ОЕСР: ПОШИРЕННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ І ДАНИХ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала результати дослідження щодо поширення цифрових технологій і даних, які окремим розділом увійшли до звіту «Перспективи цифрової економіки ОЕСР 2024». Наголошується, що цифрові технології та дані різко змінили сферу життєдіяльності людей та компаній, робочі місця та навіть способи взаємодії урядів із громадянами. Це створює багато можливостей і формує нові виклики. Оскільки уряди та приватний сектор дедалі більше переходять до онлайн-середовища, доступ до цифрових технологій та їх ефективне використання стають критично важливими. Зокрема, хмарні обчислення та інтернет речей дуже швидко поширювалися в останні роки, тоді як зростання продуктивності є повільним, - в цілому по економіках та у цифровому секторі. Застосування технологій, що залежать від даних, також залишається поки що на низькому рівні. Експерти розглядають обидві проблеми та пропонують власне бачення щодо політичних дій, здатних зробити цифрові технології та дані більш інклюзивними та продуктивними.
Детальніше: http://surl.li/txxkt, http://surl.li/tuvvj, https://doi.org/10.1787/a1689dc5-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала результати дослідження щодо поширення цифрових технологій і даних, які окремим розділом увійшли до звіту «Перспективи цифрової економіки ОЕСР 2024». Наголошується, що цифрові технології та дані різко змінили сферу життєдіяльності людей та компаній, робочі місця та навіть способи взаємодії урядів із громадянами. Це створює багато можливостей і формує нові виклики. Оскільки уряди та приватний сектор дедалі більше переходять до онлайн-середовища, доступ до цифрових технологій та їх ефективне використання стають критично важливими. Зокрема, хмарні обчислення та інтернет речей дуже швидко поширювалися в останні роки, тоді як зростання продуктивності є повільним, - в цілому по економіках та у цифровому секторі. Застосування технологій, що залежать від даних, також залишається поки що на низькому рівні. Експерти розглядають обидві проблеми та пропонують власне бачення щодо політичних дій, здатних зробити цифрові технології та дані більш інклюзивними та продуктивними.
Детальніше: http://surl.li/txxkt, http://surl.li/tuvvj, https://doi.org/10.1787/a1689dc5-en
👍1
ЯК ЗАЛУЧИТИ ВИКЛАДАЧІВ ДО ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ
20 червня 2024 року відбудеться вебінар «Як залучити викладачів та зацікавлених осіб до відкритого доступу». Захід покликаний поінформувати про стратегії, які можуть застосувати академічні бібліотекарі для спростування помилкових уявлень про відкритий доступ, а також підтримки досліджень щодо упровадження відкритого доступу та відкритих освітніх ресурсів. Планується обговорити, як можна подолати вагання щодо упровадження відкритого доступу, розглянути вдалі практики академічних бібліотек щодо використання ресурсів відкритого доступу. Організатори: Choice, CloudSource.
Детальніше: http://surl.li/txxru
20 червня 2024 року відбудеться вебінар «Як залучити викладачів та зацікавлених осіб до відкритого доступу». Захід покликаний поінформувати про стратегії, які можуть застосувати академічні бібліотекарі для спростування помилкових уявлень про відкритий доступ, а також підтримки досліджень щодо упровадження відкритого доступу та відкритих освітніх ресурсів. Планується обговорити, як можна подолати вагання щодо упровадження відкритого доступу, розглянути вдалі практики академічних бібліотек щодо використання ресурсів відкритого доступу. Організатори: Choice, CloudSource.
Детальніше: http://surl.li/txxru
👍1
ЗДОБУТТЯ ЦИФРОВИХ НАВИЧОК У БІБЛІОТЕКАХ
Українська бібліотечна асоціація за підтримки Програми розвитку ООН (UNDP) в Україні розпочала реалізацію проєкту «Здобуття цифрових навичок у бібліотеках - Хабах цифрової освіти». Він має допомогти охочим створити центри для опанування цифрових навичок на базі існуючих бібліотек. У рамках проєкту будуть запропоновані підходи до організації роботи хаба, надання основних та додаткових послуг і сервісів, розроблення комунікаційної стратегії, створення контенту для соціальних мереж, визначені організаційні та цифрові компетентності бібліотекарів. Також планується здійснювати вивчення кращих практик роботи хабів у різних регіонах України, підтримувати обмін кращим досвідом. Це - другий етап спільної роботи партнерів з підвищення інституційної спроможності хабів у 12 областях України.
Детальніше: http://surl.li/tygvs, http://surl.li/tygts, http://surl.li/tygvg, http://surl.li/tygyu
Українська бібліотечна асоціація за підтримки Програми розвитку ООН (UNDP) в Україні розпочала реалізацію проєкту «Здобуття цифрових навичок у бібліотеках - Хабах цифрової освіти». Він має допомогти охочим створити центри для опанування цифрових навичок на базі існуючих бібліотек. У рамках проєкту будуть запропоновані підходи до організації роботи хаба, надання основних та додаткових послуг і сервісів, розроблення комунікаційної стратегії, створення контенту для соціальних мереж, визначені організаційні та цифрові компетентності бібліотекарів. Також планується здійснювати вивчення кращих практик роботи хабів у різних регіонах України, підтримувати обмін кращим досвідом. Це - другий етап спільної роботи партнерів з підвищення інституційної спроможності хабів у 12 областях України.
Детальніше: http://surl.li/tygvs, http://surl.li/tygts, http://surl.li/tygvg, http://surl.li/tygyu
👍1
НАУКА В УКРАЇНІ НА ШЛЯХУ ДО ВІДКРИТОСТІ
29 травня 2024 року у рамках «Тижня Відкритого Уряду» відбудеться вебінар «Наука в Україні: на шляху до відкритості». Захід покликаний стати площадкою для обговорення питань утвердження і розвитку відкритої науки в Україні. Планується розглянути сучасний стан української науки (з використанням даних Web of Science, InCites), вплив відкритого доступу на розвиток науки, можливості Національної електронної науково-інформаційної системи «URIS». Організатори: Державна науково-технічна бібліотека України, Clarivate.
Детальніше: http://surl.li/txyzh, http://surl.li/tqetu, https://t.me/UAmonogram/9415
29 травня 2024 року у рамках «Тижня Відкритого Уряду» відбудеться вебінар «Наука в Україні: на шляху до відкритості». Захід покликаний стати площадкою для обговорення питань утвердження і розвитку відкритої науки в Україні. Планується розглянути сучасний стан української науки (з використанням даних Web of Science, InCites), вплив відкритого доступу на розвиток науки, можливості Національної електронної науково-інформаційної системи «URIS». Організатори: Державна науково-технічна бібліотека України, Clarivate.
Детальніше: http://surl.li/txyzh, http://surl.li/tqetu, https://t.me/UAmonogram/9415
👍1
ПЕРЕЖИТИ БУРЮ: ПОГЛЯД НА УКРАЇНСЬКИХ ВЧЕНИХ
28 травня 2024 року у межах «Тижня Відкритого Уряду» відбудеться науково-практичний семінар «Пережити бурю: уважний погляд на українських вчених та їхні потреби у воєнний час». Захід покликаний стати майданчиком для обговорення питань впливу військових конфліктів на стійкість наукових систем, а також проблем фінансування досліджень та переривання дослідницьких процесів унаслідок обставин непереборної сили. Планується розглянути наступні питання: дослідники як ключове джерело наукових знань; роль науковців у підтриманні продуктивності та суспільного прогресу; проблеми, з якими стикаються українські дослідники у поточному часі; чинники стійкості науково-інноваційних систем; розроблення стратегії та політики щодо науки та інновацій. Організатор – ДНУ «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації».
Детальніше: http://surl.li/tytyu, http://surl.li/tyudi
28 травня 2024 року у межах «Тижня Відкритого Уряду» відбудеться науково-практичний семінар «Пережити бурю: уважний погляд на українських вчених та їхні потреби у воєнний час». Захід покликаний стати майданчиком для обговорення питань впливу військових конфліктів на стійкість наукових систем, а також проблем фінансування досліджень та переривання дослідницьких процесів унаслідок обставин непереборної сили. Планується розглянути наступні питання: дослідники як ключове джерело наукових знань; роль науковців у підтриманні продуктивності та суспільного прогресу; проблеми, з якими стикаються українські дослідники у поточному часі; чинники стійкості науково-інноваційних систем; розроблення стратегії та політики щодо науки та інновацій. Організатор – ДНУ «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації».
Детальніше: http://surl.li/tytyu, http://surl.li/tyudi
👍1
ЩОДО ДОСТУПНОСТІ САЙТУ НРАТ
Шановні колеги, користувачі Національного репозитарію академічних текстів!
У зв'язку із запровадженням планових відключень електрики у місті Києві віднедавна не завжди є доступним сайт НРАТ. Ми робимо усе можливе, щоб підключити обладнання до цілодобового безперебійного живлення. Поки цього не сталось, наш сайт буде періодично недоступний для відвідування. Просимо поставитись до цього з розумінням. Зауваження та пропозиції спрямовуйте на е-скриньку NRAT@ukrintei.ua. А якщо знайдуться меценати, що можуть запропонувати допомогу з генератором, - просимо звертатись до ДНУ "УкрІНТЕІ".
З повагою, команда проєкту НРАТ
Шановні колеги, користувачі Національного репозитарію академічних текстів!
У зв'язку із запровадженням планових відключень електрики у місті Києві віднедавна не завжди є доступним сайт НРАТ. Ми робимо усе можливе, щоб підключити обладнання до цілодобового безперебійного живлення. Поки цього не сталось, наш сайт буде періодично недоступний для відвідування. Просимо поставитись до цього з розумінням. Зауваження та пропозиції спрямовуйте на е-скриньку NRAT@ukrintei.ua. А якщо знайдуться меценати, що можуть запропонувати допомогу з генератором, - просимо звертатись до ДНУ "УкрІНТЕІ".
З повагою, команда проєкту НРАТ
👍3
ОЕСР: ВІРТУАЛЬНА РЕАЛЬНІСТЬ, ЇЇ МОЖЛИВОСТІ ТА РИЗИКИ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала результати дослідження віртуальної реальності, які представлені окремим розділом звіту «Перспективи цифрової економіки ОЕСР 2024». Наголошується, що розвиток тривимірних технологій ставить питання про можливості, ризики та вплив імерсивних середовищ на уряди, компанії, людей і суспільство в цілому. Детально розглядаються імерсивні цифрові середовища та робиться акцент на важливості віртуальної реальності у зв’язку з її доведеною здатністю до масштабування. Пояснюються особливості технології віртуальної реальності, її переваги, можливості, наведені конкретні приклади використання цієї технології, а також надано пояснення щодо критеріїв визначення того, коли вона є корисною, а коли - ні. Розглядається концепція DICE щодо використання віртуальної реальності для речей, які в іншому випадку є небезпечними, неможливими, контрпродуктивними або дорогими, - йдеться про її залучення для вирішення навчальних завдань. Окрему увагу приділено проблемам конфіденційності (зокрема - відстеженню даних), а також безпеки в цілому.
Детальніше: http://surl.li/tyyor, http://surl.li/tuvvj, https://doi.org/10.1787/a1689dc5-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала результати дослідження віртуальної реальності, які представлені окремим розділом звіту «Перспективи цифрової економіки ОЕСР 2024». Наголошується, що розвиток тривимірних технологій ставить питання про можливості, ризики та вплив імерсивних середовищ на уряди, компанії, людей і суспільство в цілому. Детально розглядаються імерсивні цифрові середовища та робиться акцент на важливості віртуальної реальності у зв’язку з її доведеною здатністю до масштабування. Пояснюються особливості технології віртуальної реальності, її переваги, можливості, наведені конкретні приклади використання цієї технології, а також надано пояснення щодо критеріїв визначення того, коли вона є корисною, а коли - ні. Розглядається концепція DICE щодо використання віртуальної реальності для речей, які в іншому випадку є небезпечними, неможливими, контрпродуктивними або дорогими, - йдеться про її залучення для вирішення навчальних завдань. Окрему увагу приділено проблемам конфіденційності (зокрема - відстеженню даних), а також безпеки в цілому.
Детальніше: http://surl.li/tyyor, http://surl.li/tuvvj, https://doi.org/10.1787/a1689dc5-en
👍1
ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ НАУКОВИХ БІБЛІОТЕК
28 травня 2024 року у змішаному форматі відбудеться тематичний науково-методичний семінар для бібліотекарів «Інформаційні ресурси наукових бібліотек: формування та доступ». Планується обговорити наступні питання: науково-інформаційне забезпечення Національної академії наук України в умовах розбудови електронної комунікації; Державна науково-технічна бібліотека України: комплексний огляд наукових продуктів; періодичні видання Національної академії наук України: інтеграція у світовий інформаційний простір; обмінний фонд Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського як важливе джерело комплектування академічних бібліотек; колекція німецькомовної періодики ХІХ–ХХ ст. з хімічних наук у фонді наукової бібліотеки НТК «Інститут монокристалів» НАН України; читальна зала бібліотекознавчої літератури Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського: історія, сучасний стан, перспективи розвитку. Організатор – Інститут бібліотекознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського.
Детальніше: http://www.nbuv.gov.ua/node/6505, http://www.nbuv.gov.ua/taxonomy/term/62
28 травня 2024 року у змішаному форматі відбудеться тематичний науково-методичний семінар для бібліотекарів «Інформаційні ресурси наукових бібліотек: формування та доступ». Планується обговорити наступні питання: науково-інформаційне забезпечення Національної академії наук України в умовах розбудови електронної комунікації; Державна науково-технічна бібліотека України: комплексний огляд наукових продуктів; періодичні видання Національної академії наук України: інтеграція у світовий інформаційний простір; обмінний фонд Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського як важливе джерело комплектування академічних бібліотек; колекція німецькомовної періодики ХІХ–ХХ ст. з хімічних наук у фонді наукової бібліотеки НТК «Інститут монокристалів» НАН України; читальна зала бібліотекознавчої літератури Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського: історія, сучасний стан, перспективи розвитку. Організатор – Інститут бібліотекознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського.
Детальніше: http://www.nbuv.gov.ua/node/6505, http://www.nbuv.gov.ua/taxonomy/term/62
👍1
ACADEM OPEN AIR 2024
31 травня 2024 року відбудеться студентський захід «Academ Open Air 2024», покликаний об'єднати наукову молодь, що спеціалізується у галузі природничих, математичних спеціальностей, ІТ, інженерії. Учасники дізнаються про те, як в Україні робиться «справжня наука»; які стажування доступні для студентів; перспективи наукової співпраці з різними інституціями в Україні та за кордоном. Організатор - Київський академічний університет Національної академії наук України.
Детальніше: https://kau.org.ua/news/sci/1295-aoa2024, http://surl.li/tylqr, http://surl.li/tylsh
31 травня 2024 року відбудеться студентський захід «Academ Open Air 2024», покликаний об'єднати наукову молодь, що спеціалізується у галузі природничих, математичних спеціальностей, ІТ, інженерії. Учасники дізнаються про те, як в Україні робиться «справжня наука»; які стажування доступні для студентів; перспективи наукової співпраці з різними інституціями в Україні та за кордоном. Організатор - Київський академічний університет Національної академії наук України.
Детальніше: https://kau.org.ua/news/sci/1295-aoa2024, http://surl.li/tylqr, http://surl.li/tylsh
👍1
КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОРИСТАННЯМ ШІ ШЛЯХОМ ПІДРАХУНКУ «СИГНАЛЬНИХ» СЛІВ - ПОМИЛКОВИЙ І ШКІДЛИВИЙ
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ліліан Шофілд і Сюе Чжоу «Контроль за використанням ШІ шляхом підрахунку «сигнальних» слів - помилковий і шкідливий». Наголошується, що змушувати людей повсякчас хвилюватись з приводу використання слів не є способом відповідального використання ШІ. Автори стурбовані тим, що науковцям прищеплюється тривожна поведінка, адже їм тепер під час написання статей, есе та ведення дискусій потрібно особливо ретельно слідкувати за використанням термінології, щоб не складалось враження, що текст згенерований штучним інтелектом. Під час дискусій про твори студентів і викладачів тепер можна почути фразу «Я думаю, що це написано ШІ». Нещодавня розмова, яка набула поширення у соціальних мережах, оберталася навколо певної лексики, що вважається надто поширеною у контенті, створюваному ChatGPT. Однак перш ніж ставати суддею і присяжними, нам слід бути дуже обережними щодо сумнівів про авторство творів. Розслідування, які проводять люди так само, як виконані їхніми запрограмованими людьми механічними побратимами, мають обмеження й упередження щодо мови. Припущення про те, що певні слова або фрази вказують на використання ШІ, виключає широкий спектр виразних можливостей і не бере до уваги мовне розмаїття у світі. Виявлення контенту, створеного ШІ, - складний і неоднозначний процес, - це не просто підрахунок частоти певних контрольних слів і фраз. Хоча деякі університети та наукові журнали не дозволяють використовувати ГШІ, більш далекоглядні їхні колегі вже зробили послаблення для ШІ-помічників у разі їх явного використання для перевірки граматики, орфографії та здійснення аналізу даних. Отже, пишуть автори статті, в епоху штучного інтелекту необхідно дати нове визначення академічної доброчесності та переоцінити мету освіти. Можливо, слід зосередитися на навчанні студентів і співробітників відповідального використання генеративного ШІ, а не намагатися зловити їх на цьому. Адже якщо вони роблять це прозоро та відповідально, то у чому сенс заборони?
Детальніше: http://surl.li/tymag
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ліліан Шофілд і Сюе Чжоу «Контроль за використанням ШІ шляхом підрахунку «сигнальних» слів - помилковий і шкідливий». Наголошується, що змушувати людей повсякчас хвилюватись з приводу використання слів не є способом відповідального використання ШІ. Автори стурбовані тим, що науковцям прищеплюється тривожна поведінка, адже їм тепер під час написання статей, есе та ведення дискусій потрібно особливо ретельно слідкувати за використанням термінології, щоб не складалось враження, що текст згенерований штучним інтелектом. Під час дискусій про твори студентів і викладачів тепер можна почути фразу «Я думаю, що це написано ШІ». Нещодавня розмова, яка набула поширення у соціальних мережах, оберталася навколо певної лексики, що вважається надто поширеною у контенті, створюваному ChatGPT. Однак перш ніж ставати суддею і присяжними, нам слід бути дуже обережними щодо сумнівів про авторство творів. Розслідування, які проводять люди так само, як виконані їхніми запрограмованими людьми механічними побратимами, мають обмеження й упередження щодо мови. Припущення про те, що певні слова або фрази вказують на використання ШІ, виключає широкий спектр виразних можливостей і не бере до уваги мовне розмаїття у світі. Виявлення контенту, створеного ШІ, - складний і неоднозначний процес, - це не просто підрахунок частоти певних контрольних слів і фраз. Хоча деякі університети та наукові журнали не дозволяють використовувати ГШІ, більш далекоглядні їхні колегі вже зробили послаблення для ШІ-помічників у разі їх явного використання для перевірки граматики, орфографії та здійснення аналізу даних. Отже, пишуть автори статті, в епоху штучного інтелекту необхідно дати нове визначення академічної доброчесності та переоцінити мету освіти. Можливо, слід зосередитися на навчанні студентів і співробітників відповідального використання генеративного ШІ, а не намагатися зловити їх на цьому. Адже якщо вони роблять це прозоро та відповідально, то у чому сенс заборони?
Детальніше: http://surl.li/tymag
👍3