☝️Перша леді України Олена Зеленська ініціювала появу на «Довіднику безбар’єрності» нового розділу, який би допоміг сім'ям з дітьми, людям з івалідністю, людям старшого віку та їхнім близьким з алгоритмом дій у різних обставинах, викликаних війною.
Інформація нового розділу «Довідника безбар’єрності» стане у нагоді українцям щодо пошуку алгоритму дій у складних обставинах, викликаних війною.
❓ Сьогодні розповідаємо про те, як розповісти і пояснити дитині втрату рідної людини
Сказати дитині про смерть повинна найближча людина – та, кому вона найбільше довіряє і з ким може розділити горе.
🟡 Спробуйте знайти безпечне й тихе місце, щоб поговорити з дитиною, і продумайте наперед, що збираєтеся сказати.
🟡 Попросіть дитину сісти поруч. Якщо вона ще маленька і в неї є улюблена річ, наприклад, іграшка, яку вона всюди носить із собою, нехай візьме і її.
🟡 Не варто детально розповідати, як саме це сталося. Якщо це було раптово, спочатку потрібно сказати, що ця людина загинула і її з нами ніколи не буде.
В цілому, якщо дитина не розпитує, не треба говорити зайвого.
🟡 Говоріть повільно і обов’язково робіть паузи, щоб дитина мала час зрозуміти, а ви – тримати почуття під контролем.
🟡 Дитині треба дати час, щоб усвідомити цю інформацію. Маленькі діти можуть реагувати так, ніби вони вас не слухають. Проявіть терпіння та дочекайтеся їхньої уваги.
Також будьте готові до того, що молодші діти будуть знову і знову ставити одні й ті ж запитання – як під час розмови, так і упродовж наступних днів та тижнів.
🟡 Не використовуйте образ померлої людини для формування бажаної поведінки дитини. Наприклад: «Не кричи, бо на тебе бабуся зверху дивиться».
🟡 Якщо дитина розпитує про померлу людину, намагайтесь не блокувати спогади про неї. Спитайте, що б вона хотіла сказати людині, якої вже немає. Якою б, на її думку, була відповідь.
🟡 Не заперечуйте почуття дитини: «Не плач», «Заспокойся». А навпаки – приймайте будь-які емоції. Їх треба проговорити (печаль, сум) і допомогти виразити (гнів, агресія).
Говорити про померлу людину – часто є способом, який допомагає виразити накопичені почуття.
©️ Дякуємо за рекомендації психологині Наталі Акульшиній.
Більше інструкцій та порад, актуальних у воєнний час для батьків з дітьми, людей з інвалідністю, людей старшого віку та їхніх близьких, читайте у «Довіднику безбар'єрності» ▶️ https://bf.in.ua/u-voiennyj-chas.
ℹ️ «Довідник безбар'єрності» – ініціатива і флагманський проєкт першої леді Олена Зеленська.
#РазомСильніші #разомпереможемо #StandWithUkraine #bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
Інформація нового розділу «Довідника безбар’єрності» стане у нагоді українцям щодо пошуку алгоритму дій у складних обставинах, викликаних війною.
❓ Сьогодні розповідаємо про те, як розповісти і пояснити дитині втрату рідної людини
Сказати дитині про смерть повинна найближча людина – та, кому вона найбільше довіряє і з ким може розділити горе.
🟡 Спробуйте знайти безпечне й тихе місце, щоб поговорити з дитиною, і продумайте наперед, що збираєтеся сказати.
🟡 Попросіть дитину сісти поруч. Якщо вона ще маленька і в неї є улюблена річ, наприклад, іграшка, яку вона всюди носить із собою, нехай візьме і її.
🟡 Не варто детально розповідати, як саме це сталося. Якщо це було раптово, спочатку потрібно сказати, що ця людина загинула і її з нами ніколи не буде.
В цілому, якщо дитина не розпитує, не треба говорити зайвого.
🟡 Говоріть повільно і обов’язково робіть паузи, щоб дитина мала час зрозуміти, а ви – тримати почуття під контролем.
🟡 Дитині треба дати час, щоб усвідомити цю інформацію. Маленькі діти можуть реагувати так, ніби вони вас не слухають. Проявіть терпіння та дочекайтеся їхньої уваги.
Також будьте готові до того, що молодші діти будуть знову і знову ставити одні й ті ж запитання – як під час розмови, так і упродовж наступних днів та тижнів.
🟡 Не використовуйте образ померлої людини для формування бажаної поведінки дитини. Наприклад: «Не кричи, бо на тебе бабуся зверху дивиться».
🟡 Якщо дитина розпитує про померлу людину, намагайтесь не блокувати спогади про неї. Спитайте, що б вона хотіла сказати людині, якої вже немає. Якою б, на її думку, була відповідь.
🟡 Не заперечуйте почуття дитини: «Не плач», «Заспокойся». А навпаки – приймайте будь-які емоції. Їх треба проговорити (печаль, сум) і допомогти виразити (гнів, агресія).
Говорити про померлу людину – часто є способом, який допомагає виразити накопичені почуття.
©️ Дякуємо за рекомендації психологині Наталі Акульшиній.
Більше інструкцій та порад, актуальних у воєнний час для батьків з дітьми, людей з інвалідністю, людей старшого віку та їхніх близьких, читайте у «Довіднику безбар'єрності» ▶️ https://bf.in.ua/u-voiennyj-chas.
ℹ️ «Довідник безбар'єрності» – ініціатива і флагманський проєкт першої леді Олена Зеленська.
#РазомСильніші #разомпереможемо #StandWithUkraine #bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
⚡️ «Довідник безбар'єрності» – ініціатива і флагманський проєкт першої леді Олена Зеленська.
Як переконати людину старшого віку спуститися в укриття ❓
🔳 Проговоріть план переміщення до укриття заздалегідь. Через сповільнену швидкість нервових реакцій літнім людям потрібно більше часу для ухвалення рішення чи згоди зробити щось.
Краще провести такі розмови до виникнення потреби пройти в укриття, пояснити порядок дій, ролі, задачі кожного, дати людині завдання, аби вона не почувалася безпорадною чи «тягарем».
Так, можна попросити нести ковдру чи дивитися за твариною чи взяти неважку сумку. Таким чином у вас буде ще один пункт, чому вашій близькій людині чи знайомому треба пройти з вами в укриття.
🔳 У декого спостерігається певний захисний механізм – «мені вже нічого не треба», «я своє пожив/пожила». Це в жодному разі не означає, що людина здалася чи дійсно так вважає. Це прикриття болю, тривоги й інших важких переживань. Тому невпинно продовжуйте давати людині одяг, наприклад, щоб вона могла пройти вулицею і не замерзнути, підводьте легенько під руку.
Дайте зрозуміти, що її ніхто не кине. Вмовляння і логічні доводи тут не діють, тому м’яко, але рішуче продовжуйте дії щодо переміщення в укриття.
🔳 Якщо людина реагує агресивно (таке теж може бути) – не починайте ані агресивно відповідати, ані вмовляти чи заспокоювати людину. Так виходить її страх і біль, жорстка відповідь – це єдиний зараз спосіб контролю.
Дайте 30-60 секунд на заспокоєння і зняття тиску, а ви поки збирайте речі або одягайте верхній одяг. Після цього спокійно повторіть пропозицію, нагадайте про сплановані дії, скажіть, як вам важливо бути поруч або знати, що людина в безпеці. Намагайтеся говорити спокійно і чітко.
Так ви заспокоїте людину і повернете їй відчуття впевненості й відповідальності. Подякуйте за такий вибір, коли ви вже будете на шляху до укриття. Або після її повернення звідти, якщо ви залишались на місці.
🔳 Не забувайте про потреби літньої людини в укритті. Через тривогу чи розгубленість вона може, наприклад, забути взяти потрібні ліки. Нагадайте або тихенько дайте їй усі потрібні зібрані речі. Вголос повторюйте кожен крок: «Виходимо на вулицю», «Йдемо в цей бік». Це допоможе слідувати за вами і не розгубитися.
🔳 Постійно нагадуйте, як вам важливо бути разом або знати, що близькі люди поруч, в безпеці. Подякуйте, що ви разом.
Наголошуйте на цінності об’єднання і власному спокої, коли людина поруч.
©️ Дякуємо за рекомендації Юлія Павлова, психологині, тренерці і трансформаційному коучу, експертці з теми емоційного інтелекту і комунікації.
Більше інструкцій та порад, актуальних у воєнний час для батьків з дітьми, людей з інвалідністю, людей старшого віку та їхніх близьких, читайте у «Довіднику безбар'єрності» ▶️ https://bf.in.ua/u-voiennyj-chas.
#РазомСильніші #разомпереможемо #StandWithUkraine
#bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
Як переконати людину старшого віку спуститися в укриття ❓
🔳 Проговоріть план переміщення до укриття заздалегідь. Через сповільнену швидкість нервових реакцій літнім людям потрібно більше часу для ухвалення рішення чи згоди зробити щось.
Краще провести такі розмови до виникнення потреби пройти в укриття, пояснити порядок дій, ролі, задачі кожного, дати людині завдання, аби вона не почувалася безпорадною чи «тягарем».
Так, можна попросити нести ковдру чи дивитися за твариною чи взяти неважку сумку. Таким чином у вас буде ще один пункт, чому вашій близькій людині чи знайомому треба пройти з вами в укриття.
🔳 У декого спостерігається певний захисний механізм – «мені вже нічого не треба», «я своє пожив/пожила». Це в жодному разі не означає, що людина здалася чи дійсно так вважає. Це прикриття болю, тривоги й інших важких переживань. Тому невпинно продовжуйте давати людині одяг, наприклад, щоб вона могла пройти вулицею і не замерзнути, підводьте легенько під руку.
Дайте зрозуміти, що її ніхто не кине. Вмовляння і логічні доводи тут не діють, тому м’яко, але рішуче продовжуйте дії щодо переміщення в укриття.
🔳 Якщо людина реагує агресивно (таке теж може бути) – не починайте ані агресивно відповідати, ані вмовляти чи заспокоювати людину. Так виходить її страх і біль, жорстка відповідь – це єдиний зараз спосіб контролю.
Дайте 30-60 секунд на заспокоєння і зняття тиску, а ви поки збирайте речі або одягайте верхній одяг. Після цього спокійно повторіть пропозицію, нагадайте про сплановані дії, скажіть, як вам важливо бути поруч або знати, що людина в безпеці. Намагайтеся говорити спокійно і чітко.
Так ви заспокоїте людину і повернете їй відчуття впевненості й відповідальності. Подякуйте за такий вибір, коли ви вже будете на шляху до укриття. Або після її повернення звідти, якщо ви залишались на місці.
🔳 Не забувайте про потреби літньої людини в укритті. Через тривогу чи розгубленість вона може, наприклад, забути взяти потрібні ліки. Нагадайте або тихенько дайте їй усі потрібні зібрані речі. Вголос повторюйте кожен крок: «Виходимо на вулицю», «Йдемо в цей бік». Це допоможе слідувати за вами і не розгубитися.
🔳 Постійно нагадуйте, як вам важливо бути разом або знати, що близькі люди поруч, в безпеці. Подякуйте, що ви разом.
Наголошуйте на цінності об’єднання і власному спокої, коли людина поруч.
©️ Дякуємо за рекомендації Юлія Павлова, психологині, тренерці і трансформаційному коучу, експертці з теми емоційного інтелекту і комунікації.
Більше інструкцій та порад, актуальних у воєнний час для батьків з дітьми, людей з інвалідністю, людей старшого віку та їхніх близьких, читайте у «Довіднику безбар'єрності» ▶️ https://bf.in.ua/u-voiennyj-chas.
#РазомСильніші #разомпереможемо #StandWithUkraine
#bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
⚡️ «Довідник безбар'єрності» – ініціатива і флагманський проєкт першої леді Олени Зеленської.
Як подбати про дитину в укритті❓
📎 Чесно і дуже короткими фразами відповідайте на питання дитини, навіть на найбільш тривожні. Поясніть, що зараз в Україні війна, але наша армія зупиняє усі сили ворога. Робіть акцент: «Наша армія дуже сильна».
📎 Поясніть сигнали сирени: «Коли чуєш сирени, це означає, що наша армія поруч, вона виявила небезпеку і бореться з нею. І це означає, що про нашу безпеку дбають».
📎 Запевняйте дитину, що зараз ви в безпеці. Які слова обрати? «Я – дорослий, я тебе захищу, я з тобою». «У нас є план, я знаю, що робити». «Дивись, скільки людей разом, і як наша армія нас захищає».
📎 Не треба соромити за страх, дозволяйте виявляти будь-які емоції. Не порівнюйте з іншими, навпаки – бадьоріть: «Ти молодець, ти так гарно справляєшся». «Ти мій герой / ти моя героїня».
📎 Переміщуючись в укриття, візьміть із собою іграшку чи іншу улюблену річ дитини. Ви можете стискати руку дитини, просити, щоб вона обійняла вас міцно-міцно.
📎 Робіть з дитиною будь-які вправи, що задіюють тіло: вправи на розтягування, потягування та інші. Треба направляти рух дитини: стрибати в класики, стрибати можна сидячи на сідницях. Дати гру в телефоні.
📎 Підлітки можуть дистанціюватися, уникати всього, сидіти в тік-тоці, не реагувати. Це – їхній спосіб впоратися з напругою. Варто дати їм якесь завдання і можливість проявити емоції.
📎 Важливо разом співати і надати дитині можливість – в малюванні, ліпленні, складанні конструктора – трансформувати свій страх і напругу.
📎 Запропонуйте уявити себе, сім’ю, місто, країну під веселкою – під захисним куполом. Малювати, створювати уявні та зроблені з підручних матеріалів захищені простори.
📎 Якщо дитина бліда, розгойдується, не реагує на контакт – розітріть вуха, мочки вух, дайте шоколад і солодкий чорний чай, візьміть на руки, похитайте, почніть співати пісні, які вона пам’ятає. Звертайтеся на ім’я, говоріть: «Мама й тато поруч». Потім дайте тетріс на телефоні, пограти в дартс, або будь-яку іншу гру, пов’язану із просторовим сприйняттям.
©️ Поради дитячої сімейної психологині Світлана Ройз, створені спільно з Міністерство освіти і науки України.
Більше інструкцій та порад, актуальних у воєнний час для батьків з дітьми, людей з інвалідністю, людей старшого віку та їхніх близьких, читайте у «Довіднику безбар'єрності» ▶️ https://bf.in.ua/u-voiennyj-chas.
#РазомСильніші #разомпереможемо #StandWithUkraine #bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
Як подбати про дитину в укритті❓
📎 Чесно і дуже короткими фразами відповідайте на питання дитини, навіть на найбільш тривожні. Поясніть, що зараз в Україні війна, але наша армія зупиняє усі сили ворога. Робіть акцент: «Наша армія дуже сильна».
📎 Поясніть сигнали сирени: «Коли чуєш сирени, це означає, що наша армія поруч, вона виявила небезпеку і бореться з нею. І це означає, що про нашу безпеку дбають».
📎 Запевняйте дитину, що зараз ви в безпеці. Які слова обрати? «Я – дорослий, я тебе захищу, я з тобою». «У нас є план, я знаю, що робити». «Дивись, скільки людей разом, і як наша армія нас захищає».
📎 Не треба соромити за страх, дозволяйте виявляти будь-які емоції. Не порівнюйте з іншими, навпаки – бадьоріть: «Ти молодець, ти так гарно справляєшся». «Ти мій герой / ти моя героїня».
📎 Переміщуючись в укриття, візьміть із собою іграшку чи іншу улюблену річ дитини. Ви можете стискати руку дитини, просити, щоб вона обійняла вас міцно-міцно.
📎 Робіть з дитиною будь-які вправи, що задіюють тіло: вправи на розтягування, потягування та інші. Треба направляти рух дитини: стрибати в класики, стрибати можна сидячи на сідницях. Дати гру в телефоні.
📎 Підлітки можуть дистанціюватися, уникати всього, сидіти в тік-тоці, не реагувати. Це – їхній спосіб впоратися з напругою. Варто дати їм якесь завдання і можливість проявити емоції.
📎 Важливо разом співати і надати дитині можливість – в малюванні, ліпленні, складанні конструктора – трансформувати свій страх і напругу.
📎 Запропонуйте уявити себе, сім’ю, місто, країну під веселкою – під захисним куполом. Малювати, створювати уявні та зроблені з підручних матеріалів захищені простори.
📎 Якщо дитина бліда, розгойдується, не реагує на контакт – розітріть вуха, мочки вух, дайте шоколад і солодкий чорний чай, візьміть на руки, похитайте, почніть співати пісні, які вона пам’ятає. Звертайтеся на ім’я, говоріть: «Мама й тато поруч». Потім дайте тетріс на телефоні, пограти в дартс, або будь-яку іншу гру, пов’язану із просторовим сприйняттям.
©️ Поради дитячої сімейної психологині Світлана Ройз, створені спільно з Міністерство освіти і науки України.
Більше інструкцій та порад, актуальних у воєнний час для батьків з дітьми, людей з інвалідністю, людей старшого віку та їхніх близьких, читайте у «Довіднику безбар'єрності» ▶️ https://bf.in.ua/u-voiennyj-chas.
#РазомСильніші #разомпереможемо #StandWithUkraine #bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
⚡️ «Довідник безбар'єрності» – ініціатива і флагманський проєкт першої леді Олени Зеленської.
Як подбати про дитину в укритті❓
📎 Чесно і дуже короткими фразами відповідайте на питання дитини, навіть на найбільш тривожні. Поясніть, що зараз в Україні війна, але наша армія зупиняє усі сили ворога. Робіть акцент: «Наша армія дуже сильна».
📎 Поясніть сигнали сирени: «Коли чуєш сирени, це означає, що наша армія поруч, вона виявила небезпеку і бореться з нею. І це означає, що про нашу безпеку дбають».
📎 Запевняйте дитину, що зараз ви в безпеці. Які слова обрати? «Я – дорослий, я тебе захищу, я з тобою». «У нас є план, я знаю, що робити». «Дивись, скільки людей разом, і як наша армія нас захищає».
📎 Не треба соромити за страх, дозволяйте виявляти будь-які емоції. Не порівнюйте з іншими, навпаки – бадьоріть: «Ти молодець, ти так гарно справляєшся». «Ти мій герой / ти моя героїня».
📎 Переміщуючись в укриття, візьміть із собою іграшку чи іншу улюблену річ дитини. Ви можете стискати руку дитини, просити, щоб вона обійняла вас міцно-міцно.
📎 Робіть з дитиною будь-які вправи, що задіюють тіло: вправи на розтягування, потягування та інші. Треба направляти рух дитини: стрибати в класики, стрибати можна сидячи на сідницях. Дати гру в телефоні.
📎 Підлітки можуть дистанціюватися, уникати всього, сидіти в тік-тоці, не реагувати. Це – їхній спосіб впоратися з напругою. Варто дати їм якесь завдання і можливість проявити емоції.
📎 Важливо разом співати і надати дитині можливість – в малюванні, ліпленні, складанні конструктора – трансформувати свій страх і напругу.
📎 Запропонуйте уявити себе, сім’ю, місто, країну під веселкою – під захисним куполом. Малювати, створювати уявні та зроблені з підручних матеріалів захищені простори.
📎 Якщо дитина бліда, розгойдується, не реагує на контакт – розітріть вуха, мочки вух, дайте шоколад і солодкий чорний чай, візьміть на руки, похитайте, почніть співати пісні, які вона пам’ятає. Звертайтеся на ім’я, говоріть: «Мама й тато поруч». Потім дайте тетріс на телефоні, пограти в дартс, або будь-яку іншу гру, пов’язану із просторовим сприйняттям.
©️ Поради дитячої сімейної психологині Світлана Ройз, створені спільно з Міністерство освіти і науки України.
Більше інструкцій та порад, актуальних у воєнний час для батьків з дітьми, людей з інвалідністю, людей старшого віку та їхніх близьких, читайте у «Довіднику безбар'єрності» ▶️ https://bf.in.ua/u-voiennyj-chas.
#РазомСильніші #разомпереможемо #StandWithUkraine #bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
Як подбати про дитину в укритті❓
📎 Чесно і дуже короткими фразами відповідайте на питання дитини, навіть на найбільш тривожні. Поясніть, що зараз в Україні війна, але наша армія зупиняє усі сили ворога. Робіть акцент: «Наша армія дуже сильна».
📎 Поясніть сигнали сирени: «Коли чуєш сирени, це означає, що наша армія поруч, вона виявила небезпеку і бореться з нею. І це означає, що про нашу безпеку дбають».
📎 Запевняйте дитину, що зараз ви в безпеці. Які слова обрати? «Я – дорослий, я тебе захищу, я з тобою». «У нас є план, я знаю, що робити». «Дивись, скільки людей разом, і як наша армія нас захищає».
📎 Не треба соромити за страх, дозволяйте виявляти будь-які емоції. Не порівнюйте з іншими, навпаки – бадьоріть: «Ти молодець, ти так гарно справляєшся». «Ти мій герой / ти моя героїня».
📎 Переміщуючись в укриття, візьміть із собою іграшку чи іншу улюблену річ дитини. Ви можете стискати руку дитини, просити, щоб вона обійняла вас міцно-міцно.
📎 Робіть з дитиною будь-які вправи, що задіюють тіло: вправи на розтягування, потягування та інші. Треба направляти рух дитини: стрибати в класики, стрибати можна сидячи на сідницях. Дати гру в телефоні.
📎 Підлітки можуть дистанціюватися, уникати всього, сидіти в тік-тоці, не реагувати. Це – їхній спосіб впоратися з напругою. Варто дати їм якесь завдання і можливість проявити емоції.
📎 Важливо разом співати і надати дитині можливість – в малюванні, ліпленні, складанні конструктора – трансформувати свій страх і напругу.
📎 Запропонуйте уявити себе, сім’ю, місто, країну під веселкою – під захисним куполом. Малювати, створювати уявні та зроблені з підручних матеріалів захищені простори.
📎 Якщо дитина бліда, розгойдується, не реагує на контакт – розітріть вуха, мочки вух, дайте шоколад і солодкий чорний чай, візьміть на руки, похитайте, почніть співати пісні, які вона пам’ятає. Звертайтеся на ім’я, говоріть: «Мама й тато поруч». Потім дайте тетріс на телефоні, пограти в дартс, або будь-яку іншу гру, пов’язану із просторовим сприйняттям.
©️ Поради дитячої сімейної психологині Світлана Ройз, створені спільно з Міністерство освіти і науки України.
Більше інструкцій та порад, актуальних у воєнний час для батьків з дітьми, людей з інвалідністю, людей старшого віку та їхніх близьких, читайте у «Довіднику безбар'єрності» ▶️ https://bf.in.ua/u-voiennyj-chas.
#РазомСильніші #разомпереможемо #StandWithUkraine #bezbariernist #безбарєрність #barrierfree