СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ АГРАРНОГО СЕКТОРУ ДО 2030 РОКУ

20 листопада 2025 року у змішаному форматі відбудеться всеукраїнський конгрес вчених економістів-аграрників «Стратегія розвитку аграрного сектору економіки до 2030 року: завдання агроекономічної науки». Планується обговорити наступні тпитання: формування державної політики розвитку сільського господарства та сільських територій: інституційна спроможність, удосконалення механізмів управління та стратегічного планування; ефективне використання земельних ресурсів: розмінування постраждалих територій, реалізація земельної реформи та забезпечення прозорості земельних відносин; продовольча безпека та якість харчових продуктів: задоволення суспільних потреб у високоякісних, поживних і безпечних продуктах відповідно до міжнародних стандартів; стійкість сільськогосподарського сектору та конкурентоспроможність виробників: підтримка справедливого доходу аграріїв, розвиток експортного потенціалу та інтеграція у глобальні ринки; пріоритетні напрями розвитку форм господарювання: підтримка кооперації, сімейних ферм, аграрних кластерів та інших форм об’єднань; розвиток сільських територій: створення умов для підвищення якості життя, розвиток інфраструктури, соціальних та культурних послуг; модернізація аграрного сектору: розвиток переробної промисловості, впровадження інновацій, цифровізація та обмін знаннями. Організатори: Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки», Громадська організація «Всеукраїнський конгрес вчених економістів-аграрників».

Детальніше: https://qrpage.net/qr/d7JRA, https://qrpage.net/qr/In9OQ, https://qrpage.net/qr/9EFRc

РОЗВИТОК СИСТЕМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ТА АМЕРИКАНСЬКОГО ПРОСТОРУ ВИЩОЇ ОСВІТИ

На сайті Агентства забезпечення якості у Європейському просторі вищої освіти (ENQA) опубліковано матеріал «Пропозиції щодо майбутнього узгодження систем забезпечення якості Європейського простору вищої освіти та Іберо-американського простору знань». У ньому представлені результати реалізації спільної ініціативи ENQA та SIACES. Спираючись на результати порівняльного дослідження, проведеного під час першого етапу проекту, експерти пропонують власні рекомендації щодо узгодження стандартів та заходів із забезпечення якості вищої освіти. Наявність численних фундаментальних подібностей між європейським та американським освітнім простором, тим не менш не відміняє відмінностей, що потребує відповідної рефлексії та налагодження діалогу між освітніми установами задіяних країн. Визначаються спільні перспективи щодо обміну досвідом, посилення довіри, розвитку регіональної співпраці для вирішення спільних проблем у забезпеченні якості вищої освіти.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/NYD32, https://qrpage.net/qr/DoI9d, https://qrpage.net/qr/KtpRX

МИСТЕЦТВО АКАДЕМІЧНОГО ПИСЬМА

6 листопада 2025 року відбудеться перша онлайн-лекція курсу «Мистецтво академічного письма: від чернетки до публікації». Слухачі дізнаються про те, як відбувається створення наукової статті (від ідеї до оприлюднення у міжнародному журналі) та обговорять актуальні проблеми, пов’язані з різними аспектами дослідницької діяльності (від пошуку джерельної бази до формування іміджу науковця). Під час першої лекції планується розглянути наступні питання: стратегічна роль академічного письма; системний підхід до створення наукової статті: логіка побудови статті, наукова новизна та вимоги міжнародних видавництв; мовні особливості наукових текстів українською та англійською; важливість етичних стандартів у публікаційному процесі; методи уникнення плагіату; цифрові інструменти, що допомагають підвищити якість академічних текстів. Організатор – Бібліотека КПІ ім. Ігоря Сікорського

Детальніше: https://t.me/kpi_library/4825, https://forms.gle/CmRBKPnWeadysu2Y6

ХТО ПИШЕ ЗА СТУДЕНТІВ: БІЗНЕС ЗАМОВНИХ АКАДЕМІЧНИХ ТЕКСТІВ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джул’єт Роуселл ««Тіньові науковці»: що відбувається всередині сервісів написання робіт для студентів». У ній йдеться про вражаючі масштаби індустрії підготовки академічних текстів на замовлення та розкриваються неетичні механізми такої діяльності, а також виконавців цих робіт і наслідки для системи вищої освіти. Попри заходи протидії, ринок замовних студентських робіт зберігається і навіть посилює свої позиції. За різними оцінками, послугами таких сервісів скористалися мільйони студентів у світі, що свідчить про наявність стійкого попиту. Географія цієї діяльності обширна. Наприклад, Кенія стала географічним центром, де фахівці з університетською освітою виконують завдання для студентів інших країн. Для багатьох авторів це стає джерелом доходу за відсутності локальних можливостей працевлаштування, однак їхня робота залишається нефіксованою, а роль – невизнаною. Грубо порушується академічна етика, критично знижується довіра до кваліфікацій. Коли студент отримує оцінку чи диплом не за власну працю, це створює прогалину в його особистих компетентностях і впливає на якість підготовки кадрів. Звісно, заклади вищої освіти та навіть урядові інституції намагаються протидіяти цим практикам, але повна офіційна заборона не усуває причин, які спонукають студентів звертатися до них. Необхідний комплексний підхід: розвивати культуру академічної доброчесності, підтримувати студентів у навчанні, використовувати запобіжники та мотивувати.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/zc3d6

ОЕСР: НОВІ ПІДХОДИ ДО РЕАЛІЗАЦІЇ КЛІМАТИЧНОГО ПОРЯДКУ ДЕННОГО ЧЕРЕЗ NCQG

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Розкриття мети в 300 мільярдів доларів США та заклику до збільшення на 1,3 трильйона доларів США у NCQG» із серії «Документи групи експертів щодо зміни клімату». У ньому досліджується новий фінансовий механізм, встановлений рішенням Конференції сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату у листопаді 2024 року в межах нової колективної кількісної цілі (NCQG). У рішенні визнається за необхідне досягнення двох взаємопов’язаних зобов’язань: по-першe, зобов’язання країн з розвиненою економікою «взяти на себе провідну роль» в мобілізації не менш ніж 300 млрд дол. США щорічно до 2035 р. для підтримки кліматичних заходів у країнах, що розвиваються; по-друге, заклик до всіх учасників (як державних, так і приватних) «спільно працювати над масштабуванням фінансування» до щонайменше 1,3 трлн дол. США щорічно до 2035 р. для кліматичних заходів у країнах, що розвиваються. Імплементація цих амбітних завдань порівняно з попередньою метою в 100 млрд дол. США щорічно, стикається з серйозними викликами. Для моніторингу виконання мети необхідно відслідковувати фактичні дані на рівні окремих заходів, отримуючи детальні показники, які дозволять уникнути подвійного рахунку та забезпечити аналіз за типами фінансування, каналами, відправниками й отримувачами. Застосування більш агрегованих індикаторів дозволить лише зрозуміти загальну динаміку фінансових потоків, але не забезпечить підстав для детальної аналітики. Також треба звертати увагу на якісні аспекти фінансування: не лише обсяг, а й ефективність, доступність, форма фінансування (грантова, пільгова, позики), роль інструментів мобілізації приватного капіталу. NCQG має потенціал стати операційним інструментом глобальної кліматичної політики, але для цього потрібні значні додаткові зусилля як із боку країн-донорів, так і з боку приватного сектору, чіткі правила звітності та підзвітності. Опублікований документ надає важливу рамку для розуміння того, як міжнародна спільнота може узгодити фінансові зобов’язання для кліматичних заходів після 2025 р., а також відкриває значні простори для вдосконалення систем моніторингу, звітності та мобілізації приватних ресурсів.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/PTCTV, https://qrpage.net/qr/F8FSU, https://doi.org/10.1787/bb53df0c-en

ЄДНІСТЬ СТУДЕНТІВ, ВИКЛАДАЧІВ І РОБОТОДАВЦІВ

17 листопада 2025 року відбудеться вебінар «Єдність студентів, викладачів і роботодавців: як контент і статистика створюють ефективну взаємодію». Захід стане майданчиком для обговорення усіма зацікавленими сторонами процесу удосконалення освіти та її наближення до реальних потреб ринку праці, а також дискусії щодо цифрової культури університетів. Планується розглянути наступні питання: як контент і аналітика можуть стати інструментами реальної співпраці та взаємної підтримки закладів освіти та роботодавців; освітній контент – процес створення, цільова аудиторія, призначення, вплив; статистика - як виміряти ефективність і підтвердити реальні результати освіти; взаємопіар - як спільні комунікації допомагають кожній стороні зростати. Організатор – UGEN.

Детальніше: https://t.me/ugen_UBB/1009, https://qrpage.net/qr/qN3fd

МІЖНАРОДНА ПРОГРАМА UK–UA STEM PRO

Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту оголосив про запуск нової навчальної програми «UK–UA STEM PRO». Вона спрямована на підтримку розвитку професійних компетентностей і міжнародної співпраці викладачів українських закладів вищої освіти та молодих науковців з академічними спільнотами Великої Британії. Учасники отримають сучасні знання, дізнаються про ефективні інструменти наукової діяльності та комерціалізації досліджень. Програма проходитиме у три етапи: освітня частина у складі 10 онлайн-сесій від британських науковців, представників бізнесу та української академічної діаспори; навчальний візит до Великої Британії; розроблення проєктів у співпраці з бізнесом і презентація результатів на «STEM Innovation Showcase». Взяти участь у програмі можуть викладачі та молоді науковці закладів вищої освіти і наукових установ (віком до 40 років) з рівнем англійської мови не нижче B2. Основні критерії відбору: досвід міжнародної співпраці (участь у twinning-програмах, дослідженнях чи обмінах з британськими університетами); взаємодія з бізнесом (досвід або бажання розвивати партнерства з підприємствами); мотивація та вплив; ідея розвитку співпраці з бізнесом (інноваційність та практичний потенціал проєкту). Програма охоплює період з листопада 2025 року по березень 2026 року. Заявку на участь можна подати до 9 листопада 2025 року.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/XyvSQ, https://qrpage.net/qr/yy13Z, https://qrpage.net/qr/G1fmK

УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ GRAMMARLY СТАЄ SUPERHUMAN

Наприкінці жовтня відбувся ребрендинг першого українського стартапу Grammarly, який наразі входить до топ-3 найвідоміших українських брендів за кордоном. Він змінив назву на Superhuman, що символізує перехід від сервісу для академічного письма до повноцінної ШІ-платформи, яка має забезпечити значне підвищення продуктивності роботи людини. Наразі відбувається перетворення Grammarly на мультипродуктовий бізнес, в основі якого ШІ-сервіс електронної пошти. Superhuman Suite - комплексне рішення, що поєднує декілька продуктів: платформу для удосконалення письма Grammarly, універсальний робочий простір Coda, розумний поштовий клієнт Superhuman Mail Superhuman Go. Фактично на основі технологій штучного інтелекту було створено персонального помічника, який надає проактивні підказки безпосередньо у е-робочому середовищі. Система використовує мережу ШІ-агентів, які аналізують контекст завдань і допомагають користувачам позбавлятися рутинних процесів. Асистент інтегрується з понад сотнею інших інструментів і здатен надавати користувачу підказки та потрібну в реальному часі інформацію, зокрема – пропонує додаткові дані під час листування, нагадує про попередні обговорення ключових питань під час нарад, працює із запитами користувачів, допомогає координувати командні зустрічі.

Детальніше: https://superhuman.com/, https://qrpage.net/qr/jvy8U, https://qrpage.net/qr/KEaCL

«ХОЧЕМО, АЛЕ НЕ ГОТОВІ»: ЩО ЗАГРОЖУЄ МІЖНАРОДНІЙ НАУКОВІЙ СПІВПРАЦІ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джона Росса «Недоліки у дослідницькій безпеці можуть підірвати заявку на участь у Horizon Europe». У ній автор аналізує позиції провідних експертів щодо того, що слабка система захисту досліджень може стати перешкодою для держав та університетів, які прагнуть асоціюватися з програмою «Горизонт Європа» - найбільшою європейською системою фінансування наукових досліджень. Черговим кроком у напрямі безпеки досліджень стало прийняття у травні 2024 року рекомендації Ради ЄС, що зобов’язує держав-членів розробити національні плани та здійснювати тестування стійкості, забезпечувати обмін інформацією та створити Європейський центр компетенцій з безпеки досліджень. Не всі добре просунулись у реалізації цих рекомендацій. Зокрема, Австралія наразі є недостатньо підготовленою: лише чверть рекомендацій реалізовані. Для країн, асоційованих з програмою «Горизонт Європа», важливо відповідати не лише стандартам фінансування чи запропонованій методології, але й продемонструвати організаційну стійкість, здатність оцінювання ризиків і управління ними, убезпечити дослідників від втрати даних. У разі відсутності прогресу щодо виконання зазначених рекомендацій університети та науково-дослідні установи можуть бути виключені з ключових проєктів «Горизонт Європа». Отже, без належної уваги до комплексної системи безпеки досліджень, яка враховує геополітичні ризики, структури управління, захист даних та інтеграцію до міжнародних рамок, країни та університети ризикують втратити доступ до стратегічних програм і партнерств.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/EG4Pq

ОЕСР: ІНСТРУМЕНТИ ЗНИЖЕННЯ РИЗИКІВ ДЛЯ ЧИСТОЇ ЕНЕРГІЇ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Гарантії та інші інструменти зниження ризиків для чистої енергії: використання змішаного фінансування для масштабування інвестицій на ринках та в економіках, що розвиваються» із серії «Робочі документи ОЕСР з охорони навколишнього середовища». Наголошується, що перехід на чисту енергію є невід'ємною частиною курсу на досягнення кліматичних та цілей розвитку і вимагає мобілізації приватного капіталу у великих масштабах, зокрема - 31,5 трлн дол. США до 2030 року. Залучення фінансування для розвитку чистої енергетики у достатніх масштабах є доволі проблемним, особливо - на ринках та в країнах, що розвиваються. Крім того, такі інвестиції нерівномірно розподіляються: за винятком кількох великих економік, країни, що розвиваються, залучають лише невелику частку глобальних потоків через високі капітальні витрати та високий ризик. У документі розглядаються гарантії та інші інструменти зниження ризиків (страхування, хеджування, угоди про опціони) для мобілізації капіталу у проекти відновлюваної енергетики та енергоефективності; наводяться актуальні дані щодо передових практик, інструментів та методів зниження ризиків, результати опитування ОЕСР. Пропонуються рекомендації для різних зацікавлених сторін, - донорів, інститутів фінансування розвитку, багатосторонніх банків розвитку, урядів, фінансових регуляторів, страхових компаній.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/3xlmz, https://qrpage.net/qr/F3jIv, https://doi.org/10.1787/93a6e05c-en

ЗАХИСТ КОМЕРЦІЙНОЇ ТАЄМНИЦІ, КОНФІДЕНЦІЙНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА ІНШОЇ ІНФОРМАЦІЇ З ОБМЕЖЕНИМ ДОСТУПОМ

11 листопада 2025 року у рамках тренінгового курсу «Охорона прав інтелектуальної власності та комерціалізація результатів досліджень при виконанні проєктів Рамкової програми ЄС «Горизонт Європа» та науково-технічному співробітництві з установами та організаціями держав-членів ЄС» відбудеться черговий семінар «Захист комерційної таємниці, конфіденційної інформації та іншої інформації з обмеженим доступом при двосторонньому науково-технічному співробітництві». Курс спрямований на підтримку активності українських учасників конкурсів програми «Горизонт Європа». Учасники заходу дізнаються про захист комерційної таємниці, конфіденційної та іншої інформації з обмеженим доступом у проєктах Рамкової програми ЄС «Горизонт Європа». Планується розглянути режим захисту комерційної таємниці, особливості врегулювання захисту комерційної таємниці та конфіденційної інформації у договорах з проведення досліджень, ліцензійних договорах і в окремому договорі про збереження конфіденційності, зокрема: забезпечення захисту комерційної таємниці, конфіденційної інформації та іншої інформації з обмеженим доступом під час міжнародного співробітництва; захист конфіденційної інформації під час реалізації проєктів Рамкових програм досліджень та інновацій ЄС; види інформації з обмеженим доступом, сфери застосування, особливості захисту - комерційна таємниця; конфіденційна інформація; службова інформація; державна таємниця; особливості врегулювання захисту комерційної таємниці та конфіденційної інформації у договорах з проведення досліджень, ліцензійних договорах. Організатор – НКП Рамкової програми «Горизонт Європа» з правових та фінансових питань.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/uMJBM, https://qrpage.net/qr/37UAb