РЕКОМЕНДАЦІЇ IREG – ЯК РОЗУМНО ВИКОРИСТОВУВАТИ РЕЙТИНГИ
IREG Observatory on Academic Rankings and Excellence опублікувала оновлені «Рекомендації IREG для зацікавлених сторін академічних рейтингів» (IREG Guidelines for Stakeholders of Academic Rankings). Обсерваторія IREG вважає, що академічні рейтинги є одним із інструментів удосконалення вищої освіти шляхом забезпечення прозорості діяльності закладів вищої освіти. Рекомендації IREG мають на меті надати інформацію про важливість і значення академічних рейтингів; їх використання та застосування потенційно зацікавленими сторонами, включаючи студентів і батьків, заклади вищої освіти, політиків, організації із забезпечення якості та фінансування, роботодавців і ЗМІ. Для кожної групи зацікавлених сторін сформульовано конкретні рекомендації. Вони відображають потенціал, а також обмеження рейтингів як інструментів прозорості. Академічна спільнота має право оцінювати якість дослідження та викладання за допомогою власних методів оцінювання, що базуються переважно на експертній оцінці. Громадськість має право на зовнішню, але справедливу оцінку якості університетів, де знання генеруються та передаються студентам. і суспільству на їхню користь, але й за їхню ціну. Інструкції IREG пояснюють правила, яких слід дотримуватися в цьому двосторонньому процесі. IREG Observatory on Academic Ranking and Excellence - міжнародна організація рейтинговиків, аналітиків рейтингів і ректорів університетів. IREG активно працює з 2002 року, у 2009 році вона була офіційно зареєстрована як неприбуткова організація в Брюсселі, Бельгія.
Детальніше: ireg-observatory.org, https://ireg-observatory.org/en/initiatives/, https://is.gd/tusMuM, https://euroosvita.net/index.php/?category=1&id=8077
IREG Observatory on Academic Rankings and Excellence опублікувала оновлені «Рекомендації IREG для зацікавлених сторін академічних рейтингів» (IREG Guidelines for Stakeholders of Academic Rankings). Обсерваторія IREG вважає, що академічні рейтинги є одним із інструментів удосконалення вищої освіти шляхом забезпечення прозорості діяльності закладів вищої освіти. Рекомендації IREG мають на меті надати інформацію про важливість і значення академічних рейтингів; їх використання та застосування потенційно зацікавленими сторонами, включаючи студентів і батьків, заклади вищої освіти, політиків, організації із забезпечення якості та фінансування, роботодавців і ЗМІ. Для кожної групи зацікавлених сторін сформульовано конкретні рекомендації. Вони відображають потенціал, а також обмеження рейтингів як інструментів прозорості. Академічна спільнота має право оцінювати якість дослідження та викладання за допомогою власних методів оцінювання, що базуються переважно на експертній оцінці. Громадськість має право на зовнішню, але справедливу оцінку якості університетів, де знання генеруються та передаються студентам. і суспільству на їхню користь, але й за їхню ціну. Інструкції IREG пояснюють правила, яких слід дотримуватися в цьому двосторонньому процесі. IREG Observatory on Academic Ranking and Excellence - міжнародна організація рейтинговиків, аналітиків рейтингів і ректорів університетів. IREG активно працює з 2002 року, у 2009 році вона була офіційно зареєстрована як неприбуткова організація в Брюсселі, Бельгія.
Детальніше: ireg-observatory.org, https://ireg-observatory.org/en/initiatives/, https://is.gd/tusMuM, https://euroosvita.net/index.php/?category=1&id=8077
👍1
КОНКУРС НА ЗДОБУТТЯ ПРЕМІЇ НАН УКРАЇНИ «ЗА ПОПУЛЯРИЗАЦІЮ НАУКИ» ЗА 2023 РІК
Національна академія наук України оголошує конкурс на здобуття Премії НАН України «За популяризацію науки» за 2023 рік. Висунення кандидатів та оформлення документів для участі у конкурсі здійснюється відповідно Порядку, затверджено рішенням Комітету з присудження Премії НАН України «За популяризацію науки» від 06 червня 2022 року № 1. Премія є виявом громадського визнання та заохочення за суттєвий внесок у підвищення рівня публічної активності НАН України, налагодження дієвих механізмів комунікацій наукової спільноти із суспільством, інформування широких кіл громадськості про досягнення та роль науки і НАН України у вирішенні важливих загальнодержавних проблем, сприяння популяризації наукової діяльності в Україні. Премія може присуджуватися засобам масової інформації та їх окремим представникам, науковцям і організаторам самостійних проєктів за найкращий матеріал про здобутки вчених, діяльність наукових установ та НАН України в цілому, а також за сприяння популяризації науки і піднесення престижу професії науковця в Україні з таких номінацій: найкраща науково-популярна публікація (серія публікацій) про наукові розробки та досягнення, проблеми розвитку науки, та (або) публікація періодичного друкованого/електронного ЗМІ про науку (журнали, газети, інтернет-сайти, зареєстровані як ЗМІ, наукові рубрики ЗМІ); найкраща програма про науку (радіо- та (або) телевізійні проєкти, які виходили на радіо- телеканалах та (або) інтернет-мовленні), науково-популярний фільм; найкращий науково-просвітницький проєкт року (музейні, виставкові, фестивальні проєкти, лекторії, наукові кафе, спеціальні (тематичні) онлайн-проєкти, проєкти в соціальних мережах, подкасти, проєкти блогерів, проєкти інших форматів, що залучають широку громадськість (дорослих, дітей і школярів, студентів) до досягнень науки через публічні заходи). Лауреати Премії отримають Диплом та грошову винагороду на щорічній сесії Загальних зборів НАН України. Заявку на участь у Конкурсі можна подати до 29 лютого 2024 року.
Детальніше: https://is.gd/NpkhXa, https://files.nas.gov.ua/PublicMessages/Documents/0/2023/12/231225120637618-7260.pdf,
Національна академія наук України оголошує конкурс на здобуття Премії НАН України «За популяризацію науки» за 2023 рік. Висунення кандидатів та оформлення документів для участі у конкурсі здійснюється відповідно Порядку, затверджено рішенням Комітету з присудження Премії НАН України «За популяризацію науки» від 06 червня 2022 року № 1. Премія є виявом громадського визнання та заохочення за суттєвий внесок у підвищення рівня публічної активності НАН України, налагодження дієвих механізмів комунікацій наукової спільноти із суспільством, інформування широких кіл громадськості про досягнення та роль науки і НАН України у вирішенні важливих загальнодержавних проблем, сприяння популяризації наукової діяльності в Україні. Премія може присуджуватися засобам масової інформації та їх окремим представникам, науковцям і організаторам самостійних проєктів за найкращий матеріал про здобутки вчених, діяльність наукових установ та НАН України в цілому, а також за сприяння популяризації науки і піднесення престижу професії науковця в Україні з таких номінацій: найкраща науково-популярна публікація (серія публікацій) про наукові розробки та досягнення, проблеми розвитку науки, та (або) публікація періодичного друкованого/електронного ЗМІ про науку (журнали, газети, інтернет-сайти, зареєстровані як ЗМІ, наукові рубрики ЗМІ); найкраща програма про науку (радіо- та (або) телевізійні проєкти, які виходили на радіо- телеканалах та (або) інтернет-мовленні), науково-популярний фільм; найкращий науково-просвітницький проєкт року (музейні, виставкові, фестивальні проєкти, лекторії, наукові кафе, спеціальні (тематичні) онлайн-проєкти, проєкти в соціальних мережах, подкасти, проєкти блогерів, проєкти інших форматів, що залучають широку громадськість (дорослих, дітей і школярів, студентів) до досягнень науки через публічні заходи). Лауреати Премії отримають Диплом та грошову винагороду на щорічній сесії Загальних зборів НАН України. Заявку на участь у Конкурсі можна подати до 29 лютого 2024 року.
Детальніше: https://is.gd/NpkhXa, https://files.nas.gov.ua/PublicMessages/Documents/0/2023/12/231225120637618-7260.pdf,
👍4👎1
ОЕСР: ДОВГОСТРОКОВІ СЦЕНАРІЇ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ПЕРЕХОДУ
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Довгострокові сценарії: врахування енергетичного переходу» із серії «Робочі документи ОЕСР з економічної політики». У документі описується останнє оновлення довгострокових сценаріїв ОЕСР, які складають кожні 2-3 роки для кількісної оцінки деяких із найважливіших довгострокових макроекономічних тенденцій і політичних викликів, що стоять перед світовою економікою. Вперше в оновленому виданні починають враховуватися деякі наслідки переходу на низьковуглецеву енергетику. Звіт складається з трьох частин, у яких представлено: довгострокові прогнози для країн-членів ОЕСР та країн G20, які не є членами ОЕСР, що востаннє були зроблені у 2021 році (Гільєтт); розширенні глобальні довгострокові моделі ОЕСР (LTM) для обліку енергоспоживання та пов'язаних з ним викидів CO2; альтернативний стилізований сценарій, в якому країни ОЕСР і країни G20, що не входять до ОЕСР, успішно переходять до низьковуглецевої енергетики, що загалом відповідає досягненню нульового показника викидів парникових газів до 2050 року. Ці розширення спираються на різні джерела, але найважливішими з них є моделювання витрат на зниження викидів CO2 за допомогою моделі ENV-Linkages, розробленої ОЕСР. Розширені моделі використовуються для вивчення деяких фіскальних наслідків енергетичного переходу, зокрема того, як негативні економічні ефекти пом'якшення викидів вуглецю можуть бути послаблені фіскальними або іншими структурними реформами.
Детальніше: https://is.gd/11FGII, https://www.oecd-ilibrary.org/deliver/153ab87c-en.pdf?itemId=%2Fcontent%2Fpaper%2F153ab87c-en&mimeType=pdf, https://doi.org/10.1787/153ab87c-en
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Довгострокові сценарії: врахування енергетичного переходу» із серії «Робочі документи ОЕСР з економічної політики». У документі описується останнє оновлення довгострокових сценаріїв ОЕСР, які складають кожні 2-3 роки для кількісної оцінки деяких із найважливіших довгострокових макроекономічних тенденцій і політичних викликів, що стоять перед світовою економікою. Вперше в оновленому виданні починають враховуватися деякі наслідки переходу на низьковуглецеву енергетику. Звіт складається з трьох частин, у яких представлено: довгострокові прогнози для країн-членів ОЕСР та країн G20, які не є членами ОЕСР, що востаннє були зроблені у 2021 році (Гільєтт); розширенні глобальні довгострокові моделі ОЕСР (LTM) для обліку енергоспоживання та пов'язаних з ним викидів CO2; альтернативний стилізований сценарій, в якому країни ОЕСР і країни G20, що не входять до ОЕСР, успішно переходять до низьковуглецевої енергетики, що загалом відповідає досягненню нульового показника викидів парникових газів до 2050 року. Ці розширення спираються на різні джерела, але найважливішими з них є моделювання витрат на зниження викидів CO2 за допомогою моделі ENV-Linkages, розробленої ОЕСР. Розширені моделі використовуються для вивчення деяких фіскальних наслідків енергетичного переходу, зокрема того, як негативні економічні ефекти пом'якшення викидів вуглецю можуть бути послаблені фіскальними або іншими структурними реформами.
Детальніше: https://is.gd/11FGII, https://www.oecd-ilibrary.org/deliver/153ab87c-en.pdf?itemId=%2Fcontent%2Fpaper%2F153ab87c-en&mimeType=pdf, https://doi.org/10.1787/153ab87c-en
👍2
МІЖНАРОДНА ПРОГРАМА «ІННОВАТОРИ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ УКРАЇНИ»
Міністерство цифрової трансформації України оголосило про запуск комплексної акселераційної програми «Інноватори енергоефективності України», щоб підтримати українські компанії, які розробляють інноваційні рішення у сфері енергоефективності. Мета програми - сформувати нове покоління лідерів, що мислять на перспективу, та створити інклюзивну екосистему, яка дасть змогу інноваторам у сфері енергетики рухати Україну до стійкого майбутнього. Взяти участь у програмі можуть організації та компанії, які зареєстровані й працюють в Україні щонайменше рік, а також мають не менше трьох штатних працівників. Програма передбачає: оцінку потреб бізнесів для визначення та задоволення безпосередніх, середньострокових та довгострокових потреб учасників; цільові експертні консультації та управлінську допомогу від першокласних міжнародних і місцевих експертів для вдосконалення бізнес-планів і презентацій учасників, а отже, для підвищення їхньої комерційної привабливості для національних та міжнародних покупців; розробку мапи зацікавлених сторін із щонайменше 50 ключових організацій і підприємств у різних секторах, які пропонують або виробляють інноваційні енергетичні рішення в Україні; організація Демодня, під час якого 30 фіналістів зустрінуться з міжнародними експертами та потенційними покупцями; створення мережі інноваційних гравців ринку у сфері енергоефективності, щоб закласти міцну основу для сталого енергетичного майбутнього України. Учасники Програми здобудуть знання, які допоможуть компаніям суттєво знизити витрати в короткостроковій перспективі, а також сприятимуть системному впровадженню новітніх технологій під час відновлення країни. Крім того, п’ять компаній будуть відібрані для участі в акселераційній програмі Impact Business. Програму «Інноватори енергоефективності України» ініціювала Impact Force за підтримки проєкту «Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС про енергоефективність в Україні», що виконується GIZ за дорученням Уряду Німеччини та співфінансування Уряду Швейцарії, у співпраці з Міністерством цифрової трансформації України, Офісом з розвитку підприємництва та експорту, національним проєктом Дія.Бізнес, а також Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України (Держенергоефективності). Заявку на участь у програмі можна подати до 14 січня 2024 року.
Детальніше: https://is.gd/j6GTRY, https://wkf.ms/41gjiFD, https://www.impactbusinessua.org/ua, https://is.gd/Dqk2xj
Міністерство цифрової трансформації України оголосило про запуск комплексної акселераційної програми «Інноватори енергоефективності України», щоб підтримати українські компанії, які розробляють інноваційні рішення у сфері енергоефективності. Мета програми - сформувати нове покоління лідерів, що мислять на перспективу, та створити інклюзивну екосистему, яка дасть змогу інноваторам у сфері енергетики рухати Україну до стійкого майбутнього. Взяти участь у програмі можуть організації та компанії, які зареєстровані й працюють в Україні щонайменше рік, а також мають не менше трьох штатних працівників. Програма передбачає: оцінку потреб бізнесів для визначення та задоволення безпосередніх, середньострокових та довгострокових потреб учасників; цільові експертні консультації та управлінську допомогу від першокласних міжнародних і місцевих експертів для вдосконалення бізнес-планів і презентацій учасників, а отже, для підвищення їхньої комерційної привабливості для національних та міжнародних покупців; розробку мапи зацікавлених сторін із щонайменше 50 ключових організацій і підприємств у різних секторах, які пропонують або виробляють інноваційні енергетичні рішення в Україні; організація Демодня, під час якого 30 фіналістів зустрінуться з міжнародними експертами та потенційними покупцями; створення мережі інноваційних гравців ринку у сфері енергоефективності, щоб закласти міцну основу для сталого енергетичного майбутнього України. Учасники Програми здобудуть знання, які допоможуть компаніям суттєво знизити витрати в короткостроковій перспективі, а також сприятимуть системному впровадженню новітніх технологій під час відновлення країни. Крім того, п’ять компаній будуть відібрані для участі в акселераційній програмі Impact Business. Програму «Інноватори енергоефективності України» ініціювала Impact Force за підтримки проєкту «Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС про енергоефективність в Україні», що виконується GIZ за дорученням Уряду Німеччини та співфінансування Уряду Швейцарії, у співпраці з Міністерством цифрової трансформації України, Офісом з розвитку підприємництва та експорту, національним проєктом Дія.Бізнес, а також Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України (Держенергоефективності). Заявку на участь у програмі можна подати до 14 січня 2024 року.
Детальніше: https://is.gd/j6GTRY, https://wkf.ms/41gjiFD, https://www.impactbusinessua.org/ua, https://is.gd/Dqk2xj
👍1
ЗАТВЕРДЖЕНО ПЕРЕЛІКИ ПРОЄКТІВ ФУНДАМЕНТАЛЬНИХ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ, ПРИКЛАДНИХ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ (ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ) РОЗРОБОК
Міністерство освіти і науки України затвердило Перелік проєктів фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок молодих вчених, які працюють (навчаються) у закладах вищої освіти та наукових установах та Проєктів фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень, науково-технічних (експериментальних) розробок, виконавцями яких є заклади вищої освіти та наукові установи, що належать до сфери управління міністерства освіти і науки України, які пройшли конкурсний відбір та фінансування яких розпочнеться з 2024 року за рахунок коштів державного бюджету України. Відповідні накази від 27 грудня 2023 р. № 1569 та від 27 грудня 2023р. № 1572. У 2023 році було проведено два конкурсні добори проєктів фундаментальних наукових досліджень, наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок, один з яких був призначений для молодих вчених. Цьогоріч у конкурсі серед молодих учених взяли участь 145 проєктів, а серед ЗВО та наукових установ - 750. За результатами наукової і науково-технічної експертизи затверджено перелік з 79 проєктами досліджень та/або розробок молодих вчених та 219 проєктами досліджень і розробок ЗВО та НУ, які фінансуватимуться коштом держбюджету у наступному році.
Детальніше: https://is.gd/X48VFN, https://is.gd/MwUtOU, https://is.gd/jHPvL8
Міністерство освіти і науки України затвердило Перелік проєктів фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок молодих вчених, які працюють (навчаються) у закладах вищої освіти та наукових установах та Проєктів фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень, науково-технічних (експериментальних) розробок, виконавцями яких є заклади вищої освіти та наукові установи, що належать до сфери управління міністерства освіти і науки України, які пройшли конкурсний відбір та фінансування яких розпочнеться з 2024 року за рахунок коштів державного бюджету України. Відповідні накази від 27 грудня 2023 р. № 1569 та від 27 грудня 2023р. № 1572. У 2023 році було проведено два конкурсні добори проєктів фундаментальних наукових досліджень, наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок, один з яких був призначений для молодих вчених. Цьогоріч у конкурсі серед молодих учених взяли участь 145 проєктів, а серед ЗВО та наукових установ - 750. За результатами наукової і науково-технічної експертизи затверджено перелік з 79 проєктами досліджень та/або розробок молодих вчених та 219 проєктами досліджень і розробок ЗВО та НУ, які фінансуватимуться коштом держбюджету у наступному році.
Детальніше: https://is.gd/X48VFN, https://is.gd/MwUtOU, https://is.gd/jHPvL8
👍1
ВИБОРИ КОМІСІЇ КОНКУРСУ ІЗ ВИКОНАННЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ І РОЗРОБОК
Національний фонд досліджень України згідно з рішенням Наукової ради НФДУ від 30 листопада 2023 року (протокол №32) та у відповідності до Розділу ІІ Положення про Комісію конкурсу оголошує вибори Комісії конкурсу із виконання наукових досліджень і розробок «Наука для зміцнення обороноздатності України». Основні критерії відбору членів Комісії конкурсу: наявність наукового ступеня; широка цитованість наукових публікацій у відповідній галузі науки; висока кваліфікація та досвід; досвід проведення наукової і науково-технічної експертизи; бездоганна професійна репутація та академічна доброчесність (зокрема, якщо хоча б два члени наукової ради секції Фонду мають заперечення проти певної кандидатури з огляду на обґрунтовані сумніви щодо її репутації та/або академічної доброчесності, така кандидатура не допускається до розгляду). Для обрання до складу Комісії конкурсу відповідна кандидатура повинна набрати більше половини голосів складу наукової ради секції Фонду. Анкети на конкурс претенденти можуть подати до 2 січня 2024 року.
Детальніше: https://nrfu.org.ua/, https://is.gd/T8OBR8, https://nrfu.org.ua/wp-content/uploads/2021/07/anketa_konkursna-komisiya.docx
Національний фонд досліджень України згідно з рішенням Наукової ради НФДУ від 30 листопада 2023 року (протокол №32) та у відповідності до Розділу ІІ Положення про Комісію конкурсу оголошує вибори Комісії конкурсу із виконання наукових досліджень і розробок «Наука для зміцнення обороноздатності України». Основні критерії відбору членів Комісії конкурсу: наявність наукового ступеня; широка цитованість наукових публікацій у відповідній галузі науки; висока кваліфікація та досвід; досвід проведення наукової і науково-технічної експертизи; бездоганна професійна репутація та академічна доброчесність (зокрема, якщо хоча б два члени наукової ради секції Фонду мають заперечення проти певної кандидатури з огляду на обґрунтовані сумніви щодо її репутації та/або академічної доброчесності, така кандидатура не допускається до розгляду). Для обрання до складу Комісії конкурсу відповідна кандидатура повинна набрати більше половини голосів складу наукової ради секції Фонду. Анкети на конкурс претенденти можуть подати до 2 січня 2024 року.
Детальніше: https://nrfu.org.ua/, https://is.gd/T8OBR8, https://nrfu.org.ua/wp-content/uploads/2021/07/anketa_konkursna-komisiya.docx
👍1
ЗАТВЕРДЖЕНО ПОЛОЖЕННЯ ПРО ІНФОРМСИСТЕМУ НАЦПРОГРАМИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ
Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, якою затверджено Положення про Єдину інформаційну систему Національної програми інформатизації. Відповідна постанова від 27 грудня 2023 р. № 1400 розміщена на урядовому порталі. Положення визначає структуру, основні завдання та функціональні можливості Єдиної інформаційної системи обліку Національної програми інформатизації, регулює порядок її функціонування та використання. Основними завданнями Єдиної системи є: організаційно-технічне забезпечення та автоматизація процесів взаємодії між авторизованими користувачами, що беруть участь у формуванні та виконанні Національної програми інформатизації; забезпечення розгляду науково-технічною (експертною) радою Національної програми інформатизації завдань, програм, проектів, робіт з інформатизації, експертних висновків до них, інших матеріалів з питань інформатизації для надання обґрунтованих пропозицій та рекомендацій щодо них; забезпечення можливості здійснення генеральним державним замовником Національної програми інформатизації моніторингу та проведення оцінки результативності виконання Національної програми інформатизації, збору та узагальнення інформації про стан виконання завдань, програм, проектів, робіт з інформатизації; забезпечення публічних користувачів Єдиної системи інформацією про перебіг і результати формування та виконання Національної програми інформатизації. Положенням також визначені: основні функції системи; складові системи; взаємодія системи з державними електронними інформаційними ресурсами, іншими інформаційно-комунікаційними системами; функціональні можливості; суб’єкти системи; авторизовані користувачі; публічні користувачі; держатель системи; захист інформації; фінансове забезпечення заходів, пов’язаних із створенням, модернізацією (модифікацією), розвитком системи, а також адмініструванням, забезпеченням функціонування, супроводженням та технічним обслуговуванням, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, фінансових ресурсів міжнародної технічної допомоги та інших джерел. Упровадження системи надасть змогу зробити проєкти інформатизації публічними, а також — формувати аналітичні звіти та статистичні дані. Очікується, що в системі працюватиме понад 41 000 юросіб.
Детальніше: https://is.gd/yt73xJ, https://is.gd/NaO5pJ, https://www.kmu.gov.ua/storage/app/uploads/public/658/d94/be7/658d94be7438c393528374.doc
Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, якою затверджено Положення про Єдину інформаційну систему Національної програми інформатизації. Відповідна постанова від 27 грудня 2023 р. № 1400 розміщена на урядовому порталі. Положення визначає структуру, основні завдання та функціональні можливості Єдиної інформаційної системи обліку Національної програми інформатизації, регулює порядок її функціонування та використання. Основними завданнями Єдиної системи є: організаційно-технічне забезпечення та автоматизація процесів взаємодії між авторизованими користувачами, що беруть участь у формуванні та виконанні Національної програми інформатизації; забезпечення розгляду науково-технічною (експертною) радою Національної програми інформатизації завдань, програм, проектів, робіт з інформатизації, експертних висновків до них, інших матеріалів з питань інформатизації для надання обґрунтованих пропозицій та рекомендацій щодо них; забезпечення можливості здійснення генеральним державним замовником Національної програми інформатизації моніторингу та проведення оцінки результативності виконання Національної програми інформатизації, збору та узагальнення інформації про стан виконання завдань, програм, проектів, робіт з інформатизації; забезпечення публічних користувачів Єдиної системи інформацією про перебіг і результати формування та виконання Національної програми інформатизації. Положенням також визначені: основні функції системи; складові системи; взаємодія системи з державними електронними інформаційними ресурсами, іншими інформаційно-комунікаційними системами; функціональні можливості; суб’єкти системи; авторизовані користувачі; публічні користувачі; держатель системи; захист інформації; фінансове забезпечення заходів, пов’язаних із створенням, модернізацією (модифікацією), розвитком системи, а також адмініструванням, забезпеченням функціонування, супроводженням та технічним обслуговуванням, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, фінансових ресурсів міжнародної технічної допомоги та інших джерел. Упровадження системи надасть змогу зробити проєкти інформатизації публічними, а також — формувати аналітичні звіти та статистичні дані. Очікується, що в системі працюватиме понад 41 000 юросіб.
Детальніше: https://is.gd/yt73xJ, https://is.gd/NaO5pJ, https://www.kmu.gov.ua/storage/app/uploads/public/658/d94/be7/658d94be7438c393528374.doc
👍1
ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ ПЛАНУ ЗАХОДІВ НА 2024-2026 РОКИ З РЕАЛІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ
Міністерство освіти і науки пропонує для громадського обговорення проєкт Плану заходів на 2024-2026 роки з реалізації Національної стратегії розвитку інклюзивного навчання на період до 2030 року. Проєкт включає три стратегічні цілі: отримання кожною особою гарантованих державою освітніх послуг, спрямованих на розкриття її потенціалу, максимальний розвиток і соціалізацію, з урахуванням її індивідуальних можливостей та потреб; отримання кожною особою якісних освітніх послуг відповідно до індивідуальних потреб у комфортному, безпечному, безбар’єрному, дружньому до кожного учасника освітнього процесу інклюзивному освітньому середовищі; прийняття українським суспільством різноманіття та врахування потреб усіх учасників освітнього процесу. Кожна стратегічна ціль містить перелік операційних цілей з визначенням термінів виконання та відповідальними центральними органами виконавчої влади. Результатом затвердження заходів є: забезпечення доступу до якісної освіти кожній особі з урахуванням індивідуальних потреб та можливостей, із створенням умов для розвитку її потенціалу. Зауваження та пропозиції до проєкту Плану заходів можна подати до 29 січня 2024 року.
Детальніше: https://is.gd/BEPUNj, https://mon.gov.ua/storage/app/media/gromadske-obgovorennya/2023/12/28/HO-proyekt.Planu.zakhodiv.na.2024-2026.realiz.Nats.strateh.rozv.inklyuzyv.navch.28.12.2023.docx
Міністерство освіти і науки пропонує для громадського обговорення проєкт Плану заходів на 2024-2026 роки з реалізації Національної стратегії розвитку інклюзивного навчання на період до 2030 року. Проєкт включає три стратегічні цілі: отримання кожною особою гарантованих державою освітніх послуг, спрямованих на розкриття її потенціалу, максимальний розвиток і соціалізацію, з урахуванням її індивідуальних можливостей та потреб; отримання кожною особою якісних освітніх послуг відповідно до індивідуальних потреб у комфортному, безпечному, безбар’єрному, дружньому до кожного учасника освітнього процесу інклюзивному освітньому середовищі; прийняття українським суспільством різноманіття та врахування потреб усіх учасників освітнього процесу. Кожна стратегічна ціль містить перелік операційних цілей з визначенням термінів виконання та відповідальними центральними органами виконавчої влади. Результатом затвердження заходів є: забезпечення доступу до якісної освіти кожній особі з урахуванням індивідуальних потреб та можливостей, із створенням умов для розвитку її потенціалу. Зауваження та пропозиції до проєкту Плану заходів можна подати до 29 січня 2024 року.
Детальніше: https://is.gd/BEPUNj, https://mon.gov.ua/storage/app/media/gromadske-obgovorennya/2023/12/28/HO-proyekt.Planu.zakhodiv.na.2024-2026.realiz.Nats.strateh.rozv.inklyuzyv.navch.28.12.2023.docx
👍1
ОЕСР: ДОВГОСТРОКОВІ СЦЕНАРІЇ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ПЕРЕХОДУ
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Співробітництво Китаю в галузі розвитку» із серії «Робочі документи ОЕСР щодо співробітництва з метою розвитку». У документі наголошується, що глобальний ландшафт співпраці у сфері розвитку швидко змінюється, а кількість учасників зростає. Більш ефективний обмін знаннями та досвідом офіційних донорів має важливе значення для поширення міжнародних стандартів для досягнення кращих результатів, просування спільних цілей Порядку денного до 2030 року та підвищення прозорості політики. У цьому контексті цей документ робить внесок у покращення міжнародних знань про Китайську Народну Республіку, як офіційного постачальника допомоги в цілях розвитку. Після надання «зовнішньої допомоги» в рамках співпраці Південь-Південь продовж десятиліть, Китай нещодавно здійснив інституційні та політичні зміни, створивши спеціальне агентство з міжнародного співробітництва у сфері розвитку. Окрім аналізу цих змін та їхнього впливу на практику, в роботі також розглядаються розбіжності у впровадженні встановлених міжнародних норм і практик. З іншого боку, в документі окреслюються варіанти майбутньої взаємодії між Китаєм та іншими постачальниками допомоги, в тому числі з Комітетом сприяння розвитку ОЕСР, з метою підвищення ефективності глобальної архітектури співробітництва в галузі розвитку і посилення впливу колективних дій. Базуючись на дослідженні, проведеному продовж 2022 та 2023 років, цей документ є внеском у Стратегію глобальних відносин Комітету сприяння розвитку ОЕСР на 2021-22 роки, яка закликає до взаємодії з іншими офіційними провайдерами співробітництва в галузі розвитку.
Детальніше: https://www.oecd-ilibrary.org/development/china-s-development-co-operation_2bbe45d2-en, https://www.oecd-ilibrary.org/deliver/2bbe45d2-en.pdf?itemId=%2Fcontent%2Fpaper%2F2bbe45d2-en&mimeType=pdf, https://doi.org/10.1787/2bbe45d2-en
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Співробітництво Китаю в галузі розвитку» із серії «Робочі документи ОЕСР щодо співробітництва з метою розвитку». У документі наголошується, що глобальний ландшафт співпраці у сфері розвитку швидко змінюється, а кількість учасників зростає. Більш ефективний обмін знаннями та досвідом офіційних донорів має важливе значення для поширення міжнародних стандартів для досягнення кращих результатів, просування спільних цілей Порядку денного до 2030 року та підвищення прозорості політики. У цьому контексті цей документ робить внесок у покращення міжнародних знань про Китайську Народну Республіку, як офіційного постачальника допомоги в цілях розвитку. Після надання «зовнішньої допомоги» в рамках співпраці Південь-Південь продовж десятиліть, Китай нещодавно здійснив інституційні та політичні зміни, створивши спеціальне агентство з міжнародного співробітництва у сфері розвитку. Окрім аналізу цих змін та їхнього впливу на практику, в роботі також розглядаються розбіжності у впровадженні встановлених міжнародних норм і практик. З іншого боку, в документі окреслюються варіанти майбутньої взаємодії між Китаєм та іншими постачальниками допомоги, в тому числі з Комітетом сприяння розвитку ОЕСР, з метою підвищення ефективності глобальної архітектури співробітництва в галузі розвитку і посилення впливу колективних дій. Базуючись на дослідженні, проведеному продовж 2022 та 2023 років, цей документ є внеском у Стратегію глобальних відносин Комітету сприяння розвитку ОЕСР на 2021-22 роки, яка закликає до взаємодії з іншими офіційними провайдерами співробітництва в галузі розвитку.
Детальніше: https://www.oecd-ilibrary.org/development/china-s-development-co-operation_2bbe45d2-en, https://www.oecd-ilibrary.org/deliver/2bbe45d2-en.pdf?itemId=%2Fcontent%2Fpaper%2F2bbe45d2-en&mimeType=pdf, https://doi.org/10.1787/2bbe45d2-en
👍1
ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ ПОРЯДКУ ПРИЙОМУ НА НАВЧАННЯ ДЛЯ ЗДОБУТТЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ В 2024 РОЦІ
Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2024 році. Проєкт підготовлено відповідно до вимог абзацу другого підпункту 1 частини 1 розділу І Закону України № 3438-IX від 08.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підсумкової атестації та вступної кампанії 2024 року». Порядком керуються суб'єкти освітньої діяльності усіх форм власності та сфер управління, які здійснюють прийом на навчання для здобуття ступеня бакалавра, магістра та доктора філософії / доктора мистецтва. Він містить наступні розділи: загальні положення; прийом на навчання для здобуття вищої освіти; джерела фінансування здобуття вищої освіти; обсяги прийому та обсяги державного (регіонального) замовлення, розміщення державного (регіонального) замовлення; строки реєстрації заяв, конкурсного відбору та зарахування на навчання; порядок реєстрації заяв для участі у вступних випробуваннях та конкурсному відборі на навчання для здобуття вищої освіти; конкурсний відбір, його організація та проведення; спеціальні умови участі у вступній кампанії; рейтингові списки вступників та рекомендації до зарахування; реалізація права вступників на обрання місця навчання; коригування списку рекомендованих до зарахування; переведення на вакантні місця державного (регіонального) замовлення осіб, які зараховані на навчання за кошти фізичних та/або юридичних осіб; наказ про зарахування; особливості прийому на навчання до закладів вищої освіти іноземців та осіб без громадянства; вимоги до Правил прийому; забезпечення відкритості та прозорості під час проведення прийому до закладів вищої освіти. Проєкт поширюється на соціальні групи населення та заінтересовані сторони, які відносяться до здобувачів вищої освіти та закладів вищої освіти. Реалізація проєкту дозволить забезпечити можливість: вступу фізичних осіб на навчання для здобуття вищої освіти у 2024 році; здобувати вищу освіту у закладі вищої освіти за кошти державного бюджету за прозорими механізмами; проведення закладами вищої освіти вступної кампанії у 2024 році, а також діяльності цих закладів. Зауваження та пропозиції до проєкту Порядку можна подати до 31 січня 2024.
Детальніше: https://mon.gov.ua/ua/news/mon-proponuye-do-gromadskogo-obgovorennya-proyekt-poryadku-prijomu-na-navchannya-dlya-zdobuttya-vishoyi-osviti-v-2024-roci, https://mon.gov.ua/storage/app/media/gromadske-obgovorennya/2023/12/29/HO-proyekt.Poryadku.pryyomu.na.navchannya.dlya.zdobuttya.VO.v.2024-29.12.2023.docx
Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2024 році. Проєкт підготовлено відповідно до вимог абзацу другого підпункту 1 частини 1 розділу І Закону України № 3438-IX від 08.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підсумкової атестації та вступної кампанії 2024 року». Порядком керуються суб'єкти освітньої діяльності усіх форм власності та сфер управління, які здійснюють прийом на навчання для здобуття ступеня бакалавра, магістра та доктора філософії / доктора мистецтва. Він містить наступні розділи: загальні положення; прийом на навчання для здобуття вищої освіти; джерела фінансування здобуття вищої освіти; обсяги прийому та обсяги державного (регіонального) замовлення, розміщення державного (регіонального) замовлення; строки реєстрації заяв, конкурсного відбору та зарахування на навчання; порядок реєстрації заяв для участі у вступних випробуваннях та конкурсному відборі на навчання для здобуття вищої освіти; конкурсний відбір, його організація та проведення; спеціальні умови участі у вступній кампанії; рейтингові списки вступників та рекомендації до зарахування; реалізація права вступників на обрання місця навчання; коригування списку рекомендованих до зарахування; переведення на вакантні місця державного (регіонального) замовлення осіб, які зараховані на навчання за кошти фізичних та/або юридичних осіб; наказ про зарахування; особливості прийому на навчання до закладів вищої освіти іноземців та осіб без громадянства; вимоги до Правил прийому; забезпечення відкритості та прозорості під час проведення прийому до закладів вищої освіти. Проєкт поширюється на соціальні групи населення та заінтересовані сторони, які відносяться до здобувачів вищої освіти та закладів вищої освіти. Реалізація проєкту дозволить забезпечити можливість: вступу фізичних осіб на навчання для здобуття вищої освіти у 2024 році; здобувати вищу освіту у закладі вищої освіти за кошти державного бюджету за прозорими механізмами; проведення закладами вищої освіти вступної кампанії у 2024 році, а також діяльності цих закладів. Зауваження та пропозиції до проєкту Порядку можна подати до 31 січня 2024.
Детальніше: https://mon.gov.ua/ua/news/mon-proponuye-do-gromadskogo-obgovorennya-proyekt-poryadku-prijomu-na-navchannya-dlya-zdobuttya-vishoyi-osviti-v-2024-roci, https://mon.gov.ua/storage/app/media/gromadske-obgovorennya/2023/12/29/HO-proyekt.Poryadku.pryyomu.na.navchannya.dlya.zdobuttya.VO.v.2024-29.12.2023.docx
👍2