УХВАЛЕНО ПОРЯДОК НАБУТТЯ ТА ВТРАТИ СТАТУСУ СИРІТСЬКИХ ТВОРІВ ТА СИРІТСЬКИХ ОБ'ЄКТІВ СУМІЖНИХ ПРАВ

Кабінет Міністрів України затвердив Порядок набуття та втрати статусу сирітських творів, фонограм, відеограм та зафіксованих у них виконань, умов їх дозволеного використання та ведення реєстру. Відповідна постанова від 15 грудня 2023 р. № 1312 розміщена на порталі КМУ. Відповідно до Закону України «Про авторське право і суміжні права», сирітськими вважаються оприлюднені в Україні твір, фонограма, відеограма (у тому числі що входить до складу аудіовізуального твору або іншої фонограми, відеограми), зафіксоване виконання, щодо яких жоден із суб’єктів майнових прав за результатами ретельного пошуку не ідентифікований, а в разі ідентифікації такого суб’єкта (включаючи об’єкти, оприлюднені анонімно чи під псевдонімом) – його місцезнаходження не встановлене. Такі твори можуть використовуватися бібліотеками, музеями з відкритим доступом для відвідувачів, архівами або організаціями із збереження фондів аудіо-, відеозаписів способами відтворення для оцифрування, індексації, каталогізації, збереження або відновлення копії після вжиття заходів із ідентифікації та належного розшуку авторів. Зокрема, Порядком набуття та втрати статусу сирітських творів та сирітських об'єктів суміжних прав визначено процедуру пошуку суб’єктів авторського права чи суміжних прав та регламентовано процедуру втрати творами та об'єктами суміжних прав статусу сирітських.

Детальніше: https://ukrpatent.org/uk, https://is.gd/X7cFc5, https://is.gd/k8itS5, https://is.gd/LQDBtE

ДОБІРКА РЕСУРСІВ З ОПАНУВАННЯ ШІ

ІТ-компанією Genesis підготовлена добірка ресурсів, що допоможуть зробити перший крок в опануванні штучного інтелекту та його можливостей. Серед них: оновлений навчальний курс від Google - про застосування штучного інтелекту для роботи та бізнесу, учасники зможуть зрозуміти, як використовувати AI без технічного досвіду; посібник для викладачів від Компанії АІ - у ресурсі описані варіанти, як ШІ може сприяти побудові ефективного навчального процесу, а також як освітяни можуть почати роботу з ChatGPT; курс на платформі Coursera - для тих, хто починає працювати зі ШІ, але не має технічних знань, містить чотири модулі, на яких можна опанувати необхідну термінологію, навчитися будувати ШІ-проєкти та впроваджувати їх в роботі; окрема добірка курсів про штучний інтелект від компаній Google, Amazon, а також провідних університетів світу – можна дізнатися про інструменти ШІ для бізнесу та суспільства, етичності їх використання, або ж заглибитися в теми робототехніки, машинного навчання, аналізу даних; серія матеріалів 30 мовами, створених навчальною платформою MinnaLearn та Університетом Гельсінкі - курс складається з двох частин, Introduction to AI - про те, як ШІ впливає на життя, він орієнтований на початківців та не вимагає знань в математиці чи програмуванні, Building AI - розширений курс про алгоритми створення методів ШІ.

Детальніше: https://t.me/navchai_smilyvo/243, https://bit.ly/3RGwMr5, https://bit.ly/47WpXqR, https://www.coursera.org/learn/ai-for-everyone, (https://www.edx.org/learn/artificial-intelligence, https://www.elementsofai.com/

ЩОРІЧНИЙ СПІЛЬНИЙ ЗВІТ CLARIVATE ТА CAS

Clarivate та Китайська академія наук (CAS) опублікували щорічний спільний звіт «Дослідницькі фронти 2023». У ньому представлено останній прогрес та напрямки розвитку наукових галузей шляхом визначення важливих дослідницьких спеціальностей у природничих та соціальних науках. Загалом у цьогорічному звіті було визначено 128 дослідницьких фронтів, у тому числі 110 «гарячих» і 18 «нових». «Гарячі» дослідницькі фронти відстежують активну сферу, а «нові» - визначають напрямки наукових досліджень, що стрімко розвиваються. Звіт надає значну перевагу адміністраторам, політикам та іншим особам, які повинні контролювати, підтримувати і просувати проведення досліджень в умовах обмежених ресурсів. Разом зі звітом «Дослідницькі фронти 2023» Clarivate та CAS також опублікували «Дослідницькі фронти 2023: активні напрямки, провідні країни/регіони», щоб вивчити і порівняти регіональні показники по 128 дослідницьким напрямкам.

Детальніше: https://clarivate.com/news/, https://is.gd/D8JV3d

ЯК ЕФЕКТИВНО СПЛАНУВАТИ 2024 РІК

Команда UGEN у рамках проєкту «Uni-Biz Bridge» підготувала інформацію щодо порад на наступний рік «Як ефективно спланувати 2024 рік?». Пропонується планування розпочати з цілей - слід розумно підходити до планування цілей, адже від цього залежить 50% успіху. Необхідно формулювати цілі з використанням методики SMART: ціль має бути конкретною, вимірною, досяжною, актуальною та обмеженою часом. Продовжити планування слід переходом до візуалізації - для ефективного досягнення цілей, важливо, щоб вони завжди «були перед очима». Для цього рекомендується візуалізувати цілі будь-яким зручним методом. Найзручніші онлайн-ресурси для візуалізації - Canva та Miro. Наступний етап планування - аналіз своїх можливостей та ресурсів. Цілей може бути багато, проте необхідно знати чи достатньо ресурсу (часового, фізичного, матеріального) для їх досягнення. Тому рекомендується проаналізувати цілі, щоб зрозуміти, чи, наприклад, потрібно вам від чогось відмовитися задля досягнення запланованого. Наприкінці слід поміркувати над винагородженням себе. Винагорода - це важливий етап у постановці та досягненні цілей, не варто про нього забувати. При плануванні одразу необхідно подумати, як будете себе винагороджувати, коли досягнете ціль: наприклад, купите собі омріяні парфуми, підете на сеанс масажу тощо.

Детальніше: https://t.me/ugen_UBB/604, https://www.canva.com/create/vision-boards/, https://miro.com/,

ДУАЛЬНА ОСВІТА: КРАЩІ ПРАКТИКИ ТА ВИКЛИКИ ВПРОВАДЖЕННЯ

21 грудня 2023 року в онлайн форматі відбудеться круглий стіл ITeachers Meet-Up: «Дуальна освіта: кращі практики та виклики впровадження». Захід покликаний стати платформою для обміну досвідом та думками експертів у галузі освіти та представниками SoftServe щодо розвитку дуальної освіти, яка сприятиме зміцненню партнерства між освітніми установами та бізнесом. Планується обговорити наступні питання: як дуальна освіта регулюється на законодавчому рівні та що можливо покращити; як SoftServe співпрацює з університетами та які переваги від партнерства бізнесу із закладами освіти для обох сторін; як впроваджувати дуальну освіту, з якими викликами можна стикнутися в процесі, та як їх долати. Організатор – SoftServe.

Детальніше: https://is.gd/9JW1jf, https://share.hsforms.com/11ZLt_s2sQni1oPmMVnv1jQ3ir33?utm_campaign=ITeachers%20Meet-Ups%202023&utm_source=email&utm_medium=social&utm_content=Email%20ITeachers%20Meetup%208

ОЕСР: ЗАОХОЧЕННЯ СУБНАЦІОНАЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙ ТА ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ В ОЕСР: СТРАТЕГІЇ ТА ІНСТИТУЦІЇ

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Заохочення субнаціональних інвестицій та децентралізація в ОЕСР: стратегії та інституції» із серії «Політичні документи ОЕСР щодо бізнесу та фінансів». У ньому розглядаються стратегії залучення інвестицій та інституційна динаміка в країнах-членах ОЕСР, їх регіонах та заходи, що вживаються для залучення прямих іноземних інвестицій для сталого регіонального розвитку. Також досліджуються різні рамки субнаціонального заохочення та сприяння інвестиціям на субнаціональному рівні, механізми та їх зв'язки зі ступенем децентралізації країн, їх ролі у сприянні залученню прямих іноземних інвестицій, їхні ролі у підвищенні регіональної привабливості ПІІ та місцевому розвитку, розглядається їхній взаємозв'язок з рівнями регіональної диспропорції ПІІ. У роботі досліджені особливості різних субнаціональних стратегій сприяння інвестиціям та якість інституційних відносин у регіонах, між регіонами та з центральним урядом. Аналіз базується на даних, отриманих від національних агенцій із залучення та підтримки інвестицій країн-членів ОЕСР, а також на результатах опитування ОЕСР щодо сприяння інвестиціям на субнаціональному рівні, яке було проведене серед 49 субнаціональних Агенцій сприяння інвестиціям, організацій економічного розвитку та інших подібних установ у 27 країнах-членах ОЕСР. У звіті використовуються дані, розроблені Комітетом з політики регіонального розвитку. Цей документ є другим результатом дворічного проекту, що здійснюється під егідою ОЕСР, який має на меті дослідити взаємозв'язок між ПІІ, регіональним розвитком та просуванням інвестицій.

Детальніше: https://is.gd/kYVljo, https://www.oecd-ilibrary.org/deliver/ffd0927d-en.pdf?itemId=%2Fcontent%2Fpaper%2Fffd0927d-en&mimeType=pdf, https://doi.org/10.1787/ffd0927d-en

МІЖНАРОДНИЙ СЕМІНАР «IASEI-WS'2024»

21 травня 2024 року в межах «Міжнародної конференції зі сталого майбутнього: екологічні, технологічні, соціальні та економічні питання» (5th International Conference on Sustainable Futures: Environmental, Technological, Social and Economic Matters) відбудеться онлайн-захід – Міжнародний семінар «Ядерна безпека та захист навколишнього середовища» (Nuclear Safety and Environmental Protection (IASEI-WS'2024). Під час семінару планується обговорити питання: ядерна та радіаційна безпека; охорона навколишнього середовища; комплексні, економічні та технологічні рішення; проблеми навчання та підвищення кваліфікації фахівців у галузі енергетики та екології. Організатор – Центр інформаційно-аналітичного та технічного забезпечення моніторингу об’єктів атомної енергетики НАН України.

Детальніше: https://iasei.easyscience.education/2024/, https://is.gd/qoSfhi

ЗНАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ ТА РІВЕНЬ ЦИФРОВОЇ ГРАМОТНОСТІ УКРАЇНЦІВ

Згідно з дослідженням, яке проведено Міністерством цифрової трансформації, 51% дорослого населення України володіє принаймні елементарними знаннями з англійської мови, 23% мають високий рівень знань. Дослідження також свідчить що: рівень володіння англійською мовою прямо корелює з рівнем доходу населення; серед осіб із високим доходом 52% мають глибокі знання з англійської; серед тих, хто має низький дохід, цей показник становить лише 12%. Окрему увагу у досліджені приділено взаємозв’язку між цифровою грамотністю та володінням англійською мовою. Причому рівень володіння став одним з індикаторів задоволеності життям. Так, 60,4% українців, які не мають жодних цифрових навичок, також не володіють англійською. Англійська мова є інструментом для поліпшення цифрових навичок та відкриває доступ до нових можливостей. Опанувати англійську на високому рівні допоможуть платформи Empower та Promova, які вже зараз доступні українцям завдяки національній мовній програмі Future Perfect.

Детальніше: https://t.me/diia_education/994, https://drive.google.com/file/d/1CRr9Sh8g21ShnZSGFZaiDVzfzublaWED/view?usp=drivesdk, https://osvita.diia.gov.ua/research, https://osvita.diia.gov.ua/future-perfect

СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ БІБЛІОТЕК: ВІД ІДЕЇ ДО ВТІЛЕННЯ

9-13 квітня 2024 року в змішаному форматі відбудеться Міжнародна науково-практична конференція «Стратегії розвитку бібліотек: від ідеї до втілення». Під час конференції планується обговорити наступні питання: стратегічне управління - сучасні підходи й інструменти; візія, цінності та місія сучасної бібліотеки; визначення меж діяльності бібліотеки, клієнти та ціннісна пропозиція бібліотеки; розроблення та реалізація стратегії розвитку бібліотеки; моніторинг та оцінювання реалізації стратегії бібліотеки; статистика та оцінювання ефективності діяльності бібліотеки; компетентності бібліотекарів зі стратегічного управління; розвиток персоналу бібліотеки як стратегічний пріоритет. Організатори: Науково-технічна бібліотека ім. Г. І. Денисенка Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», ВГО «Українська бібліотечна асоціація».

Детальніше: http://strategylibrary.kpi.ua/2024, http://surl.li/lylwi

ПРОДОВЖЕНО БЕЗКОШТОВНИЙ ДОСТУП ДО СЕРВІСУ ASPI

Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) з метою розширення можливостей доступу до сучасних інструментів та послуг з пошуку й аналізу патентних даних продовжила до 31 грудня 2024 року безкоштовний доступ до сервісів програм ASPI – Access to Specialized Patent Information (Доступ до спеціалізованої патентної інформації) українським неприбутковим академічним, науково-дослідним установам, університетам, державним дослідницьким центрам та ІР офісу. В межах посилення співпраці з ВОІВ та підтримки України програма ASPI надає доступ до двох сервісів провайдерів - по одному обліковому запису на кожен продукт. Серед них: Clarivate Analytics, Questel, LexisNexis, Minesoft, Thomson Reuters тощо. Представники сектору освіти та науки мають можливість розширити безкоштовний доступ до послуг з пошуку й аналізу патентної інформації для стимулювання інноваційної діяльності та перетворення інтелектуальної власності на один із основних елементів економічного зростання. Для участі установи в програмі ASРI необхідно: заповнити реєстраційну форму онлайн, яка міститься за посиланням: Request an ASPI account; підписати Institution User License, яку у відповідь надсилає ВОІВ (для цього призначається відповідальна контактна особа установи, або директор та головний бібліотекар). ASPI було започатковано у 2010 році Всесвітньою організацією інтелектуальної власності на умовах державно-приватного партнерства за співпраці з її партнерами - провідними постачальниками патентної інформації (об’єднує провайдерів). Ініціатива ґрунтується на публічно-приватному партнерстві, яке координує ВОІВ у співпраці з провідними постачальниками патентної інформації. ASPI покликана: посилити спроможність країн, що розвиваються, брати участь у глобальній економіці знань; активізувати застосування інноваційного потенціалу ІР стейкхолдерів шляхом використання інформації, що міститься в патентних документах та непатентній літературі для розробки нових рішень технічних проблем.

Детальніше: https://www.wipo.int/aspi/en/about.html, https://is.gd/7G0DLq, https://is.gd/7G0DLq, https://is.gd/uu0FMs

ВІДБІР ДО МЕРЕЖІ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЦИФРОВИХ ІННОВАЦІЙНИХ ХАБІВ

Міністерство цифрової трансформації оголосило про початок національного відбору компаній для створення мережи Європейських цифрових інноваційних хабів (ЄЦІХ) в Україні в межах програми «Цифрова Європа». Мета національного відбору - знайти компанії, які готові просувати інновації; цифровізацію; надавати нові можливості й навички для масштабування; впроваджувати технології, які допоможуть розвивати бізнес та суспільство. Стати цифровими хабами можуть: дослідницькі організації та/або організації з розвитку технологій; технологічні та/або інноваційні центри; наукові, технологічні та/або інноваційні парки; організації підтримки підприємництва (інкубатори, акселератори, інвестори та ін.); організації з підтримки бізнесу (торгово-промислові палати, галузеві асоціації, неурядові громадські організації та ін.); інноваційні компанії / приватні провайдери технологій, інноваційні малі й середні підприємства (МСП); агентства та організації з питань розвитку (економічного та регіонального, промислового та/або технологічного, а також розвиток МСП); фонди технологічного розвитку, фонди підтримки досліджень та/або інновацій; університети / інститути / факультети та/або дослідницькі центри; заклади професійної освіти; промислові кластери, асоціації / компанії в ІТ-галузі; державні або приватні фінансові організації. Вже відбулось перше засідання Комісії з проведення конкурсу, до складу якої входять представники Мінцифри, Офісу з розвитку підприємництва та експорту (НКП Програми «Цифрова Європа» в Україні) та міжнародні експерти. Комісія затвердила Порядок проведення конкурсу та форму заяви кандидата на участь в конкурсі. Заявку на участь можна подати до 19 січня 2024 року.

Детальніше: https://is.gd/84AXjs, — https://forms.gle/nUMjouvZnJJ664An7, https://business.diia.gov.ua/edihs-vebinar