Гра року

Якщо для кіно 2023 був гарним роком, то для індустрії відеоігр - просто неймовірним. Такої кількості крутих релізів, як ААА, так і інді, я не пригадую вже давно.
Тож обрати дві гри було не так вже й просто.

Несподіваний плот твіст - жодна з двох моїх ігр року _не_ Baldur's Gates 3.
BG3 - безумовно видатне явище в індустрії, беззаперечний шедевр і приємний доказ, що хороша гра все ще може заробляти не вдаючися до підступних трюків гри-як-сервіса.
Всі отримані нею нагороди здаються мені максимально заслуженими і особисто я граю в неї прямо зараз із великим задоволенням.
Але сказати хочу про дві інших гри.

"Remnant 2"

Перша частина "Remnant" кілька років тому була відкриттям несподіваним і дуже приємним.
Спроба поєднати шутер і souls механіки вийшла вдалою, процедурна генерація і рандомізація всього робили кожен забіг несхожим на інший (і додавали, я певен, сивини комплекционістам),
а кооп на трьох давав друге дихання вже пройденій грі.

В цьому нічого не змінилося: Remnant 2 - зразковий сіквел, про який мріє кожна хороша гра.
Він дбайливо зберігає все за що гравці любили першу частину, покращує і відточує механіки і прогресію, додає всього і побільше - нові вороги, нові пушки etc.

Але є дещо в грі, що не так просто описати - те саме відчуття дослідження невідомих хімерних світів, яке так вабить мене в відеоіграх.
Магічне поєднання непоєднуваних елементів і сетінгів - від космічного корабля до "вікторіанського" міста - яке гарантує, що я гратиму в усі доповнення до Remnant 2, які колись вийдуть.

https://youtu.be/zU6_2QnhP3U?si=8gW5d_zrxYakxJaY

"Alan Wake 2"

Тут все простіше - давно очікувана нова велика гра від улюбленої студії.
Продовження амбітного об'єднання попередніх ігор в єдиний метавсесвіт.
Неймовірна якість продакшена (мабуть один з найкрасивіших лісів, що я бачив в відеоіграх)
Історія сповнена загадок, які ми розгадуємо разом з героями гри.
Традиційний (тепер вже точно) музикальний рівень.
І ще багато чого, що робить Alan Wake 2 однією з кращих моїх відеоігрових пригод цього року.

https://youtu.be/MEWgOlTIW4Y?si=SrbP3gjMlyjImDfS

Книга року

В 2023 я нарешті змусив себе повернутись до системного читання художніх книжок.
Покищо не так активно, як колись, але планую продовжувати в тому ж дусі.
І якост так сталося, що обидві кращі художні книги, що я читав цього року були українських авторів.
Щож, це приємно.

"Пісня дібров" Павло Дерев'янко

Насправді, тут мова б мала йти про всю трилогію "Літопис сірого ордена", бо "Пісня дібров" є її завершенням.

Щож, можемо зараз впевнено сказати, що маємо прекрасний зразок фентезі з национальним колоритом (господи, пробач за таке формулювання).
До книжок можна докопатися по якихось дрібницях, але - дивна річ - під час читання не виникає жодного бажання займатися подібною єрундою.

Сетінг вийшов близький, герої - живі, історія - інтригуюча.

Що ще треба?

https://www.goodreads.com/book/show/64653672

"Я бачу, вас цікавить Пітьма" Ілларіон Павлюк

Не дуже люблю порівняння в стилі "Юзернейм - це справжній український Стівен Кінг" чи "Назва книги - справжнє українське щось-там-ще-зі-світового-мас-культу", але тут не втримаюсь.
Бо маленьке містечко Бусків Сад, у відрядження до якого їде головний герой роману, кримінальний психолог Андрій, легко могло б зватися Тихий Холм, якщо ви розумієте про що я.

Тим не менш, книга в пана Павлюка вийшла абсолютно самобутньою і вчепилася в мене абсолютно мертвою хваткою - це мабуть єдиний випадок за рік, коли я можу сказати
"читав майже всю ніч".

https://www.goodreads.com/book/show/55168065

Музика року

Цього року слухав старого набагато більше ніж нового.
(спонсор - спотіфай який якось зламал алгоритми так, що половину Discover Weekly доводиться приховувати не слухаючи)
Але кілька нових альбомів дуже хочеться згадати. Зокрема оці:

Cruachan "The Living and the Dead"

Легенди фолк-міталу вчергове доводять, що вони все ще огогого.
Насправді, не думаю, що вам потрібні якись додаткові коментарі, якщо ви цікавитесь жанром.
(А якщо ні, то "The Living and the Dead" - непоганий спосіб почати знайомство)

https://youtu.be/pW8uG7CeciQ?si=pVe89Bdh0WV8ts6A

https://open.spotify.com/album/4W5j6t64ca4oKkku2VnQSe?si=W5_fJ5KeRFSotvNhbArIkw

Old Gods of Asgard "Rebirth"

Моє знайомство з Poets of the Fall (а як ми всі знаємо, за псевдонімом Old Gods of Asgard скриваються саме вони) цілком передбачувано почалося
з ігр від Remedy (трошки вище я вже зізнавався, що це одна з улюблених мною студій).

Група більш ніж гідна того, щоб любити її незалежно від відеоігр, чимало пісень живе в моємо постійному плейлисті, але альбому зі старих та нових пісень,
написаних для Remedy просто гарантомано місце в моєму серденьку.

https://youtu.be/5KUzrHadGAE?si=1mf0jxNuAPjyPHGa

https://open.spotify.com/album/0LZhC50aIf7O233yj7IH4Z?si=K7T749mUQtG1rYOPp_4ShA

Традиційний бонус трек: напій року.
Мінеральна вода "Моршинська" ;)

Такі справи. Най прийдешній рок буде кращим.

42
Все ще тут
Кидайте гроші на ЗСУ

Все ще не готовий відмовлятися від звички підводити ітоги року.
(і необережно планую трохи оживити канал, див. нижче)

Цього разу в кожній номінації один переможець і один (теж важливий) special mention

#итогигода #movies #music #games #books

Фільм року
Цього разу обрати було не дуже складно.
Хорошого кино було чимало, але такого, щоб прям запало в душу - одиниці

"Furiosa: A Mad Max Saga"

Беззастережний мій фаворит.
George Miller примудрився зняти кіно, яке б з одного боку не повторювало легендарну "Дорогу ярості" (досі соромно, що в 2015 я назвав фільмом року не її, а був надто радий хоч якомусь поверненюю "Star Wars", на щастя цього ніхто не пам'ятає), а з іншого - довало б такий самий досконалий екшен і історію, що без зайвих слів б'є прямо в серденька.

Те, що кіно вийшло так собі успішним - просто чергове підтвердження того, що ми все далі від Бога.

https://youtu.be/FVswuip0-co?si=G3IKRjmNGfVrppsE

(special mention) "Alien: Romulus"

Цей фільм неможливо оминути уваги - краще, що траплялося із франшизою аж з 1986 року, після числених так-собі вдалих спроб, я прям не сподівався дожити до такого.

Феде Альварез довів, що не потрібні сотні мільйонів доларів бюджету, супервідомі зірки та тонни фансервісу, щоб зняти кіно, що сподобається як старим фанатам, так і новим глядачам.
Незалежно від "Чужих" планую слідкувати за подальшою його кар'єрою.

https://youtu.be/x0XDEhP4MQs?si=qWYcT-z9N9WMqukz

Серіал Року
З серіалами, на відміну від повного метра, було дуже складно. Рік був дуже багатий на новинки - оригінальні шоу, продовження, анімація, одна з найвдаліших екранизацій відеоігр ever, чудовий не-тільки-дитячий серіал по "Зоряним Війнам", що йде прямо зараз - обирати було складно.

Але, в сухому залишку, десь так:

"Shogun"

Дорога і неймовірно красива історична драма (знаю, що певні категорії глядачів люблять дойобуватись, що все _насправді_ було не так; кожен раз дивуюся, як ці люди в дитинстві пережили "Трьох мушкетерів" Дюма). Відома книга у якості першоджерела забезпечує закінчену і внятну історію (другий сезон буде, але перший - все одно абсолютно завершений). Чудова акторська гра і бездоганна картинка просто не дозволяють назвати кращим серіалом 2024 року щось інше.

https://youtu.be/yAN5uspO_hk?si=_wO1lHvxRbJMBbgb

(special mention) "Penguin"

Головний конкурент Сьогуна за місце в моєму сердці - очікувано крута акторска робота Коліна Фаррела і несподівано прекрасна як світанок Крістін Міліотті.
Філігранне балансування між вайбами кінокоміксів і бандюганською класикою на кштальт "Сопрано".
Воскресіння давно забутого мистецтва робити антагоністів огидними.
Просто дуже хороше шоу, подивіть обов'язково, навіть якщо принципово не любите комікси.

https://youtu.be/sfJG6IiA_s8?si=yc9CWmURsmbGLZdy

Гра року

2024 в ігровій індустрії видався не таким ураганним як попередній рік, але хорошого було чимало. Соні порадували Астроботом (одразу зізнання - я ще не встиг в нього пограти, але виходячи з усього, що бачив - певен, що буду у захваті) та Helldivers 2 (а от їх пограв конкретно і з певним сумом мушу сказати, що якби видавець любив цю гру хоч вполовину так сильно, як розробник, то вона б вийшла ще кращою). Інді розробники продовжують видавати неймовірні речі - тут і великий та ужасний Balatro (маю його на купі платформ, граю досі на мобільному), і чудові Tactical Breach Wizards (які поєднують пазлообразну тактику в стилі Into the Breach з неймовірно написаними текстами), і кривавий ретро-шутер MULLET MADJACK... і ще багато чого, легко можна було б набрати кілька десятків позицій тільки з інді. В ААА трапилось дві чудових подорожі в улюблені кіносвіти - Indiana Jones and the Great Circle та Star wars: Outlaws (так, друга гра теж хороша, хто б там що не казав). Еталонний рімейк Silent Hill 2. Навіть Call of Duty порадували кращою кампанією за кілька років.

Але мій вибір гри року, мабуть, досить передбачуваний:

"S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl"

Ніколи не був фанатом оригінального Сталкера, хоча пробував грати в нього кілька разів (перший - ще на релізі *кряхтить по пенсіонерськи*) - ніколи не подобався ганплей в ньому, тож нічого особливого не чекав і від сіквела. Тим паче - на фоні усіх переносів та ускладнень на фоні повномасштабного вторгнення руських. Передзамовив на фоні великих утечок і абсолютно мразотних нападок "фанатів" з однієї там країни - суто підтримати. Потім передзамовив молодшій дитині - щоб можна було грати одночасно. А потім і пограв... і гра вийшла набагато кращою за всі мої сподівання. Атмосфера, картинка, відхід від настопиздівшої вже формули дефолтних опенворлд ігр, навіть до ганплею тут не можу придратися. Абсолютно певен, що ця гра з нами на багато років.

https://youtu.be/1dHmayETd4c?si=0OQ872fOXjG7U3AN

(special mention) "Witchfire"

Формально кажучи, вихід цієї гри в ранній доступ відбувся ще минулого року в Epic Store, а повний реліз - відбудеться тільки в кінці наступного, проте цієї осені я залишив в ній кількадесят годин, неминуче повернуся ще і щиро вважаю, що чуло про гру набагато менше людей, ніж вона варто.

Ідеальна стрільба, стильна графіка і абсолютно аддиктивна ігрова формула, що поєднує елементи екстракшен-шутерів (гра сінглова при цьому), соулз-лайків та ще пари-трійки жанрів.

І любов розробників - теж важливий інгрідієнт, не недооцінюйте його.
Тож істино кажу вам - пограйте. Ну чи хоч в вішліст додайте.

https://youtu.be/Ts1ZZkx2d1s?si=ECOBiQt7rdIlM39o

Книга року

Цього року з великим щастям та полегшенням вкотився назад в читання художніх книжок на рівні, що навіть перевищує пару доповномасштабних років.
Прочитав ажно 53 книжкі (деякі - перечитував, пара були дуже короткі і ще пара - комікси, але то таке) - здебільшого хороші.
Подивитись які можна тут https://www.goodreads.com/user/year_in_books/2024/174667041
Або ось так - https://www.goodreads.com/review/list/174667041?shelf=2024
(та й взагалі, хто користується гудрідзом - додавайтесь в друзі, оце все)
Планую (хаха) в 2025 продовжувати в тому ж дусі. І навіть, якщо все буде добре, коротко відписувати про прочитане тут, тож канал трошки оживе.
Сподіваюся.

Тож до ітогів:

"Хто ти такий?" Артем Чех

Дуже дивне відчуття, коли хтось інший раптом взяв і написав книжку про _твоє_ дитинство.
Так, пан Чех очевидно писав про власне та й в нас з ним різниця у віці в кілька років, але це було таке максимальне попадання в ціль, що точніше вже не буде.
Відчуття, ніби ти знов тільки входиш в підлітковий вік, розбив коліно і здираєш з ранки сукровицю - ніби і боляче, але зупинитися нема ніяких сил.
Дуже раджу кожному, кому чомусь цікаво як росли діти в українських містах 1990х років.
Без зайвої чернухи та гидотної бандитської романтики, але і без лубочної безтурботності.
(екранизація 2024 року, завдяки якій я і дізнався про книгу, теж як мінімум непогана, але книга - набагато глибша)

https://www.goodreads.com/book/show/58685907