ПОРОЖНІ КЛАСИ ТА НЕЗАЛУЧЕНІ УЧНІ В ЕПОХУ ШІ
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ніка Фейра і Лариси Ярової «Порожні класи та незалучені учні в епоху ШІ». Автори наголошують, що університети стикаються з гострою потребою прискорити зміни у системі викладання таким чином, щоб відновити зв’язок цифрового способу життя студентів зі способом їх ефективного навчання. Відомо, що молоді засновники відомих технологічних стартапів не любили традиційні лекції, особливо коли аудиторії були напівпорожні, а студенти здавалися незалученими. Натомість вони дізналися набагато більше, розпочавши власний бізнес. Викладання в епоху інновацій та штучного інтелекту слід брати до уваги тренд, який впливає навіть на найкращі університети світу: низька відвідуваність аудиторій, незацікавлені студенти та зменшення кількості вступників. Формується розрив між тим, як студенти живуть цифровим мережевим життям, і тим, як організоване їхнє навчання в університеті. За останні 20 років інтернет, смартфони, соціальні медіа, дистанційне навчання, віртуальна та доповнена реальність і генеративний штучний інтелект увійшли у студентське життя настільки, що стали підривати традиційні уявлення про викладання та навчання. Ці технології та нова поведінка студентів змінюють підходи до доступу та споживання інформації, внаслідок чого по-новому створюються та розповсюджуються ідеї, формуються та підтримуються зв’язки, формується репутація. Разом із тим, викладачі вищої освіти також занурені у цифровий світ: вони мають схожі мережі, які використовують для академічних і кар’єрних цілей. Студенти та викладачі мають багато спільного, і визнання цієї подібності може сприяти налагодженню більш тісної співпраці, взаєморозумінню та формуванню ефективного навчального середовища. Існує нагальна потреба інтегрувати нові технології у дизайн навчальних модулів, підтримуючи мережеве навчання та розвиваючи зручні цифрові навички. Автори пропонують власне бачення освітнього дизайну, перехід від традиційних лекцій і звичайних есе чи іспитів до мережевого навчання та новітніх педагогічних методів оцінювання. Якщо викладачі отримають необхідну підготовку, обладнання та засоби для підтримки проектування сучасного технологічного мережевого навчального модуля та упровадження новітніх технологій в освіту, розрив між цифровим життям і традиційним навчанням може бути зменшений, а залученість студентів до навчання - підвищена.
Детальніше: https://surl.li/iodugm
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ніка Фейра і Лариси Ярової «Порожні класи та незалучені учні в епоху ШІ». Автори наголошують, що університети стикаються з гострою потребою прискорити зміни у системі викладання таким чином, щоб відновити зв’язок цифрового способу життя студентів зі способом їх ефективного навчання. Відомо, що молоді засновники відомих технологічних стартапів не любили традиційні лекції, особливо коли аудиторії були напівпорожні, а студенти здавалися незалученими. Натомість вони дізналися набагато більше, розпочавши власний бізнес. Викладання в епоху інновацій та штучного інтелекту слід брати до уваги тренд, який впливає навіть на найкращі університети світу: низька відвідуваність аудиторій, незацікавлені студенти та зменшення кількості вступників. Формується розрив між тим, як студенти живуть цифровим мережевим життям, і тим, як організоване їхнє навчання в університеті. За останні 20 років інтернет, смартфони, соціальні медіа, дистанційне навчання, віртуальна та доповнена реальність і генеративний штучний інтелект увійшли у студентське життя настільки, що стали підривати традиційні уявлення про викладання та навчання. Ці технології та нова поведінка студентів змінюють підходи до доступу та споживання інформації, внаслідок чого по-новому створюються та розповсюджуються ідеї, формуються та підтримуються зв’язки, формується репутація. Разом із тим, викладачі вищої освіти також занурені у цифровий світ: вони мають схожі мережі, які використовують для академічних і кар’єрних цілей. Студенти та викладачі мають багато спільного, і визнання цієї подібності може сприяти налагодженню більш тісної співпраці, взаєморозумінню та формуванню ефективного навчального середовища. Існує нагальна потреба інтегрувати нові технології у дизайн навчальних модулів, підтримуючи мережеве навчання та розвиваючи зручні цифрові навички. Автори пропонують власне бачення освітнього дизайну, перехід від традиційних лекцій і звичайних есе чи іспитів до мережевого навчання та новітніх педагогічних методів оцінювання. Якщо викладачі отримають необхідну підготовку, обладнання та засоби для підтримки проектування сучасного технологічного мережевого навчального модуля та упровадження новітніх технологій в освіту, розрив між цифровим життям і традиційним навчанням може бути зменшений, а залученість студентів до навчання - підвищена.
Детальніше: https://surl.li/iodugm
👍1
ОЕСР: ШІ ТА МАЙБУТНЄ НАВИЧОК
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала другу частину звіту «Штучний інтелект та майбутнє навичок: методи оцінки можливостей ШІ» із серії «Освітні дослідження та інновації». Наголошується, що технології штучного інтелекту і робототехніки продовжують розширювати сферу свого застосування в економіці та суспільстві, а розуміння їхнього впливу стає все більш критичним. Проект ОЕСР «ШІ та майбутнє навичок» Центру освітніх досліджень та інновацій ОЕСР розробляє методичні засади тп проводить дослідження можливостей ШІ та здійснює порівняння з людськими навичками. Вимірювання охоплює широкий спектр навичок, які мають вирішальне значення на робочому місці та мають бути інтегрованими у систему освіти й створює загальну основу для політичних дискусій щодо потенційного впливу ШІ на освіту та зайнятість. Другий етап проекту був присвячений вивченню трьох різних підходів до оцінки ШІ: використання освітніх тестів для оцінювання (комп’ютерні експерти оцінили продуктивність штучного інтелекту за тестами OECD з читання, математики та природничих наук), визначення можливостей ШІ у рамках тестів, які використовуються для сертифікації працівників за професіями (йдеться про тести, які містять складні практичні завдання), визначення показників прямих оцінок ШІ на основі розроблених експертами методів вибору прямих показників, їх класифікації відповідно до можливостей ШІ та зведення до інтегральних показників. В опублікованому звіті обговорюються переваги та проблеми використання цих підходів і пропонується бачення того, як вони можуть бути інтегровані у систему показників оцінювання можливостей ШІ.
Детальніше: https://surl.li/zurfyu, https://surl.li/cpncei
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала другу частину звіту «Штучний інтелект та майбутнє навичок: методи оцінки можливостей ШІ» із серії «Освітні дослідження та інновації». Наголошується, що технології штучного інтелекту і робототехніки продовжують розширювати сферу свого застосування в економіці та суспільстві, а розуміння їхнього впливу стає все більш критичним. Проект ОЕСР «ШІ та майбутнє навичок» Центру освітніх досліджень та інновацій ОЕСР розробляє методичні засади тп проводить дослідження можливостей ШІ та здійснює порівняння з людськими навичками. Вимірювання охоплює широкий спектр навичок, які мають вирішальне значення на робочому місці та мають бути інтегрованими у систему освіти й створює загальну основу для політичних дискусій щодо потенційного впливу ШІ на освіту та зайнятість. Другий етап проекту був присвячений вивченню трьох різних підходів до оцінки ШІ: використання освітніх тестів для оцінювання (комп’ютерні експерти оцінили продуктивність штучного інтелекту за тестами OECD з читання, математики та природничих наук), визначення можливостей ШІ у рамках тестів, які використовуються для сертифікації працівників за професіями (йдеться про тести, які містять складні практичні завдання), визначення показників прямих оцінок ШІ на основі розроблених експертами методів вибору прямих показників, їх класифікації відповідно до можливостей ШІ та зведення до інтегральних показників. В опублікованому звіті обговорюються переваги та проблеми використання цих підходів і пропонується бачення того, як вони можуть бути інтегровані у систему показників оцінювання можливостей ШІ.
Детальніше: https://surl.li/zurfyu, https://surl.li/cpncei
👍2
СЕМІНАРИ З ПИТАНЬ ДЕРЖАВНОЇ АТЕСТАЦІЇ
У лютому-березні 2025 року відбудеться серія онлайн-семінарів «Організаційні та технічні аспекти заповнення відомостей у систему державної атестації наукових установ та закладів вищої освіти стосовно провадження ними наукової (науково-технічної) діяльності: відповіді на питання». Заходи, заплановані на 19 і 26 лютого та 5 березня покликані надати адміністраторам закладів вищої освіти та наукових установ розгорнуті предметні пояснення щодо технічних, організаційних та методичних аспектів проведення державної атестації ЗВО і НУ та пояснити особливості внесення інформаційних матеріалів щодо державної атестації до Національної електронної науково-інформаційної системи. Організатор – Державна науково-технічна бібліотека України.
Детальніше: https://surl.li/tfhhod
У лютому-березні 2025 року відбудеться серія онлайн-семінарів «Організаційні та технічні аспекти заповнення відомостей у систему державної атестації наукових установ та закладів вищої освіти стосовно провадження ними наукової (науково-технічної) діяльності: відповіді на питання». Заходи, заплановані на 19 і 26 лютого та 5 березня покликані надати адміністраторам закладів вищої освіти та наукових установ розгорнуті предметні пояснення щодо технічних, організаційних та методичних аспектів проведення державної атестації ЗВО і НУ та пояснити особливості внесення інформаційних матеріалів щодо державної атестації до Національної електронної науково-інформаційної системи. Організатор – Державна науково-технічна бібліотека України.
Детальніше: https://surl.li/tfhhod
👍2
НОВА ПРОГРАМА ДЛЯ ЛІДЕРІВ ЦИФРОВИХ ЗМІН
CDTO Campus оголосив про старт реєстрації на участь у програмі «Цифрова трансформація в публічному врядуванні». Це сертифікована програма, спрямована на розвиток цифрового потенціалу фахівців, відповідальних за цифрову трансформацію у центральних органах виконавчої влади. Вона покликана сприяти професійному розвитку керівників цифрової трансформації ЦОВВ та посиленню їхніх управлінських навичок, формуванню стратегічного бачення та розширенню можливостей для масштабування національних цифрових ініціатив. Учасники програми зможуть опанувати наступні освітні модулі: державні реєстри та е-послуги; дослідження потреб користувачів; управління проєктами та продуктами, а також отримати досвід реалізації реальних цифрових проєктів (вивчення ключових викликів цифровізації у своїх установах і розроблення рішень для їх подолання). Програма розрахована на представників центральних органів виконавчої влади, зокрема - керівників директоратів та департаментів, відповідальних за цифрову трансформацію, керівників проєктів, які відповідають за реалізацію ключових цифрових ініціатив. Програма триватиме п’ять місяців у онлайн- та офлайн-форматі. Заявку на участь можна подати до 10 березня 2025 року.
Детальніше: https://www.cdto-campus.com/ua/programs/cifrova-transformaciya-u-publichnomu-vryaduvanni, https://surl.li/jkvkym
CDTO Campus оголосив про старт реєстрації на участь у програмі «Цифрова трансформація в публічному врядуванні». Це сертифікована програма, спрямована на розвиток цифрового потенціалу фахівців, відповідальних за цифрову трансформацію у центральних органах виконавчої влади. Вона покликана сприяти професійному розвитку керівників цифрової трансформації ЦОВВ та посиленню їхніх управлінських навичок, формуванню стратегічного бачення та розширенню можливостей для масштабування національних цифрових ініціатив. Учасники програми зможуть опанувати наступні освітні модулі: державні реєстри та е-послуги; дослідження потреб користувачів; управління проєктами та продуктами, а також отримати досвід реалізації реальних цифрових проєктів (вивчення ключових викликів цифровізації у своїх установах і розроблення рішень для їх подолання). Програма розрахована на представників центральних органів виконавчої влади, зокрема - керівників директоратів та департаментів, відповідальних за цифрову трансформацію, керівників проєктів, які відповідають за реалізацію ключових цифрових ініціатив. Програма триватиме п’ять місяців у онлайн- та офлайн-форматі. Заявку на участь можна подати до 10 березня 2025 року.
Детальніше: https://www.cdto-campus.com/ua/programs/cifrova-transformaciya-u-publichnomu-vryaduvanni, https://surl.li/jkvkym
👍1
ВИКОРИСТАННЯ ШІ ТА BIG DATA В УПРАВЛІННІ
26 лютого 2025 року у рамках серії заходів «Uni-biz Bridge: Skills in focus» відбудеться вебінар «Використання штучного інтелекту та Big Data в управлінні». Він стане площадкою для обговорення широкого кола актуальних питань використання інструментів штучного інтелекту, що наразі є всесвітнім трендом у багатьох галузях. Спікер запропонує слухачам власне бачення того, як ШІ може бути використаний в освіті та продемострує, як програми, побудовані на основі моделі генеративного штучного інтелекту може задіяти сучасний викладач. Під час вебінару планується обговорити пошук інформації за джерелами (perplexity); підготовку короткого узагальнення змісту роликів у ютуб та великих текстів (glasp); засоби створення презентацій (gamma); інструменти підвищення персональної продуктивності (Chat GPT); забезпечення залученості слухачів та інтерактиву (Kahoot a Survey monkey). Організатори: UGEN, компанія «Kernel».
Детальніше; https://t.me/ugen_UBB/869, https://bit.ly/3POYIaz, https://nrat.ukrintei.ua/uni-biz-bridge-skills-in-focus/
26 лютого 2025 року у рамках серії заходів «Uni-biz Bridge: Skills in focus» відбудеться вебінар «Використання штучного інтелекту та Big Data в управлінні». Він стане площадкою для обговорення широкого кола актуальних питань використання інструментів штучного інтелекту, що наразі є всесвітнім трендом у багатьох галузях. Спікер запропонує слухачам власне бачення того, як ШІ може бути використаний в освіті та продемострує, як програми, побудовані на основі моделі генеративного штучного інтелекту може задіяти сучасний викладач. Під час вебінару планується обговорити пошук інформації за джерелами (perplexity); підготовку короткого узагальнення змісту роликів у ютуб та великих текстів (glasp); засоби створення презентацій (gamma); інструменти підвищення персональної продуктивності (Chat GPT); забезпечення залученості слухачів та інтерактиву (Kahoot a Survey monkey). Організатори: UGEN, компанія «Kernel».
Детальніше; https://t.me/ugen_UBB/869, https://bit.ly/3POYIaz, https://nrat.ukrintei.ua/uni-biz-bridge-skills-in-focus/
👍2
РЕЙТИНГ WEBOMETRICS JANUARY 2025
Національна дослідницька рада Іспанії опублікувала чергову редакцію міжнародного рейтингу університетів світу Webometrics Ranking of World's Universities January 2025. Цей рейтинг, який публікується понад 20 років поспіль, покликаний висвітлити рівень відкритості університетів у забезпеченні доступу до знань. Нинішнє видання охоплює 32 тис. закладів вищої освіти та аналізує як вебометричні, так і бібліометричні показники, зібрані з надійних джерел (Majestic, Google Scholar і Scimago-Scopus) за період з 2019 по 2023 роки. Серед перших десяти українських університетів, які були включені до рейтингу, представлені Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Сумський державний університет, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Національний університет біоресурсів і природокористування України, Національний авіаційний університет, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Харківський національний університет радіоелектроніки, Національний університет «Львівська політехніка.
Детальніше: https://www.webometrics.info/en, https://figshare.com/articles/preprint/_b_Ranking_Web_of_Universities_webometrics_info_January_2025_edition_b_/28284617?file=52302506,
Національна дослідницька рада Іспанії опублікувала чергову редакцію міжнародного рейтингу університетів світу Webometrics Ranking of World's Universities January 2025. Цей рейтинг, який публікується понад 20 років поспіль, покликаний висвітлити рівень відкритості університетів у забезпеченні доступу до знань. Нинішнє видання охоплює 32 тис. закладів вищої освіти та аналізує як вебометричні, так і бібліометричні показники, зібрані з надійних джерел (Majestic, Google Scholar і Scimago-Scopus) за період з 2019 по 2023 роки. Серед перших десяти українських університетів, які були включені до рейтингу, представлені Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Сумський державний університет, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Національний університет біоресурсів і природокористування України, Національний авіаційний університет, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Харківський національний університет радіоелектроніки, Національний університет «Львівська політехніка.
Детальніше: https://www.webometrics.info/en, https://figshare.com/articles/preprint/_b_Ranking_Web_of_Universities_webometrics_info_January_2025_edition_b_/28284617?file=52302506,
УПРОВАДЖЕННЯ МЕРЕЖЕВИХ ІНСТРУМЕНТІВ ШІ
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Волліс Спенс «П’ять ключових етапів упровадження мережевих інструментів ШІ». Автор наголошує, що інструмент зі штучним інтелектом «Запитай у випускника» допомагає студентам спілкуватися з випускниками, налагоджувати зв’язки та користуватися порадами щодо майбутньої кар’єри. Приклад - один із проєктів Лондонської школи економіки та політичних наук «Ask an Alum». Завдяки використанню ШІ цей інструмент дає студентам можливість отримати цінну інформацію про кар’єру, створює можливості для спілкування з спільнотою випускників і сприяє створенню довгострокових зв’язків. З моменту його запуску у жовтні 2022 року він забезпечив понад 3,7 тис. зв’язків між студентами та випускниками. З огляду на те, що зазвичай 12,5 тис. студентів бронюють понад 6 тис. годин кар’єрних зустрічей на рік, а також на зростаючу спільноту випускників (за прогнозами, вона досягне 300 тис.+ до 2030 року), ця нова технологія прекрасно справляється зі своїм завданням збільшення залученості студентів та випускників. В основі Ask an Alum - Educate for Global Impact, що надає студентам можливість розвивати свої зв’язки з випускниками, які знаходяться у різних регіонах та працюють у різних секторах економіки, для отримання порад та побудови довгострокових зв’язків. Лондонська школа економіки та політичних наук є першою установою в Європі, яка запровадила цей інструмент, набула певного досвіду і наразі може говорити про проблеми, пов’язані з цим проєктом. Запуск нового інструменту штучного інтелекту не може мати вплив, якщо ключові зацікавлені сторони в установі не підтримають його, не розуміють, як і чому він працює та не заохочують його просування серед цільової аудиторії. Упровадження ШІ-інструменту у кар’єрні заходи має відбуватись поряд із активною роботою у соціальних мережах і на веб-сайті. Для заохочення студентів використовувати цей інструмент, потрібно продемонструвати його дієвість для покращення досвіду студентів. Оскільки штучний інтелект розвивається неймовірно швидко, необхідно прагнути бути постійно у курсі подій та підтримувати відповідну трансформацію освітніх програм.
Детальніше: https://surl.li/vkftvu
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Волліс Спенс «П’ять ключових етапів упровадження мережевих інструментів ШІ». Автор наголошує, що інструмент зі штучним інтелектом «Запитай у випускника» допомагає студентам спілкуватися з випускниками, налагоджувати зв’язки та користуватися порадами щодо майбутньої кар’єри. Приклад - один із проєктів Лондонської школи економіки та політичних наук «Ask an Alum». Завдяки використанню ШІ цей інструмент дає студентам можливість отримати цінну інформацію про кар’єру, створює можливості для спілкування з спільнотою випускників і сприяє створенню довгострокових зв’язків. З моменту його запуску у жовтні 2022 року він забезпечив понад 3,7 тис. зв’язків між студентами та випускниками. З огляду на те, що зазвичай 12,5 тис. студентів бронюють понад 6 тис. годин кар’єрних зустрічей на рік, а також на зростаючу спільноту випускників (за прогнозами, вона досягне 300 тис.+ до 2030 року), ця нова технологія прекрасно справляється зі своїм завданням збільшення залученості студентів та випускників. В основі Ask an Alum - Educate for Global Impact, що надає студентам можливість розвивати свої зв’язки з випускниками, які знаходяться у різних регіонах та працюють у різних секторах економіки, для отримання порад та побудови довгострокових зв’язків. Лондонська школа економіки та політичних наук є першою установою в Європі, яка запровадила цей інструмент, набула певного досвіду і наразі може говорити про проблеми, пов’язані з цим проєктом. Запуск нового інструменту штучного інтелекту не може мати вплив, якщо ключові зацікавлені сторони в установі не підтримають його, не розуміють, як і чому він працює та не заохочують його просування серед цільової аудиторії. Упровадження ШІ-інструменту у кар’єрні заходи має відбуватись поряд із активною роботою у соціальних мережах і на веб-сайті. Для заохочення студентів використовувати цей інструмент, потрібно продемонструвати його дієвість для покращення досвіду студентів. Оскільки штучний інтелект розвивається неймовірно швидко, необхідно прагнути бути постійно у курсі подій та підтримувати відповідну трансформацію освітніх програм.
Детальніше: https://surl.li/vkftvu
👍2
ОЕСР: ОЦІНЮВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Удосконалення оцінювання екологічної політики на основі фактичних даних» із серії «Робочі документи ОЕСР з навколишнього середовища». Наголошується, що для забезпечення належної ефективності, дієвості екологічної політики та її відповідності поставленим цілям, необхідно постійно розвивати систему оцінювання регуляторного впливу політик і нормативно-правових актів. Також важливо, щоб оцінювання забезпечувало відповідність нормативно-правових актів їхньому екологічному спрямуванню. Проведення такого оцінювання є стандартною практикою для багатьох регулюючих органів, але слід зазначити, що якість отриманих оцінок і докази доволі сильно методологічно відрізняються. Коректність оцінювання політик має важливе значення для забезпечення їх економічної ефективності, відповідності меті, подальшого удосконалення та навчання. У документі розглядається поточна практика дев’яти країн ОЕСР та Європейської комісії, а також виокремлюються приклади передової практики оцінювання екологічної політики. Експерти зосереджують увагу на п’яти прикладах, які демонструють найкращі результати, а також аналізують їх та пропонують напрямки удосконалення й подальшого розвитку.
Детальніше: https://surl.li/bkgtfo, https://surl.li/matesm
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Удосконалення оцінювання екологічної політики на основі фактичних даних» із серії «Робочі документи ОЕСР з навколишнього середовища». Наголошується, що для забезпечення належної ефективності, дієвості екологічної політики та її відповідності поставленим цілям, необхідно постійно розвивати систему оцінювання регуляторного впливу політик і нормативно-правових актів. Також важливо, щоб оцінювання забезпечувало відповідність нормативно-правових актів їхньому екологічному спрямуванню. Проведення такого оцінювання є стандартною практикою для багатьох регулюючих органів, але слід зазначити, що якість отриманих оцінок і докази доволі сильно методологічно відрізняються. Коректність оцінювання політик має важливе значення для забезпечення їх економічної ефективності, відповідності меті, подальшого удосконалення та навчання. У документі розглядається поточна практика дев’яти країн ОЕСР та Європейської комісії, а також виокремлюються приклади передової практики оцінювання екологічної політики. Експерти зосереджують увагу на п’яти прикладах, які демонструють найкращі результати, а також аналізують їх та пропонують напрямки удосконалення й подальшого розвитку.
Детальніше: https://surl.li/bkgtfo, https://surl.li/matesm
👍1
ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ ЯДЕРНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ
16-18 квітня 2025 року відбудеться міжнародна науково-технічна конференція імені В.М. Воєводіна «Проблеми сучасної ядерної енергетики». Захід стане площадкою для обговорення актуальних питань ядерної енергетики України. Планується розглянути наступні питання: розвиток ядерно-енергетичного комплексу України; матеріали для ядерної енергетики; підвищення рівня безпеки та ефективності експлуатації АЕС; подовження терміну експлуатації енергоблоків та управління; старіння обладнання АЕС; ядерна, радіаційна та екологічна безпека при поводженні з РАВ та ВЯП; проблеми термоядерного синтезу; робота з громадськістю в атомній галузі. Організатори: ГО «Українське ядерне товариство», Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут», Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна.
Детальніше: https://surl.li/fwztpo, https://surl.li/aompns, https://surl.li/vjpxuc
16-18 квітня 2025 року відбудеться міжнародна науково-технічна конференція імені В.М. Воєводіна «Проблеми сучасної ядерної енергетики». Захід стане площадкою для обговорення актуальних питань ядерної енергетики України. Планується розглянути наступні питання: розвиток ядерно-енергетичного комплексу України; матеріали для ядерної енергетики; підвищення рівня безпеки та ефективності експлуатації АЕС; подовження терміну експлуатації енергоблоків та управління; старіння обладнання АЕС; ядерна, радіаційна та екологічна безпека при поводженні з РАВ та ВЯП; проблеми термоядерного синтезу; робота з громадськістю в атомній галузі. Організатори: ГО «Українське ядерне товариство», Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут», Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна.
Детальніше: https://surl.li/fwztpo, https://surl.li/aompns, https://surl.li/vjpxuc
👍1
РІШЕННЯ АТЕСТАЦІЙНОЇ КОЛЕГІЇ МОН
18 лютого 2025 року відбулось чергове засідання Атестаційної колегії МОН. За результатами засідання ухвалено ряд рішень у сфері атестації кадрів вищої кваліфікації, зокрема - щодо присудження наукових ступенів доктора наук і кандидата наук; створення постійних спеціалізованих учених рад; розгляду питань академічної доброчесності та випадків плагіату; оновлення Переліку наукових фахових видань України. Також було здійснено аналіз фахових видань категорії А, на предмет індексації у Scopus та/або Web of Science (вилучено два видання через припинення їх індексації у 2022 році); призупинено внесення фахових видань до категорії Б (пауза триватиме до моменту розроблення нового Порядку); протидія недоброчесності у дисертаційних дослідженнях (ініційовано заміну голови та секретаря однієї з медичних спеціалізованих учених рад).
Детальніше: https://surl.li/vxrdqb
18 лютого 2025 року відбулось чергове засідання Атестаційної колегії МОН. За результатами засідання ухвалено ряд рішень у сфері атестації кадрів вищої кваліфікації, зокрема - щодо присудження наукових ступенів доктора наук і кандидата наук; створення постійних спеціалізованих учених рад; розгляду питань академічної доброчесності та випадків плагіату; оновлення Переліку наукових фахових видань України. Також було здійснено аналіз фахових видань категорії А, на предмет індексації у Scopus та/або Web of Science (вилучено два видання через припинення їх індексації у 2022 році); призупинено внесення фахових видань до категорії Б (пауза триватиме до моменту розроблення нового Порядку); протидія недоброчесності у дисертаційних дослідженнях (ініційовано заміну голови та секретаря однієї з медичних спеціалізованих учених рад).
Детальніше: https://surl.li/vxrdqb
👍1