POSI - ПРИНЦИПИ ДЛЯ ВІДКРИТОЇ НАУКОВОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ
Сучасна наука являє собою величезну базу даних знань, яка постійно розвивається, тому інструменти для досліджень повинні бути відкритими, доступними для всіх зацікавлених сторін. Принципи відкритої наукової інфраструктури (The Principles of Open Scholarly Infrastructure / POSI) – це неформальний набір рекомендацій, вперше оприлюднений у 2015 році та оновлений у 2020 та 2025 роках, щоб забезпечити стійкість і відкритість такої інфраструктури, фактично – не вимога і не правило, а чек-лист для самооцінювання. Він орієнтований на грантодавців, некомерційні фонди, наукові структури та навіть комерційні стартапи і має домомагати їм будувати довіру в академічній спільноті. POSI будується на ідеї, що наука процвітає, коли інфраструктура (наприклад, освітні платформи, сховища даних, репозитарії, цифрові ідентифікатори для науковців, організацій, публікацій - datadryad.org, ORCID, Crossref/DOI) - відкрита, стійка і керується всіма зацікавленими сторонами для загального блага. Ці принципи фокусуються на трьох стовпах: управління, фінансування, технології. Під управлінням мається на увазі широка участь стейкхолдерів: не лише інвесторів, а й науковців та суспільства, під фінансуванням – не короткострокові гранти, а перспективні сталі ресурси для розвитку, а під технологіями – відкритий код та дані у публічному домені (CC0), оскільки обмеження ліцензій створюють "пастки" для майбутніх користувачів. POSI пропонує моніторити прогрес через публічні самооцінки, інтегрувати ці принципи у грантові заявки та систему закупівель (у т.ч. державних). Будь-хто, що створює відкриту інфраструктуру для досліджень чи освіти, може декларувати свою прихильність POSI, опублікувати самооцінку на сайті, приєднатися та рухатись до повного виконання заявлених цілей. POSI класифікує інфраструктуру за функціональністю та структурою. По-перше, інфраструктура для досліджень і наукових комунікацій – «хребет» наукового циклу: інструменти для зберігання, пошуку та поширення даних, статей і метаданих. Вони забезпечують прозорість і перевикористання, зменшуючи дублювання зусиль. Наприклад, репозиторії даних (Dryad), сервіси ідентифікації (ORCID для авторів, ROR для організацій, Crossref для DOI). По-друге, освітні інфраструктури - платформи для викладання та навчання, інтегровані з дослідженнями, які роблять знання доступними для студентів і викладачів, сприяючи відкритому доступу до матеріалів. Це: онлайн-курси чи бази знань, пов'язані з науковими даними (наприклад, інтеграція з DataCite для освітніх проєктів). По-третє, організаційні ініціативи та ініціативи спільнот - проєкти, керовані спільнотою, без створення формальної юридичної структури, - гнучкі інструменти з колаборативним управлінням, як волонтерські мережі для метаданих чи спільні бази даних. По-четверте, комерційні організації з відкритою інфраструктурою, що використовують бізнес-моделі, у яких отримання прибутку не суперечить відкритості, як API для наукових даних, подібні до Crossref. POSI стосується будь-якої інфраструктури, що використовується для наукових цілей – від базового зберігання інформації до складних мереж комунікацій.
Детальніше: https://openscholarlyinfrastructure.org
Сучасна наука являє собою величезну базу даних знань, яка постійно розвивається, тому інструменти для досліджень повинні бути відкритими, доступними для всіх зацікавлених сторін. Принципи відкритої наукової інфраструктури (The Principles of Open Scholarly Infrastructure / POSI) – це неформальний набір рекомендацій, вперше оприлюднений у 2015 році та оновлений у 2020 та 2025 роках, щоб забезпечити стійкість і відкритість такої інфраструктури, фактично – не вимога і не правило, а чек-лист для самооцінювання. Він орієнтований на грантодавців, некомерційні фонди, наукові структури та навіть комерційні стартапи і має домомагати їм будувати довіру в академічній спільноті. POSI будується на ідеї, що наука процвітає, коли інфраструктура (наприклад, освітні платформи, сховища даних, репозитарії, цифрові ідентифікатори для науковців, організацій, публікацій - datadryad.org, ORCID, Crossref/DOI) - відкрита, стійка і керується всіма зацікавленими сторонами для загального блага. Ці принципи фокусуються на трьох стовпах: управління, фінансування, технології. Під управлінням мається на увазі широка участь стейкхолдерів: не лише інвесторів, а й науковців та суспільства, під фінансуванням – не короткострокові гранти, а перспективні сталі ресурси для розвитку, а під технологіями – відкритий код та дані у публічному домені (CC0), оскільки обмеження ліцензій створюють "пастки" для майбутніх користувачів. POSI пропонує моніторити прогрес через публічні самооцінки, інтегрувати ці принципи у грантові заявки та систему закупівель (у т.ч. державних). Будь-хто, що створює відкриту інфраструктуру для досліджень чи освіти, може декларувати свою прихильність POSI, опублікувати самооцінку на сайті, приєднатися та рухатись до повного виконання заявлених цілей. POSI класифікує інфраструктуру за функціональністю та структурою. По-перше, інфраструктура для досліджень і наукових комунікацій – «хребет» наукового циклу: інструменти для зберігання, пошуку та поширення даних, статей і метаданих. Вони забезпечують прозорість і перевикористання, зменшуючи дублювання зусиль. Наприклад, репозиторії даних (Dryad), сервіси ідентифікації (ORCID для авторів, ROR для організацій, Crossref для DOI). По-друге, освітні інфраструктури - платформи для викладання та навчання, інтегровані з дослідженнями, які роблять знання доступними для студентів і викладачів, сприяючи відкритому доступу до матеріалів. Це: онлайн-курси чи бази знань, пов'язані з науковими даними (наприклад, інтеграція з DataCite для освітніх проєктів). По-третє, організаційні ініціативи та ініціативи спільнот - проєкти, керовані спільнотою, без створення формальної юридичної структури, - гнучкі інструменти з колаборативним управлінням, як волонтерські мережі для метаданих чи спільні бази даних. По-четверте, комерційні організації з відкритою інфраструктурою, що використовують бізнес-моделі, у яких отримання прибутку не суперечить відкритості, як API для наукових даних, подібні до Crossref. POSI стосується будь-якої інфраструктури, що використовується для наукових цілей – від базового зберігання інформації до складних мереж комунікацій.
Детальніше: https://openscholarlyinfrastructure.org
👍1
ІДЕНТИФІКАТОРИ ORCID, DOI, ROR
20 листопада 2025 року у рамках курсу «Must-have для дослідницької діяльності» відбудеться чергова онлайн-лекція «Ідентифікатори як інфраструктура відкритої науки: ORCID, DOI, ROR та інші». Захід покликаний поінформувати слухачів про зміст та значення різних цифрових ідентифікаторів, які є по суті технічною основою відкритої науки, оскільки об'єднують наукові дані, забезпечують прозорість і достовірність результатів дослідження, а також дозволяють точно пов’язувати публікації з авторами, установами та даними, підвищуючи видимість результатів досліджень. Планується обговорити наступні питання: що таке персональні ідентифікатори дослідників (ORCID ID, Scopus Author ID, Web of Science ResearcherID і Google Scholar Profile); як працюють ідентифікатори для публікацій та наукових видань (DOI, ISBN, ISSN); які існують ідентифікатори установ і даних (ROR ID, Dataset DOI, FAIR Data). Організатор - Науково-технічна бібліотека КПІ ім. Ігоря Сікорського.
Детальніше: https://t.me/kpi_library/4858, https://forms.gle/jtqmMgioEFrFRVGV9
20 листопада 2025 року у рамках курсу «Must-have для дослідницької діяльності» відбудеться чергова онлайн-лекція «Ідентифікатори як інфраструктура відкритої науки: ORCID, DOI, ROR та інші». Захід покликаний поінформувати слухачів про зміст та значення різних цифрових ідентифікаторів, які є по суті технічною основою відкритої науки, оскільки об'єднують наукові дані, забезпечують прозорість і достовірність результатів дослідження, а також дозволяють точно пов’язувати публікації з авторами, установами та даними, підвищуючи видимість результатів досліджень. Планується обговорити наступні питання: що таке персональні ідентифікатори дослідників (ORCID ID, Scopus Author ID, Web of Science ResearcherID і Google Scholar Profile); як працюють ідентифікатори для публікацій та наукових видань (DOI, ISBN, ISSN); які існують ідентифікатори установ і даних (ROR ID, Dataset DOI, FAIR Data). Організатор - Науково-технічна бібліотека КПІ ім. Ігоря Сікорського.
Детальніше: https://t.me/kpi_library/4858, https://forms.gle/jtqmMgioEFrFRVGV9
👍4
ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ ПЛАНУ ПРОВЕДЕННЯ КОНСУЛЬТАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ МОН
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт «Орієнтовного плану Міністерства освіти і науки України щодо проведення консультацій з громадськістю на 2026 рік». Документ підготовлений на виконання «Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 р. № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики». У ньому представлений перелік питань і проєктів нормативно-правових актів, заходів, запланованих до проведення у рамках консультацій з громадськістю, орієнтовний перелік заінтересованих сторін, яких планується залучити до консультацій та контактних даних осіб та структурних підрозділів МОН, відповідальних за проведення консультацій. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 27 листопада 2025 року.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/S5ih4, https://qrpage.net/qr/0T9IU
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт «Орієнтовного плану Міністерства освіти і науки України щодо проведення консультацій з громадськістю на 2026 рік». Документ підготовлений на виконання «Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 р. № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики». У ньому представлений перелік питань і проєктів нормативно-правових актів, заходів, запланованих до проведення у рамках консультацій з громадськістю, орієнтовний перелік заінтересованих сторін, яких планується залучити до консультацій та контактних даних осіб та структурних підрозділів МОН, відповідальних за проведення консультацій. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 27 листопада 2025 року.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/S5ih4, https://qrpage.net/qr/0T9IU
👍1
КУДИ ПОДІЛАСЯ СПРАВЖНЯ КРЕАТИВНІСТЬ? БАГАТО СТУДЕНТІВ, АЛЕ ІДЕЇ - ОДИНАКОВІ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ліа Генріксон і Люка Запхіра «Що сталося з креативністю в класі?». У ній автори аналізують, як генеративний штучний інтелект впливає на творче мислення студентів і пропонують підходи, які можуть збалансувати творчість і технологію. Зокрема, розглядається курс, в рамках якого 150 студентів подали фактично тих самих чотири ідеї у творчому проєкті, причому формулювання у текстах відрізнялися, але самі концепції виявилися надзвичайно подібними. Причому ці ідеї не випливають зі змісту курсу, навпаки, коли автори публікації попросили ГШІ підготувати пропозиції, ШІ запропонув майже ті самі варіанти. Генріксон і Запхір нагадують читачам теорію Маргарет Боден, де креативна ідея розглядається як «нова, несподівана й цінна». ГШІ може комбінувати відомі елементи, трансформувати їх або змінювати їхні аспекти, але не може дати дійсний креатив без належного особистісного внеску студента, що розуміє цінності, перспективи та має внутрішню інтуїцію. У закладі вищої освіти ГШІ, пишуть автори статті, має бути не засобом швидкого генерування готових рішень, а партнером у процесі креативного мислення. Наприклад, йому можна давати запити типу «що якщо?» або такі, які поєднують абсолютно несподівані теми. По суті, відтепер викладачі мають оцінювати не лише «продукт» (кінцевий текст ессе), а й весь процес творення: як виникають ідеї, як вони розвиваються й трансформуються. Отже, щоб зберегти справжню креативність в епоху ШІ, освітні практики повинні змінитися: потрібно заохочувати дослідницький підхід, експерименти й відкритість до невизначеності і таким чином виховувати творчих мислителів, а не просто тих, хто добре формулює запити для ШІ.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/rFbg5
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ліа Генріксон і Люка Запхіра «Що сталося з креативністю в класі?». У ній автори аналізують, як генеративний штучний інтелект впливає на творче мислення студентів і пропонують підходи, які можуть збалансувати творчість і технологію. Зокрема, розглядається курс, в рамках якого 150 студентів подали фактично тих самих чотири ідеї у творчому проєкті, причому формулювання у текстах відрізнялися, але самі концепції виявилися надзвичайно подібними. Причому ці ідеї не випливають зі змісту курсу, навпаки, коли автори публікації попросили ГШІ підготувати пропозиції, ШІ запропонув майже ті самі варіанти. Генріксон і Запхір нагадують читачам теорію Маргарет Боден, де креативна ідея розглядається як «нова, несподівана й цінна». ГШІ може комбінувати відомі елементи, трансформувати їх або змінювати їхні аспекти, але не може дати дійсний креатив без належного особистісного внеску студента, що розуміє цінності, перспективи та має внутрішню інтуїцію. У закладі вищої освіти ГШІ, пишуть автори статті, має бути не засобом швидкого генерування готових рішень, а партнером у процесі креативного мислення. Наприклад, йому можна давати запити типу «що якщо?» або такі, які поєднують абсолютно несподівані теми. По суті, відтепер викладачі мають оцінювати не лише «продукт» (кінцевий текст ессе), а й весь процес творення: як виникають ідеї, як вони розвиваються й трансформуються. Отже, щоб зберегти справжню креативність в епоху ШІ, освітні практики повинні змінитися: потрібно заохочувати дослідницький підхід, експерименти й відкритість до невизначеності і таким чином виховувати творчих мислителів, а не просто тих, хто добре формулює запити для ШІ.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/rFbg5
👍2
ОЕСР: КЛІМАТИЧНІ ДІЇ-2025
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Монітор кліматичних дій 2025». У ньому наголошується, що кліматичні ризики посилюються, про що свідчать події 2025 року: рекордні хвилі спеки, повені, посухи та лісові пожежі. Це засвідчує зростаючу вразливість до кліматичних змін суспільств та економік. Екосистеми можуть наблизитись до критичних переломних моментів, які будуть супроводжуватись змінами в циркуляції океану та скороченням морського льоду. Наразі стихійні лиха, пов'язані з кліматом, вже спричиняють зростання соціальних та економічних витрат, приносять збитки понад 328 млрд дол. США. Глобальні викиди парникових газів досягли рекордно високого рівня в 55 Гт CO₂ у 2023 році. Поточні кліматичні зобов'язання залишаються недостатніми, а прогалини у їхньому впровадженні - зберігаються. Поточні національно визначені внески не узгоджені з цілями на 2050 рік, і лише 17,7% глобальних викидів, які наразі охоплені національними зобов'язаннями щодо нульового рівня викидів, закріплені в юридично обов'язковому законодавстві. Тому існує нагальна потреба в реалізації ефективних дій щодо пом'якшення наслідків кліматичних змін. «Монітор кліматичних дій» є флагманською публікацією Міжнародної програми дій ОЕСР щодо клімату, яка поширює інформацію про кліматичні дії та прогрес у досягненні цілей нульового рівня викидів для 52 країн-членів та партнерів ОЕСР.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/VmVq0, https://qrpage.net/qr/oUAOk, https://doi.org/10.1787/1819c631-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Монітор кліматичних дій 2025». У ньому наголошується, що кліматичні ризики посилюються, про що свідчать події 2025 року: рекордні хвилі спеки, повені, посухи та лісові пожежі. Це засвідчує зростаючу вразливість до кліматичних змін суспільств та економік. Екосистеми можуть наблизитись до критичних переломних моментів, які будуть супроводжуватись змінами в циркуляції океану та скороченням морського льоду. Наразі стихійні лиха, пов'язані з кліматом, вже спричиняють зростання соціальних та економічних витрат, приносять збитки понад 328 млрд дол. США. Глобальні викиди парникових газів досягли рекордно високого рівня в 55 Гт CO₂ у 2023 році. Поточні кліматичні зобов'язання залишаються недостатніми, а прогалини у їхньому впровадженні - зберігаються. Поточні національно визначені внески не узгоджені з цілями на 2050 рік, і лише 17,7% глобальних викидів, які наразі охоплені національними зобов'язаннями щодо нульового рівня викидів, закріплені в юридично обов'язковому законодавстві. Тому існує нагальна потреба в реалізації ефективних дій щодо пом'якшення наслідків кліматичних змін. «Монітор кліматичних дій» є флагманською публікацією Міжнародної програми дій ОЕСР щодо клімату, яка поширює інформацію про кліматичні дії та прогрес у досягненні цілей нульового рівня викидів для 52 країн-членів та партнерів ОЕСР.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/VmVq0, https://qrpage.net/qr/oUAOk, https://doi.org/10.1787/1819c631-en
👍1
DIGITAL RIGHTS & AI: ЯК НЕ ЗАГУБИТИСЯ В ЕПОХУ ФЕЙКІВ?
19 листопада 2025 року відбудеться відкрита онлайн-лекція Василя Орищука «Digital Rights & AI: як не загубитися в епоху фейків?». Захід покликаний поінформувати слухачів про те, як ефективно захищати свої права в цифровому середовищі та не загубитися у світі інформаційного хаосу. Планується обговорити наступні питання: як працюють фейки та дезінформація в епоху ШІ; які цифрові права має кожна людина та як їх захистити; які ризики створюють машинні алгоритми та як ними керувати відповідально; які виклики існують для прав людини завдяки розповсюдженню великих мовних моделей; які є доступні інструменти перевірки фактів та протидії маніпуляціям. Організатор – Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова.
Детальніше: https://meet.google.com/apk-rzxq-kyu
19 листопада 2025 року відбудеться відкрита онлайн-лекція Василя Орищука «Digital Rights & AI: як не загубитися в епоху фейків?». Захід покликаний поінформувати слухачів про те, як ефективно захищати свої права в цифровому середовищі та не загубитися у світі інформаційного хаосу. Планується обговорити наступні питання: як працюють фейки та дезінформація в епоху ШІ; які цифрові права має кожна людина та як їх захистити; які ризики створюють машинні алгоритми та як ними керувати відповідально; які виклики існують для прав людини завдяки розповсюдженню великих мовних моделей; які є доступні інструменти перевірки фактів та протидії маніпуляціям. Організатор – Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова.
Детальніше: https://meet.google.com/apk-rzxq-kyu
👍1
HIGH-PERFORMANCE COMPUTING
Організація ООН з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) та Інститут Verlab проводять конкурс на отримання віддаленого доступу до високопродуктивних обчислень (High-Performance Computing (HPC)) для виконання досліджень та розроблення інновацій у галузі наук про життя. Він організований відповідно до Рекомендацій ЮНЕСКО щодо відкритої науки та Ініціативи ЮНЕСКО щодо віддаленого доступу до лабораторного обладнання (UNESRALE). Йдеться про підтримку цільової програми розвитку віртуального потенціалу шляхом надання молодим дослідникам та науковцям інструментів, необхідних для перетворення їхніх ідей на успішні підприємницькі практики, яка забезпечує віддалений доступ до середовища високопродуктивних обчислень з наданням індивідуальних консультацій та спеціалізованого навчання. Пріоритетними для підтримки є інновації у наступних галузях: штучний інтелект у галузі охорони здоров'я та діагностики; моделювання та симуляція у біомедичних науках; обробка даних у галузі екології та охорони здоров'я; нейронаука, епігенетика та обчислювальна біологія. Програма відкрита для студентів магістратури та докторантури, постдокторантів, молодих науковців (упродовж п'яти років після отримання ступеня доктора філософії), які мають дослідницький проєкт або інноваційну ідею, добре володіють англійською мовою та умотивовані до розвитку досліджень і підприємництва. Заявку на участь можна подати до 21 листопада 2025 року.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/Ps1rT, https://qrpage.net/qr/rJQie
Організація ООН з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) та Інститут Verlab проводять конкурс на отримання віддаленого доступу до високопродуктивних обчислень (High-Performance Computing (HPC)) для виконання досліджень та розроблення інновацій у галузі наук про життя. Він організований відповідно до Рекомендацій ЮНЕСКО щодо відкритої науки та Ініціативи ЮНЕСКО щодо віддаленого доступу до лабораторного обладнання (UNESRALE). Йдеться про підтримку цільової програми розвитку віртуального потенціалу шляхом надання молодим дослідникам та науковцям інструментів, необхідних для перетворення їхніх ідей на успішні підприємницькі практики, яка забезпечує віддалений доступ до середовища високопродуктивних обчислень з наданням індивідуальних консультацій та спеціалізованого навчання. Пріоритетними для підтримки є інновації у наступних галузях: штучний інтелект у галузі охорони здоров'я та діагностики; моделювання та симуляція у біомедичних науках; обробка даних у галузі екології та охорони здоров'я; нейронаука, епігенетика та обчислювальна біологія. Програма відкрита для студентів магістратури та докторантури, постдокторантів, молодих науковців (упродовж п'яти років після отримання ступеня доктора філософії), які мають дослідницький проєкт або інноваційну ідею, добре володіють англійською мовою та умотивовані до розвитку досліджень і підприємництва. Заявку на участь можна подати до 21 листопада 2025 року.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/Ps1rT, https://qrpage.net/qr/rJQie
👍1
INTELLECTUAL PROPERTY: LAW, ECONOMY, TECHNOLOGY
27 листопада 2025 року відбудеться Форум з інтелектуальної власності та інновацій (IP LET Forum 2025). Захід покликаний об’єднати міжнародних експертів, представників держави, бізнесу, науки, інноваційних та креативних індустрій для обговорення ресурсів економічного відновлення країни, забезпечення інноваційного розвитку та культурної стійкості, а також поширення кращих практик у галузі інновацій, культури і технологій. Планується розглянути наступні питання: Україна на IP мапі світу; технології майбутнього та IP; бізнес, IP та інновації; IP у креативних індустріях. Також відбудеться низка спеціалізованих семінарів, спрямованих на розвиток професійних спільнот та обмін досвідом митців, книговидавців і Центрів підтримки технологій та інновацій. Організатори: Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, EUIPO, Проєкт EU4IP «Зміцнення прав інтелектуальної власності в Молдові та Україні».
Детальніше: https://qrpage.net/qr/5NF4l, https://qrpage.net/qr/xtHQm, https://nipo.gov.ua/ip-let-forum-2025-anons/
27 листопада 2025 року відбудеться Форум з інтелектуальної власності та інновацій (IP LET Forum 2025). Захід покликаний об’єднати міжнародних експертів, представників держави, бізнесу, науки, інноваційних та креативних індустрій для обговорення ресурсів економічного відновлення країни, забезпечення інноваційного розвитку та культурної стійкості, а також поширення кращих практик у галузі інновацій, культури і технологій. Планується розглянути наступні питання: Україна на IP мапі світу; технології майбутнього та IP; бізнес, IP та інновації; IP у креативних індустріях. Також відбудеться низка спеціалізованих семінарів, спрямованих на розвиток професійних спільнот та обмін досвідом митців, книговидавців і Центрів підтримки технологій та інновацій. Організатори: Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, EUIPO, Проєкт EU4IP «Зміцнення прав інтелектуальної власності в Молдові та Україні».
Детальніше: https://qrpage.net/qr/5NF4l, https://qrpage.net/qr/xtHQm, https://nipo.gov.ua/ip-let-forum-2025-anons/
👎1
БЕЗБАР’ЄРНИЙ ПРОСТІР: ДОБІРКА ОСВІТНІХ СЕРІАЛІВ НА ДІЯ.ОСВІТА
Міністерство цифрової трансформації України підготувало добірку серіалів на «ДіяОсвіта», покликаних руйнувати стереотипи та надихати на створення інклюзивного суспільства. До цієї добірки увійшли серіали «Держава без бар’єрів» (розглядаються різні аспекти безбар’єрності у роботі держслужбовців, правильна комунікація, підготовка інклюзивних державних рішень); «Безбар’єрна грамотність» (навчає більш широкому погляду на світ завдяки інструментам, які дозволяють людям з порушенням зору, слуху чи моторики користуватися ґаджетами, інтернетом); «Цифрові технології для людей з інвалідністю» (йдеться про подолання обмежень в пересуванні, вад слуху чи зору, про відповідні застосунки, розширення функцій різних пристроїв); «Вебдоступність» (інструктивні матеріали щодо створення інклюзивних вебсторінок, електронних документів чи мобільних застосунків за міжнародними стандартами); «Безбар’єрність у галузі гостинності» (про те, як надавати якісний сервіс гостям з інвалідністю, зробити заклад архітектурно доступним, правильно спілкуватися та взаємодіяти, створити інклюзивне дозвілля).
Детальніше: https://qrpage.net/qr/c9lOM, https://qrpage.net/qr/NRE1D, https://qrpage.net/qr/6zG5h, https://qrpage.net/qr/2u0Ae, https://qrpage.net/qr/swszH, https://qrpage.net/qr/5d6oQ, https://qrpage.net/qr/c9lOM
Міністерство цифрової трансформації України підготувало добірку серіалів на «ДіяОсвіта», покликаних руйнувати стереотипи та надихати на створення інклюзивного суспільства. До цієї добірки увійшли серіали «Держава без бар’єрів» (розглядаються різні аспекти безбар’єрності у роботі держслужбовців, правильна комунікація, підготовка інклюзивних державних рішень); «Безбар’єрна грамотність» (навчає більш широкому погляду на світ завдяки інструментам, які дозволяють людям з порушенням зору, слуху чи моторики користуватися ґаджетами, інтернетом); «Цифрові технології для людей з інвалідністю» (йдеться про подолання обмежень в пересуванні, вад слуху чи зору, про відповідні застосунки, розширення функцій різних пристроїв); «Вебдоступність» (інструктивні матеріали щодо створення інклюзивних вебсторінок, електронних документів чи мобільних застосунків за міжнародними стандартами); «Безбар’єрність у галузі гостинності» (про те, як надавати якісний сервіс гостям з інвалідністю, зробити заклад архітектурно доступним, правильно спілкуватися та взаємодіяти, створити інклюзивне дозвілля).
Детальніше: https://qrpage.net/qr/c9lOM, https://qrpage.net/qr/NRE1D, https://qrpage.net/qr/6zG5h, https://qrpage.net/qr/2u0Ae, https://qrpage.net/qr/swszH, https://qrpage.net/qr/5d6oQ, https://qrpage.net/qr/c9lOM
👍1
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ POSI -2025: УПРАВЛІННЯ
Управління в актуальній версії «Принципів відкритої наукової інфраструктури» (POSI 2.0) передбачає наступне. (1.1) Охоплення всієї наукової діяльності – дослідження виходять за межі дисциплін, географії, установ та зацікавлених сторін. Організації та інфраструктура, якою вони керують, повинні це відзеркалювати. (1.2) Керування зацікавленими сторонами – організація, що керується радою директорів, складається зі спільноти зацікавлених сторін, формує впевненість у тому, що організація рішення будуть прийматись на основі консенсусу спільнот та балансу їх інтересів. (1.3) Недискримінаційна участь або членство «за власним бажанням» на основі недискримінації та інклюзивності, коли будь-хто може виявити зацікавленість долучитись до цих принципів. Представництво в управлінні має відображати характер громади або членства. (1.4) Прозоре управління – для зміцнення довіри політика та процес управління повинні бути прозорими (з урахуванням обмежень чинного законодавства про конфіденційність). (1.5) Заборона на лобіювання – інфраструктурні організації не повинні лобіювати зміни у регулюванні для зміцнення власних позицій, інфраструктурна організація має підтримувати свою громаду, що також може включати відстоювання змін у політиці. (1.6) Реальна воля до побудови довіри, встановлення та оприлюднення зобов'язань щодо управління, включаючи принципи, за якими активи, дані, ресурси, послуги та персонал будуть відповідально передані наступнику, якщо організація чи служба будуть ліквідовані. Зобов'язання повинні стосуватися майбутнього управління з визначеними критеріями для прийнятних організацій-наступників. Це має включати подальше узгодження з POSI та будь-які правові чи структурні обмеження. (1.7) Регулярний перегляд мети та суспільних цінностей на предмет актуальності, ефективності та рівня підтримки громад для визначення перспектив подальшого функціонування.
Детальніше: https://openscholarlyinfrastructure.org
Управління в актуальній версії «Принципів відкритої наукової інфраструктури» (POSI 2.0) передбачає наступне. (1.1) Охоплення всієї наукової діяльності – дослідження виходять за межі дисциплін, географії, установ та зацікавлених сторін. Організації та інфраструктура, якою вони керують, повинні це відзеркалювати. (1.2) Керування зацікавленими сторонами – організація, що керується радою директорів, складається зі спільноти зацікавлених сторін, формує впевненість у тому, що організація рішення будуть прийматись на основі консенсусу спільнот та балансу їх інтересів. (1.3) Недискримінаційна участь або членство «за власним бажанням» на основі недискримінації та інклюзивності, коли будь-хто може виявити зацікавленість долучитись до цих принципів. Представництво в управлінні має відображати характер громади або членства. (1.4) Прозоре управління – для зміцнення довіри політика та процес управління повинні бути прозорими (з урахуванням обмежень чинного законодавства про конфіденційність). (1.5) Заборона на лобіювання – інфраструктурні організації не повинні лобіювати зміни у регулюванні для зміцнення власних позицій, інфраструктурна організація має підтримувати свою громаду, що також може включати відстоювання змін у політиці. (1.6) Реальна воля до побудови довіри, встановлення та оприлюднення зобов'язань щодо управління, включаючи принципи, за якими активи, дані, ресурси, послуги та персонал будуть відповідально передані наступнику, якщо організація чи служба будуть ліквідовані. Зобов'язання повинні стосуватися майбутнього управління з визначеними критеріями для прийнятних організацій-наступників. Це має включати подальше узгодження з POSI та будь-які правові чи структурні обмеження. (1.7) Регулярний перегляд мети та суспільних цінностей на предмет актуальності, ефективності та рівня підтримки громад для визначення перспектив подальшого функціонування.
Детальніше: https://openscholarlyinfrastructure.org
👍2