ШІ ТА НАВИЧКИ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ
На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності (ICAI) опублікована стаття Даніеля Ендрюс-Брауна і Маркуса Комера «Навички критичного мислення». У ній наголошується, що оцінювання студентів являє собою вимірювання того, наскільки ефективним є навчання студентів, тобто процес визначення їхнього освітнього прогресу, ідентифікації «проблемних місць», де здобувачі освіти потребують додаткової допомоги, а також у більш широкому сенсі - визначення ефективності освітніх програм. У часи штучного інтелекту багато викладачів дуже розчаровані стандартними методиками оцінювання, оскільки вони не дають відповіді на ці запитання: майже неможливо відрізнити оригінальність думок людини від контенту, створеного ШІ. Звісно, інструменти штучного інтелекту дають людству значні переваги у деяких сферах діяльності, навіть можуть здійснювати опис, узагальнення та генерацію ідей, - вони не замінюють потребу у критичному мисленні людини. Потрібно зосередити увагу на оцінюванні здатності студентів знаходити, аналізувати та застосовувати ресурси для вирішення поставлених проблем із розумінням обмежень, які має модель ГШІ. Викладачі повинні навчати студентів, як відрізняти якісні ресурси від неякісних, фейкових, хибних. Йдеться про будь-які джерела інформації - дослідницькі статті, публікації у соціальних мережах, текст, згенерований штучним інтелектом. Необхідно змінити фокус оцінювання: викладачі, які зазвичай приділяли увагу стилю, логічності та змісту есе, вже відстали від реального життя задовго до приходу ChatGPT, бо такі інструменти, як Grammarly (випущений 15 років тому), зробили переворот у галузі написання текстів (автоматизували перевірку граматики, покращення стилістики тощо). ШІ став поширеним інструментом, тому викладачі університетів мають зосередитися на тому, що справді має значення: зміст, критичне мислення, здатність вирішення проблем.
Детальніше: http://surl.li/dxmwcs
На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності (ICAI) опублікована стаття Даніеля Ендрюс-Брауна і Маркуса Комера «Навички критичного мислення». У ній наголошується, що оцінювання студентів являє собою вимірювання того, наскільки ефективним є навчання студентів, тобто процес визначення їхнього освітнього прогресу, ідентифікації «проблемних місць», де здобувачі освіти потребують додаткової допомоги, а також у більш широкому сенсі - визначення ефективності освітніх програм. У часи штучного інтелекту багато викладачів дуже розчаровані стандартними методиками оцінювання, оскільки вони не дають відповіді на ці запитання: майже неможливо відрізнити оригінальність думок людини від контенту, створеного ШІ. Звісно, інструменти штучного інтелекту дають людству значні переваги у деяких сферах діяльності, навіть можуть здійснювати опис, узагальнення та генерацію ідей, - вони не замінюють потребу у критичному мисленні людини. Потрібно зосередити увагу на оцінюванні здатності студентів знаходити, аналізувати та застосовувати ресурси для вирішення поставлених проблем із розумінням обмежень, які має модель ГШІ. Викладачі повинні навчати студентів, як відрізняти якісні ресурси від неякісних, фейкових, хибних. Йдеться про будь-які джерела інформації - дослідницькі статті, публікації у соціальних мережах, текст, згенерований штучним інтелектом. Необхідно змінити фокус оцінювання: викладачі, які зазвичай приділяли увагу стилю, логічності та змісту есе, вже відстали від реального життя задовго до приходу ChatGPT, бо такі інструменти, як Grammarly (випущений 15 років тому), зробили переворот у галузі написання текстів (автоматизували перевірку граматики, покращення стилістики тощо). ШІ став поширеним інструментом, тому викладачі університетів мають зосередитися на тому, що справді має значення: зміст, критичне мислення, здатність вирішення проблем.
Детальніше: http://surl.li/dxmwcs
👍2
ОЕСР: ХТО НАЙБІЛЬШЕ ПОСТРАЖДАЄ ВІД ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ?
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Хто найбільше постраждає від штучного інтелекту? Детальніше про вплив ШІ на жінок, низькокваліфікованих працівників та інші групи населення» із серії «Документи ОЕСР зі штучного інтелекту». Наголошується, що технології штучного інтелекту досягли найбільшого прогресу в автоматизації нерутинних когнітивних завдань. Багато професій зараз відчувають на собі вплив інструментів генеративного штучного інтелекту. Традиційні професії «білих комірців» зазвичай вимагають кількох років формального навчання та/або вищої освіти (IT-спеціалісти, менеджери, фахівці науки та техніки). Професії, які покладаються на фізичні навички (прибиральники, робітники, помічники, кухарі), не піддались впливу ШІ. Експерти ОЕСР дослідили, як на роботу різних соціально-демографічних груп впливає ШІ. Вони роблять припущення, що оскільки штучний інтелект може автоматизувати нестандартні когнітивні завдання, працівники з вищою освітою, ймовірно, зіткнуться з проблемами, навіть якщо емпіричний аналіз не припускає, що загальний рівень зайнятості впав через ШІ. Основний ризик для тих, хто не має вищої освіти, - жінок і старших працівників, - полягає у тому, що вони втрачають роботу через менший доступ до можливостей працевлаштування, пов’язаних зі штучним інтелектом. Визначаючи основні ризики та можливості, пов’язані з різними соціально-демографічними групами, політики мають спрямовувати відповідним чином заходи соціальної підтримки та використовувати переваги штучного інтелекту (підвищення продуктивності та економічного зростання), не допускаючи збільшення нерівності та суспільного опору технологічному прогресу.
Детальніше: http://surl.li/pjxxvr, http://surl.li/sbuyat, https://doi.org/10.1787/14dc6f89-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Хто найбільше постраждає від штучного інтелекту? Детальніше про вплив ШІ на жінок, низькокваліфікованих працівників та інші групи населення» із серії «Документи ОЕСР зі штучного інтелекту». Наголошується, що технології штучного інтелекту досягли найбільшого прогресу в автоматизації нерутинних когнітивних завдань. Багато професій зараз відчувають на собі вплив інструментів генеративного штучного інтелекту. Традиційні професії «білих комірців» зазвичай вимагають кількох років формального навчання та/або вищої освіти (IT-спеціалісти, менеджери, фахівці науки та техніки). Професії, які покладаються на фізичні навички (прибиральники, робітники, помічники, кухарі), не піддались впливу ШІ. Експерти ОЕСР дослідили, як на роботу різних соціально-демографічних груп впливає ШІ. Вони роблять припущення, що оскільки штучний інтелект може автоматизувати нестандартні когнітивні завдання, працівники з вищою освітою, ймовірно, зіткнуться з проблемами, навіть якщо емпіричний аналіз не припускає, що загальний рівень зайнятості впав через ШІ. Основний ризик для тих, хто не має вищої освіти, - жінок і старших працівників, - полягає у тому, що вони втрачають роботу через менший доступ до можливостей працевлаштування, пов’язаних зі штучним інтелектом. Визначаючи основні ризики та можливості, пов’язані з різними соціально-демографічними групами, політики мають спрямовувати відповідним чином заходи соціальної підтримки та використовувати переваги штучного інтелекту (підвищення продуктивності та економічного зростання), не допускаючи збільшення нерівності та суспільного опору технологічному прогресу.
Детальніше: http://surl.li/pjxxvr, http://surl.li/sbuyat, https://doi.org/10.1787/14dc6f89-en
👍1
ФІНАНСУВАННЯ ПРОЄКТІВ МСП У ПРОГРАМАХ «ГОРИЗОНТ ЄВРОПА» ТА SINGLE MARKET
8 листопада 2024 року відбудеться «Інструменти фінансування проєктів МСП у програмах «Горизонт Європа» та «Single Market»». Захід стане майданчиком для презентації основних можливостей інструментів фінансування проєктів МСП у програмах Єдиного ринку та каскадного фінансування і конкурсів Європейської інноваційної ради. Планується обговорити наступні питання: напрямки, цілі та інструменти програми «Single Market»; розмаїття інструментів підтримки МСП - Enterprise Europe Network, Erasmus for Young, Entrepreneurs; кластерні ініціативи; інструменти каскадного фінансування МСП - Cascade Funding Hub; інструменти EIC для МСП - EIC Accelerator, EIC Community Platform, EIC Business Acceleration Services. Вебінар проводиться за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження». Організатор - Agency of European innovations / Агенція європейських інновацій.
Детальніше: http://surl.li/qefops, https://forms.gle/pznxxwcGL9KggKrT9
8 листопада 2024 року відбудеться «Інструменти фінансування проєктів МСП у програмах «Горизонт Європа» та «Single Market»». Захід стане майданчиком для презентації основних можливостей інструментів фінансування проєктів МСП у програмах Єдиного ринку та каскадного фінансування і конкурсів Європейської інноваційної ради. Планується обговорити наступні питання: напрямки, цілі та інструменти програми «Single Market»; розмаїття інструментів підтримки МСП - Enterprise Europe Network, Erasmus for Young, Entrepreneurs; кластерні ініціативи; інструменти каскадного фінансування МСП - Cascade Funding Hub; інструменти EIC для МСП - EIC Accelerator, EIC Community Platform, EIC Business Acceleration Services. Вебінар проводиться за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження». Організатор - Agency of European innovations / Агенція європейських інновацій.
Детальніше: http://surl.li/qefops, https://forms.gle/pznxxwcGL9KggKrT9
👍1
DEEP SCALE: AI STARTUP ACCELERATOR
16 листопада 2024 року стартує акселераційна програма «Deep Scale: AI Startup Accelerator». Це - тримісячна програма підтримки стартапів на ранніх стадіях їхнього розвитку. Вона передбачає опанування учасниками чотирьох навчальних модулів (онлайн та офлайн), проведення демонстраційного дня для презентації стартапами своїх продуктів перед інвесторами та лідерами галузі. Взяти участь у програмі можуть стартапи на ранній стадії, tech-підприємці, дослідники та інноватори, які мають оригінальні розробки (технологію та робочий прототип, який пройшов тестування в лабораторних або реальних умовах) та використовують технології штучного інтелекту й машинного навчання. Будуть відібрані 8 найбільш перспективних стартапів, зосереджених у сферах агротехнологій, кібербезпеки, біотехнологій та квантових комп’ютерів. Призовий фонд 10 тис. дол. США. Програму створено за підтримки Міністерства цифрової трансформації України в межах проєкту «Інноваційна екосистема. Заявку на участь у програмі можна подати до 11 листопада 2024 року.
Детальніше: http://surl.li/ilpvab, http://surl.li/urmvea, http://surl.li/zrimpl
16 листопада 2024 року стартує акселераційна програма «Deep Scale: AI Startup Accelerator». Це - тримісячна програма підтримки стартапів на ранніх стадіях їхнього розвитку. Вона передбачає опанування учасниками чотирьох навчальних модулів (онлайн та офлайн), проведення демонстраційного дня для презентації стартапами своїх продуктів перед інвесторами та лідерами галузі. Взяти участь у програмі можуть стартапи на ранній стадії, tech-підприємці, дослідники та інноватори, які мають оригінальні розробки (технологію та робочий прототип, який пройшов тестування в лабораторних або реальних умовах) та використовують технології штучного інтелекту й машинного навчання. Будуть відібрані 8 найбільш перспективних стартапів, зосереджених у сферах агротехнологій, кібербезпеки, біотехнологій та квантових комп’ютерів. Призовий фонд 10 тис. дол. США. Програму створено за підтримки Міністерства цифрової трансформації України в межах проєкту «Інноваційна екосистема. Заявку на участь у програмі можна подати до 11 листопада 2024 року.
Детальніше: http://surl.li/ilpvab, http://surl.li/urmvea, http://surl.li/zrimpl
👍1
СТВОРЕННЯ ПОВНОЦІННОГО НАСТУПНИКА HORIZON EUROPE
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Яна Пальмовскі «Комісія ЄС має взяти на себе зобов’язання створити повноцінного наступника «Горизонт Європа»». У ній наголошується, що наразі потрібне радикальне мислення, щоб зробити інструменти наукової та інноваційної співпраці більш ефективними та переконати скептично налаштовані уряди в цінності ДіР. Щоб забезпечити «кращу позицію Європи у боротьбі за чисту та цифрову економіку», комісару з питань стартапів, досліджень та інновацій, призначеному на 2024-2029, було доручено зробити «чіткий фокус на найважливіших і проривних інноваціях», необхідних для підвищення конкурентоспроможності Європейського Союзу. До обов’язків комісару входить розширення Європейської дослідницької ради (ERC) та Європейської інноваційної ради (EIC). Мають бути розроблені довгострокова стратегія розвитку дослідницької інфраструктури Європи, Закон про біотехнології, Закон про Європейський дослідницький простір і створено Європейську дослідницьку раду ШІ. Але наразі бракує визначеного пріоритету у підготовці наступної рамкової програми для досліджень та інновацій (FP10), наступниці «Горизонт Європа». Це упущення бентежить багатьох. Автор розглядає законодавчі та інноваційні інструменти для створення чітко обґрунтованої, ефективної та узгодженої FP10. При цьому необхідно вітати будь-яку дискусію про шляхи створення ефективної стратегічної програми, яка би відповідала усім ключовим цілям стратегічного розвитку ЄС.
Детальніше: http://surl.li/premcf, http://surl.li/llglum
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Яна Пальмовскі «Комісія ЄС має взяти на себе зобов’язання створити повноцінного наступника «Горизонт Європа»». У ній наголошується, що наразі потрібне радикальне мислення, щоб зробити інструменти наукової та інноваційної співпраці більш ефективними та переконати скептично налаштовані уряди в цінності ДіР. Щоб забезпечити «кращу позицію Європи у боротьбі за чисту та цифрову економіку», комісару з питань стартапів, досліджень та інновацій, призначеному на 2024-2029, було доручено зробити «чіткий фокус на найважливіших і проривних інноваціях», необхідних для підвищення конкурентоспроможності Європейського Союзу. До обов’язків комісару входить розширення Європейської дослідницької ради (ERC) та Європейської інноваційної ради (EIC). Мають бути розроблені довгострокова стратегія розвитку дослідницької інфраструктури Європи, Закон про біотехнології, Закон про Європейський дослідницький простір і створено Європейську дослідницьку раду ШІ. Але наразі бракує визначеного пріоритету у підготовці наступної рамкової програми для досліджень та інновацій (FP10), наступниці «Горизонт Європа». Це упущення бентежить багатьох. Автор розглядає законодавчі та інноваційні інструменти для створення чітко обґрунтованої, ефективної та узгодженої FP10. При цьому необхідно вітати будь-яку дискусію про шляхи створення ефективної стратегічної програми, яка би відповідала усім ключовим цілям стратегічного розвитку ЄС.
Детальніше: http://surl.li/premcf, http://surl.li/llglum
👍1🤔1
ОЕСР: МОНІТОРИНГ ТА ОЦІНКА ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ВІДПОВІДНИХ МІСІЙ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Моніторинг та оцінка інноваційної політики, орієнтованої на виконання місії: від теорії до практики» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості». Наголошується, що ефективний моніторинг і оцінка інноваційної політики, орієнтованої на виконання місій, допомагає урядам та усім зацікавленим сторонам удосконалювати політику на основі фактичних даних, а також здійснювати розробку, координацію та реалізацію місій, підвищуючи тим самим економічну та соціальну віддачу діяльності урядів. Необхідне безперервне навчання на різних етапах життєвого циклу місії та забезпечення підзвітності за ресурси, спрямовані на реалізацію відповідної політики. Важливо також на ранньому етапі, коли місії ще не дали вимірних результатів, щоб моніторинг і оцінка допомагали підвищити цінність місії як неодмінної структури, включеної до складного і без того перевантаженого політичного ландшафту. У цьому документі пропонуються процеси та інструменти та критерії оцінювання місій, які відповідають їхнім особливостям (пов'язані з різними очікуваними системними ефектами), розгортаються теоретичні положення щодо місії, засоби оцінювання розвитку місії, її виконання, еволюції дизайну та супроводжуючих процесів, інструменти моніторингу і порівняння рівнів готовності місії (на різних етапах життєвого циклу).
Детальніше: http://surl.li/rclfci, http://surl.li/dvnnmn, https://doi.org/10.1787/5e4c3204-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Моніторинг та оцінка інноваційної політики, орієнтованої на виконання місії: від теорії до практики» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості». Наголошується, що ефективний моніторинг і оцінка інноваційної політики, орієнтованої на виконання місій, допомагає урядам та усім зацікавленим сторонам удосконалювати політику на основі фактичних даних, а також здійснювати розробку, координацію та реалізацію місій, підвищуючи тим самим економічну та соціальну віддачу діяльності урядів. Необхідне безперервне навчання на різних етапах життєвого циклу місії та забезпечення підзвітності за ресурси, спрямовані на реалізацію відповідної політики. Важливо також на ранньому етапі, коли місії ще не дали вимірних результатів, щоб моніторинг і оцінка допомагали підвищити цінність місії як неодмінної структури, включеної до складного і без того перевантаженого політичного ландшафту. У цьому документі пропонуються процеси та інструменти та критерії оцінювання місій, які відповідають їхнім особливостям (пов'язані з різними очікуваними системними ефектами), розгортаються теоретичні положення щодо місії, засоби оцінювання розвитку місії, її виконання, еволюції дизайну та супроводжуючих процесів, інструменти моніторингу і порівняння рівнів готовності місії (на різних етапах життєвого циклу).
Детальніше: http://surl.li/rclfci, http://surl.li/dvnnmn, https://doi.org/10.1787/5e4c3204-en
👍2
ГЕОПОЛІТИКА ІНТЕРНЕТУ ТА УПРАВЛІННЯ ШІ
19 листопада 2024 року відбудеться вебінар «Геополітика інтернету та її наслідки для управління ШІ». Захід покликаний представити майбутнє інтернету у контексті геополітики та управління даними, а також показати, як академічні кола можуть підтримувати доброчесність досліджень в епоху ШІ. Під час вебінару планується обговорити наступні питання: яким можу бути розвиток інтернету; чотири моделі взаємопов’язані у екосистемі всесвітньої мережі; які аспекти управління кіберпростором необхідно найбільше захищати, щоб продовжувати використовувати технічну інфраструктуру інтернету; чи можна покладатись на хмарні послуги і мережеві служби даних у часи розвитку технологій штучного інтелекту; як забезпечити доброчесність досліджень та як науковцям адаптуватись до ШІ, щоб забезпечити етичне та відповідальне використання цих потужних технологій. Організатори: Сhoice, ProQuest.
Детальніше: http://surl.li/vnzyar, http://surl.li/ydlgvz
19 листопада 2024 року відбудеться вебінар «Геополітика інтернету та її наслідки для управління ШІ». Захід покликаний представити майбутнє інтернету у контексті геополітики та управління даними, а також показати, як академічні кола можуть підтримувати доброчесність досліджень в епоху ШІ. Під час вебінару планується обговорити наступні питання: яким можу бути розвиток інтернету; чотири моделі взаємопов’язані у екосистемі всесвітньої мережі; які аспекти управління кіберпростором необхідно найбільше захищати, щоб продовжувати використовувати технічну інфраструктуру інтернету; чи можна покладатись на хмарні послуги і мережеві служби даних у часи розвитку технологій штучного інтелекту; як забезпечити доброчесність досліджень та як науковцям адаптуватись до ШІ, щоб забезпечити етичне та відповідальне використання цих потужних технологій. Організатори: Сhoice, ProQuest.
Детальніше: http://surl.li/vnzyar, http://surl.li/ydlgvz
👍2
ОЦІНКА НАБОРІВ ДАНИХ ТА ЇХНЬОЇ ДОСТУПНОСТІ
На офіційному порталі європейських даних DataEuropaEu опублікований матеріал «Оцінка цінних наборів даних: наскільки ці набори даних доступні в Європі?». Йдеться про нещодавно опубліковане дослідження «Високоцінні набори даних: можливість пошуку та порівняння метаданих у різних країнах». У матеріалі наголошується на критичному значенні доступності метаданих високоцінних наборів даних у країнах-членах Європейського Союзу. Цьогорічне дослідження, проведене до набрання чинності імплементаційного регламенту Комісії ЄС, оцінює доступність і зручність використання 24-х наборів даних з Данії, Естонії, Латвії та Фінляндії. Експерти зосередили свою увагу на шести тематичних категоріях: геопросторові дані, спостереження за планетою та навколишнім середовищем, метеорологія, статистика, бізнес (компанії, власність) та мобільність. Встановлено, що хоча більшість високоцінних наборів даних є загальнодоступними (20 із 24-х), існують значні невідповідності у метаданих. Зокрема, 6 із 24 наборів даних були опубліковані лише національною мовою, що створювало труднощі з перекладом для міжнародних користувачів; у 8-ми наборах даних були відсутні посилання на відповідні нормативні акти, що ускладнювало спроби перевірити відповідність. Щоб вирішити ці проблеми, рекомендується включати посилання на нормативні положення у метаданих, використовувати стандартизовані назви наборів даних, збагачувати метадані детальними описами та дотримуватись вказівок DCAT-AP щодо структурованих метаданих, забезпечувати узгоджений підхід до стандартизації метаданих і тегування наборів даних. Звіт містить розділ про користувацький досвід роботи з такими даними на платформі data.europa.eu. Практична реалізація оприлюднених рекомендацій значно покращить можливість пошуку та використання високоцінних наборів даних, сприяючи кращому їх обміну та повторному використанню, що в кінцевому підсумку підтримає прозорість та інновації у різних секторах економіки ЄС.
Детальніше: http://surl.li/exqphh, http://surl.li/rhfbzg, http://surl.li/ngqhxx, https://data.europa.eu/en
На офіційному порталі європейських даних DataEuropaEu опублікований матеріал «Оцінка цінних наборів даних: наскільки ці набори даних доступні в Європі?». Йдеться про нещодавно опубліковане дослідження «Високоцінні набори даних: можливість пошуку та порівняння метаданих у різних країнах». У матеріалі наголошується на критичному значенні доступності метаданих високоцінних наборів даних у країнах-членах Європейського Союзу. Цьогорічне дослідження, проведене до набрання чинності імплементаційного регламенту Комісії ЄС, оцінює доступність і зручність використання 24-х наборів даних з Данії, Естонії, Латвії та Фінляндії. Експерти зосередили свою увагу на шести тематичних категоріях: геопросторові дані, спостереження за планетою та навколишнім середовищем, метеорологія, статистика, бізнес (компанії, власність) та мобільність. Встановлено, що хоча більшість високоцінних наборів даних є загальнодоступними (20 із 24-х), існують значні невідповідності у метаданих. Зокрема, 6 із 24 наборів даних були опубліковані лише національною мовою, що створювало труднощі з перекладом для міжнародних користувачів; у 8-ми наборах даних були відсутні посилання на відповідні нормативні акти, що ускладнювало спроби перевірити відповідність. Щоб вирішити ці проблеми, рекомендується включати посилання на нормативні положення у метаданих, використовувати стандартизовані назви наборів даних, збагачувати метадані детальними описами та дотримуватись вказівок DCAT-AP щодо структурованих метаданих, забезпечувати узгоджений підхід до стандартизації метаданих і тегування наборів даних. Звіт містить розділ про користувацький досвід роботи з такими даними на платформі data.europa.eu. Практична реалізація оприлюднених рекомендацій значно покращить можливість пошуку та використання високоцінних наборів даних, сприяючи кращому їх обміну та повторному використанню, що в кінцевому підсумку підтримає прозорість та інновації у різних секторах економіки ЄС.
Детальніше: http://surl.li/exqphh, http://surl.li/rhfbzg, http://surl.li/ngqhxx, https://data.europa.eu/en
👍1
DIGITAL HEALTH SUMMIT
5-7 листопада 2024 року відбудеться Цифровий саміт здоров’я / Digital Health Summit, гаслом якого є «Модернізація охорони здоров’я у наступні п’ять років: як охорона здоров’я сприйме цифровізацію та чи наздожене інші сектори». Саміт просуватиме новітні ідеї розвитку цифрового суспільства та діджиталізації системи охорони здоров’я. Планується всебічно обговорити актуальні проблеми цифровізації та роботи з даними, з якими стикається система охорони здоров’я; розглянути практичні проєкти цифровізації в Естонії, Північній Ірландії (запровадження цифрового ідентифікатора охорони здоров’я); технологічні можливості персоналізованого догляду за хворими (створення інтегрованої системи аналізу даних); формування нових навичок, підвищення кваліфікації, перекваліфікація медичних працівників; підтримка розвитку глобальної інноваційної екосистеми обміну даними про здоров’я; підвищення сумісності медичних даних (досвід ЄС і США). Організатори: DHS, ECHAlliance.
Детальніше: http://surl.li/gpgwtx, http://surl.li/bhtwtr, http://surl.li/qvwzwn, https://digitalhealthweek.co/
5-7 листопада 2024 року відбудеться Цифровий саміт здоров’я / Digital Health Summit, гаслом якого є «Модернізація охорони здоров’я у наступні п’ять років: як охорона здоров’я сприйме цифровізацію та чи наздожене інші сектори». Саміт просуватиме новітні ідеї розвитку цифрового суспільства та діджиталізації системи охорони здоров’я. Планується всебічно обговорити актуальні проблеми цифровізації та роботи з даними, з якими стикається система охорони здоров’я; розглянути практичні проєкти цифровізації в Естонії, Північній Ірландії (запровадження цифрового ідентифікатора охорони здоров’я); технологічні можливості персоналізованого догляду за хворими (створення інтегрованої системи аналізу даних); формування нових навичок, підвищення кваліфікації, перекваліфікація медичних працівників; підтримка розвитку глобальної інноваційної екосистеми обміну даними про здоров’я; підвищення сумісності медичних даних (досвід ЄС і США). Організатори: DHS, ECHAlliance.
Детальніше: http://surl.li/gpgwtx, http://surl.li/bhtwtr, http://surl.li/qvwzwn, https://digitalhealthweek.co/
👍1
ГРАНТОВІ МОЖЛИВОСТІ ПРОГРАМИ «НАУКА ЗАРАДИ МИРУ ТА БЕЗПЕКИ»
Оголошено новий конкурс грантів у рамках програми «Наука заради миру та безпеки» (SPS). Українські вчені мають можливість долучитися до реалізації досліджень, що відповідають стратегічним безпековим потребам сучасного світу. Програма SPS підтримує проєкти з високим потенціалом зміцнення національної та міжнародної безпеки. Цьогоріч конкурс буде зосереджений на питаннях кібербезпеки, енергетичної стійкості, біобезпеки та реагування на надзвичайні ситуації. Йдеться у першу чергу про проєкти, які сприятимуть захисту критичної інфраструктури, поліпшенню екологічної ситуації та підвищенню готовності до загроз різного характеру. Основні напрями програми: розроблення інструментів для боротьби з інформаційними атаками та аналізу гібридних загроз; розроблення нових рішень для гарантування безпеки енергетичної інфраструктури та переходу на відновлювальні джерела енергії; дослідження, пов’язані зі штучним інтелектом, квантовими технологіями та біотехнологіями; розроблення технологій для виявлення й запобігання терористичним загрозам; пошук нових методів захисту та ліквідації небезпечних агентів; розроблення технологій для захисту від інформаційних маніпуляцій та інших гібридних тактик; посилення національної готовності до кризових ситуацій; вивчення впливу зміни клімату на безпеку; вивчення основних тенденцій у міжнародній безпеці та розроблення ранніх систем попередження. Заявку на участь можна подати до 1 лютого 2025 року.
Детальніше: https://natosps.grantplatform.com/, http://surl.li/pchejh, http://surl.li/vkunju
Оголошено новий конкурс грантів у рамках програми «Наука заради миру та безпеки» (SPS). Українські вчені мають можливість долучитися до реалізації досліджень, що відповідають стратегічним безпековим потребам сучасного світу. Програма SPS підтримує проєкти з високим потенціалом зміцнення національної та міжнародної безпеки. Цьогоріч конкурс буде зосереджений на питаннях кібербезпеки, енергетичної стійкості, біобезпеки та реагування на надзвичайні ситуації. Йдеться у першу чергу про проєкти, які сприятимуть захисту критичної інфраструктури, поліпшенню екологічної ситуації та підвищенню готовності до загроз різного характеру. Основні напрями програми: розроблення інструментів для боротьби з інформаційними атаками та аналізу гібридних загроз; розроблення нових рішень для гарантування безпеки енергетичної інфраструктури та переходу на відновлювальні джерела енергії; дослідження, пов’язані зі штучним інтелектом, квантовими технологіями та біотехнологіями; розроблення технологій для виявлення й запобігання терористичним загрозам; пошук нових методів захисту та ліквідації небезпечних агентів; розроблення технологій для захисту від інформаційних маніпуляцій та інших гібридних тактик; посилення національної готовності до кризових ситуацій; вивчення впливу зміни клімату на безпеку; вивчення основних тенденцій у міжнародній безпеці та розроблення ранніх систем попередження. Заявку на участь можна подати до 1 лютого 2025 року.
Детальніше: https://natosps.grantplatform.com/, http://surl.li/pchejh, http://surl.li/vkunju
👍1