Forwarded from Zelenskiy / Official
Повертаємо українців додому, в Україну. Новий обмін, 84 людини. Це і військові, і цивільні. Майже всім із них потрібна медична допомога, значна реабілітація.
Серед звільнених сьогодні цивільних є й ті, хто утримувався росіянами ще з 2014, 2016 та 2017 років. Серед звільнених сьогодні військових – захисники Маріуполя. Вдячний усім, хто допомагає нам продовжувати звільняти українських полонених.
Дякую нашій команді – усім у Координаційному штабі, ГУР, Офісі, в спеціальних службах, хто працює заради повернення наших людей. Дякую ОАЕ за допомогу в цьому обміні. А головне, дякую нашим воїнам, які щотижня на фронті поповнюють для України обмінний фонд. Хоробрість та ефективність наших підрозділів на передовій – це в тому числі й можливість повертати наших людей додому. Будуть ще обміни.
Серед звільнених сьогодні цивільних є й ті, хто утримувався росіянами ще з 2014, 2016 та 2017 років. Серед звільнених сьогодні військових – захисники Маріуполя. Вдячний усім, хто допомагає нам продовжувати звільняти українських полонених.
Дякую нашій команді – усім у Координаційному штабі, ГУР, Офісі, в спеціальних службах, хто працює заради повернення наших людей. Дякую ОАЕ за допомогу в цьому обміні. А головне, дякую нашим воїнам, які щотижня на фронті поповнюють для України обмінний фонд. Хоробрість та ефективність наших підрозділів на передовій – це в тому числі й можливість повертати наших людей додому. Будуть ще обміни.
❤4
🌊 Укладено меморандум щодо відновлення концесії у морському порту “Ольвія”
📄 Мінрозвитку, ТОВ “Кютерміналз Ольвія” та катарська компанія QTerminals підписали Меморандум про співпрацю та взаєморозуміння. У ньому йдеться про відновлення концесійного проєкту у спеціалізованому морському порту “Ольвія” в Миколаївській області.
🤝 20 серпня 2020 року порт “Ольвія” передали в управління ТОВ “Кютерміналз Ольвія” (створеній катарською компанією QTerminals) на 35 років. Така форма співпраці називається концесією, і це один із перших подібних проєктів в Україні.
💰Натомість, “Кютерміналз Ольвія” має вкладати гроші в розвиток порту й міста Миколаїв, зберігати робочі місця для працівників порту та сплачувати гроші державі за користування портом. Цей проєкт наразі призупинено через повномасштабне вторгнення Росії.
➡️ Із жовтня 2025 року набирає чинності Закон України “Про публічно-приватне партнерство” №4510-ІХ. Він зокрема дозволить змінювати умови концесійного договору через форс-мажорні обставини. Завдяки цьому, сторони зможуть за потреби тимчасово призупинити дію концесії, змінити фінансові умови, вирішити соціальні питання, пов'язані з працівниками підприємства.
📝Відтак, держава та компанія-концесіонер підписали меморандум, який підтверджує їхні спільні наміри відновити роботу порту “Ольвія”. Документ підписали заступник Міністра розвитку громад і територій України Андрій Кашуба, директор ТОВ “Кютерміналз Ольвія” Руслан Олейник та в.о. Головного виконавчого директора QTerminals Чарльз Мібі. До зустрічі долучилася Перша заступниця Міністра розвитку громад і територій України Альона Шкрум.
Катар є міжнародним партнером України, і відновлення цього інвестиційного проєкту слугує потужним сигналом для міжнародної спільноти про нашу стійкість та готовність до відбудови навіть в умовах воєнних дій.
ℹ️ Концесійні договори дозволяють залучати приватні інвестиції, необхідні для модернізації та розширення портової інфраструктури. Це є невідʼємною частиною відбудови України.
👉 Детальніше – на вебсайті Міністерства
📄 Мінрозвитку, ТОВ “Кютерміналз Ольвія” та катарська компанія QTerminals підписали Меморандум про співпрацю та взаєморозуміння. У ньому йдеться про відновлення концесійного проєкту у спеціалізованому морському порту “Ольвія” в Миколаївській області.
🤝 20 серпня 2020 року порт “Ольвія” передали в управління ТОВ “Кютерміналз Ольвія” (створеній катарською компанією QTerminals) на 35 років. Така форма співпраці називається концесією, і це один із перших подібних проєктів в Україні.
💰Натомість, “Кютерміналз Ольвія” має вкладати гроші в розвиток порту й міста Миколаїв, зберігати робочі місця для працівників порту та сплачувати гроші державі за користування портом. Цей проєкт наразі призупинено через повномасштабне вторгнення Росії.
➡️ Із жовтня 2025 року набирає чинності Закон України “Про публічно-приватне партнерство” №4510-ІХ. Він зокрема дозволить змінювати умови концесійного договору через форс-мажорні обставини. Завдяки цьому, сторони зможуть за потреби тимчасово призупинити дію концесії, змінити фінансові умови, вирішити соціальні питання, пов'язані з працівниками підприємства.
📝Відтак, держава та компанія-концесіонер підписали меморандум, який підтверджує їхні спільні наміри відновити роботу порту “Ольвія”. Документ підписали заступник Міністра розвитку громад і територій України Андрій Кашуба, директор ТОВ “Кютерміналз Ольвія” Руслан Олейник та в.о. Головного виконавчого директора QTerminals Чарльз Мібі. До зустрічі долучилася Перша заступниця Міністра розвитку громад і територій України Альона Шкрум.
Катар є міжнародним партнером України, і відновлення цього інвестиційного проєкту слугує потужним сигналом для міжнародної спільноти про нашу стійкість та готовність до відбудови навіть в умовах воєнних дій.
ℹ️ Концесійні договори дозволяють залучати приватні інвестиції, необхідні для модернізації та розширення портової інфраструктури. Це є невідʼємною частиною відбудови України.
👉 Детальніше – на вебсайті Міністерства
👍3❤1
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
🔋“Готовність країни до опалювального сезону - 60 відсотків” - Костянтин Ковальчук
Заступник Мінрозвитку Костянтин Ковальчук розповів про підготовку країни до опалювального сезону в ефірі телемарафону “Єдині новини”.
📈 Нині середній рівень готовності по країні становить близько 60%, що відповідає плану. Це понад 86 тисяч житлових будинків і майже 15 тисяч об’єктів соціальної інфраструктури (садочки, школи, лікарні). Вже готові понад 11 тисяч котелень, підготовлено більш ніж 10,6 тисяч кілометрів теплових мереж і понад 3 тисячі центральних теплових пунктів.
☝️ Заступник Міністра зазначив, що зараз паралельно ремонтують і оновлюють тепломережі й котельні, накопичують запаси палива, встановлюють обладнання для автономного тепло- й енергопостачання та приводять до ладу системи централізованого водопостачання та водовідведення.
✅ Він розповів, що вже змонтовані та готові до роботи 186 когенераційних установок і 135 блочно-модульних котелень, ще понад 250 об’єктів буде підключено найближчим часом. Особливий фокус Міністерства – забезпечення додатковими ресурсами енергії прифронтових регіонів, де ризик пошкодження магістральних мереж є найвищим.
📺Детальніше – у відео.
Заступник Мінрозвитку Костянтин Ковальчук розповів про підготовку країни до опалювального сезону в ефірі телемарафону “Єдині новини”.
📈 Нині середній рівень готовності по країні становить близько 60%, що відповідає плану. Це понад 86 тисяч житлових будинків і майже 15 тисяч об’єктів соціальної інфраструктури (садочки, школи, лікарні). Вже готові понад 11 тисяч котелень, підготовлено більш ніж 10,6 тисяч кілометрів теплових мереж і понад 3 тисячі центральних теплових пунктів.
☝️ Заступник Міністра зазначив, що зараз паралельно ремонтують і оновлюють тепломережі й котельні, накопичують запаси палива, встановлюють обладнання для автономного тепло- й енергопостачання та приводять до ладу системи централізованого водопостачання та водовідведення.
✅ Він розповів, що вже змонтовані та готові до роботи 186 когенераційних установок і 135 блочно-модульних котелень, ще понад 250 об’єктів буде підключено найближчим часом. Особливий фокус Міністерства – забезпечення додатковими ресурсами енергії прифронтових регіонів, де ризик пошкодження магістральних мереж є найвищим.
📺Детальніше – у відео.
❤2👍2
🟢 “Рух без барʼєрів” – приклад як спільна робота держави, громад та бізнесу, приносить результат, – Олексій Кулеба
👥 У Києві відбувся форум «Моя безбар’єрність: невигадані історії», який став майданчиком для професійної розмови про впровадження безбар'єрності у різні сфери життя. Серед учасників — Перша леді України Олена Зеленська, Віцепрем’єр-міністр з відновлення України — Міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, Голова Національного банку України Андрій Пишний. Захід зібрав представників Уряду, міжнародних партнерів, бізнесу та громадських організацій.
🧑🦯У своєму виступі Олена Зеленська зазначила, що нещодавно повернулася з Японії, яка 60 років тому, відновлюючи міста спалені після атомних бомбардувань, винайшла вуличну тактильну навігацію – жовті смуги зі спеціальними візерунками на вулицях, тротуарах і перонах, які вже стали звичними в усьому світі.
➡️ Віцепрем’єр-міністр з Відновлення України Олексій Кулеба презентував флагманський проєкт Мінрозвитку «Рух без бар’єрів». Він навів конкретні приклади спільної роботи органів державної влади, місцевого самоврядування та бізнесу, які вже приносять реальні результати.
🏥 Міністр навів приклади успішних рішень: відкриття сучасного реабілітаційного центру на базі комунальної лікарні у Тернополі, створення Центру протезування «Ортопед» у Полтаві, а також проєкту громадського простору у Кропивницькому на місці старого кінотеатру. Усі ці ініціативи стали можливими завдяки партнерству місцевої влади та приватного сектору.
🏤Окремо під час виступу міністр відзначив Львів, який демонструє один з найвищих темпів реалізації проєкту. Майже 15-кілометровий безбар’єрний маршрут в місті з’єднає Шевченківський та Личаківський райони, зробивши доступними будівлі, зупинки, парки та простори вздовж шляху. Уже облаштовано доступ до низки медзакладів і завершено реконструкцію Замарстинівського парку, який тепер виконує і реабілітаційну функцію.
🔷 Дискусійні панелі форуму були присвячені впливу безбар’єрності на соціальне середовище, економічну зайнятість людей та розвиток громад. Представники спільноти «Бізнес без бар’єрів» презентували успішні кейси, ділилися досвідом, аналізували «точки зростання» та шукали нові рішення.
❗Такий відкритий діалог дозволив зіставити суспільний запит, ініціативи бізнесу та державну політику, щоб адаптувати їх до сучасних потреб. Організатори наголосили, що реальні історії компаній, які вже впровадили зміни, — це найкращий мотиватор для поширення досвіду і формування нових перспективних практик безбар’єрності в Україні.
🤝 У форумі взяли участь представники національного бізнесу та фінансових установ, зокрема компаній ДТЕК, «Сільпо», Visa, Ощадбанк, ПриватБанк, ПУМБ, Kernel, Socar, ЛУН, EPAM та АТБ.
👥 У Києві відбувся форум «Моя безбар’єрність: невигадані історії», який став майданчиком для професійної розмови про впровадження безбар'єрності у різні сфери життя. Серед учасників — Перша леді України Олена Зеленська, Віцепрем’єр-міністр з відновлення України — Міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, Голова Національного банку України Андрій Пишний. Захід зібрав представників Уряду, міжнародних партнерів, бізнесу та громадських організацій.
🧑🦯У своєму виступі Олена Зеленська зазначила, що нещодавно повернулася з Японії, яка 60 років тому, відновлюючи міста спалені після атомних бомбардувань, винайшла вуличну тактильну навігацію – жовті смуги зі спеціальними візерунками на вулицях, тротуарах і перонах, які вже стали звичними в усьому світі.
💬«Виходить, що серед важкої відбудови тоді знайшлися час, можливості й ресурси на безбар’єрні рішення. А може, навпаки: саме ставлення до людей як до цінності, яку треба берегти, і спричинило подальші успіхи. Я впевнена, що цей зв’язок є. Що на довгій дистанції людиноцентричність перемагає – як в обороні, так і в бізнесі», – підсумувала Олена Зеленська.
➡️ Віцепрем’єр-міністр з Відновлення України Олексій Кулеба презентував флагманський проєкт Мінрозвитку «Рух без бар’єрів». Він навів конкретні приклади спільної роботи органів державної влади, місцевого самоврядування та бізнесу, які вже приносять реальні результати.
💬 «Лідерами цього проєкту безумовно є пілотні міста — драйвери змін та розбудови безбар’єрних маршрутів. Одним із пріоритетів є партнерство з бізнесом. Ми бачимо величезний суспільний запит на доступність не лише в муніципальній інфраструктурі, а й у приватному секторі. Люди хочуть змін у закладах, якими користуються щодня», — зазначив Олексій Кулеба.
🏥 Міністр навів приклади успішних рішень: відкриття сучасного реабілітаційного центру на базі комунальної лікарні у Тернополі, створення Центру протезування «Ортопед» у Полтаві, а також проєкту громадського простору у Кропивницькому на місці старого кінотеатру. Усі ці ініціативи стали можливими завдяки партнерству місцевої влади та приватного сектору.
💬 «Дякую кожній компанії, яка йде назустріч громадам і долучається до створення безбар’єрного середовища. Це не додаткові витрати, а інвестиція в майбутнє, що відкриває двері для більшої кількості клієнтів. А головне — інвестиція в довіру та повагу суспільства», — підкреслив він.
🏤Окремо під час виступу міністр відзначив Львів, який демонструє один з найвищих темпів реалізації проєкту. Майже 15-кілометровий безбар’єрний маршрут в місті з’єднає Шевченківський та Личаківський райони, зробивши доступними будівлі, зупинки, парки та простори вздовж шляху. Уже облаштовано доступ до низки медзакладів і завершено реконструкцію Замарстинівського парку, який тепер виконує і реабілітаційну функцію.
🔷 Дискусійні панелі форуму були присвячені впливу безбар’єрності на соціальне середовище, економічну зайнятість людей та розвиток громад. Представники спільноти «Бізнес без бар’єрів» презентували успішні кейси, ділилися досвідом, аналізували «точки зростання» та шукали нові рішення.
❗Такий відкритий діалог дозволив зіставити суспільний запит, ініціативи бізнесу та державну політику, щоб адаптувати їх до сучасних потреб. Організатори наголосили, що реальні історії компаній, які вже впровадили зміни, — це найкращий мотиватор для поширення досвіду і формування нових перспективних практик безбар’єрності в Україні.
🤝 У форумі взяли участь представники національного бізнесу та фінансових установ, зокрема компаній ДТЕК, «Сільпо», Visa, Ощадбанк, ПриватБанк, ПУМБ, Kernel, Socar, ЛУН, EPAM та АТБ.
❤2👍1
☝️ У Бородянці тестуватимуть мобільний зв’язок 5G
📱 Уряд розширює географію пілотного проєкту тестування швидкісного зв’язку 5G: уже восени 5G випробують у Харкові та Бородянці. Міністерство розвитку громад і територій України ініціювало включення Бородянки до мережі міст тестування.
🏚️ Фахівці перевірятимуть роботу 5G у складних умовах. Оскільки і у Харкові, і в Бородянці була частково зруйнована інфраструктура, випробування технології на цих локаціях дозволить оцінити стійкість мережі і врахувати усі можливі ризики перед запуском 5G на всій території України.
✅ Результати випробувань покажуть, як 5G може стати ключовою технологією для відновлення міст. Зокрема, йдеться про впровадження “розумних” рішень для комунальних служб, розвиток телемедицини та покращення доступу громадян до цифрових послуг.
🔍 Тестування швидкісного зв’язку 5G — лише частина інновацій. Восени очікується запуск технології Direct to Cell, яка дозволить мати зв’язок у віддалених локаціях без покриття. Планується також розвиток Wi-Fi 6E в Україні. Це дозволить імпортувати і виробляти обладнання для стабільнішого та швидшого Wi-Fi у приміщеннях.
💪 А до 2030 року Україна планує повністю відмовитися від 3G і перейти на сучасні стандарти зв’язку, такі як 4G. Робота над оновленням мереж уже триває.
👉 Детальніше – на вебсайті Міністерства
📱 Уряд розширює географію пілотного проєкту тестування швидкісного зв’язку 5G: уже восени 5G випробують у Харкові та Бородянці. Міністерство розвитку громад і територій України ініціювало включення Бородянки до мережі міст тестування.
🏚️ Фахівці перевірятимуть роботу 5G у складних умовах. Оскільки і у Харкові, і в Бородянці була частково зруйнована інфраструктура, випробування технології на цих локаціях дозволить оцінити стійкість мережі і врахувати усі можливі ризики перед запуском 5G на всій території України.
✅ Результати випробувань покажуть, як 5G може стати ключовою технологією для відновлення міст. Зокрема, йдеться про впровадження “розумних” рішень для комунальних служб, розвиток телемедицини та покращення доступу громадян до цифрових послуг.
🔍 Тестування швидкісного зв’язку 5G — лише частина інновацій. Восени очікується запуск технології Direct to Cell, яка дозволить мати зв’язок у віддалених локаціях без покриття. Планується також розвиток Wi-Fi 6E в Україні. Це дозволить імпортувати і виробляти обладнання для стабільнішого та швидшого Wi-Fi у приміщеннях.
💪 А до 2030 року Україна планує повністю відмовитися від 3G і перейти на сучасні стандарти зв’язку, такі як 4G. Робота над оновленням мереж уже триває.
👉 Детальніше – на вебсайті Міністерства
👍2
Як Мінрозвитку формує перелік територій, де ведуться або велися бойові дії чи які тимчасово окуповані?
📄 В Україні діє офіційний Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або які тимчасово окуповані російською федерацією. Його порядок визначено постановою Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2022 року № 1364.
Цей документ складається з двох розділів:
▪️ Території, на яких ведуться (велися) бойові дії, що поділяються на:
1️⃣території можливих бойових дій;
2️⃣території активних бойових дій;
3️⃣території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси - ті, де населення може отримувати державні адміністративні послуги;
▪️Тимчасово окуповані території України, визначені відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Як формується Перелік:
1️⃣ обласні та Київська міська військові адміністрації готують пропозиції щодо включення територій до Переліку;
2️⃣ Мінрозвитку опрацьовує ці пропозиції та надсилає їх на погодження до Міністерства оборони України;
3️⃣ Міноборони звіряє дані з наказом Головнокомандувача Збройних Сил України про визначення районів ведення бойових дій;
4️⃣ якщо дані збігаються — Міноборони надає письмове погодження;
5️⃣ Мінрозвитку видає наказ про затвердження Переліку та передає його на державну реєстрацію до Міністерства юстиції.
Перелік оновлюється у разі потреби, але не рідше ніж двічі на місяць.
📝Включення територій до Переліку дає право мешканцям, які виїхали з неї, отримати статус внутрішньо переміщеної особи та відповідні соціальні виплати.
➡️ До територій можливих бойових дій відносять території, що межують із територіями активних бойових дій або тимчасово окупованими рф, а також ті, що мають спільний кордон із країною-агресором. Там застосовують певні переваги, наприклад, працівникам установ, зокрема у сфері освіти та медицини, можуть підвищувати зарплату до 50% від посадового окладу. Також там, за певних умов, можуть тимчасово забороняти проведення деяких перевірок бізнесу.
➡️ Території активних бойових дій визначаються наказом Мінрозвитку, з урахуванням рішення Головнокомандувача ЗСУ про райони ведення бойових дій. На таких територіях, також застосовуються певні преференції. Для прикладу, , бізнес може отримувати податкові пільги або звільнення від сплати окремих податків, а також змінюється порядок сплати за землю. Працівникам установ, зокрема у сфері освіти та медицини, можуть підвищувати зарплату до 100% від посадового окладу. Крім того, там можуть тимчасово забороняти проведення перевірок для бізнесу.
ℹ️ 13 серпня Уряд запровадив комплексну програму підтримки прифронтових територій. Перший пакет Програми охоплює 238 громад у 10 областях, де проживає 6,6 млн людей. Йдеться про території активних та можливих бойових дій. У фокусі програми - прямі виплати на підготовку до зими, доступне житло, підтримка місцевої економіки, розвиток безпеки та медичних послуг.
👉 Детальніше – на вебсайті Міністерства
📄 В Україні діє офіційний Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або які тимчасово окуповані російською федерацією. Його порядок визначено постановою Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2022 року № 1364.
Цей документ складається з двох розділів:
▪️ Території, на яких ведуться (велися) бойові дії, що поділяються на:
1️⃣території можливих бойових дій;
2️⃣території активних бойових дій;
3️⃣території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси - ті, де населення може отримувати державні адміністративні послуги;
▪️Тимчасово окуповані території України, визначені відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Як формується Перелік:
1️⃣ обласні та Київська міська військові адміністрації готують пропозиції щодо включення територій до Переліку;
2️⃣ Мінрозвитку опрацьовує ці пропозиції та надсилає їх на погодження до Міністерства оборони України;
3️⃣ Міноборони звіряє дані з наказом Головнокомандувача Збройних Сил України про визначення районів ведення бойових дій;
4️⃣ якщо дані збігаються — Міноборони надає письмове погодження;
5️⃣ Мінрозвитку видає наказ про затвердження Переліку та передає його на державну реєстрацію до Міністерства юстиції.
Перелік оновлюється у разі потреби, але не рідше ніж двічі на місяць.
📝Включення територій до Переліку дає право мешканцям, які виїхали з неї, отримати статус внутрішньо переміщеної особи та відповідні соціальні виплати.
➡️ До територій можливих бойових дій відносять території, що межують із територіями активних бойових дій або тимчасово окупованими рф, а також ті, що мають спільний кордон із країною-агресором. Там застосовують певні переваги, наприклад, працівникам установ, зокрема у сфері освіти та медицини, можуть підвищувати зарплату до 50% від посадового окладу. Також там, за певних умов, можуть тимчасово забороняти проведення деяких перевірок бізнесу.
➡️ Території активних бойових дій визначаються наказом Мінрозвитку, з урахуванням рішення Головнокомандувача ЗСУ про райони ведення бойових дій. На таких територіях, також застосовуються певні преференції. Для прикладу, , бізнес може отримувати податкові пільги або звільнення від сплати окремих податків, а також змінюється порядок сплати за землю. Працівникам установ, зокрема у сфері освіти та медицини, можуть підвищувати зарплату до 100% від посадового окладу. Крім того, там можуть тимчасово забороняти проведення перевірок для бізнесу.
ℹ️ 13 серпня Уряд запровадив комплексну програму підтримки прифронтових територій. Перший пакет Програми охоплює 238 громад у 10 областях, де проживає 6,6 млн людей. Йдеться про території активних та можливих бойових дій. У фокусі програми - прямі виплати на підготовку до зими, доступне житло, підтримка місцевої економіки, розвиток безпеки та медичних послуг.
👉 Детальніше – на вебсайті Міністерства
👍1
Що таке реформа управління публічними інвестиціями (РІМ)?
📄 Уряд України активно реалізує реформу управління публічними інвестиціями (РІМ). Її мета — зробити використання кожної гривні, вкладеної у відбудову країни, максимально ефективним, прозорим і структурованим. Уряд працює над тим, щоб успішно впровадити ці зміни та узгодити українську систему управління інвестиціями з ефективними практиками, які вже діють у ЄС.
📝Роль Мінрозвитку полягає у підготовці, координації та реалізації пооб’єктного та комплексного відновлення. Так, у 2024 році понад 60% всіх публічних інвестиційних проєктів підготували та подали Мінрозвитку, Агентство Відновлення та регіони. Агентство Відновлення виступає центром експертизи з великим досвідом у підтримці регіонів та реалізації масштабних інфраструктурних проєктів.
➡️ Тепер ініціатори інвестиційних проєктів на місцевому, регіональному та національному рівнях самі визначають, що потрібно відновити або побудувати у публічній власності, і готують проєкти відповідно до визначеного єдиного підходу.
💼 Усі публічні інвестиційні проєкти збираються в Єдиний проєктний портфель (ЄПП) на національному, регіональному і місцевому рівні. Реформа поєднує стратегічне планування з середньостроковим бюджетним плануванням, що дозволяє ефективно направляти кошти на найважливіші для суспільства проєкти. Це також допомагає міжнародним партнерам краще розуміти пріоритети та формувати спільне бачення реалізації проєктів.
👉 Детальніше – на вебсайті Міністерства
📄 Уряд України активно реалізує реформу управління публічними інвестиціями (РІМ). Її мета — зробити використання кожної гривні, вкладеної у відбудову країни, максимально ефективним, прозорим і структурованим. Уряд працює над тим, щоб успішно впровадити ці зміни та узгодити українську систему управління інвестиціями з ефективними практиками, які вже діють у ЄС.
📝Роль Мінрозвитку полягає у підготовці, координації та реалізації пооб’єктного та комплексного відновлення. Так, у 2024 році понад 60% всіх публічних інвестиційних проєктів підготували та подали Мінрозвитку, Агентство Відновлення та регіони. Агентство Відновлення виступає центром експертизи з великим досвідом у підтримці регіонів та реалізації масштабних інфраструктурних проєктів.
➡️ Тепер ініціатори інвестиційних проєктів на місцевому, регіональному та національному рівнях самі визначають, що потрібно відновити або побудувати у публічній власності, і готують проєкти відповідно до визначеного єдиного підходу.
💼 Усі публічні інвестиційні проєкти збираються в Єдиний проєктний портфель (ЄПП) на національному, регіональному і місцевому рівні. Реформа поєднує стратегічне планування з середньостроковим бюджетним плануванням, що дозволяє ефективно направляти кошти на найважливіші для суспільства проєкти. Це також допомагає міжнародним партнерам краще розуміти пріоритети та формувати спільне бачення реалізації проєктів.
👉 Детальніше – на вебсайті Міністерства
👍1😁1🤯1
Хто насправді збудував Одесу: розвінчуємо міфи
🆕 На YouTube-каналі «Пліч-о-пліч: згуртовані громади» — новий епізод історичного влогу з Козаком Сіромахою. Ці відео дозволяють по-новому подивитися на історію українських міст і громад, розкриваючи маловідомі факти та спростовуючи поширені легенди.
☝️Цей випуск — про те, як насправді з’явилася Одеса і чому історія міста значно глибша, ніж нам розповідали у школі.
➡️ Уявлення про Одесу часто починають із Катерини ІІ, додають легенду про «рятівний апельсин» і на цьому ставлять крапку. У цьому випуску ви дізнаєтесь, чому ця історія — не більше ніж гарний міф, створений, щоб приписати заслуги імперії. Насправді, місто виникло задовго до указів російських цариць.
Хто його заснував — литовські князі, кримські татари чи їхній союз? Чому сюди тягнулися купці з Візантії, Поділля, Галичини, Волині та генуезьких факторій? Як місто пережило війни, турецьку окупацію, козацькі морські походи й знову відродилося?
📺 Дивіться новий випуск «Пліч-о-пліч» на YouTube-каналі проєкту
🇺🇦 Проєкт «Пліч-о-пліч: згуртовані громади» показує, як наше минуле впливає на сьогодення — на культуру, національну ідентичність, традиції, цінності та здатність до опору. Кожен випуск — це спроба повернути нам справжню історію, яку роками замовчували або перекручували.
🆕 На YouTube-каналі «Пліч-о-пліч: згуртовані громади» — новий епізод історичного влогу з Козаком Сіромахою. Ці відео дозволяють по-новому подивитися на історію українських міст і громад, розкриваючи маловідомі факти та спростовуючи поширені легенди.
☝️Цей випуск — про те, як насправді з’явилася Одеса і чому історія міста значно глибша, ніж нам розповідали у школі.
➡️ Уявлення про Одесу часто починають із Катерини ІІ, додають легенду про «рятівний апельсин» і на цьому ставлять крапку. У цьому випуску ви дізнаєтесь, чому ця історія — не більше ніж гарний міф, створений, щоб приписати заслуги імперії. Насправді, місто виникло задовго до указів російських цариць.
Хто його заснував — литовські князі, кримські татари чи їхній союз? Чому сюди тягнулися купці з Візантії, Поділля, Галичини, Волині та генуезьких факторій? Як місто пережило війни, турецьку окупацію, козацькі морські походи й знову відродилося?
📺 Дивіться новий випуск «Пліч-о-пліч» на YouTube-каналі проєкту
🇺🇦 Проєкт «Пліч-о-пліч: згуртовані громади» показує, як наше минуле впливає на сьогодення — на культуру, національну ідентичність, традиції, цінності та здатність до опору. Кожен випуск — це спроба повернути нам справжню історію, яку роками замовчували або перекручували.
👍2🥴1