🚌 Реформа пільгових перевезень: відповідаємо на поширені запитання
Пільговий проїзд – це про соціальну справедливість, гідність людей і довіру до держави.
Роками система працювала формально: пільга є, але чітких правил, обліку і фінансування – немає.
☝️Саме це і змінює законопроєкт №5651-2, який наразі готовий до голосування у Верховній Раді.
❓Що зміниться на практиці?
Замість посвідчень і конфліктів у салоні транспорту – спеціальна банківська картка, на яку нараховуються кошти для оплати проїзду.
У транспорті більше не потрібно буде доводити право на пільгу: достатньо прикласти картку – так само, як будь-якому іншому пасажиру. Поїздка автоматично фіксується, а перевізник отримує оплату.
❓ Чи скасовують пільги?
Ні. Жодна пільга не скасовується. Запроваджується механізм, щоб вони реально працювали.
❓ Яким чином буде фінансуватись?
Передбачено чіткі джерела фінансування пільгових перевезень. Ветерани – за рахунок державного бюджету. Інші категорії пільговиків – за рішенням громад, у межах їх спроможності. Відповідальність чітко розмежована.
❓ Навіщо цифрова система обліку та оплати поїздок?
Щоб кожна пільгова поїздка була зафіксована і оплачена, без «середніх норм» і ручних розрахунків. Таким чином перевізник буде отримувати оплату за кожну поїзду, а громади та держава матимуть реальні дані про пільгові перевезення.
❓ Чому важливо не відкладати рішення?
Без реформи зростатимуть конфлікти в транспорті, відмови у пільговому проїзді, фінансові проблеми перевізників і соціальна напруга – особливо в умовах війни.
📌 На сайті – топ-10 запитань і відповідей про реформу пільгових перевезень: фінансування, захист людей, роль громад і перевізників, перехідний період
👉 Читайте детальніше та діліться: реформа – це про пільги, які працюють, а не існують на папері.
Пільговий проїзд – це про соціальну справедливість, гідність людей і довіру до держави.
Роками система працювала формально: пільга є, але чітких правил, обліку і фінансування – немає.
☝️Саме це і змінює законопроєкт №5651-2, який наразі готовий до голосування у Верховній Раді.
❓Що зміниться на практиці?
Замість посвідчень і конфліктів у салоні транспорту – спеціальна банківська картка, на яку нараховуються кошти для оплати проїзду.
У транспорті більше не потрібно буде доводити право на пільгу: достатньо прикласти картку – так само, як будь-якому іншому пасажиру. Поїздка автоматично фіксується, а перевізник отримує оплату.
❓ Чи скасовують пільги?
Ні. Жодна пільга не скасовується. Запроваджується механізм, щоб вони реально працювали.
❓ Яким чином буде фінансуватись?
Передбачено чіткі джерела фінансування пільгових перевезень. Ветерани – за рахунок державного бюджету. Інші категорії пільговиків – за рішенням громад, у межах їх спроможності. Відповідальність чітко розмежована.
❓ Навіщо цифрова система обліку та оплати поїздок?
Щоб кожна пільгова поїздка була зафіксована і оплачена, без «середніх норм» і ручних розрахунків. Таким чином перевізник буде отримувати оплату за кожну поїзду, а громади та держава матимуть реальні дані про пільгові перевезення.
❓ Чому важливо не відкладати рішення?
Без реформи зростатимуть конфлікти в транспорті, відмови у пільговому проїзді, фінансові проблеми перевізників і соціальна напруга – особливо в умовах війни.
📌 На сайті – топ-10 запитань і відповідей про реформу пільгових перевезень: фінансування, захист людей, роль громад і перевізників, перехідний період
👉 Читайте детальніше та діліться: реформа – це про пільги, які працюють, а не існують на папері.
❤4
Forwarded from 🇺🇦 Олексій Кулеба
Цієї ночі росія знову масовано атакувала Україну — під ударами були міста й села, житлова та інша цивільна інфраструктура.
На жаль, є загиблі й поранені. Щирі співчуття родинам усіх, хто втратив близьких унаслідок цих терористичних атак.
Сьогодні зранку ворог також завдав удару по залізничній станції на Дніпропетровщині. Пошкоджено локомотиви, вагони та інфраструктура. Виникло загоряння, яке оперативно ліквідовано.
Зранку був і черговий удар по залізничному депо в Конотопі — є пошкодження технічного рухомого складу. Ворог продовжує атаки на цей залізничний вузол Сумщини.
Найголовніше — працівники не постраждали. На місці працюють аварійні та відновлювальні бригади.
Це чергова цілеспрямована атака на цивільну логістику та критичну інфраструктуру. Але, попри удари, всі служби роблять максимум, щоб якнайшвидше відновити роботу та допомогти людям
На жаль, є загиблі й поранені. Щирі співчуття родинам усіх, хто втратив близьких унаслідок цих терористичних атак.
Сьогодні зранку ворог також завдав удару по залізничній станції на Дніпропетровщині. Пошкоджено локомотиви, вагони та інфраструктура. Виникло загоряння, яке оперативно ліквідовано.
Зранку був і черговий удар по залізничному депо в Конотопі — є пошкодження технічного рухомого складу. Ворог продовжує атаки на цей залізничний вузол Сумщини.
Найголовніше — працівники не постраждали. На місці працюють аварійні та відновлювальні бригади.
Це чергова цілеспрямована атака на цивільну логістику та критичну інфраструктуру. Але, попри удари, всі служби роблять максимум, щоб якнайшвидше відновити роботу та допомогти людям
😢3
🏗️ Від початку повномасштабного російського вторгнення Програма розвитку ООН (ПРООН) допомогла Україні розчистити 1 мільйона тонн завалів.
📊 За даними четвертої «Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення» (RDNA4) станом на кінець 2024 року прямі фізичні збитки житлу та інфраструктурі України досягли близько $176 мільярдів.
🏚️ Одна з головних проблем для відбудови - величезна кількість відходів після руйнувань. Щоб допомогти громадам швидше відновлюватися, ПРООН підтримала проєкти раннього відновлення у 26 громадах у Чернігівській, Дніпропетровській, Харківській, Херсонській, Київській, Миколаївській, Сумській та Запорізькій областях.
🧱 Станом на початок 2026 року в Україні безпечно вивезли та відсортували завали, які за вагою дорівнюють трьом хмарочосам Емпайр-Стейт-Білдінг. Завдяки цьому відкрили безпечний доступ до понад 200 об’єктів, таких як вулиці та стихійні сміттєзвалища, і почали відновлення більш ніж 1 600 сильно пошкоджених будівель.
👷 Під час виконання робіт до процесів залучили понад 400 місцевих працівників. Роботи проводили з дотриманням правил безпеки, зокрема щодо небезпечних матеріалів, і з обов’язковим сортуванням відходів. Частину матеріалів передали на переробку, їх уже використовують для пересипки полігонів побутових відходів та створення ізоляційних шарів, а також для покриття доріг і тротуарів.
☝️ Олексій Кулеба, віцепрем'єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій України, наголосив на стратегічній важливості підтримки громад у питаннях управління відходами від руйнувань.
Постійний представник ПРООН в Україні Ауке Лотсма підкреслив відданість організації підтримці громад у їхніх зусиллях із відновлення, зокрема за допомогою управління відходами від руйнувань.
📸 Фото: Харків, Крістіна Пашкіна; Суми, Олександр Сисоєнко; Чернігів, "Своє Кіно"; Буча, Ксенія Невенченко; Посад-Покровське, Херсонщина, Дмитро Сазонов; Червона Долина, Миколаївщина, Дмитро Сазонов.
📊 За даними четвертої «Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення» (RDNA4) станом на кінець 2024 року прямі фізичні збитки житлу та інфраструктурі України досягли близько $176 мільярдів.
🏚️ Одна з головних проблем для відбудови - величезна кількість відходів після руйнувань. Щоб допомогти громадам швидше відновлюватися, ПРООН підтримала проєкти раннього відновлення у 26 громадах у Чернігівській, Дніпропетровській, Харківській, Херсонській, Київській, Миколаївській, Сумській та Запорізькій областях.
🧱 Станом на початок 2026 року в Україні безпечно вивезли та відсортували завали, які за вагою дорівнюють трьом хмарочосам Емпайр-Стейт-Білдінг. Завдяки цьому відкрили безпечний доступ до понад 200 об’єктів, таких як вулиці та стихійні сміттєзвалища, і почали відновлення більш ніж 1 600 сильно пошкоджених будівель.
👷 Під час виконання робіт до процесів залучили понад 400 місцевих працівників. Роботи проводили з дотриманням правил безпеки, зокрема щодо небезпечних матеріалів, і з обов’язковим сортуванням відходів. Частину матеріалів передали на переробку, їх уже використовують для пересипки полігонів побутових відходів та створення ізоляційних шарів, а також для покриття доріг і тротуарів.
☝️ Олексій Кулеба, віцепрем'єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій України, наголосив на стратегічній важливості підтримки громад у питаннях управління відходами від руйнувань.
Постійний представник ПРООН в Україні Ауке Лотсма підкреслив відданість організації підтримці громад у їхніх зусиллях із відновлення, зокрема за допомогою управління відходами від руйнувань.
📸 Фото: Харків, Крістіна Пашкіна; Суми, Олександр Сисоєнко; Чернігів, "Своє Кіно"; Буча, Ксенія Невенченко; Посад-Покровське, Херсонщина, Дмитро Сазонов; Червона Долина, Миколаївщина, Дмитро Сазонов.
🔎 Мінрозвитку провело всеукраїнський моніторинг безбар’єрності в транспортній сфері. Обстеження відбулося у 23 областях і місті Києві та охопило всі види громадського транспорту і ключові об’єкти інфраструктури.
🟢 Під час моніторингу оцінювали, чи може людина самостійно користуватися транспортом: зайти за допомогою пандусу, отримати текстове або звукове інформування, розміститися в салоні з кріслом колісним чи дитячою коляскою, безпечно пересуватися транспортом.
🚎 Найкраща ситуація з тролейбусами. Більшість мають низьку підлогу та системи інформування. Завдяки системному оновленню транспорту у Києві, Полтавській, Миколаївській, Львівській, Волинській та Івано-Франківській областях їх доступність майже 100%.
🚋 Із трамваями показники доступності нижчі. Лише близько третини вагонів фізично доступні для маломобільних пасажирів. Хоча більшість трамваїв мають інформаційні табло та звукові оголошення, сам рухомий склад часто застарілий і потребує оновлення.
🚌 Міські автобуси поступово стають доступнішими, але на приміських і міжміських маршрутах ситуація одна з найскладніших, адже транспорту з пандусами та інформуванням там мало.
🚇 У метро вагони загалом доступні, але головною проблемою залишається доступність станцій. Наразі лише 3% зупинок метро мають безбар’єрний доступ.
🚆 Укрзалізниця поступово оновлює рухомий склад - додає спеціалізовані вагони з облаштованими купе та санвузлами для пасажирів на кріслах колісних. Водночас кількість таких вагонів поки залишається обмеженою.
📊 Під час моніторингу також перевірили рівень безбар’єрності транспортної інфраструктури.
🚄 На залізничних вокзалах і станціях лише 8,1% об’єктів доступні. Основні проблеми - стара забудова та висота платформ, через яку складно сісти у вагон без сходинок.
🚏 Із зупинками громадського транспорту ситуація потребує суттєвих змін: безбар’єрними є лише 6%. Особливо складне становище — у селах, де зупинки часто взагалі не обладнані.
🛣️ Серед автостанцій і автовокзалів вимогам доступності відповідають лише 14,9% об’єктів, що ускладнює міжміські поїздки для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп.
⛽ Краща ситуація на автозаправках. Їх швидше оновлюють за сучасними стандартами.
🟢 Під час моніторингу оцінювали, чи може людина самостійно користуватися транспортом: зайти за допомогою пандусу, отримати текстове або звукове інформування, розміститися в салоні з кріслом колісним чи дитячою коляскою, безпечно пересуватися транспортом.
🚎 Найкраща ситуація з тролейбусами. Більшість мають низьку підлогу та системи інформування. Завдяки системному оновленню транспорту у Києві, Полтавській, Миколаївській, Львівській, Волинській та Івано-Франківській областях їх доступність майже 100%.
🚋 Із трамваями показники доступності нижчі. Лише близько третини вагонів фізично доступні для маломобільних пасажирів. Хоча більшість трамваїв мають інформаційні табло та звукові оголошення, сам рухомий склад часто застарілий і потребує оновлення.
🚌 Міські автобуси поступово стають доступнішими, але на приміських і міжміських маршрутах ситуація одна з найскладніших, адже транспорту з пандусами та інформуванням там мало.
🚇 У метро вагони загалом доступні, але головною проблемою залишається доступність станцій. Наразі лише 3% зупинок метро мають безбар’єрний доступ.
🚆 Укрзалізниця поступово оновлює рухомий склад - додає спеціалізовані вагони з облаштованими купе та санвузлами для пасажирів на кріслах колісних. Водночас кількість таких вагонів поки залишається обмеженою.
📊 Під час моніторингу також перевірили рівень безбар’єрності транспортної інфраструктури.
🚄 На залізничних вокзалах і станціях лише 8,1% об’єктів доступні. Основні проблеми - стара забудова та висота платформ, через яку складно сісти у вагон без сходинок.
🚏 Із зупинками громадського транспорту ситуація потребує суттєвих змін: безбар’єрними є лише 6%. Особливо складне становище — у селах, де зупинки часто взагалі не обладнані.
🛣️ Серед автостанцій і автовокзалів вимогам доступності відповідають лише 14,9% об’єктів, що ускладнює міжміські поїздки для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп.
⛽ Краща ситуація на автозаправках. Їх швидше оновлюють за сучасними стандартами.
👍2
💰 Проєкт «EU4Recovery – Розширення можливостей громад в Україні» оголосив про старт нового етапу підтримки громад та продовження реалізації ініціативи. Другий етап проєкту передбачає залучення 50 млн євро до 2028 року та зосереджується на довгостроковій стійкості громад, які працюють в умовах підвищених безпекових ризиків, обмежених ресурсів і значного навантаження на інфраструктуру та сервіси.
☝️Кошти будуть спрямовані на посилення інституційної спроможності місцевої влади у питаннях відновлення, планування та надання базових послуг, інвестиції в людський капітал і соціально-економічне відновлення з фокусом на ветеранів та внутрішньо переміщених осіб, а також на розвиток громадянського суспільства й підтримку соціальної згуртованості.
Заступник Міністра Олексій Рябикін взяв участь у засіданні Наглядової ради проєкту «EU4Recovery – Розширення можливостей громад в Україні».
ℹ️ Проєкт EU4Recovery було започатковано у 2022 році як спільну ініціативу Європейського Союзу та Програми розвитку ООН у відповідь на військову російську агресію.
➡️ У 2022–2025 роках перша фаза проєкту була спрямована на безперервну роботу базових послуг, безпеку громад і підтримку найвразливіших категорій населення.
☝️Кошти будуть спрямовані на посилення інституційної спроможності місцевої влади у питаннях відновлення, планування та надання базових послуг, інвестиції в людський капітал і соціально-економічне відновлення з фокусом на ветеранів та внутрішньо переміщених осіб, а також на розвиток громадянського суспільства й підтримку соціальної згуртованості.
Заступник Міністра Олексій Рябикін взяв участь у засіданні Наглядової ради проєкту «EU4Recovery – Розширення можливостей громад в Україні».
ℹ️ Проєкт EU4Recovery було започатковано у 2022 році як спільну ініціативу Європейського Союзу та Програми розвитку ООН у відповідь на військову російську агресію.
➡️ У 2022–2025 роках перша фаза проєкту була спрямована на безперервну роботу базових послуг, безпеку громад і підтримку найвразливіших категорій населення.
❤2