ЯК ІНТЕГРУВАТИ НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ У НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Сабріни Аззі «Три способи інтеграції нових технологій у навчальну програму». Автор наголошує, що майбутня робота нинішніх студентів цілком залежатиме від технологій, які наразі лише зароджуються. Тому важливо найкращим чином готувати здобувачів вищої освіти до поводження з технологіями, навчати їх опановувати. Останні розробки у галузі штучного інтелекту та інших технологій (аналіз даних, віртуальна реальність тощо) створюють проблеми для сектору вищої освіти, який вже зараз повинен намагатись інтегрувати ці технології у свої навчальні програми. Є як мінімум три способи зробити це: активно використовувати новітні технології у навчальному класі (студенти вже з пандемійних часів працюють із Zoom, Teams, навчальними онлайн-платформи Aula, Brightspace, Google Classroom тощо); постійно бути у курсі технологічних розробок та безперервно інтегрувати їх навчання; наочно демонструвати їх значення у реальному світі (ШІ не обмежується уроками інформатики, перетинається з різними сферами, такими як охорона здоров'я, бізнес, фінанси, будівництво). Важливо, щоб застосовувалися концепції та технології у реальних сценаріях, що демонструють їх актуальність і значимість. Також корисно обговорити під час навчання етичні та моральні аспекти розповсюдження новітніх технологій. Слід озброїти студентів навичками та знаннями, необхідними для майбутнього успішного працевлаштування, адаптації та кар’єрних можливостей на робочому місці, яке постійно, сильно й стрімко модернізується.
Детальніше: http://surl.li/lnztus, http://surl.li/ecsqel
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Сабріни Аззі «Три способи інтеграції нових технологій у навчальну програму». Автор наголошує, що майбутня робота нинішніх студентів цілком залежатиме від технологій, які наразі лише зароджуються. Тому важливо найкращим чином готувати здобувачів вищої освіти до поводження з технологіями, навчати їх опановувати. Останні розробки у галузі штучного інтелекту та інших технологій (аналіз даних, віртуальна реальність тощо) створюють проблеми для сектору вищої освіти, який вже зараз повинен намагатись інтегрувати ці технології у свої навчальні програми. Є як мінімум три способи зробити це: активно використовувати новітні технології у навчальному класі (студенти вже з пандемійних часів працюють із Zoom, Teams, навчальними онлайн-платформи Aula, Brightspace, Google Classroom тощо); постійно бути у курсі технологічних розробок та безперервно інтегрувати їх навчання; наочно демонструвати їх значення у реальному світі (ШІ не обмежується уроками інформатики, перетинається з різними сферами, такими як охорона здоров'я, бізнес, фінанси, будівництво). Важливо, щоб застосовувалися концепції та технології у реальних сценаріях, що демонструють їх актуальність і значимість. Також корисно обговорити під час навчання етичні та моральні аспекти розповсюдження новітніх технологій. Слід озброїти студентів навичками та знаннями, необхідними для майбутнього успішного працевлаштування, адаптації та кар’єрних можливостей на робочому місці, яке постійно, сильно й стрімко модернізується.
Детальніше: http://surl.li/lnztus, http://surl.li/ecsqel
👍1
ОЕСР: ВИМІРЮВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ЗВ’ЯЗАНОСТІ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Вимірювання соціальної зв’язаності в країнах ОЕСР». Наголошується, що соціальні зв’язки, тобто те, як люди взаємодіють між собою і ставляться один до одного, мають неабияке значення у формуванні добробуту, що визнається урядовими інституціями та все ширше ураховується при формуванні державної політики. Щоб показати значення соціальних зв’язків як нового пріоритету державної політики та розробити обґрунтовані рекомендації для керування й моніторингу, експерти ОЕСР проаналізували результати офіційних опитувань. Вони виокремили моделі збору даних, визначили пріоритетні сфери для гармонізації політики та підготували набір доцільних для упровадження та доступних заходів. З’ясовано, що усі досліджені країни вимірюють соціальні зв’язки. Проте існують проблеми з повною охоплення різних аспектів (самотність включено менше, ніж у половину опитувань), методологія збору даних та оцінювання «самотності», «соціальної підтримки» та «частоти спілкування» дуже сильно відрізняється, нетотожними є інтервали між опитуваннями тощо. Підготовлені рекомендації щодо удосконалення системи моніторингу.
Детальніше: http://surl.li/pextbu, http://surl.li/tswnck
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Вимірювання соціальної зв’язаності в країнах ОЕСР». Наголошується, що соціальні зв’язки, тобто те, як люди взаємодіють між собою і ставляться один до одного, мають неабияке значення у формуванні добробуту, що визнається урядовими інституціями та все ширше ураховується при формуванні державної політики. Щоб показати значення соціальних зв’язків як нового пріоритету державної політики та розробити обґрунтовані рекомендації для керування й моніторингу, експерти ОЕСР проаналізували результати офіційних опитувань. Вони виокремили моделі збору даних, визначили пріоритетні сфери для гармонізації політики та підготували набір доцільних для упровадження та доступних заходів. З’ясовано, що усі досліджені країни вимірюють соціальні зв’язки. Проте існують проблеми з повною охоплення різних аспектів (самотність включено менше, ніж у половину опитувань), методологія збору даних та оцінювання «самотності», «соціальної підтримки» та «частоти спілкування» дуже сильно відрізняється, нетотожними є інтервали між опитуваннями тощо. Підготовлені рекомендації щодо удосконалення системи моніторингу.
Детальніше: http://surl.li/pextbu, http://surl.li/tswnck
👍1
ЯК РОЗПІЗНАТИ ШАХРАЙСТВА НАУКОВИХ ЖУРНАЛІВ
1 листопада 2024 року відбудеться онлайн-лекція «Шахрайства довкола наукових журналів або як захистити своє дослідження». Захід покликаний розкрити актуальні питання щодо небезпек неетичних академічних практик та захисту результатів власних досліджень від опублікування у шахрайських виданнях. Планується обговорити наступні питання: що таке хижацькі журнали та які ознаки на це вказують; що таке викрадені журнали та як зрозуміти, що це саме вони; виключення журналів з індексації в авторитетних базах даних та як не прогавити цю важливу для дослідників інформацію; що таке гострайтинг та фабрики есе; журнали «сірої зони» та яку небезпеку вони несуть; ефективні інструменти оцінювання наукових журналів. Організатор - Бібліотека КПІ ім. Ігоря Сікорського.
Детальніше: https://t.me/kpi_library/4083, http://surl.li/jwsqpf
1 листопада 2024 року відбудеться онлайн-лекція «Шахрайства довкола наукових журналів або як захистити своє дослідження». Захід покликаний розкрити актуальні питання щодо небезпек неетичних академічних практик та захисту результатів власних досліджень від опублікування у шахрайських виданнях. Планується обговорити наступні питання: що таке хижацькі журнали та які ознаки на це вказують; що таке викрадені журнали та як зрозуміти, що це саме вони; виключення журналів з індексації в авторитетних базах даних та як не прогавити цю важливу для дослідників інформацію; що таке гострайтинг та фабрики есе; журнали «сірої зони» та яку небезпеку вони несуть; ефективні інструменти оцінювання наукових журналів. Організатор - Бібліотека КПІ ім. Ігоря Сікорського.
Детальніше: https://t.me/kpi_library/4083, http://surl.li/jwsqpf
👍4
ОСОБЛИВОСТІ ДОГОВОРУ ПРО ПЕРЕДАННЯ /ВІДЧУЖЕННЯ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
Національний орган інтелектуальної власності презентував власні роз’яснення щодо особливостей договору про передання (відчуження) майнових прав інтелектуальної власності. Йдеться про один із найпоширеніших правочинів, який має свої особливості, які повинні враховуватися сторонами при його укладенні. Зокрема наголошується, що сторони можуть встановлювати обсяг прав, які передаються щодо окремих об’єктів права інтелектуальної власності, строки виконання зобов’язань, розмір та порядок сплати винагороди, відповідальність, визначати інші важливі положення у рамках чинного законодавства. Для розуміння сутності договору про передання майнових прав інтелектуальної власності розкривається його поняття, визначаються сторони та особливості їхнього статусу, правові вимоги (форма договору, необхідність реєстрації), структура розділів, предмет договору, гарантії та винагорода, порядок передавання об’єкта права інтелектуальної власності згідно із договором. Експерти зазначають, що чітке формулювання умов договору допоможе уникнути потенційних конфліктів та забезпечить надійний захист прав та інтересів сторін.
Детальніше: http://surl.li/xmsuja, http://surl.li/stydxy
Національний орган інтелектуальної власності презентував власні роз’яснення щодо особливостей договору про передання (відчуження) майнових прав інтелектуальної власності. Йдеться про один із найпоширеніших правочинів, який має свої особливості, які повинні враховуватися сторонами при його укладенні. Зокрема наголошується, що сторони можуть встановлювати обсяг прав, які передаються щодо окремих об’єктів права інтелектуальної власності, строки виконання зобов’язань, розмір та порядок сплати винагороди, відповідальність, визначати інші важливі положення у рамках чинного законодавства. Для розуміння сутності договору про передання майнових прав інтелектуальної власності розкривається його поняття, визначаються сторони та особливості їхнього статусу, правові вимоги (форма договору, необхідність реєстрації), структура розділів, предмет договору, гарантії та винагорода, порядок передавання об’єкта права інтелектуальної власності згідно із договором. Експерти зазначають, що чітке формулювання умов договору допоможе уникнути потенційних конфліктів та забезпечить надійний захист прав та інтересів сторін.
Детальніше: http://surl.li/xmsuja, http://surl.li/stydxy
👍1
МАЙБУТНЄ ІННОВАЦІЙ
7-8 листопада 2024 року відбудеться Могилянський відкритий хакатон «BE FIRST: Future of Innovation, Resilience, Security, Technology» під гаслом «Ідеї без меж: генерувати, діяти, бути!». Захід покликаний стати площадкою для здобувачів вищої освіти та молодих інноваторів і підприємців, які мають перспективні бізнес-ідеї та бажають їх презентувати. Основні пріоритетні напрямки бізнес-проєктів охоплюють питання безпеки та відповіді на виклики мінливого світу; європейський «зелений курс» та «зелену» трансформацію; сталу промисловість і стійку мобільність; цифрові інновації та штучний інтелект. Організатори: Національний університет «Києво-Могилянська академія», Київський академічний університет, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця.
Детальніше: http://surl.li/xuafvu, http://surl.li/adncuc, http://surl.li/cputyk
7-8 листопада 2024 року відбудеться Могилянський відкритий хакатон «BE FIRST: Future of Innovation, Resilience, Security, Technology» під гаслом «Ідеї без меж: генерувати, діяти, бути!». Захід покликаний стати площадкою для здобувачів вищої освіти та молодих інноваторів і підприємців, які мають перспективні бізнес-ідеї та бажають їх презентувати. Основні пріоритетні напрямки бізнес-проєктів охоплюють питання безпеки та відповіді на виклики мінливого світу; європейський «зелений курс» та «зелену» трансформацію; сталу промисловість і стійку мобільність; цифрові інновації та штучний інтелект. Організатори: Національний університет «Києво-Могилянська академія», Київський академічний університет, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця.
Детальніше: http://surl.li/xuafvu, http://surl.li/adncuc, http://surl.li/cputyk
👍1
ШІ ТА НАВИЧКИ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ
На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності (ICAI) опублікована стаття Даніеля Ендрюс-Брауна і Маркуса Комера «Навички критичного мислення». У ній наголошується, що оцінювання студентів являє собою вимірювання того, наскільки ефективним є навчання студентів, тобто процес визначення їхнього освітнього прогресу, ідентифікації «проблемних місць», де здобувачі освіти потребують додаткової допомоги, а також у більш широкому сенсі - визначення ефективності освітніх програм. У часи штучного інтелекту багато викладачів дуже розчаровані стандартними методиками оцінювання, оскільки вони не дають відповіді на ці запитання: майже неможливо відрізнити оригінальність думок людини від контенту, створеного ШІ. Звісно, інструменти штучного інтелекту дають людству значні переваги у деяких сферах діяльності, навіть можуть здійснювати опис, узагальнення та генерацію ідей, - вони не замінюють потребу у критичному мисленні людини. Потрібно зосередити увагу на оцінюванні здатності студентів знаходити, аналізувати та застосовувати ресурси для вирішення поставлених проблем із розумінням обмежень, які має модель ГШІ. Викладачі повинні навчати студентів, як відрізняти якісні ресурси від неякісних, фейкових, хибних. Йдеться про будь-які джерела інформації - дослідницькі статті, публікації у соціальних мережах, текст, згенерований штучним інтелектом. Необхідно змінити фокус оцінювання: викладачі, які зазвичай приділяли увагу стилю, логічності та змісту есе, вже відстали від реального життя задовго до приходу ChatGPT, бо такі інструменти, як Grammarly (випущений 15 років тому), зробили переворот у галузі написання текстів (автоматизували перевірку граматики, покращення стилістики тощо). ШІ став поширеним інструментом, тому викладачі університетів мають зосередитися на тому, що справді має значення: зміст, критичне мислення, здатність вирішення проблем.
Детальніше: http://surl.li/dxmwcs
На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності (ICAI) опублікована стаття Даніеля Ендрюс-Брауна і Маркуса Комера «Навички критичного мислення». У ній наголошується, що оцінювання студентів являє собою вимірювання того, наскільки ефективним є навчання студентів, тобто процес визначення їхнього освітнього прогресу, ідентифікації «проблемних місць», де здобувачі освіти потребують додаткової допомоги, а також у більш широкому сенсі - визначення ефективності освітніх програм. У часи штучного інтелекту багато викладачів дуже розчаровані стандартними методиками оцінювання, оскільки вони не дають відповіді на ці запитання: майже неможливо відрізнити оригінальність думок людини від контенту, створеного ШІ. Звісно, інструменти штучного інтелекту дають людству значні переваги у деяких сферах діяльності, навіть можуть здійснювати опис, узагальнення та генерацію ідей, - вони не замінюють потребу у критичному мисленні людини. Потрібно зосередити увагу на оцінюванні здатності студентів знаходити, аналізувати та застосовувати ресурси для вирішення поставлених проблем із розумінням обмежень, які має модель ГШІ. Викладачі повинні навчати студентів, як відрізняти якісні ресурси від неякісних, фейкових, хибних. Йдеться про будь-які джерела інформації - дослідницькі статті, публікації у соціальних мережах, текст, згенерований штучним інтелектом. Необхідно змінити фокус оцінювання: викладачі, які зазвичай приділяли увагу стилю, логічності та змісту есе, вже відстали від реального життя задовго до приходу ChatGPT, бо такі інструменти, як Grammarly (випущений 15 років тому), зробили переворот у галузі написання текстів (автоматизували перевірку граматики, покращення стилістики тощо). ШІ став поширеним інструментом, тому викладачі університетів мають зосередитися на тому, що справді має значення: зміст, критичне мислення, здатність вирішення проблем.
Детальніше: http://surl.li/dxmwcs
👍2
ОЕСР: ХТО НАЙБІЛЬШЕ ПОСТРАЖДАЄ ВІД ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ?
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Хто найбільше постраждає від штучного інтелекту? Детальніше про вплив ШІ на жінок, низькокваліфікованих працівників та інші групи населення» із серії «Документи ОЕСР зі штучного інтелекту». Наголошується, що технології штучного інтелекту досягли найбільшого прогресу в автоматизації нерутинних когнітивних завдань. Багато професій зараз відчувають на собі вплив інструментів генеративного штучного інтелекту. Традиційні професії «білих комірців» зазвичай вимагають кількох років формального навчання та/або вищої освіти (IT-спеціалісти, менеджери, фахівці науки та техніки). Професії, які покладаються на фізичні навички (прибиральники, робітники, помічники, кухарі), не піддались впливу ШІ. Експерти ОЕСР дослідили, як на роботу різних соціально-демографічних груп впливає ШІ. Вони роблять припущення, що оскільки штучний інтелект може автоматизувати нестандартні когнітивні завдання, працівники з вищою освітою, ймовірно, зіткнуться з проблемами, навіть якщо емпіричний аналіз не припускає, що загальний рівень зайнятості впав через ШІ. Основний ризик для тих, хто не має вищої освіти, - жінок і старших працівників, - полягає у тому, що вони втрачають роботу через менший доступ до можливостей працевлаштування, пов’язаних зі штучним інтелектом. Визначаючи основні ризики та можливості, пов’язані з різними соціально-демографічними групами, політики мають спрямовувати відповідним чином заходи соціальної підтримки та використовувати переваги штучного інтелекту (підвищення продуктивності та економічного зростання), не допускаючи збільшення нерівності та суспільного опору технологічному прогресу.
Детальніше: http://surl.li/pjxxvr, http://surl.li/sbuyat, https://doi.org/10.1787/14dc6f89-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Хто найбільше постраждає від штучного інтелекту? Детальніше про вплив ШІ на жінок, низькокваліфікованих працівників та інші групи населення» із серії «Документи ОЕСР зі штучного інтелекту». Наголошується, що технології штучного інтелекту досягли найбільшого прогресу в автоматизації нерутинних когнітивних завдань. Багато професій зараз відчувають на собі вплив інструментів генеративного штучного інтелекту. Традиційні професії «білих комірців» зазвичай вимагають кількох років формального навчання та/або вищої освіти (IT-спеціалісти, менеджери, фахівці науки та техніки). Професії, які покладаються на фізичні навички (прибиральники, робітники, помічники, кухарі), не піддались впливу ШІ. Експерти ОЕСР дослідили, як на роботу різних соціально-демографічних груп впливає ШІ. Вони роблять припущення, що оскільки штучний інтелект може автоматизувати нестандартні когнітивні завдання, працівники з вищою освітою, ймовірно, зіткнуться з проблемами, навіть якщо емпіричний аналіз не припускає, що загальний рівень зайнятості впав через ШІ. Основний ризик для тих, хто не має вищої освіти, - жінок і старших працівників, - полягає у тому, що вони втрачають роботу через менший доступ до можливостей працевлаштування, пов’язаних зі штучним інтелектом. Визначаючи основні ризики та можливості, пов’язані з різними соціально-демографічними групами, політики мають спрямовувати відповідним чином заходи соціальної підтримки та використовувати переваги штучного інтелекту (підвищення продуктивності та економічного зростання), не допускаючи збільшення нерівності та суспільного опору технологічному прогресу.
Детальніше: http://surl.li/pjxxvr, http://surl.li/sbuyat, https://doi.org/10.1787/14dc6f89-en
👍1
ФІНАНСУВАННЯ ПРОЄКТІВ МСП У ПРОГРАМАХ «ГОРИЗОНТ ЄВРОПА» ТА SINGLE MARKET
8 листопада 2024 року відбудеться «Інструменти фінансування проєктів МСП у програмах «Горизонт Європа» та «Single Market»». Захід стане майданчиком для презентації основних можливостей інструментів фінансування проєктів МСП у програмах Єдиного ринку та каскадного фінансування і конкурсів Європейської інноваційної ради. Планується обговорити наступні питання: напрямки, цілі та інструменти програми «Single Market»; розмаїття інструментів підтримки МСП - Enterprise Europe Network, Erasmus for Young, Entrepreneurs; кластерні ініціативи; інструменти каскадного фінансування МСП - Cascade Funding Hub; інструменти EIC для МСП - EIC Accelerator, EIC Community Platform, EIC Business Acceleration Services. Вебінар проводиться за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження». Організатор - Agency of European innovations / Агенція європейських інновацій.
Детальніше: http://surl.li/qefops, https://forms.gle/pznxxwcGL9KggKrT9
8 листопада 2024 року відбудеться «Інструменти фінансування проєктів МСП у програмах «Горизонт Європа» та «Single Market»». Захід стане майданчиком для презентації основних можливостей інструментів фінансування проєктів МСП у програмах Єдиного ринку та каскадного фінансування і конкурсів Європейської інноваційної ради. Планується обговорити наступні питання: напрямки, цілі та інструменти програми «Single Market»; розмаїття інструментів підтримки МСП - Enterprise Europe Network, Erasmus for Young, Entrepreneurs; кластерні ініціативи; інструменти каскадного фінансування МСП - Cascade Funding Hub; інструменти EIC для МСП - EIC Accelerator, EIC Community Platform, EIC Business Acceleration Services. Вебінар проводиться за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження». Організатор - Agency of European innovations / Агенція європейських інновацій.
Детальніше: http://surl.li/qefops, https://forms.gle/pznxxwcGL9KggKrT9
👍1
DEEP SCALE: AI STARTUP ACCELERATOR
16 листопада 2024 року стартує акселераційна програма «Deep Scale: AI Startup Accelerator». Це - тримісячна програма підтримки стартапів на ранніх стадіях їхнього розвитку. Вона передбачає опанування учасниками чотирьох навчальних модулів (онлайн та офлайн), проведення демонстраційного дня для презентації стартапами своїх продуктів перед інвесторами та лідерами галузі. Взяти участь у програмі можуть стартапи на ранній стадії, tech-підприємці, дослідники та інноватори, які мають оригінальні розробки (технологію та робочий прототип, який пройшов тестування в лабораторних або реальних умовах) та використовують технології штучного інтелекту й машинного навчання. Будуть відібрані 8 найбільш перспективних стартапів, зосереджених у сферах агротехнологій, кібербезпеки, біотехнологій та квантових комп’ютерів. Призовий фонд 10 тис. дол. США. Програму створено за підтримки Міністерства цифрової трансформації України в межах проєкту «Інноваційна екосистема. Заявку на участь у програмі можна подати до 11 листопада 2024 року.
Детальніше: http://surl.li/ilpvab, http://surl.li/urmvea, http://surl.li/zrimpl
16 листопада 2024 року стартує акселераційна програма «Deep Scale: AI Startup Accelerator». Це - тримісячна програма підтримки стартапів на ранніх стадіях їхнього розвитку. Вона передбачає опанування учасниками чотирьох навчальних модулів (онлайн та офлайн), проведення демонстраційного дня для презентації стартапами своїх продуктів перед інвесторами та лідерами галузі. Взяти участь у програмі можуть стартапи на ранній стадії, tech-підприємці, дослідники та інноватори, які мають оригінальні розробки (технологію та робочий прототип, який пройшов тестування в лабораторних або реальних умовах) та використовують технології штучного інтелекту й машинного навчання. Будуть відібрані 8 найбільш перспективних стартапів, зосереджених у сферах агротехнологій, кібербезпеки, біотехнологій та квантових комп’ютерів. Призовий фонд 10 тис. дол. США. Програму створено за підтримки Міністерства цифрової трансформації України в межах проєкту «Інноваційна екосистема. Заявку на участь у програмі можна подати до 11 листопада 2024 року.
Детальніше: http://surl.li/ilpvab, http://surl.li/urmvea, http://surl.li/zrimpl
👍1
СТВОРЕННЯ ПОВНОЦІННОГО НАСТУПНИКА HORIZON EUROPE
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Яна Пальмовскі «Комісія ЄС має взяти на себе зобов’язання створити повноцінного наступника «Горизонт Європа»». У ній наголошується, що наразі потрібне радикальне мислення, щоб зробити інструменти наукової та інноваційної співпраці більш ефективними та переконати скептично налаштовані уряди в цінності ДіР. Щоб забезпечити «кращу позицію Європи у боротьбі за чисту та цифрову економіку», комісару з питань стартапів, досліджень та інновацій, призначеному на 2024-2029, було доручено зробити «чіткий фокус на найважливіших і проривних інноваціях», необхідних для підвищення конкурентоспроможності Європейського Союзу. До обов’язків комісару входить розширення Європейської дослідницької ради (ERC) та Європейської інноваційної ради (EIC). Мають бути розроблені довгострокова стратегія розвитку дослідницької інфраструктури Європи, Закон про біотехнології, Закон про Європейський дослідницький простір і створено Європейську дослідницьку раду ШІ. Але наразі бракує визначеного пріоритету у підготовці наступної рамкової програми для досліджень та інновацій (FP10), наступниці «Горизонт Європа». Це упущення бентежить багатьох. Автор розглядає законодавчі та інноваційні інструменти для створення чітко обґрунтованої, ефективної та узгодженої FP10. При цьому необхідно вітати будь-яку дискусію про шляхи створення ефективної стратегічної програми, яка би відповідала усім ключовим цілям стратегічного розвитку ЄС.
Детальніше: http://surl.li/premcf, http://surl.li/llglum
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Яна Пальмовскі «Комісія ЄС має взяти на себе зобов’язання створити повноцінного наступника «Горизонт Європа»». У ній наголошується, що наразі потрібне радикальне мислення, щоб зробити інструменти наукової та інноваційної співпраці більш ефективними та переконати скептично налаштовані уряди в цінності ДіР. Щоб забезпечити «кращу позицію Європи у боротьбі за чисту та цифрову економіку», комісару з питань стартапів, досліджень та інновацій, призначеному на 2024-2029, було доручено зробити «чіткий фокус на найважливіших і проривних інноваціях», необхідних для підвищення конкурентоспроможності Європейського Союзу. До обов’язків комісару входить розширення Європейської дослідницької ради (ERC) та Європейської інноваційної ради (EIC). Мають бути розроблені довгострокова стратегія розвитку дослідницької інфраструктури Європи, Закон про біотехнології, Закон про Європейський дослідницький простір і створено Європейську дослідницьку раду ШІ. Але наразі бракує визначеного пріоритету у підготовці наступної рамкової програми для досліджень та інновацій (FP10), наступниці «Горизонт Європа». Це упущення бентежить багатьох. Автор розглядає законодавчі та інноваційні інструменти для створення чітко обґрунтованої, ефективної та узгодженої FP10. При цьому необхідно вітати будь-яку дискусію про шляхи створення ефективної стратегічної програми, яка би відповідала усім ключовим цілям стратегічного розвитку ЄС.
Детальніше: http://surl.li/premcf, http://surl.li/llglum
👍1🤔1