#українські_біженці #дослідження #соціологи_хпі
Більшість українських біженців 2022р. — представники середнього класу: Дослідження соціологів ХПІ
Вчені кафедри соціології та публічного управління НТУ «ХПІ» завершили перший етап соціологічного дослідження «Біженці та внутрішньо-переміщені особи російсько-української війни: соціальні характеристики та практики».
Було опитано 1170 осіб із різних регіонів України. Встановлено, що більшість українських біженців — містяни середнього класу, які зайняті у різних галузях господарства та бізнесу, мають досить високий рівень доходу. Серед них, переважно, сімейні люди з вищою освітою.
📎 Докладніше: https://www.kpi.kharkov.ua/ukr/2023/01/23/doslidzhennya-sotsiologiv-hpi/
Більшість українських біженців 2022р. — представники середнього класу: Дослідження соціологів ХПІ
Вчені кафедри соціології та публічного управління НТУ «ХПІ» завершили перший етап соціологічного дослідження «Біженці та внутрішньо-переміщені особи російсько-української війни: соціальні характеристики та практики».
Було опитано 1170 осіб із різних регіонів України. Встановлено, що більшість українських біженців — містяни середнього класу, які зайняті у різних галузях господарства та бізнесу, мають досить високий рівень доходу. Серед них, переважно, сімейні люди з вищою освітою.
📎 Докладніше: https://www.kpi.kharkov.ua/ukr/2023/01/23/doslidzhennya-sotsiologiv-hpi/
#міжнародна_діяльність #дослідження #вчені_хпі #румунія
Вчені ХПІ взяли участь в міжнародній конференції «International Conference on Reliable Systems Engineering» (ICoRSE), присвяченій дослідженням у галузях мехатроніки та іншіх тісно пов’язаних з нею галузях.
Захід відбувся у Бухаресті (Румунія) на початку вересня. Із 50-ти доповідей, які були представлені на конференції, третину складали роботи науковців Харківського Політеху.
📌 Докладніше: https://www.kpi.kharkov.ua/ukr/2023/09/26/harkivski-politehniky-prezentuvaly-svoyi-doslidzhennya-v-rumuniyi/
Вчені ХПІ взяли участь в міжнародній конференції «International Conference on Reliable Systems Engineering» (ICoRSE), присвяченій дослідженням у галузях мехатроніки та іншіх тісно пов’язаних з нею галузях.
Захід відбувся у Бухаресті (Румунія) на початку вересня. Із 50-ти доповідей, які були представлені на конференції, третину складали роботи науковців Харківського Політеху.
📌 Докладніше: https://www.kpi.kharkov.ua/ukr/2023/09/26/harkivski-politehniky-prezentuvaly-svoyi-doslidzhennya-v-rumuniyi/
#ХПІ #50паралель #дослідження
Експерти наукового центру ДП «Харківстандартметрологія» визначили точне місце☝️ де проходить 50-я паралель північної широти. Це-майданчик біля Електротехнічного корпусу Національного технічного університету «ХПІ».
Відповідний сертифікат був вручений сьогодні ректору Євгену Соколу на засіданні університетської спільноти. Дослідження проводились улітку цього року.
Зазначимо, що Харків є найбільшим містом в Україні❗️ яке знаходиться на 50-й паралелі, цьому відкриттю було присвячено оригінальний знак, встановлений у міському саду ім. Шевченка у 2010 році.
🌎50-а паралель північної широти — широта, яка дорівнює 50 градусів на північ від екватора Землі. Вона перетинає Європу, Азію, Тихий океан, Північну Америку та Атлантичний океан. Зокрема, вона проходить через Україну, Канаду, Велику Британію, Францію, Бельгію, Німеччину, Чехію, Польщу, Казахстан та багато інших країн.
📌 Докладніше: https://www.kpi.kharkov.ua/ukr/2023/11/07/hpi-na-50-j-paraleli/
Експерти наукового центру ДП «Харківстандартметрологія» визначили точне місце☝️ де проходить 50-я паралель північної широти. Це-майданчик біля Електротехнічного корпусу Національного технічного університету «ХПІ».
Відповідний сертифікат був вручений сьогодні ректору Євгену Соколу на засіданні університетської спільноти. Дослідження проводились улітку цього року.
Зазначимо, що Харків є найбільшим містом в Україні❗️ яке знаходиться на 50-й паралелі, цьому відкриттю було присвячено оригінальний знак, встановлений у міському саду ім. Шевченка у 2010 році.
🌎50-а паралель північної широти — широта, яка дорівнює 50 градусів на північ від екватора Землі. Вона перетинає Європу, Азію, Тихий океан, Північну Америку та Атлантичний океан. Зокрема, вона проходить через Україну, Канаду, Велику Британію, Францію, Бельгію, Німеччину, Чехію, Польщу, Казахстан та багато інших країн.
📌 Докладніше: https://www.kpi.kharkov.ua/ukr/2023/11/07/hpi-na-50-j-paraleli/
#космос #прогнозування_атмосфери #дослідження #публікація_вчених_ХПІ
#Geophysical_Research_Letters
🪐Міжнародна команда дослідників на чолі з вченими Інституту іоносфери НТУ «ХПІ» виявила проблему прогнозування атмосфери, яка може призводити до втрати космічних апаратів, що знаходяться на низькій навколоземній орбіті.
✍️Результати наукової роботи були опубліковані в одному з найбільш впливових видань світу про Землю та її оболонки—
журналі геофізичних досліджень Geophysical Research Letters ( США).
🥸У складі вчених від Харківського Політеху, які долучилися до дослідження: директор Інституту іоносфери кандидат фізико-математичних наук Дмитро Котов, доктор філософії Марина Резниченко, кандидат технічних наук Олександр Богомаз та професор доктор технічних наук Ігор Домнін.
🤝До них приєдналися: науковці з Університету Алабами в Хантсвіллі (США), Массачусетського технологічного інституту (США), Центру космічних досліджень Польської академії наук, а також Радіоастрономічного інституту НАН України.
Докладніше!
#Geophysical_Research_Letters
🪐Міжнародна команда дослідників на чолі з вченими Інституту іоносфери НТУ «ХПІ» виявила проблему прогнозування атмосфери, яка може призводити до втрати космічних апаратів, що знаходяться на низькій навколоземній орбіті.
✍️Результати наукової роботи були опубліковані в одному з найбільш впливових видань світу про Землю та її оболонки—
журналі геофізичних досліджень Geophysical Research Letters ( США).
🥸У складі вчених від Харківського Політеху, які долучилися до дослідження: директор Інституту іоносфери кандидат фізико-математичних наук Дмитро Котов, доктор філософії Марина Резниченко, кандидат технічних наук Олександр Богомаз та професор доктор технічних наук Ігор Домнін.
🤝До них приєдналися: науковці з Університету Алабами в Хантсвіллі (США), Массачусетського технологічного інституту (США), Центру космічних досліджень Польської академії наук, а також Радіоастрономічного інституту НАН України.
Докладніше!