ОЕСР: ЗАОХОЧЕННЯ СУБНАЦІОНАЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙ ТА ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ В ОЕСР: СТРАТЕГІЇ ТА ІНСТИТУЦІЇ
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Заохочення субнаціональних інвестицій та децентралізація в ОЕСР: стратегії та інституції» із серії «Політичні документи ОЕСР щодо бізнесу та фінансів». У ньому розглядаються стратегії залучення інвестицій та інституційна динаміка в країнах-членах ОЕСР, їх регіонах та заходи, що вживаються для залучення прямих іноземних інвестицій для сталого регіонального розвитку. Також досліджуються різні рамки субнаціонального заохочення та сприяння інвестиціям на субнаціональному рівні, механізми та їх зв'язки зі ступенем децентралізації країн, їх ролі у сприянні залученню прямих іноземних інвестицій, їхні ролі у підвищенні регіональної привабливості ПІІ та місцевому розвитку, розглядається їхній взаємозв'язок з рівнями регіональної диспропорції ПІІ. У роботі досліджені особливості різних субнаціональних стратегій сприяння інвестиціям та якість інституційних відносин у регіонах, між регіонами та з центральним урядом. Аналіз базується на даних, отриманих від національних агенцій із залучення та підтримки інвестицій країн-членів ОЕСР, а також на результатах опитування ОЕСР щодо сприяння інвестиціям на субнаціональному рівні, яке було проведене серед 49 субнаціональних Агенцій сприяння інвестиціям, організацій економічного розвитку та інших подібних установ у 27 країнах-членах ОЕСР. У звіті використовуються дані, розроблені Комітетом з політики регіонального розвитку. Цей документ є другим результатом дворічного проекту, що здійснюється під егідою ОЕСР, який має на меті дослідити взаємозв'язок між ПІІ, регіональним розвитком та просуванням інвестицій.
Детальніше: https://is.gd/kYVljo, https://www.oecd-ilibrary.org/deliver/ffd0927d-en.pdf?itemId=%2Fcontent%2Fpaper%2Fffd0927d-en&mimeType=pdf, https://doi.org/10.1787/ffd0927d-en
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Заохочення субнаціональних інвестицій та децентралізація в ОЕСР: стратегії та інституції» із серії «Політичні документи ОЕСР щодо бізнесу та фінансів». У ньому розглядаються стратегії залучення інвестицій та інституційна динаміка в країнах-членах ОЕСР, їх регіонах та заходи, що вживаються для залучення прямих іноземних інвестицій для сталого регіонального розвитку. Також досліджуються різні рамки субнаціонального заохочення та сприяння інвестиціям на субнаціональному рівні, механізми та їх зв'язки зі ступенем децентралізації країн, їх ролі у сприянні залученню прямих іноземних інвестицій, їхні ролі у підвищенні регіональної привабливості ПІІ та місцевому розвитку, розглядається їхній взаємозв'язок з рівнями регіональної диспропорції ПІІ. У роботі досліджені особливості різних субнаціональних стратегій сприяння інвестиціям та якість інституційних відносин у регіонах, між регіонами та з центральним урядом. Аналіз базується на даних, отриманих від національних агенцій із залучення та підтримки інвестицій країн-членів ОЕСР, а також на результатах опитування ОЕСР щодо сприяння інвестиціям на субнаціональному рівні, яке було проведене серед 49 субнаціональних Агенцій сприяння інвестиціям, організацій економічного розвитку та інших подібних установ у 27 країнах-членах ОЕСР. У звіті використовуються дані, розроблені Комітетом з політики регіонального розвитку. Цей документ є другим результатом дворічного проекту, що здійснюється під егідою ОЕСР, який має на меті дослідити взаємозв'язок між ПІІ, регіональним розвитком та просуванням інвестицій.
Детальніше: https://is.gd/kYVljo, https://www.oecd-ilibrary.org/deliver/ffd0927d-en.pdf?itemId=%2Fcontent%2Fpaper%2Fffd0927d-en&mimeType=pdf, https://doi.org/10.1787/ffd0927d-en
👍1
МІЖНАРОДНИЙ СЕМІНАР «IASEI-WS'2024»
21 травня 2024 року в межах «Міжнародної конференції зі сталого майбутнього: екологічні, технологічні, соціальні та економічні питання» (5th International Conference on Sustainable Futures: Environmental, Technological, Social and Economic Matters) відбудеться онлайн-захід – Міжнародний семінар «Ядерна безпека та захист навколишнього середовища» (Nuclear Safety and Environmental Protection (IASEI-WS'2024). Під час семінару планується обговорити питання: ядерна та радіаційна безпека; охорона навколишнього середовища; комплексні, економічні та технологічні рішення; проблеми навчання та підвищення кваліфікації фахівців у галузі енергетики та екології. Організатор – Центр інформаційно-аналітичного та технічного забезпечення моніторингу об’єктів атомної енергетики НАН України.
Детальніше: https://iasei.easyscience.education/2024/, https://is.gd/qoSfhi
21 травня 2024 року в межах «Міжнародної конференції зі сталого майбутнього: екологічні, технологічні, соціальні та економічні питання» (5th International Conference on Sustainable Futures: Environmental, Technological, Social and Economic Matters) відбудеться онлайн-захід – Міжнародний семінар «Ядерна безпека та захист навколишнього середовища» (Nuclear Safety and Environmental Protection (IASEI-WS'2024). Під час семінару планується обговорити питання: ядерна та радіаційна безпека; охорона навколишнього середовища; комплексні, економічні та технологічні рішення; проблеми навчання та підвищення кваліфікації фахівців у галузі енергетики та екології. Організатор – Центр інформаційно-аналітичного та технічного забезпечення моніторингу об’єктів атомної енергетики НАН України.
Детальніше: https://iasei.easyscience.education/2024/, https://is.gd/qoSfhi
👍3
ЗНАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ ТА РІВЕНЬ ЦИФРОВОЇ ГРАМОТНОСТІ УКРАЇНЦІВ
Згідно з дослідженням, яке проведено Міністерством цифрової трансформації, 51% дорослого населення України володіє принаймні елементарними знаннями з англійської мови, 23% мають високий рівень знань. Дослідження також свідчить що: рівень володіння англійською мовою прямо корелює з рівнем доходу населення; серед осіб із високим доходом 52% мають глибокі знання з англійської; серед тих, хто має низький дохід, цей показник становить лише 12%. Окрему увагу у досліджені приділено взаємозв’язку між цифровою грамотністю та володінням англійською мовою. Причому рівень володіння став одним з індикаторів задоволеності життям. Так, 60,4% українців, які не мають жодних цифрових навичок, також не володіють англійською. Англійська мова є інструментом для поліпшення цифрових навичок та відкриває доступ до нових можливостей. Опанувати англійську на високому рівні допоможуть платформи Empower та Promova, які вже зараз доступні українцям завдяки національній мовній програмі Future Perfect.
Детальніше: https://t.me/diia_education/994, https://drive.google.com/file/d/1CRr9Sh8g21ShnZSGFZaiDVzfzublaWED/view?usp=drivesdk, https://osvita.diia.gov.ua/research, https://osvita.diia.gov.ua/future-perfect
Згідно з дослідженням, яке проведено Міністерством цифрової трансформації, 51% дорослого населення України володіє принаймні елементарними знаннями з англійської мови, 23% мають високий рівень знань. Дослідження також свідчить що: рівень володіння англійською мовою прямо корелює з рівнем доходу населення; серед осіб із високим доходом 52% мають глибокі знання з англійської; серед тих, хто має низький дохід, цей показник становить лише 12%. Окрему увагу у досліджені приділено взаємозв’язку між цифровою грамотністю та володінням англійською мовою. Причому рівень володіння став одним з індикаторів задоволеності життям. Так, 60,4% українців, які не мають жодних цифрових навичок, також не володіють англійською. Англійська мова є інструментом для поліпшення цифрових навичок та відкриває доступ до нових можливостей. Опанувати англійську на високому рівні допоможуть платформи Empower та Promova, які вже зараз доступні українцям завдяки національній мовній програмі Future Perfect.
Детальніше: https://t.me/diia_education/994, https://drive.google.com/file/d/1CRr9Sh8g21ShnZSGFZaiDVzfzublaWED/view?usp=drivesdk, https://osvita.diia.gov.ua/research, https://osvita.diia.gov.ua/future-perfect
👍2
СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ БІБЛІОТЕК: ВІД ІДЕЇ ДО ВТІЛЕННЯ
9-13 квітня 2024 року в змішаному форматі відбудеться Міжнародна науково-практична конференція «Стратегії розвитку бібліотек: від ідеї до втілення». Під час конференції планується обговорити наступні питання: стратегічне управління - сучасні підходи й інструменти; візія, цінності та місія сучасної бібліотеки; визначення меж діяльності бібліотеки, клієнти та ціннісна пропозиція бібліотеки; розроблення та реалізація стратегії розвитку бібліотеки; моніторинг та оцінювання реалізації стратегії бібліотеки; статистика та оцінювання ефективності діяльності бібліотеки; компетентності бібліотекарів зі стратегічного управління; розвиток персоналу бібліотеки як стратегічний пріоритет. Організатори: Науково-технічна бібліотека ім. Г. І. Денисенка Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», ВГО «Українська бібліотечна асоціація».
Детальніше: http://strategylibrary.kpi.ua/2024, http://surl.li/lylwi
9-13 квітня 2024 року в змішаному форматі відбудеться Міжнародна науково-практична конференція «Стратегії розвитку бібліотек: від ідеї до втілення». Під час конференції планується обговорити наступні питання: стратегічне управління - сучасні підходи й інструменти; візія, цінності та місія сучасної бібліотеки; визначення меж діяльності бібліотеки, клієнти та ціннісна пропозиція бібліотеки; розроблення та реалізація стратегії розвитку бібліотеки; моніторинг та оцінювання реалізації стратегії бібліотеки; статистика та оцінювання ефективності діяльності бібліотеки; компетентності бібліотекарів зі стратегічного управління; розвиток персоналу бібліотеки як стратегічний пріоритет. Організатори: Науково-технічна бібліотека ім. Г. І. Денисенка Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», ВГО «Українська бібліотечна асоціація».
Детальніше: http://strategylibrary.kpi.ua/2024, http://surl.li/lylwi
👍3
ПРОДОВЖЕНО БЕЗКОШТОВНИЙ ДОСТУП ДО СЕРВІСУ ASPI
Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) з метою розширення можливостей доступу до сучасних інструментів та послуг з пошуку й аналізу патентних даних продовжила до 31 грудня 2024 року безкоштовний доступ до сервісів програм ASPI – Access to Specialized Patent Information (Доступ до спеціалізованої патентної інформації) українським неприбутковим академічним, науково-дослідним установам, університетам, державним дослідницьким центрам та ІР офісу. В межах посилення співпраці з ВОІВ та підтримки України програма ASPI надає доступ до двох сервісів провайдерів - по одному обліковому запису на кожен продукт. Серед них: Clarivate Analytics, Questel, LexisNexis, Minesoft, Thomson Reuters тощо. Представники сектору освіти та науки мають можливість розширити безкоштовний доступ до послуг з пошуку й аналізу патентної інформації для стимулювання інноваційної діяльності та перетворення інтелектуальної власності на один із основних елементів економічного зростання. Для участі установи в програмі ASРI необхідно: заповнити реєстраційну форму онлайн, яка міститься за посиланням: Request an ASPI account; підписати Institution User License, яку у відповідь надсилає ВОІВ (для цього призначається відповідальна контактна особа установи, або директор та головний бібліотекар). ASPI було започатковано у 2010 році Всесвітньою організацією інтелектуальної власності на умовах державно-приватного партнерства за співпраці з її партнерами - провідними постачальниками патентної інформації (об’єднує провайдерів). Ініціатива ґрунтується на публічно-приватному партнерстві, яке координує ВОІВ у співпраці з провідними постачальниками патентної інформації. ASPI покликана: посилити спроможність країн, що розвиваються, брати участь у глобальній економіці знань; активізувати застосування інноваційного потенціалу ІР стейкхолдерів шляхом використання інформації, що міститься в патентних документах та непатентній літературі для розробки нових рішень технічних проблем.
Детальніше: https://www.wipo.int/aspi/en/about.html, https://is.gd/7G0DLq, https://is.gd/7G0DLq, https://is.gd/uu0FMs
Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) з метою розширення можливостей доступу до сучасних інструментів та послуг з пошуку й аналізу патентних даних продовжила до 31 грудня 2024 року безкоштовний доступ до сервісів програм ASPI – Access to Specialized Patent Information (Доступ до спеціалізованої патентної інформації) українським неприбутковим академічним, науково-дослідним установам, університетам, державним дослідницьким центрам та ІР офісу. В межах посилення співпраці з ВОІВ та підтримки України програма ASPI надає доступ до двох сервісів провайдерів - по одному обліковому запису на кожен продукт. Серед них: Clarivate Analytics, Questel, LexisNexis, Minesoft, Thomson Reuters тощо. Представники сектору освіти та науки мають можливість розширити безкоштовний доступ до послуг з пошуку й аналізу патентної інформації для стимулювання інноваційної діяльності та перетворення інтелектуальної власності на один із основних елементів економічного зростання. Для участі установи в програмі ASРI необхідно: заповнити реєстраційну форму онлайн, яка міститься за посиланням: Request an ASPI account; підписати Institution User License, яку у відповідь надсилає ВОІВ (для цього призначається відповідальна контактна особа установи, або директор та головний бібліотекар). ASPI було започатковано у 2010 році Всесвітньою організацією інтелектуальної власності на умовах державно-приватного партнерства за співпраці з її партнерами - провідними постачальниками патентної інформації (об’єднує провайдерів). Ініціатива ґрунтується на публічно-приватному партнерстві, яке координує ВОІВ у співпраці з провідними постачальниками патентної інформації. ASPI покликана: посилити спроможність країн, що розвиваються, брати участь у глобальній економіці знань; активізувати застосування інноваційного потенціалу ІР стейкхолдерів шляхом використання інформації, що міститься в патентних документах та непатентній літературі для розробки нових рішень технічних проблем.
Детальніше: https://www.wipo.int/aspi/en/about.html, https://is.gd/7G0DLq, https://is.gd/7G0DLq, https://is.gd/uu0FMs
👍2
ВІДБІР ДО МЕРЕЖІ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЦИФРОВИХ ІННОВАЦІЙНИХ ХАБІВ
Міністерство цифрової трансформації оголосило про початок національного відбору компаній для створення мережи Європейських цифрових інноваційних хабів (ЄЦІХ) в Україні в межах програми «Цифрова Європа». Мета національного відбору - знайти компанії, які готові просувати інновації; цифровізацію; надавати нові можливості й навички для масштабування; впроваджувати технології, які допоможуть розвивати бізнес та суспільство. Стати цифровими хабами можуть: дослідницькі організації та/або організації з розвитку технологій; технологічні та/або інноваційні центри; наукові, технологічні та/або інноваційні парки; організації підтримки підприємництва (інкубатори, акселератори, інвестори та ін.); організації з підтримки бізнесу (торгово-промислові палати, галузеві асоціації, неурядові громадські організації та ін.); інноваційні компанії / приватні провайдери технологій, інноваційні малі й середні підприємства (МСП); агентства та організації з питань розвитку (економічного та регіонального, промислового та/або технологічного, а також розвиток МСП); фонди технологічного розвитку, фонди підтримки досліджень та/або інновацій; університети / інститути / факультети та/або дослідницькі центри; заклади професійної освіти; промислові кластери, асоціації / компанії в ІТ-галузі; державні або приватні фінансові організації. Вже відбулось перше засідання Комісії з проведення конкурсу, до складу якої входять представники Мінцифри, Офісу з розвитку підприємництва та експорту (НКП Програми «Цифрова Європа» в Україні) та міжнародні експерти. Комісія затвердила Порядок проведення конкурсу та форму заяви кандидата на участь в конкурсі. Заявку на участь можна подати до 19 січня 2024 року.
Детальніше: https://is.gd/84AXjs, — https://forms.gle/nUMjouvZnJJ664An7, https://business.diia.gov.ua/edihs-vebinar
Міністерство цифрової трансформації оголосило про початок національного відбору компаній для створення мережи Європейських цифрових інноваційних хабів (ЄЦІХ) в Україні в межах програми «Цифрова Європа». Мета національного відбору - знайти компанії, які готові просувати інновації; цифровізацію; надавати нові можливості й навички для масштабування; впроваджувати технології, які допоможуть розвивати бізнес та суспільство. Стати цифровими хабами можуть: дослідницькі організації та/або організації з розвитку технологій; технологічні та/або інноваційні центри; наукові, технологічні та/або інноваційні парки; організації підтримки підприємництва (інкубатори, акселератори, інвестори та ін.); організації з підтримки бізнесу (торгово-промислові палати, галузеві асоціації, неурядові громадські організації та ін.); інноваційні компанії / приватні провайдери технологій, інноваційні малі й середні підприємства (МСП); агентства та організації з питань розвитку (економічного та регіонального, промислового та/або технологічного, а також розвиток МСП); фонди технологічного розвитку, фонди підтримки досліджень та/або інновацій; університети / інститути / факультети та/або дослідницькі центри; заклади професійної освіти; промислові кластери, асоціації / компанії в ІТ-галузі; державні або приватні фінансові організації. Вже відбулось перше засідання Комісії з проведення конкурсу, до складу якої входять представники Мінцифри, Офісу з розвитку підприємництва та експорту (НКП Програми «Цифрова Європа» в Україні) та міжнародні експерти. Комісія затвердила Порядок проведення конкурсу та форму заяви кандидата на участь в конкурсі. Заявку на участь можна подати до 19 січня 2024 року.
Детальніше: https://is.gd/84AXjs, — https://forms.gle/nUMjouvZnJJ664An7, https://business.diia.gov.ua/edihs-vebinar
👍2
ОЕСР: ОЦІНКА ВПЛИВУ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА МАКРОЕКОНОМІЧНУ ПРОДУКТИВНІСТЬ
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Кількісна оцінка впливу політики сприяння освітній діяльності на макроекономічну продуктивність» із серії «Робочі документи економічного департаменту ОЕСР». У цьому документі оцінюється зв’язок між освітньою політикою та успішністю учнів і макроекономічними показниками продуктивності. Аналіз має два етапи. По-перше, використовуючи бази даних PISA 2015 та 2018 років, дослідженням кількісно визначено зв’язок між тестовими результатами та характеристиками учнів, які складають тести, їхнім учбовим середовищем та національною освітньою системою. По-друге, припускаючи, що ці зв’язки відображають вплив різних політик на результати тестування учнів, другий етап визначає оціночний вплив на макроекономічні показники продуктивності, використовуючи показник людського капіталу. Цей новий показник людського капіталу, розроблений у попередній роботі ОЕСР, об'єднує результати тестів учнів і середню кількість років навчання з розрахунковими еластичностями, які дають змогу припустити, що перший показник важливіший. Аналіз показує позитивний зв'язок між витратами на освіту та результатами тестів учнів, але тільки для рівнів витрат на освіту, нижчих за медіанний рівень ОЕСР, що дає змогу країнам із низьким рівнем витрат підвищити успішність учнів із потенційним збільшенням продуктивності в довгостроковій перспективі. Виявилося також, що розширення участі в системі освіти початкової школи, а також підвищення якості викладання дають значний сукупний приріст продуктивності. Значні, але менші макроекономічні вигоди для багатьох країн дає обмеження другорічників та групування за здібностями з усіх предметів, а також підвищення підзвітності шкіл. Нарешті, отримані результати свідчать про те, що нерівність доходів чинить значний вплив на продуктивність праці через канал людського капіталу.
Детальніше: https://is.gd/VGXHE8, https://www.oecd-ilibrary.org/deliver/b00051cc-en.pdf?itemId=%2Fcontent%2Fpaper%2Fb00051cc-en&mimeType=pdf, https://doi.org/10.1787/b00051cc-en
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Кількісна оцінка впливу політики сприяння освітній діяльності на макроекономічну продуктивність» із серії «Робочі документи економічного департаменту ОЕСР». У цьому документі оцінюється зв’язок між освітньою політикою та успішністю учнів і макроекономічними показниками продуктивності. Аналіз має два етапи. По-перше, використовуючи бази даних PISA 2015 та 2018 років, дослідженням кількісно визначено зв’язок між тестовими результатами та характеристиками учнів, які складають тести, їхнім учбовим середовищем та національною освітньою системою. По-друге, припускаючи, що ці зв’язки відображають вплив різних політик на результати тестування учнів, другий етап визначає оціночний вплив на макроекономічні показники продуктивності, використовуючи показник людського капіталу. Цей новий показник людського капіталу, розроблений у попередній роботі ОЕСР, об'єднує результати тестів учнів і середню кількість років навчання з розрахунковими еластичностями, які дають змогу припустити, що перший показник важливіший. Аналіз показує позитивний зв'язок між витратами на освіту та результатами тестів учнів, але тільки для рівнів витрат на освіту, нижчих за медіанний рівень ОЕСР, що дає змогу країнам із низьким рівнем витрат підвищити успішність учнів із потенційним збільшенням продуктивності в довгостроковій перспективі. Виявилося також, що розширення участі в системі освіти початкової школи, а також підвищення якості викладання дають значний сукупний приріст продуктивності. Значні, але менші макроекономічні вигоди для багатьох країн дає обмеження другорічників та групування за здібностями з усіх предметів, а також підвищення підзвітності шкіл. Нарешті, отримані результати свідчать про те, що нерівність доходів чинить значний вплив на продуктивність праці через канал людського капіталу.
Детальніше: https://is.gd/VGXHE8, https://www.oecd-ilibrary.org/deliver/b00051cc-en.pdf?itemId=%2Fcontent%2Fpaper%2Fb00051cc-en&mimeType=pdf, https://doi.org/10.1787/b00051cc-en
👍2
VUIAS СТИПЕНДІЇ В УКРАЇНІ
Wissenschaftskolleg у співробітництві з партнерськими інститутами з України, Європи та Сполучених Штатів запустив ініціативу підтримки українських вчених щодо заснування Virtual Ukraine Institute for Advansed Study. VUIAS сприятиме більшій інтеграції українських науковців у міжнародний академічний ландшафт, розширить і поглибить знання про Україну в рамках світової академічної спільноти. VUIAS розпочав свою діяльність у вересні 2023 року. Наразі оголошено про надання 15 стипендій українським вченим на 2024/2025 академічний рік. VUIAS стипендії в Україні надаються на десять місяців (з 1 жовтня 2024 року до 31 липня 2025 року) вченим, які проживають в Україні та працюють в українських університетах та наукових інститутах. Учасники будуть залишатися в своїх установах та отримувати стипендії. VUIAS стипендії в Україні становлять 500 євро на місяць для аспірантів та 1000 євро на місяць для професорів. VUIAS фінансується Фондом Фольксваген Німеччина. Програма надає два види стипендій: VUIAS стипендії в Україні, які надаються Wissenschaftskolleg вченим, які проживають та працюють в університетах та наукових інститутах в Україні, і VUIAS стипендії за кордоном, які фінансуються, обираються восьмома провідними Institutes for Advanced Study в Європі та Сполучених Штатах. Заявку на стипендію можна подати до 31 січня 2024 року.
Детальніше: https://vuias.org/, https://is.gd/AcYrOB, https://is.gd/htISdA
Wissenschaftskolleg у співробітництві з партнерськими інститутами з України, Європи та Сполучених Штатів запустив ініціативу підтримки українських вчених щодо заснування Virtual Ukraine Institute for Advansed Study. VUIAS сприятиме більшій інтеграції українських науковців у міжнародний академічний ландшафт, розширить і поглибить знання про Україну в рамках світової академічної спільноти. VUIAS розпочав свою діяльність у вересні 2023 року. Наразі оголошено про надання 15 стипендій українським вченим на 2024/2025 академічний рік. VUIAS стипендії в Україні надаються на десять місяців (з 1 жовтня 2024 року до 31 липня 2025 року) вченим, які проживають в Україні та працюють в українських університетах та наукових інститутах. Учасники будуть залишатися в своїх установах та отримувати стипендії. VUIAS стипендії в Україні становлять 500 євро на місяць для аспірантів та 1000 євро на місяць для професорів. VUIAS фінансується Фондом Фольксваген Німеччина. Програма надає два види стипендій: VUIAS стипендії в Україні, які надаються Wissenschaftskolleg вченим, які проживають та працюють в університетах та наукових інститутах в Україні, і VUIAS стипендії за кордоном, які фінансуються, обираються восьмома провідними Institutes for Advanced Study в Європі та Сполучених Штатах. Заявку на стипендію можна подати до 31 січня 2024 року.
Детальніше: https://vuias.org/, https://is.gd/AcYrOB, https://is.gd/htISdA
👍3
СЕМІНАР «SENW-2024»
21 травня 2024 року в межах «Міжнародної конференції зі сталого майбутнього: екологічні, технологічні, соціальні та економічні питання» (5th International Conference on Sustainable Futures: Environmental, Technological, Social and Economic Matters) відбудеться онлайн-семінар з інфраструктури, стійкості та стійкої енергії «Infrastructure, Resilience and Sustainable Energy Workshop (SEnW-2024)». Під час семінару планується обговорити наступні питання: післявоєнне відновлення та резильєнтність інфраструктури; стратегії резильєнтності (стійкості) інфраструктури; кризове управління та безпека інфраструктури; зменшення ризику стихійних лих і резильєнтність; залучення громад, освіта та стійкість; проблеми та рішення Smart Grid; сонячна та вітроенергетика; геотермальна енергія та енергія біомаси; гідроенергетика та енергія океану; ядерна та воднева енергетика; системи опалення та охолодження; зміна палива та зменшення впливу на довкілля; трансформація енергетичної системи; технології зберігання енергії; енергетична політика та ринок електроенергії; політика зміни клімату; моделювання та прогнозування в енергетиці; цифровізація та кібербезпека в енергетиці; обладнання та кіберфізичні системи в енергетиці; енергоефективність та енергозбереження. Організатор – Інститут проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України.
Детальніше: https://ipme.kiev.ua/en/SEnW-2024/, https://is.gd/FCs72G
21 травня 2024 року в межах «Міжнародної конференції зі сталого майбутнього: екологічні, технологічні, соціальні та економічні питання» (5th International Conference on Sustainable Futures: Environmental, Technological, Social and Economic Matters) відбудеться онлайн-семінар з інфраструктури, стійкості та стійкої енергії «Infrastructure, Resilience and Sustainable Energy Workshop (SEnW-2024)». Під час семінару планується обговорити наступні питання: післявоєнне відновлення та резильєнтність інфраструктури; стратегії резильєнтності (стійкості) інфраструктури; кризове управління та безпека інфраструктури; зменшення ризику стихійних лих і резильєнтність; залучення громад, освіта та стійкість; проблеми та рішення Smart Grid; сонячна та вітроенергетика; геотермальна енергія та енергія біомаси; гідроенергетика та енергія океану; ядерна та воднева енергетика; системи опалення та охолодження; зміна палива та зменшення впливу на довкілля; трансформація енергетичної системи; технології зберігання енергії; енергетична політика та ринок електроенергії; політика зміни клімату; моделювання та прогнозування в енергетиці; цифровізація та кібербезпека в енергетиці; обладнання та кіберфізичні системи в енергетиці; енергоефективність та енергозбереження. Організатор – Інститут проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України.
Детальніше: https://ipme.kiev.ua/en/SEnW-2024/, https://is.gd/FCs72G
👍2
ЄВРОПЕЙСЬКІ СТАНДАРТИ У СФЕРІ НАУКИ Й ІННОВАЦІЙ
В Україні відкрито Офіс «Горизонт Європа», який створено за ініціативи ЄС у межах проєкту «Горизонт Європа» - рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій, що передбачена на 2021-2027 роки. Загальний бюджет фінансування науки та інновацій становить понад 95,5 мільярда євро для всіх учасників - це найбільша і найпрестижніша наукова грантова програма ЄС. Особливу увагу та найбільший обсяг фінансування в програмі передбачено на подолання глобальних викликів економіки та індустріальній спроможності ЄС, зокрема тісну співпрацю науки та інноваційного бізнесу. Україна стала першою країною Східного партнерства, яка підписала угоду щодо участі в програмі «Горизонт Європа». Це сприятиме реалізації нових наукових й інноваційних проєктів та інтеграції України до ЄС і європейського дослідницького простору. Завдяки зусиллям МОН українські вчені змогли подавати проєкти на конкурси програми з моменту її початку в Україні у 2021 році. У 2023 році було здійснено повне нормативне забезпечення відкриття Офісу. За майже три роки Рамкової програми «Горизонт Європа» на участь подалися 970 українських організацій, 109 з яких уже отримали рішення про фінансування на загальну суму понад 40 млн євро. Для порівняння: у попередній Рамковій програмі «Горизонт 2020» за шість років узяло участь 174 організації з України, які підписали 240 грантів на загальну суму 44,5 мільйона євро. За час реалізації «Горизонт Європа» Сумський державний університет є одним із лідерів щодо отриманого фінансування за Рамковою програмою «Горизонт Європа». Сума фінансування становить 777,4 тисячі євро в межах напряму «Дії Марії Складовської-Кюрі». До функцій Офісу «Горизонт Європа» в Україні входять: підтримка українських наукових організацій щодо підготовки запитів на фінансування, проведенням інформаційних заходів про можливості співробітництва у сфері науки та інновацій, допомога в пошуку партнерів для проєктів у ЄС та в усьому світі; підвищення обізнаності про історії успіху та роботу з конкретними проблемами реалізації проєктів в Україні (юридичними, операційними, фінансовими тощо); консультування щодо політики, пов’язаної з інтеграцією України в європейський дослідницький простір; контроль і аналіз реалізації проєктів співпраці у сфері досліджень та інновацій.
Детальніше: https://is.gd/5q2tNG, https://is.gd/0osZgJ, https://is.gd/iyqbAO
В Україні відкрито Офіс «Горизонт Європа», який створено за ініціативи ЄС у межах проєкту «Горизонт Європа» - рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій, що передбачена на 2021-2027 роки. Загальний бюджет фінансування науки та інновацій становить понад 95,5 мільярда євро для всіх учасників - це найбільша і найпрестижніша наукова грантова програма ЄС. Особливу увагу та найбільший обсяг фінансування в програмі передбачено на подолання глобальних викликів економіки та індустріальній спроможності ЄС, зокрема тісну співпрацю науки та інноваційного бізнесу. Україна стала першою країною Східного партнерства, яка підписала угоду щодо участі в програмі «Горизонт Європа». Це сприятиме реалізації нових наукових й інноваційних проєктів та інтеграції України до ЄС і європейського дослідницького простору. Завдяки зусиллям МОН українські вчені змогли подавати проєкти на конкурси програми з моменту її початку в Україні у 2021 році. У 2023 році було здійснено повне нормативне забезпечення відкриття Офісу. За майже три роки Рамкової програми «Горизонт Європа» на участь подалися 970 українських організацій, 109 з яких уже отримали рішення про фінансування на загальну суму понад 40 млн євро. Для порівняння: у попередній Рамковій програмі «Горизонт 2020» за шість років узяло участь 174 організації з України, які підписали 240 грантів на загальну суму 44,5 мільйона євро. За час реалізації «Горизонт Європа» Сумський державний університет є одним із лідерів щодо отриманого фінансування за Рамковою програмою «Горизонт Європа». Сума фінансування становить 777,4 тисячі євро в межах напряму «Дії Марії Складовської-Кюрі». До функцій Офісу «Горизонт Європа» в Україні входять: підтримка українських наукових організацій щодо підготовки запитів на фінансування, проведенням інформаційних заходів про можливості співробітництва у сфері науки та інновацій, допомога в пошуку партнерів для проєктів у ЄС та в усьому світі; підвищення обізнаності про історії успіху та роботу з конкретними проблемами реалізації проєктів в Україні (юридичними, операційними, фінансовими тощо); консультування щодо політики, пов’язаної з інтеграцією України в європейський дослідницький простір; контроль і аналіз реалізації проєктів співпраці у сфері досліджень та інновацій.
Детальніше: https://is.gd/5q2tNG, https://is.gd/0osZgJ, https://is.gd/iyqbAO