ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ УТВОРЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ІНКЛЮЗИВНО-РЕСУРСНИЙ ЦЕНТР»

Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання утворення та організації діяльності державної установи «Центральний інклюзивно-ресурсний центр». Документ підготовлений задля нормативного врегулювання практичних дій зі створення єдиної системи управління, методичного супроводу та моніторингу якості інклюзивного навчання. ним пропонується створити державну установу «Центральний інклюзивно-ресурсний центр» (ЦІРЦ) з віднесенням її до сфери управління МОН; внести зміни до Положення, затвердженого постановами Кабінету Міністрів України від 12 липня 2017 р. № 545 та від 22 серпня 2018 р. № 617; закріпити за ЦІРЦ функції з упровадження єдиних підходів до якості послуг, організації підвищення кваліфікації та супервізії фахівців, здійснення методичної та експертної підтримки (включно з розглядом складних випадків оцінки), а також аналізу звітності ІРЦ; встановити, що ІРЦ та центри підтримки інклюзивної освіти є підзвітними ЦІРЦ. Зауваження та пропозиції до зазначеного проєкту можна подати до 26 грудня 2025 року.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/6EJ0A, https://qrpage.net/qr/tuqDi

ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ В УНІВЕРСИТЕТАХ: ВІД ТЕХНОЛОГІЙ ДО РЕАЛЬНОГО ВПЛИВУ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю «Як університети можуть використати ШІ та цифрові інструменти для забезпечення впливу». У ній автори розглядають, яким чином заклади вищої освіти можуть не просто упроваджувати штучний інтелект у свою діяльність, а перетворювати цифрові технології на дієві інструменти для посилення навчання, наукової діяльності та суспільного впливу. Цифровізація не є механічним процесом додавання нових інструментів до усталених процесів, - вона впливає на саму природу навчання й наукової роботи. Цифрові технології дозволяють автоматизувати рутинні завдання, підсилювати персоналізовану підтримку студентів, оптимізувати дослідницькі процеси й розширювати доступ до освітніх ресурсів, особливо для тих, хто навчається або працює віддалено. Справжній ефект від цифрової трансформації з’являється, коли університети ставлять у центр перетворень саме людину (студента, викладача), а не просто «вмикають» новий інструмент. Технології мають допомагати людям глибше розуміти матеріал, ефективніше співпрацювати та творити нові знання, а не замінювати традиційні педагогічні підходи. Прикладами можуть слугувати використання цифрових рішень для автоматизації системи аналізу даних про навчання, які допомагають виявляти слабкі місця в програмах й адаптувати їх до потреб різних груп, або інтеграція ШІ до адміністративних процесів для зменшення поточного навантаження на викладачів, вивільнення ресурсів для викладання й наукової роботи. Технології сприяють більшій інклюзивності: студенти з різними потребами можуть користуватися адаптивними платформами, які підлаштовують освітній контент під індивідуальні стилі навчання. Також успішне використання ШІ та різноманітних цифрових інструментів потребує посиленої уваги до етики, справедливості та безпеки даних. Тому університетам важливо не лише впроваджувати інструменти, а й розробляти політики їх відповідального використання. Цифрові та ШІ-технології мають величезний потенціал для освіти, досліджень і наукових обмінів, але цей потенціал розкриється на повну силу лише за умови, що цифрові рішення поєднуються з чіткою стратегією, підпорядковуються освітній меті та мають «людську» складову інновацій.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/RQEBV

ОЕСР: РИНОК МІКРОСХЕМ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Ринок мікросхем: географічне розподілення потужностей з виробництва кремнієвих пластин» із серії «Документи ОЕСР з науково-технічної та промислової політики». У ньому зазначається, що підвищення стійкості ланцюга створення вартості напівпровідників вимагає кращих та більш детальних даних для того, щоб політики могли своєчасно виявляти залежності й вузькі місця та краще реагувати на потенційні збої у цьому сегменті. У документі проводиться картування глобальних потужностей з виробництва напівпровідникових пластин, щільності технологічних вузлів, технологій виробництва та бізнес-моделей на основі нової бази даних ОЕСР, яка гармонізує інформацію про світові потужності з виробництва напівпровідникових пластин, спираючись на таксономію напівпровідників, розроблену у 2024 році. Представлений аналіз, заснований на цій базі даних показує обмеженість можливостей взаємозамінності виробництва, що створює вузькі місця, які можуть посилювати вплив збоїв у поставках та обмежувати вжиття заходів щодо їх усунення. Підвищення стійкості глобального ланцюжка створення вартості у напівпровідниковій галузі вимагатиме подальшої співпраці між країнами та спільної роботи над диверсифікацією з метою зниження системних ризиків.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/UMeot, https://qrpage.net/qr/0KjCW, https://doi.org/10.1787/02dbd028-en

ДЕТЕКЦІЯ ШІ ТА ОНОВЛЕНИЙ ІНТЕРФЕЙС STRIKEPLAGIARISM.COM

18 грудня 2025 року відбудеться вебінар «Детекція ШІ та оновлений інтерфейс StrikePlagiarism». Захід покликаний продемонструвати широкі можливості практичного використання ШІ в освіті та його підтримку академічної доброчесності. Планується обговорити наступні питання: приклади застосування ШІ в академічному процесі; реальні кейси та сценарії використання ШІ в освіті; як ШІ може допомагати і одночасно створювати ризики для академічної доброчесності; досвід європейських університетів щодо інтеграції ШІ; як окремі університети Європи упроваджують політики академічної чесності в умовах активного використання ШІ; приклади інституційних рішень і найкращих практик; процедури протидії зловживанням ШІ; інструменти та підходи, які використовують сучасні освітні інституції; останні оновлення інтерфейсу системи StrikePlagiarism.com - нове меню та оновлена панель адміністратора; створення та використання структурованих критеріїв оцінювання; інші покращення, які спрощують роботу з антиплагіатною системою; практичні рекомендації для викладачів, адміністраторів та студентів щодо запобігання академічним порушенням у контексті активного використання ШІ. Організатор – ТОВ «Плагіат».

Детальніше: https://t.me/StrikePlagiarism_Ukr/274

РІШЕННЯ АТЕСТАЦІЙНОЇ КОЛЕГІЇ МОН

11 грудня 2025 року відбулось чергове засідання атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України. Було прийнято низку рішень, пов’язаних з кар’єрним розвитком українських дослідників - від захисту дисертації до публікаційної активності та присвоєння вчених звань. Зокрема, затверджено рішення про присудження 138 наукових ступенів і присвоєння 558 учених звань. На підставі рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти одну особу позбавлено наукового ступеня через встановлений у визначеному законом порядку академічний плагіат. Призначене проведення додаткової експертизи на предмет виявлення текстових запозичень без посилання на джерело. Утворено докторські ради на новий термін та внесено часткові зміни до складу чинних рад з урахуванням результатів державної атестації. Оновлено «Перелік наукових фахових видань України», у т.ч. 5 вітчизняних видань переведено до категорії «А» у зв’язку з їх індексацією у міжнародних науковометричних базах даних (Scopus і WoS) та 11 видань переведено з категорії «А» до «Б», 13 видань вилучено з «Переліку…». Це дозволить підтримувати високі стандарти публікаційного середовища й стимулювати міжнародну видимість та якість досліджень українських учених. Наказ МОН від 11.12.2025 № 1618 «Про затвердження рішень атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України від 11.12.2025 щодо присвоєння вчених звань та присудження наукових ступенів» доступний на офіційному сайті Міністерства освіти і науки України.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/5bTft, https://qrpage.net/qr/pGC1h

ЕКОСИСТЕМА ПОСЛУГ ШІ В МЕРЕЖІ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЦИФРОВИХ ІННОВАЦІЙНИХ ХАБІВ

17 грудня 2025 року відбудеться вебінар «Екосистема послуг ШІ у мережі європейських цифрових інноваційних хабів». Захід покликаний поінформувати слухачів про особливості сучасної європейської політики у сфері ШІ та інфраструктуру для її реалізації. Планується обговорити наступні питання: мережа європейських цифрових інноваційних хабів, до якої приєдналася Україна в 2024 році; послуги цифрових інноваційних хабів у сфері ШІ на локальному рівні з забезпеченням віддаленого доступу до європейської екосистеми технологій ШІ. Організатор – Український інститут науково-технічної експертизи та інформації.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/fC6Da, http://webinar.ukrintei.ua/

ЗАТВЕРДЖЕНО ТИПОВУ ОСВІТНЮ ПРОГРАМУ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ІЗ БЕЗБАР’ЄРНОСТІ

Міністерство розвитку громад та територій України затвердило «Типову освітню програму підвищення кваліфікації «Фахівець із безбар’єрності»». Це має збільшити кількість підготовлених фахівців у сфері доступності, які зможуть кваліфіковано проводити якісну оцінку безбар’єрності різних типів будівель і споруд й сформувати базис для запуску нової спеціалізованої підготовки у закладах вищої освіти починаючи з 2026 року. Програма розроблена у співпраці з провідними профільними університетами країни та погоджена Міністерством освіти і науки. Вона визначає єдині стандарти відповідних освітніх програм із підвищення кваліфікації. Програма складається з п’яти навчальних модулів, які охоплюють усі ключові аспекти фізичної безбар’єрності: теоретична частина (законодавча складова, основні положення державної політики зі створення безбар’єрного простору в Україні, міжнародний досвід); практична частина (моніторинг та оцінка ступеня фізичної безбар’єрності об'єктів урбанізованого середовища - транспортної інфраструктури, вулично-дорожньої мережі, об’єктів благоустрою тощо); підготовка звітів (підготовка звітів обстеження та надання фахових рекомендацій щодо забезпечення фізичної безбар’єрності об’єкта). Пройти відповідне навчання зможуть фахівці, які вже мають освітній рівень бакалавра за спеціальностями «Архітектура та містобудування» або «Будівництво та цивільна інженерія». Підтвердженням здобуття компетентності «Фахівець із безбар’єрності» стане сертифікат, виданий освітнім закладом за результатами підвищення кваліфікації.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/kqs9j, https://qrpage.net/qr/Ou1G9

ПОЗАЧЕРГОВА ДЕРЖАВНА АТЕСТАЦІЯ НАУКОВИХ УСТАНОВ І ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Міністерство освіти і науки України оголосило про старт позачергової державної атестації наукових установ та закладів вищої освіти в частині провадження ними наукової (науково-технічної) діяльності. Атестація відбуватиметься у межах графіку, затвердженого наказом МОН від 28 листопада 2024 року № 1675 та охопить шість наукових напрямів: аграрно-ветеринарний, біомедичний, гуманітарно-мистецький, інженерно-технологічний, природничо-математичний, суспільний. Участь у першій хвилі атестації можуть взяти наукові установи та заклади вищої освіти, які станом на грудень 2025 року потребують проходження державної атестації, але не брали участі у черговій (базовій) державній атестації, що проводилася МОН у 2024-2025 роках. У межах першої хвилі позачергової атестації визначено такі звітні періоди: 2019-2023 роки – для аграрно-ветеринарного та суспільного напрямів; 2020-2024 роки – для біомедичного, гуманітарно-мистецького, інженерно-технологічного та природничо-математичного напрямів. Атестація проводиться відповідно до «Методики оцінювання ефективності наукової (науково-технічної) діяльності наукових установ та закладів вищої освіти», затвердженої наказом МОН від 21 жовтня 2024 року № 1485 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20 листопада 2024 року). Перша хвиля позачергової атестації розпочнеться 11 грудня 2025 року. Подання документів здійснюватиметься через профільний модуль «Державна атестація» Національної електронної науково-інформаційної системи URIS. Заявку на участь в атестації можна подати до 12 січня 2026 року.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/Uga4w, https://nauka.gov.ua/information/atestat/, https://qrpage.net/qr/Zzpdi, https://qrpage.net/qr/TwObj

ІНКЛЮЗИВНИЙ ДИЗАЙН: УНІВЕРСАЛЬНИЙ ПІДХІД ДО ОНЛАЙН-НАВЧАННЯ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю «Готуйте навчальні онлайн-матеріали так, щоб вони підходили усім». У ній автори з Сінгапурського технологічного інституту діляться практичними порадами щодо створення цифрових навчальних ресурсів із урахуванням різноманітних способів навчання, стилів сприйняття інформації та особливостей потреб студентів, щоб зробити онлайн-освіту дійсно доступною та ефективною для широкої аудиторії. Університетське онлайн-навчання вже давно перестало бути одноформатним: деякі студенти працюють за чітким розкладом у відокремленому просторі, інші — навчаються динамічно, у різних часових поясах або навпаки, мають обмежений доступ до освітніх ресурсів. Щоб урахувати таку різноманітність, дизайн навчальних матеріалів має бути гнучким і адаптованим, поєднуючи текст, відео, зображення й інтерактивні елементи — усе в одному інтегрованому інтерфейсі. Такий підхід дозволяє студентам обирати формат, що найкраще відповідає їхнім потребам і не обмежує їх одним фіксованим способом сприйняття інформації. Автори рекомендують використовувати інтерактивні веб-сторінки, в яких поєднано різні формати контенту, а також інтегровані елементи від сторонніх сервісів, наприклад інтерактивні панелі або вікторини. Такі сторінки дають змогу студентам самостійно обирати, чи дивитись відео, читати текст, переглядати зображення чи взаємодіяти з інструментами симуляції. Це відповідає принципам універсального дизайну навчання, спрямованим на підтримку різних стилів навчання. У статті також йдеться про практичні аспекти упровадження таких рішень: від використання редакторів у системах управління навчанням до розроблення власних шаблонів і компонент із мінімальною потребою в програмуванні, що дозволяє академічному персоналу створювати адаптивний контент навіть без глибоких технічних навичок. Дизайн навчального модулю має враховувати не лише технічні вимоги, а й принципи педагогіки, зокрема - структурування матеріалу так, щоб підтримувати залучення студентів і досягнення високих навчальних результатів. Не можна нехтувати і зворотнім зв’язком та аналітикою: застосування специфікації Experience API дозволяє відстежувати взаємодію студентів з контентом на різних пристроях та в різних форматах, аналізувати, коли увага знижується й коригувати дизайн навчальних матеріалів на основі реальних даних. Такий підхід сприяє підвищенню якості навчання та кращому розумінню потреб аудиторії. Адаптивний і продуманий дизайн онлайн-матеріалів дозволяє університетам створювати інклюзивне й мотивуюче навчальне середовище, яке підтримує студентів із різними стилями навчання і роблячи освітній процес більш доступним та ефективним для всіх.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/bAxZf

ОЕСР: ОЦІНКА ВІДПОВІДНОСТІ ФІНАНСУВАННЯ НДДКР СУСПІЛЬНИМ ЦІЛЯМ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Оцінка відповідності фінансування ДіР суспільним цілям: аналітика за новими джерелами даних та методами із застосуванням штучного інтелекту» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості». У ньому зазначається, що традиційно питання про розмір внеску державних інвестицій у дослідження та розробки в країнах ОЕСР розглядалося виключно крізь призму встановлених класифікацій на високому рівні агрегації. Наявна статистика, хоча й забезпечує всебічну картину, залишає без відповіді ряд питань актуальності фінансування для досягнення конкретних суспільних цілей, що постійно змінюються. ОЕСР розробила аналітичну інфраструктуру Fundstat для роботи з адміністративними мікроданими ДіР та інструментами штучного інтелекту в рамках аналізу кількісних та якісних даних у поєднанні з традиційними методами дослідження. У документі представлено глибокий погляд на Fundstat та інструменти, які можуть допомогти коректно визначати спрямованість та актуальність фінансування ДіР, оцінювати релевантність державного фінансування досліджень і розробок для досягнення суспільних цілей. Новий підхід базується на методах машинного навчання для описів діяльності у галузі досліджень і розробок на основі даних самооцінювання дослідників щодо релевантності їхньої діяльності для досягнення Цілей сталого розвитку. Застосована до описів дослідницьких проектів у базі даних Fundstat ОЕСР модель показує, як фінансування, зокрема – в частині фундаментальних досліджень, сприяє досягненню суспільних цілей. Аналіз дозволяє порівнювати портфелі фінансування та надає докази взаємозалежності між суспільними цілями, яким слугує фінансування досліджень і розробок.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/dw5TW, https://qrpage.net/qr/ah8eU, https://doi.org/10.1787/bafcdc7b-en

МОДЕЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ І ПРИРОДНИЧІ НАУКИ

26 грудня 2025 року відбудеться чергове засідання міждисциплінарного загальноакадемічного семінару у галузі природничих наук «Актуальні питання фізико-хімічної та математичної біології». Захід стане площадкою для всебічного обговорення можливостей моделювання соціальних процесів у контексті природничих наук, схожих математичного апарату та процесів. Планується розглянути наступні питання: застосування сучасних експериментальних і теоретичних методів хімії, фізики й математики для розв’язання нагальних проблем сучасної біології; прогресуючий розвиток таких «перехресних» наук та наукових напрямів, як біофізична хімія, фізична біохімія, хімічна біофізика, біохімічна фізика, фізико-хімічна біологія, фізика живого, математична біофізика, теоретична біологія, біоінформатика, загальна теорія систем, біомедицина, штучний інтелект в біології та медицині тощо. Організатор - Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/7HTZh, https://qrpage.net/qr/MDbgF