🏭 Віцепрем’єр-міністр з відновлення України — Міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба разом із депутатами Європейського парламенту та національними парламентарями 14 країн Європи відвідав одну з київських ТЕЦ.
☝️До складу делегації увійшли — голови та члени комітетів оборони й міжнародних відносин з Німеччини, Франції, Італії, Данії, Швеції, Польщі, Іспанії, Литви, Естонії, Австрії, Чехії, Фінляндії, Угорщини та Словаччини. Вони на власні очі побачила наслідки 13 ракетних і дронових атак на об’єкт критичної інфраструктури, дев’ять із яких відбулися лише під час цього опалювального сезону.
💡До початку повномасштабної війни станція забезпечувала теплом і гарячою водою понад 500 000 мешканців столиці — більш як 1 100 житлових будинків, а також школи, дитячі садочки та медичні заклади.
🧑🏭Попри значні руйнування, понад 700 працівників ТЕЦ продовжують відновлення обладнання та підтримують її роботу.
🔋Під час зустрічі Віцепрем’єр-міністр з відновлення України звернувся до партнерів із проханням про подальшу підтримку енергетичного сектору. Було презентовано план підготовки до наступного опалювального сезону та окреслено потреби України у розвитку розподіленої генерації, створенні модульних потужностей і забезпеченні резервного живлення.
Загальна екстрена потреба країни у додаткових електро- та теплових потужностях перевищує 1 800 МВт.
🤝 Висловлюємо вдячність європейським партнерам за послідовну підтримку України. Стійкість енергетичної системи є запорукою безпеки мільйонів громадян і стабільного функціонування держави.
☝️До складу делегації увійшли — голови та члени комітетів оборони й міжнародних відносин з Німеччини, Франції, Італії, Данії, Швеції, Польщі, Іспанії, Литви, Естонії, Австрії, Чехії, Фінляндії, Угорщини та Словаччини. Вони на власні очі побачила наслідки 13 ракетних і дронових атак на об’єкт критичної інфраструктури, дев’ять із яких відбулися лише під час цього опалювального сезону.
💡До початку повномасштабної війни станція забезпечувала теплом і гарячою водою понад 500 000 мешканців столиці — більш як 1 100 житлових будинків, а також школи, дитячі садочки та медичні заклади.
🧑🏭Попри значні руйнування, понад 700 працівників ТЕЦ продовжують відновлення обладнання та підтримують її роботу.
🔋Під час зустрічі Віцепрем’єр-міністр з відновлення України звернувся до партнерів із проханням про подальшу підтримку енергетичного сектору. Було презентовано план підготовки до наступного опалювального сезону та окреслено потреби України у розвитку розподіленої генерації, створенні модульних потужностей і забезпеченні резервного живлення.
Загальна екстрена потреба країни у додаткових електро- та теплових потужностях перевищує 1 800 МВт.
🤝 Висловлюємо вдячність європейським партнерам за послідовну підтримку України. Стійкість енергетичної системи є запорукою безпеки мільйонів громадян і стабільного функціонування держави.
⚓ Продовжено строк подання документів для безпекового моніторингу в межах конкурсу ППП в порту Чорноморськ
25 лютого під головуванням заступника Міністра Андрія Кашуби відбулося чергове засідання Конкурсної комісії з визначення концесіонера щодо Першого та Контейнерного терміналів у порту Чорноморськ. Також взяли участь Перша заступниця Міністра Альона Шкрум та заступники Міністра Марина Денисюк та Євген Дубогриз.
🔎 У ході засідання члени комісії опрацювали запити, що надійшли від зацікавлених юридичних осіб, та схвалили тексти відповідей для оприлюднення. Це рішення спрямоване на забезпечення прозорості процедури та належного інформування потенційних учасників конкурсу. Ознайомитись з відповідями на запитання можна за посиланням
🗓️ Також конкурсна комісія прийняла рішення продовжити кінцевий термін подання пакетів документів для проведення безпекового моніторингу. Оскільки конкурсна комісія надала велику кількість роз'яснення щодо вимог до оформлення документів для моніторингу, учасникам надається додатковий час, щоб врахувати ці роз'яснення під час підготовки документів. Кінцевою датою є 13 березня 2026 року.
Конкурсна комісія продовжує роботу над опрацюванням запитів та підготовкою конкурсної документації в межах проведення концесійного конкурсу.
25 лютого під головуванням заступника Міністра Андрія Кашуби відбулося чергове засідання Конкурсної комісії з визначення концесіонера щодо Першого та Контейнерного терміналів у порту Чорноморськ. Також взяли участь Перша заступниця Міністра Альона Шкрум та заступники Міністра Марина Денисюк та Євген Дубогриз.
🔎 У ході засідання члени комісії опрацювали запити, що надійшли від зацікавлених юридичних осіб, та схвалили тексти відповідей для оприлюднення. Це рішення спрямоване на забезпечення прозорості процедури та належного інформування потенційних учасників конкурсу. Ознайомитись з відповідями на запитання можна за посиланням
🗓️ Також конкурсна комісія прийняла рішення продовжити кінцевий термін подання пакетів документів для проведення безпекового моніторингу. Оскільки конкурсна комісія надала велику кількість роз'яснення щодо вимог до оформлення документів для моніторингу, учасникам надається додатковий час, щоб врахувати ці роз'яснення під час підготовки документів. Кінцевою датою є 13 березня 2026 року.
Конкурсна комісія продовжує роботу над опрацюванням запитів та підготовкою конкурсної документації в межах проведення концесійного конкурсу.
❤2
📍 У Києві відбувся стратегічний діалог щодо Плану дій Ради Європи для України на 2027–2030 роки. До нього долучилися заступник Міністра Олексій Рябикін та заступниця Міністра Наталія Козловська. Раду Європи на заході представляли Директор з координації програм Клаус Нойкірх та Директорка Конгресу місцевих і регіональних влад Клаудія Лучіані.
🤝 Зустріч була присвячена формуванню спільного бачення подальшої співпраці України та Рада Європи на 2027–2030 роки. В цей період планується продовження реформ, виконання зобов’язань на шляху до ЄС та зміцнення довіри до державних інституцій.
🟢 Окрема увага була приділена захисту прав людини, розвитку перехідного правосуддя, зміцненню демократичних інституцій, підготовці до повоєнних виборів, підтримці внутрішньо переміщених осіб і ветеранів, а також розвитку місцевого самоврядування та протидії дезінформації.
💬 «Перш за все хочу подякувати Раді Європи за багаторічну підтримку реформи місцевого самоврядування, процесу відновлення та зміцнення демократичних інституцій України в умовах війни. Завдяки цій співпраці ми суттєво просунулися у реформуванні багаторівневого врядування та вдосконаленні законодавства відповідно до Європейської хартії місцевого самоврядування», – зазначив Олексій Рябикін.
📑 За словами заступника Міністра, сьогодні співпраця Мінрозвитку з Радою Європи зосереджена на ключових напрямах підтримки громад і державних інституцій. Йдеться про оновлення плану реалізації реформи місцевого самоврядування в умовах війни та євроінтеграції, посилення фінансової спроможності громад, підготовку законодавчих змін та напрацювання механізмів відновлення роботи органів влади після завершення воєнного стану. Також серед пріоритетних напрямків - розмежування повноважень місцевого самоврядування та держави за принципом субсидіарності. Уряд схвалив законопроєкт “Про засади розмежування та розподілу повноважень між рівнями публічного врядування”. Документ розробила робоча група при Мінрозвитку за експертної участі Ради Європи. Наразі продовжується робота над підготовкою законопроєкту про розмежування сфер компетенцій за рівнями місцевого самоврядування.
☝️Результати стратегічного діалогу стануть основою подальшого планування спільних ініціатив та програм співпраці України і Ради Європи. Така взаємодія є важливою складовою зміцнення демократичних інституцій і підтримки реформ у довгостроковій перспективі.
🤝 Зустріч була присвячена формуванню спільного бачення подальшої співпраці України та Рада Європи на 2027–2030 роки. В цей період планується продовження реформ, виконання зобов’язань на шляху до ЄС та зміцнення довіри до державних інституцій.
🟢 Окрема увага була приділена захисту прав людини, розвитку перехідного правосуддя, зміцненню демократичних інституцій, підготовці до повоєнних виборів, підтримці внутрішньо переміщених осіб і ветеранів, а також розвитку місцевого самоврядування та протидії дезінформації.
💬 «Перш за все хочу подякувати Раді Європи за багаторічну підтримку реформи місцевого самоврядування, процесу відновлення та зміцнення демократичних інституцій України в умовах війни. Завдяки цій співпраці ми суттєво просунулися у реформуванні багаторівневого врядування та вдосконаленні законодавства відповідно до Європейської хартії місцевого самоврядування», – зазначив Олексій Рябикін.
📑 За словами заступника Міністра, сьогодні співпраця Мінрозвитку з Радою Європи зосереджена на ключових напрямах підтримки громад і державних інституцій. Йдеться про оновлення плану реалізації реформи місцевого самоврядування в умовах війни та євроінтеграції, посилення фінансової спроможності громад, підготовку законодавчих змін та напрацювання механізмів відновлення роботи органів влади після завершення воєнного стану. Також серед пріоритетних напрямків - розмежування повноважень місцевого самоврядування та держави за принципом субсидіарності. Уряд схвалив законопроєкт “Про засади розмежування та розподілу повноважень між рівнями публічного врядування”. Документ розробила робоча група при Мінрозвитку за експертної участі Ради Європи. Наразі продовжується робота над підготовкою законопроєкту про розмежування сфер компетенцій за рівнями місцевого самоврядування.
☝️Результати стратегічного діалогу стануть основою подальшого планування спільних ініціатив та програм співпраці України і Ради Європи. Така взаємодія є важливою складовою зміцнення демократичних інституцій і підтримки реформ у довгостроковій перспективі.
❤2
🇸🇪 Швеція виділяє додаткові 200 млн шведських крон (понад 22 млн доларів) на реалізацію шведсько-української програми WM4U «Посилення управління побутовими відходами в Україні».
💰Загальний обсяг підтримки Швеції для цієї програми у 2024–2027 роках становить близько 360 млн шведських крон. Управління відходами визначене одним із пріоритетів Стратегії Швеції щодо відновлення України - з огляду на виклики, пов’язані з відходами руйнувань, а також потребу системної модернізації муніципальної інфраструктури.
♻️ Програма WM4U реалізується у тісній співпраці з українськими громадами та із залученням шведських партнерів у межах Team Sweden. Її діяльність охоплює аналіз наявної інфраструктури, підтримку планування на регіональному та місцевому рівнях, а також розвиток рішень із запобігання утворенню побутових відходів, повторного використання та перероблення.
Також планується проведення техніко-економічних обґрунтувань на чотирьох полігонах побутових відходів. Наразі тривають переговори з відповідними місцевими органами влади щодо визначення майданчиків та параметрів майбутніх досліджень. Це допоможе закласти основу для модернізації полігонів і впровадження більш екологічно безпечних та ефективних рішень.
ℹ️ Програму впроваджують Avfall Sverige та SALAR International за підтримки Sida, а бенефіціаром є Мінрозвитку. Підтримка надаватиметься через через NEFCO (Північний зелений банк).
💰Загальний обсяг підтримки Швеції для цієї програми у 2024–2027 роках становить близько 360 млн шведських крон. Управління відходами визначене одним із пріоритетів Стратегії Швеції щодо відновлення України - з огляду на виклики, пов’язані з відходами руйнувань, а також потребу системної модернізації муніципальної інфраструктури.
♻️ Програма WM4U реалізується у тісній співпраці з українськими громадами та із залученням шведських партнерів у межах Team Sweden. Її діяльність охоплює аналіз наявної інфраструктури, підтримку планування на регіональному та місцевому рівнях, а також розвиток рішень із запобігання утворенню побутових відходів, повторного використання та перероблення.
Також планується проведення техніко-економічних обґрунтувань на чотирьох полігонах побутових відходів. Наразі тривають переговори з відповідними місцевими органами влади щодо визначення майданчиків та параметрів майбутніх досліджень. Це допоможе закласти основу для модернізації полігонів і впровадження більш екологічно безпечних та ефективних рішень.
ℹ️ Програму впроваджують Avfall Sverige та SALAR International за підтримки Sida, а бенефіціаром є Мінрозвитку. Підтримка надаватиметься через через NEFCO (Північний зелений банк).
❤6👍2
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
🤝 У Мінрозвитку відбулася зустріч у форматі ділового сніданку Віцепрем’єр-міністра з відновлення України — Міністра розвитку громад та територій України Олексія Кулеби з послами країн Групи семи (G7) та Північної Європи та Балтії (NB8)
💡Розмова була присвячена забезпеченню базових послуг — тепла, води, транспортного сполучення — попри російські обстріли. Олексій Кулеба наголосив, що ключовим завданням є посилення резервного живлення об’єктів критичної інфраструктури та технічні рішення, які дозволяють мережам працювати стабільно в умовах постійної загрози.
🔋Партнерам також презентували напрацювання по Плану стійкості на 2026 рік. План стійкості базується на чотирьох ключових напрямах: захист критичної інфраструктури, розвиток розподіленої генерації, альтернативне живлення та децентралізація теплопостачання.
🚰 Основний фокус — об’єкти тепло- та водопостачання. Українська сторона окреслила потреби у постачанні обладнання, залученні експертної підтримки, впровадженні інноваційних рішень і додатковому фінансуванні.
🛣️ Важливою частиною розмови стала транспортна сфера. В умовах війни критично необхідно зберігати логістичні маршрути, забезпечувати доступ до портів, підтримувати дорожню інфраструктуру в прифронтових громадах та розвивати міжнародне сполучення. З цією метою разом зі Швецією, Канадою та Литвою створено Фонд підтримки транспорту України (UTSF). Наразі триває робота над розширенням партнерства та залученням додаткових ресурсів.
💡Розмова була присвячена забезпеченню базових послуг — тепла, води, транспортного сполучення — попри російські обстріли. Олексій Кулеба наголосив, що ключовим завданням є посилення резервного живлення об’єктів критичної інфраструктури та технічні рішення, які дозволяють мережам працювати стабільно в умовах постійної загрози.
💬 «Без автономної генерації на об’єктах, зокрема водопостачання, ми ризикуємо системним збоєм мереж. Тому ми працюємо над резервним живленням і локальною генерацією для цих об’єктів», — зазначив Олексій Кулеба.
🔋Партнерам також презентували напрацювання по Плану стійкості на 2026 рік. План стійкості базується на чотирьох ключових напрямах: захист критичної інфраструктури, розвиток розподіленої генерації, альтернативне живлення та децентралізація теплопостачання.
🚰 Основний фокус — об’єкти тепло- та водопостачання. Українська сторона окреслила потреби у постачанні обладнання, залученні експертної підтримки, впровадженні інноваційних рішень і додатковому фінансуванні.
🛣️ Важливою частиною розмови стала транспортна сфера. В умовах війни критично необхідно зберігати логістичні маршрути, забезпечувати доступ до портів, підтримувати дорожню інфраструктуру в прифронтових громадах та розвивати міжнародне сполучення. З цією метою разом зі Швецією, Канадою та Литвою створено Фонд підтримки транспорту України (UTSF). Наразі триває робота над розширенням партнерства та залученням додаткових ресурсів.
❤1🤝1
🇯🇵 Японія виділяє 6,2 млрд японських єн на п’яту фазу Програми екстреного відновлення
✍️ Віцепрем’єр-міністр з відновлення України — Міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба та Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні Масаші Накаґоме підписали Угоду (у формі обміну нотами) щодо надання грантової допомоги для реалізації п’ятої фази Програми екстреного відновлення.
💰 Уряд Японії виділяє 6,2 млрд японських єн (приблизно 41 млн доларів США) на першочергові потреби України у відбудові. Цей етап фінансування спрямований на зміцнення стійкості критичної інфраструктури та підтримку соціально значущих секторів.
Кошти будуть розподілені через Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA) за чотирма пріоритетними напрямками: муніципальна інфраструктура, охорона здоров’я, підтримка агросектору та підтримка суспільного мовлення.
💬«Сьогоднішнє підписання — це черговий крок у зміцненні нашого стратегічного партнерства з Японією. Ми розпочинаємо вже п’яту фазу Програми екстреного відновлення, яка з 2023 року стала одним із найбільш ефективних інструментів оперативної підтримки наших громад.
Ця угода відкриває шлях до фіналізації Грантової угоди з JICA, де будуть чітко деталізовані проєкти та закупівлі. Угода охоплює підтримку не лише критичної інфраструктури, а й медицини та медіасфери — галузей, що є фундаментом стійкості нашої держави. Дякуємо Уряду Японії за непохитну віру в Україну та системний підхід до нашої відбудови», — зазначає Олексій Кулеба.
🚜 У рамках попередніх фаз Програми екстреного відновлення було виділено 100 млрд японських єн, завдяки чому громади, державні установи та відомства отримали широкий спектр допомоги: спецтехніку для розчищення завалів, генератори та інше енергетичне обладнання, модульні мости, обладнання та рейки для відновлення залізничної інфраструктури, а також обладнання для водоканалів, комунальних підприємств, гуманітарного розмінування, медичне устаткування для регіональних лікарень, обладнання для освітніх закладів і підтримку агросектору.
✍️ Віцепрем’єр-міністр з відновлення України — Міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба та Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні Масаші Накаґоме підписали Угоду (у формі обміну нотами) щодо надання грантової допомоги для реалізації п’ятої фази Програми екстреного відновлення.
💰 Уряд Японії виділяє 6,2 млрд японських єн (приблизно 41 млн доларів США) на першочергові потреби України у відбудові. Цей етап фінансування спрямований на зміцнення стійкості критичної інфраструктури та підтримку соціально значущих секторів.
Кошти будуть розподілені через Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA) за чотирма пріоритетними напрямками: муніципальна інфраструктура, охорона здоров’я, підтримка агросектору та підтримка суспільного мовлення.
💬«Сьогоднішнє підписання — це черговий крок у зміцненні нашого стратегічного партнерства з Японією. Ми розпочинаємо вже п’яту фазу Програми екстреного відновлення, яка з 2023 року стала одним із найбільш ефективних інструментів оперативної підтримки наших громад.
Ця угода відкриває шлях до фіналізації Грантової угоди з JICA, де будуть чітко деталізовані проєкти та закупівлі. Угода охоплює підтримку не лише критичної інфраструктури, а й медицини та медіасфери — галузей, що є фундаментом стійкості нашої держави. Дякуємо Уряду Японії за непохитну віру в Україну та системний підхід до нашої відбудови», — зазначає Олексій Кулеба.
🚜 У рамках попередніх фаз Програми екстреного відновлення було виділено 100 млрд японських єн, завдяки чому громади, державні установи та відомства отримали широкий спектр допомоги: спецтехніку для розчищення завалів, генератори та інше енергетичне обладнання, модульні мости, обладнання та рейки для відновлення залізничної інфраструктури, а також обладнання для водоканалів, комунальних підприємств, гуманітарного розмінування, медичне устаткування для регіональних лікарень, обладнання для освітніх закладів і підтримку агросектору.
❤4👏1