#ХПІ_Перший #кафедра_технології_жирів_та_продуктів_бродіння

ХПІ — перший університет в країні, де з'явилася унікальна кафедра «Технологія жирів і продуктів бродіння» 🧪 (почала свою діяльність в 1930-му році). У цьому напрямі працювали та робили наукові відкриття: Олександр Лідов, Сергій Фокін, засновник кафедри та сучасної хімії жирів — Борис Тютюнников.

Так, завдяки вченим ХПІ, з'явився вітчизняний маргарин 🧈 Практично вся побутова хімія, яка використовувалась в Союзі — розробки вчених Харківського Політеху 👏

Як приклад, всім відоме господарське та зелене мило 🧼 Рецептура останнього була розроблена за часів Другої світової війни для боротьби з вірусними інфекціями.

Сьогодні дослідники кафедри працюють над великою кількістю питань. У їх числі — поліпшення якості пива 🍺 розроблення рецептури та технології виготовлення харчових продуктів на основі соняшникового ядра 🌻

Отже, ХПІ — Перший!

#202🥇_унікальність_першого

#Переваги_ХПІ #ХПІ_Перший

Бажаєте знати, чому потрібно обирати ХПІ? Тоді дивіться відеоролик 🎥

Тут ви дізнаєтеся про сильні сторони вишу! І вам про них розкажуть перші особи Харківського Політеху.

Коротко виділимо головне:
🔸 НТУ «ХПІ» вже третій рік поспіль― кращий технічний виш України, згідно з даними престижного міжнародного рейтингу QS World University Rankings;
🔸 Тут зосереджені найактуальніші спеціальності, затребувані не тільки в Україні, але і в Європі, США, інших країнах;
🔸 Повний цикл фундаментальної та прикладної підготовки здійснюється тільки в Харківському Політеху;
🔸 Студенти ХПІ ― затребувані серед роботодавців;
🔸 Налагоджена тісна співпраця з підприємствами не тільки України, а й зарубіжжя;
🔸 Військова кафедра, а також безліч військових спеціальностей( Інститут танкових військ ХПІ);
🔸 Багатий спектр міжнародних програм і конкурсних пропозицій;
🔸 Сприятливі умови для навчання іноземних студентів;
🔸 Унікальна підготовка IT-фахівців (Innovation Campus);
🔸 Наявність стартап-центру «SPARK», де навчають створювати та просувати проекти;
🔸 Спорткомплекс «Політехнік»;
🔸 Палац студентів ХПІ та багато іншого ...

Дивіться, дізнавайтеся!!!

Відеоролік «Чому потрібно обирати ХПІ» ― за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=JaTPse0VgqQ

#абітурієнтам #Харківський_Політех #Технічний_виш #ХПІ #GoKhPI

#ХПІ_Перший #Турбінобудування

ХПІ ― перший виш в країні де з'явилася кафедра турбінобудування. Її в 1930 році заснував творець радянської школи газотурбобудування, професор Володимир Маковський. Завдяки розробкам політехніків йшов розвиток промисловості Союзу, зокрема, теплової, атомної енергетики 💪

Сьогодні турбінобудівники ХПІ разом з АТ «Турбоатом» продовжують виконувати завдання державного значення 👏 На заводі працює величезна кількість випускників НТУ «ХПІ».

Кафедра турбінобудування ― унікальна для України та найбільша в ХПІ 🤩 Її науково-дослідний комплекс визнаний «Національним надбанням України». Це єдиний в країні приклад високої оцінки значущості обладнання кафедри та вагомості наукових результатів, які отримують з його допомогою 🏆

Випускники кафедри вже більше 90 років затребувані як в Україні, так і далеко за її межами!

Турбінобудівники ХПІ не зупиняються на досягнутому. Вони продовжують удосконалювати та створювати турбіни нового покоління!

Отже, ХПІ ― Перший!

#202🥇_турбіни_першого

#ХПІ_Перший #Палац_Студентів

Перший Палац студентів (ПС) у Харкові з'явився в ХПІ, а будували його самі ж політехніки 👩‍🎓👨‍🎓 Це було 58 років тому! Тоді в країні діяла заборона на спорудження культурно-мистецьких закладів. Однак ректору Харківського політехнічного інституту Михайлу Семку таки вдалося отримати дозвіл на будівництво Палацу, назвавши об'єкт «Сірий корпус студмістечка Гігант» 👏

У березні 1963 року відбулося офіційне відкриття Палацу студентів ХПІ 🤩 Так у політехніків з'явилася триповерхова будівля 🏣 загальною площею — 7300 м². Театральний зал «палацу» налічує 815 місць. У сімнадцяти репетиційних приміщеннях одночасно можуть займатися до 400 студентів!

Сьогодні на базі ПС НТУ «ХПІ» працюють 18 творчих колективів: танцювальні 💃 вокальні, циркові, театральні 🎭, музичні та інші. Багато їхніх вихідців відомі своїми досягненнями далеко за межами країни 💪

Отже, ХПІ — перший!

#202🥇_досягнення_першого

#ХПІ_Перший #Кіностудія
Перша в Союзі вузівська кіностудія з'явилася саме в Харківському Політеху ☝️
Вона була відкрита восени 1957 року в Палаці студентів ХПІ👩‍🎓🧑‍🎓

Ініціатором її створення став випускник ХПІ Володимир Зубар разом з іншими ентузіастами Політеху.

У виробництві багатьох фільмів активну участь брали студенти. Технічне оснащення кіномайстерні ХПІ у ті часи було таким самим, як у професійних кіностудіях США💪

У 1958 році був знятий перший документальний фільм «Ми на цілині», потім ігровий художній фільм «Останній лист» за оповіданням О. Генрі.

Наявність сучасного обладнання та творчий підхід талановитих студійців дозволили зробити проривні відкриття в стінах кіномайстерні ХПІ — наприклад, перший 3D мультфільм, про який ми вже розповідали 🎬

Кіностудія ХПІ зростила багатьох видатних особистостей: акторів, режисерів, сценаристів, журналістів, майстрів спецефектів, серед яких є, навіть, власник кінопремії «Оскар».

Отже, ХПІ — Перший!

#ХПІ_Перший #історія_однієї_зустрічі

У ХПІ зберігаються унікальні книги 📚 з дарчими написами та автографами автора Ейфелевої вежі ― Гюстава Ейфеля. «Travaux scientifiques exécutés à la tour de trois cents mètres de 1889 à 1900» та «La tour de trois cents mètres» (1900) ― книжкові пам'ятки України та цінні скарби Науково-технічної бібліотеки ХПІ 🤩

Існує версія, що до Політеху ці видання потрапили завдяки видатному вченому в галузі рентгенографії, радіоактивності та радіоуправління 🕹 професору ХПІ Миколі Пільчикову.

Професор ХПІ активно досліджував напрям атмосферної оптики, метеорології. Свої спостереження за іонізацією атмосфери Пільчиков проводив саме на Ейфелевій вежі, а дозвіл для цього отримав у власника споруди Гюстава Ейфеля. Так, Ейфель жив у квартирі на своїй вежі, та мав робочий кабінет, який знаходився на висоті 276 метрів!

Цілком можливо, що книги Ейфеля з його авторськими написами з'явилися у бібліотеці ХПІ саме завдяки цій зустрічі 😉

Отже, ХПІ ― Перший!

#202🥇_співдружність_першого

#ХПІ_Перший #інженери
ХПІ — перший у країні виш, де почали готувати універсальних інженерів. Вони могли не лише створювати нові пристрої, а й проектувати та будувати заводи 🏭 Унікальну програму навчання розробив засновник та директор Харківського практичного технологічного інституту (сьогодні ХПІ) Віктор Кирпичов.

Перший прийом студентів до ХПТІ відбувся у серпні 1885 року. Зарахували 125 осіб, які навчалися на механічному і хімічному 🧪 відділеннях.

Перші студенти - представники аристократії, духовенства та інші. Плата за освіту становила 50 рублів на рік. Навчання було таке складне, що до випуску «дійшли» лише 38 осіб. Вони та наступні випускники ставали інженерною елітою країни.

На згадку про перших інженерів і було зведено монумент на території ХПІ в 2015 р. В основу пам’ятника покладено струмінь води 🌊 На ній виділяються перший випускник та викладач, схожий на Віктора Кирпичова.

Автор пам'ятника Першому інженеру ― харківський скульптор Сейфадін Гурбанов.

Отже, ХПІ ― Перший!
#202🥇_фундамент_першого

#ХПІ_Перший
Весь 2021 рік ми розповідали, чому ХПІ був, є і буде першим 🏆. Говорили про міжнародні рейтинги, розщеплення атомного ядра, винахід легенди Другої Світової війни — танк Т-34, створення першого 3D мультфільму та багато іншого 🧐.

Зазначимо, що ці досягнення — лише мала частина великої історії легендарного ХПІ. Її творцями є політехніки — професори 🎓, співробітники, студенти, випускники.

Безсумнівно, велич ХПІ визначають люди, натхненні на унікальні відкриття та звершення, які тут здобули навички, що дозволили побудувати успішну кар'єру 👏.

Цього року ми запускаємо нову рубрику. Про що — ви дізнаєтеся зовсім скоро. Слідкуйте за нашими новинами 👀.

#ХПІ ж був, є і буде #Першим🥇

20 #22_історії_успіху

#технічний_виш #Харківський_Політех #ХПІ #GoKhPI