Special mention 2

"Andor" season 2

Скажу просто - якби це не було продовження, а оригінальне шоу - був би мій однозначний вибір на серіал року.
Кращі Зоряні Війни з часів оригінальної трилогії.
Свято фаната, яке не скоро повториться.

https://youtu.be/AE4wxt70aUM?si=aUe_0_TpFq0ibXja

Гра року

Ще один непоганий рік для геймінгу: кілька довгоочікуваних сіквелів (Silksong, ясна справа, але й Ghost of Yotei чудово вийшов), купа інді хітів (Ball-x-Pit один чого вартий, а ще та Shinobi, 9 kings, As We Descend, Absolum і т.д., і т.п.), чимало гарних ААА (та АА), було з чого обирати...

"Expedition 33"

Дуже банальний вибір, ну а шо?
Історія, музика, артдірекшен - все запало в душу настільки, що навіть не дуже улюблений jRPG геймлей не зіпсував враження

https://youtu.be/wWGIakhqr5g?si=qpUPuXBcMd2Px6Bg

Special mention 1

"Split Fiction"

Не дало такого вау-ефекту як "It takes two", але все одно - чудова коопна пригода на кілька вечорів.

https://youtu.be/vRDXNJJ5Y3c?si=4G-DF8AtGMK66lKp

Special mention 2

"Arc Raiders"

Грав дуже мало (але планую це виправити), але феноменом навколо гри - буквально заворожений.
Ну і зроблено все дуже якісно.

https://youtu.be/U0jK145mxec?si=px0v8QIGtOw4Cpfc

Книга року.

Цього року читав прям _нормально_, майже задоволений собою.

https://www.goodreads.com/user/year_in_books/2025/174667041

Здебільшого хороші книжки, хоче декілька було і поганих (не хочу про них зараз).

Майже на кожну спромігся написати відгук тут в канал (на дві не встиг, але напишу в січні) - планую з цією звичкою продовжувати.

Обрати те, що сподобалося найбільше було непросто, але якось ось так.

"Затруєна чаша" Роберт Джексон Беннетт

https://www.goodreads.com/book/show/238735953

Відгук тут

Чудовий мікс жанрів, приємні персонажи, інтригуючий сюжет, несіть сіквел.

Special mention 1

"Гра в перевдягання" Артем Чех

https://www.goodreads.com/book/show/237609067

Відгук тут

Не маю, що до нього додати.

Special mention 2

"Агла. Алеф" Радек Рак

https://www.goodreads.com/book/show/60805066-alef

Відгук тут

Мав кілька варіантів, яку книгу обрати для цієї згадки (тут і новий роман пана Павлюка, і останній роман пана Флінна, і купа гарного фентезі), але вирішив обрату ту, про яку говорять найменше.
А це, буквально, злочин. Читайте Рака, вам треба.

Музика року.

Murder By Death "Egg & Dart"

Ніякої інтриги: улюблена група, новий хороший альбом.

https://youtu.be/zXxyTaxJAm0?si=b0cTdmafGk5M625f

https://open.spotify.com/album/30XPPmWaWPZA0KN4c8QZcT?si=iZNmgw44RBKRiGtqKfKK_g

Special mention 1

Rome "Civitas Solis"

Можу сказати, що слухав пана Джерома Ройтера ще до того як це стало мейнстрімом в наших широтах.
І не планую спинятися.

https://youtu.be/RoSoBh4BKOM?si=DlpXmyDSDYSobxQD

https://open.spotify.com/album/2hVBpcEgUwXnjmUxqumZCg?si=ooNprN7PR8udb7VmeuySGA

Special mention 2

Dropkick Murphys "For the people"

Ще одна улюблена група з новим альбомом, в якому є чудова пісня про дідів. ШТОШ.

https://youtu.be/9Jrm0bc8MbU?si=dcHm5KrbnhWEQn19

https://open.spotify.com/album/7dGBAOMg6ktyYuA9wlX8lM?si=L2qTS5M9QBuRIem8ooy5-g

Традиційний бонус трек: напій року

Hathor Cappuccino Milk Stout від REBREW.

Такі справи.
Всі ми знаємо, чого бажаємо в наступному році.
Тож будемо сподіватися.

#ітогироку #movies #music #games #books

"Aurora Borealis" Максим Гах #books

Книга, об яку зламалися певні книжкові блогерки про яку дуже важко розповісти коротко - надто незвична. Але я спробую

В товстенному (800 сторінок) романі дві сюжетних лінії, розділи з яких чередуються. Спочатку зв'язок між ними неочевидний, але хвилюватися не варто - уважний читач почне його розуміти раніше за персонажів.

Перша - антична, трошки простіша - такий собі прямолінейний квест - молодий грек шукає батька, а знаходить дещо незвичне і небезпечне. Окремою фішкою цієї лінії є досить специфічні зноски - вони трохи бентежать спочатку, але в кінці нам розкажуть до чого вони.

Друга - умовно-майбутньо-кіберпанківська - але з одним величезним нюансом: в реальності книги Римська Імперія не розвалилася, а до тягнула до цієї самої кіберпанківської епохи. Ну майже дотягнула - зовсім недавно, в результаті жорстокої громадянської війни, стала республікою (ехо цієї війни досить гучно відлунює протягом всього сюжету). Шукати відмінності між світом Аврори Бореаліс і нашим - окреме задоволення, бо дещо схоже дуже сильно (аж до співпадіння назв торгових марок), а дещо - відрізняється суттєво (скажемо в "римлян" майбутнього є голограми і летаючі машини, але нема мобільних телефонів). Тут антиквару Віктору Корнелію Ерфе замовляють пошук відомостей про власника певного амулета, але робота виявляється... цікавішою, ніж здається на перший погляд.

Цитати з античних класиків в обох лініях - без лапок.

Як не важко здогадатися хоча б і з довжини абзаців, друга лінія зачепила мене більше - неодноразово ловив себе на думці, що із задоволенням почитав ще щось в тому сеттінгу - та хоча б і про громадянську війну. Але і питань до другої лінії більше: певна кількість сюжетів підвисає в повітрі незавершеними, кілька персонажів проходять нізвідки в нікуди, і незрозуміло, навіщо потрібні - антична частина собі такого не дозволяє.

Але всі оці історії в деяких відгуках, що "краще було розбити роман на два незалежні" - абсолютна дич. Чудова самобутня книга вийшла в пана Гаха, і можу сказати абсолютно відверто - враження від неї мені жодні недоліки не зіпсували. За автором слідкуватиму, нові книжки купуватиму одразу (власне, збірку оповідань вже купив).

"Чорне сонце" Ребекка Роангорс #books

Якби я нічого не чув про книги Ребекки Роангорс заздалегідь - неминуче пропустив би її в мутному потоці піхвопанку роментезі. Надто вдала мімікрія. Але пачки премій-номінацій і восторгів критиків було достатньо, щоб надійно привернути мою увагу - не те, щоб цей принцип працював завжди, але цього разу виправдав себе на всі 100%, книга хороша.

"Чорне сонце" - перша частина трилогії "Між землею і небом" - демонструє нам цікаве авторське рішення. Авторка обрала досить екзотичний для фентезі сеттінг - заснований на доколумбових американських культурах, але структура і прийоми оповіді - притаманні класичному західному фентезі, причому повністю і беззастережно. В чомусь подібному іноді звинувачують цикл "Співучі узгір'я", але тут це точно не баг, а фіча - в авторській післямові пані Роангорс розповідає, що саме таким і був її план. Як і в випадку з "Узгір'ями" - на мене спрацювало бездоганно.

Жодних перекосів в грімдарк/чорнуху, романтику чи ще щось подібне - нема взагалі. Просто хороше класичне фентезі.

Тож що ми маємо? Кількасот років тому континент Меридіан загруз у кровопролитних війнах. В якийсь момент стало ясно, що так тривати не може, і було укладено договір, який заборонив багато всього цікавого (включно з поклонінням богам) і спеціальну білу раду (буквально Наглядачів) - які з досить широкими повноваженнями мали перетворити шатке перемир'я на постійний мир. Вийшло... не зовсім. Старі звички вмирають важко і багато хто продовжував таємно практикувати всі ті цікаві речі, що їх заборонив договір. Наглядачі з цим борються як вміють, і от за пару десятків років до подій книги сильно прорідили ряди так званого Клана Ворона (подія відома під промовистою назвою Ніч Ножів). Звісно, вбили чимало непричетних, а причетних вбили не всіх, і ті, хто вижив, нічого не забули...

Роман, звично для жанра, має кількох протагоністів, між pov яких стрибає. Трошки менш звичною є не зовсім хронологічна розповідь - жодних пазлів, на початку кожної глави є прив'язка по часу, але чим закінчаться певні події ви знатимете задовго до персонажів. Ну майже. Працює цікаво.

З мінусів - хіба те, що "Чорне сонце" - прям еталонна перша частина трилогії, вона сетапить майбутній конфлікт, але не дуже багато дає крім цього, треба чекати продовжень. Ну і деякі ходи - аж надто "класичні" хехе. Але загальні враження дуже приємні, продовження чекаю.

"Пригоди бравого вояка Швейка" Ярослав Гашек #books

Ще один класичний роман, про який важко щось додати до написаного набагато компетентнішими за мене людьми.

Одна з тих книжок, про які я неіронічно вважаю, що їх мав би прочитати кожен та й все тут.

Хіба що цікаво було усвідомити, як з роками змінилося моє сприйняття. Вперше я читав "Швейка" десь ще в шкільні роки (і російською), не факт, що повністю (маю на увазі - не повністю читав дописану частину романа, так-то повністю його не читав ніхто, на жаль) - і тоді книга мені здалася смішною.

Зараз мені суттєво за 40 і я кришталево ясно розумію, що це дуже сумна книга. Сиджу такий і думаю: "що тому шкєту було смішно, це ж суцільний мрак, тлєн і пиздець?". До того ж пиздець, дуже релейтед багатьом українцям. Неймовірно цікаво, в якого відсотка читачів такі зміни відбулися ще.

Багато на що проливає світ біографічна довідка про самого Гашека (отут я був абсолютно не в курсі і якраз-таки багато з чого посміявся вголос - людина абсолютно точно жила життя). Занотував собі почитати про нього ще щось.

Ну і також, цілком очевидно, що не я перший, хто намагався аналізувати чи справді Швейк ідіот

- Це від мене не залежить, - серйозно відповів Швейк. - Мене з військової служби списали за ідіотизм, і особлива комісія офіційно визнала ідіотом. Я офіційний ідіот.

чи просто знайшов собі персональний спосіб якось переживати весь той пиздець (це вже втретє я тут матюкаюся, вибачте) що на нього несеться.

Особисто я певен, що друге, бо

- І якого дідька нам усім боятися? - сказав Швейк. - Якось воно буде, головне - не казати перед судом правди. Хто дасть себе заморочити й признається - тому завжди амінь.

Якось воно буде

Поки я тут трохи прокрастинував з відгуками, чудова пані з канала Das Ist Fantastisсh! знов зробила добірку книжкових анонсів на рік по фантастиці.

Там якась космічна кількість: 500+ тайтлів

https://t.me/df_journal/5420

Величезна дяка за це.

Але мені оці слайди здалися не зручні, і я вже вдруге зробив собі табличку, щоб трекати всяке потенційно цікаве.

Але цього разу зробив її трошки акуратнішою, такою, що не соромно і людям показати.

Тож ось

https://docs.google.com/spreadsheets/d/1RpX-1pS2qDUIHzdbAHqoVuZoxaYvtjcxjw_5xg1W1iw/edit?usp=sharing

Зараз там приблизно 140 позицій, але частина з них в анонсах вже другий (іноді й більше) рік, тож в реальності вийде менше (але все одно більше, ніж вийде прочитати, ех)

Спробую її тримати up-to-date і доповнювати з часом.

Такі справи.