UNIVERSITY INNOVATION DAY
4 грудня 2025 року в онлайн-форматі відбудеться фінальний захід університетських стартап-студій «University Innovation Day» у рамках проєкту «Seeds of Bravery: «Seeds of Bravery Startup Studios Final event: University Innovations in Ukraine — From Policy to Practice»». Захід має на меті підтримати українські університети у їхній діяльності з системного розвитку інновацій та власних стартап-команд. Відбудеться презентація сучасних підходів до підтримки університетських інновацій та розвитку мережі стартап-шкіл - інкубаторів -акселераторів; результатів роботи команди YEP Accelerator щодо реалізації дворічного пілоту університетських стартап-студій Seeds of Bravery у чотирьох університетах; практичних інструментів для роботи з командами у ЗВО; шляхів створення спін-офів в українському правовому та інституційному контексті; досвід Університету Аалто (Фінляндія) щодо побудови інноваційної екосистеми навколо університету. Подія є частиною Дорожньої карти розвитку мережі стартап-шкіл - інкубаторів - акселераторів. Організатори: МОН, Український фонд стартапів.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/yrIAU, https://luma.com/6mwx1gs3
4 грудня 2025 року в онлайн-форматі відбудеться фінальний захід університетських стартап-студій «University Innovation Day» у рамках проєкту «Seeds of Bravery: «Seeds of Bravery Startup Studios Final event: University Innovations in Ukraine — From Policy to Practice»». Захід має на меті підтримати українські університети у їхній діяльності з системного розвитку інновацій та власних стартап-команд. Відбудеться презентація сучасних підходів до підтримки університетських інновацій та розвитку мережі стартап-шкіл - інкубаторів -акселераторів; результатів роботи команди YEP Accelerator щодо реалізації дворічного пілоту університетських стартап-студій Seeds of Bravery у чотирьох університетах; практичних інструментів для роботи з командами у ЗВО; шляхів створення спін-офів в українському правовому та інституційному контексті; досвід Університету Аалто (Фінляндія) щодо побудови інноваційної екосистеми навколо університету. Подія є частиною Дорожньої карти розвитку мережі стартап-шкіл - інкубаторів - акселераторів. Організатори: МОН, Український фонд стартапів.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/yrIAU, https://luma.com/6mwx1gs3
👍1
КУРС НА ПІДПРИЄМНИЦТВО: УНІВЕРСИТЕТИ МАЮТЬ ГОТУВАТИ ЦИФРОВИХ НОВАТОРІВ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріса Сеувоу «За межами робочого дня: підготовка студентів як цифрових підприємців». У ній автор наголошує, що з огляду на стрімкі зміни, які відбуваються на ринку праці, університети вже не можуть готувати лише «найманих працівників» — вони повинні формувати нових підприємців і новаторів, здатних створювати цінність у цифровому світі. Багато випускників мають глибокі теоретичні знання, але не мають належної цифрової грамотності, підприємницької впевненості чи здатності адаптуватися в умовах, де стандартна робота з 9 до 5 вже не є нормою. Щоб університети відповідали новим викликам, потрібно змінити не лише зміст навчання, а й способи оцінювання та навчальні практики. Одним із запропонованих рішень є упровадження бізнес-симуляцій із підтримкою генеративного ШІ. Наприклад, замість традиційного есе студенти можуть розробляти проєкт цифрового бізнесу — створювати макет бренду, сайт, маркетингові матеріали, клієнтські профілі за допомогою ШІ, а потім захищати свою ідею у форматі живої презентації перед колегами. При цьому важливо, щоб студенти не просто «копіювали» відповіді, а критично аналізували, коригували й адаптували результати ШІ, демонструючи розуміння, де система помиляється або має обмеження. Ще один підхід — формат «fail-fast» (швидкої спроби): за умовами курсу студентам доручається за тиждень запустити простий онлайн-проект (наприклад, інтернет-магазин або соціальну кампанію), протестувати його роботу, забезпечити маркетинг, логістику, клієнтський досвід і відрефлектувати помилки. Мета цього не полягає у доведенні продукту до досконалості, вони таким чином мають зрозуміти, як працює цифровий бізнес, як реагувати на невдачі й швидко адаптуватися. Також автор описує, як групові проєкти з цифрового сторітелінгу (розроблення віртуального бренду, контенту для соцмереж, візуального стилю) допомагають студентам засвоїти навички роботи в команді, креативність, розуміння цифрового простору та ринку. Такий підхід наближає освіту до реальних умов праці, де важливі не лише знання, а й здатність створювати цінність, адаптуватися, комунікувати і швидко реагувати на зміни. Отже, настав час змінити парадигму – перейти від формального оцінювання знань до навчання через створення, експерименти й постійне удосконалення. Якщо університети приймуть цей виклик, вони зможуть забезпечити студентам не просто диплом, а надзвичайно цінні навички цифрової гнучкості, підприємливості та готовності будувати власний шлях у сучасному світі, де цінуються інновації, адаптивність і творчість.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/Bpqjg
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріса Сеувоу «За межами робочого дня: підготовка студентів як цифрових підприємців». У ній автор наголошує, що з огляду на стрімкі зміни, які відбуваються на ринку праці, університети вже не можуть готувати лише «найманих працівників» — вони повинні формувати нових підприємців і новаторів, здатних створювати цінність у цифровому світі. Багато випускників мають глибокі теоретичні знання, але не мають належної цифрової грамотності, підприємницької впевненості чи здатності адаптуватися в умовах, де стандартна робота з 9 до 5 вже не є нормою. Щоб університети відповідали новим викликам, потрібно змінити не лише зміст навчання, а й способи оцінювання та навчальні практики. Одним із запропонованих рішень є упровадження бізнес-симуляцій із підтримкою генеративного ШІ. Наприклад, замість традиційного есе студенти можуть розробляти проєкт цифрового бізнесу — створювати макет бренду, сайт, маркетингові матеріали, клієнтські профілі за допомогою ШІ, а потім захищати свою ідею у форматі живої презентації перед колегами. При цьому важливо, щоб студенти не просто «копіювали» відповіді, а критично аналізували, коригували й адаптували результати ШІ, демонструючи розуміння, де система помиляється або має обмеження. Ще один підхід — формат «fail-fast» (швидкої спроби): за умовами курсу студентам доручається за тиждень запустити простий онлайн-проект (наприклад, інтернет-магазин або соціальну кампанію), протестувати його роботу, забезпечити маркетинг, логістику, клієнтський досвід і відрефлектувати помилки. Мета цього не полягає у доведенні продукту до досконалості, вони таким чином мають зрозуміти, як працює цифровий бізнес, як реагувати на невдачі й швидко адаптуватися. Також автор описує, як групові проєкти з цифрового сторітелінгу (розроблення віртуального бренду, контенту для соцмереж, візуального стилю) допомагають студентам засвоїти навички роботи в команді, креативність, розуміння цифрового простору та ринку. Такий підхід наближає освіту до реальних умов праці, де важливі не лише знання, а й здатність створювати цінність, адаптуватися, комунікувати і швидко реагувати на зміни. Отже, настав час змінити парадигму – перейти від формального оцінювання знань до навчання через створення, експерименти й постійне удосконалення. Якщо університети приймуть цей виклик, вони зможуть забезпечити студентам не просто диплом, а надзвичайно цінні навички цифрової гнучкості, підприємливості та готовності будувати власний шлях у сучасному світі, де цінуються інновації, адаптивність і творчість.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/Bpqjg
👍2
ОЕСР: ЩО ТАКЕ БЕЗПЕКА ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЧОМУ ВОНА ВАЖЛИВА ДЛЯ СВІТОВОЇ НАУКИ
У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікувала стаття Йорана Бельденгрюна та Карфаген Сміта «Що таке безпека досліджень та чому вона важлива для світової науки?». У ній автори зазначають, що уряди дедалі тісніше пов'язують науку й технології з цілями національної та економічної безпеки, тому питання політики у галузі безпеки досліджень стали у десятки разів більш актуальніми, ніж 7 років тому. Вони розкривають власне бачення того, що таке безпека досліджень, чому вона важлива і як збалансувати захист досліджень із відкритістю у глобальній науці. Відкриті та спільні дослідження вже давно є основою наукового прогресу: вони стимулюють інновації, зміцнюють економіку та допомагають вирішувати глобальні проблеми - від зміни клімату до охорони здоров'я та цифрової трансформації. Однак по мірі посилення стратегічної конкуренції та геополітичної напруженості, уряди приділяють дедалі більше уваги безпеці досліджень, захищаючи дослідні інституції та науковців від втручання, шпигунства та порушень цілісності досліджень. Нові дані ОЕСР показують, наскільки швидко відбуваються ці зміни. У 2025 році країни повідомили про 250 політичних ініціатив, пов'язаних з безпекою досліджень, що майже вдесятеро більше, ніж у 2018 році. За той же період кількість країн, які вжили такі заходи, зросла з 12 до 41. Таке стрімке зростання підкреслює серйозну зміну політики: наука й технології все частіше розглядаються не лише як двигуни інновацій, а й як стовпи національної безпеки. Безпека досліджень передбачає дії з прогнозування, запобігання та управління ризиками для системи досліджень та інновацій, включаючи попередження незаконного присвоєння результатів НДДКР, що може завдати шкоди національній або економічній безпеці, нейтралізацію іноземного втручання чи зловмисного впливу, при недопущенні порушення основ свободи досліджень. Безпека досліджень спрямована на запобігання небажаній передачі критично важливих знань і технологій (у тому числі - подвійного призначення) за допомогою пропорційних та заснованих на оцінці ризиків гарантій, що створюють умови збалансування максимальної відкритості та необхідної закритості досліджень у сфері міжнародного співробітництва. Типові заходи безпеки досліджень включають вимоги прозорості та розкриття інформації, оцінювання ризиків та комплексну перевірку міжнародних партнерів, відповідну інформаційну кампанію та рекомендації дослідникам щодо виявлення та контролю загроз, створення надійних систем управління та використання національних контактних пунктів для консультування установ, які виконують дослідження. Ці підходи спрямовані на захист законних національних інтересів за одночасного дотримання свободи досліджень і розвитку міжнародного співробітництва. Портал безпеки досліджень ОЕСР у базі даних політики в галузі науки, техніки, технологій та інновацій stip.oecd.org забезпечує найповніший огляд національних ініціатив у цій галузі, інформує про розвиток політики та ризики, на усунення яких вона спрямована. Автори наголошують, що захист досліджень не означає їх тотального закриття. За умови належного управління безпекою досліджень вона може зміцнити довіру, цілісність та стійкість у глобальній науковій системі, гарантуючи, що міжнародна співпраця залишається рушійною силою спільного прогресу, а не джерелом вразливості.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/sHX8x
У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікувала стаття Йорана Бельденгрюна та Карфаген Сміта «Що таке безпека досліджень та чому вона важлива для світової науки?». У ній автори зазначають, що уряди дедалі тісніше пов'язують науку й технології з цілями національної та економічної безпеки, тому питання політики у галузі безпеки досліджень стали у десятки разів більш актуальніми, ніж 7 років тому. Вони розкривають власне бачення того, що таке безпека досліджень, чому вона важлива і як збалансувати захист досліджень із відкритістю у глобальній науці. Відкриті та спільні дослідження вже давно є основою наукового прогресу: вони стимулюють інновації, зміцнюють економіку та допомагають вирішувати глобальні проблеми - від зміни клімату до охорони здоров'я та цифрової трансформації. Однак по мірі посилення стратегічної конкуренції та геополітичної напруженості, уряди приділяють дедалі більше уваги безпеці досліджень, захищаючи дослідні інституції та науковців від втручання, шпигунства та порушень цілісності досліджень. Нові дані ОЕСР показують, наскільки швидко відбуваються ці зміни. У 2025 році країни повідомили про 250 політичних ініціатив, пов'язаних з безпекою досліджень, що майже вдесятеро більше, ніж у 2018 році. За той же період кількість країн, які вжили такі заходи, зросла з 12 до 41. Таке стрімке зростання підкреслює серйозну зміну політики: наука й технології все частіше розглядаються не лише як двигуни інновацій, а й як стовпи національної безпеки. Безпека досліджень передбачає дії з прогнозування, запобігання та управління ризиками для системи досліджень та інновацій, включаючи попередження незаконного присвоєння результатів НДДКР, що може завдати шкоди національній або економічній безпеці, нейтралізацію іноземного втручання чи зловмисного впливу, при недопущенні порушення основ свободи досліджень. Безпека досліджень спрямована на запобігання небажаній передачі критично важливих знань і технологій (у тому числі - подвійного призначення) за допомогою пропорційних та заснованих на оцінці ризиків гарантій, що створюють умови збалансування максимальної відкритості та необхідної закритості досліджень у сфері міжнародного співробітництва. Типові заходи безпеки досліджень включають вимоги прозорості та розкриття інформації, оцінювання ризиків та комплексну перевірку міжнародних партнерів, відповідну інформаційну кампанію та рекомендації дослідникам щодо виявлення та контролю загроз, створення надійних систем управління та використання національних контактних пунктів для консультування установ, які виконують дослідження. Ці підходи спрямовані на захист законних національних інтересів за одночасного дотримання свободи досліджень і розвитку міжнародного співробітництва. Портал безпеки досліджень ОЕСР у базі даних політики в галузі науки, техніки, технологій та інновацій stip.oecd.org забезпечує найповніший огляд національних ініціатив у цій галузі, інформує про розвиток політики та ризики, на усунення яких вона спрямована. Автори наголошують, що захист досліджень не означає їх тотального закриття. За умови належного управління безпекою досліджень вона може зміцнити довіру, цілісність та стійкість у глобальній науковій системі, гарантуючи, що міжнародна співпраця залишається рушійною силою спільного прогресу, а не джерелом вразливості.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/sHX8x
👍1
ДОСЛІДЖЕННЯ – ВІДПРАВНІ ТОЧКИ ДЛЯ АКАДЕМІЧНИХ БІБЛІОТЕК
16 грудня 2025 року відбудеться вебінар «Дані та дослідження корінних народів: відправні точки для академічних бібліотек». Захід покликаний поінформувати слухачів про ключові концепції, етичні міркування та культурні протоколи на стику науки про дані та досліджень корінних народів, навчити застосовувати ефективні стратегії максимального охоплення різних точок зору та пріоритетів корінних народів у рамках практики каталогізації, формування метаданих та управління даними досліджень та коректно оцінювати можливості співпраці бібліотечних служб, дослідницьких груп та громадами корінних народів з метою підтримки ініціатив у сфері даних, що враховують культурні особливості. Під час вебінару планується обговорити наступні питання: що таке «дані» у максимально широкому їх розумінні, включаючи дослідницькі дані, колекції культурної спадщини та системи метаданих, що структурують доступ до знань; коли бібліотеки поводяться з даними як з нейтральною інформацією, вони ризикують стерти людські історії, які вони представляють; визнання даних як елементу життєвого досвіду допомагає пояснити, чому традиційні практики часто суперечать пріоритетам корінних народів. На основі канадського досвіду буде показано, як інструменти, практики та методології, розроблені та використовувані бібліотекарями, можуть бути застосовані у дослідженнях та для організації знань, орієнтованих на корінні народи. Йтиметься про каталогізацію та метадані у рамках інтеграції світоглядів корінних народів та протоколів, специфічних для спільноти; стратегії етичної практики обробки даних, навіть якщо дослідження корінних народів не є основним обов'язком; керівництво проектами, які поважають суверенітет корінних народів, пріоритети громад та культурний контекст. Організатор - Сhoice.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/OXjvl
16 грудня 2025 року відбудеться вебінар «Дані та дослідження корінних народів: відправні точки для академічних бібліотек». Захід покликаний поінформувати слухачів про ключові концепції, етичні міркування та культурні протоколи на стику науки про дані та досліджень корінних народів, навчити застосовувати ефективні стратегії максимального охоплення різних точок зору та пріоритетів корінних народів у рамках практики каталогізації, формування метаданих та управління даними досліджень та коректно оцінювати можливості співпраці бібліотечних служб, дослідницьких груп та громадами корінних народів з метою підтримки ініціатив у сфері даних, що враховують культурні особливості. Під час вебінару планується обговорити наступні питання: що таке «дані» у максимально широкому їх розумінні, включаючи дослідницькі дані, колекції культурної спадщини та системи метаданих, що структурують доступ до знань; коли бібліотеки поводяться з даними як з нейтральною інформацією, вони ризикують стерти людські історії, які вони представляють; визнання даних як елементу життєвого досвіду допомагає пояснити, чому традиційні практики часто суперечать пріоритетам корінних народів. На основі канадського досвіду буде показано, як інструменти, практики та методології, розроблені та використовувані бібліотекарями, можуть бути застосовані у дослідженнях та для організації знань, орієнтованих на корінні народи. Йтиметься про каталогізацію та метадані у рамках інтеграції світоглядів корінних народів та протоколів, специфічних для спільноти; стратегії етичної практики обробки даних, навіть якщо дослідження корінних народів не є основним обов'язком; керівництво проектами, які поважають суверенітет корінних народів, пріоритети громад та культурний контекст. Організатор - Сhoice.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/OXjvl
👍1
ПІДПРИЄМНИЦЬКІ НАВИЧКИ В ОСВІТІ
На сайті Європейського освітнього простору / European Education Area у розділі «Якісна освіта та навчання для всіх» опубліковано тематичний звіт «Підприємницькі навички та способи мислення в освіті». Документ підготовлений Спільнотою освітніх інновацій (CEI), охоплює відомості про проведені вебінари, консультації щодо передового досвіду, навчальні візити та інтерв'ю. Він містить рекомендації щодо упровадження підприємницьких компетенцій у європейську систему освіти. Розглядається підприємництво поза бізнесом, яке є не просто кроком для започаткування бізнесу, а наскрізною та безперервною компетенцією з розвитку креативності, стійкості, співпраці та створення цінності. Розвиток підприємницького мислення допомагає учням долати такі виклики, як «зелений» та цифровий перехід, сприяє підвищенню конкурентоспроможності та соціальній згуртованості. Інтеграція у навчальні програми вищої освіти компонент з розвитку підприємництва вимагає гнучких, студентоорієнтованих підходів, практичного навчання та тісної співпраці із зовнішніми партнерами; посилення служб підтримки наставництва, інкубаторів та юридичних чи фінансових консультацій для сприяння переходу від ідей до дій; навчання упродовж усього життя - від початкової школи до професійної підготовки та безперервної освіти. Передовий досвід Європи представлений у звіті ініціативами з Бельгії, Фінляндії та інших країн. Наведені приклади демонструють, що установи можуть консолідувати фрагментовані ініціативи, забезпечивши стале фінансування та зміцнивши співпрацю з регіональними інноваційними екосистемами. У звіті містяться рекомендації щодо політики ефективнішого упровадження підприємництва, а саме: розроблення загальноінституційних стратегій підприємницької освіти; підтримка професійного розвитку у різних дисциплінах; створення надійних інституційних та регіональних служб підтримки; визнання неформального навчання підприємництву, зокрема - через мікросертифікати; зміцнення співпраці між екосистемами освіти, бізнесу, урядових структур та громадянського суспільства. Спільнота освітніх інновацій, маючи понад 1300 членів з 92 країн, діє як платформа для взаємного навчання та політичного діалогу у рамках програми Erasmus+. Сприяючи розвитку підприємницьких компетенцій як навичок упродовж життя, CEI підтримує амбіції Європейського освітнього простору щодо підготовки всіх учнів до процвітання в суспільстві, орієнтованому на інновації.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/tfmnA, https://qrpage.net/qr/GJmAm
На сайті Європейського освітнього простору / European Education Area у розділі «Якісна освіта та навчання для всіх» опубліковано тематичний звіт «Підприємницькі навички та способи мислення в освіті». Документ підготовлений Спільнотою освітніх інновацій (CEI), охоплює відомості про проведені вебінари, консультації щодо передового досвіду, навчальні візити та інтерв'ю. Він містить рекомендації щодо упровадження підприємницьких компетенцій у європейську систему освіти. Розглядається підприємництво поза бізнесом, яке є не просто кроком для започаткування бізнесу, а наскрізною та безперервною компетенцією з розвитку креативності, стійкості, співпраці та створення цінності. Розвиток підприємницького мислення допомагає учням долати такі виклики, як «зелений» та цифровий перехід, сприяє підвищенню конкурентоспроможності та соціальній згуртованості. Інтеграція у навчальні програми вищої освіти компонент з розвитку підприємництва вимагає гнучких, студентоорієнтованих підходів, практичного навчання та тісної співпраці із зовнішніми партнерами; посилення служб підтримки наставництва, інкубаторів та юридичних чи фінансових консультацій для сприяння переходу від ідей до дій; навчання упродовж усього життя - від початкової школи до професійної підготовки та безперервної освіти. Передовий досвід Європи представлений у звіті ініціативами з Бельгії, Фінляндії та інших країн. Наведені приклади демонструють, що установи можуть консолідувати фрагментовані ініціативи, забезпечивши стале фінансування та зміцнивши співпрацю з регіональними інноваційними екосистемами. У звіті містяться рекомендації щодо політики ефективнішого упровадження підприємництва, а саме: розроблення загальноінституційних стратегій підприємницької освіти; підтримка професійного розвитку у різних дисциплінах; створення надійних інституційних та регіональних служб підтримки; визнання неформального навчання підприємництву, зокрема - через мікросертифікати; зміцнення співпраці між екосистемами освіти, бізнесу, урядових структур та громадянського суспільства. Спільнота освітніх інновацій, маючи понад 1300 членів з 92 країн, діє як платформа для взаємного навчання та політичного діалогу у рамках програми Erasmus+. Сприяючи розвитку підприємницьких компетенцій як навичок упродовж життя, CEI підтримує амбіції Європейського освітнього простору щодо підготовки всіх учнів до процвітання в суспільстві, орієнтованому на інновації.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/tfmnA, https://qrpage.net/qr/GJmAm
👍1
ІНФОРМАЦІЙНІ ТИЖНІ ПРОГРАМИ ЄС ЕРАЗМУС+
З 2 по 12 грудня 2025 року відбудеться серія заходів у рамках Інформаційного тижня програми Європейського Союзу «Еразмус+» в Україні у сфері освіти, професійної підготовки, молоді та спорту. Під час заходів слухачі дізнаються про нові конкурси Програми ЄС «Еразмус+» у 2026 році, зокрема – про їхні цілі, напрями, пріоритети та вимоги до проєктів; ознайомляться з ключовими платформами і порталами Програми ЄС «Еразмус+»; отримають консультації щодо пошуку партнерів та етапів підготовки успішної проєктної заявки; дізнаються про досвід міжнародних партнерств та українських закладів освіти та наукових установ щодо підготовки проєктів. Зокрема, заплановані наступні події: «Вища освіта, Жан Моне та освіта дорослих» (2 грудня 2025 року); «Інформаційний день «Еразмус+» у сфері освіти - професійна і фахова передвища освіта та освіта дорослих» (3 грудня 2025 року); «Інформаційний день «Еразмус+» у сфері освіти - шкільна освіта» (4 грудня 2025 року); «Інформаційний день «Еразмус+» у сфері молоді та спорту» (5 грудня 2025 року); Тренінг «eTwinning та інші можливості Програми ЄС «Еразмус+» для розвитку організаційної культури і міжнародної спроможності» (6 грудня 2025 року); «Інформаційний день «Еразмус+» щодо індивідуальних можливостей для молоді, студентів, випускників, викладачів і молодіжних працівників» (9 грудня 2025 року); Круглий стіл «Програма Європейського Союзу «Еразмус+»: актуальні можливості для українських учасників» (10 грудня 2025 року); «Вебінар для закладів професійної і фахової передвищої освіти» (12 грудня 2025 року); «Регіональний тренінг для працівників міжнародних відділів, керівників, відповідальних за міжнародну співпрацю, інституційних координаторів «Еразмус+» закладів вищої освіти України» (12 грудня 2025 року). Організатори: Міністерство освіти і науки України, Національний «Еразмус+» офіс в Україні, Представництво ЄС в Україні, Міністерство молоді та спорту України, Національний офіс підтримки Програми eTwinning, Інформаційний центр Еразмус+ молодь та Європейського корпусу солідарності, Erasmus Student Network – Ukraine та Erasmus Mundus Association – Ukraine, Офіс «Горизонт Європа» в Україні, національні центри EQF, Europass, Euroguidance, підрозділ Eurydice.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/j5Snp, https://qrpage.net/qr/Cm7DZ, https://qrpage.net/qr/xvtsj
З 2 по 12 грудня 2025 року відбудеться серія заходів у рамках Інформаційного тижня програми Європейського Союзу «Еразмус+» в Україні у сфері освіти, професійної підготовки, молоді та спорту. Під час заходів слухачі дізнаються про нові конкурси Програми ЄС «Еразмус+» у 2026 році, зокрема – про їхні цілі, напрями, пріоритети та вимоги до проєктів; ознайомляться з ключовими платформами і порталами Програми ЄС «Еразмус+»; отримають консультації щодо пошуку партнерів та етапів підготовки успішної проєктної заявки; дізнаються про досвід міжнародних партнерств та українських закладів освіти та наукових установ щодо підготовки проєктів. Зокрема, заплановані наступні події: «Вища освіта, Жан Моне та освіта дорослих» (2 грудня 2025 року); «Інформаційний день «Еразмус+» у сфері освіти - професійна і фахова передвища освіта та освіта дорослих» (3 грудня 2025 року); «Інформаційний день «Еразмус+» у сфері освіти - шкільна освіта» (4 грудня 2025 року); «Інформаційний день «Еразмус+» у сфері молоді та спорту» (5 грудня 2025 року); Тренінг «eTwinning та інші можливості Програми ЄС «Еразмус+» для розвитку організаційної культури і міжнародної спроможності» (6 грудня 2025 року); «Інформаційний день «Еразмус+» щодо індивідуальних можливостей для молоді, студентів, випускників, викладачів і молодіжних працівників» (9 грудня 2025 року); Круглий стіл «Програма Європейського Союзу «Еразмус+»: актуальні можливості для українських учасників» (10 грудня 2025 року); «Вебінар для закладів професійної і фахової передвищої освіти» (12 грудня 2025 року); «Регіональний тренінг для працівників міжнародних відділів, керівників, відповідальних за міжнародну співпрацю, інституційних координаторів «Еразмус+» закладів вищої освіти України» (12 грудня 2025 року). Організатори: Міністерство освіти і науки України, Національний «Еразмус+» офіс в Україні, Представництво ЄС в Україні, Міністерство молоді та спорту України, Національний офіс підтримки Програми eTwinning, Інформаційний центр Еразмус+ молодь та Європейського корпусу солідарності, Erasmus Student Network – Ukraine та Erasmus Mundus Association – Ukraine, Офіс «Горизонт Європа» в Україні, національні центри EQF, Europass, Euroguidance, підрозділ Eurydice.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/j5Snp, https://qrpage.net/qr/Cm7DZ, https://qrpage.net/qr/xvtsj
👍1
ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ДЛЯ ВСІХ — КРОК ДО СПРАВЕДЛИВОСТІ В НАУЦІ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Емілі Діксон «ШІ може допомогти демократизувати доступ до наукових кар’єр». У ній йдеться про те, що університети можуть використовувати штучний інтелект для розширення можливостей студентів, зокрема - для надання раннього досвіду участі в дослідженнях та створення більш інклюзивних навчальних програм. Традиційні шляхи потрапляння у наукову сферу залишаються закритими для багатьох потенційних талантів. Щоб змінити ситуацію, навіть за відсутності ресурсів на коштовні стажування чи дефіцитні лабораторні місця, студенти могли б отримати реальний дослідницький досвід через моделювання, аналіз даних або симуляції, які не вимагають великої та надзвичайно витратної інфраструктури. ШІ здатен допомогти університетам виявляти «прогалини» у навчальних програмах і створювати інклюзивні курси, орієнтовані на більш широке коло студентів. Досвід роботи над дослідницькими проєктами на ранньому етапі (ще під час навчання у ЗВО) значно підвищує шанси вступити на шлях наукової кар’єри або присвятити себе інноваціям. Це не означає, що можна за допомогою ШІ автоматично вирішувати проблеми нерівності. Необхідно усвідомлено підходити до створення матеріалів, забезпечити підтримку, менторинг і ресурси для студентів. Така політика має базуватись не лише на технологіях, а й на відповідальності університетів щодо адаптації курсів, дотримання етичних стандартів, створення умов для справжньої участі у науці. ШІ має потенціал стати каталізатором демократизації доступу до наукових кар’єр шляхом зниження бар’єрів (фінансових, просторових, соціальних), якщо університети його свідомо використають, то зможуть розширити різноманіття серед дослідників і створити більш справедливу систему, де шанси на успіх будуть доступні значно ширшій групі студентів.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/tf7yc
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Емілі Діксон «ШІ може допомогти демократизувати доступ до наукових кар’єр». У ній йдеться про те, що університети можуть використовувати штучний інтелект для розширення можливостей студентів, зокрема - для надання раннього досвіду участі в дослідженнях та створення більш інклюзивних навчальних програм. Традиційні шляхи потрапляння у наукову сферу залишаються закритими для багатьох потенційних талантів. Щоб змінити ситуацію, навіть за відсутності ресурсів на коштовні стажування чи дефіцитні лабораторні місця, студенти могли б отримати реальний дослідницький досвід через моделювання, аналіз даних або симуляції, які не вимагають великої та надзвичайно витратної інфраструктури. ШІ здатен допомогти університетам виявляти «прогалини» у навчальних програмах і створювати інклюзивні курси, орієнтовані на більш широке коло студентів. Досвід роботи над дослідницькими проєктами на ранньому етапі (ще під час навчання у ЗВО) значно підвищує шанси вступити на шлях наукової кар’єри або присвятити себе інноваціям. Це не означає, що можна за допомогою ШІ автоматично вирішувати проблеми нерівності. Необхідно усвідомлено підходити до створення матеріалів, забезпечити підтримку, менторинг і ресурси для студентів. Така політика має базуватись не лише на технологіях, а й на відповідальності університетів щодо адаптації курсів, дотримання етичних стандартів, створення умов для справжньої участі у науці. ШІ має потенціал стати каталізатором демократизації доступу до наукових кар’єр шляхом зниження бар’єрів (фінансових, просторових, соціальних), якщо університети його свідомо використають, то зможуть розширити різноманіття серед дослідників і створити більш справедливу систему, де шанси на успіх будуть доступні значно ширшій групі студентів.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/tf7yc
👍2
ОЕСР: РОЗБІЖНІСТЬ В ЕНЕРГЕТИЧНІЙ ПРОДУКТИВНОСТІ ФІРМ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Велика розбіжність в енергетичній продуктивності фірм» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості». У ньому зазначається, що енергія є ключовим фактором промислового виробництва, а нещодавнє зростання цін на енергоносії (у 2020-2022 рр. відбулось її потроєння, а порівняно з 2020 р. – збільшення понад 4 рази) посилило вразливість підприємств. Тому підвищення енергетичної продуктивності (доданої вартості на одиницю спожитої енергії) є ключовим важелем зміцнення конкурентоспроможності підприємств та їхньої стійкості до шоків, пов'язаних зі зростанням ринкових цін. Підвищення енергетичної продуктивності разом із зусиллями, спрямованими на зростання продуктивності праці, матимуть вирішальне значення і для «зеленого» та енергетичного переходу, досягнення нульового рівня викидів при одночасному збереженні економічного зростання. У документі представлені нові дані щодо енергетичної продуктивності, гармонізовані міжкраїнні порівняння (отримані з офіційних обстежень виробництва та використання енергії, репрезентативних для сукупності виробничих підприємств) для Чилі, Хорватії, Франції, Індонезії, Литви, Нідерландів, Португалії, Швеції та Сполученого Королівства, матеріали аналізу відмінностей за показником енергетичної продуктивності фірм за галузями. Застосування методів машинного навчання та регресії дозволило експертам виявити тісний зв'язок між економічною та енергоефективністю.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/KQYVD, https://qrpage.net/qr/lnhMc, https://doi.org/10.1787/0fa543ce-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Велика розбіжність в енергетичній продуктивності фірм» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості». У ньому зазначається, що енергія є ключовим фактором промислового виробництва, а нещодавнє зростання цін на енергоносії (у 2020-2022 рр. відбулось її потроєння, а порівняно з 2020 р. – збільшення понад 4 рази) посилило вразливість підприємств. Тому підвищення енергетичної продуктивності (доданої вартості на одиницю спожитої енергії) є ключовим важелем зміцнення конкурентоспроможності підприємств та їхньої стійкості до шоків, пов'язаних зі зростанням ринкових цін. Підвищення енергетичної продуктивності разом із зусиллями, спрямованими на зростання продуктивності праці, матимуть вирішальне значення і для «зеленого» та енергетичного переходу, досягнення нульового рівня викидів при одночасному збереженні економічного зростання. У документі представлені нові дані щодо енергетичної продуктивності, гармонізовані міжкраїнні порівняння (отримані з офіційних обстежень виробництва та використання енергії, репрезентативних для сукупності виробничих підприємств) для Чилі, Хорватії, Франції, Індонезії, Литви, Нідерландів, Португалії, Швеції та Сполученого Королівства, матеріали аналізу відмінностей за показником енергетичної продуктивності фірм за галузями. Застосування методів машинного навчання та регресії дозволило експертам виявити тісний зв'язок між економічною та енергоефективністю.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/KQYVD, https://qrpage.net/qr/lnhMc, https://doi.org/10.1787/0fa543ce-en
👍1
ЕКОНОМІЧНА СТІЙКІСТЬ КРАЇНИ І РЕГІОНІВ: РОЛЬ РЕФОРМ, ІНВЕСТИЦІЙ ТА МІЖНАРОДНОЇ КООПЕРАЦІЇ
19-20 грудня 2025 року в онлайн-форматі відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Економічна стійкість країни і регіонів: роль реформ, інвестицій та міжнародної кооперації». Захід стане площадко для наукової дискусії з актуальних проблем розвитку економіки. Планується заслухати результати наукових досліджень з питань економічної динаміки, готельно-ресторанного бізнесу і туризму, соціального забезпечення, обліку та оподаткування, фінансів, банківської справи та страхування, менеджменту, маркетингу, розвитку підприємництва, торгівлі та біржової діяльності, публічного управління та адміністрування, міжнародних економічних відносин. Окремим треком будуть представлені питання польсько-українських взаємин (сучасний стан та перспективи) і українсько-словацьких відносин (здобутки і перспективи). Організатор - Ужгородський національний університет.
Детальніше: https://www.uzhnu.edu.ua/uk/anounce/2832.htm, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdE39FabM2L_uGlSolHRcoHVfxkG80V8dBtywSgAP_roLW0RQ/viewform
19-20 грудня 2025 року в онлайн-форматі відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Економічна стійкість країни і регіонів: роль реформ, інвестицій та міжнародної кооперації». Захід стане площадко для наукової дискусії з актуальних проблем розвитку економіки. Планується заслухати результати наукових досліджень з питань економічної динаміки, готельно-ресторанного бізнесу і туризму, соціального забезпечення, обліку та оподаткування, фінансів, банківської справи та страхування, менеджменту, маркетингу, розвитку підприємництва, торгівлі та біржової діяльності, публічного управління та адміністрування, міжнародних економічних відносин. Окремим треком будуть представлені питання польсько-українських взаємин (сучасний стан та перспективи) і українсько-словацьких відносин (здобутки і перспективи). Організатор - Ужгородський національний університет.
Детальніше: https://www.uzhnu.edu.ua/uk/anounce/2832.htm, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdE39FabM2L_uGlSolHRcoHVfxkG80V8dBtywSgAP_roLW0RQ/viewform
👍1
РОЛЬ DOAJ У ПРОСУВАННІ ДОСЛІДЖЕНЬ ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ
На сторінці блогу DOAJ опубліковано матеріал «Відкрита інфраструктура, відкриті дані: наша роль у просуванні досліджень відкритого доступу». Йдеться про те, що дані, які базуються на зусиллях спільноти DOAJ, фактично підтримують вивчення тенденцій у сфері публікацій з відкритим доступом. Надаючи відкриті, доступні для завантаження історичні набори даних за ліцензіями CC BY, DOAJ прагне сприяти прозорості, належним практикам обробки даних та постійно посилювати свій внесок у розвиток наукової комунікації. Ці дані дозволяють краще зрозуміти поточні тенденції, зміни у ландшафті публікацій з відкритим доступом. Нинішні та колишні члени команди DOAJ зробили свій внесок у вивчення публікацій, передачу досвіду та знань. DOAJ надано завдяки платформі Zendo доступ до історичних CSV-файлів з 2003 по 2025 роки, цим даним присвоєно DOI. Створено дослідницьку групу Zotero. Дані DOAJ, представлені у відкритому доступі, можна завантажити з веб-сайту, на цій основі дослідники формують власні набори даних. Існує три способи, як можна допомогти DOAJ у створенні ресурсів даних та бібліографії: Zenodo DOAJ Data (універсальне дослідницьке сховище, яке дозволяє безкоштовно ділитися, зберігати та відкривати широкий спектр результатів досліджень); DOAJ Zotero (безкоштовний інструмент управління посиланнями з відкритим кодом, який допомагає користувачам збирати, упорядковувати, цитувати та поширювати дослідницькі джерела); поширенням матеріалів дослідників, які використовують дані DOAJ.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/ozMmS, https://qrpage.net/qr/TJDxT, https://qrpage.net/qr/vnTt3
На сторінці блогу DOAJ опубліковано матеріал «Відкрита інфраструктура, відкриті дані: наша роль у просуванні досліджень відкритого доступу». Йдеться про те, що дані, які базуються на зусиллях спільноти DOAJ, фактично підтримують вивчення тенденцій у сфері публікацій з відкритим доступом. Надаючи відкриті, доступні для завантаження історичні набори даних за ліцензіями CC BY, DOAJ прагне сприяти прозорості, належним практикам обробки даних та постійно посилювати свій внесок у розвиток наукової комунікації. Ці дані дозволяють краще зрозуміти поточні тенденції, зміни у ландшафті публікацій з відкритим доступом. Нинішні та колишні члени команди DOAJ зробили свій внесок у вивчення публікацій, передачу досвіду та знань. DOAJ надано завдяки платформі Zendo доступ до історичних CSV-файлів з 2003 по 2025 роки, цим даним присвоєно DOI. Створено дослідницьку групу Zotero. Дані DOAJ, представлені у відкритому доступі, можна завантажити з веб-сайту, на цій основі дослідники формують власні набори даних. Існує три способи, як можна допомогти DOAJ у створенні ресурсів даних та бібліографії: Zenodo DOAJ Data (універсальне дослідницьке сховище, яке дозволяє безкоштовно ділитися, зберігати та відкривати широкий спектр результатів досліджень); DOAJ Zotero (безкоштовний інструмент управління посиланнями з відкритим кодом, який допомагає користувачам збирати, упорядковувати, цитувати та поширювати дослідницькі джерела); поширенням матеріалів дослідників, які використовують дані DOAJ.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/ozMmS, https://qrpage.net/qr/TJDxT, https://qrpage.net/qr/vnTt3
👍1