ПРОЄКТ НАЦІОНАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ КІБЕРГІГІЄНИ ДО 2030 РОКУ
Міністерство цифрової трансформації України, Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національний координаційний центр кібербезпеки при РНБО України презентували Проєкт Національної стратегії кібергігієни до 2030 року. Документ має на меті зміцнити цифрову стійкість, підвищити рівень цифрових навичок громадян, сприяти розвитку безпечного цифрового середовища для людей, компаній і державних установ, просувати передові практики у цій сфері. У проєкті Стратегії проголошено мету, принципи та завдання кібергігієни задля запобігання можливому негативному впливу новітніх цифрових технологій на громадян. Ключові цілі включають упровадження стандартів безпеки у держустановах, підвищення обізнаності населення про кіберзагрози, сертифікацію держслужбовців, а також інтеграцію курсів з кібергігієни до шкільної програми. Основні цілі та заходи, яких планується досягти у період до 2030 року: підвищення обізнаності населення - залучити 2 млн громадян до програм з кібергігієни та довести обізнаність до 10%; стандартизація в держсекторі - впровадити стандарти безпеки у 90% державних установ та провести пілотний проєкт зі 100 великими компаніями; кваліфікація держслужбовців - забезпечити, щоб 80% держслужбовців отримали сертифікат з кібергігієни; освіта - інтегрувати курси з кібергігієни до 10% шкіл до 2027 року та до 20% - до 2030 року; захист вразливих груп - посилити поінформованість неповнолітніх, людей елегантного віку та ветеранів.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/ju8iD, https://qrpage.net/qr/IOfk3, https://qrpage.net/qr/gum94
Міністерство цифрової трансформації України, Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національний координаційний центр кібербезпеки при РНБО України презентували Проєкт Національної стратегії кібергігієни до 2030 року. Документ має на меті зміцнити цифрову стійкість, підвищити рівень цифрових навичок громадян, сприяти розвитку безпечного цифрового середовища для людей, компаній і державних установ, просувати передові практики у цій сфері. У проєкті Стратегії проголошено мету, принципи та завдання кібергігієни задля запобігання можливому негативному впливу новітніх цифрових технологій на громадян. Ключові цілі включають упровадження стандартів безпеки у держустановах, підвищення обізнаності населення про кіберзагрози, сертифікацію держслужбовців, а також інтеграцію курсів з кібергігієни до шкільної програми. Основні цілі та заходи, яких планується досягти у період до 2030 року: підвищення обізнаності населення - залучити 2 млн громадян до програм з кібергігієни та довести обізнаність до 10%; стандартизація в держсекторі - впровадити стандарти безпеки у 90% державних установ та провести пілотний проєкт зі 100 великими компаніями; кваліфікація держслужбовців - забезпечити, щоб 80% держслужбовців отримали сертифікат з кібергігієни; освіта - інтегрувати курси з кібергігієни до 10% шкіл до 2027 року та до 20% - до 2030 року; захист вразливих груп - посилити поінформованість неповнолітніх, людей елегантного віку та ветеранів.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/ju8iD, https://qrpage.net/qr/IOfk3, https://qrpage.net/qr/gum94
👍1
ЧОМУ ВАЖЛИВО, ЯКЕ РОБОЧЕ МІСЦЕ МАЄ СТУДЕНТ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Таш Мошейм «Студенти на «якісній» роботі мають більший шанс на академічний успіх». У ній розглядаються результати нещодавнього дослідження, які показали, що важливо не просто щоб студенти працювали та набували досвіду паралельно з навчанням, а щоб вони робили це відповідним чином. Аналізувався досвід понад тисячі студентів із чотирьох університетів. Виявилось, що багато з них працювали на низькооплачуваних посадах в охороні здоров’я, готельно-ресторанному бізнесі та торгівлі. Третина респондентів вказала на контракт з нульовими годинами (без гарантованого робочого часу), а майже половина зізналась, що їхня робота погіршує психологічний стан, викликає стрес і провокує тривожність. Разом із тим студенти, чия робота була «якісною» з точки зору клімату, умов праці, чіткого розуміння сенсу виконуваних завдань, мали значно вищу ймовірність отримати диплом з відзнакою. Виявилось, що можливість працювати з дому (віддалено), хороші колеги та менеджери — це важливі складові успішного навчання. Отже, якість роботи є важливим, але зазвичай недооціненим чинником академічного успіху, тому університети мають активніше підтримувати студентів у пошуку «гарних» підробітків, залучаючи для цього партнерства з роботодавцями. Перспективним може стати шлях створення «студентських трудових статутів», що гарантуватимуть гідну роботу, перегляд фінансової підтримки тощо. Адже оплачувана робота під час навчання може бути не тягарем, а ресурсом, якщо це буде дійсно «якісна» зайнятість. За підтримки університетів і державної політики студенти отримують не лише можливість покривати витрати, а й зростати академічно за рахунок гарного робочого досвіду.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/u6hYy
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Таш Мошейм «Студенти на «якісній» роботі мають більший шанс на академічний успіх». У ній розглядаються результати нещодавнього дослідження, які показали, що важливо не просто щоб студенти працювали та набували досвіду паралельно з навчанням, а щоб вони робили це відповідним чином. Аналізувався досвід понад тисячі студентів із чотирьох університетів. Виявилось, що багато з них працювали на низькооплачуваних посадах в охороні здоров’я, готельно-ресторанному бізнесі та торгівлі. Третина респондентів вказала на контракт з нульовими годинами (без гарантованого робочого часу), а майже половина зізналась, що їхня робота погіршує психологічний стан, викликає стрес і провокує тривожність. Разом із тим студенти, чия робота була «якісною» з точки зору клімату, умов праці, чіткого розуміння сенсу виконуваних завдань, мали значно вищу ймовірність отримати диплом з відзнакою. Виявилось, що можливість працювати з дому (віддалено), хороші колеги та менеджери — це важливі складові успішного навчання. Отже, якість роботи є важливим, але зазвичай недооціненим чинником академічного успіху, тому університети мають активніше підтримувати студентів у пошуку «гарних» підробітків, залучаючи для цього партнерства з роботодавцями. Перспективним може стати шлях створення «студентських трудових статутів», що гарантуватимуть гідну роботу, перегляд фінансової підтримки тощо. Адже оплачувана робота під час навчання може бути не тягарем, а ресурсом, якщо це буде дійсно «якісна» зайнятість. За підтримки університетів і державної політики студенти отримують не лише можливість покривати витрати, а й зростати академічно за рахунок гарного робочого досвіду.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/u6hYy
👍1
ОЕСР: ВИЯВЛЕННЯ НОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ШІ З ВИКОРИСТАННЯМ ПАТЕНТНИХ ДАНИХ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Виявлення нових технологій ШІ з використанням патентних даних: напівавтоматичний підхід». У ньому представлено інноваційну методологію ідентифікації патентів на штучний інтелект, тобто патентів, які захищають винаходи, пов’язані з технологіями штучного інтелекту. Ця методологія базується на попередній, розробленій ОЕСР та враховує останні розробки у сфері ШІ, інтегруючи сплеск розвитку генеративного ШІ, а також стратегію пошуку на основі класів патентних технологій за схемою Спільної патентної класифікації та відповідним словником з ШІ. Переглянута таксономія визначає нову термінологію ШІ шляхом аналізу тексту новітніх наукових статей, списки груп, потенційно пов’язаних з ШІ, ідентифікуються на основі їх поєднання з термінами ШІ у назвах патентів чи рефератах, а також підлягають експертній перевірці. Запропонований підхід дозволяє часто оновлювати методологію для оперативного врахування нових технологій ШІ. Аналіз спирається на патентні заявки, подані відповідно до «Договору про патентну кооперацію» (PCT), що забезпечує міжнародно порівнянні та своєчасні показники. Методологію та результуючу таксономію можна легко застосувати до інших наборів патентних даних. У звіті узагальнено нові дані щодо патентування ШІ, описано переглянуту методологію ідентифікації патентів на штучний інтелект та висвітлено останні тенденції у патентуванні ШІ з акцентом на заявки PCT.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/rOHUx, https://qrpage.net/qr/mrcKr, https://doi.org/10.1787/d17e9a1a-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Виявлення нових технологій ШІ з використанням патентних даних: напівавтоматичний підхід». У ньому представлено інноваційну методологію ідентифікації патентів на штучний інтелект, тобто патентів, які захищають винаходи, пов’язані з технологіями штучного інтелекту. Ця методологія базується на попередній, розробленій ОЕСР та враховує останні розробки у сфері ШІ, інтегруючи сплеск розвитку генеративного ШІ, а також стратегію пошуку на основі класів патентних технологій за схемою Спільної патентної класифікації та відповідним словником з ШІ. Переглянута таксономія визначає нову термінологію ШІ шляхом аналізу тексту новітніх наукових статей, списки груп, потенційно пов’язаних з ШІ, ідентифікуються на основі їх поєднання з термінами ШІ у назвах патентів чи рефератах, а також підлягають експертній перевірці. Запропонований підхід дозволяє часто оновлювати методологію для оперативного врахування нових технологій ШІ. Аналіз спирається на патентні заявки, подані відповідно до «Договору про патентну кооперацію» (PCT), що забезпечує міжнародно порівнянні та своєчасні показники. Методологію та результуючу таксономію можна легко застосувати до інших наборів патентних даних. У звіті узагальнено нові дані щодо патентування ШІ, описано переглянуту методологію ідентифікації патентів на штучний інтелект та висвітлено останні тенденції у патентуванні ШІ з акцентом на заявки PCT.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/rOHUx, https://qrpage.net/qr/mrcKr, https://doi.org/10.1787/d17e9a1a-en
👍1
ЕФЕКТИВНЕ ВРЯДУВАННЯ ТА ВИХОВАННЯ ДОБРОЧЕСНОСТІ В СЕКТОРІ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ
11 грудня 2025 року у змішаному форматі відбудеться міжнародний науково-практичний форум «Ефективне врядування та виховання доброчесності в секторі безпеки та оборони». Він стане площадкою для обговорення результатів наукових досліджень у сфері виховання доброчесності та запобігання корупції, а також підготовки рекомендацій щодо зміцнення співпраці у цій сфері. Планується розглянути наступні питання: досвід структур сектору безпеки та оборони України у сфері виховання доброчесності та запобігання корупції в умовах воєнного стану; міжнародний досвід управління корупційними ризиками у воєнний та післявоєнний час; шляхи мінімізації корупційних ризиків у секторі безпеки та оборони України в умовах воєнного стану і післявоєнного відновлення. Організатори: Національний університет оборони України, Науковий центр проблем виховання доброчесності та запобігання корупції у секторі безпеки та оборони та інкі.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/0I5K8, https://qrpage.net/qr/5g6Ub
11 грудня 2025 року у змішаному форматі відбудеться міжнародний науково-практичний форум «Ефективне врядування та виховання доброчесності в секторі безпеки та оборони». Він стане площадкою для обговорення результатів наукових досліджень у сфері виховання доброчесності та запобігання корупції, а також підготовки рекомендацій щодо зміцнення співпраці у цій сфері. Планується розглянути наступні питання: досвід структур сектору безпеки та оборони України у сфері виховання доброчесності та запобігання корупції в умовах воєнного стану; міжнародний досвід управління корупційними ризиками у воєнний та післявоєнний час; шляхи мінімізації корупційних ризиків у секторі безпеки та оборони України в умовах воєнного стану і післявоєнного відновлення. Організатори: Національний університет оборони України, Науковий центр проблем виховання доброчесності та запобігання корупції у секторі безпеки та оборони та інкі.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/0I5K8, https://qrpage.net/qr/5g6Ub
👍1
TAIEX-МІСІЯ З ОНОВЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЛАНУ ВІДКРИТОЇ НАУКИ
Європейська комісія у співпраці з Міністерством освіти і науки України провела експертну місію TAIEX, яка була присвячена оцінюванню виконання Національного плану відкритої науки та напрацюванню рекомендацій з його оновлення. У місії взяли участь експерти з Франції, Фінляндії та Іспанії. Було проаналізовано хід виконання Національного плану відкритої науки; розглянуто місце відкритої науки у ERA Policy Agenda 2025–2027, рекомендації ЮНЕСКО щодо відкритої науки та вимоги GDPR; моделі відкритого доступу (Green, Gold, Diamond, Hybrid); європейські практики розвитку інституційних та національних репозитаріїв на прикладі Іспанії, Франції та Фінляндії; моделі моніторингу відкритої науки, зокрема - French Open Science Monitor, Open Science Monitoring Initiative (OSMI), фінський та іспанський підходи до оцінювання відкритості. Обговорювались пропозиції щодо актуалізації Національного плану відкритої науки, підготовки дорожньої карти його реалізації в Україні та побудови національної системи моніторингу відкритого доступу.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/XBo82
Європейська комісія у співпраці з Міністерством освіти і науки України провела експертну місію TAIEX, яка була присвячена оцінюванню виконання Національного плану відкритої науки та напрацюванню рекомендацій з його оновлення. У місії взяли участь експерти з Франції, Фінляндії та Іспанії. Було проаналізовано хід виконання Національного плану відкритої науки; розглянуто місце відкритої науки у ERA Policy Agenda 2025–2027, рекомендації ЮНЕСКО щодо відкритої науки та вимоги GDPR; моделі відкритого доступу (Green, Gold, Diamond, Hybrid); європейські практики розвитку інституційних та національних репозитаріїв на прикладі Іспанії, Франції та Фінляндії; моделі моніторингу відкритої науки, зокрема - French Open Science Monitor, Open Science Monitoring Initiative (OSMI), фінський та іспанський підходи до оцінювання відкритості. Обговорювались пропозиції щодо актуалізації Національного плану відкритої науки, підготовки дорожньої карти його реалізації в Україні та побудови національної системи моніторингу відкритого доступу.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/XBo82
👍2
КОЛИ ПОЛИЦІ ПЕРЕПОВНЕНІ: НОВА ІНІЦІАТИВА ДЛЯ ЗАХИСТУ РІДКІСНИХ КНИЖОК
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Ґроува «Бібліотеки координують утилізацію книг, щоб зберегти рідкісні видання». У ній автор пояснює, як нова ініціатива британських академічних бібліотек має забезпечити баланс між оновленням фондів і збереженням цінних наукових текстів. Наразі багато закладів у Великій Британії щорічно позбавляються тисяч непопулярних або маловикористаних книг у рамках роботи з очищення фондів. Проте це не завжди означає безпечну утилізацію, оскільки серед вилучених можуть опинитися унікальні або рідкісні видання, потрібні дослідникам у майбутньому. Щоб вирішити цю проблему, було створено ініціативу UK Print Book Collection (UK PBC), в рамках якої об’єднались академічні бібліотеки, що вирішили координувати інвентаризацію фондів на загальнонаціональному рівні. Книгу можна вилучати (продавати, списувати або утилізувати) лише за умови, якщо принаймні сім інших копій цього видання є в інших учасниках ініціативи. Для цього використовується інформація платформи Library Hub, яка включає десятки мільйонів записів про наявні книги в 202 бібліотеках країни. Ця політика «семи примірників» має зменшити ризик втрати рідкісних або науково важливих видань, зберігши при цьому можливість для бібліотек очищувати полиці, звільняючи простір для нових надходжень. Представники бібліотек відзначають, що в умовах обмеженого простору та зростаючих витрат на зберігання колекцій UK PBC дає довгоочікуване рішення-баланс. У першому пілотному закладі – Університеті Ворвіку бібліотечний фонд уже перевищує мільйон одиниць та розміщується на 43,5 км полиць, а вільного місця залишалося лише близько 100 метрів. Стандартна практика передбачала щорічне вилучення близько 5 тисяч непопулярних примірників, але нова схема дозволяє зробити цей процес прозорішим і безпечнішим. Мета UK PBC - не просто скоротити загальну кількість книг у бібліотеках, а зберегти доступність знань і захистити рідкісні видання від необережного списання. Перевірка перед вилученням охоплює не лише наявність копій, але й ретельну оцінку значення видання, дисциплінарної релевантності та потреб спільноти. Таким чином, нова координаційна ініціатива демонструє, що бібліотеки здатні поєднувати практичні виклики (такі, як брак простору, зростання колекцій, знос фондів) із відповідальністю за збереження культурної та наукової спадщини. Створюється механізм, який дозволить відновити баланс між оновленням та консервацією й гарантує, що навіть при очищенні полиць важливі тексти не зникнуть, а залишаться доступними для дослідників майбутніх поколінь.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/b0NqK
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Ґроува «Бібліотеки координують утилізацію книг, щоб зберегти рідкісні видання». У ній автор пояснює, як нова ініціатива британських академічних бібліотек має забезпечити баланс між оновленням фондів і збереженням цінних наукових текстів. Наразі багато закладів у Великій Британії щорічно позбавляються тисяч непопулярних або маловикористаних книг у рамках роботи з очищення фондів. Проте це не завжди означає безпечну утилізацію, оскільки серед вилучених можуть опинитися унікальні або рідкісні видання, потрібні дослідникам у майбутньому. Щоб вирішити цю проблему, було створено ініціативу UK Print Book Collection (UK PBC), в рамках якої об’єднались академічні бібліотеки, що вирішили координувати інвентаризацію фондів на загальнонаціональному рівні. Книгу можна вилучати (продавати, списувати або утилізувати) лише за умови, якщо принаймні сім інших копій цього видання є в інших учасниках ініціативи. Для цього використовується інформація платформи Library Hub, яка включає десятки мільйонів записів про наявні книги в 202 бібліотеках країни. Ця політика «семи примірників» має зменшити ризик втрати рідкісних або науково важливих видань, зберігши при цьому можливість для бібліотек очищувати полиці, звільняючи простір для нових надходжень. Представники бібліотек відзначають, що в умовах обмеженого простору та зростаючих витрат на зберігання колекцій UK PBC дає довгоочікуване рішення-баланс. У першому пілотному закладі – Університеті Ворвіку бібліотечний фонд уже перевищує мільйон одиниць та розміщується на 43,5 км полиць, а вільного місця залишалося лише близько 100 метрів. Стандартна практика передбачала щорічне вилучення близько 5 тисяч непопулярних примірників, але нова схема дозволяє зробити цей процес прозорішим і безпечнішим. Мета UK PBC - не просто скоротити загальну кількість книг у бібліотеках, а зберегти доступність знань і захистити рідкісні видання від необережного списання. Перевірка перед вилученням охоплює не лише наявність копій, але й ретельну оцінку значення видання, дисциплінарної релевантності та потреб спільноти. Таким чином, нова координаційна ініціатива демонструє, що бібліотеки здатні поєднувати практичні виклики (такі, як брак простору, зростання колекцій, знос фондів) із відповідальністю за збереження культурної та наукової спадщини. Створюється механізм, який дозволить відновити баланс між оновленням та консервацією й гарантує, що навіть при очищенні полиць важливі тексти не зникнуть, а залишаться доступними для дослідників майбутніх поколінь.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/b0NqK
👍1
ОЕСР: СТРАТЕГІЧНА РОЗВІДКА В ДІЇ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Управління майбутнім передових матеріалів: стратегічна розвідка в дії» із серії «Документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості». У ньому зазначається, що унікальні властивості передових матеріалів та швидке упровадження інновацій у цій сфері мають великий потенціал для створення більш безпечних, стійких та ефективних продуктів. Зокрема, нові фотоелектричні матеріали та батареї можуть допомогти у подальшому використанні потенціалу відновлюваної енергії, а біопродукти можуть зменшити потребу в сировині для викопного палива та підтримати циркулярну економіку. Передові матеріали можуть спричинити інновації у таких різноманітних секторах, як аерокосмічний, упаковка харчових продуктів, м’яка робототехніка. Передові матеріали все частіше визнаються критичною галуззю нових технологій, аде досі глобального стандартного визначення передових матеріалів не існує, а в національних стратегіях з цього питання часто використовуються більш розмита термінологія («інновації в матеріалах», «нові матеріали», «матеріали з доданою вартістю» тощо), а термін «передові матеріали» часто тлумачиться по-різному. У цьому звіті детально розглядається, як можна використовувати передові матеріали, оновлювати списки нових критичних технологій, додавати цей напрямок до національних стратегій зростання й здійснювати просування відповідних досліджень. Узагальнено досвід прогнозування, координації дій, управління та стратегічного аналізу. Матеріали звіту підтримають політиків та практиків, зацікавлених в оцінюванні технологій, розробленні чи обновленні національних стратегій для нових технологій в цілому та, зокрема, передових матеріалів, з метою прискорення інновацій.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/Z0MKm, https://qrpage.net/qr/Mouc0, https://doi.org/10.1787/a15874fa-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Управління майбутнім передових матеріалів: стратегічна розвідка в дії» із серії «Документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості». У ньому зазначається, що унікальні властивості передових матеріалів та швидке упровадження інновацій у цій сфері мають великий потенціал для створення більш безпечних, стійких та ефективних продуктів. Зокрема, нові фотоелектричні матеріали та батареї можуть допомогти у подальшому використанні потенціалу відновлюваної енергії, а біопродукти можуть зменшити потребу в сировині для викопного палива та підтримати циркулярну економіку. Передові матеріали можуть спричинити інновації у таких різноманітних секторах, як аерокосмічний, упаковка харчових продуктів, м’яка робототехніка. Передові матеріали все частіше визнаються критичною галуззю нових технологій, аде досі глобального стандартного визначення передових матеріалів не існує, а в національних стратегіях з цього питання часто використовуються більш розмита термінологія («інновації в матеріалах», «нові матеріали», «матеріали з доданою вартістю» тощо), а термін «передові матеріали» часто тлумачиться по-різному. У цьому звіті детально розглядається, як можна використовувати передові матеріали, оновлювати списки нових критичних технологій, додавати цей напрямок до національних стратегій зростання й здійснювати просування відповідних досліджень. Узагальнено досвід прогнозування, координації дій, управління та стратегічного аналізу. Матеріали звіту підтримають політиків та практиків, зацікавлених в оцінюванні технологій, розробленні чи обновленні національних стратегій для нових технологій в цілому та, зокрема, передових матеріалів, з метою прискорення інновацій.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/Z0MKm, https://qrpage.net/qr/Mouc0, https://doi.org/10.1787/a15874fa-en
👍2
ДОСТУПНІСТЬ ДОСЛІДНИЦЬКИХ ДАНИХ
27 листопада 2025 року у межах курсу «Must-have для дослідницької діяльності» відбудеться чергова онлайн-лекція «Доступність дослідницьких даних». Вона присвячена одній із ключових вимог сучасної наукової публікації - доступності дослідницьких даних, яка може стати потужним інструментом сучасного науковця, допоможе підвищити якість та обгрунтованість результатів дослідження, цитованість і зробити внесок у науку дійсно помітним. Планується обговорити наступні питання: що таке принципи FAIR і чому важлива доступність даних; які характеристики необхідні даним, щоб їх було легко знайти та використати; яка політика журналів щодо даних і як це впливає на процес публікації; навіщо потрібні шаблони заяв про доступ до даних, як їх правильно скласти; як цитованість даних впливає на наукову кар'єру. Організатор – Бібліотека КПІ ім. Ігоря Сікорського.
Детальніше: https://t.me/kpi_library/4880, https://qrpage.net/qr/VP0Eq
27 листопада 2025 року у межах курсу «Must-have для дослідницької діяльності» відбудеться чергова онлайн-лекція «Доступність дослідницьких даних». Вона присвячена одній із ключових вимог сучасної наукової публікації - доступності дослідницьких даних, яка може стати потужним інструментом сучасного науковця, допоможе підвищити якість та обгрунтованість результатів дослідження, цитованість і зробити внесок у науку дійсно помітним. Планується обговорити наступні питання: що таке принципи FAIR і чому важлива доступність даних; які характеристики необхідні даним, щоб їх було легко знайти та використати; яка політика журналів щодо даних і як це впливає на процес публікації; навіщо потрібні шаблони заяв про доступ до даних, як їх правильно скласти; як цитованість даних впливає на наукову кар'єру. Організатор – Бібліотека КПІ ім. Ігоря Сікорського.
Детальніше: https://t.me/kpi_library/4880, https://qrpage.net/qr/VP0Eq
👍1
ДОДАТКОВІ ГРАНТОВІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ВЧЕНИХ
Національний фонд досліджень України та Нідерландська дослідницька рада оголосили про старт другого раунду конкурсного відбору на додаткові грантові можливості для українських вчених, який реалізується у рамках партнерської ініціативи NWO–НФДУ. Ініціатива спрямована на підтримку українських науковців у їхньому прагненні розширювати свої професійні контакти й розвивати продуктивну дослідницьку співпрацю з нідерландськими колегами. Участь в ініціативі допомагає науковим командам, що вже реалізують проєкти за підтримки NWO, залучати до роботи дослідників з України. Керівники проєктів у Нідерландах можуть подавати заявки на фінансування для оплати залучення одного українського дослідника на період від 6 до 24 місяців. Максимальні витрати на одного українського співзаявника становлять 1250 євро на місяць (включно з витратами на матеріали); загальний бюджет цієї ініціативи становить 480 тис. євро. Взяти участь у конкурсі можуть вчені, які мають науковий ступінь PhD або його еквівалент, отриманий або визнаний в Україні; працюють за основним місцем роботи в українській державній науково-дослідній установі чи закладі вищої освіти, що зареєстровані та функціонують відповідно до законодавства України; перебувають і здійснюють свою дослідницьку діяльність саме в Україні. У рамках другого раунду конкурсного відбору українські заклади вищої освіти або наукові установи можуть отримати максимум два гранти на установу. Заявки на участь можна подати до 23 червня 2026 року.
Детальніше: https://cutt.ly/Vtrz8xD4, https://qrpage.net/qr/RKqXG
Національний фонд досліджень України та Нідерландська дослідницька рада оголосили про старт другого раунду конкурсного відбору на додаткові грантові можливості для українських вчених, який реалізується у рамках партнерської ініціативи NWO–НФДУ. Ініціатива спрямована на підтримку українських науковців у їхньому прагненні розширювати свої професійні контакти й розвивати продуктивну дослідницьку співпрацю з нідерландськими колегами. Участь в ініціативі допомагає науковим командам, що вже реалізують проєкти за підтримки NWO, залучати до роботи дослідників з України. Керівники проєктів у Нідерландах можуть подавати заявки на фінансування для оплати залучення одного українського дослідника на період від 6 до 24 місяців. Максимальні витрати на одного українського співзаявника становлять 1250 євро на місяць (включно з витратами на матеріали); загальний бюджет цієї ініціативи становить 480 тис. євро. Взяти участь у конкурсі можуть вчені, які мають науковий ступінь PhD або його еквівалент, отриманий або визнаний в Україні; працюють за основним місцем роботи в українській державній науково-дослідній установі чи закладі вищої освіти, що зареєстровані та функціонують відповідно до законодавства України; перебувають і здійснюють свою дослідницьку діяльність саме в Україні. У рамках другого раунду конкурсного відбору українські заклади вищої освіти або наукові установи можуть отримати максимум два гранти на установу. Заявки на участь можна подати до 23 червня 2026 року.
Детальніше: https://cutt.ly/Vtrz8xD4, https://qrpage.net/qr/RKqXG
👍1
UNIVERSITY INNOVATION DAY
4 грудня 2025 року в онлайн-форматі відбудеться фінальний захід університетських стартап-студій «University Innovation Day» у рамках проєкту «Seeds of Bravery: «Seeds of Bravery Startup Studios Final event: University Innovations in Ukraine — From Policy to Practice»». Захід має на меті підтримати українські університети у їхній діяльності з системного розвитку інновацій та власних стартап-команд. Відбудеться презентація сучасних підходів до підтримки університетських інновацій та розвитку мережі стартап-шкіл - інкубаторів -акселераторів; результатів роботи команди YEP Accelerator щодо реалізації дворічного пілоту університетських стартап-студій Seeds of Bravery у чотирьох університетах; практичних інструментів для роботи з командами у ЗВО; шляхів створення спін-офів в українському правовому та інституційному контексті; досвід Університету Аалто (Фінляндія) щодо побудови інноваційної екосистеми навколо університету. Подія є частиною Дорожньої карти розвитку мережі стартап-шкіл - інкубаторів - акселераторів. Організатори: МОН, Український фонд стартапів.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/yrIAU, https://luma.com/6mwx1gs3
4 грудня 2025 року в онлайн-форматі відбудеться фінальний захід університетських стартап-студій «University Innovation Day» у рамках проєкту «Seeds of Bravery: «Seeds of Bravery Startup Studios Final event: University Innovations in Ukraine — From Policy to Practice»». Захід має на меті підтримати українські університети у їхній діяльності з системного розвитку інновацій та власних стартап-команд. Відбудеться презентація сучасних підходів до підтримки університетських інновацій та розвитку мережі стартап-шкіл - інкубаторів -акселераторів; результатів роботи команди YEP Accelerator щодо реалізації дворічного пілоту університетських стартап-студій Seeds of Bravery у чотирьох університетах; практичних інструментів для роботи з командами у ЗВО; шляхів створення спін-офів в українському правовому та інституційному контексті; досвід Університету Аалто (Фінляндія) щодо побудови інноваційної екосистеми навколо університету. Подія є частиною Дорожньої карти розвитку мережі стартап-шкіл - інкубаторів - акселераторів. Організатори: МОН, Український фонд стартапів.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/yrIAU, https://luma.com/6mwx1gs3
👍1