🇺🇦🇷🇴 Україна та Румунія узгодили проєкт нової дороги до кордону на напрямку «Порубне – Сірет»
Україна та Румунія погодили спільний інфраструктурний проєкт розвитку прикордонного сполучення на напрямку «Порубне – Сірет», який буде реалізований за фінансування Європейського Союзу в межах механізму SAFE (Security Action for Europe).
Відповідний протокол між сторонами підписано для синхронізації рішень по обидва боки кордону.
Проєкт передбачає:
🟠будівництво швидкісної дороги Сучава – Сірет (частина автомагістралі A7) на території Румунії з виходом безпосередньо до українського кордону;
🟠модернізацію української ділянки дороги у напрямку Чернівців, що є ключовим елементом для підвищення пропускної спроможності пункту пропуску «Порубне – Сірет».
Зокрема, проєкт охоплює:
▪️ розширення української ділянки дороги від кордону у напрямку Чернівців до двох смуг руху в кожному напрямку;
▪️ синхронізацію під’їздів і логістичних рішень з новою швидкісною ділянкою Сучава – Сірет (A7) на румунській стороні;
▪️ підготовку інфраструктури до зростання транспортних потоків після завершення будівництва.
Реалізація проєкту дозволить зменшити «вузькі місця» на українській ділянці кордону, забезпечити швидший і безпечніший рух транспорту та посилити інтеграцію транспортної мережі України з європейською.
Паралельно вже розпочато розширення пункту пропуску «Порубне» для вантажного транспорту. До кінця року планується збільшити його пропускну здатність шляхом реконструкції та збільшення кількості смуг руху.
🤝Працюємо далі – щоб кордон працював ефективно, а Україна ставала ще ближчою до Європи.
Україна та Румунія погодили спільний інфраструктурний проєкт розвитку прикордонного сполучення на напрямку «Порубне – Сірет», який буде реалізований за фінансування Європейського Союзу в межах механізму SAFE (Security Action for Europe).
Відповідний протокол між сторонами підписано для синхронізації рішень по обидва боки кордону.
Проєкт передбачає:
🟠будівництво швидкісної дороги Сучава – Сірет (частина автомагістралі A7) на території Румунії з виходом безпосередньо до українського кордону;
🟠модернізацію української ділянки дороги у напрямку Чернівців, що є ключовим елементом для підвищення пропускної спроможності пункту пропуску «Порубне – Сірет».
«Для України принципово важливо, щоб інфраструктурні рішення на кордоні були синхронізовані по обидва боки. У цьому проєкті ключовим є не лише будівництво швидкісної дороги з румунського боку, а й модернізація українських під’їздів до кордону. Саме це дозволяє усунути “вузькі місця” та зробити кордон точкою з’єднання, а не бар’єром», – зазначив заступник Міністра розвитку громад та територій України Сергій Деркач.
Зокрема, проєкт охоплює:
▪️ розширення української ділянки дороги від кордону у напрямку Чернівців до двох смуг руху в кожному напрямку;
▪️ синхронізацію під’їздів і логістичних рішень з новою швидкісною ділянкою Сучава – Сірет (A7) на румунській стороні;
▪️ підготовку інфраструктури до зростання транспортних потоків після завершення будівництва.
Реалізація проєкту дозволить зменшити «вузькі місця» на українській ділянці кордону, забезпечити швидший і безпечніший рух транспорту та посилити інтеграцію транспортної мережі України з європейською.
Паралельно вже розпочато розширення пункту пропуску «Порубне» для вантажного транспорту. До кінця року планується збільшити його пропускну здатність шляхом реконструкції та збільшення кількості смуг руху.
🤝Працюємо далі – щоб кордон працював ефективно, а Україна ставала ще ближчою до Європи.
❤5👍1👏1
🚆 Як Укрзалізниця підтримує країну в найскладніші зимові дні
🚨 Щодня понад 40 аварійних бригад Укрзалізниці працюють у Києві, щоб якомога швидше повернути тепло в оселі українців і ліквідувати наслідки атак на критичну інфраструктуру. Це залізничники з різних регіонів країни, частина з яких у 2006 році вже відновлювали тепломережі в Алчевську.
⚡Паралельно на вокзалах по всій країні працюють пункти незламності. Для тисяч людей вони стали місцями тепла, зв’язку та підтримки у найскладніші моменти.
🚃 Також залізничники вже розгорнули 14 мобільних пунктів незламності — «Вагонів незламності». Вони працюють у Борисполі, Броварах, Фастові, Василькові та Вишневому й лише з 10 січня вже прийняли понад 5 тисяч людей.
📍 Ще 100 вагонів наразі готові до виїзду в різні регіони України, зокрема й до прифронтових населених пунктів. Вагони розміщають на станціях і вокзалах міст та селищ, щоб люди могли швидко дістатися до них у разі потреби.
☕ На Київщині, в Ірпені, продовжує працювати Food Train.
🔋 Щоб розвантажити енергосистему, Укрзалізниця за дорученням Штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації в енергетиці розпочинає імпорт електроенергії. Цієї зими компанія імпортуватиме близько 50% електроенергії від загального обсягу власного споживання.
🚨 Щодня понад 40 аварійних бригад Укрзалізниці працюють у Києві, щоб якомога швидше повернути тепло в оселі українців і ліквідувати наслідки атак на критичну інфраструктуру. Це залізничники з різних регіонів країни, частина з яких у 2006 році вже відновлювали тепломережі в Алчевську.
“Укрзалізниця в умовах повномасштабної війни стала, без перебільшення, стратегічним підприємством - як у логістиці, так і в національній системі життєзабезпечення, зокрема у найскладніші зимові місяці та під час масованих атак ворога. Завдяки роботі в тому числі ремонтних бригад залізничників з усієї України за кілька днів вдалося відновити теплопостачання у понад 30 будинках, які залишалися без тепла після ударів рф 9 січня. Разом із тим залізничники підтримують людей у “Вагонах незламності” та стаціонарних Пунктах Незламності на вокзалах. Саме така злагоджена робота допомагає містам вистояти під ударами ворога й швидше повертатися до нормального життя”, — сказав Віцепрем’єр-міністр з відновлення України — Міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
⚡Паралельно на вокзалах по всій країні працюють пункти незламності. Для тисяч людей вони стали місцями тепла, зв’язку та підтримки у найскладніші моменти.
🚃 Також залізничники вже розгорнули 14 мобільних пунктів незламності — «Вагонів незламності». Вони працюють у Борисполі, Броварах, Фастові, Василькові та Вишневому й лише з 10 січня вже прийняли понад 5 тисяч людей.
📍 Ще 100 вагонів наразі готові до виїзду в різні регіони України, зокрема й до прифронтових населених пунктів. Вагони розміщають на станціях і вокзалах міст та селищ, щоб люди могли швидко дістатися до них у разі потреби.
☕ На Київщині, в Ірпені, продовжує працювати Food Train.
🔋 Щоб розвантажити енергосистему, Укрзалізниця за дорученням Штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації в енергетиці розпочинає імпорт електроенергії. Цієї зими компанія імпортуватиме близько 50% електроенергії від загального обсягу власного споживання.
❤2😐1
🇨🇭🇺🇦Делегація Мінрозвитку працює у Давосі на Всесвітньому економічному форумі.
Пріоритет — термінова підтримка енергетичного сектору України та залучення інвестицій у відбудову країни.
🖥️ Перша заступниця Міністра Альона Шкрум та заступник Міністра Артем Рибченко на перемовинах з міжнародними партнерами та бізнесом наголошують на необхідності пришвидшення поставок критично важливого енергетичного обладнання, потрібного Україні вже зараз.
📃 Українська делегація надала швейцарському бізнесу та міжнародним партнерам конкретний перелік потреб для відновлення енергетичного сектору, узгоджений з Міністерством енергетики України. Це дозволить партнерам оперативно постачати саме те обладнання, яке критично необхідне Україні прямо зараз.
🤝 Робота делегації у Давосі триває. Найближчим часом очікується низка нових домовленостей щодо підтримки відновлення енергетичного сектора.
Детальніше — читайте на сайті Міністерства
Пріоритет — термінова підтримка енергетичного сектору України та залучення інвестицій у відбудову країни.
🖥️ Перша заступниця Міністра Альона Шкрум та заступник Міністра Артем Рибченко на перемовинах з міжнародними партнерами та бізнесом наголошують на необхідності пришвидшення поставок критично важливого енергетичного обладнання, потрібного Україні вже зараз.
📃 Українська делегація надала швейцарському бізнесу та міжнародним партнерам конкретний перелік потреб для відновлення енергетичного сектору, узгоджений з Міністерством енергетики України. Це дозволить партнерам оперативно постачати саме те обладнання, яке критично необхідне Україні прямо зараз.
🤝 Робота делегації у Давосі триває. Найближчим часом очікується низка нових домовленостей щодо підтримки відновлення енергетичного сектора.
Детальніше — читайте на сайті Міністерства
👍6❤1🍌1
♨️🏠 У Києві тривають цілодобові роботи з відновлення теплопостачання
За день вдалося повернути теплопостачання до близько 800 житлових будинків.
Найбільше постраждали Печерський, Деснянський, Дніпровський, Дарницький та Солом’янський райони. За сьогодні енергетики, тепловики, комунальні служби відновили теплопостачання у близько 800 будинках. Станом на зараз без тепла залишаються понад 3 200 багатоповерхівок. Про це повідомив Віцепремʼєр-міністр з відновлення України-Міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
⚡️ Для підтримки опорних лікарень, пологових будинків і Пунктів Незламності задіяно 69 мобільних котелень – критичні об’єкти працюють безперервно. У місті продовжують роботу понад 1300 Пунктів Незламності.
За день вдалося повернути теплопостачання до близько 800 житлових будинків.
Найбільше постраждали Печерський, Деснянський, Дніпровський, Дарницький та Солом’янський райони. За сьогодні енергетики, тепловики, комунальні служби відновили теплопостачання у близько 800 будинках. Станом на зараз без тепла залишаються понад 3 200 багатоповерхівок. Про це повідомив Віцепремʼєр-міністр з відновлення України-Міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
“Щоб максимально прискорити відновлення, залучаємо 160 додаткових ремонтних бригад. Роботи тривають цілодобово – вночі працюватимуть ще 52 бригади. Окремо подяка залізничникам, які оперативно долучилися до робіт. Важливо, що вчора вдалося повністю відновити та втримати водопостачання та водовідведення. Системи працюють у штатному режимі. Дякую всім службам, які працюють на межі можливого, і киянам – за витримку та взаємну підтримку”, - зазначив Олексій Кулеба.
⚡️ Для підтримки опорних лікарень, пологових будинків і Пунктів Незламності задіяно 69 мобільних котелень – критичні об’єкти працюють безперервно. У місті продовжують роботу понад 1300 Пунктів Незламності.
❤4
🇺🇦 22 січня — День Соборності України
22 січня Україна вшановує одну з ключових подій української історії — проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.
Саме 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві було урочисто проголошено об’єднання українських земель у єдину незалежну державу. В Універсалі соборності звучали ще й сьогодні актуальні слова: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України… Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».
Акт Злуки став доказом історичної тяглості української державності та остаточно спростовує міфи російської пропаганди про нібито «штучне» об’єднання українських земель.
Соборність — це більше ніж лише територіальна цілісність. Соборність означає єдність українців, згуртованість громадян незалежно від національності чи віросповідання, спільну відповідальність за майбутнє держави. Для України це єдність у багатоманітності, об’єднання навколо української державності, суверенітету та демократичних цінностей.
В умовах повномасштабної війни за Незалежність соборність набуває особливого значення. Єдність фронту і тилу, взаємна підтримка громад і регіонів, спільна праця заради Перемоги є продовженням ідеї, проголошеної понад століття тому. Сьогодні, як і в 1919 році, українці демонструють, що національна єдність є запорукою стійкості, спротиву агресії та відновлення територіальної цілісності держави.
Соборність — це не лише пам’ять про минуле, а й щоденна спільна дія. Вона залишається серед ключових національних завдань і буде повністю реалізована після звільнення всіх тимчасово окупованих територій.
22 січня Україна вшановує одну з ключових подій української історії — проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.
Саме 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві було урочисто проголошено об’єднання українських земель у єдину незалежну державу. В Універсалі соборності звучали ще й сьогодні актуальні слова: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України… Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».
Акт Злуки став доказом історичної тяглості української державності та остаточно спростовує міфи російської пропаганди про нібито «штучне» об’єднання українських земель.
Соборність — це більше ніж лише територіальна цілісність. Соборність означає єдність українців, згуртованість громадян незалежно від національності чи віросповідання, спільну відповідальність за майбутнє держави. Для України це єдність у багатоманітності, об’єднання навколо української державності, суверенітету та демократичних цінностей.
В умовах повномасштабної війни за Незалежність соборність набуває особливого значення. Єдність фронту і тилу, взаємна підтримка громад і регіонів, спільна праця заради Перемоги є продовженням ідеї, проголошеної понад століття тому. Сьогодні, як і в 1919 році, українці демонструють, що національна єдність є запорукою стійкості, спротиву агресії та відновлення територіальної цілісності держави.
Соборність — це не лише пам’ять про минуле, а й щоденна спільна дія. Вона залишається серед ключових національних завдань і буде повністю реалізована після звільнення всіх тимчасово окупованих територій.
❤3🤣1
🟢 Стартував відбір громад до другої черги проєкту «Рух без бар’єрів»
Мінрозвитку розпочало оцінку громад для участі у новій черзі проєкту «Рух без бар’єрів». Мета — створення зручних і доступних маршрутів, якими зможуть безперешкодно користуватися всі мешканці — зокрема люди з інвалідністю, маломобільні групи населення, батьки з маленькими дітьми та люди старшого віку.
Йдеться про цілісні транспортно-пішохідні шляхи, які поєднають соціально важливі об’єкти — від закладів освіти й охорони здоров’я до житлових об’єктів, громадських сервісів та бізнесу.
📋Відбір відбуватиметься за єдиною методологією з чітко визначеними критеріями. Для цього Мінрозвитку розробило спеціальний чеклист оцінки, який уже отримали понад 1300 громад.
Перелік із понад 20 критеріїв об’єднаний у п’ять ключових блоків. Зокрема оцінюється:
🔹Комплексний підхід до формування маршруту.
🔹Фінансова спроможність громади.
🔹Проєктування та будівельні роботи.
🔹Залучення бізнесу.
🔹Система управління проєктом.
📍 У першій черзі проєкту в 2025 році участь взяли 15 громад. Там облаштували близько 100 км безбар’єрних маршрутів, що охопили понад 700 об’єктів. Частину складних ділянок завершать уже в другій черзі — поетапно та з урахуванням комплексних рішень.
Детальніше про критерії оцінки за посиланням
Мінрозвитку розпочало оцінку громад для участі у новій черзі проєкту «Рух без бар’єрів». Мета — створення зручних і доступних маршрутів, якими зможуть безперешкодно користуватися всі мешканці — зокрема люди з інвалідністю, маломобільні групи населення, батьки з маленькими дітьми та люди старшого віку.
Йдеться про цілісні транспортно-пішохідні шляхи, які поєднають соціально важливі об’єкти — від закладів освіти й охорони здоров’я до житлових об’єктів, громадських сервісів та бізнесу.
📋Відбір відбуватиметься за єдиною методологією з чітко визначеними критеріями. Для цього Мінрозвитку розробило спеціальний чеклист оцінки, який уже отримали понад 1300 громад.
Перелік із понад 20 критеріїв об’єднаний у п’ять ключових блоків. Зокрема оцінюється:
🔹Комплексний підхід до формування маршруту.
🔹Фінансова спроможність громади.
🔹Проєктування та будівельні роботи.
🔹Залучення бізнесу.
🔹Система управління проєктом.
📍 У першій черзі проєкту в 2025 році участь взяли 15 громад. Там облаштували близько 100 км безбар’єрних маршрутів, що охопили понад 700 об’єктів. Частину складних ділянок завершать уже в другій черзі — поетапно та з урахуванням комплексних рішень.
Детальніше про критерії оцінки за посиланням
❤3👍1
🇯🇵🇺🇦 Мінрозвитку розпочинає підготовку до реалізації спільного з японським бізнесом проєкту із впровадження мобільних систем очищення води. Він має на меті забезпечити доступ до безпечної питної води у деокупованих, прифронтових та сільських громадах.
🏘️ Йдеться про громади, де централізовані системи водопостачання потребують відновлення та модернізації, джерела питної води є забрудненими або такими, що не відповідають нормативним вимогам. Також — ті, де інфраструктура фізично знищена або зазнала значних пошкоджень внаслідок збройної агресії рф.
💧 Японська сторона представила унікальну технологію Mobile Siphon Tank, яка вже успішно використовується в Японії для очищення води при ліквідації наслідків природних катастроф.
🫗Йдеться про систему сифонних баків, які наповнюються багатошаровим фільтром на основі антрациту та піску. Система забезпечує можливість доведення води з поверхневих джерел до нормативних показників питної води.
🤝 Про це йшлося під час зустрічі заступниці Міністра Марини Денисюк з делегацією японських технологічних компаній та представниками Організації Об'єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНІДО) та Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA).
Детальніше — читайте на сайті Міністерства
🏘️ Йдеться про громади, де централізовані системи водопостачання потребують відновлення та модернізації, джерела питної води є забрудненими або такими, що не відповідають нормативним вимогам. Також — ті, де інфраструктура фізично знищена або зазнала значних пошкоджень внаслідок збройної агресії рф.
💧 Японська сторона представила унікальну технологію Mobile Siphon Tank, яка вже успішно використовується в Японії для очищення води при ліквідації наслідків природних катастроф.
🫗Йдеться про систему сифонних баків, які наповнюються багатошаровим фільтром на основі антрациту та піску. Система забезпечує можливість доведення води з поверхневих джерел до нормативних показників питної води.
🤝 Про це йшлося під час зустрічі заступниці Міністра Марини Денисюк з делегацією японських технологічних компаній та представниками Організації Об'єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНІДО) та Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA).
Детальніше — читайте на сайті Міністерства
❤3👍2
🚢 Морський та внутрішній водний транспорт
Мінрозвитку визначило ключові законодавчі ініціативи на 2026 рік.
Вони спрямовані на імплементацію міжнародних конвенцій, оновлення галузевого законодавства, підвищення безпеки судноплавства, захист прав моряків та гармонізацію національних норм з європейськими й міжнародними стандартами.
⚓ Ключові законодавчі ініціативи 2026 року:
▪️ ратифікація Конвенції МОП про працю в морському судноплавстві — гідні умови праці та соціальний захист моряків;
▪️ оновлення законодавства про морське та внутрішнє судноплавство — підвищення безпеки судноплавства, усунення прогалин і колізій, а також спрощення умов ведення господарської діяльності;
▪️ приєднання до Конвенції про контроль суднового баласту — вимоги до поводження з баластними водами, особливості перевірки суден у морських портах, забезпечення морських портів приймальними спорудами для приймання водяного баласту й осадів;
▪️ розвиток національної системи пошуку і рятування на морі;
▪️ посилення відповідальності капітанів суден за ненадання допомоги під час лиха.
🌍 Ці ініціативи сприятимуть подальшій інтеграції України до європейського та міжнародного транспортного простору, підвищенню конкурентоспроможності українського флоту та зміцненню позицій України як відповідальної морської держави.
Мінрозвитку визначило ключові законодавчі ініціативи на 2026 рік.
Вони спрямовані на імплементацію міжнародних конвенцій, оновлення галузевого законодавства, підвищення безпеки судноплавства, захист прав моряків та гармонізацію національних норм з європейськими й міжнародними стандартами.
«Окремий акцент — на законопроєктах у межах Плану України Ukraine Facility. Це не просто зобов’язання перед партнерами, а реальна можливість оновити державну систему безпеки судноплавства, гармонізувати правила з європейськими стандартами та зробити галузь більш конкурентною», – зазначив заступник Міністра Андрій Кашуба.
⚓ Ключові законодавчі ініціативи 2026 року:
▪️ ратифікація Конвенції МОП про працю в морському судноплавстві — гідні умови праці та соціальний захист моряків;
▪️ оновлення законодавства про морське та внутрішнє судноплавство — підвищення безпеки судноплавства, усунення прогалин і колізій, а також спрощення умов ведення господарської діяльності;
▪️ приєднання до Конвенції про контроль суднового баласту — вимоги до поводження з баластними водами, особливості перевірки суден у морських портах, забезпечення морських портів приймальними спорудами для приймання водяного баласту й осадів;
▪️ розвиток національної системи пошуку і рятування на морі;
▪️ посилення відповідальності капітанів суден за ненадання допомоги під час лиха.
🌍 Ці ініціативи сприятимуть подальшій інтеграції України до європейського та міжнародного транспортного простору, підвищенню конкурентоспроможності українського флоту та зміцненню позицій України як відповідальної морської держави.
❤1