OPEN DATA UNBROKEN
Мінцифри та SocialBoost за підтримки ОБСЄ у рамках ініціативи «Сприяння належному врядуванню та позитивному бізнес-клімату в регіоні ОБСЄ через цифровізацію та використання відкритих даних» запускають Open Data Unbroken 2-0. Це 10-тижнева програма підтримки проєктів, які використовують відкриті дані для відбудови України, підвищення прозорості, сприяння економічному зростанню, а також для створення бізнес-рішень та ШІ-продуктів. Команди, відібрані на конкурсних засадах, візьмуть участь у навчанні, семінарах та консультаціях, отримають індивідуальне менторство та супровід, а також грошову підтримку у розмірі 500 тис. грн (на старті) та додатково 150 тис. грн (після фінального заходу Open Data Keynotes). Заявку на участь можна подати до 14 листопада 2025 року.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/I3Lsj, www.opendataunbroken.org
Мінцифри та SocialBoost за підтримки ОБСЄ у рамках ініціативи «Сприяння належному врядуванню та позитивному бізнес-клімату в регіоні ОБСЄ через цифровізацію та використання відкритих даних» запускають Open Data Unbroken 2-0. Це 10-тижнева програма підтримки проєктів, які використовують відкриті дані для відбудови України, підвищення прозорості, сприяння економічному зростанню, а також для створення бізнес-рішень та ШІ-продуктів. Команди, відібрані на конкурсних засадах, візьмуть участь у навчанні, семінарах та консультаціях, отримають індивідуальне менторство та супровід, а також грошову підтримку у розмірі 500 тис. грн (на старті) та додатково 150 тис. грн (після фінального заходу Open Data Keynotes). Заявку на участь можна подати до 14 листопада 2025 року.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/I3Lsj, www.opendataunbroken.org
👍1
УНІВЕРСИТЕТИ ПРО УРЯДОВІ ПЛАНИ: АМБІЦІЇ ВЕЛИКІ, А ПІДТРИМКА — МІНІМАЛЬНА
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Патріка Джека «Підвищення плати не покриє «радикальних» амбіцій планів розвитку навичок». У ній автор аналізує реакцію університетського сектору на урядовий документ, який передбачає зростання плати за навчання із прив’язкою до інфляції в обмін на розширення ролі університетів у формуванні політики розвитку навичок для економіки. Зазначається, що уряд планує тісніше поєднати вищу та професійно-технічну освіту, поклавши на університети більше відповідальності за підготовку фахівців відповідно до потреб ринку праці. Представники університетів підтримують намір посилити роль сектору у розвитку регіональних навичок, проте наголошують, що запропоноване підвищення плати не компенсує фінансових втрат ЗВО, а також не створить умов для якісної реалізації нової моделі. Особливе занепокоєння викликає відсутність належного фінансування інфраструктури та навчального забезпечення, необхідних для реальної модернізації освітніх програм. Також незрозуміло, як саме будуть оцінюватися результати, пов’язані з розвитком навичок, і чи матиме регулятор достатні ресурси й повноваження для ефективного упровадження змін. Адже без чіткої системи фінансування та дієвої підтримки з боку держави збільшення плати ляже тягарем на студентів, не забезпечивши при цьому обіцяної якості. Зміна механізму фінансування не може обмежуватись лише коригуванням вартості навчання. Для досягнення заявлених амбітних цілей потрібні стратегічні інвестиції, узгодженість дій усіх гравців та реалістичні прогнози з огляду на наявні можливості університетів.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/gr6Jb
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Патріка Джека «Підвищення плати не покриє «радикальних» амбіцій планів розвитку навичок». У ній автор аналізує реакцію університетського сектору на урядовий документ, який передбачає зростання плати за навчання із прив’язкою до інфляції в обмін на розширення ролі університетів у формуванні політики розвитку навичок для економіки. Зазначається, що уряд планує тісніше поєднати вищу та професійно-технічну освіту, поклавши на університети більше відповідальності за підготовку фахівців відповідно до потреб ринку праці. Представники університетів підтримують намір посилити роль сектору у розвитку регіональних навичок, проте наголошують, що запропоноване підвищення плати не компенсує фінансових втрат ЗВО, а також не створить умов для якісної реалізації нової моделі. Особливе занепокоєння викликає відсутність належного фінансування інфраструктури та навчального забезпечення, необхідних для реальної модернізації освітніх програм. Також незрозуміло, як саме будуть оцінюватися результати, пов’язані з розвитком навичок, і чи матиме регулятор достатні ресурси й повноваження для ефективного упровадження змін. Адже без чіткої системи фінансування та дієвої підтримки з боку держави збільшення плати ляже тягарем на студентів, не забезпечивши при цьому обіцяної якості. Зміна механізму фінансування не може обмежуватись лише коригуванням вартості навчання. Для досягнення заявлених амбітних цілей потрібні стратегічні інвестиції, узгодженість дій усіх гравців та реалістичні прогнози з огляду на наявні можливості університетів.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/gr6Jb
👍1
ОЕСР: ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНИЙ ДІАЛОГ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Підтримка політичних дій через державно-приватний діалог: практичний інструмент» із серії «Документи ОЕСР з питань глобальних відносин». У ньому містяться рекомендації для організаторів та учасників ініціатив державно-приватного діалогу (ДПД). Експерти надають стислий опис найважливіших моментів успішної ініціативи ДПД та рекомендації щодо підвищення обізнаності про важливість залучення приватного сектору до політичного циклу. Ряд країн майже не звертається до ДПД, оскільки не знайомі з такого роду ініціативами, не мають доступу до методології, та у яких приватний сектор бере участь у розробленні політики, але як правило, це відбувається на особистій основі, немає належної прозорості та широкого залучення інших учасників. У документі представлені ключові елементи успішного процесу державно-приватного діалогу (від послідовності етапів процесу до фокусу, інструментів та способів); обговорюються фундаментальні аспекти процесу (зокрема - інклюзивність, відповідальність та сталий розвиток), міститься контрольний список позицій з організації ДПД та моніторингу такого роду ініціатив.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/UnL0V, https://qrpage.net/qr/dTW1a, https://doi.org/10.1787/1c4ff397-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Підтримка політичних дій через державно-приватний діалог: практичний інструмент» із серії «Документи ОЕСР з питань глобальних відносин». У ньому містяться рекомендації для організаторів та учасників ініціатив державно-приватного діалогу (ДПД). Експерти надають стислий опис найважливіших моментів успішної ініціативи ДПД та рекомендації щодо підвищення обізнаності про важливість залучення приватного сектору до політичного циклу. Ряд країн майже не звертається до ДПД, оскільки не знайомі з такого роду ініціативами, не мають доступу до методології, та у яких приватний сектор бере участь у розробленні політики, але як правило, це відбувається на особистій основі, немає належної прозорості та широкого залучення інших учасників. У документі представлені ключові елементи успішного процесу державно-приватного діалогу (від послідовності етапів процесу до фокусу, інструментів та способів); обговорюються фундаментальні аспекти процесу (зокрема - інклюзивність, відповідальність та сталий розвиток), міститься контрольний список позицій з організації ДПД та моніторингу такого роду ініціатив.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/UnL0V, https://qrpage.net/qr/dTW1a, https://doi.org/10.1787/1c4ff397-en
👍1
ПУБЛІКАЦІЯ В ЖУРНАЛІ GOLD OPEN ACCESS ELSEVIER
13 листопада 2025 року відбудеться вебінар «Публікація в журналі Gold Open Access Elsevier: практичні поради для початківців». Слухачі дізнаються про те, яка найкраща стратегія пошуку релевантного для презентації дослідження міжнародного журналу; яким має бути процес підготовки до написання статті (етика, авторство, фінансування); як слід здійснювати структурування статті; як відбувається подача статті та необхідних супроводжувальних документів до редакції наукового видання; які помилки є найбільш поширеними та що робити, щоб їх уникнути; що таке етична заява; як відбувається рецензування статей; як не припуститись навіть ненавмисного плагіату та відповідально використовувати інструменти ШІ. Організатор -ДНТБ України.
Детальніше: https://dntb.gov.ua/news/web_gold_access, https://qrpage.net/qr/EtnLp
13 листопада 2025 року відбудеться вебінар «Публікація в журналі Gold Open Access Elsevier: практичні поради для початківців». Слухачі дізнаються про те, яка найкраща стратегія пошуку релевантного для презентації дослідження міжнародного журналу; яким має бути процес підготовки до написання статті (етика, авторство, фінансування); як слід здійснювати структурування статті; як відбувається подача статті та необхідних супроводжувальних документів до редакції наукового видання; які помилки є найбільш поширеними та що робити, щоб їх уникнути; що таке етична заява; як відбувається рецензування статей; як не припуститись навіть ненавмисного плагіату та відповідально використовувати інструменти ШІ. Організатор -ДНТБ України.
Детальніше: https://dntb.gov.ua/news/web_gold_access, https://qrpage.net/qr/EtnLp
👍1
СТРАТЕГІЯ ЗАРАДИ САМОЇ СТРАТЕГІЇ, А НЕ ДЛЯ МАЙБУТНЬОГО
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Масімо Гарбуіо «Порожній театр, що видає себе за стратегію, зіштовхне університети зі сцени». У ній автор розмірковує про те, що сучасні стратегії розвитку університетів зазвичай перетворюються на формальність і гучну декларацію намірів, не підкріплену реальними діями. Це ставить заклади вищої освіти перед серйозним ризиком втрати конкурентності та нівелювання їхньої місії у швидкозмінному світі. Масімо вважає, що сучасна вища освіта опинилася на перетині кількох взаємопов’язаних викликів. По-перше, змінився характер попиту: нові демографічні тенденції, більш жорстке регулювання, зменшення припливу іноземних студентів і поява нових цифрових гравців на ринку освіти означають, що університети більше не можуть покладатися на гарантовану стабільність набору абітурієнтів. По-друге, фінансова модель ЗВО зазнає тиску з боку зростаючих витрат на інфраструктуру і персонал, але не має належного запасу стійкості, що робить університети фінансово вразливими. По-третє, більшість стратегічних документів університетів виглядають однотипно та символічно, містять загальні формулювання й не відображають унікальності установи чи її справжніх пріоритетів. Нарешті, технологічні зміни та поява моделей штучного інтелекту вимагають від університетів не косметичних змін, а глибокого переосмислення підходів до навчання, досліджень і цінностей освіти загалом. Тому сучасна університетська стратегія має не бути прикрасою презентацій та звітів, а дійсно давати чіткі відповіді на запитання «що саме ми плануємо робити, а від чого свідомо відмовляємось», визначати унікальну позицію ЗВО та спрямовувати ресурси туди, де вони створюють максимальну додану вартість. Без сміливості робити вибір і відмовлятися від другорядних напрямів стратегія перетворюється на сценічний реквізит. Університети, які й надалі зосереджуватимуться на красивих формулюваннях замість конкретних рішень й оперативної реалізації, ризикують «зійти зі сцени» системи вищої освіти, поступившись місцем тим, хто здатен діяти рішуче.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/yW7MA
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Масімо Гарбуіо «Порожній театр, що видає себе за стратегію, зіштовхне університети зі сцени». У ній автор розмірковує про те, що сучасні стратегії розвитку університетів зазвичай перетворюються на формальність і гучну декларацію намірів, не підкріплену реальними діями. Це ставить заклади вищої освіти перед серйозним ризиком втрати конкурентності та нівелювання їхньої місії у швидкозмінному світі. Масімо вважає, що сучасна вища освіта опинилася на перетині кількох взаємопов’язаних викликів. По-перше, змінився характер попиту: нові демографічні тенденції, більш жорстке регулювання, зменшення припливу іноземних студентів і поява нових цифрових гравців на ринку освіти означають, що університети більше не можуть покладатися на гарантовану стабільність набору абітурієнтів. По-друге, фінансова модель ЗВО зазнає тиску з боку зростаючих витрат на інфраструктуру і персонал, але не має належного запасу стійкості, що робить університети фінансово вразливими. По-третє, більшість стратегічних документів університетів виглядають однотипно та символічно, містять загальні формулювання й не відображають унікальності установи чи її справжніх пріоритетів. Нарешті, технологічні зміни та поява моделей штучного інтелекту вимагають від університетів не косметичних змін, а глибокого переосмислення підходів до навчання, досліджень і цінностей освіти загалом. Тому сучасна університетська стратегія має не бути прикрасою презентацій та звітів, а дійсно давати чіткі відповіді на запитання «що саме ми плануємо робити, а від чого свідомо відмовляємось», визначати унікальну позицію ЗВО та спрямовувати ресурси туди, де вони створюють максимальну додану вартість. Без сміливості робити вибір і відмовлятися від другорядних напрямів стратегія перетворюється на сценічний реквізит. Університети, які й надалі зосереджуватимуться на красивих формулюваннях замість конкретних рішень й оперативної реалізації, ризикують «зійти зі сцени» системи вищої освіти, поступившись місцем тим, хто здатен діяти рішуче.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/yW7MA
👍1
ОЕСР: ПЕРСПЕКТИВИ НАУКИ, ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІННОВАЦІЙ 2025
У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опубліковані міркування про вплив змін геополітичних обставин на політику у галузі науки, технологій та інновацій. Йдеться про аналіз нового звіту ОЕСР «Перспективи науки, технологій та інновацій ОЕСР на 2025 рік». У документі зазначається, що уряди дедалі більше узгоджують свою політику у галузі науки, технологій та інновацій з економічними цілями та цілями національної безпеки – від сприяння критично важливим дослідженням та новим технологіям до захисту від несанкціонованого витоку знань та проектування національних інтересів через наукову дипломатію. У звіті розглядається, як можна мобілізувати підтримку трансформаційних змін в економіці та суспільстві, як наукова співпраця змінюється під впливом геополітики, а також як наукові системи можуть адаптуватися до нових вимог. У ньому аналізується конвергенція нових технологій та екосистемних підходів у промисловій політиці у контексті впливу стратегічного аналізу та політичних експериментів на розширення переваг НТП, просування передових технологій, зміцнення стійкості та підтримку гнучкості урядових дій. Наголошується на різкому зростанні заходів із безпеки досліджень – політики, спрямованої на захист конфіденційних досліджень та запобігання іноземному втручанню. У 2025 році країни повідомили про 250 таких політик – майже в десять разів більше, ніж у 2018 році. За той самий період кількість країн із політикою безпеки досліджень зросла з 12 до 41. Наслідки сек'юритизації та геополітичних змін можна побачити у науковій співпраці: хоча частка наукових публікацій, написаних у співавторстві з іншими країнами ОЕСР, зросла з 2% у 1970 році до 27% у 2023 році, останні дані свідчать про те, що ця тенденція втрачає обертів. Уряди також збільшують інвестиції у стратегічні дослідження, в останнє десятиліття державні витрати на НДДКР у галузі енергетики зросли на 76%, а бюджети на оборонні дослідження та розробки - на 75% (удвічі швидше, ніж загальні витрати на дослідження та розробки). Зусилля щодо захисту високотехнологічних галузей, таких як штучний інтелект та квантові обчислення, також посилюються, що призводить до ретельнішого контролю за міжнародною науковою співпрацею у контексті зростаючої конкуренції.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/cV1VY, https://qrpage.net/qr/PtvwF, https://qrpage.net/qr/Q02Ai
У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опубліковані міркування про вплив змін геополітичних обставин на політику у галузі науки, технологій та інновацій. Йдеться про аналіз нового звіту ОЕСР «Перспективи науки, технологій та інновацій ОЕСР на 2025 рік». У документі зазначається, що уряди дедалі більше узгоджують свою політику у галузі науки, технологій та інновацій з економічними цілями та цілями національної безпеки – від сприяння критично важливим дослідженням та новим технологіям до захисту від несанкціонованого витоку знань та проектування національних інтересів через наукову дипломатію. У звіті розглядається, як можна мобілізувати підтримку трансформаційних змін в економіці та суспільстві, як наукова співпраця змінюється під впливом геополітики, а також як наукові системи можуть адаптуватися до нових вимог. У ньому аналізується конвергенція нових технологій та екосистемних підходів у промисловій політиці у контексті впливу стратегічного аналізу та політичних експериментів на розширення переваг НТП, просування передових технологій, зміцнення стійкості та підтримку гнучкості урядових дій. Наголошується на різкому зростанні заходів із безпеки досліджень – політики, спрямованої на захист конфіденційних досліджень та запобігання іноземному втручанню. У 2025 році країни повідомили про 250 таких політик – майже в десять разів більше, ніж у 2018 році. За той самий період кількість країн із політикою безпеки досліджень зросла з 12 до 41. Наслідки сек'юритизації та геополітичних змін можна побачити у науковій співпраці: хоча частка наукових публікацій, написаних у співавторстві з іншими країнами ОЕСР, зросла з 2% у 1970 році до 27% у 2023 році, останні дані свідчать про те, що ця тенденція втрачає обертів. Уряди також збільшують інвестиції у стратегічні дослідження, в останнє десятиліття державні витрати на НДДКР у галузі енергетики зросли на 76%, а бюджети на оборонні дослідження та розробки - на 75% (удвічі швидше, ніж загальні витрати на дослідження та розробки). Зусилля щодо захисту високотехнологічних галузей, таких як штучний інтелект та квантові обчислення, також посилюються, що призводить до ретельнішого контролю за міжнародною науковою співпрацею у контексті зростаючої конкуренції.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/cV1VY, https://qrpage.net/qr/PtvwF, https://qrpage.net/qr/Q02Ai
👍1🤔1
СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ АГРАРНОГО СЕКТОРУ ДО 2030 РОКУ
20 листопада 2025 року у змішаному форматі відбудеться всеукраїнський конгрес вчених економістів-аграрників «Стратегія розвитку аграрного сектору економіки до 2030 року: завдання агроекономічної науки». Планується обговорити наступні тпитання: формування державної політики розвитку сільського господарства та сільських територій: інституційна спроможність, удосконалення механізмів управління та стратегічного планування; ефективне використання земельних ресурсів: розмінування постраждалих територій, реалізація земельної реформи та забезпечення прозорості земельних відносин; продовольча безпека та якість харчових продуктів: задоволення суспільних потреб у високоякісних, поживних і безпечних продуктах відповідно до міжнародних стандартів; стійкість сільськогосподарського сектору та конкурентоспроможність виробників: підтримка справедливого доходу аграріїв, розвиток експортного потенціалу та інтеграція у глобальні ринки; пріоритетні напрями розвитку форм господарювання: підтримка кооперації, сімейних ферм, аграрних кластерів та інших форм об’єднань; розвиток сільських територій: створення умов для підвищення якості життя, розвиток інфраструктури, соціальних та культурних послуг; модернізація аграрного сектору: розвиток переробної промисловості, впровадження інновацій, цифровізація та обмін знаннями. Організатори: Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки», Громадська організація «Всеукраїнський конгрес вчених економістів-аграрників».
Детальніше: https://qrpage.net/qr/d7JRA, https://qrpage.net/qr/In9OQ, https://qrpage.net/qr/9EFRc
20 листопада 2025 року у змішаному форматі відбудеться всеукраїнський конгрес вчених економістів-аграрників «Стратегія розвитку аграрного сектору економіки до 2030 року: завдання агроекономічної науки». Планується обговорити наступні тпитання: формування державної політики розвитку сільського господарства та сільських територій: інституційна спроможність, удосконалення механізмів управління та стратегічного планування; ефективне використання земельних ресурсів: розмінування постраждалих територій, реалізація земельної реформи та забезпечення прозорості земельних відносин; продовольча безпека та якість харчових продуктів: задоволення суспільних потреб у високоякісних, поживних і безпечних продуктах відповідно до міжнародних стандартів; стійкість сільськогосподарського сектору та конкурентоспроможність виробників: підтримка справедливого доходу аграріїв, розвиток експортного потенціалу та інтеграція у глобальні ринки; пріоритетні напрями розвитку форм господарювання: підтримка кооперації, сімейних ферм, аграрних кластерів та інших форм об’єднань; розвиток сільських територій: створення умов для підвищення якості життя, розвиток інфраструктури, соціальних та культурних послуг; модернізація аграрного сектору: розвиток переробної промисловості, впровадження інновацій, цифровізація та обмін знаннями. Організатори: Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки», Громадська організація «Всеукраїнський конгрес вчених економістів-аграрників».
Детальніше: https://qrpage.net/qr/d7JRA, https://qrpage.net/qr/In9OQ, https://qrpage.net/qr/9EFRc
👍1
РОЗВИТОК СИСТЕМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ТА АМЕРИКАНСЬКОГО ПРОСТОРУ ВИЩОЇ ОСВІТИ
На сайті Агентства забезпечення якості у Європейському просторі вищої освіти (ENQA) опубліковано матеріал «Пропозиції щодо майбутнього узгодження систем забезпечення якості Європейського простору вищої освіти та Іберо-американського простору знань». У ньому представлені результати реалізації спільної ініціативи ENQA та SIACES. Спираючись на результати порівняльного дослідження, проведеного під час першого етапу проекту, експерти пропонують власні рекомендації щодо узгодження стандартів та заходів із забезпечення якості вищої освіти. Наявність численних фундаментальних подібностей між європейським та американським освітнім простором, тим не менш не відміняє відмінностей, що потребує відповідної рефлексії та налагодження діалогу між освітніми установами задіяних країн. Визначаються спільні перспективи щодо обміну досвідом, посилення довіри, розвитку регіональної співпраці для вирішення спільних проблем у забезпеченні якості вищої освіти.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/NYD32, https://qrpage.net/qr/DoI9d, https://qrpage.net/qr/KtpRX
На сайті Агентства забезпечення якості у Європейському просторі вищої освіти (ENQA) опубліковано матеріал «Пропозиції щодо майбутнього узгодження систем забезпечення якості Європейського простору вищої освіти та Іберо-американського простору знань». У ньому представлені результати реалізації спільної ініціативи ENQA та SIACES. Спираючись на результати порівняльного дослідження, проведеного під час першого етапу проекту, експерти пропонують власні рекомендації щодо узгодження стандартів та заходів із забезпечення якості вищої освіти. Наявність численних фундаментальних подібностей між європейським та американським освітнім простором, тим не менш не відміняє відмінностей, що потребує відповідної рефлексії та налагодження діалогу між освітніми установами задіяних країн. Визначаються спільні перспективи щодо обміну досвідом, посилення довіри, розвитку регіональної співпраці для вирішення спільних проблем у забезпеченні якості вищої освіти.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/NYD32, https://qrpage.net/qr/DoI9d, https://qrpage.net/qr/KtpRX
👍1
МИСТЕЦТВО АКАДЕМІЧНОГО ПИСЬМА
6 листопада 2025 року відбудеться перша онлайн-лекція курсу «Мистецтво академічного письма: від чернетки до публікації». Слухачі дізнаються про те, як відбувається створення наукової статті (від ідеї до оприлюднення у міжнародному журналі) та обговорять актуальні проблеми, пов’язані з різними аспектами дослідницької діяльності (від пошуку джерельної бази до формування іміджу науковця). Під час першої лекції планується розглянути наступні питання: стратегічна роль академічного письма; системний підхід до створення наукової статті: логіка побудови статті, наукова новизна та вимоги міжнародних видавництв; мовні особливості наукових текстів українською та англійською; важливість етичних стандартів у публікаційному процесі; методи уникнення плагіату; цифрові інструменти, що допомагають підвищити якість академічних текстів. Організатор – Бібліотека КПІ ім. Ігоря Сікорського
Детальніше: https://t.me/kpi_library/4825, https://forms.gle/CmRBKPnWeadysu2Y6
6 листопада 2025 року відбудеться перша онлайн-лекція курсу «Мистецтво академічного письма: від чернетки до публікації». Слухачі дізнаються про те, як відбувається створення наукової статті (від ідеї до оприлюднення у міжнародному журналі) та обговорять актуальні проблеми, пов’язані з різними аспектами дослідницької діяльності (від пошуку джерельної бази до формування іміджу науковця). Під час першої лекції планується розглянути наступні питання: стратегічна роль академічного письма; системний підхід до створення наукової статті: логіка побудови статті, наукова новизна та вимоги міжнародних видавництв; мовні особливості наукових текстів українською та англійською; важливість етичних стандартів у публікаційному процесі; методи уникнення плагіату; цифрові інструменти, що допомагають підвищити якість академічних текстів. Організатор – Бібліотека КПІ ім. Ігоря Сікорського
Детальніше: https://t.me/kpi_library/4825, https://forms.gle/CmRBKPnWeadysu2Y6
👍2
ХТО ПИШЕ ЗА СТУДЕНТІВ: БІЗНЕС ЗАМОВНИХ АКАДЕМІЧНИХ ТЕКСТІВ
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джул’єт Роуселл ««Тіньові науковці»: що відбувається всередині сервісів написання робіт для студентів». У ній йдеться про вражаючі масштаби індустрії підготовки академічних текстів на замовлення та розкриваються неетичні механізми такої діяльності, а також виконавців цих робіт і наслідки для системи вищої освіти. Попри заходи протидії, ринок замовних студентських робіт зберігається і навіть посилює свої позиції. За різними оцінками, послугами таких сервісів скористалися мільйони студентів у світі, що свідчить про наявність стійкого попиту. Географія цієї діяльності обширна. Наприклад, Кенія стала географічним центром, де фахівці з університетською освітою виконують завдання для студентів інших країн. Для багатьох авторів це стає джерелом доходу за відсутності локальних можливостей працевлаштування, однак їхня робота залишається нефіксованою, а роль – невизнаною. Грубо порушується академічна етика, критично знижується довіра до кваліфікацій. Коли студент отримує оцінку чи диплом не за власну працю, це створює прогалину в його особистих компетентностях і впливає на якість підготовки кадрів. Звісно, заклади вищої освіти та навіть урядові інституції намагаються протидіяти цим практикам, але повна офіційна заборона не усуває причин, які спонукають студентів звертатися до них. Необхідний комплексний підхід: розвивати культуру академічної доброчесності, підтримувати студентів у навчанні, використовувати запобіжники та мотивувати.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/zc3d6
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джул’єт Роуселл ««Тіньові науковці»: що відбувається всередині сервісів написання робіт для студентів». У ній йдеться про вражаючі масштаби індустрії підготовки академічних текстів на замовлення та розкриваються неетичні механізми такої діяльності, а також виконавців цих робіт і наслідки для системи вищої освіти. Попри заходи протидії, ринок замовних студентських робіт зберігається і навіть посилює свої позиції. За різними оцінками, послугами таких сервісів скористалися мільйони студентів у світі, що свідчить про наявність стійкого попиту. Географія цієї діяльності обширна. Наприклад, Кенія стала географічним центром, де фахівці з університетською освітою виконують завдання для студентів інших країн. Для багатьох авторів це стає джерелом доходу за відсутності локальних можливостей працевлаштування, однак їхня робота залишається нефіксованою, а роль – невизнаною. Грубо порушується академічна етика, критично знижується довіра до кваліфікацій. Коли студент отримує оцінку чи диплом не за власну працю, це створює прогалину в його особистих компетентностях і впливає на якість підготовки кадрів. Звісно, заклади вищої освіти та навіть урядові інституції намагаються протидіяти цим практикам, але повна офіційна заборона не усуває причин, які спонукають студентів звертатися до них. Необхідний комплексний підхід: розвивати культуру академічної доброчесності, підтримувати студентів у навчанні, використовувати запобіжники та мотивувати.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/zc3d6
👍3
ОЕСР: НОВІ ПІДХОДИ ДО РЕАЛІЗАЦІЇ КЛІМАТИЧНОГО ПОРЯДКУ ДЕННОГО ЧЕРЕЗ NCQG
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Розкриття мети в 300 мільярдів доларів США та заклику до збільшення на 1,3 трильйона доларів США у NCQG» із серії «Документи групи експертів щодо зміни клімату». У ньому досліджується новий фінансовий механізм, встановлений рішенням Конференції сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату у листопаді 2024 року в межах нової колективної кількісної цілі (NCQG). У рішенні визнається за необхідне досягнення двох взаємопов’язаних зобов’язань: по-першe, зобов’язання країн з розвиненою економікою «взяти на себе провідну роль» в мобілізації не менш ніж 300 млрд дол. США щорічно до 2035 р. для підтримки кліматичних заходів у країнах, що розвиваються; по-друге, заклик до всіх учасників (як державних, так і приватних) «спільно працювати над масштабуванням фінансування» до щонайменше 1,3 трлн дол. США щорічно до 2035 р. для кліматичних заходів у країнах, що розвиваються. Імплементація цих амбітних завдань порівняно з попередньою метою в 100 млрд дол. США щорічно, стикається з серйозними викликами. Для моніторингу виконання мети необхідно відслідковувати фактичні дані на рівні окремих заходів, отримуючи детальні показники, які дозволять уникнути подвійного рахунку та забезпечити аналіз за типами фінансування, каналами, відправниками й отримувачами. Застосування більш агрегованих індикаторів дозволить лише зрозуміти загальну динаміку фінансових потоків, але не забезпечить підстав для детальної аналітики. Також треба звертати увагу на якісні аспекти фінансування: не лише обсяг, а й ефективність, доступність, форма фінансування (грантова, пільгова, позики), роль інструментів мобілізації приватного капіталу. NCQG має потенціал стати операційним інструментом глобальної кліматичної політики, але для цього потрібні значні додаткові зусилля як із боку країн-донорів, так і з боку приватного сектору, чіткі правила звітності та підзвітності. Опублікований документ надає важливу рамку для розуміння того, як міжнародна спільнота може узгодити фінансові зобов’язання для кліматичних заходів після 2025 р., а також відкриває значні простори для вдосконалення систем моніторингу, звітності та мобілізації приватних ресурсів.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/PTCTV, https://qrpage.net/qr/F8FSU, https://doi.org/10.1787/bb53df0c-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Розкриття мети в 300 мільярдів доларів США та заклику до збільшення на 1,3 трильйона доларів США у NCQG» із серії «Документи групи експертів щодо зміни клімату». У ньому досліджується новий фінансовий механізм, встановлений рішенням Конференції сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату у листопаді 2024 року в межах нової колективної кількісної цілі (NCQG). У рішенні визнається за необхідне досягнення двох взаємопов’язаних зобов’язань: по-першe, зобов’язання країн з розвиненою економікою «взяти на себе провідну роль» в мобілізації не менш ніж 300 млрд дол. США щорічно до 2035 р. для підтримки кліматичних заходів у країнах, що розвиваються; по-друге, заклик до всіх учасників (як державних, так і приватних) «спільно працювати над масштабуванням фінансування» до щонайменше 1,3 трлн дол. США щорічно до 2035 р. для кліматичних заходів у країнах, що розвиваються. Імплементація цих амбітних завдань порівняно з попередньою метою в 100 млрд дол. США щорічно, стикається з серйозними викликами. Для моніторингу виконання мети необхідно відслідковувати фактичні дані на рівні окремих заходів, отримуючи детальні показники, які дозволять уникнути подвійного рахунку та забезпечити аналіз за типами фінансування, каналами, відправниками й отримувачами. Застосування більш агрегованих індикаторів дозволить лише зрозуміти загальну динаміку фінансових потоків, але не забезпечить підстав для детальної аналітики. Також треба звертати увагу на якісні аспекти фінансування: не лише обсяг, а й ефективність, доступність, форма фінансування (грантова, пільгова, позики), роль інструментів мобілізації приватного капіталу. NCQG має потенціал стати операційним інструментом глобальної кліматичної політики, але для цього потрібні значні додаткові зусилля як із боку країн-донорів, так і з боку приватного сектору, чіткі правила звітності та підзвітності. Опублікований документ надає важливу рамку для розуміння того, як міжнародна спільнота може узгодити фінансові зобов’язання для кліматичних заходів після 2025 р., а також відкриває значні простори для вдосконалення систем моніторингу, звітності та мобілізації приватних ресурсів.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/PTCTV, https://qrpage.net/qr/F8FSU, https://doi.org/10.1787/bb53df0c-en
👍2