🟢 “Рух без барʼєрів” – приклад як спільна робота держави, громад та бізнесу, приносить результат, – Олексій Кулеба
👥 У Києві відбувся форум «Моя безбар’єрність: невигадані історії», який став майданчиком для професійної розмови про впровадження безбар'єрності у різні сфери життя. Серед учасників — Перша леді України Олена Зеленська, Віцепрем’єр-міністр з відновлення України — Міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, Голова Національного банку України Андрій Пишний. Захід зібрав представників Уряду, міжнародних партнерів, бізнесу та громадських організацій.
🧑🦯У своєму виступі Олена Зеленська зазначила, що нещодавно повернулася з Японії, яка 60 років тому, відновлюючи міста спалені після атомних бомбардувань, винайшла вуличну тактильну навігацію – жовті смуги зі спеціальними візерунками на вулицях, тротуарах і перонах, які вже стали звичними в усьому світі.
➡️ Віцепрем’єр-міністр з Відновлення України Олексій Кулеба презентував флагманський проєкт Мінрозвитку «Рух без бар’єрів». Він навів конкретні приклади спільної роботи органів державної влади, місцевого самоврядування та бізнесу, які вже приносять реальні результати.
🏥 Міністр навів приклади успішних рішень: відкриття сучасного реабілітаційного центру на базі комунальної лікарні у Тернополі, створення Центру протезування «Ортопед» у Полтаві, а також проєкту громадського простору у Кропивницькому на місці старого кінотеатру. Усі ці ініціативи стали можливими завдяки партнерству місцевої влади та приватного сектору.
🏤Окремо під час виступу міністр відзначив Львів, який демонструє один з найвищих темпів реалізації проєкту. Майже 15-кілометровий безбар’єрний маршрут в місті з’єднає Шевченківський та Личаківський райони, зробивши доступними будівлі, зупинки, парки та простори вздовж шляху. Уже облаштовано доступ до низки медзакладів і завершено реконструкцію Замарстинівського парку, який тепер виконує і реабілітаційну функцію.
🔷 Дискусійні панелі форуму були присвячені впливу безбар’єрності на соціальне середовище, економічну зайнятість людей та розвиток громад. Представники спільноти «Бізнес без бар’єрів» презентували успішні кейси, ділилися досвідом, аналізували «точки зростання» та шукали нові рішення.
❗Такий відкритий діалог дозволив зіставити суспільний запит, ініціативи бізнесу та державну політику, щоб адаптувати їх до сучасних потреб. Організатори наголосили, що реальні історії компаній, які вже впровадили зміни, — це найкращий мотиватор для поширення досвіду і формування нових перспективних практик безбар’єрності в Україні.
🤝 У форумі взяли участь представники національного бізнесу та фінансових установ, зокрема компаній ДТЕК, «Сільпо», Visa, Ощадбанк, ПриватБанк, ПУМБ, Kernel, Socar, ЛУН, EPAM та АТБ.
👥 У Києві відбувся форум «Моя безбар’єрність: невигадані історії», який став майданчиком для професійної розмови про впровадження безбар'єрності у різні сфери життя. Серед учасників — Перша леді України Олена Зеленська, Віцепрем’єр-міністр з відновлення України — Міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, Голова Національного банку України Андрій Пишний. Захід зібрав представників Уряду, міжнародних партнерів, бізнесу та громадських організацій.
🧑🦯У своєму виступі Олена Зеленська зазначила, що нещодавно повернулася з Японії, яка 60 років тому, відновлюючи міста спалені після атомних бомбардувань, винайшла вуличну тактильну навігацію – жовті смуги зі спеціальними візерунками на вулицях, тротуарах і перонах, які вже стали звичними в усьому світі.
💬«Виходить, що серед важкої відбудови тоді знайшлися час, можливості й ресурси на безбар’єрні рішення. А може, навпаки: саме ставлення до людей як до цінності, яку треба берегти, і спричинило подальші успіхи. Я впевнена, що цей зв’язок є. Що на довгій дистанції людиноцентричність перемагає – як в обороні, так і в бізнесі», – підсумувала Олена Зеленська.
➡️ Віцепрем’єр-міністр з Відновлення України Олексій Кулеба презентував флагманський проєкт Мінрозвитку «Рух без бар’єрів». Він навів конкретні приклади спільної роботи органів державної влади, місцевого самоврядування та бізнесу, які вже приносять реальні результати.
💬 «Лідерами цього проєкту безумовно є пілотні міста — драйвери змін та розбудови безбар’єрних маршрутів. Одним із пріоритетів є партнерство з бізнесом. Ми бачимо величезний суспільний запит на доступність не лише в муніципальній інфраструктурі, а й у приватному секторі. Люди хочуть змін у закладах, якими користуються щодня», — зазначив Олексій Кулеба.
🏥 Міністр навів приклади успішних рішень: відкриття сучасного реабілітаційного центру на базі комунальної лікарні у Тернополі, створення Центру протезування «Ортопед» у Полтаві, а також проєкту громадського простору у Кропивницькому на місці старого кінотеатру. Усі ці ініціативи стали можливими завдяки партнерству місцевої влади та приватного сектору.
💬 «Дякую кожній компанії, яка йде назустріч громадам і долучається до створення безбар’єрного середовища. Це не додаткові витрати, а інвестиція в майбутнє, що відкриває двері для більшої кількості клієнтів. А головне — інвестиція в довіру та повагу суспільства», — підкреслив він.
🏤Окремо під час виступу міністр відзначив Львів, який демонструє один з найвищих темпів реалізації проєкту. Майже 15-кілометровий безбар’єрний маршрут в місті з’єднає Шевченківський та Личаківський райони, зробивши доступними будівлі, зупинки, парки та простори вздовж шляху. Уже облаштовано доступ до низки медзакладів і завершено реконструкцію Замарстинівського парку, який тепер виконує і реабілітаційну функцію.
🔷 Дискусійні панелі форуму були присвячені впливу безбар’єрності на соціальне середовище, економічну зайнятість людей та розвиток громад. Представники спільноти «Бізнес без бар’єрів» презентували успішні кейси, ділилися досвідом, аналізували «точки зростання» та шукали нові рішення.
❗Такий відкритий діалог дозволив зіставити суспільний запит, ініціативи бізнесу та державну політику, щоб адаптувати їх до сучасних потреб. Організатори наголосили, що реальні історії компаній, які вже впровадили зміни, — це найкращий мотиватор для поширення досвіду і формування нових перспективних практик безбар’єрності в Україні.
🤝 У форумі взяли участь представники національного бізнесу та фінансових установ, зокрема компаній ДТЕК, «Сільпо», Visa, Ощадбанк, ПриватБанк, ПУМБ, Kernel, Socar, ЛУН, EPAM та АТБ.
❤2👍1
☝️ У Бородянці тестуватимуть мобільний зв’язок 5G
📱 Уряд розширює географію пілотного проєкту тестування швидкісного зв’язку 5G: уже восени 5G випробують у Харкові та Бородянці. Міністерство розвитку громад і територій України ініціювало включення Бородянки до мережі міст тестування.
🏚️ Фахівці перевірятимуть роботу 5G у складних умовах. Оскільки і у Харкові, і в Бородянці була частково зруйнована інфраструктура, випробування технології на цих локаціях дозволить оцінити стійкість мережі і врахувати усі можливі ризики перед запуском 5G на всій території України.
✅ Результати випробувань покажуть, як 5G може стати ключовою технологією для відновлення міст. Зокрема, йдеться про впровадження “розумних” рішень для комунальних служб, розвиток телемедицини та покращення доступу громадян до цифрових послуг.
🔍 Тестування швидкісного зв’язку 5G — лише частина інновацій. Восени очікується запуск технології Direct to Cell, яка дозволить мати зв’язок у віддалених локаціях без покриття. Планується також розвиток Wi-Fi 6E в Україні. Це дозволить імпортувати і виробляти обладнання для стабільнішого та швидшого Wi-Fi у приміщеннях.
💪 А до 2030 року Україна планує повністю відмовитися від 3G і перейти на сучасні стандарти зв’язку, такі як 4G. Робота над оновленням мереж уже триває.
👉 Детальніше – на вебсайті Міністерства
📱 Уряд розширює географію пілотного проєкту тестування швидкісного зв’язку 5G: уже восени 5G випробують у Харкові та Бородянці. Міністерство розвитку громад і територій України ініціювало включення Бородянки до мережі міст тестування.
🏚️ Фахівці перевірятимуть роботу 5G у складних умовах. Оскільки і у Харкові, і в Бородянці була частково зруйнована інфраструктура, випробування технології на цих локаціях дозволить оцінити стійкість мережі і врахувати усі можливі ризики перед запуском 5G на всій території України.
✅ Результати випробувань покажуть, як 5G може стати ключовою технологією для відновлення міст. Зокрема, йдеться про впровадження “розумних” рішень для комунальних служб, розвиток телемедицини та покращення доступу громадян до цифрових послуг.
🔍 Тестування швидкісного зв’язку 5G — лише частина інновацій. Восени очікується запуск технології Direct to Cell, яка дозволить мати зв’язок у віддалених локаціях без покриття. Планується також розвиток Wi-Fi 6E в Україні. Це дозволить імпортувати і виробляти обладнання для стабільнішого та швидшого Wi-Fi у приміщеннях.
💪 А до 2030 року Україна планує повністю відмовитися від 3G і перейти на сучасні стандарти зв’язку, такі як 4G. Робота над оновленням мереж уже триває.
👉 Детальніше – на вебсайті Міністерства
👍2
Як Мінрозвитку формує перелік територій, де ведуться або велися бойові дії чи які тимчасово окуповані?
📄 В Україні діє офіційний Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або які тимчасово окуповані російською федерацією. Його порядок визначено постановою Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2022 року № 1364.
Цей документ складається з двох розділів:
▪️ Території, на яких ведуться (велися) бойові дії, що поділяються на:
1️⃣території можливих бойових дій;
2️⃣території активних бойових дій;
3️⃣території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси - ті, де населення може отримувати державні адміністративні послуги;
▪️Тимчасово окуповані території України, визначені відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Як формується Перелік:
1️⃣ обласні та Київська міська військові адміністрації готують пропозиції щодо включення територій до Переліку;
2️⃣ Мінрозвитку опрацьовує ці пропозиції та надсилає їх на погодження до Міністерства оборони України;
3️⃣ Міноборони звіряє дані з наказом Головнокомандувача Збройних Сил України про визначення районів ведення бойових дій;
4️⃣ якщо дані збігаються — Міноборони надає письмове погодження;
5️⃣ Мінрозвитку видає наказ про затвердження Переліку та передає його на державну реєстрацію до Міністерства юстиції.
Перелік оновлюється у разі потреби, але не рідше ніж двічі на місяць.
📝Включення територій до Переліку дає право мешканцям, які виїхали з неї, отримати статус внутрішньо переміщеної особи та відповідні соціальні виплати.
➡️ До територій можливих бойових дій відносять території, що межують із територіями активних бойових дій або тимчасово окупованими рф, а також ті, що мають спільний кордон із країною-агресором. Там застосовують певні переваги, наприклад, працівникам установ, зокрема у сфері освіти та медицини, можуть підвищувати зарплату до 50% від посадового окладу. Також там, за певних умов, можуть тимчасово забороняти проведення деяких перевірок бізнесу.
➡️ Території активних бойових дій визначаються наказом Мінрозвитку, з урахуванням рішення Головнокомандувача ЗСУ про райони ведення бойових дій. На таких територіях, також застосовуються певні преференції. Для прикладу, , бізнес може отримувати податкові пільги або звільнення від сплати окремих податків, а також змінюється порядок сплати за землю. Працівникам установ, зокрема у сфері освіти та медицини, можуть підвищувати зарплату до 100% від посадового окладу. Крім того, там можуть тимчасово забороняти проведення перевірок для бізнесу.
ℹ️ 13 серпня Уряд запровадив комплексну програму підтримки прифронтових територій. Перший пакет Програми охоплює 238 громад у 10 областях, де проживає 6,6 млн людей. Йдеться про території активних та можливих бойових дій. У фокусі програми - прямі виплати на підготовку до зими, доступне житло, підтримка місцевої економіки, розвиток безпеки та медичних послуг.
👉 Детальніше – на вебсайті Міністерства
📄 В Україні діє офіційний Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або які тимчасово окуповані російською федерацією. Його порядок визначено постановою Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2022 року № 1364.
Цей документ складається з двох розділів:
▪️ Території, на яких ведуться (велися) бойові дії, що поділяються на:
1️⃣території можливих бойових дій;
2️⃣території активних бойових дій;
3️⃣території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси - ті, де населення може отримувати державні адміністративні послуги;
▪️Тимчасово окуповані території України, визначені відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Як формується Перелік:
1️⃣ обласні та Київська міська військові адміністрації готують пропозиції щодо включення територій до Переліку;
2️⃣ Мінрозвитку опрацьовує ці пропозиції та надсилає їх на погодження до Міністерства оборони України;
3️⃣ Міноборони звіряє дані з наказом Головнокомандувача Збройних Сил України про визначення районів ведення бойових дій;
4️⃣ якщо дані збігаються — Міноборони надає письмове погодження;
5️⃣ Мінрозвитку видає наказ про затвердження Переліку та передає його на державну реєстрацію до Міністерства юстиції.
Перелік оновлюється у разі потреби, але не рідше ніж двічі на місяць.
📝Включення територій до Переліку дає право мешканцям, які виїхали з неї, отримати статус внутрішньо переміщеної особи та відповідні соціальні виплати.
➡️ До територій можливих бойових дій відносять території, що межують із територіями активних бойових дій або тимчасово окупованими рф, а також ті, що мають спільний кордон із країною-агресором. Там застосовують певні переваги, наприклад, працівникам установ, зокрема у сфері освіти та медицини, можуть підвищувати зарплату до 50% від посадового окладу. Також там, за певних умов, можуть тимчасово забороняти проведення деяких перевірок бізнесу.
➡️ Території активних бойових дій визначаються наказом Мінрозвитку, з урахуванням рішення Головнокомандувача ЗСУ про райони ведення бойових дій. На таких територіях, також застосовуються певні преференції. Для прикладу, , бізнес може отримувати податкові пільги або звільнення від сплати окремих податків, а також змінюється порядок сплати за землю. Працівникам установ, зокрема у сфері освіти та медицини, можуть підвищувати зарплату до 100% від посадового окладу. Крім того, там можуть тимчасово забороняти проведення перевірок для бізнесу.
ℹ️ 13 серпня Уряд запровадив комплексну програму підтримки прифронтових територій. Перший пакет Програми охоплює 238 громад у 10 областях, де проживає 6,6 млн людей. Йдеться про території активних та можливих бойових дій. У фокусі програми - прямі виплати на підготовку до зими, доступне житло, підтримка місцевої економіки, розвиток безпеки та медичних послуг.
👉 Детальніше – на вебсайті Міністерства
👍1
Що таке реформа управління публічними інвестиціями (РІМ)?
📄 Уряд України активно реалізує реформу управління публічними інвестиціями (РІМ). Її мета — зробити використання кожної гривні, вкладеної у відбудову країни, максимально ефективним, прозорим і структурованим. Уряд працює над тим, щоб успішно впровадити ці зміни та узгодити українську систему управління інвестиціями з ефективними практиками, які вже діють у ЄС.
📝Роль Мінрозвитку полягає у підготовці, координації та реалізації пооб’єктного та комплексного відновлення. Так, у 2024 році понад 60% всіх публічних інвестиційних проєктів підготували та подали Мінрозвитку, Агентство Відновлення та регіони. Агентство Відновлення виступає центром експертизи з великим досвідом у підтримці регіонів та реалізації масштабних інфраструктурних проєктів.
➡️ Тепер ініціатори інвестиційних проєктів на місцевому, регіональному та національному рівнях самі визначають, що потрібно відновити або побудувати у публічній власності, і готують проєкти відповідно до визначеного єдиного підходу.
💼 Усі публічні інвестиційні проєкти збираються в Єдиний проєктний портфель (ЄПП) на національному, регіональному і місцевому рівні. Реформа поєднує стратегічне планування з середньостроковим бюджетним плануванням, що дозволяє ефективно направляти кошти на найважливіші для суспільства проєкти. Це також допомагає міжнародним партнерам краще розуміти пріоритети та формувати спільне бачення реалізації проєктів.
👉 Детальніше – на вебсайті Міністерства
📄 Уряд України активно реалізує реформу управління публічними інвестиціями (РІМ). Її мета — зробити використання кожної гривні, вкладеної у відбудову країни, максимально ефективним, прозорим і структурованим. Уряд працює над тим, щоб успішно впровадити ці зміни та узгодити українську систему управління інвестиціями з ефективними практиками, які вже діють у ЄС.
📝Роль Мінрозвитку полягає у підготовці, координації та реалізації пооб’єктного та комплексного відновлення. Так, у 2024 році понад 60% всіх публічних інвестиційних проєктів підготували та подали Мінрозвитку, Агентство Відновлення та регіони. Агентство Відновлення виступає центром експертизи з великим досвідом у підтримці регіонів та реалізації масштабних інфраструктурних проєктів.
➡️ Тепер ініціатори інвестиційних проєктів на місцевому, регіональному та національному рівнях самі визначають, що потрібно відновити або побудувати у публічній власності, і готують проєкти відповідно до визначеного єдиного підходу.
💼 Усі публічні інвестиційні проєкти збираються в Єдиний проєктний портфель (ЄПП) на національному, регіональному і місцевому рівні. Реформа поєднує стратегічне планування з середньостроковим бюджетним плануванням, що дозволяє ефективно направляти кошти на найважливіші для суспільства проєкти. Це також допомагає міжнародним партнерам краще розуміти пріоритети та формувати спільне бачення реалізації проєктів.
👉 Детальніше – на вебсайті Міністерства
👍1😁1🤯1
Хто насправді збудував Одесу: розвінчуємо міфи
🆕 На YouTube-каналі «Пліч-о-пліч: згуртовані громади» — новий епізод історичного влогу з Козаком Сіромахою. Ці відео дозволяють по-новому подивитися на історію українських міст і громад, розкриваючи маловідомі факти та спростовуючи поширені легенди.
☝️Цей випуск — про те, як насправді з’явилася Одеса і чому історія міста значно глибша, ніж нам розповідали у школі.
➡️ Уявлення про Одесу часто починають із Катерини ІІ, додають легенду про «рятівний апельсин» і на цьому ставлять крапку. У цьому випуску ви дізнаєтесь, чому ця історія — не більше ніж гарний міф, створений, щоб приписати заслуги імперії. Насправді, місто виникло задовго до указів російських цариць.
Хто його заснував — литовські князі, кримські татари чи їхній союз? Чому сюди тягнулися купці з Візантії, Поділля, Галичини, Волині та генуезьких факторій? Як місто пережило війни, турецьку окупацію, козацькі морські походи й знову відродилося?
📺 Дивіться новий випуск «Пліч-о-пліч» на YouTube-каналі проєкту
🇺🇦 Проєкт «Пліч-о-пліч: згуртовані громади» показує, як наше минуле впливає на сьогодення — на культуру, національну ідентичність, традиції, цінності та здатність до опору. Кожен випуск — це спроба повернути нам справжню історію, яку роками замовчували або перекручували.
🆕 На YouTube-каналі «Пліч-о-пліч: згуртовані громади» — новий епізод історичного влогу з Козаком Сіромахою. Ці відео дозволяють по-новому подивитися на історію українських міст і громад, розкриваючи маловідомі факти та спростовуючи поширені легенди.
☝️Цей випуск — про те, як насправді з’явилася Одеса і чому історія міста значно глибша, ніж нам розповідали у школі.
➡️ Уявлення про Одесу часто починають із Катерини ІІ, додають легенду про «рятівний апельсин» і на цьому ставлять крапку. У цьому випуску ви дізнаєтесь, чому ця історія — не більше ніж гарний міф, створений, щоб приписати заслуги імперії. Насправді, місто виникло задовго до указів російських цариць.
Хто його заснував — литовські князі, кримські татари чи їхній союз? Чому сюди тягнулися купці з Візантії, Поділля, Галичини, Волині та генуезьких факторій? Як місто пережило війни, турецьку окупацію, козацькі морські походи й знову відродилося?
📺 Дивіться новий випуск «Пліч-о-пліч» на YouTube-каналі проєкту
🇺🇦 Проєкт «Пліч-о-пліч: згуртовані громади» показує, як наше минуле впливає на сьогодення — на культуру, національну ідентичність, традиції, цінності та здатність до опору. Кожен випуск — це спроба повернути нам справжню історію, яку роками замовчували або перекручували.
👍2🥴1
🚉 Мінрозвитку та «Укрзалізниця» обговорили з бізнесом можливості партнерства у використанні вагоноремонтних депо
➡️ 15 серпня відбулася зустріч АТ «Укрзалізниця» та Міністерства розвитку громад та територій України із бізнесом та міжнародними партнерами. Обговорили майбутнє потужностей вагоноремонтних депо та перспективи їхнього використання у співпраці з бізнесом.
👥 У заході взяли участь заступник Міністра розвитку громад та територій України Олексій Балеста та Голова правління АТ «Укрзалізниця» Олександр Перцовський.
✅ Мета заходу — знайти ефективні моделі співпраці, які дозволять надати цим виробничим об’єктам нове життя: від розвитку ремонтних послуг до створення нових виробництв і сервісів. Такий підхід має забезпечити економічне зростання, підтримати громади та підвищити ефективність роботи залізниці.
Для бізнесу це можливість:
▪️ працювати у партнерстві з державною компанією та інвестувати в конкретні активи;
▪️отримати доступ до готових майданчиків та потужностей;
▪️запустити нові послуги й виробництва на базі підприємств АТ «Укрзалізниця».
🫂Для людей та громади — це передусім можливість збереження робочих місць в регіонах, стимули розвитку підприємств і збільшення надходжень до місцевих бюджетів.
🚅Для залізниці — це концентрація на зменшенні витрат у складний час та впровадження системної моделі залучення бізнесу для перетворення неприбуткових об’єктів на затребувані виробничі майданчики. Це також сигнал, що державні підприємства можуть бути надійним партнером і простором для нових ідей.
💁 Зустріч стала першим кроком до створення сталої моделі співпраці, яка дозволить максимально ефективно використовувати наявні ресурси, залучати інвестиції, які працюватимуть на добробут громад та держави.
➡️ 15 серпня відбулася зустріч АТ «Укрзалізниця» та Міністерства розвитку громад та територій України із бізнесом та міжнародними партнерами. Обговорили майбутнє потужностей вагоноремонтних депо та перспективи їхнього використання у співпраці з бізнесом.
👥 У заході взяли участь заступник Міністра розвитку громад та територій України Олексій Балеста та Голова правління АТ «Укрзалізниця» Олександр Перцовський.
✅ Мета заходу — знайти ефективні моделі співпраці, які дозволять надати цим виробничим об’єктам нове життя: від розвитку ремонтних послуг до створення нових виробництв і сервісів. Такий підхід має забезпечити економічне зростання, підтримати громади та підвищити ефективність роботи залізниці.
Для бізнесу це можливість:
▪️ працювати у партнерстві з державною компанією та інвестувати в конкретні активи;
▪️отримати доступ до готових майданчиків та потужностей;
▪️запустити нові послуги й виробництва на базі підприємств АТ «Укрзалізниця».
🫂Для людей та громади — це передусім можливість збереження робочих місць в регіонах, стимули розвитку підприємств і збільшення надходжень до місцевих бюджетів.
🚅Для залізниці — це концентрація на зменшенні витрат у складний час та впровадження системної моделі залучення бізнесу для перетворення неприбуткових об’єктів на затребувані виробничі майданчики. Це також сигнал, що державні підприємства можуть бути надійним партнером і простором для нових ідей.
💁 Зустріч стала першим кроком до створення сталої моделі співпраці, яка дозволить максимально ефективно використовувати наявні ресурси, залучати інвестиції, які працюватимуть на добробут громад та держави.
👍1
🚍Купуєте квиток на поїздку автобусом за кордон?
Зверніть увагу на наявність обов’язкових реквізитів у квитку.
Нагадаємо, квитки варто купувати лише офіційно: оплатою за офіційними реквізитами на інтернет-ресурсах чи у касі автовокзалу. Це гарантія того, що перевізник є легальним, а у разі проблем під час поїздки можна вимагати відшкодування чи офіційно скаржитись на послуги.
✅ Кожен квиток має містити чітку, повну та актуальну інформацію:
🔹Назва перевізника (це має бути юридична особа або ФОП)
🔹Назва міжнародного маршруту та номер рейсу (складається з кількох літер та цифр)
🔹Дата та час відправлення
🔹Місце посадки та висадки з зазначенням адреси – міжнародні маршрути мають стартувати та завершувати на автостанціях
🔹Інформація про пересадки, їх тривалість та місце – зверніть увагу, що раніше перевізники не зобов’язані були вказувати наявність пересадок, зараз це вимога законодавства.
🔹 Номер місця
🔹 Ціна квитка
🔹Інформація про страхування відповідальності перевізника
🔹Номер квитка для перевірки під час посадки, за необхідності перевізник може додати QR-код
🔹ПІБ пасажира – за потреби
📲 Квиток може бути як паперовим, так і електронним – головне, щоб він був доступним для перевірки та містив всі необхідні реквізити.
Зверніть увагу на наявність обов’язкових реквізитів у квитку.
Нагадаємо, квитки варто купувати лише офіційно: оплатою за офіційними реквізитами на інтернет-ресурсах чи у касі автовокзалу. Це гарантія того, що перевізник є легальним, а у разі проблем під час поїздки можна вимагати відшкодування чи офіційно скаржитись на послуги.
✅ Кожен квиток має містити чітку, повну та актуальну інформацію:
🔹Назва перевізника (це має бути юридична особа або ФОП)
🔹Назва міжнародного маршруту та номер рейсу (складається з кількох літер та цифр)
🔹Дата та час відправлення
🔹Місце посадки та висадки з зазначенням адреси – міжнародні маршрути мають стартувати та завершувати на автостанціях
🔹Інформація про пересадки, їх тривалість та місце – зверніть увагу, що раніше перевізники не зобов’язані були вказувати наявність пересадок, зараз це вимога законодавства.
🔹 Номер місця
🔹 Ціна квитка
🔹Інформація про страхування відповідальності перевізника
🔹Номер квитка для перевірки під час посадки, за необхідності перевізник може додати QR-код
🔹ПІБ пасажира – за потреби
📲 Квиток може бути як паперовим, так і електронним – головне, щоб він був доступним для перевірки та містив всі необхідні реквізити.
👍3
Послуга єВідновлення тимчасово не працюватиме в Дії
З 20:00 16.08.2025 до 08:00 18.08.2025 ДП “НАІС” буде проводити технічні роботи з обслуговування державних реєстрів Міністерства юстиції.
Оскільки дані цих реєстрів використовуються для перевірок права власності, на час технічних робіт, не працювати послуга єВідновлення на порталі та в застосунку Дія.
Дякуємо за ваше терпіння.
З 20:00 16.08.2025 до 08:00 18.08.2025 ДП “НАІС” буде проводити технічні роботи з обслуговування державних реєстрів Міністерства юстиції.
Оскільки дані цих реєстрів використовуються для перевірок права власності, на час технічних робіт, не працювати послуга єВідновлення на порталі та в застосунку Дія.
Дякуємо за ваше терпіння.
😱1😢1
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
«Уряд запустив перший пакет Програми підтримки прифронтових регіонів» — Олексій Кулеба
Кабінет Міністрів України розпочав практичну реалізацію Програми підтримки прифронтових регіонів. Перший пакет уже ухвалено, і з вересня стартують перші послуги для мільйонів людей у 10 областях, де бойові дії або постійна загроза обстрілів.
📌 Економіка і робочі місця
– з 10 вересня аграрії подаються на дотацію «1000 грн за гектар» через Державний аграрний реєстр;
– з 1 вересня критично важливі підприємства отримують можливість бронювати до 100% працівників, щоб утримати виробництво навіть у зонах бойових дій;
– з 1 листопада починається прийом заявок на гранти для садів і теплиць — держава покриває до 80% витрат.
📌 Житло
– розширена програма «єОселя» тепер доступна для внутрішньо переміщених осіб та мешканців прифронтових регіонів;
– з 10 вересня люди зможуть оформлювати іпотеку з державною компенсацією: до 70% першого внеску, до 70% щомісячного платежу протягом першого року, до 40 тис. грн супутніх витрат (комісії, збори, страхування).
📌 Освіта і безпека дітей
– з вересня всі учні початкових класів в Україні та старшокласники у прифронтових областях отримують безкоштовне гаряче харчування;
– майже 780 млн грн спрямовано на організацію харчування;
– понад 210 шкіл цього року модернізують харчоблоки;
– 6,2 млрд грн виділено на укриття у школах, садочках, будинках культури;
– 1,6 млрд грн — на шкільні автобуси;
– 500 млн грн — на протипожежний захист;
– 200 млн грн — на металодетектори.
📌 Підтримка родин
– кожна сім’я, що опалює житло самостійно, отримає 19 400 грн на закупівлю дров, вугілля чи пелет (виплати з вересня по жовтень);
– з жовтня родини у прифронтових громадах щомісяця отримуватимуть компенсацію 100 кВт електроенергії.
📌 Охорона здоров’я
– з вересня медзаклади у віддалених громадах отримують +20% фінансування за кожного пацієнта;
– уже цього місяця діють нові коефіцієнти для швидкої допомоги, які забезпечують стабільну роботу бригад у прифронтових районах.
Другий пакет Програми вже готується. Він буде зосереджений на розширенні можливостей для бізнесу, підвищенні зарплат для вчителів, медиків і соціальних працівників, підтримці лікарень та збільшенні пенсій у прифронтових громадах. Уряд ставить за мету зробити цю Програму довгостроковим інструментом підтримки, що діятиме щонайменше протягом наступних десяти років.
Детальна інформація про комплексну програму підтримки прифронтових регіонів на сайті
Кабінет Міністрів України розпочав практичну реалізацію Програми підтримки прифронтових регіонів. Перший пакет уже ухвалено, і з вересня стартують перші послуги для мільйонів людей у 10 областях, де бойові дії або постійна загроза обстрілів.
📌 Економіка і робочі місця
– з 10 вересня аграрії подаються на дотацію «1000 грн за гектар» через Державний аграрний реєстр;
– з 1 вересня критично важливі підприємства отримують можливість бронювати до 100% працівників, щоб утримати виробництво навіть у зонах бойових дій;
– з 1 листопада починається прийом заявок на гранти для садів і теплиць — держава покриває до 80% витрат.
📌 Житло
– розширена програма «єОселя» тепер доступна для внутрішньо переміщених осіб та мешканців прифронтових регіонів;
– з 10 вересня люди зможуть оформлювати іпотеку з державною компенсацією: до 70% першого внеску, до 70% щомісячного платежу протягом першого року, до 40 тис. грн супутніх витрат (комісії, збори, страхування).
📌 Освіта і безпека дітей
– з вересня всі учні початкових класів в Україні та старшокласники у прифронтових областях отримують безкоштовне гаряче харчування;
– майже 780 млн грн спрямовано на організацію харчування;
– понад 210 шкіл цього року модернізують харчоблоки;
– 6,2 млрд грн виділено на укриття у школах, садочках, будинках культури;
– 1,6 млрд грн — на шкільні автобуси;
– 500 млн грн — на протипожежний захист;
– 200 млн грн — на металодетектори.
📌 Підтримка родин
– кожна сім’я, що опалює житло самостійно, отримає 19 400 грн на закупівлю дров, вугілля чи пелет (виплати з вересня по жовтень);
– з жовтня родини у прифронтових громадах щомісяця отримуватимуть компенсацію 100 кВт електроенергії.
📌 Охорона здоров’я
– з вересня медзаклади у віддалених громадах отримують +20% фінансування за кожного пацієнта;
– уже цього місяця діють нові коефіцієнти для швидкої допомоги, які забезпечують стабільну роботу бригад у прифронтових районах.
Другий пакет Програми вже готується. Він буде зосереджений на розширенні можливостей для бізнесу, підвищенні зарплат для вчителів, медиків і соціальних працівників, підтримці лікарень та збільшенні пенсій у прифронтових громадах. Уряд ставить за мету зробити цю Програму довгостроковим інструментом підтримки, що діятиме щонайменше протягом наступних десяти років.
Детальна інформація про комплексну програму підтримки прифронтових регіонів на сайті
👍2❤1
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
⛴️Два роки стійкості Українського коридору: морем перевезено понад 137 млн тонн вантажів
🌊 Два роки тому Україна, попри повномасштабну агресію росії, запустила Український коридор. Цей тимчасовий морський шлях дозволив нашій державі й надалі відігравати ключову роль у забезпеченні продовольчої безпеки у світі.
🌾Після початку повномасштабного вторгнення Україна спершу створила "зерновий коридор" за підтримки ООН та Туреччини. Однак росія одноосібно вийшла з попередньої угоди: почала блокувати судна й обстрілювати морські порти. Тож, два роки тому було відкрито альтернативний шлях — Український коридор. Його робота стала можливою завдяки спільним зусиллям Сил безпеки і оборони України, зокрема ГУР та захисників острова Зміїний.
🚢За час роботи Українського коридору морем перевезено понад 137 мільйонів тонн вантажів на борту понад 5 300 суден. З них понад 84 мільйони тонн — це продукція, вирощена українськими аграріями.
☝️ Україна є одним із ключових постачальників зернових культур у світі. Завдяки морському коридору українська продукція та товари потрапляють на ринки Європи, Азії, Африки та Близького Сходу: загалом у 54 країни світу. Це допомагає підтримувати світові ціни на продовольство стабільними та запобігати голоду в країнах, що найбільше залежать від імпорту зерна.
⚓Вантажні перевезення морем відбуваються попри постійні обстріли росією критичної інфраструктури. Протягом останніх двох років роботи Українського коридору російські атаки пошкодили або частково зруйнували 442 об’єкти портової інфраструктури та 38 цивільних суден. Також 118 цивільних осіб були поранені або загинули.
Попри всі виклики, Україна залишається надійним гарантом світової продовольчої стабільності.
🌊 Два роки тому Україна, попри повномасштабну агресію росії, запустила Український коридор. Цей тимчасовий морський шлях дозволив нашій державі й надалі відігравати ключову роль у забезпеченні продовольчої безпеки у світі.
🌾Після початку повномасштабного вторгнення Україна спершу створила "зерновий коридор" за підтримки ООН та Туреччини. Однак росія одноосібно вийшла з попередньої угоди: почала блокувати судна й обстрілювати морські порти. Тож, два роки тому було відкрито альтернативний шлях — Український коридор. Його робота стала можливою завдяки спільним зусиллям Сил безпеки і оборони України, зокрема ГУР та захисників острова Зміїний.
🚢За час роботи Українського коридору морем перевезено понад 137 мільйонів тонн вантажів на борту понад 5 300 суден. З них понад 84 мільйони тонн — це продукція, вирощена українськими аграріями.
☝️ Україна є одним із ключових постачальників зернових культур у світі. Завдяки морському коридору українська продукція та товари потрапляють на ринки Європи, Азії, Африки та Близького Сходу: загалом у 54 країни світу. Це допомагає підтримувати світові ціни на продовольство стабільними та запобігати голоду в країнах, що найбільше залежать від імпорту зерна.
⚓Вантажні перевезення морем відбуваються попри постійні обстріли росією критичної інфраструктури. Протягом останніх двох років роботи Українського коридору російські атаки пошкодили або частково зруйнували 442 об’єкти портової інфраструктури та 38 цивільних суден. Також 118 цивільних осіб були поранені або загинули.
Попри всі виклики, Україна залишається надійним гарантом світової продовольчої стабільності.
❤4👍1
☝️ Максиміліан Раш запевнив у подальшій підтримці України
15 серпня Тимчасовий повірений у справах Німеччини Максиміліан Раш відвідав Полтаву та зустрівся з родиною внутрішньо переміщених осіб Альохіних, яка отримала власне житло завдяки україно-німецькій програмі іпотечного кредитування «Житло для ВПО».
🤝 Програму реалізує Міністерство розвитку громад і територій України через Держмолодьжитло. Із 2021 року вона фінансується за рахунок гранту Уряду Німеччини через німецький банк розвитку KfW, а від цього року до фінансування програми долучився і Банк розвитку Ради Європи. За цей час власне житло змогли придбати понад тисяча родин ВПО.
👪Сім’я Альохіних була змушена залишити Лисичанськ через російські обстріли у березні 2022 року та переїхала на Полтавщину. У жовтні 2024 року родина отримала повідомлення про можливість придбати квартиру на пільгових умовах і обрала новим місцем проживання Полтаву.
➡️ Під час візиту пан Раш наголосив: німецький народ солідарний з українцями у час війни, і Німеччина й надалі надаватиме різнобічну підтримку у вирішенні гуманітарних потреб. Представник Посольства ФРН також передав переселенцям подарунки від німецької амбасади.
🏠Проєкт "Житло для внутрішньо переміщених осіб" пропонує найбільш доступні в Україні серед програм для ВПО умови: фіксована відсоткова ставка в 3% річних, перший внесок 6% від вартості житла, термін кредитування на термін до 30 років. Із 2021 року власним житлом за програмою забезпечені 1053 українські родини ВПО.
15 серпня Тимчасовий повірений у справах Німеччини Максиміліан Раш відвідав Полтаву та зустрівся з родиною внутрішньо переміщених осіб Альохіних, яка отримала власне житло завдяки україно-німецькій програмі іпотечного кредитування «Житло для ВПО».
🤝 Програму реалізує Міністерство розвитку громад і територій України через Держмолодьжитло. Із 2021 року вона фінансується за рахунок гранту Уряду Німеччини через німецький банк розвитку KfW, а від цього року до фінансування програми долучився і Банк розвитку Ради Європи. За цей час власне житло змогли придбати понад тисяча родин ВПО.
👪Сім’я Альохіних була змушена залишити Лисичанськ через російські обстріли у березні 2022 року та переїхала на Полтавщину. У жовтні 2024 року родина отримала повідомлення про можливість придбати квартиру на пільгових умовах і обрала новим місцем проживання Полтаву.
➡️ Під час візиту пан Раш наголосив: німецький народ солідарний з українцями у час війни, і Німеччина й надалі надаватиме різнобічну підтримку у вирішенні гуманітарних потреб. Представник Посольства ФРН також передав переселенцям подарунки від німецької амбасади.
🏠Проєкт "Житло для внутрішньо переміщених осіб" пропонує найбільш доступні в Україні серед програм для ВПО умови: фіксована відсоткова ставка в 3% річних, перший внесок 6% від вартості житла, термін кредитування на термін до 30 років. Із 2021 року власним житлом за програмою забезпечені 1053 українські родини ВПО.
❤4👍1