СТАРТАП-ШКОЛА ACADEM.CITY
11 лютого 2025 року відбудеться презентація ініціативи «Стартап-школа AcademCity – інноваційна екосистема для розвитку академічних стартапів наукових установ НАН України». Захід покликаний стати площадкою для поширення інформації щодо можливостей співпраці зі Стартап-школою Academ.city, повідомити слухачів про умови для розвитку інноваційних ідей, підтримки академічних стартапів та їхнього виходу на ринок. Учасники заходу дізнаються про можливості, які надаватиме Стартап-школа AcademCity науковцям та студентам, зокрема – менторську прогаму, допомогу в оформленні наукових ідей у проєкти для їхнього подання на отримання грантового фінансування та представлення зацікавленим інвесторам, допомогу в пошуку бізнес-партнерів та залучення до команд фахівців з управління, проєктних менеджерів тощо. Під час заходу планується представити біржу ідей і талантів (заходи з пошуку партнерів для просування ідей, знаходження спільних рішень для розвитку спільних проєктів); інкубаційну програму BOOSTER інноваційних проєктів та серію тренінгів з інкубації і акселераційної підтримки академічних стартапів, які допоможуть перетворити інноваційні ідеї у життєздатні бізнес-моделі; Могилянський Відкритий Хакатон «BE FIRST» (конкурс бізнес-ідей та інноваційних проєктів, який вже став стартом на міжнародний ринок для декількох успішних стартапів); програму менторської підтримки академічних стартапів; тренінг для молодих вчених з питань підготовки проєктів на грантові конкурси; інформаційний семінар та воркшоп щодо впровадження цифрових рішень FIWARE (архітектура для створення просторів даних). Організатори: Київський академічний університет НАН України, Національний університет «Києво-Могилянська академія».
Детальніше: https://surl.li/tzisky, https://surl.li/fsetka
11 лютого 2025 року відбудеться презентація ініціативи «Стартап-школа AcademCity – інноваційна екосистема для розвитку академічних стартапів наукових установ НАН України». Захід покликаний стати площадкою для поширення інформації щодо можливостей співпраці зі Стартап-школою Academ.city, повідомити слухачів про умови для розвитку інноваційних ідей, підтримки академічних стартапів та їхнього виходу на ринок. Учасники заходу дізнаються про можливості, які надаватиме Стартап-школа AcademCity науковцям та студентам, зокрема – менторську прогаму, допомогу в оформленні наукових ідей у проєкти для їхнього подання на отримання грантового фінансування та представлення зацікавленим інвесторам, допомогу в пошуку бізнес-партнерів та залучення до команд фахівців з управління, проєктних менеджерів тощо. Під час заходу планується представити біржу ідей і талантів (заходи з пошуку партнерів для просування ідей, знаходження спільних рішень для розвитку спільних проєктів); інкубаційну програму BOOSTER інноваційних проєктів та серію тренінгів з інкубації і акселераційної підтримки академічних стартапів, які допоможуть перетворити інноваційні ідеї у життєздатні бізнес-моделі; Могилянський Відкритий Хакатон «BE FIRST» (конкурс бізнес-ідей та інноваційних проєктів, який вже став стартом на міжнародний ринок для декількох успішних стартапів); програму менторської підтримки академічних стартапів; тренінг для молодих вчених з питань підготовки проєктів на грантові конкурси; інформаційний семінар та воркшоп щодо впровадження цифрових рішень FIWARE (архітектура для створення просторів даних). Організатори: Київський академічний університет НАН України, Національний університет «Києво-Могилянська академія».
Детальніше: https://surl.li/tzisky, https://surl.li/fsetka
👍1
ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ – ДРУГ ЧИ ВОРОГ
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ібіємі Омейхе та Кінгслі О. Омейхе «Штучний інтелект – друг чи ворог? Це залежить від академічних кіл». Вони наголошують, що вища освіта відіграватиме важливу роль у визначенні того, чи стане генеративний ШІ другом чи ворогом та описують, що можуть зробити університети. За останні півтора роки у галузі розвитку штучного інтелекту були зроблені приголомшливі кроки вперед. Усім відомі ChatGPT для генерування текстів та DALLE для створення зображень, а також Whisper, який транскрибує мову. Нещодавно розроблений Sora – інструмент, який створює гіперреалістичне відео. Генеративний штучний інтелект безумовно має позитивні сторони, і ми не повинні їх ігнорувати. Зараз він використовується як допоміжний інструмент, який економить час у багатьох професіях. Він може швидко створювати програмне забезпечення, готувати огляди та звіти, виконувати трудомісткі та нудні обов’язки, звільняючи людей від зосередження на масштабних рутинних завданнях. В освіті це змінює спосіб навчання і пошуку інформації. Штучний інтелект нікуди не зникне, тому важливо навчити студентів правильно ним користуватися. Для цього необхідно розуміти, що генеративний ШІ не позбавлений проблем: оскільки він може створювати реалістичні тексти, зображення та відео, його використовують, щоб похитнути нашу довіру до реальності. ШІ може допомогти упоратися з проблемами упередженості, конфіденційності та плагіату, якшо використання ШІ буде відповідальним, підтримувати цінності і етичні стандарти. ШІ може підтримувати людську креативність у промисловості, а також у суспільстві загалом. Отже, світу потрібно створити чіткі етичні правила та норми, щоб керувати розвитком генеративного штучного інтелект. Дебати навколо генеративного штучного інтелекту є складними, ГШІ може бути найкращим другом або найгіршим ворогом.
Детальніше: https://surl.li/lhgnxu
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ібіємі Омейхе та Кінгслі О. Омейхе «Штучний інтелект – друг чи ворог? Це залежить від академічних кіл». Вони наголошують, що вища освіта відіграватиме важливу роль у визначенні того, чи стане генеративний ШІ другом чи ворогом та описують, що можуть зробити університети. За останні півтора роки у галузі розвитку штучного інтелекту були зроблені приголомшливі кроки вперед. Усім відомі ChatGPT для генерування текстів та DALLE для створення зображень, а також Whisper, який транскрибує мову. Нещодавно розроблений Sora – інструмент, який створює гіперреалістичне відео. Генеративний штучний інтелект безумовно має позитивні сторони, і ми не повинні їх ігнорувати. Зараз він використовується як допоміжний інструмент, який економить час у багатьох професіях. Він може швидко створювати програмне забезпечення, готувати огляди та звіти, виконувати трудомісткі та нудні обов’язки, звільняючи людей від зосередження на масштабних рутинних завданнях. В освіті це змінює спосіб навчання і пошуку інформації. Штучний інтелект нікуди не зникне, тому важливо навчити студентів правильно ним користуватися. Для цього необхідно розуміти, що генеративний ШІ не позбавлений проблем: оскільки він може створювати реалістичні тексти, зображення та відео, його використовують, щоб похитнути нашу довіру до реальності. ШІ може допомогти упоратися з проблемами упередженості, конфіденційності та плагіату, якшо використання ШІ буде відповідальним, підтримувати цінності і етичні стандарти. ШІ може підтримувати людську креативність у промисловості, а також у суспільстві загалом. Отже, світу потрібно створити чіткі етичні правила та норми, щоб керувати розвитком генеративного штучного інтелект. Дебати навколо генеративного штучного інтелекту є складними, ГШІ може бути найкращим другом або найгіршим ворогом.
Детальніше: https://surl.li/lhgnxu
👍2
ОЕСР: ДАНІ В ЕПОХУ ШІ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичну записку «Покращення доступу до даних і обміну ними в епоху штучного інтелекту» із серії «Короткий огляд політики ОЕСР». Наголошується, що штучний інтелект трансформує економіку та суспільство, але повномасштабній реалізації його потенціалу заважає поганий доступ до якісних даних і моделей. Проаналізувавши вичерпні відомості різних країн, експерти ОЕСР вважають, що уряди можуть покращити доступ до даних і певних моделей штучного інтелекту та обмін ними, одночасно забезпечуючи конфіденційність та інші права й інтереси, такі як право інтелектуальної власності. Вони звертають увагу на Рекомендації ОЕСР щодо покращення доступу до даних і обміну даними, які містять перелік базових принципів, дотримання яких забезпечить баланс відкритості та дотримання прав, надаючи юридичні, технічні та організаційні гарантії. Покращення доступу до даних і спільного використання полегшує співпрацю та стимулює використання наукових відкриттів та упровадження інновацій, включаючи технології штучного інтелекту у приватному і державному секторах. Це може допомогти у вирішені суспільних проблем, зокрема – екологічних, стимулювати стале зростання та підвищення соціального добробуту; в удосконаленні політики на основі фактичних даних; покращити надання державних послуг; підвищити прозорість, підзвітність та довіру в суспільстві; розширити можливості користувачів цифрових товарів і послуг (підприємств, працівників, громадян, споживачів). У документі висвітлюються поради для зацікавлених сторін, які прагнуть просувати надійний штучний інтелект за допомогою кращої політики щодо даних і моделей штучного інтелекту, які стимулюють довіру, інвестиції, інновації та добробут.
Детальніше: https://surl.li/direif, https://surl.li/jmoofq
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичну записку «Покращення доступу до даних і обміну ними в епоху штучного інтелекту» із серії «Короткий огляд політики ОЕСР». Наголошується, що штучний інтелект трансформує економіку та суспільство, але повномасштабній реалізації його потенціалу заважає поганий доступ до якісних даних і моделей. Проаналізувавши вичерпні відомості різних країн, експерти ОЕСР вважають, що уряди можуть покращити доступ до даних і певних моделей штучного інтелекту та обмін ними, одночасно забезпечуючи конфіденційність та інші права й інтереси, такі як право інтелектуальної власності. Вони звертають увагу на Рекомендації ОЕСР щодо покращення доступу до даних і обміну даними, які містять перелік базових принципів, дотримання яких забезпечить баланс відкритості та дотримання прав, надаючи юридичні, технічні та організаційні гарантії. Покращення доступу до даних і спільного використання полегшує співпрацю та стимулює використання наукових відкриттів та упровадження інновацій, включаючи технології штучного інтелекту у приватному і державному секторах. Це може допомогти у вирішені суспільних проблем, зокрема – екологічних, стимулювати стале зростання та підвищення соціального добробуту; в удосконаленні політики на основі фактичних даних; покращити надання державних послуг; підвищити прозорість, підзвітність та довіру в суспільстві; розширити можливості користувачів цифрових товарів і послуг (підприємств, працівників, громадян, споживачів). У документі висвітлюються поради для зацікавлених сторін, які прагнуть просувати надійний штучний інтелект за допомогою кращої політики щодо даних і моделей штучного інтелекту, які стимулюють довіру, інвестиції, інновації та добробут.
Детальніше: https://surl.li/direif, https://surl.li/jmoofq
👍1
НОВЕЛИ У СФЕРІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
18 лютого 2025 року в онлайн-форматі відбудеться відкритий науково-практичний семінар «Новели у сфері інтелектуальної власності». Під час заходу планується обговорити наступні питання: державне регулювання сфери інтелектуальної власності в питаннях ШІ, нові правила державної реєстрації свідоцтв на напівпровідникові вироби; стратегія WIN-WIN щодо підтримки інновацій для технологій ШІ та напівпровідникових виробів; комплексний підхід до охорони прав на новітні технології у сфері роботизованих технологій; авторське право на програмне забезпечення; авторські свідоцтва на напівпровідникові вироби; патенти на винаходи та роботизовані комплекси. Організатор - Державна наукова установа «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації» (УкрІНТЕІ).
Детальніше: https://surl.li/wzwrmf, https://www.facebook.com/UkrISTEI, http://webinar.ukrintei.ua/
18 лютого 2025 року в онлайн-форматі відбудеться відкритий науково-практичний семінар «Новели у сфері інтелектуальної власності». Під час заходу планується обговорити наступні питання: державне регулювання сфери інтелектуальної власності в питаннях ШІ, нові правила державної реєстрації свідоцтв на напівпровідникові вироби; стратегія WIN-WIN щодо підтримки інновацій для технологій ШІ та напівпровідникових виробів; комплексний підхід до охорони прав на новітні технології у сфері роботизованих технологій; авторське право на програмне забезпечення; авторські свідоцтва на напівпровідникові вироби; патенти на винаходи та роботизовані комплекси. Організатор - Державна наукова установа «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації» (УкрІНТЕІ).
Детальніше: https://surl.li/wzwrmf, https://www.facebook.com/UkrISTEI, http://webinar.ukrintei.ua/
👍3
STEM-ОСВІТА
На сайті Європейського комісії у розділі «Європейський освітній простір» опубліковано звіт «STEM-освіта: є нагальна потреба у більших політичних зусиллях і дослідженнях». Документ підготовлений Об’єднаним дослідницьким центром Європейської комісії (JRC). У ньому надано огляд проблем, з якими стикається сучасна технологічна, інженерна та математична (STEM) освіта, а також пропонується експертне бачення напрямів подальших досліджень у цій галузі. Наголошується на низькому рівні кваліфікації, що проявляється у тому, що багато студентів у ЄС не можуть досягти мінімального рівня знань у ключових галузях STEM, зокрема – у галузі математики та природничих наук; нестачі вчителів, - дефіцит кваліфікованих викладачів математики та природничих наук існує на всіх рівнях освіти; збільшенні розриву у рівні талантів - частка найкращих студентів із предметів STEM постійно зменшується, тоді як значна частина студентів із соціально незахищених сімей усе ще не досягає успіхів у багатьох дисциплінах, особливо - у математиці; інтегровані підходи STEM і STEAM (додавання мистецтва) стають все більш поширеними, зосереджуючись на розвитку таких навичок, як креативність і вирішення проблем. Наголошується на необхідності у додаткових дослідженнях: дефіцит досліджень STEM-освіти у європейському контексті підкреслює нагальну потребу у більшій кількості практик, заснованих на фактичних даних. Зазначається, шо більшість дослідників і політиків розуміють, що STEM-освіта є критично важливою сферою, яка потребує додаткової уваги для подальшого розвитку; політичні дії у цьому напрямку повинні бути спрямовані на підвищення інтересу студентів, їх залученості та продуктивності у STEM; потрібно забезпечити доступ студентів до найкращих викладачів та лідерів STEM; зменшувати прогалини у талантах і навичках STEM; підвищувати обізнаність суспільства та підтримку STEM. Важливо уникати двозначностей у визначенні понять STEM, визначити конкретні результати, які необхідно вимірювати, розробити або адаптувати інструменти для вимірювання цих результатів, оцінити ефективність і доцільність освітніх практик і програм, а також удосконалювати політику.
Детальніше: https://surl.li/flczju, https://surl.li/bfkpcz
На сайті Європейського комісії у розділі «Європейський освітній простір» опубліковано звіт «STEM-освіта: є нагальна потреба у більших політичних зусиллях і дослідженнях». Документ підготовлений Об’єднаним дослідницьким центром Європейської комісії (JRC). У ньому надано огляд проблем, з якими стикається сучасна технологічна, інженерна та математична (STEM) освіта, а також пропонується експертне бачення напрямів подальших досліджень у цій галузі. Наголошується на низькому рівні кваліфікації, що проявляється у тому, що багато студентів у ЄС не можуть досягти мінімального рівня знань у ключових галузях STEM, зокрема – у галузі математики та природничих наук; нестачі вчителів, - дефіцит кваліфікованих викладачів математики та природничих наук існує на всіх рівнях освіти; збільшенні розриву у рівні талантів - частка найкращих студентів із предметів STEM постійно зменшується, тоді як значна частина студентів із соціально незахищених сімей усе ще не досягає успіхів у багатьох дисциплінах, особливо - у математиці; інтегровані підходи STEM і STEAM (додавання мистецтва) стають все більш поширеними, зосереджуючись на розвитку таких навичок, як креативність і вирішення проблем. Наголошується на необхідності у додаткових дослідженнях: дефіцит досліджень STEM-освіти у європейському контексті підкреслює нагальну потребу у більшій кількості практик, заснованих на фактичних даних. Зазначається, шо більшість дослідників і політиків розуміють, що STEM-освіта є критично важливою сферою, яка потребує додаткової уваги для подальшого розвитку; політичні дії у цьому напрямку повинні бути спрямовані на підвищення інтересу студентів, їх залученості та продуктивності у STEM; потрібно забезпечити доступ студентів до найкращих викладачів та лідерів STEM; зменшувати прогалини у талантах і навичках STEM; підвищувати обізнаність суспільства та підтримку STEM. Важливо уникати двозначностей у визначенні понять STEM, визначити конкретні результати, які необхідно вимірювати, розробити або адаптувати інструменти для вимірювання цих результатів, оцінити ефективність і доцільність освітніх практик і програм, а також удосконалювати політику.
Детальніше: https://surl.li/flczju, https://surl.li/bfkpcz
👍1
ДЕРЖАВНА АТЕСТАЦІЯ НАУКОВИХ УСТАНОВ І ЗВО ЗА ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНОЛОГІЧНИМ ТА ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНИМ НАПРЯМАМИ
Міністерство освіти і науки України розпочало проведення державної атестації наукових установ та закладів вищої освіти стосовно провадження ними наукової (науково-технічної) діяльності за напрямами «Інженерно-технологічний» та «Природничо-математичний». Атестація проводиться відповідно до «Методики оцінювання ефективності наукової (науково-технічної) діяльності наукових установ та закладів вищої освіти в частині провадження такими закладами наукової (науково-технічної) діяльності за окремими науковими напрямами під час проведення державної атестації». Методика затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 21 жовтня 2024 року № 1485 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 листопада 2024 року за №№ 1743/43088, 1744/43089). Мета державної атестації - визначення ефективності діяльності. Державна атестація наукових установ, вищих військових навчальних закладів, закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання в частині провадження такими закладами наукової (науково-технічної) діяльності, яким розпорядчими документами державних органів управління (засновників) визначено повноваження у сфері національної безпеки і оборони, здійснюється з урахуванням відповідних положень «Порядку проведення державної атестації наукових установ та закладів вищої освіти» згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2017 року № 540. Документи на атестацію можна подати у профільний модуль Національної електронної науково-інформаційної системи URIS до 7 березня 2025 року.
Детальніше: https://surl.li/uciusz, https://surl.li/akuebs, https://nauka.gov.ua/information/atestat/
Міністерство освіти і науки України розпочало проведення державної атестації наукових установ та закладів вищої освіти стосовно провадження ними наукової (науково-технічної) діяльності за напрямами «Інженерно-технологічний» та «Природничо-математичний». Атестація проводиться відповідно до «Методики оцінювання ефективності наукової (науково-технічної) діяльності наукових установ та закладів вищої освіти в частині провадження такими закладами наукової (науково-технічної) діяльності за окремими науковими напрямами під час проведення державної атестації». Методика затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 21 жовтня 2024 року № 1485 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 листопада 2024 року за №№ 1743/43088, 1744/43089). Мета державної атестації - визначення ефективності діяльності. Державна атестація наукових установ, вищих військових навчальних закладів, закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання в частині провадження такими закладами наукової (науково-технічної) діяльності, яким розпорядчими документами державних органів управління (засновників) визначено повноваження у сфері національної безпеки і оборони, здійснюється з урахуванням відповідних положень «Порядку проведення державної атестації наукових установ та закладів вищої освіти» згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2017 року № 540. Документи на атестацію можна подати у профільний модуль Національної електронної науково-інформаційної системи URIS до 7 березня 2025 року.
Детальніше: https://surl.li/uciusz, https://surl.li/akuebs, https://nauka.gov.ua/information/atestat/
👍1
ОЕСР: АНАЛІЗ ВИТРАТ НА ОХОРОНУ ЗДОРОВ'Я У ФРАНЦІЇ ТА НІМЕЧЧИНІ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Аналіз зростання витрат на охорону здоров'я у Франції та Німеччині: декомпозиція ефектів ціни та обсягу». Наголошується, що Німеччина та Франція належать до країн ОЕСР, які витрачають найбільше коштів на охорону здоров'я. За даними 2022 року вони посідають друге та третє місце серед країн ОЕСР за часткою ВВП, що спрямовується саме у сферу охорони здоров'я (12,7% та 12,1% відповідно). Ці країни також мають високі витрати у розрахунку на душу населення, причому за останні десять років витрати Франції на охорону здоров'я на душу населення збільшилися приблизно удвічі. Упродовж останніх десятиліть витрати на охорону здоров’я в країнах ОЕСР стабільно зростали, тому важливо зрозуміти, чи пов’язано це зростання зі збільшенням обсягу споживаних товарів і послуг для здоров’я чи є наслідком підвищення цін. У міжнародних порівняннях для такого аналізу зазвичай використовуються економічні дефлятори, але можна сконструювати дефлятори, що стосуються виключно системи охорони здоров’я, щоб отримати більше інформації про рушії зростання, що відбувається. Опубліковане дослідження порівнює динаміку витрат на охорону здоров’я між Францією та Німеччиною на основі національних дефляторів, побудованих на даних за останнє десятиліття. Встановлено, що загалом ціни у цій галузі залишалися стабільними у Франції упродовж більшої частини досліджуваного періоду, тоді як у Німеччині зростання цін було більшим. Застосування дефляторів до сукупних витрат на охорону здоров’я виявило зростання цін для обох країн між 2010 і 2021 роками та значні відмінності у розрізі окремих статей бюджету.
Детальніше: https://surl.li/stvauu, https://surl.li/rkoxzp
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Аналіз зростання витрат на охорону здоров'я у Франції та Німеччині: декомпозиція ефектів ціни та обсягу». Наголошується, що Німеччина та Франція належать до країн ОЕСР, які витрачають найбільше коштів на охорону здоров'я. За даними 2022 року вони посідають друге та третє місце серед країн ОЕСР за часткою ВВП, що спрямовується саме у сферу охорони здоров'я (12,7% та 12,1% відповідно). Ці країни також мають високі витрати у розрахунку на душу населення, причому за останні десять років витрати Франції на охорону здоров'я на душу населення збільшилися приблизно удвічі. Упродовж останніх десятиліть витрати на охорону здоров’я в країнах ОЕСР стабільно зростали, тому важливо зрозуміти, чи пов’язано це зростання зі збільшенням обсягу споживаних товарів і послуг для здоров’я чи є наслідком підвищення цін. У міжнародних порівняннях для такого аналізу зазвичай використовуються економічні дефлятори, але можна сконструювати дефлятори, що стосуються виключно системи охорони здоров’я, щоб отримати більше інформації про рушії зростання, що відбувається. Опубліковане дослідження порівнює динаміку витрат на охорону здоров’я між Францією та Німеччиною на основі національних дефляторів, побудованих на даних за останнє десятиліття. Встановлено, що загалом ціни у цій галузі залишалися стабільними у Франції упродовж більшої частини досліджуваного періоду, тоді як у Німеччині зростання цін було більшим. Застосування дефляторів до сукупних витрат на охорону здоров’я виявило зростання цін для обох країн між 2010 і 2021 роками та значні відмінності у розрізі окремих статей бюджету.
Детальніше: https://surl.li/stvauu, https://surl.li/rkoxzp
👍1
ЦИФРОВІЗАЦІЯ ОСВІТИ: УПРАВЛІННЯ ЗМІНАМИ
25 лютого 2025 року в онлайн-форматі відбудеться всеукраїнська науково-практична конференція «Цифровізація освіти: управління змінами». Вона стане платформою для обговорення актуальних питань цифрової трансформації освіти, обміну досвідом та пошуку ефективних рішень для управління змінами в освітньому середовищі. Планується обговорити цифрові навички 2030, розвиток цифрових навичок для навчання та професійного успіху, Reskilling та upskilling; сучасні платформи та сервіси для навчання онлайн; системні рішення для цифровізації освіти; документообіг, контент, комунікація; робота і освіта в умовах поширення ШІ; інтернет речей, машинне навчання, штучний інтелект, віртуальна та доповнена реальність; Data science - виклики для освіти; від кібербезпеки до кіберетики; стартапи та їх внесок у розвиток цифрових технологій; якою бути українській ІТ-освіті; упровадження нового Державного стандарту базової загальної середньої освіти; цифрові технології для збереження культурної спадщини України. Організатор - Дніпровська академія неперервної освіти.
Детальніше: https://surl.li/dqlxlm, https://surl.li/gefzch, https://surl.li/qtdwmh, https://forms.gle/Z2Z4fKZUVBb6rfyi7
25 лютого 2025 року в онлайн-форматі відбудеться всеукраїнська науково-практична конференція «Цифровізація освіти: управління змінами». Вона стане платформою для обговорення актуальних питань цифрової трансформації освіти, обміну досвідом та пошуку ефективних рішень для управління змінами в освітньому середовищі. Планується обговорити цифрові навички 2030, розвиток цифрових навичок для навчання та професійного успіху, Reskilling та upskilling; сучасні платформи та сервіси для навчання онлайн; системні рішення для цифровізації освіти; документообіг, контент, комунікація; робота і освіта в умовах поширення ШІ; інтернет речей, машинне навчання, штучний інтелект, віртуальна та доповнена реальність; Data science - виклики для освіти; від кібербезпеки до кіберетики; стартапи та їх внесок у розвиток цифрових технологій; якою бути українській ІТ-освіті; упровадження нового Державного стандарту базової загальної середньої освіти; цифрові технології для збереження культурної спадщини України. Організатор - Дніпровська академія неперервної освіти.
Детальніше: https://surl.li/dqlxlm, https://surl.li/gefzch, https://surl.li/qtdwmh, https://forms.gle/Z2Z4fKZUVBb6rfyi7
👍2
ІНТЕГРАЦІЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ У ЄВРОПІ
На сайті Європейської асоціації університетів опубліковано інформаційний матеріал «ЄС експериментує з європейськими дипломами та «інституційними інструментами співпраці». У ній йдеться про нещодавно оприлюднене повідомлення Європейської комісії щодо пілотних проектів, які вивчають заходи подальшої інтеграції вищої освіти в ЄС. Це проекти, запущені в рамках Erasmus+ для забезпечення реалізації Рекомендацій Ради ЄС від 2022 року щодо побудови мостів для ефективного співробітництва європейської вищої освіти. У період 2023-2024 рр. ці ініціативи пілотували рішення, спрямовані на спрощення нормативної бази та подолання юридичних перешкод міжінституційної співпраці у сфері вищої освіти, зокрема - створення спільних програм і формування університетських альянсів. Результати упровадження цих ініціатив узагальнено у «Звіті про кінцеві результати експериментальних проектів політики Erasmus+: європейський ступінь та інституціоналізовані інструменти співпраці ЄС». Шість проектів тестували європейський сертифікат диплому за участю 23 країн-членів ЄС і 140 закладів вищої освіти брали участь в експерименті. Було виявлено понад 50 різноманітних проблем і перешкод для виконання спільних програм, включаючи нормативні невідповідності та адміністративні складності. Необхідно спростити розроблення та визнання спільних програм здобуття ступеня в державах-членах ЄС. Однак досі незрозуміло, як швидко добровільне прийняття європейського ступеня забезпечить подолання існуючих проблем. Паралельно чотири проекти вивчали варіанти «інституціоналізованих інструментів співпраці», досліджуючи плюси та мінуси існуючих правових варіантів взаємодії, частина з яких уже використовуються альянсами європейських університетів. Інструменти співпраці, які були розроблені для інших цілей, протестовані у даному контексті для перевірки того, наскільки вони здатні сприяти розподілу активів, спільному найму і транснаціоналізації освітньої діяльності. Встановлено, що жоден існуючий правовий інструмент не відповідає специфіці міжінституційної співпраці у сфері вищої освіти. Пропонується адаптувати Європейську групу територіального співробітництва /EGTC (тип юридичної особи, спрямований на сприяння транскордонній співпраці), внести зміни до чинного законодавства для повного забезпечення співпраці у сфері вищої освіти, а також щоб Європейська Комісія створила абсолютно новий спеціальний інструмент для посилення зв’язків щодо кадрового забезпечення та фінансових правил.
Детальніше: https://surl.li/cizgjo, https://ec.europa.eu/transparency/documents-register/detail?ref=SWD(2024)291&lang=en, https://www.eua.eu/our-work/topics/european-universities-alliances.html
На сайті Європейської асоціації університетів опубліковано інформаційний матеріал «ЄС експериментує з європейськими дипломами та «інституційними інструментами співпраці». У ній йдеться про нещодавно оприлюднене повідомлення Європейської комісії щодо пілотних проектів, які вивчають заходи подальшої інтеграції вищої освіти в ЄС. Це проекти, запущені в рамках Erasmus+ для забезпечення реалізації Рекомендацій Ради ЄС від 2022 року щодо побудови мостів для ефективного співробітництва європейської вищої освіти. У період 2023-2024 рр. ці ініціативи пілотували рішення, спрямовані на спрощення нормативної бази та подолання юридичних перешкод міжінституційної співпраці у сфері вищої освіти, зокрема - створення спільних програм і формування університетських альянсів. Результати упровадження цих ініціатив узагальнено у «Звіті про кінцеві результати експериментальних проектів політики Erasmus+: європейський ступінь та інституціоналізовані інструменти співпраці ЄС». Шість проектів тестували європейський сертифікат диплому за участю 23 країн-членів ЄС і 140 закладів вищої освіти брали участь в експерименті. Було виявлено понад 50 різноманітних проблем і перешкод для виконання спільних програм, включаючи нормативні невідповідності та адміністративні складності. Необхідно спростити розроблення та визнання спільних програм здобуття ступеня в державах-членах ЄС. Однак досі незрозуміло, як швидко добровільне прийняття європейського ступеня забезпечить подолання існуючих проблем. Паралельно чотири проекти вивчали варіанти «інституціоналізованих інструментів співпраці», досліджуючи плюси та мінуси існуючих правових варіантів взаємодії, частина з яких уже використовуються альянсами європейських університетів. Інструменти співпраці, які були розроблені для інших цілей, протестовані у даному контексті для перевірки того, наскільки вони здатні сприяти розподілу активів, спільному найму і транснаціоналізації освітньої діяльності. Встановлено, що жоден існуючий правовий інструмент не відповідає специфіці міжінституційної співпраці у сфері вищої освіти. Пропонується адаптувати Європейську групу територіального співробітництва /EGTC (тип юридичної особи, спрямований на сприяння транскордонній співпраці), внести зміни до чинного законодавства для повного забезпечення співпраці у сфері вищої освіти, а також щоб Європейська Комісія створила абсолютно новий спеціальний інструмент для посилення зв’язків щодо кадрового забезпечення та фінансових правил.
Детальніше: https://surl.li/cizgjo, https://ec.europa.eu/transparency/documents-register/detail?ref=SWD(2024)291&lang=en, https://www.eua.eu/our-work/topics/european-universities-alliances.html
👍2
СТИПЕНДІЇ ВІД УРЯДУ СЛОВАЦЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ
Уряд Словацької Республіки оголосив про старт відбору заявок на отримання громадянами України стипендій на 2025/2026 навчальний рік. Конкурс проводиться відповідно до Програми співробітництва між Міністерством освіти і науки України і Міністерством освіти Словацької Республіки у галузі освіти. Наразі на 2025/2026 навчальний рік доступні 15 стипендій для студентів на навчання за освітнім ступенем бакалавр/магістр (строк навчання від 1 до 10 місяців); 6 стипендій для студентів 5 курсу Ужгородського національного університету кафедри словацької філології, які навчаються на вчителів словацької мови та літератури (максимальний строк навчання 1 семестр або 5 місяців); 15 стипендій на навчання або проведення науково-дослідних робіт для аспірантів та на викладання лекцій або проведення наукових досліджень для викладачів ЗВО або дослідників (термін від 1 до 10 місяців для особи); 10 стипендій на навчання у літній школі з вивчення словацької мови та культури (період проведення — серпень 2025 року). Розмір щомісячної стипендії, якщо інше не зазначено у двосторонній угоді, становить для студентів (рівень бакалавр/магістр) - 620 євро; для аспірантів - 1025,50 євро; для викладачів університетів або дослідників (без ступеня доктора філософії або його еквівалента) - 1025,50 євро; для викладачів або дослідників (зі ступенем доктора філософії або еквівалентним) - 1420 євро. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 1 квітня 2025 року.
Детальніше: https://surl.li/ltrrnt, https://surl.li/sbaegy
Уряд Словацької Республіки оголосив про старт відбору заявок на отримання громадянами України стипендій на 2025/2026 навчальний рік. Конкурс проводиться відповідно до Програми співробітництва між Міністерством освіти і науки України і Міністерством освіти Словацької Республіки у галузі освіти. Наразі на 2025/2026 навчальний рік доступні 15 стипендій для студентів на навчання за освітнім ступенем бакалавр/магістр (строк навчання від 1 до 10 місяців); 6 стипендій для студентів 5 курсу Ужгородського національного університету кафедри словацької філології, які навчаються на вчителів словацької мови та літератури (максимальний строк навчання 1 семестр або 5 місяців); 15 стипендій на навчання або проведення науково-дослідних робіт для аспірантів та на викладання лекцій або проведення наукових досліджень для викладачів ЗВО або дослідників (термін від 1 до 10 місяців для особи); 10 стипендій на навчання у літній школі з вивчення словацької мови та культури (період проведення — серпень 2025 року). Розмір щомісячної стипендії, якщо інше не зазначено у двосторонній угоді, становить для студентів (рівень бакалавр/магістр) - 620 євро; для аспірантів - 1025,50 євро; для викладачів університетів або дослідників (без ступеня доктора філософії або його еквівалента) - 1025,50 євро; для викладачів або дослідників (зі ступенем доктора філософії або еквівалентним) - 1420 євро. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 1 квітня 2025 року.
Детальніше: https://surl.li/ltrrnt, https://surl.li/sbaegy
👍2