ПЕРЕТВОРЕННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОГО ПРОЕКТУ НА ДОКУМЕНТАЛЬНИЙ ФІЛЬМ
На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи викладачів університету Західної Шотландії «Перетворення дослідницького проекту на документальний фільм». Вони наголошують, що для поширення інформації про результати дослідження серед якомога більшої кількості людей, бажано здійснити зйомку документального фільму. Цей трудомісткий і нетривіальний підхід, але він може дати прекрасні результати. Тож автори пропонують свої поради щодо того, як це зробити. Час від часу викладачі залучаються до університетських проектів і ті відчуття, які виникають під час їх виконання та завершення, - доволі сильні, учасникам хочеться про це розповідати, ділитись з іншими. Іноді слів недостатньо, бо є необхідність продемонструвати проект і його результати. Це спонукає спробувати представити дослідження в інший спосіб, ніж звичайна публікація або презентація на короткому заході. Щоб продемонструвати вплив проекту можна зняти документальний фільм. Для цього, по-перше, треба знайти виконавця, голос дослідницького проєкту (автори залучили театральну групу At Home At The Theatre). Надалі створення документального фільму має відбуватись таким чином, щоб передати максимально точно атмосферу дослідження, залучати глядачів, дати їм відчути процес. Це важливо, оскільки необхідно показати сам процес і його результат більш ефективно, ніж стаття в журналі чи доповідь на конференції (зрештою, зображення варте тисячі слів). Науковців наразі заохочують багато говорити про результати своєї роботи, але по факту екранізація робить це найефективніше та найголосніше.
Детальніше: https://surl.li/sxpcvw
На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи викладачів університету Західної Шотландії «Перетворення дослідницького проекту на документальний фільм». Вони наголошують, що для поширення інформації про результати дослідження серед якомога більшої кількості людей, бажано здійснити зйомку документального фільму. Цей трудомісткий і нетривіальний підхід, але він може дати прекрасні результати. Тож автори пропонують свої поради щодо того, як це зробити. Час від часу викладачі залучаються до університетських проектів і ті відчуття, які виникають під час їх виконання та завершення, - доволі сильні, учасникам хочеться про це розповідати, ділитись з іншими. Іноді слів недостатньо, бо є необхідність продемонструвати проект і його результати. Це спонукає спробувати представити дослідження в інший спосіб, ніж звичайна публікація або презентація на короткому заході. Щоб продемонструвати вплив проекту можна зняти документальний фільм. Для цього, по-перше, треба знайти виконавця, голос дослідницького проєкту (автори залучили театральну групу At Home At The Theatre). Надалі створення документального фільму має відбуватись таким чином, щоб передати максимально точно атмосферу дослідження, залучати глядачів, дати їм відчути процес. Це важливо, оскільки необхідно показати сам процес і його результат більш ефективно, ніж стаття в журналі чи доповідь на конференції (зрештою, зображення варте тисячі слів). Науковців наразі заохочують багато говорити про результати своєї роботи, але по факту екранізація робить це найефективніше та найголосніше.
Детальніше: https://surl.li/sxpcvw
👍1
ОЕСР: ПРОБЛЕМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ У ГАЛУЗІ НАВЧАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала консультаційний документ «Проблеми інтелектуальної власності у галузі штучного інтелекту, навченого на скопійованих даних» із серії «Документи ОЕСР зі штучного інтелекту». Наголошується, що новітні технологічні досягнення у галузі розвитку штучного інтелекту, особливо – стрімке зростання моделей генеративного ШІ, призвели до появи проблем у сфері інтелектуальної власності. Розроблення, тестування та перевірка моделей ШІ значною мірою покладаються на доступ до великих масивів даних, що зумовлює різке зростання попиту на такі дані для навчання/тренування моделей. Широко використовувані методи збору таких даних викликають занепокоєння щодо захисту прав інтелектуальної власності. Оприлюднений звіт містить огляд ключових питань, що знаходяться на перетині технологій ШІ та прав інтелектуальної власності. Експерти аналізують процес збирання даних як основний метод отримання навчальних даних ШІ, необхідних для розробки великих мовних моделей. Зазначається, що діяльність з формування масивів даних може порушувати кілька видів прав інтелектуальної власності та суміжних прав, зокрема - авторське право, права на бази даних, торговельні марки, комерційну таємницю, право на публічність та особисті немайнові права. У документі аналізуються методи збирання даних, визначаються ключові зацікавлені сторони, а також пропонуються попередні міркування, надаються нормативні відповіді та формулюються потенційні політичні підходи, які допоможуть розробникам політики орієнтуватися у зазначених питаннях для найповнішого розкриття інноваційного потенціалу штучного інтелекту за умови належного захисту інтелектуальної власності та інших прав.
Детальніше: https://surl.li/dzesdg, https://surl.li/tnrusg
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала консультаційний документ «Проблеми інтелектуальної власності у галузі штучного інтелекту, навченого на скопійованих даних» із серії «Документи ОЕСР зі штучного інтелекту». Наголошується, що новітні технологічні досягнення у галузі розвитку штучного інтелекту, особливо – стрімке зростання моделей генеративного ШІ, призвели до появи проблем у сфері інтелектуальної власності. Розроблення, тестування та перевірка моделей ШІ значною мірою покладаються на доступ до великих масивів даних, що зумовлює різке зростання попиту на такі дані для навчання/тренування моделей. Широко використовувані методи збору таких даних викликають занепокоєння щодо захисту прав інтелектуальної власності. Оприлюднений звіт містить огляд ключових питань, що знаходяться на перетині технологій ШІ та прав інтелектуальної власності. Експерти аналізують процес збирання даних як основний метод отримання навчальних даних ШІ, необхідних для розробки великих мовних моделей. Зазначається, що діяльність з формування масивів даних може порушувати кілька видів прав інтелектуальної власності та суміжних прав, зокрема - авторське право, права на бази даних, торговельні марки, комерційну таємницю, право на публічність та особисті немайнові права. У документі аналізуються методи збирання даних, визначаються ключові зацікавлені сторони, а також пропонуються попередні міркування, надаються нормативні відповіді та формулюються потенційні політичні підходи, які допоможуть розробникам політики орієнтуватися у зазначених питаннях для найповнішого розкриття інноваційного потенціалу штучного інтелекту за умови належного захисту інтелектуальної власності та інших прав.
Детальніше: https://surl.li/dzesdg, https://surl.li/tnrusg
👍1
ШКОЛА З КВАНТОВОЇ СЕНСОРИКИ ТА МЕТРОЛОГІЇ
З 24 по 28 березня 2025 року у змішаному форматі відбудеться «Школа з квантової сенсорики та метрології». Захід покликаний стати площадкою обговорення технологій, які дозволяють здійснювати навігацію без супутників, покладаючись лише на надточний контроль прискорення та ідеєю вимірювання гравітації з такою точністю, що можна виявити об'єкти на поверхні Землі або навіть під землею. Учасники розглянуть теоретичну та практичну можливість подолання обмеження Релея в оптичному зображенні (що ставить питання про те, що у найближчому майбутньому можна буде побачити з космосу); обговорять революційні досягнення, які стали можливими завдяки квантовій сенсориці та метрології (одній з найцікавіших галузей сучасних квантових технологій, яка вже має успіх у комерційному застосуванні); зануряться в актуальні проблеми квантової механіки, квантової оптики, теорії оцінювання параметрів та інших передових галузей фізики й математики; розглянуть основи квантової фізики та теорії оцінювання параметрів. Організатори: Київський академічний університет НАН України, Інститут теоретичної фізики ім. Боголюбова НАН України, American Physical Society та Alfred P. Sloan Foundation.
Детальніше: https://kau.org.ua/qsmschool2025/, https://surl.li/yqvpww, https://surl.li/ctsyec, https://surl.li/oakbje
З 24 по 28 березня 2025 року у змішаному форматі відбудеться «Школа з квантової сенсорики та метрології». Захід покликаний стати площадкою обговорення технологій, які дозволяють здійснювати навігацію без супутників, покладаючись лише на надточний контроль прискорення та ідеєю вимірювання гравітації з такою точністю, що можна виявити об'єкти на поверхні Землі або навіть під землею. Учасники розглянуть теоретичну та практичну можливість подолання обмеження Релея в оптичному зображенні (що ставить питання про те, що у найближчому майбутньому можна буде побачити з космосу); обговорять революційні досягнення, які стали можливими завдяки квантовій сенсориці та метрології (одній з найцікавіших галузей сучасних квантових технологій, яка вже має успіх у комерційному застосуванні); зануряться в актуальні проблеми квантової механіки, квантової оптики, теорії оцінювання параметрів та інших передових галузей фізики й математики; розглянуть основи квантової фізики та теорії оцінювання параметрів. Організатори: Київський академічний університет НАН України, Інститут теоретичної фізики ім. Боголюбова НАН України, American Physical Society та Alfred P. Sloan Foundation.
Детальніше: https://kau.org.ua/qsmschool2025/, https://surl.li/yqvpww, https://surl.li/ctsyec, https://surl.li/oakbje
👍1
КОНКУРС СТАРТАП-ПРОЄКТІВ У СФЕРІ МЕДИЧНОЇ ІНЖЕНЕРІЇ ТА ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ
Інноваційна екосистема Sikorsky Challenge Ukraine оголосила про старт конкурсу стартап-проєктів у сфері медичної інженерії та здоров’я людини. Його мета - пошук інноваційних рішень, які сприятимуть збереженню людського капіталу та зростанню різних галузей української економіки, пов’язаних з медициною та охороною здоров’я. Конкурс проводиться у рамках Міжнародного форуму «Інновації у медичній інженерії». Участь у ньому можуть взяти усі бажаючі, хто має інноваційні ідеї та розробки за наступними напрямами: штучний інтелект у медичній інженерії; інтелектуальні системи в медицині; клінічна інженерія, технології діагностики, медичне приладобудування та електроніка; реабілітаційна інженерія та технології ендо- та екзопротезування; фізична терапія; ерготерапія; тканинна та регенеративна інженерія, штучні органи та трансплантація. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 10 травня 2025 року.
Детальніше: https://kpi.ua/node/21043, https://surl.li/hetjzz
Інноваційна екосистема Sikorsky Challenge Ukraine оголосила про старт конкурсу стартап-проєктів у сфері медичної інженерії та здоров’я людини. Його мета - пошук інноваційних рішень, які сприятимуть збереженню людського капіталу та зростанню різних галузей української економіки, пов’язаних з медициною та охороною здоров’я. Конкурс проводиться у рамках Міжнародного форуму «Інновації у медичній інженерії». Участь у ньому можуть взяти усі бажаючі, хто має інноваційні ідеї та розробки за наступними напрямами: штучний інтелект у медичній інженерії; інтелектуальні системи в медицині; клінічна інженерія, технології діагностики, медичне приладобудування та електроніка; реабілітаційна інженерія та технології ендо- та екзопротезування; фізична терапія; ерготерапія; тканинна та регенеративна інженерія, штучні органи та трансплантація. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 10 травня 2025 року.
Детальніше: https://kpi.ua/node/21043, https://surl.li/hetjzz
👍1
ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ ТА СТАЛОГО РОЗВИТКУ
На сайті Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) опубліковано інформаційний матеріал «Мережа Землі: обмін інструментами для збереження біорізноманіття та сталого розвитку». У ньому йдеться про інструментарій накопичення найкращих практик ЮНЕСКО для підтримки збереження біорізноманіття і сталого розвитку на об’єктах, визначених ЮНЕСКО, - біосферних заповідниках, глобальних геопарках та об’єктах Всесвітньої спадщини. Найкращі практики не лише підтримують вказані об’єкти ЮНЕСКО, але й сприяють виконанню «Порядку денного сталого розвитку на період до 2030 року», а саме – 17-ти ЦСР та цілей Куньмінсько-Монреальської глобальної рамкової програми збереження біорізноманіття, проголошених під час 15-ї Конференції Конвенції про біологічне різноманіття (COP 15). Інструментарій ЮНЕСКО дозволяє визначити ключові практики залучення молоді, розширення можливостей майбутніх поколінь на місцевому, регіональному та глобальному рівнях. ЮНЕСКО спирається на мережу міжнародної міжуніверситетської співпраці й обміну знаннями, що складається з майже тисячі закладів з усього світу. Вони проводять дослідження, аналізують та готують проєкти міжнародних нормативних документів щодо реалізації політичних рекомендацій на національному рівні. Вони об’єднують партнерів з наукових кіл, громадянського суспільства, місцевих громад і політиків у спільному діалозі, поширюють гуманістичні цінності ЮНЕСКО у системі освіти. Під егідою ЮНЕСКО існують центри категорії C2C, які є фактично міжнародними або регіональними експертними центрами, що надають технічну допомогу та послуги зацікавленим державам-членам, хоча й не є юридично частиною організації, а пов’язані з нею через офіційні угоди між ЮНЕСКО та окремими державами. Кожен C2C центр спеціалізується на окремій сфері діяльності, щоб відстоювати важливість культурної та природної спадщини як глобального суспільного блага, зміцнювати відповідний потенціал і сприяти співпраці та розвитку глобальної мережі.
Детальніше: https://surl.li/momovn
На сайті Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) опубліковано інформаційний матеріал «Мережа Землі: обмін інструментами для збереження біорізноманіття та сталого розвитку». У ньому йдеться про інструментарій накопичення найкращих практик ЮНЕСКО для підтримки збереження біорізноманіття і сталого розвитку на об’єктах, визначених ЮНЕСКО, - біосферних заповідниках, глобальних геопарках та об’єктах Всесвітньої спадщини. Найкращі практики не лише підтримують вказані об’єкти ЮНЕСКО, але й сприяють виконанню «Порядку денного сталого розвитку на період до 2030 року», а саме – 17-ти ЦСР та цілей Куньмінсько-Монреальської глобальної рамкової програми збереження біорізноманіття, проголошених під час 15-ї Конференції Конвенції про біологічне різноманіття (COP 15). Інструментарій ЮНЕСКО дозволяє визначити ключові практики залучення молоді, розширення можливостей майбутніх поколінь на місцевому, регіональному та глобальному рівнях. ЮНЕСКО спирається на мережу міжнародної міжуніверситетської співпраці й обміну знаннями, що складається з майже тисячі закладів з усього світу. Вони проводять дослідження, аналізують та готують проєкти міжнародних нормативних документів щодо реалізації політичних рекомендацій на національному рівні. Вони об’єднують партнерів з наукових кіл, громадянського суспільства, місцевих громад і політиків у спільному діалозі, поширюють гуманістичні цінності ЮНЕСКО у системі освіти. Під егідою ЮНЕСКО існують центри категорії C2C, які є фактично міжнародними або регіональними експертними центрами, що надають технічну допомогу та послуги зацікавленим державам-членам, хоча й не є юридично частиною організації, а пов’язані з нею через офіційні угоди між ЮНЕСКО та окремими державами. Кожен C2C центр спеціалізується на окремій сфері діяльності, щоб відстоювати важливість культурної та природної спадщини як глобального суспільного блага, зміцнювати відповідний потенціал і сприяти співпраці та розвитку глобальної мережі.
Детальніше: https://surl.li/momovn
👍1
ВПЛИВ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ: ДОСВІД І ЗНАННЯ
6 березня 2025 року відбудеться вебінар «Вплив штучного інтелекту в освіті: досвід і знання». Він покликаний надати бібліотекарям інформацію, необхідну щоб допомогти студентам і викладачам більш ефективно використовувати генеративний штучний інтелект для покращення системи викладання та отримання кращих результатів навчання. Планується обговорити вирішальну роль академічних бібліотек в епоху швидкого розвитку технологій ШІ у спрямуванні студентів і викладачів, запропонувати способи обрання та інтеграції інноваційних інструментів в систему освіти. Оскільки викладачі та студенти впроваджують нову технологію ШІ різними способами та з різним ступенем успіху, вони потребують підтримки у вигляді порад та нових ідей і практичного досвіду використання штучного інтелекту для підвищення залученості здобувачів освіти та підвищення успішності навчання. Планується розглянути результати використання студентами ProQuest Research Assistant на основі штучного інтелекту; проаналізувати проблеми та перспективи розроблення надійних, відповідальних та ефективних інструментів ШІ для академічної сфери. Організатори: Сhoice, Clarivate.
Детальніше: https://surl.li/liadvq, https://surl.li/cvyckb
6 березня 2025 року відбудеться вебінар «Вплив штучного інтелекту в освіті: досвід і знання». Він покликаний надати бібліотекарям інформацію, необхідну щоб допомогти студентам і викладачам більш ефективно використовувати генеративний штучний інтелект для покращення системи викладання та отримання кращих результатів навчання. Планується обговорити вирішальну роль академічних бібліотек в епоху швидкого розвитку технологій ШІ у спрямуванні студентів і викладачів, запропонувати способи обрання та інтеграції інноваційних інструментів в систему освіти. Оскільки викладачі та студенти впроваджують нову технологію ШІ різними способами та з різним ступенем успіху, вони потребують підтримки у вигляді порад та нових ідей і практичного досвіду використання штучного інтелекту для підвищення залученості здобувачів освіти та підвищення успішності навчання. Планується розглянути результати використання студентами ProQuest Research Assistant на основі штучного інтелекту; проаналізувати проблеми та перспективи розроблення надійних, відповідальних та ефективних інструментів ШІ для академічної сфери. Організатори: Сhoice, Clarivate.
Детальніше: https://surl.li/liadvq, https://surl.li/cvyckb
👍1
ПРАЦЮВАТИ З ПРОБЛЕМОЮ КРОК ЗА КРОКОМ
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Торстена Фреліха «За межами чату: як асистенти вчителя зі штучним інтелектом змінюють підтримку студентів». Автор зазначає, що коректно інтегрований в освітню діяльність штучний інтелект забезпечує висококваліфіковану підтримку учнів, оскільки «розуміє» матеріали курсу, його цілі та здатний спрямовувати студентів до більш глибокого навчання, а не «просто надає потрібні відповіді». Використовуючи досвід компанії Syntea, Торстен описує метод Сократа, який фактично описує найкращий підхід до штучного інтелекту у вищій освіті: якщо його осмислено та ефективно упроваджувати, то буде відбуватись не лише надання інформації, а й покращиться увесь процес навчання. Необхідно розуміти силу цілеспрямованого дизайну при упровадженні ШІ у процес викладання. Перший підхід «загального штучного інтелекту», згідно з яким установи упроваджують інструменти ШІ несистемно, діючи за аналогією, «як усі» та сподіваючись на отримання позитивних результатів. Другий підхід є по суті «педагогічно інтегрованим штучним інтелектом», у рамках якого кожна взаємодія викладачів та студентів з ШІ є частиною ретельно спланованої навчальної подорожі, узгодженої з навчальною програмою та філософією викладання. Щодо архітектури підтримки здобувачів освіти, то за другого підходу необхідно ураховувати наступні ключові елементи, які здатні забезпечити щоб ШІ справді став ефективним інструментом. Потрібно змусити ШІ працювати на користь установ, які ставлять перед собою конкретні освітні цілі (перш, ніж заглиблюватися в можливості ШІ, такі цілі потрібно визначити на основі консенсусу та зафіксувати); потрібно витратити багато зусиль на те, щоб розробити навчальні шляхи та визначити основні діалоги; ідентифікувати проблеми упровадження ШІ (нерішучість учасників освітнього процесу, цифрова доступність, цифрова грамотність персоналу та здобувачів освіти; формування бази навчальних ресурсів; упровадження кращих інструментів інтеграції ШІ в освітній процес та навчання поводженню з ними викладачів тощо). ШІ насправді може стати невід’ємною частиною навчального процесу, підтримуючи студентів у спосіб, який доповнює традиційні методи навчання, реалізуючи завдання підтримки (наприклад, цілодобовий діалог - запитання/відповіді щодо матеріалів курсу або його окремих тем) та водночас дозволяючи викладачам зосередитися на більш складній взаємодії та персоналізованому керівництві. Коли ми говоримо про ШІ в університеті, - ми не маємо на увазі повну заміну людського викладання, а лише говоримо про розширення ефективної підтримки учнів на кожному етапі їхнього навчального шляху.
Детальніше: https://surl.li/addhpg
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Торстена Фреліха «За межами чату: як асистенти вчителя зі штучним інтелектом змінюють підтримку студентів». Автор зазначає, що коректно інтегрований в освітню діяльність штучний інтелект забезпечує висококваліфіковану підтримку учнів, оскільки «розуміє» матеріали курсу, його цілі та здатний спрямовувати студентів до більш глибокого навчання, а не «просто надає потрібні відповіді». Використовуючи досвід компанії Syntea, Торстен описує метод Сократа, який фактично описує найкращий підхід до штучного інтелекту у вищій освіті: якщо його осмислено та ефективно упроваджувати, то буде відбуватись не лише надання інформації, а й покращиться увесь процес навчання. Необхідно розуміти силу цілеспрямованого дизайну при упровадженні ШІ у процес викладання. Перший підхід «загального штучного інтелекту», згідно з яким установи упроваджують інструменти ШІ несистемно, діючи за аналогією, «як усі» та сподіваючись на отримання позитивних результатів. Другий підхід є по суті «педагогічно інтегрованим штучним інтелектом», у рамках якого кожна взаємодія викладачів та студентів з ШІ є частиною ретельно спланованої навчальної подорожі, узгодженої з навчальною програмою та філософією викладання. Щодо архітектури підтримки здобувачів освіти, то за другого підходу необхідно ураховувати наступні ключові елементи, які здатні забезпечити щоб ШІ справді став ефективним інструментом. Потрібно змусити ШІ працювати на користь установ, які ставлять перед собою конкретні освітні цілі (перш, ніж заглиблюватися в можливості ШІ, такі цілі потрібно визначити на основі консенсусу та зафіксувати); потрібно витратити багато зусиль на те, щоб розробити навчальні шляхи та визначити основні діалоги; ідентифікувати проблеми упровадження ШІ (нерішучість учасників освітнього процесу, цифрова доступність, цифрова грамотність персоналу та здобувачів освіти; формування бази навчальних ресурсів; упровадження кращих інструментів інтеграції ШІ в освітній процес та навчання поводженню з ними викладачів тощо). ШІ насправді може стати невід’ємною частиною навчального процесу, підтримуючи студентів у спосіб, який доповнює традиційні методи навчання, реалізуючи завдання підтримки (наприклад, цілодобовий діалог - запитання/відповіді щодо матеріалів курсу або його окремих тем) та водночас дозволяючи викладачам зосередитися на більш складній взаємодії та персоналізованому керівництві. Коли ми говоримо про ШІ в університеті, - ми не маємо на увазі повну заміну людського викладання, а лише говоримо про розширення ефективної підтримки учнів на кожному етапі їхнього навчального шляху.
Детальніше: https://surl.li/addhpg
👍1
ОЕСР: РОЗШИРЕННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала політичний документ «Розширення можливостей фінансової звітності за допомогою цифрових та інтерактивних підходів» із серії «Документи ОЕСР щодо бюджетування». Він присвячений різноманітним аспектам сфери фіскальної звітності, зокрема - багаторівневому цифровому підходу до побудови системи фінансової звітності, який поєднує комплексний доступ до даних з цільовими стратегіями передачі даних. Основне його застосування - фіскальні онлайн-платформи, що пропонують всебічний доступ до відкритих даних та/або сучасні стратегії комунікації даних (наприклад, інтерактивні візуалізації). Документ ґрунтується на матеріалах попередніх досліджень робочої групи ОЕСР з фінансового управління та звітності щодо раціоналізації урядової фіскальної звітності. Вона працювала задля створення рамок використання цифрових каналів для доступу до всеосяжних даних, структурування запитів, їх деталізації на основі управлінських потреб, забезпечення поширення даних у спосіб, пристосований до ключових груп користувачів (насамперед - до широкої громадськості), використання ефективних підходів представлення інформації (включаючи візуальні історії). Досліджувались цілі урядів щодо їхніх фіскальних платформ та особливості цих платформ (проведено 10 тематичних досліджень на даних Канади, Чехії, Німеччини, Ісландії, Ірландії, Італії, Кореї, Мексики, Нідерландів, Сполучених Штатів) й визначались можливості і виклики підвищення ефективності фіскальних платформ, у тому числі - шляхом удосконалення комунікаційних підходів та використання можливостей штучного інтелекту.
Детальніше: https://surl.li/lfxnvh, https://surl.li/mnzqir
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала політичний документ «Розширення можливостей фінансової звітності за допомогою цифрових та інтерактивних підходів» із серії «Документи ОЕСР щодо бюджетування». Він присвячений різноманітним аспектам сфери фіскальної звітності, зокрема - багаторівневому цифровому підходу до побудови системи фінансової звітності, який поєднує комплексний доступ до даних з цільовими стратегіями передачі даних. Основне його застосування - фіскальні онлайн-платформи, що пропонують всебічний доступ до відкритих даних та/або сучасні стратегії комунікації даних (наприклад, інтерактивні візуалізації). Документ ґрунтується на матеріалах попередніх досліджень робочої групи ОЕСР з фінансового управління та звітності щодо раціоналізації урядової фіскальної звітності. Вона працювала задля створення рамок використання цифрових каналів для доступу до всеосяжних даних, структурування запитів, їх деталізації на основі управлінських потреб, забезпечення поширення даних у спосіб, пристосований до ключових груп користувачів (насамперед - до широкої громадськості), використання ефективних підходів представлення інформації (включаючи візуальні історії). Досліджувались цілі урядів щодо їхніх фіскальних платформ та особливості цих платформ (проведено 10 тематичних досліджень на даних Канади, Чехії, Німеччини, Ісландії, Ірландії, Італії, Кореї, Мексики, Нідерландів, Сполучених Штатів) й визначались можливості і виклики підвищення ефективності фіскальних платформ, у тому числі - шляхом удосконалення комунікаційних підходів та використання можливостей штучного інтелекту.
Детальніше: https://surl.li/lfxnvh, https://surl.li/mnzqir
👍1
СВОБОДА, РІВНІСТЬ, ІННОВАЦІЇ
19-20 лютого 2025 року у змішаному форматі відбудеться конференція «Свобода, рівність, інновації. Цифрові інструменти та дані для українського відновлення». Вона стане площадкою для обговорення можливостей використання інноваційних цифрових інструментів для відновлення міст і громад. Планується розглянути наступні питання: цифрові інструменти і перспективи їх застосування у відновленні міст та громад України; хто формує процес відбудови; що потрібно зробити; як можна найкращим чином використати цифрові рішення для технічної експертизи та інновацій задля сталого розвитку; ініціативи бізнесу, громадськості та медіа; міжнародна підтримка та кращі практики. Організатори: UNITAC Hamburg, Київська школа економіки.
Детальніше: https://surl.li/bwnkgx, https://forms.office.com/e/LsrriHuFZ5
=
19-20 лютого 2025 року у змішаному форматі відбудеться конференція «Свобода, рівність, інновації. Цифрові інструменти та дані для українського відновлення». Вона стане площадкою для обговорення можливостей використання інноваційних цифрових інструментів для відновлення міст і громад. Планується розглянути наступні питання: цифрові інструменти і перспективи їх застосування у відновленні міст та громад України; хто формує процес відбудови; що потрібно зробити; як можна найкращим чином використати цифрові рішення для технічної експертизи та інновацій задля сталого розвитку; ініціативи бізнесу, громадськості та медіа; міжнародна підтримка та кращі практики. Організатори: UNITAC Hamburg, Київська школа економіки.
Детальніше: https://surl.li/bwnkgx, https://forms.office.com/e/LsrriHuFZ5
=
👍1
СТВОРЕННЯ БЕЗПЕЧНИХ ШІ-ПРОДУКТІВ
Міністерство цифрової трансформації України, Експертно-консультаційний комітет з розвитку ШІ та Juscutum розробили рекомендації для розробників технологічних рішень на основі штучного інтелекту. Ці поради підготовлені за методологією HUDERIA та враховують міжнародні стандарти щодо етичного використання даних, прозорості алгоритмів та дотримання прав людини. Вони містять 5 базових рекомендацій. При розробці продукту з ШІ необхідно урахувати міжнародні стандарти (EU AI Act та GDPR) та урахувати усі можливі ризики; слід використовувати відкриті дата-сети, що відповідають етичним стандартам; візьміть до уваги набори даних із порталу відкритих даних Google Data Set Search, Kaggle тощо; перевірте правильність власних даних та додайте функцію пояснення рішень. Це допоможе користувачам розуміти, як працює алгоритм і перевірити його прозорість. Ніколи не використовуйте чутливі дані (особисті дані, геолокацію, номери карток і банківських рахунків, якщо цього безпосередньо не вимагає алгоритм). Повідомляйте про поширення даних, їх використання та обов’язково забезпечте отримання згоди користувачів на збір та обробку даних. Регулярно слідкуйте за тим, щоб інструмент ШІ не порушував права людини.
Детальніше: https://business.diia.gov.ua/history-of-success/yak-stvoriuvaty-bezpechni-shi-produkty-dlia-liudei-5-porad-dlia-startapiv-i-kompanii, https://curly.click/r/d5ca
Міністерство цифрової трансформації України, Експертно-консультаційний комітет з розвитку ШІ та Juscutum розробили рекомендації для розробників технологічних рішень на основі штучного інтелекту. Ці поради підготовлені за методологією HUDERIA та враховують міжнародні стандарти щодо етичного використання даних, прозорості алгоритмів та дотримання прав людини. Вони містять 5 базових рекомендацій. При розробці продукту з ШІ необхідно урахувати міжнародні стандарти (EU AI Act та GDPR) та урахувати усі можливі ризики; слід використовувати відкриті дата-сети, що відповідають етичним стандартам; візьміть до уваги набори даних із порталу відкритих даних Google Data Set Search, Kaggle тощо; перевірте правильність власних даних та додайте функцію пояснення рішень. Це допоможе користувачам розуміти, як працює алгоритм і перевірити його прозорість. Ніколи не використовуйте чутливі дані (особисті дані, геолокацію, номери карток і банківських рахунків, якщо цього безпосередньо не вимагає алгоритм). Повідомляйте про поширення даних, їх використання та обов’язково забезпечте отримання згоди користувачів на збір та обробку даних. Регулярно слідкуйте за тим, щоб інструмент ШІ не порушував права людини.
Детальніше: https://business.diia.gov.ua/history-of-success/yak-stvoriuvaty-bezpechni-shi-produkty-dlia-liudei-5-porad-dlia-startapiv-i-kompanii, https://curly.click/r/d5ca
👍1