НОВІ ПРОЄКТИ ДЛЯ АЛЬЯНСІВ ЄВРОПЕЙСЬКИХ УНІВЕРСИТЕТІВ
Генеральний директорат Європейської Комісії з питань освіти, культури, молоді та спорту оголосив про завершення відбору до фінансування проєктів для 14 альянсів університетів у рамках цьогорічного конкурсу Програми Європейського Союзу Еразмус+. Наразі загальна кількість підтриманих проєктів становить 64, вони об’єднують майже 2,2 тис. асоційованих партнерів з неурядових організацій, підприємств, місцевих і регіональних органів влади та закладів вищої освіти з країн Болонського процесу, в тому числі близько 40 університетів України. Це відповідає меті європейської стратегії для університетів – створити щонайменше 60 альянсів до середини 2024 року. Чотирнадцять нових проєктів за участю 130 закладів вищої освіти отримають підтримку у розмірі 14,4 млн євро щоб розпочати свою діяльність вже цієї осені. Їх діяльність сприятиме зростанню міжнародної конкурентоспроможності університетів Європи, поширенню європейських цінностей та ідентичності шляхом розвитку довгострокової структурної, стратегічної і стійкої співпраці між закладами вищої освіти. Відібрані проєкти впроваджуватимуть довгострокову спільну стратегію досліджень та інновацій; будуватимуть європейські міжуніверситетські кампуси для студентів і працівників; створять європейські команди задля розбудови інноваційної екосистеми з метою вирішення поточних та майбутніх суспільних викликів.
Детальніше: http://surl.li/yhbpbt, http://surl.li/jmsuoh, http://surl.li/zcycsx, http://surl.li/clsyrs. http://surl.li/xmxnnv
Генеральний директорат Європейської Комісії з питань освіти, культури, молоді та спорту оголосив про завершення відбору до фінансування проєктів для 14 альянсів університетів у рамках цьогорічного конкурсу Програми Європейського Союзу Еразмус+. Наразі загальна кількість підтриманих проєктів становить 64, вони об’єднують майже 2,2 тис. асоційованих партнерів з неурядових організацій, підприємств, місцевих і регіональних органів влади та закладів вищої освіти з країн Болонського процесу, в тому числі близько 40 університетів України. Це відповідає меті європейської стратегії для університетів – створити щонайменше 60 альянсів до середини 2024 року. Чотирнадцять нових проєктів за участю 130 закладів вищої освіти отримають підтримку у розмірі 14,4 млн євро щоб розпочати свою діяльність вже цієї осені. Їх діяльність сприятиме зростанню міжнародної конкурентоспроможності університетів Європи, поширенню європейських цінностей та ідентичності шляхом розвитку довгострокової структурної, стратегічної і стійкої співпраці між закладами вищої освіти. Відібрані проєкти впроваджуватимуть довгострокову спільну стратегію досліджень та інновацій; будуватимуть європейські міжуніверситетські кампуси для студентів і працівників; створять європейські команди задля розбудови інноваційної екосистеми з метою вирішення поточних та майбутніх суспільних викликів.
Детальніше: http://surl.li/yhbpbt, http://surl.li/jmsuoh, http://surl.li/zcycsx, http://surl.li/clsyrs. http://surl.li/xmxnnv
👍1
МЕНТОРСЬКА ПРОГРАМА ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ
З 15 по 19 липня 2024 року у рамках проєкту «Інтелектуальна власність та новітні технології для закладів вищої освіти» відбудеться менторська програма для викладачів. Ця програма розрахована на викладачів курсів з інтелектуальної власності у закладах вищої освіти. Менторський супровід викладачів ЗВО дозволить підтримати їх зусилля щодо вдосконалення власних навчальних програм та надасть актуальні знання і навички. Учасники опанують концепції розробки навчальних програм з інтелектуальної власності для закладів вищої освіти; практикуватимуться у застосування андрагогічних принципів (із навчання дорослих) та пов'язані з ними стратегії викладання й оцінювання знань; отримають досвід розроблення власної навчальної програми з ІВ із застосуванням методу Нормана Вебба «глибина знань»; упроваджуватимуть розроблену програму у навчальний процес, використовуючи сучасні методи та технології максимізації засвоєння матеріалу студентами. Організатори: Академія інтелектуальної власності IP офісу, Академія BOIB.
Детальніше: http://surl.li/jwniby
З 15 по 19 липня 2024 року у рамках проєкту «Інтелектуальна власність та новітні технології для закладів вищої освіти» відбудеться менторська програма для викладачів. Ця програма розрахована на викладачів курсів з інтелектуальної власності у закладах вищої освіти. Менторський супровід викладачів ЗВО дозволить підтримати їх зусилля щодо вдосконалення власних навчальних програм та надасть актуальні знання і навички. Учасники опанують концепції розробки навчальних програм з інтелектуальної власності для закладів вищої освіти; практикуватимуться у застосування андрагогічних принципів (із навчання дорослих) та пов'язані з ними стратегії викладання й оцінювання знань; отримають досвід розроблення власної навчальної програми з ІВ із застосуванням методу Нормана Вебба «глибина знань»; упроваджуватимуть розроблену програму у навчальний процес, використовуючи сучасні методи та технології максимізації засвоєння матеріалу студентами. Організатори: Академія інтелектуальної власності IP офісу, Академія BOIB.
Детальніше: http://surl.li/jwniby
👍1
ОЕСР: ПРОГНОЗ СУБ’ЄКТИВНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ЗА ДОПОМОГОЮ GOOGLE TRENDS
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Прогноз суб’єктивного благополуччя за допомогою Google Trends: підхід до метанавчання» із серії «Документи ОЕСР щодо добробуту і нерівності». Наголошується: показники, які легко піддаються вивченню (наприклад, суб'єктивне благополуччя (СБ)), можуть допомогти урядам краще зрозуміти життєвий досвід населення, передбачити поведінку людей, їх реакцію на політику, шоки та кризові явища. СБ є дуже важливим з точки зору розроблення і реалізації політики. Вони продемонстрували свою значущість під час пандемії COVID-19. У звіті на основі застосування методів машинного навчання до даних Google Trends зроблені оцінки національного середнього суб’єктивного добробуту у 38 країнах ОЕСР починаючи з 2010 року. Найточніше передбачення з горизонтом у один рік отримано від моделі, що поєднала передбачення, отримані з еластичної мережі з взаємодіями та без них, підсиленого градієнтом.
Детальніше: http://surl.li/lnvivn, http://surl.li/iqxfjo, https://doi.org/10.1787/cbdfb5d9-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Прогноз суб’єктивного благополуччя за допомогою Google Trends: підхід до метанавчання» із серії «Документи ОЕСР щодо добробуту і нерівності». Наголошується: показники, які легко піддаються вивченню (наприклад, суб'єктивне благополуччя (СБ)), можуть допомогти урядам краще зрозуміти життєвий досвід населення, передбачити поведінку людей, їх реакцію на політику, шоки та кризові явища. СБ є дуже важливим з точки зору розроблення і реалізації політики. Вони продемонстрували свою значущість під час пандемії COVID-19. У звіті на основі застосування методів машинного навчання до даних Google Trends зроблені оцінки національного середнього суб’єктивного добробуту у 38 країнах ОЕСР починаючи з 2010 року. Найточніше передбачення з горизонтом у один рік отримано від моделі, що поєднала передбачення, отримані з еластичної мережі з взаємодіями та без них, підсиленого градієнтом.
Детальніше: http://surl.li/lnvivn, http://surl.li/iqxfjo, https://doi.org/10.1787/cbdfb5d9-en
👍1
TECH SUMMER ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ
З 23 липня по 13 серпня 2024 року відбудеться серія вебінарів «Tech Summer для викладачів: видання AI». Заходи покликані надати слухачам актуальну інформацію про те, як ШІ змінює життя, автоматизує рутинні завдання, допомагає приймати складні рішення, що є критично важливим для молоді, яка готується до виходу на сучасний ринок праці. Заплановано чотири вебінари, які охоплять наступну тематику: «Інтеграція та можливе використання засобів ШІ у навчальному процесі» (23 липня 2024 року); «ШІ для Data Scientists: що треба знати та вміти» та «Досвід упровадження ШІ у навчальні процеси» (30 липня 2024 року); «Очікування та результати ШІ» (6 серпня 2024 року); «Безоплатні альтернативи ChatGPT: запуск ШІ-моделей локально і в хмарі» (13 серпня 2024 року). Організатор – SoftServe.
Детальніше: https://t.me/c/1895322509/1/11097, https://hubs.ly/Q02G7DN20
З 23 липня по 13 серпня 2024 року відбудеться серія вебінарів «Tech Summer для викладачів: видання AI». Заходи покликані надати слухачам актуальну інформацію про те, як ШІ змінює життя, автоматизує рутинні завдання, допомагає приймати складні рішення, що є критично важливим для молоді, яка готується до виходу на сучасний ринок праці. Заплановано чотири вебінари, які охоплять наступну тематику: «Інтеграція та можливе використання засобів ШІ у навчальному процесі» (23 липня 2024 року); «ШІ для Data Scientists: що треба знати та вміти» та «Досвід упровадження ШІ у навчальні процеси» (30 липня 2024 року); «Очікування та результати ШІ» (6 серпня 2024 року); «Безоплатні альтернативи ChatGPT: запуск ШІ-моделей локально і в хмарі» (13 серпня 2024 року). Організатор – SoftServe.
Детальніше: https://t.me/c/1895322509/1/11097, https://hubs.ly/Q02G7DN20
👍1
ЗАТВЕРДЖЕНО СЕРЕДНЬОСТРОКОВІ ПРІОРИТЕТИ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ГАЛУЗЕВОГО РІВНЯ
Кабінет Міністрів України ухвалив актуальний перелік середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого рівня. Відповідна постанова від 05 липня 2024 р. № 787 розміщена на урядовому порталі. Документ деталізує пріоритетні напрями інноваційної діяльності загальнодержавного рівня, оновлені постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2024 року № 220. Напрями об'єднані за стратегічними пріоритетами, визначеними законодавством, у такі тематичні блоки: національна безпека та оборона; енергетика та енергоефективність; розвиток транспортної системи; нові технології виробництва матеріалів; агропромисловий комплекс; медицина; охорона довкілля; інформаційно-комунікаційні технології та робототехніка. Затвердження пріоритетів забезпечить їх реалізацію відповідно до потреб воєнного стану та відновлення України. Перелік сформовано на основі пропозицій центральних органів виконавчої влади з урахуванням актуальних потреб у кожній галузі. Він діятиме до 31 грудня 2025 року, або до моменту скасування воєнного стану в Україні.
Детальніше: http://surl.li/xnhiml, http://surl.li/gexccf, http://surl.li/oidbwj
Кабінет Міністрів України ухвалив актуальний перелік середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого рівня. Відповідна постанова від 05 липня 2024 р. № 787 розміщена на урядовому порталі. Документ деталізує пріоритетні напрями інноваційної діяльності загальнодержавного рівня, оновлені постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2024 року № 220. Напрями об'єднані за стратегічними пріоритетами, визначеними законодавством, у такі тематичні блоки: національна безпека та оборона; енергетика та енергоефективність; розвиток транспортної системи; нові технології виробництва матеріалів; агропромисловий комплекс; медицина; охорона довкілля; інформаційно-комунікаційні технології та робототехніка. Затвердження пріоритетів забезпечить їх реалізацію відповідно до потреб воєнного стану та відновлення України. Перелік сформовано на основі пропозицій центральних органів виконавчої влади з урахуванням актуальних потреб у кожній галузі. Він діятиме до 31 грудня 2025 року, або до моменту скасування воєнного стану в Україні.
Детальніше: http://surl.li/xnhiml, http://surl.li/gexccf, http://surl.li/oidbwj
👍1
DATA-DRIVEN ПІДХІД: ЯК УХВАЛЮВАТИ РІШЕННЯ НА ОСНОВІ ДАНИХ, А НЕ ІНТУЇЦІЇ?
16 липня 2024 року відбудеться вебінар «Data-Driven підхід: як ухвалювати рішення на основі даних, а не інтуїції?» із серії заходів, присвячених особливостям продуктового ІТ-бізнесу. Слухачі , які мають запит на навчання у сфері продуктового ІТ, отримають інформацію про найкращі практики від провідних фахівців IT-індустрії, розглянуть особливості Data-Driven підходу, який дозволяє ухвалювати обґрунтовані рішення й досягати у роботі гарних результатів та познайомляться з прикладами ухвалення рішень на основі даних, набудуть досвіду застосування корисних інструментів для аналітики. Вебінарний проєкт створено з ініціативи Національної платформи актуальних знань та навичок «Дія.Освіта» спільно з українською кофаундинговою ІТ-компанією Genesis Academy.
Детальніше: http://surl.li/xyomeh, https://t.me/diia_education/1304
16 липня 2024 року відбудеться вебінар «Data-Driven підхід: як ухвалювати рішення на основі даних, а не інтуїції?» із серії заходів, присвячених особливостям продуктового ІТ-бізнесу. Слухачі , які мають запит на навчання у сфері продуктового ІТ, отримають інформацію про найкращі практики від провідних фахівців IT-індустрії, розглянуть особливості Data-Driven підходу, який дозволяє ухвалювати обґрунтовані рішення й досягати у роботі гарних результатів та познайомляться з прикладами ухвалення рішень на основі даних, набудуть досвіду застосування корисних інструментів для аналітики. Вебінарний проєкт створено з ініціативи Національної платформи актуальних знань та навичок «Дія.Освіта» спільно з українською кофаундинговою ІТ-компанією Genesis Academy.
Детальніше: http://surl.li/xyomeh, https://t.me/diia_education/1304
👍1
ЗАЯВА УКРАЇНИ ЩОДО ПРАВА ДЛЯ ЛЮДЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ
Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій інформує про підтримку дискусії щодо генеративного штучного інтелекту, оскільки ця технологія здатна змінити існуючі парадигми авторського права і вважає, що наразі важливо визнати перспективи використання ГШІ у різних сферах людської діяльності. Водночас потрібно розглядати потенційні ризики й можливості ГШІ для креативних індустрій. З відповідною заявою виступив представник української делегації на засіданні Постійного комітету з авторського права і суміжних прав. Цей комітет виконує велику роботу в частині оновлення системи охорони прав організацій мовлення, удосконалення підходів до винятків та обмежень в авторському праві, а також вирішення низки інших глобальних питань авторського права. Україна також підтримала подальше обговорення нових інструментів імплементації Марракеського договору щодо захисту та підтримки людей з інвалідністю.
Детальніше: http://surl.li/ytvqcb
Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій інформує про підтримку дискусії щодо генеративного штучного інтелекту, оскільки ця технологія здатна змінити існуючі парадигми авторського права і вважає, що наразі важливо визнати перспективи використання ГШІ у різних сферах людської діяльності. Водночас потрібно розглядати потенційні ризики й можливості ГШІ для креативних індустрій. З відповідною заявою виступив представник української делегації на засіданні Постійного комітету з авторського права і суміжних прав. Цей комітет виконує велику роботу в частині оновлення системи охорони прав організацій мовлення, удосконалення підходів до винятків та обмежень в авторському праві, а також вирішення низки інших глобальних питань авторського права. Україна також підтримала подальше обговорення нових інструментів імплементації Марракеського договору щодо захисту та підтримки людей з інвалідністю.
Детальніше: http://surl.li/ytvqcb
👍1
ГРАНТОВИЙ КОНКУРС ВІД GOOGLE
Благодійний фонд Google оголосив відкритий конкурс «Зміцнення демократії в Європі». Він має на меті сприяти розвитку та поширенню ініціатив, які сприяють стійкості демократії на засадах передових технологій та штучного інтелекту. Бюджет проєкту – 15 млн. євро. Участь у конкурсі можуть взяти неприбуткові організації; громадські організації; наукові установи; соціальні підприємства. Пріоритетними напрямками конкурсних проєктів мають бути: захист виборів (підтримка кібербезпеки критичної інфраструктури та розбудова кіберпотенціалу неприбуткових неурядових організацій, які працюють над темами, пов’язаними з виборами, боротьба з іноземною дезінформацією за допомогою інноваційних методів); навчання виборців (цифрова грамотність та інформаційна доступність); посилення громадянського діалогу (заохочення масштабного діалогу та створення спільноти для досягнення згоди й упровадження технологій, які допомагають приймати обґрунтовані рішення). Основні критерії відбору: вплив (ініціатива має розв’язувати глобальну проблему, ґрунтуючись на дослідженнях, перевірених даних та відгуках користувачів); інноваційне використання технологій (упровадження передових технологій, яке відштовхується від конкретних потреб та запитів); реалістичність (переконливі результати впливу протягом перших 12-18 місяців, які відповідають розробленому плану і цілям проєкту); масштабованість (пропозиція повинна мати потенціал для виходу за межі основної ідеї для відтворення у різних географічних регіонах з іншими демографічними показниками та рівнями управління). Переможці отримають від 250 тис. до 1 млн євро для фінансування та додаткової підтримки проєктів. Заявку на участь можна подати до 9 серпня 2024 року.
Детальніше: business.diia.gov.ua, http://surl.li/sdnhij
Благодійний фонд Google оголосив відкритий конкурс «Зміцнення демократії в Європі». Він має на меті сприяти розвитку та поширенню ініціатив, які сприяють стійкості демократії на засадах передових технологій та штучного інтелекту. Бюджет проєкту – 15 млн. євро. Участь у конкурсі можуть взяти неприбуткові організації; громадські організації; наукові установи; соціальні підприємства. Пріоритетними напрямками конкурсних проєктів мають бути: захист виборів (підтримка кібербезпеки критичної інфраструктури та розбудова кіберпотенціалу неприбуткових неурядових організацій, які працюють над темами, пов’язаними з виборами, боротьба з іноземною дезінформацією за допомогою інноваційних методів); навчання виборців (цифрова грамотність та інформаційна доступність); посилення громадянського діалогу (заохочення масштабного діалогу та створення спільноти для досягнення згоди й упровадження технологій, які допомагають приймати обґрунтовані рішення). Основні критерії відбору: вплив (ініціатива має розв’язувати глобальну проблему, ґрунтуючись на дослідженнях, перевірених даних та відгуках користувачів); інноваційне використання технологій (упровадження передових технологій, яке відштовхується від конкретних потреб та запитів); реалістичність (переконливі результати впливу протягом перших 12-18 місяців, які відповідають розробленому плану і цілям проєкту); масштабованість (пропозиція повинна мати потенціал для виходу за межі основної ідеї для відтворення у різних географічних регіонах з іншими демографічними показниками та рівнями управління). Переможці отримають від 250 тис. до 1 млн євро для фінансування та додаткової підтримки проєктів. Заявку на участь можна подати до 9 серпня 2024 року.
Детальніше: business.diia.gov.ua, http://surl.li/sdnhij
👍1
ВЧИМОСЯ ВЧИТИСЯ: ЕФЕКТИВНІ ЛЮДИ НАВЧАЮТЬСЯ ВПРОДОВЖ УСЬОГО ЖИТТЯ
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кевінії Ченг «Вчимося вчитися: перетворюємо студентів на ефективних людей, які навчаються впродовж усього життя». У ній автор окреслює інституційний підхід до розвитку здатності студентів до навчання. Наголошується, що швидкий розвиток технологій і зростання невизначеності зробили наш світ менш передбачуваним, ніж будь-коли раніше. Це стосується не лише таких сфер, як бізнес, здоров’я та безпека, але й освіти. У результаті невизначеності, спричиненої соціальною та економічною нестабільністю, студенти нинішнього покоління дедалі більше стурбовані своїм майбутнім, вони стикаються з більш несподіваними обставинами через часті зміни зовнішнього середовища. Знання та навички, які вони отримали у школі, можуть більше не бути придатними для вирішення нових проблем. Тому навичка «навчатися» стає надзвичайно важливою. У звіті ОЕСР «Майбутнє освіти та навичок 2030» йдеться про те, що «тенденції, такі як глобалізація та прогрес у галузі штучного інтелекту, змінюють вимоги ринку праці та навичок, необхідних працівникам для досягнення успіху, люди повинні ще більше покладатися на свою унікальну (поки що) людську здатність до творчості, відповідальності та здатності «вчитися» впродовж усього життя». Дослідження, проведене у Політехнічному університеті Гонконгу показало, що посилення такого елементу, як «навчання вчитися» (L2L) у навчальній програмі є ключовою стратегічною дією, дозволило визначити 12 основних навичок. Що це за навички? Визначати мету (знати, чому ви хочете або повинні вчитися, і сприймати навчання як власний обов’язок); створення сенсу (зробіть зміст навчання значущим для вас); особисті переконання щодо навчання (вірте, що ви можете вдосконалюватися завдяки навчанню, розвивайте допитливість): мати інтерес і пристрасть до отримання нових знань і вивчення нових ідей; саморегульоване навчання (керуйте своїм навчанням і розумійте свій процес навчання); рефлексія на навчання (перегляньте свій досвід навчання та визначте чинники, які можуть покращити процес навчання для отримання більш вагомих результатів); мотивація до навчання (знайте, які речі впливають на вашу мотивацію до навчання, візьміть їх під контроль); емоції та стійкість (умійте справлятися зі своїми емоціями та невдачами, які впливають на ваше навчання); мислення вищого рівня (засвоюйте навички мислення вищого порядку, щоб навчитися глибоко розуміти сутність речей); розуміння навчання (мати інтерес до пошуку теорій і методів для покращення вашого навчання); навчання з іншими та від інших (залучайтесь до навчання та накопичення знань разом з іншими людьми); навчання в різних середовищах (використовуйте різні навчальні середовища). З моменту запуску ініціативи L2L студенти університету демонструють прогрес у набутті навичок навчання упродовж життя.
Детальніше: http://surl.li/rutyal, http://surl.li/ulphwb
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кевінії Ченг «Вчимося вчитися: перетворюємо студентів на ефективних людей, які навчаються впродовж усього життя». У ній автор окреслює інституційний підхід до розвитку здатності студентів до навчання. Наголошується, що швидкий розвиток технологій і зростання невизначеності зробили наш світ менш передбачуваним, ніж будь-коли раніше. Це стосується не лише таких сфер, як бізнес, здоров’я та безпека, але й освіти. У результаті невизначеності, спричиненої соціальною та економічною нестабільністю, студенти нинішнього покоління дедалі більше стурбовані своїм майбутнім, вони стикаються з більш несподіваними обставинами через часті зміни зовнішнього середовища. Знання та навички, які вони отримали у школі, можуть більше не бути придатними для вирішення нових проблем. Тому навичка «навчатися» стає надзвичайно важливою. У звіті ОЕСР «Майбутнє освіти та навичок 2030» йдеться про те, що «тенденції, такі як глобалізація та прогрес у галузі штучного інтелекту, змінюють вимоги ринку праці та навичок, необхідних працівникам для досягнення успіху, люди повинні ще більше покладатися на свою унікальну (поки що) людську здатність до творчості, відповідальності та здатності «вчитися» впродовж усього життя». Дослідження, проведене у Політехнічному університеті Гонконгу показало, що посилення такого елементу, як «навчання вчитися» (L2L) у навчальній програмі є ключовою стратегічною дією, дозволило визначити 12 основних навичок. Що це за навички? Визначати мету (знати, чому ви хочете або повинні вчитися, і сприймати навчання як власний обов’язок); створення сенсу (зробіть зміст навчання значущим для вас); особисті переконання щодо навчання (вірте, що ви можете вдосконалюватися завдяки навчанню, розвивайте допитливість): мати інтерес і пристрасть до отримання нових знань і вивчення нових ідей; саморегульоване навчання (керуйте своїм навчанням і розумійте свій процес навчання); рефлексія на навчання (перегляньте свій досвід навчання та визначте чинники, які можуть покращити процес навчання для отримання більш вагомих результатів); мотивація до навчання (знайте, які речі впливають на вашу мотивацію до навчання, візьміть їх під контроль); емоції та стійкість (умійте справлятися зі своїми емоціями та невдачами, які впливають на ваше навчання); мислення вищого рівня (засвоюйте навички мислення вищого порядку, щоб навчитися глибоко розуміти сутність речей); розуміння навчання (мати інтерес до пошуку теорій і методів для покращення вашого навчання); навчання з іншими та від інших (залучайтесь до навчання та накопичення знань разом з іншими людьми); навчання в різних середовищах (використовуйте різні навчальні середовища). З моменту запуску ініціативи L2L студенти університету демонструють прогрес у набутті навичок навчання упродовж життя.
Детальніше: http://surl.li/rutyal, http://surl.li/ulphwb
👍4
ОЕСР: ЕКОЛОГІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ МСП
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Які МСП екологізують свою діяльність: міжкраїнні дані з мільйона веб-сайтів» із серії «Документи ОЕСР з МСП та підприємництва». Наголошується, що малі та середні підприємства можуть зіграти ключову роль у досягненні кліматичних цілей. МСП у своїй сукупності мають значний вуглецевий слід, але вони також можуть зробити свій внесок у досягнення «чистого нуля» завдяки упровадженню інновацій та екологічно чистих практик. У цьому дослідженні пропонується нова метрика для визначення екологічної залученості, так званої «екологізації». Дослідження використовує можливості машинного навчання та аналізує контент понад мільйону веб-сайтів компаній з 15 країн ОЕСР, що охоплює близько 10 мільярдів слів. Екологізація визначається на основі самостійно заявленої компаніями інформації про продукти або процеси на їхніх веб-сайтах. Отриманий показник оцінюється з урахуванням характеристик компаній. Результати показують, що по-перше, біля третини МСП займаються екологічною діяльністю, хоча мають місце значні відмінності в різних країнах; по-друге, екологічні МСП більш продуктивні, платять вищу заробітну плату, а їхні продажі зростають швидше, ніж у неекологічних МСП; по-третє, застосування сонячної енергетики є найбільш згадуваною дією серед МСП, за нею слідують перероблення відходів та енергоефективність; по-четверте, сектори з більш високим рівнем скороченням викидів парникових газів за останнє десятиліття також демонструють вищий рівень участі в охороні довкілля.
Детальніше: http://surl.li/ldbvwi, http://surl.li/psplep, https://doi.org/10.1787/ddd00999-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Які МСП екологізують свою діяльність: міжкраїнні дані з мільйона веб-сайтів» із серії «Документи ОЕСР з МСП та підприємництва». Наголошується, що малі та середні підприємства можуть зіграти ключову роль у досягненні кліматичних цілей. МСП у своїй сукупності мають значний вуглецевий слід, але вони також можуть зробити свій внесок у досягнення «чистого нуля» завдяки упровадженню інновацій та екологічно чистих практик. У цьому дослідженні пропонується нова метрика для визначення екологічної залученості, так званої «екологізації». Дослідження використовує можливості машинного навчання та аналізує контент понад мільйону веб-сайтів компаній з 15 країн ОЕСР, що охоплює близько 10 мільярдів слів. Екологізація визначається на основі самостійно заявленої компаніями інформації про продукти або процеси на їхніх веб-сайтах. Отриманий показник оцінюється з урахуванням характеристик компаній. Результати показують, що по-перше, біля третини МСП займаються екологічною діяльністю, хоча мають місце значні відмінності в різних країнах; по-друге, екологічні МСП більш продуктивні, платять вищу заробітну плату, а їхні продажі зростають швидше, ніж у неекологічних МСП; по-третє, застосування сонячної енергетики є найбільш згадуваною дією серед МСП, за нею слідують перероблення відходів та енергоефективність; по-четверте, сектори з більш високим рівнем скороченням викидів парникових газів за останнє десятиліття також демонструють вищий рівень участі в охороні довкілля.
Детальніше: http://surl.li/ldbvwi, http://surl.li/psplep, https://doi.org/10.1787/ddd00999-en
👍1