УЧАСТЬ УКРАЇНИ У ПРОГРАМІ ЄВРАТОМ
31 травня 2024 року в онлайн-форматі відбудеться круглий стіл «Участь України у Програмі «Євратом». Робоча Програма 2023-2025». Захід присвячений актуальним питанням розвитку наукових досліджень та навчання, досвіду участі у цій програмі українських організацій, а також співпраці з європейськими учасниками. Планується обговорити наступні питання: НКП «Євратом» в Україні та можливості підтримки українських організацій щодо участі у програмі; участь України у Програмі «Євратом» та «Горизонт Європа» у 2021–2022 та плани на 2023–2025 роки; бар’єри та можливості розширення української участі; мережа національних контактних центрів в Україні; інформаційна та консультативна підтримка з боку «Офісу «Горизонт Європа» в Україні». Організатори: НКП «Євратом» в Україні, Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут» НАН України, Інститут ядерних досліджень НАН України.
Детальніше: http://surl.li/twijp, http://surl.li/trlve
31 травня 2024 року в онлайн-форматі відбудеться круглий стіл «Участь України у Програмі «Євратом». Робоча Програма 2023-2025». Захід присвячений актуальним питанням розвитку наукових досліджень та навчання, досвіду участі у цій програмі українських організацій, а також співпраці з європейськими учасниками. Планується обговорити наступні питання: НКП «Євратом» в Україні та можливості підтримки українських організацій щодо участі у програмі; участь України у Програмі «Євратом» та «Горизонт Європа» у 2021–2022 та плани на 2023–2025 роки; бар’єри та можливості розширення української участі; мережа національних контактних центрів в Україні; інформаційна та консультативна підтримка з боку «Офісу «Горизонт Європа» в Україні». Організатори: НКП «Євратом» в Україні, Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут» НАН України, Інститут ядерних досліджень НАН України.
Детальніше: http://surl.li/twijp, http://surl.li/trlve
👍1
ПОВНОТЕКСТОВА БАЗА ДАНИХ LITBASE
На сайті EBSCO опубліковано інформацію про надання платного доступу до повнотекстової бази даних LitBase. Йдеться про скарбницю світової літератури, доповнену сучасними інструментами пошуку. Колекція первинних текстів і вторинних джерел підтримує дослідження найбільш вивчених авторів поезії, художньої літератури, п’єс і творчої документальної літератури з усього світу. Особливістю LitBase є її вміст, що дозволяє проводити літературні дослідження на літературній базі, яка охоплює понад 425 тис. первинних джерел, 100 тис. вторинних і довідкових джерел, а також сотні повнотекстових наукових і літературних журналів. LitBase також пропонує інтерв’ю з авторами біографій, письменниками, літературними критиками, містить рецензії, тезаурус на 6400 термінів й інтегрована з MLA International Bibliography with Full Text.
Детальніше: http://surl.li/twjml, http://surl.li/twjlz
На сайті EBSCO опубліковано інформацію про надання платного доступу до повнотекстової бази даних LitBase. Йдеться про скарбницю світової літератури, доповнену сучасними інструментами пошуку. Колекція первинних текстів і вторинних джерел підтримує дослідження найбільш вивчених авторів поезії, художньої літератури, п’єс і творчої документальної літератури з усього світу. Особливістю LitBase є її вміст, що дозволяє проводити літературні дослідження на літературній базі, яка охоплює понад 425 тис. первинних джерел, 100 тис. вторинних і довідкових джерел, а також сотні повнотекстових наукових і літературних журналів. LitBase також пропонує інтерв’ю з авторами біографій, письменниками, літературними критиками, містить рецензії, тезаурус на 6400 термінів й інтегрована з MLA International Bibliography with Full Text.
Детальніше: http://surl.li/twjml, http://surl.li/twjlz
👍1
ВПЛИВ НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНУ ВЛАСНІСТЬ
У червні 2024 року в онлайн-форматі відбудеться тренінгова програма для викладачів закладів вищої освіти, яка реалізується у рамках проєкту «Інтелектуальна власність та новітні технології для закладів вищої освіти». Основна мета програми - надання учасникам актуальних знань та навичок, необхідних для успішного викладання навчальних дисциплін з інтелектуальної власності та новітніх технологій з використанням цифрових інструментів. Під час занять слухачі проаналізують вплив штучного інтелекту, віртуальної реальності та доповненої реальності на інтелектуальну власність; ознайомляться основними концепціями технології блокчейн та її потенційного застосування; дізнаються про ключові виклики та можливості захисту IP у сфері хмарних сервісів та графічного інтерфейсу користувача; проаналізують основні аспекти цифрового навчального середовища з позиції публічних політик, етичних питань та інклюзивності; оцінять потенціал застосування різних цифрових ресурсів в освітньому середовищі (гейміфікація, відео, соціальні мережі, додатки на основі штучного інтелекту). Організатори: IP Academy українського IP офісу, Академія BOIB.
Детальніше: http://surl.li/twiys, http://surl.li/twiyy
У червні 2024 року в онлайн-форматі відбудеться тренінгова програма для викладачів закладів вищої освіти, яка реалізується у рамках проєкту «Інтелектуальна власність та новітні технології для закладів вищої освіти». Основна мета програми - надання учасникам актуальних знань та навичок, необхідних для успішного викладання навчальних дисциплін з інтелектуальної власності та новітніх технологій з використанням цифрових інструментів. Під час занять слухачі проаналізують вплив штучного інтелекту, віртуальної реальності та доповненої реальності на інтелектуальну власність; ознайомляться основними концепціями технології блокчейн та її потенційного застосування; дізнаються про ключові виклики та можливості захисту IP у сфері хмарних сервісів та графічного інтерфейсу користувача; проаналізують основні аспекти цифрового навчального середовища з позиції публічних політик, етичних питань та інклюзивності; оцінять потенціал застосування різних цифрових ресурсів в освітньому середовищі (гейміфікація, відео, соціальні мережі, додатки на основі штучного інтелекту). Організатори: IP Academy українського IP офісу, Академія BOIB.
Детальніше: http://surl.li/twiys, http://surl.li/twiyy
👍1
УКРАЇНА: ПЕРЕДОВІ АКАДЕМІЧНІ ПРАКТИКИ
Управління з питань освіти та молоді Естонії та Міністерство освіти і науки України започаткували проєкт «Україна: передові академічні практики». Він має на меті продемонструвати потенціал синергії в міжнародних програмах ЗВО; сприяти підвищенню стандартів якості вищої освіти (академічне визнання, акредитація, рейтинги університетів та оцінювання); поширити застосування інструментів е-освіти; просувати освітній маркетинг в університетах; зробити усталеними етичні норми управління у вищій освіті. Наразі усім зацікавленим особам пропонується взяти участь в анонімному опитуванні щодо гарних академічних практик, пов’язаних зі взаємодією між співробітниками університетів. Заповнити анкету можна до 20 червня 2024 року.
Детальніше: http://surl.li/twmur, http://surl.li/twmux, http://surl.li/twmvc
Управління з питань освіти та молоді Естонії та Міністерство освіти і науки України започаткували проєкт «Україна: передові академічні практики». Він має на меті продемонструвати потенціал синергії в міжнародних програмах ЗВО; сприяти підвищенню стандартів якості вищої освіти (академічне визнання, акредитація, рейтинги університетів та оцінювання); поширити застосування інструментів е-освіти; просувати освітній маркетинг в університетах; зробити усталеними етичні норми управління у вищій освіті. Наразі усім зацікавленим особам пропонується взяти участь в анонімному опитуванні щодо гарних академічних практик, пов’язаних зі взаємодією між співробітниками університетів. Заповнити анкету можна до 20 червня 2024 року.
Детальніше: http://surl.li/twmur, http://surl.li/twmux, http://surl.li/twmvc
👍1
МОНІТОРИНГ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ТА ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ
30 травня 2024 року у змішаному форматі відбудеться міжнародний семінар «Моніторинг науково-технічного та інноваційного розвитку України». Захід покликаний стати площадкою для фахового обговорення інновацій як важливого чиннику розвитку економіки та соціальної сфери. Планується обговорити наступні питання: проблеми статистичного вимірювання науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні та світі; моніторинг науково-технічної діяльності бізнес-сектору: як отримати надійні дані; проблеми здійснення моніторингу наукового та інноваційного розвитку та шляхи їх подолання; формування в Україні дієвої системи моніторингу науково-технічного та інноваційного розвитку. Організатори: Інститут економіки та прогнозування НАН України, Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій/ІР офіс, Європейська економічна комісія ООН.
Детальніше: http://ief.org.ua/?p=17058, http://surl.li/twfmg, http://surl.li/twflz
30 травня 2024 року у змішаному форматі відбудеться міжнародний семінар «Моніторинг науково-технічного та інноваційного розвитку України». Захід покликаний стати площадкою для фахового обговорення інновацій як важливого чиннику розвитку економіки та соціальної сфери. Планується обговорити наступні питання: проблеми статистичного вимірювання науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні та світі; моніторинг науково-технічної діяльності бізнес-сектору: як отримати надійні дані; проблеми здійснення моніторингу наукового та інноваційного розвитку та шляхи їх подолання; формування в Україні дієвої системи моніторингу науково-технічного та інноваційного розвитку. Організатори: Інститут економіки та прогнозування НАН України, Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій/ІР офіс, Європейська економічна комісія ООН.
Детальніше: http://ief.org.ua/?p=17058, http://surl.li/twfmg, http://surl.li/twflz
👍1
ВПЛИВ НА ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС РЕФЛЕКСІЇ ТА НАВИЧОК СТУДЕНТІВ ПО РОБОТІ З ГШІ
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Вінсента Спеццо та Іллі Гохмана «Як навички генеративного штучного інтелекту та рефлексія студентів впливають на інструкції до завдань». Здатність використовувати ГШІ схожа на управління часом або інші навички, освоєння яких студентами вимагає відповідної практики. Як переконатися, що навчальні завдання та інструкції до них складені правильно? Автори надають поради щодо створення завдань за допомогою ГШІ, проведення опитувань студентів за шкалою Лайкерта (що дозволить визначити досвід використання інструментів ГШІ та їх вплив на процес навчання), визначення різних навчальних потреб студентів, які не працював з ГШІ і хто має значний досвід. Для подолання нерівності потрібно додавати більш детальну інструкцію та наочні приклади до завдань, а також залучати усіх студентів до використання ШІ. Проведення опитування на початку семестру є хорошим способом виявити студентів, які потребують додаткової уваги і спрямувати у потрібне русло їх зусилля, зацікавити. Звісно, це означає додаткове навантаження на викладачів, але зважаючи на переваги, які отримають студенти під час навчання та приймаючи до уваги наявні очікування майбутніх роботодавців, - це робити варто.
Детальніше: http://surl.li/twnmn
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Вінсента Спеццо та Іллі Гохмана «Як навички генеративного штучного інтелекту та рефлексія студентів впливають на інструкції до завдань». Здатність використовувати ГШІ схожа на управління часом або інші навички, освоєння яких студентами вимагає відповідної практики. Як переконатися, що навчальні завдання та інструкції до них складені правильно? Автори надають поради щодо створення завдань за допомогою ГШІ, проведення опитувань студентів за шкалою Лайкерта (що дозволить визначити досвід використання інструментів ГШІ та їх вплив на процес навчання), визначення різних навчальних потреб студентів, які не працював з ГШІ і хто має значний досвід. Для подолання нерівності потрібно додавати більш детальну інструкцію та наочні приклади до завдань, а також залучати усіх студентів до використання ШІ. Проведення опитування на початку семестру є хорошим способом виявити студентів, які потребують додаткової уваги і спрямувати у потрібне русло їх зусилля, зацікавити. Звісно, це означає додаткове навантаження на викладачів, але зважаючи на переваги, які отримають студенти під час навчання та приймаючи до уваги наявні очікування майбутніх роботодавців, - це робити варто.
Детальніше: http://surl.li/twnmn
👍1
ОЕСР: ПОШИРЕННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ І ДАНИХ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала результати дослідження щодо поширення цифрових технологій і даних, які окремим розділом увійшли до звіту «Перспективи цифрової економіки ОЕСР 2024». Наголошується, що цифрові технології та дані різко змінили сферу життєдіяльності людей та компаній, робочі місця та навіть способи взаємодії урядів із громадянами. Це створює багато можливостей і формує нові виклики. Оскільки уряди та приватний сектор дедалі більше переходять до онлайн-середовища, доступ до цифрових технологій та їх ефективне використання стають критично важливими. Зокрема, хмарні обчислення та інтернет речей дуже швидко поширювалися в останні роки, тоді як зростання продуктивності є повільним, - в цілому по економіках та у цифровому секторі. Застосування технологій, що залежать від даних, також залишається поки що на низькому рівні. Експерти розглядають обидві проблеми та пропонують власне бачення щодо політичних дій, здатних зробити цифрові технології та дані більш інклюзивними та продуктивними.
Детальніше: http://surl.li/txxkt, http://surl.li/tuvvj, https://doi.org/10.1787/a1689dc5-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала результати дослідження щодо поширення цифрових технологій і даних, які окремим розділом увійшли до звіту «Перспективи цифрової економіки ОЕСР 2024». Наголошується, що цифрові технології та дані різко змінили сферу життєдіяльності людей та компаній, робочі місця та навіть способи взаємодії урядів із громадянами. Це створює багато можливостей і формує нові виклики. Оскільки уряди та приватний сектор дедалі більше переходять до онлайн-середовища, доступ до цифрових технологій та їх ефективне використання стають критично важливими. Зокрема, хмарні обчислення та інтернет речей дуже швидко поширювалися в останні роки, тоді як зростання продуктивності є повільним, - в цілому по економіках та у цифровому секторі. Застосування технологій, що залежать від даних, також залишається поки що на низькому рівні. Експерти розглядають обидві проблеми та пропонують власне бачення щодо політичних дій, здатних зробити цифрові технології та дані більш інклюзивними та продуктивними.
Детальніше: http://surl.li/txxkt, http://surl.li/tuvvj, https://doi.org/10.1787/a1689dc5-en
👍1
ЯК ЗАЛУЧИТИ ВИКЛАДАЧІВ ДО ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ
20 червня 2024 року відбудеться вебінар «Як залучити викладачів та зацікавлених осіб до відкритого доступу». Захід покликаний поінформувати про стратегії, які можуть застосувати академічні бібліотекарі для спростування помилкових уявлень про відкритий доступ, а також підтримки досліджень щодо упровадження відкритого доступу та відкритих освітніх ресурсів. Планується обговорити, як можна подолати вагання щодо упровадження відкритого доступу, розглянути вдалі практики академічних бібліотек щодо використання ресурсів відкритого доступу. Організатори: Choice, CloudSource.
Детальніше: http://surl.li/txxru
20 червня 2024 року відбудеться вебінар «Як залучити викладачів та зацікавлених осіб до відкритого доступу». Захід покликаний поінформувати про стратегії, які можуть застосувати академічні бібліотекарі для спростування помилкових уявлень про відкритий доступ, а також підтримки досліджень щодо упровадження відкритого доступу та відкритих освітніх ресурсів. Планується обговорити, як можна подолати вагання щодо упровадження відкритого доступу, розглянути вдалі практики академічних бібліотек щодо використання ресурсів відкритого доступу. Організатори: Choice, CloudSource.
Детальніше: http://surl.li/txxru
👍1
ЗДОБУТТЯ ЦИФРОВИХ НАВИЧОК У БІБЛІОТЕКАХ
Українська бібліотечна асоціація за підтримки Програми розвитку ООН (UNDP) в Україні розпочала реалізацію проєкту «Здобуття цифрових навичок у бібліотеках - Хабах цифрової освіти». Він має допомогти охочим створити центри для опанування цифрових навичок на базі існуючих бібліотек. У рамках проєкту будуть запропоновані підходи до організації роботи хаба, надання основних та додаткових послуг і сервісів, розроблення комунікаційної стратегії, створення контенту для соціальних мереж, визначені організаційні та цифрові компетентності бібліотекарів. Також планується здійснювати вивчення кращих практик роботи хабів у різних регіонах України, підтримувати обмін кращим досвідом. Це - другий етап спільної роботи партнерів з підвищення інституційної спроможності хабів у 12 областях України.
Детальніше: http://surl.li/tygvs, http://surl.li/tygts, http://surl.li/tygvg, http://surl.li/tygyu
Українська бібліотечна асоціація за підтримки Програми розвитку ООН (UNDP) в Україні розпочала реалізацію проєкту «Здобуття цифрових навичок у бібліотеках - Хабах цифрової освіти». Він має допомогти охочим створити центри для опанування цифрових навичок на базі існуючих бібліотек. У рамках проєкту будуть запропоновані підходи до організації роботи хаба, надання основних та додаткових послуг і сервісів, розроблення комунікаційної стратегії, створення контенту для соціальних мереж, визначені організаційні та цифрові компетентності бібліотекарів. Також планується здійснювати вивчення кращих практик роботи хабів у різних регіонах України, підтримувати обмін кращим досвідом. Це - другий етап спільної роботи партнерів з підвищення інституційної спроможності хабів у 12 областях України.
Детальніше: http://surl.li/tygvs, http://surl.li/tygts, http://surl.li/tygvg, http://surl.li/tygyu
👍1
НАУКА В УКРАЇНІ НА ШЛЯХУ ДО ВІДКРИТОСТІ
29 травня 2024 року у рамках «Тижня Відкритого Уряду» відбудеться вебінар «Наука в Україні: на шляху до відкритості». Захід покликаний стати площадкою для обговорення питань утвердження і розвитку відкритої науки в Україні. Планується розглянути сучасний стан української науки (з використанням даних Web of Science, InCites), вплив відкритого доступу на розвиток науки, можливості Національної електронної науково-інформаційної системи «URIS». Організатори: Державна науково-технічна бібліотека України, Clarivate.
Детальніше: http://surl.li/txyzh, http://surl.li/tqetu, https://t.me/UAmonogram/9415
29 травня 2024 року у рамках «Тижня Відкритого Уряду» відбудеться вебінар «Наука в Україні: на шляху до відкритості». Захід покликаний стати площадкою для обговорення питань утвердження і розвитку відкритої науки в Україні. Планується розглянути сучасний стан української науки (з використанням даних Web of Science, InCites), вплив відкритого доступу на розвиток науки, можливості Національної електронної науково-інформаційної системи «URIS». Організатори: Державна науково-технічна бібліотека України, Clarivate.
Детальніше: http://surl.li/txyzh, http://surl.li/tqetu, https://t.me/UAmonogram/9415
👍1
ПЕРЕЖИТИ БУРЮ: ПОГЛЯД НА УКРАЇНСЬКИХ ВЧЕНИХ
28 травня 2024 року у межах «Тижня Відкритого Уряду» відбудеться науково-практичний семінар «Пережити бурю: уважний погляд на українських вчених та їхні потреби у воєнний час». Захід покликаний стати майданчиком для обговорення питань впливу військових конфліктів на стійкість наукових систем, а також проблем фінансування досліджень та переривання дослідницьких процесів унаслідок обставин непереборної сили. Планується розглянути наступні питання: дослідники як ключове джерело наукових знань; роль науковців у підтриманні продуктивності та суспільного прогресу; проблеми, з якими стикаються українські дослідники у поточному часі; чинники стійкості науково-інноваційних систем; розроблення стратегії та політики щодо науки та інновацій. Організатор – ДНУ «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації».
Детальніше: http://surl.li/tytyu, http://surl.li/tyudi
28 травня 2024 року у межах «Тижня Відкритого Уряду» відбудеться науково-практичний семінар «Пережити бурю: уважний погляд на українських вчених та їхні потреби у воєнний час». Захід покликаний стати майданчиком для обговорення питань впливу військових конфліктів на стійкість наукових систем, а також проблем фінансування досліджень та переривання дослідницьких процесів унаслідок обставин непереборної сили. Планується розглянути наступні питання: дослідники як ключове джерело наукових знань; роль науковців у підтриманні продуктивності та суспільного прогресу; проблеми, з якими стикаються українські дослідники у поточному часі; чинники стійкості науково-інноваційних систем; розроблення стратегії та політики щодо науки та інновацій. Організатор – ДНУ «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації».
Детальніше: http://surl.li/tytyu, http://surl.li/tyudi
👍1