🏗️ Від початку повномасштабного російського вторгнення Програма розвитку ООН (ПРООН) допомогла Україні розчистити 1 мільйона тонн завалів.
📊 За даними четвертої «Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення» (RDNA4) станом на кінець 2024 року прямі фізичні збитки житлу та інфраструктурі України досягли близько $176 мільярдів.
🏚️ Одна з головних проблем для відбудови - величезна кількість відходів після руйнувань. Щоб допомогти громадам швидше відновлюватися, ПРООН підтримала проєкти раннього відновлення у 26 громадах у Чернігівській, Дніпропетровській, Харківській, Херсонській, Київській, Миколаївській, Сумській та Запорізькій областях.
🧱 Станом на початок 2026 року в Україні безпечно вивезли та відсортували завали, які за вагою дорівнюють трьом хмарочосам Емпайр-Стейт-Білдінг. Завдяки цьому відкрили безпечний доступ до понад 200 об’єктів, таких як вулиці та стихійні сміттєзвалища, і почали відновлення більш ніж 1 600 сильно пошкоджених будівель.
👷 Під час виконання робіт до процесів залучили понад 400 місцевих працівників. Роботи проводили з дотриманням правил безпеки, зокрема щодо небезпечних матеріалів, і з обов’язковим сортуванням відходів. Частину матеріалів передали на переробку, їх уже використовують для пересипки полігонів побутових відходів та створення ізоляційних шарів, а також для покриття доріг і тротуарів.
☝️ Олексій Кулеба, віцепрем'єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій України, наголосив на стратегічній важливості підтримки громад у питаннях управління відходами від руйнувань.
Постійний представник ПРООН в Україні Ауке Лотсма підкреслив відданість організації підтримці громад у їхніх зусиллях із відновлення, зокрема за допомогою управління відходами від руйнувань.
📸 Фото: Харків, Крістіна Пашкіна; Суми, Олександр Сисоєнко; Чернігів, "Своє Кіно"; Буча, Ксенія Невенченко; Посад-Покровське, Херсонщина, Дмитро Сазонов; Червона Долина, Миколаївщина, Дмитро Сазонов.
📊 За даними четвертої «Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення» (RDNA4) станом на кінець 2024 року прямі фізичні збитки житлу та інфраструктурі України досягли близько $176 мільярдів.
🏚️ Одна з головних проблем для відбудови - величезна кількість відходів після руйнувань. Щоб допомогти громадам швидше відновлюватися, ПРООН підтримала проєкти раннього відновлення у 26 громадах у Чернігівській, Дніпропетровській, Харківській, Херсонській, Київській, Миколаївській, Сумській та Запорізькій областях.
🧱 Станом на початок 2026 року в Україні безпечно вивезли та відсортували завали, які за вагою дорівнюють трьом хмарочосам Емпайр-Стейт-Білдінг. Завдяки цьому відкрили безпечний доступ до понад 200 об’єктів, таких як вулиці та стихійні сміттєзвалища, і почали відновлення більш ніж 1 600 сильно пошкоджених будівель.
👷 Під час виконання робіт до процесів залучили понад 400 місцевих працівників. Роботи проводили з дотриманням правил безпеки, зокрема щодо небезпечних матеріалів, і з обов’язковим сортуванням відходів. Частину матеріалів передали на переробку, їх уже використовують для пересипки полігонів побутових відходів та створення ізоляційних шарів, а також для покриття доріг і тротуарів.
☝️ Олексій Кулеба, віцепрем'єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій України, наголосив на стратегічній важливості підтримки громад у питаннях управління відходами від руйнувань.
Постійний представник ПРООН в Україні Ауке Лотсма підкреслив відданість організації підтримці громад у їхніх зусиллях із відновлення, зокрема за допомогою управління відходами від руйнувань.
📸 Фото: Харків, Крістіна Пашкіна; Суми, Олександр Сисоєнко; Чернігів, "Своє Кіно"; Буча, Ксенія Невенченко; Посад-Покровське, Херсонщина, Дмитро Сазонов; Червона Долина, Миколаївщина, Дмитро Сазонов.
🔎 Мінрозвитку провело всеукраїнський моніторинг безбар’єрності в транспортній сфері. Обстеження відбулося у 23 областях і місті Києві та охопило всі види громадського транспорту і ключові об’єкти інфраструктури.
🟢 Під час моніторингу оцінювали, чи може людина самостійно користуватися транспортом: зайти за допомогою пандусу, отримати текстове або звукове інформування, розміститися в салоні з кріслом колісним чи дитячою коляскою, безпечно пересуватися транспортом.
🚎 Найкраща ситуація з тролейбусами. Більшість мають низьку підлогу та системи інформування. Завдяки системному оновленню транспорту у Києві, Полтавській, Миколаївській, Львівській, Волинській та Івано-Франківській областях їх доступність майже 100%.
🚋 Із трамваями показники доступності нижчі. Лише близько третини вагонів фізично доступні для маломобільних пасажирів. Хоча більшість трамваїв мають інформаційні табло та звукові оголошення, сам рухомий склад часто застарілий і потребує оновлення.
🚌 Міські автобуси поступово стають доступнішими, але на приміських і міжміських маршрутах ситуація одна з найскладніших, адже транспорту з пандусами та інформуванням там мало.
🚇 У метро вагони загалом доступні, але головною проблемою залишається доступність станцій. Наразі лише 3% зупинок метро мають безбар’єрний доступ.
🚆 Укрзалізниця поступово оновлює рухомий склад - додає спеціалізовані вагони з облаштованими купе та санвузлами для пасажирів на кріслах колісних. Водночас кількість таких вагонів поки залишається обмеженою.
📊 Під час моніторингу також перевірили рівень безбар’єрності транспортної інфраструктури.
🚄 На залізничних вокзалах і станціях лише 8,1% об’єктів доступні. Основні проблеми - стара забудова та висота платформ, через яку складно сісти у вагон без сходинок.
🚏 Із зупинками громадського транспорту ситуація потребує суттєвих змін: безбар’єрними є лише 6%. Особливо складне становище — у селах, де зупинки часто взагалі не обладнані.
🛣️ Серед автостанцій і автовокзалів вимогам доступності відповідають лише 14,9% об’єктів, що ускладнює міжміські поїздки для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп.
⛽ Краща ситуація на автозаправках. Їх швидше оновлюють за сучасними стандартами.
🟢 Під час моніторингу оцінювали, чи може людина самостійно користуватися транспортом: зайти за допомогою пандусу, отримати текстове або звукове інформування, розміститися в салоні з кріслом колісним чи дитячою коляскою, безпечно пересуватися транспортом.
🚎 Найкраща ситуація з тролейбусами. Більшість мають низьку підлогу та системи інформування. Завдяки системному оновленню транспорту у Києві, Полтавській, Миколаївській, Львівській, Волинській та Івано-Франківській областях їх доступність майже 100%.
🚋 Із трамваями показники доступності нижчі. Лише близько третини вагонів фізично доступні для маломобільних пасажирів. Хоча більшість трамваїв мають інформаційні табло та звукові оголошення, сам рухомий склад часто застарілий і потребує оновлення.
🚌 Міські автобуси поступово стають доступнішими, але на приміських і міжміських маршрутах ситуація одна з найскладніших, адже транспорту з пандусами та інформуванням там мало.
🚇 У метро вагони загалом доступні, але головною проблемою залишається доступність станцій. Наразі лише 3% зупинок метро мають безбар’єрний доступ.
🚆 Укрзалізниця поступово оновлює рухомий склад - додає спеціалізовані вагони з облаштованими купе та санвузлами для пасажирів на кріслах колісних. Водночас кількість таких вагонів поки залишається обмеженою.
📊 Під час моніторингу також перевірили рівень безбар’єрності транспортної інфраструктури.
🚄 На залізничних вокзалах і станціях лише 8,1% об’єктів доступні. Основні проблеми - стара забудова та висота платформ, через яку складно сісти у вагон без сходинок.
🚏 Із зупинками громадського транспорту ситуація потребує суттєвих змін: безбар’єрними є лише 6%. Особливо складне становище — у селах, де зупинки часто взагалі не обладнані.
🛣️ Серед автостанцій і автовокзалів вимогам доступності відповідають лише 14,9% об’єктів, що ускладнює міжміські поїздки для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп.
⛽ Краща ситуація на автозаправках. Їх швидше оновлюють за сучасними стандартами.
👍2
💰 Проєкт «EU4Recovery – Розширення можливостей громад в Україні» оголосив про старт нового етапу підтримки громад та продовження реалізації ініціативи. Другий етап проєкту передбачає залучення 50 млн євро до 2028 року та зосереджується на довгостроковій стійкості громад, які працюють в умовах підвищених безпекових ризиків, обмежених ресурсів і значного навантаження на інфраструктуру та сервіси.
☝️Кошти будуть спрямовані на посилення інституційної спроможності місцевої влади у питаннях відновлення, планування та надання базових послуг, інвестиції в людський капітал і соціально-економічне відновлення з фокусом на ветеранів та внутрішньо переміщених осіб, а також на розвиток громадянського суспільства й підтримку соціальної згуртованості.
Заступник Міністра Олексій Рябикін взяв участь у засіданні Наглядової ради проєкту «EU4Recovery – Розширення можливостей громад в Україні».
ℹ️ Проєкт EU4Recovery було започатковано у 2022 році як спільну ініціативу Європейського Союзу та Програми розвитку ООН у відповідь на військову російську агресію.
➡️ У 2022–2025 роках перша фаза проєкту була спрямована на безперервну роботу базових послуг, безпеку громад і підтримку найвразливіших категорій населення.
☝️Кошти будуть спрямовані на посилення інституційної спроможності місцевої влади у питаннях відновлення, планування та надання базових послуг, інвестиції в людський капітал і соціально-економічне відновлення з фокусом на ветеранів та внутрішньо переміщених осіб, а також на розвиток громадянського суспільства й підтримку соціальної згуртованості.
Заступник Міністра Олексій Рябикін взяв участь у засіданні Наглядової ради проєкту «EU4Recovery – Розширення можливостей громад в Україні».
ℹ️ Проєкт EU4Recovery було започатковано у 2022 році як спільну ініціативу Європейського Союзу та Програми розвитку ООН у відповідь на військову російську агресію.
➡️ У 2022–2025 роках перша фаза проєкту була спрямована на безперервну роботу базових послуг, безпеку громад і підтримку найвразливіших категорій населення.
❤2
📄 163 громади подали заявки на програму Ukraine Water Recovery на суму 632 млн євро. Це свідчить про високий попит громад на інвестиції у відновлення та модернізацію систем водопостачання.
💰 У межах програми передбачено 100 млн євро кредитних коштів, а також очікується залучення 25 млн євро грантового фінансування. Паралельно тривають перемовини щодо додаткових 125 млн євро для розширення програми.
🚰 Результати першого відбору показують, що водна галузь України готова до значних інвестицій. Близько половини проєктів уже мають високий рівень підготовки — і технічно, і фінансово. Це підтверджує, що громади здатні працювати системно та відповідати вимогам міжнародних фінансових інституцій.
📑 Програма готувалася спільно з міжнародними партнерами протягом шести місяців. Угоду ратифіковано Верховною Радою України у вересні 2025 року.
🔎 Наразі розпочинається етап професійної оцінки заявок відповідно до критеріїв програми. Йдеться про визначення проєктів, які є водночас найбільш підготовленими та найбільш необхідними з точки зору потреб громад.
Подальші кроки реалізації програми передбачають:
▪️оцінку заявок і затвердження переліку проєктів;
▪️фінансову оцінку кінцевих бенефіціарів Міністерством фінансів України;
▪️укладання субкредитних договорів;
▪️організацію закупівель (для проєктів до 5 млн євро — за процедурами українського законодавства);
▪️підписання контрактів;
▪️вибірку коштів та початок будівельних робіт.
🤝 Паралельно тривають переговори з Європейською комісією та Європейським інвестиційним банком щодо укладання грантової угоди на співфінансування. Залучення грантів дозволить зменшити фінансове навантаження на громади та підвищити їхню інвестиційну спроможність.
☝️ Водночас у межах чинної угоди учасниками програми можуть бути громади з населенням понад 10 тисяч осіб. Разом з тим Мінрозвитку фіксує значний запит від малих громад і працює над підготовкою окремих інструментів підтримки для них.
💰 У межах програми передбачено 100 млн євро кредитних коштів, а також очікується залучення 25 млн євро грантового фінансування. Паралельно тривають перемовини щодо додаткових 125 млн євро для розширення програми.
🚰 Результати першого відбору показують, що водна галузь України готова до значних інвестицій. Близько половини проєктів уже мають високий рівень підготовки — і технічно, і фінансово. Це підтверджує, що громади здатні працювати системно та відповідати вимогам міжнародних фінансових інституцій.
📑 Програма готувалася спільно з міжнародними партнерами протягом шести місяців. Угоду ратифіковано Верховною Радою України у вересні 2025 року.
🔎 Наразі розпочинається етап професійної оцінки заявок відповідно до критеріїв програми. Йдеться про визначення проєктів, які є водночас найбільш підготовленими та найбільш необхідними з точки зору потреб громад.
Подальші кроки реалізації програми передбачають:
▪️оцінку заявок і затвердження переліку проєктів;
▪️фінансову оцінку кінцевих бенефіціарів Міністерством фінансів України;
▪️укладання субкредитних договорів;
▪️організацію закупівель (для проєктів до 5 млн євро — за процедурами українського законодавства);
▪️підписання контрактів;
▪️вибірку коштів та початок будівельних робіт.
🤝 Паралельно тривають переговори з Європейською комісією та Європейським інвестиційним банком щодо укладання грантової угоди на співфінансування. Залучення грантів дозволить зменшити фінансове навантаження на громади та підвищити їхню інвестиційну спроможність.
☝️ Водночас у межах чинної угоди учасниками програми можуть бути громади з населенням понад 10 тисяч осіб. Разом з тим Мінрозвитку фіксує значний запит від малих громад і працює над підготовкою окремих інструментів підтримки для них.
❤2🔥1
🔋 Відбулося засідання Штабу з підготовки та проходження опалювального сезону 2025/2026 під головуванням Віцепрем’єр-міністра з відновлення України – Міністра розвитку громад та територій України Олексія Кулеби.
💡Ключовий акцент - проходження цього опалювального сезону та системна підготовка вже до наступної зими 2026/2027 років з урахуванням постійної загрози з боку рф.
☝️Підприємствами житлово-комунального господарства вже введено в експлуатацію сотні одиниць обладнання розподіленої генерації — когенераційні установки, блочно-модульні котельні, газотурбінні та газопоршневі установки на понад 600 МВт. У 2026 році заплановано нарощування потужностей.
Окрему увагу приділили забезпеченню генераторним обладнанням для безперервної роботи об’єктів критичної інфраструктури у разі тривалих відключень електроенергії. Зокрема вже надійшли 7 когенераційних установок для Національного фонду резерву мобільного енергетичного обладнання.
➡️ За підсумками засідання Штабу регіонам доручено оновити плани реагування на випадок можливих тривалих відключень електроенергії через російські атаки із чіткими розрахунками потреб та строками реалізації заходів, спрямованих на посилення стійкості громад.
💡Ключовий акцент - проходження цього опалювального сезону та системна підготовка вже до наступної зими 2026/2027 років з урахуванням постійної загрози з боку рф.
☝️Підприємствами житлово-комунального господарства вже введено в експлуатацію сотні одиниць обладнання розподіленої генерації — когенераційні установки, блочно-модульні котельні, газотурбінні та газопоршневі установки на понад 600 МВт. У 2026 році заплановано нарощування потужностей.
Окрему увагу приділили забезпеченню генераторним обладнанням для безперервної роботи об’єктів критичної інфраструктури у разі тривалих відключень електроенергії. Зокрема вже надійшли 7 когенераційних установок для Національного фонду резерву мобільного енергетичного обладнання.
➡️ За підсумками засідання Штабу регіонам доручено оновити плани реагування на випадок можливих тривалих відключень електроенергії через російські атаки із чіткими розрахунками потреб та строками реалізації заходів, спрямованих на посилення стійкості громад.
❤3
Forwarded from 🇺🇦 Олексій Кулеба
Цієї ночі росія знову цілеспрямовано била по цивільній та енергетичній інфраструктурі України. Під масованими ударами опинилися Київ, Одещина, Дніпро, Сумщина та ін.
В Києві ціллю ворога знову стали теплогенеруючі об’єкти. Внаслідок цієї атаки теплопостачання призупинено для близько 2600 житлових будинків у кількох районах міста. Ще 1100 будинків залишаються без тепла через попередні масовані обстріли та пошкодження Дарницької ТЕЦ. Водопостачання та водовідведення працюють.
В Одесі через знеструмлення без водопостачання залишилися близько 300 тисяч людей. Без тепла - майже 200 будинків. Тривають роботи із запуску систем, де можливо - залучаються резервні джерела живлення.
У Дніпрі в результаті масованої атаки припинено теплопостачання для 10 тисяч абонентів. На зараз відбувається запуск альтернативного джерела постачання теплової енергії. Запускаються блочно-модульні котельні для закладів соціальної сфери.
На місцях працюють енергетики, рятувальники, комунальні служби. Робимо все можливе, щоб якнайшвидше повернути людям тепло і воду.
Це чергова спроба залишити українців без базових послуг посеред зими. Але відновлення триває безперервно.
В Києві ціллю ворога знову стали теплогенеруючі об’єкти. Внаслідок цієї атаки теплопостачання призупинено для близько 2600 житлових будинків у кількох районах міста. Ще 1100 будинків залишаються без тепла через попередні масовані обстріли та пошкодження Дарницької ТЕЦ. Водопостачання та водовідведення працюють.
В Одесі через знеструмлення без водопостачання залишилися близько 300 тисяч людей. Без тепла - майже 200 будинків. Тривають роботи із запуску систем, де можливо - залучаються резервні джерела живлення.
У Дніпрі в результаті масованої атаки припинено теплопостачання для 10 тисяч абонентів. На зараз відбувається запуск альтернативного джерела постачання теплової енергії. Запускаються блочно-модульні котельні для закладів соціальної сфери.
На місцях працюють енергетики, рятувальники, комунальні служби. Робимо все можливе, щоб якнайшвидше повернути людям тепло і воду.
Це чергова спроба залишити українців без базових послуг посеред зими. Але відновлення триває безперервно.
😢3