НОВИЙ ПЕРЕЛІК ГАЛУЗЕЙ ЗНАНЬ І СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ
Кабінет Міністрів України на виконання вимог Закону України «Про вищу освіту», а також рекомендацій Європейської комісії схвалив новий «Перелік галузей і спеціальностей». Його гармонізовано із Міжнародною стандартною класифікацією освіти (МСКО) задля підтримки процесу інтеграції української освіти в Єдиний європейський простір вищої освіти та передання якісних і зіставних статистичних даних про освіту до уповноважених міжнародних організації – Євростату, ОЕСР, ЮНЕСКО. У новому «Переліку …» виокремлено 11 галузей замість 28, а саме: освіта; культура, мистецтво та гуманітарні науки; соціальні науки, журналістика та інформація; бізнес, адміністрування та право; інформаційні технології; природничі науки, математика та статистика; інженерія, виробництво та будівництво; охорона здоровʼя та соціальне забезпечення; транспорт та послуги; безпека та оборона; сільське, лісове, рибне господарство та ветеринарна медицина. Ці зміни будуть ураховані під час перегляду стандартів вищої освіти, який розпочнеться у 2025 році відповідно до запровадження індивідуальних освітніх траєкторій.
Детальніше: http://surl.li/mpzqjh, http://surl.li/jgblvt
Кабінет Міністрів України на виконання вимог Закону України «Про вищу освіту», а також рекомендацій Європейської комісії схвалив новий «Перелік галузей і спеціальностей». Його гармонізовано із Міжнародною стандартною класифікацією освіти (МСКО) задля підтримки процесу інтеграції української освіти в Єдиний європейський простір вищої освіти та передання якісних і зіставних статистичних даних про освіту до уповноважених міжнародних організації – Євростату, ОЕСР, ЮНЕСКО. У новому «Переліку …» виокремлено 11 галузей замість 28, а саме: освіта; культура, мистецтво та гуманітарні науки; соціальні науки, журналістика та інформація; бізнес, адміністрування та право; інформаційні технології; природничі науки, математика та статистика; інженерія, виробництво та будівництво; охорона здоровʼя та соціальне забезпечення; транспорт та послуги; безпека та оборона; сільське, лісове, рибне господарство та ветеринарна медицина. Ці зміни будуть ураховані під час перегляду стандартів вищої освіти, який розпочнеться у 2025 році відповідно до запровадження індивідуальних освітніх траєкторій.
Детальніше: http://surl.li/mpzqjh, http://surl.li/jgblvt
👍1
КНИЖКОВИЙ ФОРУМ KYIVBOOKFEST
5-8 вересня 2024 року відбудеться Книжковий форум KyivBookFest. Він має стати площадкою для професійного обговорення широкого комплексу питань видавничої діяльності, а також залучення широкої читацької аудиторії до дискусій з авторами, видавцями, книжковими блогерами. Фестиваль об’єднає велику книжкову виставку-продаж та галузевий форум сотні видавництв та книготорговельних компаній, яі розглядатимуть виклики книжкового ринку та сучасну українську літературу. Організатори: ГО «Реформація», Pochayna Event Hall.
Детальніше: https://kbf.org.ua/, https://kbf.org.ua/event-schedule-2024, https://forms.gle/BZCZA884Wucpx3VX7
5-8 вересня 2024 року відбудеться Книжковий форум KyivBookFest. Він має стати площадкою для професійного обговорення широкого комплексу питань видавничої діяльності, а також залучення широкої читацької аудиторії до дискусій з авторами, видавцями, книжковими блогерами. Фестиваль об’єднає велику книжкову виставку-продаж та галузевий форум сотні видавництв та книготорговельних компаній, яі розглядатимуть виклики книжкового ринку та сучасну українську літературу. Організатори: ГО «Реформація», Pochayna Event Hall.
Детальніше: https://kbf.org.ua/, https://kbf.org.ua/event-schedule-2024, https://forms.gle/BZCZA884Wucpx3VX7
👍1
ВІДКРИТЕ ДОСЛІДЖЕННЯ – БІЛЬШЕ, НІЖ ПРОСТО ВІДКРИТИЙ ДОСТУП
У блозі платформи відкритого доступу «Open Research Europe» опублікована стаття Джек Неш «Відкрите дослідження – публікація з більшою прозорістю, ніж просто відкритий доступ». Наголошується, що у мінливому світі академічних досліджень відкритість є важливою для прозорості та співпраці. Однак не всі підходи до відкритості однакові. Потрібно чітко усвідомлювати, що відкритий доступ - це засіб і практика негайного, постійного і безкоштовного доступу до наукових досліджень завдяки мережі інтернет, завдяки якій будь-хто будь-де може знайомитись із дослідженнями та долучатись до їх розвитку. Основна мета відкритого доступу - забезпечення широкого доступу до наукових відкриттів і розробок та можливості їх використання для просування реальних змін у світі. Щоб відкрито опублікувати своє дослідження та охопити ширшу читацьку аудиторію, важливо розуміти всі аспекти відкритості. Відкрите дослідження виходить за межі відкритого доступу. Воно являє собою набір принципів і практик, які віддають пріоритет відкритості, прозорості та співпраці упродовж усього дослідницького циклу, тоді як відкритий доступ зосереджується лише на результаті. Як досягти відкритості дослідження? Існує багато варіантів, зокрема - зробити дані відкритими для всіх читачів та застосовувати відкриту модель рецензування. Забезпечена таким чином відкритість у дослідженнях сприятиме просуванню знань та стимулюванню інновацій.
Детальніше: http://surl.li/jycher, http://surl.li/slxzhq
У блозі платформи відкритого доступу «Open Research Europe» опублікована стаття Джек Неш «Відкрите дослідження – публікація з більшою прозорістю, ніж просто відкритий доступ». Наголошується, що у мінливому світі академічних досліджень відкритість є важливою для прозорості та співпраці. Однак не всі підходи до відкритості однакові. Потрібно чітко усвідомлювати, що відкритий доступ - це засіб і практика негайного, постійного і безкоштовного доступу до наукових досліджень завдяки мережі інтернет, завдяки якій будь-хто будь-де може знайомитись із дослідженнями та долучатись до їх розвитку. Основна мета відкритого доступу - забезпечення широкого доступу до наукових відкриттів і розробок та можливості їх використання для просування реальних змін у світі. Щоб відкрито опублікувати своє дослідження та охопити ширшу читацьку аудиторію, важливо розуміти всі аспекти відкритості. Відкрите дослідження виходить за межі відкритого доступу. Воно являє собою набір принципів і практик, які віддають пріоритет відкритості, прозорості та співпраці упродовж усього дослідницького циклу, тоді як відкритий доступ зосереджується лише на результаті. Як досягти відкритості дослідження? Існує багато варіантів, зокрема - зробити дані відкритими для всіх читачів та застосовувати відкриту модель рецензування. Забезпечена таким чином відкритість у дослідженнях сприятиме просуванню знань та стимулюванню інновацій.
Детальніше: http://surl.li/jycher, http://surl.li/slxzhq
👍1
ЧИ МОЖЕ ШІ КЕРУВАТИ ДОСЛІДНИЦЬКИМ ПРОЕКТОМ?
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Генрі Зауерманна та Максиміліана Келера «Чи може ШІ керувати вашим дослідницьким проектом». Наголошується, що можливості використання штучного інтелекту в дослідженнях не знають меж. Стрімкий розвиток інструментів штучного інтелекту може докорінно змінити сферу наукових досліджень. ШІ здатен значно підвищити продуктивність, взявши на себе виконання повсякденних і рутинних дослідницьких завдань у таких сферах, як обробка чи аналіз даних. Він також може підтримувати дослідників у більш складних і творчих аспектах їхньої роботи, визначаючи дослідницькі питання, переглядаючи попередню літературу та формулюючи наукові проблеми. У наукових проєктах може бути реалізоване наступним чином: 1) алгоритмічне керування при розподілі завдань (крупні організаційні цілі потрібно розбивати на підцілі, з яких випливають завдання, які необхідно доручити дослідникам, що є членами команди; 2) керування та нагляд за їх виконанням; 3) координація командної діяльності; 4) мотивація у подоланні інтелектуальних труднощів, демонстрація соціального впливу; 5) підтримка постійного навчання та саморозвитку відповідно до індивідуальних потреб (ШІ пропонує навчання, відстежує продуктивність, виявляє проблеми). Звісно, для повноцінного задіяння у дослідженнях ШІ знадобляться обізнаність, покращені технічні рішення, надійні етичні принципи та заходи захисту даних. Проте, відповідально інтегрований у дослідницькі організації штучний інтелект може підвищити ефективність досліджень і дозволить дослідникам зосередитися на роботі, сприятиме розширенню наукових меж.
Детальніше: http://surl.li/bwyqvu, http://surl.li/vifvhk
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Генрі Зауерманна та Максиміліана Келера «Чи може ШІ керувати вашим дослідницьким проектом». Наголошується, що можливості використання штучного інтелекту в дослідженнях не знають меж. Стрімкий розвиток інструментів штучного інтелекту може докорінно змінити сферу наукових досліджень. ШІ здатен значно підвищити продуктивність, взявши на себе виконання повсякденних і рутинних дослідницьких завдань у таких сферах, як обробка чи аналіз даних. Він також може підтримувати дослідників у більш складних і творчих аспектах їхньої роботи, визначаючи дослідницькі питання, переглядаючи попередню літературу та формулюючи наукові проблеми. У наукових проєктах може бути реалізоване наступним чином: 1) алгоритмічне керування при розподілі завдань (крупні організаційні цілі потрібно розбивати на підцілі, з яких випливають завдання, які необхідно доручити дослідникам, що є членами команди; 2) керування та нагляд за їх виконанням; 3) координація командної діяльності; 4) мотивація у подоланні інтелектуальних труднощів, демонстрація соціального впливу; 5) підтримка постійного навчання та саморозвитку відповідно до індивідуальних потреб (ШІ пропонує навчання, відстежує продуктивність, виявляє проблеми). Звісно, для повноцінного задіяння у дослідженнях ШІ знадобляться обізнаність, покращені технічні рішення, надійні етичні принципи та заходи захисту даних. Проте, відповідально інтегрований у дослідницькі організації штучний інтелект може підвищити ефективність досліджень і дозволить дослідникам зосередитися на роботі, сприятиме розширенню наукових меж.
Детальніше: http://surl.li/bwyqvu, http://surl.li/vifvhk
👍2
ОЕСР: ЦИФРОВІЗАЦІЯ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Цифровізація фінансових послуг, доступ до фінансів і сукупні економічні показники» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР». У ньому представлені нові дані щодо цифровізації фінансового сектора, які охоплюють 21 країну ОЕСР за період 1995-2018 рр. Наочно показано, що має місце значне зростання діджиталізації, хоча процеси у різних країнах відбуваються з різною швидкістю та інтенсивністю. Також досліджувався вплив цифровізації у фінансовому секторі на економічну діяльність, встановлено його позитивний характер для підвищення продуктивності: збільшення цифровізації фінансового сектору на 10% спричиняє зростання продуктивності на 0,1 відс.п. для середньостатистичної галузі; відбувається пом’якшення кредитних обмежень для МСП. Політичні дії, спрямовані на підтримку цифрової інфраструктури, сприяння конкуренції у сфері комунікацій, сприяння фінансовим інноваціям та заохочення формування навичок високого рівня (особливо в галузях STEM), здатні на практиці підтримувати й посилювати зростання продуктивності завдяки цифровізації фінансового сектора.
Детальніше: http://surl.li/gponeh, http://surl.li/gponeh, https://doi.org/10.1787/10c7e583-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Цифровізація фінансових послуг, доступ до фінансів і сукупні економічні показники» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР». У ньому представлені нові дані щодо цифровізації фінансового сектора, які охоплюють 21 країну ОЕСР за період 1995-2018 рр. Наочно показано, що має місце значне зростання діджиталізації, хоча процеси у різних країнах відбуваються з різною швидкістю та інтенсивністю. Також досліджувався вплив цифровізації у фінансовому секторі на економічну діяльність, встановлено його позитивний характер для підвищення продуктивності: збільшення цифровізації фінансового сектору на 10% спричиняє зростання продуктивності на 0,1 відс.п. для середньостатистичної галузі; відбувається пом’якшення кредитних обмежень для МСП. Політичні дії, спрямовані на підтримку цифрової інфраструктури, сприяння конкуренції у сфері комунікацій, сприяння фінансовим інноваціям та заохочення формування навичок високого рівня (особливо в галузях STEM), здатні на практиці підтримувати й посилювати зростання продуктивності завдяки цифровізації фінансового сектора.
Детальніше: http://surl.li/gponeh, http://surl.li/gponeh, https://doi.org/10.1787/10c7e583-en
👍1
БІОМЕДИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
17-20 вересня 2024 року у змішаному форматі відбудеться міжнародна наукова конференція «BioGENext: біомедичні дослідження та розробки як основа медицини майбутнього». Вона покликана об’єднати науковців, освітян, представників фармацевтичних компаній та державних інституцій для спільного вироблення дієвої екосистеми біомедичних досліджень та біофармацевтичних розробок наступного покоління. Планується обговорити наступні питання: терапія на основі нуклеїнових кислот; рекомбінантні білки та моноклональні антитіла; технології редагування генів та їх потенційне застосування в медицині; біоінформатика та ШІ у біомедичних дослідженнях та розробках; біомаркери та інструменти молекулярної діагностики захворювань; трансляційні біомедичні дослідження. Організатори: Інститут молекулярної біології і генетики НАН України, «Юрія-Фарм».
Детальніше: https://event.fourwaves.com/biogenext/pages, http://surl.li/uscwtb
17-20 вересня 2024 року у змішаному форматі відбудеться міжнародна наукова конференція «BioGENext: біомедичні дослідження та розробки як основа медицини майбутнього». Вона покликана об’єднати науковців, освітян, представників фармацевтичних компаній та державних інституцій для спільного вироблення дієвої екосистеми біомедичних досліджень та біофармацевтичних розробок наступного покоління. Планується обговорити наступні питання: терапія на основі нуклеїнових кислот; рекомбінантні білки та моноклональні антитіла; технології редагування генів та їх потенційне застосування в медицині; біоінформатика та ШІ у біомедичних дослідженнях та розробках; біомаркери та інструменти молекулярної діагностики захворювань; трансляційні біомедичні дослідження. Організатори: Інститут молекулярної біології і генетики НАН України, «Юрія-Фарм».
Детальніше: https://event.fourwaves.com/biogenext/pages, http://surl.li/uscwtb
👍1
ШЛЯХ ДО ВІДПОВІДАЛЬНОГО ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ
11 вересня 2024 року відбудеться вебінар «HUDERIA: шлях до відповідального штучного інтелекту в Україні». Він має стати площадкою для обговорення дослідниками, юристами, експертами з прав людини, представниками ШI-компаній та усіма зацікавленими у розвитку штучного інтелекту різних аспектів створення безпечних ІТ-продуктів на базі штучного інтелекту. Планується розглянути наступні питання: які ризики треба враховувати при розробці продуктів на базі штучного інтелекту; у чому сенс методології HUDERIA, розробленої Радою Європи для оцінювання ШI-продуктів за критерієм безпеки; чому ШI-продукти, протестовані за методологією HUDERIA, мають більше шансів вийти на європейський ринок та залучити інвестиції для подальшого розвитку і масштабування бізнесу. Організатори: Міністерство цифрової трансформації, юридична фірма Juscutum, проєкт «Підтримка цифрової трансформації».
Детальніше: http://surl.li/skrrpv, https://curly.click/r/f98b, http://surl.li/jqzans
11 вересня 2024 року відбудеться вебінар «HUDERIA: шлях до відповідального штучного інтелекту в Україні». Він має стати площадкою для обговорення дослідниками, юристами, експертами з прав людини, представниками ШI-компаній та усіма зацікавленими у розвитку штучного інтелекту різних аспектів створення безпечних ІТ-продуктів на базі штучного інтелекту. Планується розглянути наступні питання: які ризики треба враховувати при розробці продуктів на базі штучного інтелекту; у чому сенс методології HUDERIA, розробленої Радою Європи для оцінювання ШI-продуктів за критерієм безпеки; чому ШI-продукти, протестовані за методологією HUDERIA, мають більше шансів вийти на європейський ринок та залучити інвестиції для подальшого розвитку і масштабування бізнесу. Організатори: Міністерство цифрової трансформації, юридична фірма Juscutum, проєкт «Підтримка цифрової трансформації».
Детальніше: http://surl.li/skrrpv, https://curly.click/r/f98b, http://surl.li/jqzans
👍1
СОЦІАЛЬНІ ТА АКАДЕМІЧНІ СТИПЕНДІЇ НА 2024-2025 НАВЧАЛЬНИЙ РІК
Кабінет Міністрів України ухвалив рішення щодо призначення соціальних стипендій Верховної Ради України здобувачам фахової передвищої та вищої освіти дітям-сиротам та дітям із малозабезпечених сімей. Відповідне розпорядження від 30 серпня 2024 року № 818-р розміщене на урядовому порталі Стипендії надаються на новий 2024/2025 навчальний рік 28-ми особам. Також рішенням Міністерства освіти і науки України з вересня 2024 року призначено академічні стипендії студентам денної форми навчання, які мають найвищий рейтинг у навчанні, відзначились у науковій роботі та громадському житті студентства. Йдеться про академічну стипендію Президента України, яку отримали 344 особи; академічну стипендію Верховної Ради України (249 осіб); академічну стипендію імені Вадима Гетьмана (4 особи); академічну стипендію імені Ігоря Курчатова (4 особи); академічну стипендію імені М.С. Грушевського (53 особи); академічну стипендію Національної гірничої академії України (5 осіб); академічну стипендію імені В.М.Чорновола (5 осіб).
Детальніше: http://surl.li/cnadzm, http://surl.li/atfidk
Кабінет Міністрів України ухвалив рішення щодо призначення соціальних стипендій Верховної Ради України здобувачам фахової передвищої та вищої освіти дітям-сиротам та дітям із малозабезпечених сімей. Відповідне розпорядження від 30 серпня 2024 року № 818-р розміщене на урядовому порталі Стипендії надаються на новий 2024/2025 навчальний рік 28-ми особам. Також рішенням Міністерства освіти і науки України з вересня 2024 року призначено академічні стипендії студентам денної форми навчання, які мають найвищий рейтинг у навчанні, відзначились у науковій роботі та громадському житті студентства. Йдеться про академічну стипендію Президента України, яку отримали 344 особи; академічну стипендію Верховної Ради України (249 осіб); академічну стипендію імені Вадима Гетьмана (4 особи); академічну стипендію імені Ігоря Курчатова (4 особи); академічну стипендію імені М.С. Грушевського (53 особи); академічну стипендію Національної гірничої академії України (5 осіб); академічну стипендію імені В.М.Чорновола (5 осіб).
Детальніше: http://surl.li/cnadzm, http://surl.li/atfidk
👍1
UGEN ACADEMY: PROFESSORS
З 7 вересня 2024 року по 28 лютого 2025 року відбуватиметься навчання викладачів ЗВО «UGEN Academy: Professors». Відібрані на конкурсних засадах університетські викладачі, зацікавлені підвищити свої знання і навички у взаємодії з бізнес-структурами, навчатимуться з тренерами від залучених компаній-роботодавців. Вимоги до кандидатів: активна життєва позиція, постійне прагнення до саморозвитку, зацікавленість у найкращому працевлаштуванні студентів. Організатор – UGEN.
Детальніше: https://www.ugen.agency/, https://forms.gle/JLNTvXB9x4myJTsX8
З 7 вересня 2024 року по 28 лютого 2025 року відбуватиметься навчання викладачів ЗВО «UGEN Academy: Professors». Відібрані на конкурсних засадах університетські викладачі, зацікавлені підвищити свої знання і навички у взаємодії з бізнес-структурами, навчатимуться з тренерами від залучених компаній-роботодавців. Вимоги до кандидатів: активна життєва позиція, постійне прагнення до саморозвитку, зацікавленість у найкращому працевлаштуванні студентів. Організатор – UGEN.
Детальніше: https://www.ugen.agency/, https://forms.gle/JLNTvXB9x4myJTsX8
👍1
ПРОБЛЕМА НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ: ДО УНІВЕРСИТЕТІВ ПРИХОДЯТЬ ДІПФЕЙКИ
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джаспер Роу та Майк Перкінс «На здобуття вищої освіти приходять діпфейки. Що ми можемо зробити, щоб підготуватися?». У ній зазначається, що створювати дипфейки наразі стало настільки легко, що студенти та викладачі стають як ніколи вразливими до кіберзлочинів, які шкодять репутації та академічній доброчесності. Технологічний гігант штучного інтелекту OpenAI нещодавно випустив голосовий інструмент, який підозріло нагадує акторку Скарлетт Йоханссон, а відбулось це після того, як вона відмовилася надати голос для тренування ШІ. З’ясувалось невдовзі, що це був не дипфейк, а голос спеціально найнятого актора. Але розгорнулась дискусія щодо того, як зображення та голоси можуть бути відтворені без нашого відома й відповідного дозволу. Існують відмінності між дипфейками та синтетичними носіями. Коли говоримо про синтетичні медіа, маємо на увазі зображення, аудіо чи відео, які не стосуються конкретної людини або установи, а цілком створені ШІ. Дипфейки є підробкою, не маючи насправді відношення до певної особи, але які складно відрізнити від справжніх. Вони створюються завдяки технології Generative Adversarial Networks (GAN) для імітації голосу та міміки. Ця технологія стрімко розвивається: Microsoft нещодавно продемонструвала програму під назвою VASA-1 , яка може створити розмовну голову з одного зображення та короткого голосового фрагменту, доповненого природними рухами голови та мімікою. Невдовзі інші технологічні компанії надолужать відставання і масово з’являться у широкому доступі програми, які швидко й просто створюють менш складні дипфейки. Для навчальних закладів це створюватиме ризики. Педагоги виконують вирішальну роль у навчанні студентів, захистом академічної доброчесності та репутації ЗВО. Дипфеки можуть змарнувати усі ці зусилля. Автори статті у зв’язку з цим пропонують оновити політику університетів по відношенню до кіберзлочинів; підвищити обізнаність усіх учасників освітнього процесу щодо дипфейків; розробити плани врегулювання кризових ситуацій подібного роду (які включатимуть підтримку постійної комунікації у кризових ситуаціях, спілкування із зацікавленими сторонами та засоби відновлення довіри). Разом із тим, технологія дипфеку може мати потенційну користь, якщо використовуватиметься для створення ефекту занурення в навчання, моделюванні розмов із провідними історичними діячами, створення переконливих лекцій з нотаток і фотографій. Баланс між інноваціями та пильністю буде ключем до того, щоб переваги штучного інтелекту та синтетичних медіа покращували, а не підривали освітній досвід.
Детальніше: http://surl.li/zbeyqf, http://surl.li/fonkxc, http://surl.li/mjsjla
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джаспер Роу та Майк Перкінс «На здобуття вищої освіти приходять діпфейки. Що ми можемо зробити, щоб підготуватися?». У ній зазначається, що створювати дипфейки наразі стало настільки легко, що студенти та викладачі стають як ніколи вразливими до кіберзлочинів, які шкодять репутації та академічній доброчесності. Технологічний гігант штучного інтелекту OpenAI нещодавно випустив голосовий інструмент, який підозріло нагадує акторку Скарлетт Йоханссон, а відбулось це після того, як вона відмовилася надати голос для тренування ШІ. З’ясувалось невдовзі, що це був не дипфейк, а голос спеціально найнятого актора. Але розгорнулась дискусія щодо того, як зображення та голоси можуть бути відтворені без нашого відома й відповідного дозволу. Існують відмінності між дипфейками та синтетичними носіями. Коли говоримо про синтетичні медіа, маємо на увазі зображення, аудіо чи відео, які не стосуються конкретної людини або установи, а цілком створені ШІ. Дипфейки є підробкою, не маючи насправді відношення до певної особи, але які складно відрізнити від справжніх. Вони створюються завдяки технології Generative Adversarial Networks (GAN) для імітації голосу та міміки. Ця технологія стрімко розвивається: Microsoft нещодавно продемонструвала програму під назвою VASA-1 , яка може створити розмовну голову з одного зображення та короткого голосового фрагменту, доповненого природними рухами голови та мімікою. Невдовзі інші технологічні компанії надолужать відставання і масово з’являться у широкому доступі програми, які швидко й просто створюють менш складні дипфейки. Для навчальних закладів це створюватиме ризики. Педагоги виконують вирішальну роль у навчанні студентів, захистом академічної доброчесності та репутації ЗВО. Дипфеки можуть змарнувати усі ці зусилля. Автори статті у зв’язку з цим пропонують оновити політику університетів по відношенню до кіберзлочинів; підвищити обізнаність усіх учасників освітнього процесу щодо дипфейків; розробити плани врегулювання кризових ситуацій подібного роду (які включатимуть підтримку постійної комунікації у кризових ситуаціях, спілкування із зацікавленими сторонами та засоби відновлення довіри). Разом із тим, технологія дипфеку може мати потенційну користь, якщо використовуватиметься для створення ефекту занурення в навчання, моделюванні розмов із провідними історичними діячами, створення переконливих лекцій з нотаток і фотографій. Баланс між інноваціями та пильністю буде ключем до того, щоб переваги штучного інтелекту та синтетичних медіа покращували, а не підривали освітній досвід.
Детальніше: http://surl.li/zbeyqf, http://surl.li/fonkxc, http://surl.li/mjsjla
👍1
ЮНЕСКО ЗА РОЗУМНИЙ РОЗВИТОК
На сайті Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) опублікована наукова доповідь «Гонка з часом за розумніший розвиток». Наголошується, що упродовж останніх п’яти років відбулася зміна пріоритетів розвитку у всіх країнах, незалежно від рівня економічного розвитку та доходів. Перевага надається цифровізації та «зеленій» економіці. Цей подвійний перехід відображає подвійний імператив: з одного боку, країни взяли на себе зобов’язання досягти амбітних цілей сталого розвитку до 2030 року, а з іншого панує упевненість, що майбутня економічна конкурентоспроможність країн залежить від того, наскільки швидко їм вдасться перейти до цифрового суспільства. Експерти ЮНЕСКО дослідили основні тенденції в управлінні наукою та науковою діяльністю; шлях розвитку та політичні рішення, прийняті та реалізовані різними державами для максимальної віддачі від наукової діяльності. Звіт документує поточну швидку суспільну трансформацію, яка відкриває нові можливості для соціальних та економічних експериментів. Разом із тим наголошується, що існує ризик посилення соціальної нерівності.
Детальніше: http://surl.li/qcbqbc, http://surl.li/hcdcmh
На сайті Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) опублікована наукова доповідь «Гонка з часом за розумніший розвиток». Наголошується, що упродовж останніх п’яти років відбулася зміна пріоритетів розвитку у всіх країнах, незалежно від рівня економічного розвитку та доходів. Перевага надається цифровізації та «зеленій» економіці. Цей подвійний перехід відображає подвійний імператив: з одного боку, країни взяли на себе зобов’язання досягти амбітних цілей сталого розвитку до 2030 року, а з іншого панує упевненість, що майбутня економічна конкурентоспроможність країн залежить від того, наскільки швидко їм вдасться перейти до цифрового суспільства. Експерти ЮНЕСКО дослідили основні тенденції в управлінні наукою та науковою діяльністю; шлях розвитку та політичні рішення, прийняті та реалізовані різними державами для максимальної віддачі від наукової діяльності. Звіт документує поточну швидку суспільну трансформацію, яка відкриває нові можливості для соціальних та економічних експериментів. Разом із тим наголошується, що існує ризик посилення соціальної нерівності.
Детальніше: http://surl.li/qcbqbc, http://surl.li/hcdcmh