Щоденник Умбарського Дона
113 subscribers
215 photos
1 file
544 links
Download Telegram
41
Все ще тут
Кидайте гроші на ЗСУ
Попре те, що канал майже мертвий, вперто триматимусь за звичку підводити максимально суб'єктивні ітоги року.
(І не покидаю надії оживити канал в більш сприятливі часи, але тут вже стрьомно загадувати)

Оскільки мені, як завжди, важко обрати щось одне, то в кожній номінації буде по дві згадки.

#итогигода #movies #music #games #books
Фільм року
Дуже багато гарного кіно вийшло в 2023.
Нові фльми Нолана, Фінчера, Гервіг, Скорцезе, кілька більш ніж непоганих українських фільмів (чого, нажаль, ми не скоро побачимо знов),
неоднозначні але красиві фантастичні фільми Едвардса та Снайдера, оце все.
Але ось два, що вразили мене найбільше.
"Люксембург, люксембург"

Новий фільм Антоніа Лукіча з того сорту життєвих комедій, коли ти періодично поміж гигаканням тикаєш пальцем в екран і кажеш "ну це ж тупо ми",
а за кілька хвилин майже плачеш, бо, ясна справа, теж "тупо ми". Сумне й веселе кіно про всіх нас, яке я встиг подивитися вже двічи і певен, що згодом
передивлюся ще не раз.

https://youtu.be/VqNfl4Nn5a8?si=kAIoaE0jzj3ax1xd
"Guardians of the Galaxy Vol. 3"

Прощання Джеймса Ганна з кіномарвелом вийшло саме таким як можна було б сподіватися:
баланс між смішним і щемким витримано досконало, картинка чудова, саундтрек жорстоко давить на ностальгію.

Парадоксальним чином, чудова "бездуховність" Вартових Галактики потішила мене суттєво більше за серйозні (і, безумовно, теж хороші) фільми цього року.

https://youtu.be/u3V5KDHRQvk?si=-n-ga6ISGY4h23cN
Серіал року

По серіалам все теж в помному порядку - нескладно назвати п'яток гарних тайтлів від будь-якого стрімінга і майже в будь-якому жанрі.
Екранізація "Last of Us" від HBO, чудова екранізація поганої книжки "Silo" від Еппл, брутальна анімація "Blue Eye Samurai" від Нетфлікс, повернення
федерального маршала Гівенса в "Justified: City Primeval" та абсолютно несподівана "Mrs. Davis".
Але ось моїй фаворити.
"Scavengers Reign"

Тут коротко - бездоганний стиль анімації, міцний сюжет та екскурсія дійсно чуждим світом не лишили конкурентам жодних шансів.
Переповідати нема сенсу, "Падальщики" - безумовно кращий серіал з бачених мною цього року.
Не раджу пропускати, навіть якщо не дивитесь мультфільми.

https://youtu.be/NWQH8cMpWTU?si=eHQ5FGzQqlPrQnxe
"Ahsoka"

Як я люблю повторювати, зараз дуже вдалий час, щоб бути фаном Зоряних Війн.
Після сумного провала повного метра, Дісней реабілітувався доставляючи купу тв-контенту. Годного та різного.

"Асока" в певному сенсі є антиподом "Андора", який минулого року був для мене беззаперечно кращим серіалом.
На відміну від майже самостійного шпигунского тріллера, "Асока" виставляє чи не найвищий порог входу - купа персонажів
і відсилок до подій, що подразумевають, що ви дивилися анімаційні Clone Wars та Rebels (доречі, якщо не дивились, то дарма ;)

Вісім епізодів Асоки будують сюжетне підгрунтя для повернення в далеку-далеку Галактику одного з кращих, на мій смак, антагоністів
і моє фанатське серце такий підхід тішить набагато більше ніж сумнозвісне "somehow Palpatine returned".
Тож, подивився із великим задоволенням і чекаю продовження.

https://youtu.be/J_1EXWNETiI?si=3eg8lPVScHJUgsaT
Гра року

Якщо для кіно 2023 був гарним роком, то для індустрії відеоігр - просто неймовірним. Такої кількості крутих релізів, як ААА, так і інді, я не пригадую вже давно.
Тож обрати дві гри було не так вже й просто.

Несподіваний плот твіст - жодна з двох моїх ігр року _не_ Baldur's Gates 3.
BG3 - безумовно видатне явище в індустрії, беззаперечний шедевр і приємний доказ, що хороша гра все ще може заробляти не вдаючися до підступних трюків гри-як-сервіса.
Всі отримані нею нагороди здаються мені максимально заслуженими і особисто я граю в неї прямо зараз із великим задоволенням.
Але сказати хочу про дві інших гри.
"Remnant 2"

Перша частина "Remnant" кілька років тому була відкриттям несподіваним і дуже приємним.
Спроба поєднати шутер і souls механіки вийшла вдалою, процедурна генерація і рандомізація всього робили кожен забіг несхожим на інший (і додавали, я певен, сивини комплекционістам),
а кооп на трьох давав друге дихання вже пройденій грі.

В цьому нічого не змінилося: Remnant 2 - зразковий сіквел, про який мріє кожна хороша гра.
Він дбайливо зберігає все за що гравці любили першу частину, покращує і відточує механіки і прогресію, додає всього і побільше - нові вороги, нові пушки etc.

Але є дещо в грі, що не так просто описати - те саме відчуття дослідження невідомих хімерних світів, яке так вабить мене в відеоіграх.
Магічне поєднання непоєднуваних елементів і сетінгів - від космічного корабля до "вікторіанського" міста - яке гарантує, що я гратиму в усі доповнення до Remnant 2, які колись вийдуть.

https://youtu.be/zU6_2QnhP3U?si=8gW5d_zrxYakxJaY
"Alan Wake 2"

Тут все простіше - давно очікувана нова велика гра від улюбленої студії.
Продовження амбітного об'єднання попередніх ігор в єдиний метавсесвіт.
Неймовірна якість продакшена (мабуть один з найкрасивіших лісів, що я бачив в відеоіграх)
Історія сповнена загадок, які ми розгадуємо разом з героями гри.
Традиційний (тепер вже точно) музикальний рівень.
І ще багато чого, що робить Alan Wake 2 однією з кращих моїх відеоігрових пригод цього року.

https://youtu.be/MEWgOlTIW4Y?si=SrbP3gjMlyjImDfS
Книга року

В 2023 я нарешті змусив себе повернутись до системного читання художніх книжок.
Покищо не так активно, як колись, але планую продовжувати в тому ж дусі.
І якост так сталося, що обидві кращі художні книги, що я читав цього року були українських авторів.
Щож, це приємно.
"Пісня дібров" Павло Дерев'янко

Насправді, тут мова б мала йти про всю трилогію "Літопис сірого ордена", бо "Пісня дібров" є її завершенням.

Щож, можемо зараз впевнено сказати, що маємо прекрасний зразок фентезі з национальним колоритом (господи, пробач за таке формулювання).
До книжок можна докопатися по якихось дрібницях, але - дивна річ - під час читання не виникає жодного бажання займатися подібною єрундою.

Сетінг вийшов близький, герої - живі, історія - інтригуюча.

Що ще треба?

https://www.goodreads.com/book/show/64653672
"Я бачу, вас цікавить Пітьма" Ілларіон Павлюк

Не дуже люблю порівняння в стилі "Юзернейм - це справжній український Стівен Кінг" чи "Назва книги - справжнє українське щось-там-ще-зі-світового-мас-культу", але тут не втримаюсь.
Бо маленьке містечко Бусків Сад, у відрядження до якого їде головний герой роману, кримінальний психолог Андрій, легко могло б зватися Тихий Холм, якщо ви розумієте про що я.

Тим не менш, книга в пана Павлюка вийшла абсолютно самобутньою і вчепилася в мене абсолютно мертвою хваткою - це мабуть єдиний випадок за рік, коли я можу сказати
"читав майже всю ніч".

https://www.goodreads.com/book/show/55168065
Музика року

Цього року слухав старого набагато більше ніж нового.
(спонсор - спотіфай який якось зламал алгоритми так, що половину Discover Weekly доводиться приховувати не слухаючи)
Але кілька нових альбомів дуже хочеться згадати. Зокрема оці:
Cruachan "The Living and the Dead"

Легенди фолк-міталу вчергове доводять, що вони все ще огогого.
Насправді, не думаю, що вам потрібні якись додаткові коментарі, якщо ви цікавитесь жанром.
(А якщо ні, то "The Living and the Dead" - непоганий спосіб почати знайомство)

https://youtu.be/pW8uG7CeciQ?si=pVe89Bdh0WV8ts6A

https://open.spotify.com/album/4W5j6t64ca4oKkku2VnQSe?si=W5_fJ5KeRFSotvNhbArIkw
Old Gods of Asgard "Rebirth"

Моє знайомство з Poets of the Fall (а як ми всі знаємо, за псевдонімом Old Gods of Asgard скриваються саме вони) цілком передбачувано почалося
з ігр від Remedy (трошки вище я вже зізнавався, що це одна з улюблених мною студій).

Група більш ніж гідна того, щоб любити її незалежно від відеоігр, чимало пісень живе в моємо постійному плейлисті, але альбому зі старих та нових пісень,
написаних для Remedy просто гарантомано місце в моєму серденьку.

https://youtu.be/5KUzrHadGAE?si=1mf0jxNuAPjyPHGa

https://open.spotify.com/album/0LZhC50aIf7O233yj7IH4Z?si=K7T749mUQtG1rYOPp_4ShA