НАУКОВА БЕЗ ПЛАГІАТУ
7 листопада 2024 року у змішаному форматі відбудеться вебінар «Науковий текст без замороки і плагіату». Захід стане площадкою для обговорення доброчесного процесу підготовки наукових текстів. Під час зустрічі планується розглянути наступні питання: чи можна легко написати науковий текст; як посилити й увиразнити власний голос в академічному діалозі, не порушивши правил доброчесності; як організувати дослідницький процес та конвертувати ідеї у слова, а слова – у текст; як зробити текст кращим. Організатор - Бібліотека Українського католицького університету.
Детальніше: https://center.ucu.edu.ua/biblioteka-novyny/naukovyj-tekst-bez-zamoroky-i-plagiatu-rozmova-z-nataleyu-bagnyuk/, http://surl.li/yydbnf
7 листопада 2024 року у змішаному форматі відбудеться вебінар «Науковий текст без замороки і плагіату». Захід стане площадкою для обговорення доброчесного процесу підготовки наукових текстів. Під час зустрічі планується розглянути наступні питання: чи можна легко написати науковий текст; як посилити й увиразнити власний голос в академічному діалозі, не порушивши правил доброчесності; як організувати дослідницький процес та конвертувати ідеї у слова, а слова – у текст; як зробити текст кращим. Організатор - Бібліотека Українського католицького університету.
Детальніше: https://center.ucu.edu.ua/biblioteka-novyny/naukovyj-tekst-bez-zamoroky-i-plagiatu-rozmova-z-nataleyu-bagnyuk/, http://surl.li/yydbnf
👍1
ПРОЗОРІСТЬ ЕКОЛОГІЧНИХ ДАНИХ В УКРАЇНІ
Громадська організація «SaveDnipro» разом із Міністерством цифрової трансформації України представили широкому загалу свій рейтинг відкритості для громадськості екологічних даних, що публікуються державними установами. Йдеться про дані стосовно якості повітря, стану води, лісів і заповідників, наявності стихійних сміттєзвалищ тощо. Рейтинг побудований на матеріалах 209 наборів даних від 74 державних установ та демонструє, як вони виконують свої обов’язки щодо забезпечення відкритості екологічної інформації. Встановлено, що найбільш відкритою наразі є Державна служба геології та надр України. На противагу їй найбільш закритим виявилось Міністерство енергетики України (16 наборів даних не публікується і лише один представлений у відкритому доступі). Державне агентство водних ресурсів України публікуючи усі 4 необхідні набори (100%). Дослідження проводилось в межах спільної програми Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» «European Renaissance of Ukraine: Civil Society Resilience and Recovery Initiative».
Детальніше: http://surl.li/pbaecf, http://surl.li/bdfhqu
Громадська організація «SaveDnipro» разом із Міністерством цифрової трансформації України представили широкому загалу свій рейтинг відкритості для громадськості екологічних даних, що публікуються державними установами. Йдеться про дані стосовно якості повітря, стану води, лісів і заповідників, наявності стихійних сміттєзвалищ тощо. Рейтинг побудований на матеріалах 209 наборів даних від 74 державних установ та демонструє, як вони виконують свої обов’язки щодо забезпечення відкритості екологічної інформації. Встановлено, що найбільш відкритою наразі є Державна служба геології та надр України. На противагу їй найбільш закритим виявилось Міністерство енергетики України (16 наборів даних не публікується і лише один представлений у відкритому доступі). Державне агентство водних ресурсів України публікуючи усі 4 необхідні набори (100%). Дослідження проводилось в межах спільної програми Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» «European Renaissance of Ukraine: Civil Society Resilience and Recovery Initiative».
Детальніше: http://surl.li/pbaecf, http://surl.li/bdfhqu
👍2
СТВОРЕННЯ ПЕРСОНАЛІЗОВАНОГО ОСВІТНЬОГО ЧАТ-БОТА
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Саймона Вана «З чого почати генеративне налаштування чат-бота ШІ». У ній наголошується, що ГШІ зробив «революцію» у секторі вищої освіти, він маючи величезний потенціал змін і того, як відбувається викладання, і того, як студенти навчаються. Інструменти на основі штучного інтелекту пропонують розвинути персоналізований досвід навчання та можуть допомогти покращити взаємодію між викладачами і студентами. Для цього застосовують чат-боти зі штучним інтелектом, які суттєво змінюють формат викладання та навчання. Але у загальнодоступних версіях зазвичай бракує важливих деталей, отже вихід - створення власного персоналізованого чат-бота ШІ. Саймон звертає увагу на те, чи слід установам інвестувати в індивідуальні рішення, наводить різницю між загальнодоступними та індивідуально налаштованими інструментами та надає практичні поради щодо налаштування освітніх чат-ботів. Пропонується спочатку задокументувати існуючу практику викладання з особливою увагою на моменти персоналізованої взаємодії. Відслідковувати новітні дослідження та розробки у сфері штучного інтелекту та освіти. Не нехтувати внутрішній досвід – провести обговорення з колегами-викладачами та студентами. Залучити тих з них, хто має необхідні знання і навички програмування, досвід роботи з генеративним ШІ. Автор радить університетам стати на шлях створення індивідуально налаштованих чат-ботів задля покращання навчального досвіду і підвищення освітніх результатів, а також адаптації навчального середовища до потреб студентів і цілей навчання.
Детальніше: http://surl.li/irmfjq
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Саймона Вана «З чого почати генеративне налаштування чат-бота ШІ». У ній наголошується, що ГШІ зробив «революцію» у секторі вищої освіти, він маючи величезний потенціал змін і того, як відбувається викладання, і того, як студенти навчаються. Інструменти на основі штучного інтелекту пропонують розвинути персоналізований досвід навчання та можуть допомогти покращити взаємодію між викладачами і студентами. Для цього застосовують чат-боти зі штучним інтелектом, які суттєво змінюють формат викладання та навчання. Але у загальнодоступних версіях зазвичай бракує важливих деталей, отже вихід - створення власного персоналізованого чат-бота ШІ. Саймон звертає увагу на те, чи слід установам інвестувати в індивідуальні рішення, наводить різницю між загальнодоступними та індивідуально налаштованими інструментами та надає практичні поради щодо налаштування освітніх чат-ботів. Пропонується спочатку задокументувати існуючу практику викладання з особливою увагою на моменти персоналізованої взаємодії. Відслідковувати новітні дослідження та розробки у сфері штучного інтелекту та освіти. Не нехтувати внутрішній досвід – провести обговорення з колегами-викладачами та студентами. Залучити тих з них, хто має необхідні знання і навички програмування, досвід роботи з генеративним ШІ. Автор радить університетам стати на шлях створення індивідуально налаштованих чат-ботів задля покращання навчального досвіду і підвищення освітніх результатів, а також адаптації навчального середовища до потреб студентів і цілей навчання.
Детальніше: http://surl.li/irmfjq
👍1
ТИМЧАСОВЕ ОБМЕЖЕННЯ ДОСТУПУ ДО НРАТ
Інформуємо Вас про те, що 8 листопада 2024 року з 15:00 вебпортал Національного реопзитарію академічних текстів буде недоступний для користування. Це пов’язано з необхідністю виконання комплексу робіт з технічного обслуговування та оновлення бази даних академічних текстів. Ви матимете можливість повноцінно користуватись ресурсами Національного репозитарію з 9 години ранку 11 листопада 2024 року. З повагою, команда проєкту.
Інформуємо Вас про те, що 8 листопада 2024 року з 15:00 вебпортал Національного реопзитарію академічних текстів буде недоступний для користування. Це пов’язано з необхідністю виконання комплексу робіт з технічного обслуговування та оновлення бази даних академічних текстів. Ви матимете можливість повноцінно користуватись ресурсами Національного репозитарію з 9 години ранку 11 листопада 2024 року. З повагою, команда проєкту.
👍1
ОЕСР: МОНІТОР КЛІМАТИЧНИХ ДІЙ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Монітор кліматичних дій 2024» - ключову щорічну публікацію Міжнародної програми дій щодо клімату (IPAC). У звіті наголошується, що наслідком зміни клімату стало підвищення глобальної середньої температури, яке посилює небезпеки та ризики, пов’язані з кліматом, і наближає світ до незворотних кліматичних процесів. Країни мають можливість вирішити цю проблему, реалізувавши свої зобов’язання у рамках національно визначених внесків. Спираючись на інформаційну панель IPAC кожен бажаючий може дізнатись про значення показників, о відображають кліматичні зміни, оцінити глобальний прогрес у досягненні цілей «чистого нуля» для 51 країни. У «Моніторі» міститься комплексна експертна оцінка цілей та характеристика основних небезпек, пов’язаних із кліматом. Вимірювання результатів кліматичної політики ОЕСР здійснюється на основі поєднання прийнятих заходів політики та отриманих результатів. Висновки, зроблені експертами ОЕСР та адресовані політикам, свідчать про те, що поточні зобов’язання в частині скорочення викидів парникових газів до 2030 року недостатньо амбітні, щоб досягти температурних цілей Паризької угоди.
Детальніше: http://surl.li/dsqwor, http://surl.li/jbvbpo
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Монітор кліматичних дій 2024» - ключову щорічну публікацію Міжнародної програми дій щодо клімату (IPAC). У звіті наголошується, що наслідком зміни клімату стало підвищення глобальної середньої температури, яке посилює небезпеки та ризики, пов’язані з кліматом, і наближає світ до незворотних кліматичних процесів. Країни мають можливість вирішити цю проблему, реалізувавши свої зобов’язання у рамках національно визначених внесків. Спираючись на інформаційну панель IPAC кожен бажаючий може дізнатись про значення показників, о відображають кліматичні зміни, оцінити глобальний прогрес у досягненні цілей «чистого нуля» для 51 країни. У «Моніторі» міститься комплексна експертна оцінка цілей та характеристика основних небезпек, пов’язаних із кліматом. Вимірювання результатів кліматичної політики ОЕСР здійснюється на основі поєднання прийнятих заходів політики та отриманих результатів. Висновки, зроблені експертами ОЕСР та адресовані політикам, свідчать про те, що поточні зобов’язання в частині скорочення викидів парникових газів до 2030 року недостатньо амбітні, щоб досягти температурних цілей Паризької угоди.
Детальніше: http://surl.li/dsqwor, http://surl.li/jbvbpo
👍1
ДОСЛІДЖЕННЯ НАУКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЗА ДОПОМОГОЮ ГШІ/
3 грудня 2024 року відбудеться вебінар «ГШІ: навігація змін у процесі дослідження наукової літератури». Захід покликаний надати слухачам інформацію про потенційний вплив інстрементів штучного інтелекту на пошук і аналіз наукової літератури та процес навчання у цілому. ГШІ вже радикально змінює те, як проводяться наукові дослідження, і Scopus AI від компанії Elsevier намагається бути в тренді, надати викладачам і студентам додаткові засоби для впровадження інновацій. Під час заходу планується обговорити, як відбувається цифрова трансформація роботи закладів вищої освіти, викладачів та студентів; як ГШІ може вплинути на процес роботи з науковою літературою; як нова програма навчання від Elsevier може допомогти краще зрозуміти ГШІ. Організатори: Сhoice, Elsevier.
Детальніше: http://surl.li/wacekg, http://surl.li/cmzxso
3 грудня 2024 року відбудеться вебінар «ГШІ: навігація змін у процесі дослідження наукової літератури». Захід покликаний надати слухачам інформацію про потенційний вплив інстрементів штучного інтелекту на пошук і аналіз наукової літератури та процес навчання у цілому. ГШІ вже радикально змінює те, як проводяться наукові дослідження, і Scopus AI від компанії Elsevier намагається бути в тренді, надати викладачам і студентам додаткові засоби для впровадження інновацій. Під час заходу планується обговорити, як відбувається цифрова трансформація роботи закладів вищої освіти, викладачів та студентів; як ГШІ може вплинути на процес роботи з науковою літературою; як нова програма навчання від Elsevier може допомогти краще зрозуміти ГШІ. Організатори: Сhoice, Elsevier.
Детальніше: http://surl.li/wacekg, http://surl.li/cmzxso
👍1
АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ
На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності (ICAI) опублікована стаття Еллі Леонтаріті «Академічна доброчесність: підхід, орієнтований на громаду». Автор наголошує, що від пандемії, яка зумовила нагальну потребу в онлайн-спілкуванні, до нещодавнього буму моделей штучного інтелекту для швидких та простих способів виконання рутинних і творчих завдань, академічні спільноти змушені постійно адаптувати традиційні підходи до академічної етики. Еллі наголошує на необхідності поєднання зусиль студентів, викладачів, адміністраторів ЗВО для того, щоб дискурс академічної доброчесності охоплював питання довіри, конфіденційності та співпраці спільнот. Соціальні, економічні чи технологічні обставини часто спонукають студентів сприймати один одного у першу чергу як конкурентів, а не співробітників. Це посилює загрозу академічній доброчесності і це необхідно виправляти, поставивши на перше місце довіру, співпрацю та повагу до академічної спільноти.
Детальніше: http://surl.li/vnqjrc, http://surl.li/vumdtx
На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності (ICAI) опублікована стаття Еллі Леонтаріті «Академічна доброчесність: підхід, орієнтований на громаду». Автор наголошує, що від пандемії, яка зумовила нагальну потребу в онлайн-спілкуванні, до нещодавнього буму моделей штучного інтелекту для швидких та простих способів виконання рутинних і творчих завдань, академічні спільноти змушені постійно адаптувати традиційні підходи до академічної етики. Еллі наголошує на необхідності поєднання зусиль студентів, викладачів, адміністраторів ЗВО для того, щоб дискурс академічної доброчесності охоплював питання довіри, конфіденційності та співпраці спільнот. Соціальні, економічні чи технологічні обставини часто спонукають студентів сприймати один одного у першу чергу як конкурентів, а не співробітників. Це посилює загрозу академічній доброчесності і це необхідно виправляти, поставивши на перше місце довіру, співпрацю та повагу до академічної спільноти.
Детальніше: http://surl.li/vnqjrc, http://surl.li/vumdtx
👍1
ОЕСР: ОСВІТА І МАЙБУТНЄ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Сприяння розвитку компетенцій студентів та ефективної педагогіки для 21 століття у німецькомовній спільноті Бельгії» із серії «Перспективи освітньої політики ОЕСР». Зазначається, що німецькомовна громада Бельгії розпочала амбітний процес створення більш орієнтованої на студентів системи освіти відповідно до освітньої концепції «Моя освіта. Моє майбутнє!». Наразі усі зацікавлені учасники працюють над втіленням цього завдання через відповідні заходи у рамках «Освітньої стратегії 2040», узгодженої зі стратегією регіонального розвитку громади до 2040 року. Ця діяльність спирається на актуальні дані наукових досліджень і досвід реформування міжнародних освітніх систем. Вона зосереджена на двох головних пріоритетах: зміцнення базових навичок студентів відповідно до бачення «навичок 21 століття» та просування ефективних педагогічних практик. Документ характеризує стан системи освіти німецькомовної спільноти та поточних реформ; визначає ключові компетенції студентів у німецькомовній спільноті; пропонує підходи до розроблення та успішного упровадження навчальних програм 21 століття; спирається на політику підтримки навчання у контексті педагогічної автономії.
Детальніше: http://surl.li/lxaivu, http://surl.li/taadoe, https://doi.org/10.1787/fe5f6cfb-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Сприяння розвитку компетенцій студентів та ефективної педагогіки для 21 століття у німецькомовній спільноті Бельгії» із серії «Перспективи освітньої політики ОЕСР». Зазначається, що німецькомовна громада Бельгії розпочала амбітний процес створення більш орієнтованої на студентів системи освіти відповідно до освітньої концепції «Моя освіта. Моє майбутнє!». Наразі усі зацікавлені учасники працюють над втіленням цього завдання через відповідні заходи у рамках «Освітньої стратегії 2040», узгодженої зі стратегією регіонального розвитку громади до 2040 року. Ця діяльність спирається на актуальні дані наукових досліджень і досвід реформування міжнародних освітніх систем. Вона зосереджена на двох головних пріоритетах: зміцнення базових навичок студентів відповідно до бачення «навичок 21 століття» та просування ефективних педагогічних практик. Документ характеризує стан системи освіти німецькомовної спільноти та поточних реформ; визначає ключові компетенції студентів у німецькомовній спільноті; пропонує підходи до розроблення та успішного упровадження навчальних програм 21 століття; спирається на політику підтримки навчання у контексті педагогічної автономії.
Детальніше: http://surl.li/lxaivu, http://surl.li/taadoe, https://doi.org/10.1787/fe5f6cfb-en
👍1
ШЛЯХИ ПІДСИЛЕННЯ КОМУНІКАЦІЙ ЗА ДОПОМОГОЮ ШІ
12 листопада 2024 року відбудеться вебінар «Шляхи підсилення комунікацій за допомогою ШІ». Захід покликаний допомогти спеціалістам з комунікацій, PR- та брендменеджерам, маркетологам максимально повно використовувати інструменти ШІ для підвищення ефективності діяльності. Під час вебінару планується обговорити наступні питання: як не загубитися у численних ШІ-сервісах та обрати найкращі; як зрозуміти, що насправді відбувається – черговий хайп чи дійсно революційний технологічний прорив; що означає ШІ-грамотність для сучасного комунікаційника; наскільки ви готові до світу ШІ, чи здатні відрізнити контент, згенерований людиною та ШІ; у чому полягає легенда про Джона Генрі та який висновок потрібно зробити з неї. Організатор – Prometheus.
Детальніше: http://surl.li/lvhrtv, https://event.webinarjam.com/register/87/l5n2gi6l
12 листопада 2024 року відбудеться вебінар «Шляхи підсилення комунікацій за допомогою ШІ». Захід покликаний допомогти спеціалістам з комунікацій, PR- та брендменеджерам, маркетологам максимально повно використовувати інструменти ШІ для підвищення ефективності діяльності. Під час вебінару планується обговорити наступні питання: як не загубитися у численних ШІ-сервісах та обрати найкращі; як зрозуміти, що насправді відбувається – черговий хайп чи дійсно революційний технологічний прорив; що означає ШІ-грамотність для сучасного комунікаційника; наскільки ви готові до світу ШІ, чи здатні відрізнити контент, згенерований людиною та ШІ; у чому полягає легенда про Джона Генрі та який висновок потрібно зробити з неї. Організатор – Prometheus.
Детальніше: http://surl.li/lvhrtv, https://event.webinarjam.com/register/87/l5n2gi6l
👍1
ЕКОЛОГІЗАЦІЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ
На сайті Європейського Союзу у розділі «Офіс публікацій ЄС» оприлюднено звіт експертів з реформування вищої освіти «Екологізація вищої освіти на Західних Балканах, у сусідніх регіонах Сходу, Півдня та Центральної Азії: стратегії, перспективи, дії». Спільнота експертів HERE існує з 2007 року, її місія - сприяти розбудові потенціалу закладів вищої освіти у третіх країнах, не пов'язаних з програмою Erasmus+. Йдеться про регіони Західних Балкан (Албанія, Боснія і Герцеговина, Косово і Чорногорія), країни Східного сусідства (Вірменія, Азербайджан, Грузія, Молдова, Україна), Південного Середземномор'я (Алжир, Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Марокко, Палестина, Туніс) і Центральної Азії (Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан). У опублікованому документі йдеться про стратегії та політичні дії щодо освіти, розглядаються заходи, спрямовані на пом'якшення наслідків та адаптацію до загроз, пов'язаних зі швидкою і тривалою зміною клімату. Попередні обговорення (2021 року) показали, що інтеграція екологічної та освітньої політики на національному рівні широко варіюється: від високого ступеня взаємозв’язку (пріоритети, підкріплені ефективним поширенням інформації та фінансовою підтримкою) до майже повної відсутності перехресних посилань. Аналіз національно-визначених внесків у рамках Паризької угоди про зміну клімату (2015), зроблених третіми країнами поза програмою Еразмус+, засвідчує: деякі країни відводять вищій освіті чітку роль, тоді як інші, схоже, повністю ігнорують її потенціал. Експерти поділили країни на три групи: ті, де на національному рівні не існує помітного перехресного зв'язку між стратегіями у сфері охорони довкілля та вищої освіти; ті, де ці стратегії пов'язані непрямим чином і де бажано більш чітко сформулювати їх; і ті, де стратегії у сфері охорони довкілля та вищої освіти є активними і взаємно підсилюють одна одну. На жаль, у системах вищої освіти 22-х досліджених країн не існує чітко вираженого загального стандартного рівня готовності до кліматичних дій, хоча багато окремих інституцій налаштовані на розвиток «зеленого» профілю та задоволення потреб «зеленого» ринку праці.
Детальніше: http://surl.li/zwilus
На сайті Європейського Союзу у розділі «Офіс публікацій ЄС» оприлюднено звіт експертів з реформування вищої освіти «Екологізація вищої освіти на Західних Балканах, у сусідніх регіонах Сходу, Півдня та Центральної Азії: стратегії, перспективи, дії». Спільнота експертів HERE існує з 2007 року, її місія - сприяти розбудові потенціалу закладів вищої освіти у третіх країнах, не пов'язаних з програмою Erasmus+. Йдеться про регіони Західних Балкан (Албанія, Боснія і Герцеговина, Косово і Чорногорія), країни Східного сусідства (Вірменія, Азербайджан, Грузія, Молдова, Україна), Південного Середземномор'я (Алжир, Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Марокко, Палестина, Туніс) і Центральної Азії (Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан). У опублікованому документі йдеться про стратегії та політичні дії щодо освіти, розглядаються заходи, спрямовані на пом'якшення наслідків та адаптацію до загроз, пов'язаних зі швидкою і тривалою зміною клімату. Попередні обговорення (2021 року) показали, що інтеграція екологічної та освітньої політики на національному рівні широко варіюється: від високого ступеня взаємозв’язку (пріоритети, підкріплені ефективним поширенням інформації та фінансовою підтримкою) до майже повної відсутності перехресних посилань. Аналіз національно-визначених внесків у рамках Паризької угоди про зміну клімату (2015), зроблених третіми країнами поза програмою Еразмус+, засвідчує: деякі країни відводять вищій освіті чітку роль, тоді як інші, схоже, повністю ігнорують її потенціал. Експерти поділили країни на три групи: ті, де на національному рівні не існує помітного перехресного зв'язку між стратегіями у сфері охорони довкілля та вищої освіти; ті, де ці стратегії пов'язані непрямим чином і де бажано більш чітко сформулювати їх; і ті, де стратегії у сфері охорони довкілля та вищої освіти є активними і взаємно підсилюють одна одну. На жаль, у системах вищої освіти 22-х досліджених країн не існує чітко вираженого загального стандартного рівня готовності до кліматичних дій, хоча багато окремих інституцій налаштовані на розвиток «зеленого» профілю та задоволення потреб «зеленого» ринку праці.
Детальніше: http://surl.li/zwilus
👍1
ІННОВАЦІЙНІ МОЖЛИВОСТІ GOOGLE MEET
11 листопада 2024 року у змішаному форматі відбудеться тренінг «Google Meet: інноваційні можливості для викладання». Захід допоможе усім зацікавленим опанувати сучасні інструменти ефективного онлайн-навчання за допомогою Google Meet. Заплановане проведення майстер-класу з організації онлайн-зустрічей, обговорення способів проведення відеозустрічей, які триматимуть увагу аудиторії слухачів, надання порад щодо організації інтерактивного навчання та детальних інструкцій і корисних матеріалів щодо використання Google Meet. Організатор – Академія цифрового розвитку.
Детальніше: http://surl.li/uahhnk, https://bit.ly/3UK3Nne
11 листопада 2024 року у змішаному форматі відбудеться тренінг «Google Meet: інноваційні можливості для викладання». Захід допоможе усім зацікавленим опанувати сучасні інструменти ефективного онлайн-навчання за допомогою Google Meet. Заплановане проведення майстер-класу з організації онлайн-зустрічей, обговорення способів проведення відеозустрічей, які триматимуть увагу аудиторії слухачів, надання порад щодо організації інтерактивного навчання та детальних інструкцій і корисних матеріалів щодо використання Google Meet. Організатор – Академія цифрового розвитку.
Детальніше: http://surl.li/uahhnk, https://bit.ly/3UK3Nne
👍2