бути одноформатним: деякі студенти працюють за чітким розкладом у відокремленому просторі, інші — навчаються динамічно, у різних часових поясах або навпаки, мають обмежений доступ до освітніх ресурсів. Щоб урахувати таку різноманітність, дизайн навчальних матеріалів має бути гнучким і адаптованим, поєднуючи текст, відео, зображення й інтерактивні елементи — усе в одному інтегрованому інтерфейсі. Такий підхід дозволяє студентам обирати формат, що найкраще відповідає їхнім потребам і не обмежує їх одним фіксованим способом сприйняття інформації. Автори рекомендують використовувати інтерактивні веб-сторінки, в яких поєднано різні формати контенту, а також інтегровані елементи від сторонніх сервісів, наприклад інтерактивні панелі або вікторини. Такі сторінки дають змогу студентам самостійно обирати, чи дивитись відео, читати текст, переглядати зображення чи взаємодіяти з інструментами симуляції. Це відповідає принципам універсального дизайну навчання, спрямованим на підтримку різних стилів навчання. У статті також йдеться про практичні аспекти упровадження таких рішень: від використання редакторів у системах управління навчанням до розроблення власних шаблонів і компонент із мінімальною потребою в програмуванні, що дозволяє академічному персоналу створювати адаптивний контент навіть без глибоких технічних навичок. Дизайн навчального модулю має враховувати не лише технічні вимоги, а й принципи педагогіки, зокрема - структурування матеріалу так, щоб підтримувати залучення студентів і досягнення високих навчальних результатів. Не можна нехтувати і зворотнім зв’язком та аналітикою: застосування специфікації Experience API дозволяє відстежувати взаємодію студентів з контентом на різних пристроях та в різних форматах, аналізувати, коли увага знижується й коригувати дизайн навчальних матеріалів на основі реальних даних. Такий підхід сприяє підвищенню якості навчання та кращому розумінню потреб аудиторії. Адаптивний і продуманий дизайн онлайн-матеріалів дозволяє університетам створювати інклюзивне й мотивуюче навчальне середовище, яке підтримує студентів із різними стилями навчання і роблячи освітній процес більш доступним та ефективним для всіх.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/bAxZf
👍1
ОЕСР: ОЦІНКА ВІДПОВІДНОСТІ ФІНАНСУВАННЯ НДДКР СУСПІЛЬНИМ ЦІЛЯМ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Оцінка відповідності фінансування ДіР суспільним цілям: аналітика за новими джерелами даних та методами із застосуванням штучного інтелекту» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості». У ньому зазначається, що традиційно питання про розмір внеску державних інвестицій у дослідження та розробки в країнах ОЕСР розглядалося виключно крізь призму встановлених класифікацій на високому рівні агрегації. Наявна статистика, хоча й забезпечує всебічну картину, залишає без відповіді ряд питань актуальності фінансування для досягнення конкретних суспільних цілей, що постійно змінюються. ОЕСР розробила аналітичну інфраструктуру Fundstat для роботи з адміністративними мікроданими ДіР та інструментами штучного інтелекту в рамках аналізу кількісних та якісних даних у поєднанні з традиційними методами дослідження. У документі представлено глибокий погляд на Fundstat та інструменти, які можуть допомогти коректно визначати спрямованість та актуальність фінансування ДіР, оцінювати релевантність державного фінансування досліджень і розробок для досягнення суспільних цілей. Новий підхід базується на методах машинного навчання для описів діяльності у галузі досліджень і розробок на основі даних самооцінювання дослідників щодо релевантності їхньої діяльності для досягнення Цілей сталого розвитку. Застосована до описів дослідницьких проектів у базі даних Fundstat ОЕСР модель показує, як фінансування, зокрема – в частині фундаментальних досліджень, сприяє досягненню суспільних цілей. Аналіз дозволяє порівнювати портфелі фінансування та надає докази взаємозалежності між суспільними цілями, яким слугує фінансування досліджень і розробок.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/dw5TW, https://qrpage.net/qr/ah8eU, https://doi.org/10.1787/bafcdc7b-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Оцінка відповідності фінансування ДіР суспільним цілям: аналітика за новими джерелами даних та методами із застосуванням штучного інтелекту» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості». У ньому зазначається, що традиційно питання про розмір внеску державних інвестицій у дослідження та розробки в країнах ОЕСР розглядалося виключно крізь призму встановлених класифікацій на високому рівні агрегації. Наявна статистика, хоча й забезпечує всебічну картину, залишає без відповіді ряд питань актуальності фінансування для досягнення конкретних суспільних цілей, що постійно змінюються. ОЕСР розробила аналітичну інфраструктуру Fundstat для роботи з адміністративними мікроданими ДіР та інструментами штучного інтелекту в рамках аналізу кількісних та якісних даних у поєднанні з традиційними методами дослідження. У документі представлено глибокий погляд на Fundstat та інструменти, які можуть допомогти коректно визначати спрямованість та актуальність фінансування ДіР, оцінювати релевантність державного фінансування досліджень і розробок для досягнення суспільних цілей. Новий підхід базується на методах машинного навчання для описів діяльності у галузі досліджень і розробок на основі даних самооцінювання дослідників щодо релевантності їхньої діяльності для досягнення Цілей сталого розвитку. Застосована до описів дослідницьких проектів у базі даних Fundstat ОЕСР модель показує, як фінансування, зокрема – в частині фундаментальних досліджень, сприяє досягненню суспільних цілей. Аналіз дозволяє порівнювати портфелі фінансування та надає докази взаємозалежності між суспільними цілями, яким слугує фінансування досліджень і розробок.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/dw5TW, https://qrpage.net/qr/ah8eU, https://doi.org/10.1787/bafcdc7b-en
👍2
МОДЕЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ І ПРИРОДНИЧІ НАУКИ
26 грудня 2025 року відбудеться чергове засідання міждисциплінарного загальноакадемічного семінару у галузі природничих наук «Актуальні питання фізико-хімічної та математичної біології». Захід стане площадкою для всебічного обговорення можливостей моделювання соціальних процесів у контексті природничих наук, схожих математичного апарату та процесів. Планується розглянути наступні питання: застосування сучасних експериментальних і теоретичних методів хімії, фізики й математики для розв’язання нагальних проблем сучасної біології; прогресуючий розвиток таких «перехресних» наук та наукових напрямів, як біофізична хімія, фізична біохімія, хімічна біофізика, біохімічна фізика, фізико-хімічна біологія, фізика живого, математична біофізика, теоретична біологія, біоінформатика, загальна теорія систем, біомедицина, штучний інтелект в біології та медицині тощо. Організатор - Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/7HTZh, https://qrpage.net/qr/MDbgF
26 грудня 2025 року відбудеться чергове засідання міждисциплінарного загальноакадемічного семінару у галузі природничих наук «Актуальні питання фізико-хімічної та математичної біології». Захід стане площадкою для всебічного обговорення можливостей моделювання соціальних процесів у контексті природничих наук, схожих математичного апарату та процесів. Планується розглянути наступні питання: застосування сучасних експериментальних і теоретичних методів хімії, фізики й математики для розв’язання нагальних проблем сучасної біології; прогресуючий розвиток таких «перехресних» наук та наукових напрямів, як біофізична хімія, фізична біохімія, хімічна біофізика, біохімічна фізика, фізико-хімічна біологія, фізика живого, математична біофізика, теоретична біологія, біоінформатика, загальна теорія систем, біомедицина, штучний інтелект в біології та медицині тощо. Організатор - Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/7HTZh, https://qrpage.net/qr/MDbgF
👍2
ПІДТРИМКА КАМПУСІВ ДОСКОНАЛОСТІ
Міністерство освіти і науки України оголосило про старт проєкту «Підтримка кампусів досконалості» (CampeX), який реалізується у межах спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку інвестиційного проєкту «Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів». Кампуси досконалості розглядаються як синергійні міждисциплінарні кластери академічних і дослідницьких підрозділів провідних університетів, що демонструють високу якість освіти, інновацій і наукових досліджень у спеціалізованих пріоритетних напрямах, роблять відчутний внесок у розвиток суспільства та мають потенціал до постійного вдосконалення й реагування на нові виклики. Взяти участь у конкурсі можуть державні заклади вищої освіти, що перебувають у сфері управління МОН, мають свою стратегію розвитку, узгоджену з цілями реформи вищої освіти, створюють умови для безпечного навчального та дослідницького середовища й реалізують акредитовані освітні програми за відповідними спеціальностями, відповідають національним та/або міжнародним стандартам забезпечення якості та вимогам безпеки. Інвестиції, отримані в рамках CampeX, мають бути спрямовані на довгострокове посилення спроможності ЗВО: ремонт і реконструкцію будівель та навчального середовища, енергомодернізацію, закупівлю наукового й навчального обладнання та матеріалів, ІТ- і мережевого обладнання, спеціалізованого програмного забезпечення, міжнародну сертифікацію та акредитацію, технічну допомогу, спеціальні тренінги й конференції, відрядження та управління проєктом. Співпраця відбуватиметься на основі партнерських угод між МОН і закладами вищої освіти, у яких будуть чітко визначені зобов’язання щодо досягнення ключових показників ефективності кампусів досконалості, умовами надання інвестицій та розподілом відповідальності сторін. Подати заявку на конкурс можна до 1 січня 2026 року.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/Uf2KV, https://qrpage.net/qr/tySqP
Міністерство освіти і науки України оголосило про старт проєкту «Підтримка кампусів досконалості» (CampeX), який реалізується у межах спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку інвестиційного проєкту «Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів». Кампуси досконалості розглядаються як синергійні міждисциплінарні кластери академічних і дослідницьких підрозділів провідних університетів, що демонструють високу якість освіти, інновацій і наукових досліджень у спеціалізованих пріоритетних напрямах, роблять відчутний внесок у розвиток суспільства та мають потенціал до постійного вдосконалення й реагування на нові виклики. Взяти участь у конкурсі можуть державні заклади вищої освіти, що перебувають у сфері управління МОН, мають свою стратегію розвитку, узгоджену з цілями реформи вищої освіти, створюють умови для безпечного навчального та дослідницького середовища й реалізують акредитовані освітні програми за відповідними спеціальностями, відповідають національним та/або міжнародним стандартам забезпечення якості та вимогам безпеки. Інвестиції, отримані в рамках CampeX, мають бути спрямовані на довгострокове посилення спроможності ЗВО: ремонт і реконструкцію будівель та навчального середовища, енергомодернізацію, закупівлю наукового й навчального обладнання та матеріалів, ІТ- і мережевого обладнання, спеціалізованого програмного забезпечення, міжнародну сертифікацію та акредитацію, технічну допомогу, спеціальні тренінги й конференції, відрядження та управління проєктом. Співпраця відбуватиметься на основі партнерських угод між МОН і закладами вищої освіти, у яких будуть чітко визначені зобов’язання щодо досягнення ключових показників ефективності кампусів досконалості, умовами надання інвестицій та розподілом відповідальності сторін. Подати заявку на конкурс можна до 1 січня 2026 року.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/Uf2KV, https://qrpage.net/qr/tySqP
👍1
УНІВЕРСИТЕТ КАЛІФОРНІЇ ПЕРШИМ У СВІТІ ВПРОВАДИВ CHATGPT В УСІ СВОЇ СИСТЕМИ
Каліфорнійський університет разом з рядом провідних світових технологічних компаній (зокрема - Adobe, Alphabet /Google, AWS IBM, Instructure, Intel, LinkedIn, Microsoft, NVIDIA, OpenAI) та офісом губернатора Каліфорнії у 2025 році започаткували державно-приватну ініціативу з використання інструментів штучного інтелекту для створення нової моделі вищої освіти. Наразі OpenAI та Каліфорнійський державний університет забезпечили доступ понад 460 тис. студентів та понад 63 тис. співробітників і викладачів до ChatGPT Edu - версії ChatGPT, адаптованої для використання у навчальних закладах. Широкий доступ до ChatGPT дозволив студентам інтегрувати штучний інтелект у своє навчання, а викладачам надав можливість використовувати його для оптимізації адміністративних завдань, вивільняючи час для викладання та досліджень. Ця ініціатива покращить досвід CSU та надасть студентам необхідні навички у сфері штучного інтелекту для досягнення успіху в умовах дедалі більшої грамотності в галузі штучного інтелекту та сприятиме кращому працевлаштуванню. Ця стратегія дозволить упровадити трансформаційні методи навчання, сприяти новаторським дослідженням та вирішувати ключові проблеми використання штучного інтелекту в академічному середовищі, при підготовці кадрів, програмах стажування.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/S1ICa
Каліфорнійський університет разом з рядом провідних світових технологічних компаній (зокрема - Adobe, Alphabet /Google, AWS IBM, Instructure, Intel, LinkedIn, Microsoft, NVIDIA, OpenAI) та офісом губернатора Каліфорнії у 2025 році започаткували державно-приватну ініціативу з використання інструментів штучного інтелекту для створення нової моделі вищої освіти. Наразі OpenAI та Каліфорнійський державний університет забезпечили доступ понад 460 тис. студентів та понад 63 тис. співробітників і викладачів до ChatGPT Edu - версії ChatGPT, адаптованої для використання у навчальних закладах. Широкий доступ до ChatGPT дозволив студентам інтегрувати штучний інтелект у своє навчання, а викладачам надав можливість використовувати його для оптимізації адміністративних завдань, вивільняючи час для викладання та досліджень. Ця ініціатива покращить досвід CSU та надасть студентам необхідні навички у сфері штучного інтелекту для досягнення успіху в умовах дедалі більшої грамотності в галузі штучного інтелекту та сприятиме кращому працевлаштуванню. Ця стратегія дозволить упровадити трансформаційні методи навчання, сприяти новаторським дослідженням та вирішувати ключові проблеми використання штучного інтелекту в академічному середовищі, при підготовці кадрів, програмах стажування.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/S1ICa
👍2
ШІ У ВИЩІЙ ОСВІТІ: ПРОЗОРІ ПРАВИЛА СПРИЯЮТЬ НАВЧАННЮ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джейн Квоніані «Чому чіткі настанови щодо ШI важливі для нейрорізноманітних студентів, і як робити це правильно». У ній автор, який має гарний досвід реалізації STEM-програми з інклюзії в Единбурзькому університеті, розглядає проблему різниці у вимогах щодо використання генеративного штучного інтелекту в освіті та пояснює, чому прозорі, послідовні й доступні вказівки мають важливе значення для студентів із нейрорізноманітністю, а також для всіх інших студентів. Поширення ШI у системі вищої освіти призвело до того, що студенти часто отримують суперечливі або нечіткі інструкції стосовно використання цих інструментів, що врешті-решт як і будь-яка інша невизначеність, може викликати психологічну тривогу, невпевненість і когнітивне перевантаження, особливо у нейрорізноманітних студентів (наприклад, з аутизмом чи синдромом дефіциту уваги та гіперактивності). Нечіткість формулювань, різні формати й місця розміщення правил щодо ГШІ на навчальних платформах можуть призвести до того, що студенти не знають, де шукати необхідну інформацію та як правильно її застосовувати, щоб не порушити академічні правила. Якщо вказівки щодо ГШI розкидані по різних каналах або подані неструктуровано, студенти витрачають зайву ментальну енергію на розшифровування правил замість зосередження на навчанні. Це не лише шкодить їхній успішності, а й поглиблює нерівність у навчальному процесі. Щоб уникнути таких проблем, університетам слід упроваджувати зрозумілі й доступні настанови, використовуючи принципи універсального дизайну для навчання. Це передбачає створення чітких, послідовних правил щодо ШI, розміщення їх у передбачуваному місці на навчальних платформах, а також однакову мову й структуру для всіх курсів. Акцент робиться не на контролі, а на довірі й підтримці студентів: роз’яснення дозволених і недозволених способів використання ГШI має бути простим для сприйняття і доповненим прикладами, щоб уникати абстрактності. Також необхідні безпечні канали для запитань і обговорення ситуацій, у яких студенти можуть анонімно ставити запитання й отримувати роз’яснення без страху неправильного тлумачення. Чіткі, доступні та послідовні настанови не лише сприятимуть підвищенню академічної впевненості нейрорізноманітних студентів, а й створюватимуть справедливі умови для всіх, знижуватимуть когнітивне навантаження, зменшуватимуть тривожність і забезпечуватимуть рівні можливості для успіху у цифровому навчальному середовищі.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/XJHOD
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джейн Квоніані «Чому чіткі настанови щодо ШI важливі для нейрорізноманітних студентів, і як робити це правильно». У ній автор, який має гарний досвід реалізації STEM-програми з інклюзії в Единбурзькому університеті, розглядає проблему різниці у вимогах щодо використання генеративного штучного інтелекту в освіті та пояснює, чому прозорі, послідовні й доступні вказівки мають важливе значення для студентів із нейрорізноманітністю, а також для всіх інших студентів. Поширення ШI у системі вищої освіти призвело до того, що студенти часто отримують суперечливі або нечіткі інструкції стосовно використання цих інструментів, що врешті-решт як і будь-яка інша невизначеність, може викликати психологічну тривогу, невпевненість і когнітивне перевантаження, особливо у нейрорізноманітних студентів (наприклад, з аутизмом чи синдромом дефіциту уваги та гіперактивності). Нечіткість формулювань, різні формати й місця розміщення правил щодо ГШІ на навчальних платформах можуть призвести до того, що студенти не знають, де шукати необхідну інформацію та як правильно її застосовувати, щоб не порушити академічні правила. Якщо вказівки щодо ГШI розкидані по різних каналах або подані неструктуровано, студенти витрачають зайву ментальну енергію на розшифровування правил замість зосередження на навчанні. Це не лише шкодить їхній успішності, а й поглиблює нерівність у навчальному процесі. Щоб уникнути таких проблем, університетам слід упроваджувати зрозумілі й доступні настанови, використовуючи принципи універсального дизайну для навчання. Це передбачає створення чітких, послідовних правил щодо ШI, розміщення їх у передбачуваному місці на навчальних платформах, а також однакову мову й структуру для всіх курсів. Акцент робиться не на контролі, а на довірі й підтримці студентів: роз’яснення дозволених і недозволених способів використання ГШI має бути простим для сприйняття і доповненим прикладами, щоб уникати абстрактності. Також необхідні безпечні канали для запитань і обговорення ситуацій, у яких студенти можуть анонімно ставити запитання й отримувати роз’яснення без страху неправильного тлумачення. Чіткі, доступні та послідовні настанови не лише сприятимуть підвищенню академічної впевненості нейрорізноманітних студентів, а й створюватимуть справедливі умови для всіх, знижуватимуть когнітивне навантаження, зменшуватимуть тривожність і забезпечуватимуть рівні можливості для успіху у цифровому навчальному середовищі.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/XJHOD
👍1
ОЕСР: ОЦІНКА ДЕРЖАВНИХ ВИТРАТ ТА ПОШУК МОЖЛИВОСТЕЙ ДЛЯ ЕКОНОМІЇ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Оцінка державних витрат у країнах ОЕСР та пошук можливостей для економії» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕCР». У ньому зазначається, що державні витрати в країнах ОЕСР у середньому становлять близько 40% ВВП, причому ці кошти спрямовуються на надання суспільних благ і послуг, трансферти й погашення боргів. Пандемія COVID-19 та енергетична криза посилили фіскальний тиск на країни ОЕСР, що призвело до погіршення бюджетного дефіциту та зростання рівня державного боргу тоді як існуючі фіскальні проблеми (фінансування пенсій для старіючого населення, потреба у витратах на оборону та витрати, пов'язані зі зміною клімату) - посилюються. Як досягти фіскальної консолідації в країнах ОЕСР таким чином, щоб це не підривало економічне зростання та соціальні цілі й забезпечити переорієнтацію витрат з урахуванням історично високого податкового навантаження у багатьох країнах. Оцінка ефективності державних витрат на основі аналізу взаємозв'язку між витратами та іншими ресурсами може бути основою для виявлення способів ефективного використання коштів. Фінляндія, Франція, Греція та Італія витрачають понад 14% ВВП на державні пенсії порівняно з середнім показником 8,5% серед 29-ти країн ОЕСР. Проведений експертами аналіз зосереджує увагу на демографічних відмінностях між названими трьома країнами та рештою країн ОЕСР, але вони не можуть пояснити таку велику різницю. У документі використовується класифікація функцій уряду COFOG для аналізу державних витрат за 13 ключовими категоріями витрат за період 1995-2019 років для 28-ми країн ОЕСР.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/kXkA6, https://qrpage.net/qr/2Bxui, https://doi.org/10.1787/0697f1d7-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Оцінка державних витрат у країнах ОЕСР та пошук можливостей для економії» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕCР». У ньому зазначається, що державні витрати в країнах ОЕСР у середньому становлять близько 40% ВВП, причому ці кошти спрямовуються на надання суспільних благ і послуг, трансферти й погашення боргів. Пандемія COVID-19 та енергетична криза посилили фіскальний тиск на країни ОЕСР, що призвело до погіршення бюджетного дефіциту та зростання рівня державного боргу тоді як існуючі фіскальні проблеми (фінансування пенсій для старіючого населення, потреба у витратах на оборону та витрати, пов'язані зі зміною клімату) - посилюються. Як досягти фіскальної консолідації в країнах ОЕСР таким чином, щоб це не підривало економічне зростання та соціальні цілі й забезпечити переорієнтацію витрат з урахуванням історично високого податкового навантаження у багатьох країнах. Оцінка ефективності державних витрат на основі аналізу взаємозв'язку між витратами та іншими ресурсами може бути основою для виявлення способів ефективного використання коштів. Фінляндія, Франція, Греція та Італія витрачають понад 14% ВВП на державні пенсії порівняно з середнім показником 8,5% серед 29-ти країн ОЕСР. Проведений експертами аналіз зосереджує увагу на демографічних відмінностях між названими трьома країнами та рештою країн ОЕСР, але вони не можуть пояснити таку велику різницю. У документі використовується класифікація функцій уряду COFOG для аналізу державних витрат за 13 ключовими категоріями витрат за період 1995-2019 років для 28-ми країн ОЕСР.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/kXkA6, https://qrpage.net/qr/2Bxui, https://doi.org/10.1787/0697f1d7-en
👍1
РЕТРАКЦІЇ ПУБЛІКАЦІЙ У КОНТЕКСТІ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ
29 січня 2026 року відбудеться вебінар «Інформація про ретракції публікацій - важливий елемент наукової доброчесності». Під час заходу планується обговорити наступні питання: що таке ретракція або відкликання статей; чому кількість ретракцій наукових публікацій зростає; як відкликання наукових публікацій впливає на достовірність досліджень; як Clarivate повідомляє про ретракції щоб дослідники могли швидко ідентифікувати відкликані публікації та підтримувати цільність своєї роботи продовж усього циклу досліджень. Організатор - Clarivate.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/ddn5T, https://qrpage.net/qr/KjOho
29 січня 2026 року відбудеться вебінар «Інформація про ретракції публікацій - важливий елемент наукової доброчесності». Під час заходу планується обговорити наступні питання: що таке ретракція або відкликання статей; чому кількість ретракцій наукових публікацій зростає; як відкликання наукових публікацій впливає на достовірність досліджень; як Clarivate повідомляє про ретракції щоб дослідники могли швидко ідентифікувати відкликані публікації та підтримувати цільність своєї роботи продовж усього циклу досліджень. Організатор - Clarivate.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/ddn5T, https://qrpage.net/qr/KjOho
👍1
БЕЗПЕКА ДОСЛІДЖЕНЬ ТА УНІВЕРСИТЕТИ
На сайті Європейської асоціації університетів опублікована стаття Серджіу-Матей Лукачі «Безпека досліджень та університети: склянка все ще наполовину повна?». У ній зазначається, що питання безпеки наукових досліджень займають важливе місце у політичному порядку денному Європейського Союзу, особливо після травневого 2024 року рішення міністрів держав-членів. Розглядаються чинники, заходи та виклики безпеки, які впливають на розвиток університетів як міжнародно-орієнтованих установ з широким колом партнерських відносин. Проблема безпеки та можливі наслідки бездіяльності для наукової співпраці насправді не нова, - завжди існували винятки у просторі відкритої науки, спричинені необхідністю збереження даних та комерційного захисту. Необхідно нарощувати потенціал європейської безпеки у галузі досліджень. Для цього можна використати досвід, накопичений країнами північно-західної Європи. Слід також напрацьовувати спільні ініціативи щодо безпеки досліджень та узгоджувати їх на загальноєвропейському рівні. У зв'язку з цим Єврокомісія оголосила про наступні кроки: створення Європейського центру експертизи з питань безпеки досліджень; створення платформи належної перевірки, яка допоможе дослідникам оцінити ризики міжнародної співпраці; формування нової методології перевірки стійкості дослідницьких організацій для використання усіма державами-членами. Дискусії щодо безпеки досліджень ведуться на високому рівні та в експертному середовищі, але їх значущість ще неоднозначно сприймається окремими дослідниками. Останні можуть добре розуміти, які ризики є поширеними у відповідних галузях, але за відсутності систематичного навчання та підвищення обізнаності (спричинених обмеженими ресурсами) залишається відкритим питання, чи можуть вони насправді проводити належну перевірку своїх проектів. Спонсори досліджень та урядові структури можуть зробити процес подання та відбору заявок більш вимогливим з точки зору аналізу можливих ризиків, але при цьому не перетворюватись на ще один адміністративний тягар. Наприкінці жовтня 2025 року Європейська Комісія та зацікавлені сторони з сектору досліджень та інновацій (включаючи EUA), організували першу Європейську флагманську конференцію з питань безпеки досліджень. У цьому заході взяли участь понад 500 осіб з Європи та інших країн, він став прекрасною можливістю для університетського сектору представити свої досягнення, обговорити цілі та виклики. EUA скликала конференцію на тему «Роль організацій-парасольок у безпеці досліджень: національні конференції ректорів як інтерфейси між урядами та університетами» за участю експертів з університетів Нідерландів, Фламандської міжуніверситетської ради та Німецької конференції ректорів.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/i5cCm
На сайті Європейської асоціації університетів опублікована стаття Серджіу-Матей Лукачі «Безпека досліджень та університети: склянка все ще наполовину повна?». У ній зазначається, що питання безпеки наукових досліджень займають важливе місце у політичному порядку денному Європейського Союзу, особливо після травневого 2024 року рішення міністрів держав-членів. Розглядаються чинники, заходи та виклики безпеки, які впливають на розвиток університетів як міжнародно-орієнтованих установ з широким колом партнерських відносин. Проблема безпеки та можливі наслідки бездіяльності для наукової співпраці насправді не нова, - завжди існували винятки у просторі відкритої науки, спричинені необхідністю збереження даних та комерційного захисту. Необхідно нарощувати потенціал європейської безпеки у галузі досліджень. Для цього можна використати досвід, накопичений країнами північно-західної Європи. Слід також напрацьовувати спільні ініціативи щодо безпеки досліджень та узгоджувати їх на загальноєвропейському рівні. У зв'язку з цим Єврокомісія оголосила про наступні кроки: створення Європейського центру експертизи з питань безпеки досліджень; створення платформи належної перевірки, яка допоможе дослідникам оцінити ризики міжнародної співпраці; формування нової методології перевірки стійкості дослідницьких організацій для використання усіма державами-членами. Дискусії щодо безпеки досліджень ведуться на високому рівні та в експертному середовищі, але їх значущість ще неоднозначно сприймається окремими дослідниками. Останні можуть добре розуміти, які ризики є поширеними у відповідних галузях, але за відсутності систематичного навчання та підвищення обізнаності (спричинених обмеженими ресурсами) залишається відкритим питання, чи можуть вони насправді проводити належну перевірку своїх проектів. Спонсори досліджень та урядові структури можуть зробити процес подання та відбору заявок більш вимогливим з точки зору аналізу можливих ризиків, але при цьому не перетворюватись на ще один адміністративний тягар. Наприкінці жовтня 2025 року Європейська Комісія та зацікавлені сторони з сектору досліджень та інновацій (включаючи EUA), організували першу Європейську флагманську конференцію з питань безпеки досліджень. У цьому заході взяли участь понад 500 осіб з Європи та інших країн, він став прекрасною можливістю для університетського сектору представити свої досягнення, обговорити цілі та виклики. EUA скликала конференцію на тему «Роль організацій-парасольок у безпеці досліджень: національні конференції ректорів як інтерфейси між урядами та університетами» за участю експертів з університетів Нідерландів, Фламандської міжуніверситетської ради та Німецької конференції ректорів.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/i5cCm
👍1
РОЗУМНІ ТАБЛИЦІ EXCEL ТА GOOGLE SHEETS
17 грудня 2025 року відбудеться вебінар «Розумні таблиці: працюємо з даними в Excel та Google Sheets». Захід покликаний поінформувати слухачів про ефективну роботу з табличними матеріалами, які автоматично підлаштовуються під нові дані, оновлюють розрахунки в реальному часі та формують точні стандартизовані звіти за допомогою Smart Tables в Excel та Google Sheets. Учасники дізнаються про функціонал розумних таблиць та чому їх варто створювати, як здійснювати форматування у Smart Tables для зручності та ефективного аналізу даних; як можна використовувати зрізи (Slicers) для фільтрації даних; як здійснити автоматизацію розрахунків без складних формул. Організатор – Prometheus.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/m4BOt
17 грудня 2025 року відбудеться вебінар «Розумні таблиці: працюємо з даними в Excel та Google Sheets». Захід покликаний поінформувати слухачів про ефективну роботу з табличними матеріалами, які автоматично підлаштовуються під нові дані, оновлюють розрахунки в реальному часі та формують точні стандартизовані звіти за допомогою Smart Tables в Excel та Google Sheets. Учасники дізнаються про функціонал розумних таблиць та чому їх варто створювати, як здійснювати форматування у Smart Tables для зручності та ефективного аналізу даних; як можна використовувати зрізи (Slicers) для фільтрації даних; як здійснити автоматизацію розрахунків без складних формул. Організатор – Prometheus.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/m4BOt
👍1