⚓ Продовжено строк подання документів для безпекового моніторингу в межах конкурсу ППП в порту Чорноморськ
25 лютого під головуванням заступника Міністра Андрія Кашуби відбулося чергове засідання Конкурсної комісії з визначення концесіонера щодо Першого та Контейнерного терміналів у порту Чорноморськ. Також взяли участь Перша заступниця Міністра Альона Шкрум та заступники Міністра Марина Денисюк та Євген Дубогриз.
🔎 У ході засідання члени комісії опрацювали запити, що надійшли від зацікавлених юридичних осіб, та схвалили тексти відповідей для оприлюднення. Це рішення спрямоване на забезпечення прозорості процедури та належного інформування потенційних учасників конкурсу. Ознайомитись з відповідями на запитання можна за посиланням
🗓️ Також конкурсна комісія прийняла рішення продовжити кінцевий термін подання пакетів документів для проведення безпекового моніторингу. Оскільки конкурсна комісія надала велику кількість роз'яснення щодо вимог до оформлення документів для моніторингу, учасникам надається додатковий час, щоб врахувати ці роз'яснення під час підготовки документів. Кінцевою датою є 13 березня 2026 року.
Конкурсна комісія продовжує роботу над опрацюванням запитів та підготовкою конкурсної документації в межах проведення концесійного конкурсу.
25 лютого під головуванням заступника Міністра Андрія Кашуби відбулося чергове засідання Конкурсної комісії з визначення концесіонера щодо Першого та Контейнерного терміналів у порту Чорноморськ. Також взяли участь Перша заступниця Міністра Альона Шкрум та заступники Міністра Марина Денисюк та Євген Дубогриз.
🔎 У ході засідання члени комісії опрацювали запити, що надійшли від зацікавлених юридичних осіб, та схвалили тексти відповідей для оприлюднення. Це рішення спрямоване на забезпечення прозорості процедури та належного інформування потенційних учасників конкурсу. Ознайомитись з відповідями на запитання можна за посиланням
🗓️ Також конкурсна комісія прийняла рішення продовжити кінцевий термін подання пакетів документів для проведення безпекового моніторингу. Оскільки конкурсна комісія надала велику кількість роз'яснення щодо вимог до оформлення документів для моніторингу, учасникам надається додатковий час, щоб врахувати ці роз'яснення під час підготовки документів. Кінцевою датою є 13 березня 2026 року.
Конкурсна комісія продовжує роботу над опрацюванням запитів та підготовкою конкурсної документації в межах проведення концесійного конкурсу.
❤2
📍 У Києві відбувся стратегічний діалог щодо Плану дій Ради Європи для України на 2027–2030 роки. До нього долучилися заступник Міністра Олексій Рябикін та заступниця Міністра Наталія Козловська. Раду Європи на заході представляли Директор з координації програм Клаус Нойкірх та Директорка Конгресу місцевих і регіональних влад Клаудія Лучіані.
🤝 Зустріч була присвячена формуванню спільного бачення подальшої співпраці України та Рада Європи на 2027–2030 роки. В цей період планується продовження реформ, виконання зобов’язань на шляху до ЄС та зміцнення довіри до державних інституцій.
🟢 Окрема увага була приділена захисту прав людини, розвитку перехідного правосуддя, зміцненню демократичних інституцій, підготовці до повоєнних виборів, підтримці внутрішньо переміщених осіб і ветеранів, а також розвитку місцевого самоврядування та протидії дезінформації.
💬 «Перш за все хочу подякувати Раді Європи за багаторічну підтримку реформи місцевого самоврядування, процесу відновлення та зміцнення демократичних інституцій України в умовах війни. Завдяки цій співпраці ми суттєво просунулися у реформуванні багаторівневого врядування та вдосконаленні законодавства відповідно до Європейської хартії місцевого самоврядування», – зазначив Олексій Рябикін.
📑 За словами заступника Міністра, сьогодні співпраця Мінрозвитку з Радою Європи зосереджена на ключових напрямах підтримки громад і державних інституцій. Йдеться про оновлення плану реалізації реформи місцевого самоврядування в умовах війни та євроінтеграції, посилення фінансової спроможності громад, підготовку законодавчих змін та напрацювання механізмів відновлення роботи органів влади після завершення воєнного стану. Також серед пріоритетних напрямків - розмежування повноважень місцевого самоврядування та держави за принципом субсидіарності. Уряд схвалив законопроєкт “Про засади розмежування та розподілу повноважень між рівнями публічного врядування”. Документ розробила робоча група при Мінрозвитку за експертної участі Ради Європи. Наразі продовжується робота над підготовкою законопроєкту про розмежування сфер компетенцій за рівнями місцевого самоврядування.
☝️Результати стратегічного діалогу стануть основою подальшого планування спільних ініціатив та програм співпраці України і Ради Європи. Така взаємодія є важливою складовою зміцнення демократичних інституцій і підтримки реформ у довгостроковій перспективі.
🤝 Зустріч була присвячена формуванню спільного бачення подальшої співпраці України та Рада Європи на 2027–2030 роки. В цей період планується продовження реформ, виконання зобов’язань на шляху до ЄС та зміцнення довіри до державних інституцій.
🟢 Окрема увага була приділена захисту прав людини, розвитку перехідного правосуддя, зміцненню демократичних інституцій, підготовці до повоєнних виборів, підтримці внутрішньо переміщених осіб і ветеранів, а також розвитку місцевого самоврядування та протидії дезінформації.
💬 «Перш за все хочу подякувати Раді Європи за багаторічну підтримку реформи місцевого самоврядування, процесу відновлення та зміцнення демократичних інституцій України в умовах війни. Завдяки цій співпраці ми суттєво просунулися у реформуванні багаторівневого врядування та вдосконаленні законодавства відповідно до Європейської хартії місцевого самоврядування», – зазначив Олексій Рябикін.
📑 За словами заступника Міністра, сьогодні співпраця Мінрозвитку з Радою Європи зосереджена на ключових напрямах підтримки громад і державних інституцій. Йдеться про оновлення плану реалізації реформи місцевого самоврядування в умовах війни та євроінтеграції, посилення фінансової спроможності громад, підготовку законодавчих змін та напрацювання механізмів відновлення роботи органів влади після завершення воєнного стану. Також серед пріоритетних напрямків - розмежування повноважень місцевого самоврядування та держави за принципом субсидіарності. Уряд схвалив законопроєкт “Про засади розмежування та розподілу повноважень між рівнями публічного врядування”. Документ розробила робоча група при Мінрозвитку за експертної участі Ради Європи. Наразі продовжується робота над підготовкою законопроєкту про розмежування сфер компетенцій за рівнями місцевого самоврядування.
☝️Результати стратегічного діалогу стануть основою подальшого планування спільних ініціатив та програм співпраці України і Ради Європи. Така взаємодія є важливою складовою зміцнення демократичних інституцій і підтримки реформ у довгостроковій перспективі.
❤2
🇸🇪 Швеція виділяє додаткові 200 млн шведських крон (понад 22 млн доларів) на реалізацію шведсько-української програми WM4U «Посилення управління побутовими відходами в Україні».
💰Загальний обсяг підтримки Швеції для цієї програми у 2024–2027 роках становить близько 360 млн шведських крон. Управління відходами визначене одним із пріоритетів Стратегії Швеції щодо відновлення України - з огляду на виклики, пов’язані з відходами руйнувань, а також потребу системної модернізації муніципальної інфраструктури.
♻️ Програма WM4U реалізується у тісній співпраці з українськими громадами та із залученням шведських партнерів у межах Team Sweden. Її діяльність охоплює аналіз наявної інфраструктури, підтримку планування на регіональному та місцевому рівнях, а також розвиток рішень із запобігання утворенню побутових відходів, повторного використання та перероблення.
Також планується проведення техніко-економічних обґрунтувань на чотирьох полігонах побутових відходів. Наразі тривають переговори з відповідними місцевими органами влади щодо визначення майданчиків та параметрів майбутніх досліджень. Це допоможе закласти основу для модернізації полігонів і впровадження більш екологічно безпечних та ефективних рішень.
ℹ️ Програму впроваджують Avfall Sverige та SALAR International за підтримки Sida, а бенефіціаром є Мінрозвитку. Підтримка надаватиметься через через NEFCO (Північний зелений банк).
💰Загальний обсяг підтримки Швеції для цієї програми у 2024–2027 роках становить близько 360 млн шведських крон. Управління відходами визначене одним із пріоритетів Стратегії Швеції щодо відновлення України - з огляду на виклики, пов’язані з відходами руйнувань, а також потребу системної модернізації муніципальної інфраструктури.
♻️ Програма WM4U реалізується у тісній співпраці з українськими громадами та із залученням шведських партнерів у межах Team Sweden. Її діяльність охоплює аналіз наявної інфраструктури, підтримку планування на регіональному та місцевому рівнях, а також розвиток рішень із запобігання утворенню побутових відходів, повторного використання та перероблення.
Також планується проведення техніко-економічних обґрунтувань на чотирьох полігонах побутових відходів. Наразі тривають переговори з відповідними місцевими органами влади щодо визначення майданчиків та параметрів майбутніх досліджень. Це допоможе закласти основу для модернізації полігонів і впровадження більш екологічно безпечних та ефективних рішень.
ℹ️ Програму впроваджують Avfall Sverige та SALAR International за підтримки Sida, а бенефіціаром є Мінрозвитку. Підтримка надаватиметься через через NEFCO (Північний зелений банк).
❤6👍2
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
🤝 У Мінрозвитку відбулася зустріч у форматі ділового сніданку Віцепрем’єр-міністра з відновлення України — Міністра розвитку громад та територій України Олексія Кулеби з послами країн Групи семи (G7) та Північної Європи та Балтії (NB8)
💡Розмова була присвячена забезпеченню базових послуг — тепла, води, транспортного сполучення — попри російські обстріли. Олексій Кулеба наголосив, що ключовим завданням є посилення резервного живлення об’єктів критичної інфраструктури та технічні рішення, які дозволяють мережам працювати стабільно в умовах постійної загрози.
🔋Партнерам також презентували напрацювання по Плану стійкості на 2026 рік. План стійкості базується на чотирьох ключових напрямах: захист критичної інфраструктури, розвиток розподіленої генерації, альтернативне живлення та децентралізація теплопостачання.
🚰 Основний фокус — об’єкти тепло- та водопостачання. Українська сторона окреслила потреби у постачанні обладнання, залученні експертної підтримки, впровадженні інноваційних рішень і додатковому фінансуванні.
🛣️ Важливою частиною розмови стала транспортна сфера. В умовах війни критично необхідно зберігати логістичні маршрути, забезпечувати доступ до портів, підтримувати дорожню інфраструктуру в прифронтових громадах та розвивати міжнародне сполучення. З цією метою разом зі Швецією, Канадою та Литвою створено Фонд підтримки транспорту України (UTSF). Наразі триває робота над розширенням партнерства та залученням додаткових ресурсів.
💡Розмова була присвячена забезпеченню базових послуг — тепла, води, транспортного сполучення — попри російські обстріли. Олексій Кулеба наголосив, що ключовим завданням є посилення резервного живлення об’єктів критичної інфраструктури та технічні рішення, які дозволяють мережам працювати стабільно в умовах постійної загрози.
💬 «Без автономної генерації на об’єктах, зокрема водопостачання, ми ризикуємо системним збоєм мереж. Тому ми працюємо над резервним живленням і локальною генерацією для цих об’єктів», — зазначив Олексій Кулеба.
🔋Партнерам також презентували напрацювання по Плану стійкості на 2026 рік. План стійкості базується на чотирьох ключових напрямах: захист критичної інфраструктури, розвиток розподіленої генерації, альтернативне живлення та децентралізація теплопостачання.
🚰 Основний фокус — об’єкти тепло- та водопостачання. Українська сторона окреслила потреби у постачанні обладнання, залученні експертної підтримки, впровадженні інноваційних рішень і додатковому фінансуванні.
🛣️ Важливою частиною розмови стала транспортна сфера. В умовах війни критично необхідно зберігати логістичні маршрути, забезпечувати доступ до портів, підтримувати дорожню інфраструктуру в прифронтових громадах та розвивати міжнародне сполучення. З цією метою разом зі Швецією, Канадою та Литвою створено Фонд підтримки транспорту України (UTSF). Наразі триває робота над розширенням партнерства та залученням додаткових ресурсів.
❤1🤝1
🇯🇵 Японія виділяє 6,2 млрд японських єн на п’яту фазу Програми екстреного відновлення
✍️ Віцепрем’єр-міністр з відновлення України — Міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба та Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні Масаші Накаґоме підписали Угоду (у формі обміну нотами) щодо надання грантової допомоги для реалізації п’ятої фази Програми екстреного відновлення.
💰 Уряд Японії виділяє 6,2 млрд японських єн (приблизно 41 млн доларів США) на першочергові потреби України у відбудові. Цей етап фінансування спрямований на зміцнення стійкості критичної інфраструктури та підтримку соціально значущих секторів.
Кошти будуть розподілені через Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA) за чотирма пріоритетними напрямками: муніципальна інфраструктура, охорона здоров’я, підтримка агросектору та підтримка суспільного мовлення.
💬«Сьогоднішнє підписання — це черговий крок у зміцненні нашого стратегічного партнерства з Японією. Ми розпочинаємо вже п’яту фазу Програми екстреного відновлення, яка з 2023 року стала одним із найбільш ефективних інструментів оперативної підтримки наших громад.
Ця угода відкриває шлях до фіналізації Грантової угоди з JICA, де будуть чітко деталізовані проєкти та закупівлі. Угода охоплює підтримку не лише критичної інфраструктури, а й медицини та медіасфери — галузей, що є фундаментом стійкості нашої держави. Дякуємо Уряду Японії за непохитну віру в Україну та системний підхід до нашої відбудови», — зазначає Олексій Кулеба.
🚜 У рамках попередніх фаз Програми екстреного відновлення було виділено 100 млрд японських єн, завдяки чому громади, державні установи та відомства отримали широкий спектр допомоги: спецтехніку для розчищення завалів, генератори та інше енергетичне обладнання, модульні мости, обладнання та рейки для відновлення залізничної інфраструктури, а також обладнання для водоканалів, комунальних підприємств, гуманітарного розмінування, медичне устаткування для регіональних лікарень, обладнання для освітніх закладів і підтримку агросектору.
✍️ Віцепрем’єр-міністр з відновлення України — Міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба та Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні Масаші Накаґоме підписали Угоду (у формі обміну нотами) щодо надання грантової допомоги для реалізації п’ятої фази Програми екстреного відновлення.
💰 Уряд Японії виділяє 6,2 млрд японських єн (приблизно 41 млн доларів США) на першочергові потреби України у відбудові. Цей етап фінансування спрямований на зміцнення стійкості критичної інфраструктури та підтримку соціально значущих секторів.
Кошти будуть розподілені через Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA) за чотирма пріоритетними напрямками: муніципальна інфраструктура, охорона здоров’я, підтримка агросектору та підтримка суспільного мовлення.
💬«Сьогоднішнє підписання — це черговий крок у зміцненні нашого стратегічного партнерства з Японією. Ми розпочинаємо вже п’яту фазу Програми екстреного відновлення, яка з 2023 року стала одним із найбільш ефективних інструментів оперативної підтримки наших громад.
Ця угода відкриває шлях до фіналізації Грантової угоди з JICA, де будуть чітко деталізовані проєкти та закупівлі. Угода охоплює підтримку не лише критичної інфраструктури, а й медицини та медіасфери — галузей, що є фундаментом стійкості нашої держави. Дякуємо Уряду Японії за непохитну віру в Україну та системний підхід до нашої відбудови», — зазначає Олексій Кулеба.
🚜 У рамках попередніх фаз Програми екстреного відновлення було виділено 100 млрд японських єн, завдяки чому громади, державні установи та відомства отримали широкий спектр допомоги: спецтехніку для розчищення завалів, генератори та інше енергетичне обладнання, модульні мости, обладнання та рейки для відновлення залізничної інфраструктури, а також обладнання для водоканалів, комунальних підприємств, гуманітарного розмінування, медичне устаткування для регіональних лікарень, обладнання для освітніх закладів і підтримку агросектору.
❤4👏1
🟢 Рада безбар’єрності визначила пріоритети державної політики доступності на 2026 рік
📍 У Києві відбулося засідання Національної ради безбар’єрності під головуванням Прем’єр-міністра України Юлії Свириденко. Участь у заході взяли Перша леді України Олена Зеленська, Віцепрем’єр-міністр з відновлення України – Міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, члени Уряду, народні депутати, представники системи ООН, Ради Європи, ВООЗ та інших міжнародних організацій в Україні, начальники ОВА, представники територіальних громад і громадянського суспільства. Модерувала засідання радниця-уповноважена Президента України з питань безбар’єрності Тетяна Ломакіна.
📚 Під час засідання презентовано сім флагманських проєктів, які планується реалізувати у найближчі роки. У фокусі – освітні та просвітницькі ініціативи у сфері безбар’єрності, розвиток навчальних програм на 2026 рік у межах кампанії соціальних змін «Безбар’єрність – це коли можеш», а також пріоритети реалізації державної політики доступності.
Олена Зеленська зазначила, що наступного тижня відбудеться презентація Державного стандарту коректної, безбар’єрної мови.
Прем’єр-міністр підкреслила, що формат Ради вже став постійним майданчиком, де напрацьовуються нові політики і системні рішення, щоб доступність була не просто зафіксована у цифрах, а відчутна на практиці для кожної людини.
Олексій Кулеба представив флагманський проєкт Мінрозвитку «Розвиток інституційної спроможності місцевого самоврядування в питаннях безбарєрності», реалізацію якого заплановано на 2026 рік.
🧑🏫 Так у межах проєкту запроваджується системна підготовка фахівців із безбар’єрності. Вона охопить як підвищення кваліфікації спеціалістів, які вже працюють у сфері будівництва, управління та контролю, так і оновлення освітніх програм для підготовки нових експертів.
☝️ Окрім цього формуватиметься мережа координаторів і амбасадорів у громадах, які відповідатимуть за практичне впровадження безбар’єрних маршрутів і роботу з конкретними об’єктами – комунальними, державними та приватними.
Напередодні Віцепремʼєр-Міністр з відновлення України під час засідання Уряду доповів про виконання Плану заходів Національної стратегії створення безбар’єрного простору. Станом на сьогодні виконано близько 2,6 тисяч із майже 4 тисяч запланованих заходів тобто 67% Плану. Олексій Кулеба відзначив, що за кожною цифрою стоїть велика робота команд та спільний результат центральних органів виконавчої влади, обласних військових адміністрацій, громад, а також подякував Чернігівській, Вінницькій, Волинській та Київській областям за найкращі показники виконання Плану.
📍 У Києві відбулося засідання Національної ради безбар’єрності під головуванням Прем’єр-міністра України Юлії Свириденко. Участь у заході взяли Перша леді України Олена Зеленська, Віцепрем’єр-міністр з відновлення України – Міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, члени Уряду, народні депутати, представники системи ООН, Ради Європи, ВООЗ та інших міжнародних організацій в Україні, начальники ОВА, представники територіальних громад і громадянського суспільства. Модерувала засідання радниця-уповноважена Президента України з питань безбар’єрності Тетяна Ломакіна.
📚 Під час засідання презентовано сім флагманських проєктів, які планується реалізувати у найближчі роки. У фокусі – освітні та просвітницькі ініціативи у сфері безбар’єрності, розвиток навчальних програм на 2026 рік у межах кампанії соціальних змін «Безбар’єрність – це коли можеш», а також пріоритети реалізації державної політики доступності.
Олена Зеленська зазначила, що наступного тижня відбудеться презентація Державного стандарту коректної, безбар’єрної мови.
💬 «Дуже важливо, щоб цей стандарт не залишався на рівні рішень, а був у практичному використанні в кожного посадовця. Коректна мова має стати мовою освіти й охорони здоров’я, адміністрацій, правоохоронців, послуг – усього, що нас оточує щодня. Мова теж має бути безбар’єрною», – наголосила Перша леді.
Прем’єр-міністр підкреслила, що формат Ради вже став постійним майданчиком, де напрацьовуються нові політики і системні рішення, щоб доступність була не просто зафіксована у цифрах, а відчутна на практиці для кожної людини.
Олексій Кулеба представив флагманський проєкт Мінрозвитку «Розвиток інституційної спроможності місцевого самоврядування в питаннях безбарєрності», реалізацію якого заплановано на 2026 рік.
💬 «Окрім проєктів, які вже реалізуються в громадах – насамперед безбар’єрних маршрутів, робота буде продовжена і масштабована. Водночас у фокусі – три ключові складові: чіткі стандарти, люди, які їх впроваджують, і прямий контроль на місцях. Самі по собі стандарти нічого не змінюють – зміни роблять люди. Нам потрібно більше підготовлених і компетентних профільних фахівців в громадах. Є чіткий сигнал та запит від регіонів: потрібне підсилення саме кадрового потенціалу», – підкреслив Міністр.
🧑🏫 Так у межах проєкту запроваджується системна підготовка фахівців із безбар’єрності. Вона охопить як підвищення кваліфікації спеціалістів, які вже працюють у сфері будівництва, управління та контролю, так і оновлення освітніх програм для підготовки нових експертів.
☝️ Окрім цього формуватиметься мережа координаторів і амбасадорів у громадах, які відповідатимуть за практичне впровадження безбар’єрних маршрутів і роботу з конкретними об’єктами – комунальними, державними та приватними.
Напередодні Віцепремʼєр-Міністр з відновлення України під час засідання Уряду доповів про виконання Плану заходів Національної стратегії створення безбар’єрного простору. Станом на сьогодні виконано близько 2,6 тисяч із майже 4 тисяч запланованих заходів тобто 67% Плану. Олексій Кулеба відзначив, що за кожною цифрою стоїть велика робота команд та спільний результат центральних органів виконавчої влади, обласних військових адміністрацій, громад, а також подякував Чернігівській, Вінницькій, Волинській та Київській областям за найкращі показники виконання Плану.
❤4🍌1