📌 Олексій Кулеба представив у парламентському профільному Комітеті пріоритети Мінрозвитку на 2026 рік
Віцепрем’єр-міністр з відновлення України – Міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба разом із заступниками Олексієм Рябикіним, Наталею Козловською та Костянтином Ковальчуком взяв участь у засіданні Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, де представив ключові пріоритети діяльності Міністерства на 2026 рік.
Окрему увагу було приділено проходженню опалювального сезону та стійкості громад в умовах системних атак росії на енергетичну й теплову інфраструктуру.
– наголосив Олексій Кулеба.
Він підкреслив, що завдання держави – послідовно посилювати спроможність громад, зокрема через розвиток когенерації та надання необхідних інструментів для реагування на виклики.
🇪🇺 Також Віцепрем’єр-міністр закликав народних депутатів підтримати два важливі законопроєкти, внесені до зали Верховної Ради в межах зобов’язань України за програмою Ukraine Facility:
▪️законопроєкт щодо підтримки розвитку ефективного та сталого централізованого теплопостачання;
▪️закон №12377 «Про основні засади житлової політики».
Окремо Олексій Кулеба подякував народним депутатам за спільну роботу у 2025 році. Завдяки співпраці з парламентом було ухвалено закон про нагляд за законністю діяльності органів місцевого самоврядування, виконано індикатори Ukraine Facility та забезпечено фінансування Державного фонду регіонального розвитку.
Серед ключових напрямів роботи Мінрозвитку в рамках роботи Комітету Олексій Кулеба озвучив:
👉 Регіональну політику. Особливий фокус – підтримка прифронтових регіонів, розвиток міжмуніципальної співпраці та модернізація інструментів регіонального розвитку, зокрема ДФРР. Важливим елементом залишається повноцінна робота DREAM як цифрової основи управління публічними інвестиціями.
👉 Житлову політику. Міністерство продовжує формування цілісної житлової політики, масштабування проєктів соціального житла та реалізацію програми єВідновлення. Уже забезпечено компенсації для 180 тисяч родин. Запущено програму підтримки ВПО з тимчасово окупованих територій у розмірі 2 млн грн на родину. Водночас наголошено на необхідності збільшення фінансування цих програм під час внесення змін до Державного бюджету на 2026 рік.
👉 Містобудування та просторовий розвиток. Пріоритетом залишається впровадження чітких і прозорих правил розвитку територій. У 2026 році Мінрозвитку продовжить перехід до цифрових інструментів у містобудуванні, зокрема повноцінну роботу містобудівного кадастру, інтеграцію з державними реєстрами та прозоре планування територій.
Детальні кроки та ключові законопроєкти на 2026 рік додатково представили профільні заступники Міністерства.
Віцепрем’єр-міністр з відновлення України – Міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба разом із заступниками Олексієм Рябикіним, Наталею Козловською та Костянтином Ковальчуком взяв участь у засіданні Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, де представив ключові пріоритети діяльності Міністерства на 2026 рік.
Окрему увагу було приділено проходженню опалювального сезону та стійкості громад в умовах системних атак росії на енергетичну й теплову інфраструктуру.
«Цілеспрямовані атаки по генерації, мережах і теплових вузлах – це стратегія тиску на цивільне життя. У цій ситуації ключову роль відіграють громади. Там, де є відповідальне місцеве управління, підготовлені комунальні служби і координація з державним рівнем, тепло повертається швидше, працюють школи й лікарні, а люди відчувають підтримку держави»,
– наголосив Олексій Кулеба.
Він підкреслив, що завдання держави – послідовно посилювати спроможність громад, зокрема через розвиток когенерації та надання необхідних інструментів для реагування на виклики.
🇪🇺 Також Віцепрем’єр-міністр закликав народних депутатів підтримати два важливі законопроєкти, внесені до зали Верховної Ради в межах зобов’язань України за програмою Ukraine Facility:
▪️законопроєкт щодо підтримки розвитку ефективного та сталого централізованого теплопостачання;
▪️закон №12377 «Про основні засади житлової політики».
Окремо Олексій Кулеба подякував народним депутатам за спільну роботу у 2025 році. Завдяки співпраці з парламентом було ухвалено закон про нагляд за законністю діяльності органів місцевого самоврядування, виконано індикатори Ukraine Facility та забезпечено фінансування Державного фонду регіонального розвитку.
Серед ключових напрямів роботи Мінрозвитку в рамках роботи Комітету Олексій Кулеба озвучив:
👉 Регіональну політику. Особливий фокус – підтримка прифронтових регіонів, розвиток міжмуніципальної співпраці та модернізація інструментів регіонального розвитку, зокрема ДФРР. Важливим елементом залишається повноцінна робота DREAM як цифрової основи управління публічними інвестиціями.
👉 Житлову політику. Міністерство продовжує формування цілісної житлової політики, масштабування проєктів соціального житла та реалізацію програми єВідновлення. Уже забезпечено компенсації для 180 тисяч родин. Запущено програму підтримки ВПО з тимчасово окупованих територій у розмірі 2 млн грн на родину. Водночас наголошено на необхідності збільшення фінансування цих програм під час внесення змін до Державного бюджету на 2026 рік.
👉 Містобудування та просторовий розвиток. Пріоритетом залишається впровадження чітких і прозорих правил розвитку територій. У 2026 році Мінрозвитку продовжить перехід до цифрових інструментів у містобудуванні, зокрема повноцінну роботу містобудівного кадастру, інтеграцію з державними реєстрами та прозоре планування територій.
Детальні кроки та ключові законопроєкти на 2026 рік додатково представили профільні заступники Міністерства.
❤2
🏠Верховна Рада України ухвалила законопроєкт «Про основні засади житлової політики»
Верховна Рада України ухвалила в другому читанні законопроєкт №12377 «Про основні засади житлової політики». Рішення підтримали 250 народних депутатів України.
📑Законопроект, розроблений Міністерством розвитку громад та територій України, передбачає перехід від застарілої радянської моделі житлової політики до сучасних європейських підходів, орієнтованих на потреби людини, прозорі правила та довгостроковий розвиток житлового сектору.
Документ закладає основу для комплексної реформи житлової політики та запроваджує системні інструменти її реалізації. Зокрема, йдеться про розвиток соціальної та доступної оренди, впровадженні інституту операторів соціального й доступного житла, а також механізми залучення інвестицій і публічно-приватного партнерства. Окрему увагу приділено цифровізації процесів та впровадженню прозорого електронного обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Для підготовки законопроєкту до другого читання було створено робочу групу, до складу якої увійшли представники профільних комітетів Верховної Ради України, органів виконавчої влади, асоціацій органів місцевого самоврядування та міжнародних партнерів.
👉Детальніше про те, які зміни передбачені Законом на сайті Мінрозвитку
Верховна Рада України ухвалила в другому читанні законопроєкт №12377 «Про основні засади житлової політики». Рішення підтримали 250 народних депутатів України.
📑Законопроект, розроблений Міністерством розвитку громад та територій України, передбачає перехід від застарілої радянської моделі житлової політики до сучасних європейських підходів, орієнтованих на потреби людини, прозорі правила та довгостроковий розвиток житлового сектору.
Документ закладає основу для комплексної реформи житлової політики та запроваджує системні інструменти її реалізації. Зокрема, йдеться про розвиток соціальної та доступної оренди, впровадженні інституту операторів соціального й доступного житла, а також механізми залучення інвестицій і публічно-приватного партнерства. Окрему увагу приділено цифровізації процесів та впровадженню прозорого електронного обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
“Ухвалення цього Закону означає фактичний запуск нової житлової політики в Україні. Ми відходимо від застарілих підходів і формуємо систему, у центрі якої людина, її потреби та реальні інструменти доступу до житла. Це також важливий сигнал для громад і міжнародних партнерів про наявність зрозумілих, передбачуваних правил і готовність України масштабувати інвестиції у житловий сектор», – зазначив Віцепрем’єр-міністр з відновлення України – Міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба.
Для підготовки законопроєкту до другого читання було створено робочу групу, до складу якої увійшли представники профільних комітетів Верховної Ради України, органів виконавчої влади, асоціацій органів місцевого самоврядування та міжнародних партнерів.
👉Детальніше про те, які зміни передбачені Законом на сайті Мінрозвитку
❤5👍2🤨2
♨️ У Києві триває відновлення та стабілізація систем теплопостачання після російських обстрілів
Внаслідок однієї з наймасованіших атак на критичну інфраструктуру столиці 9 січня без опалення тимчасово залишилися близько шести тисяч житлових будинків. На сьогодні подачу теплоносія комунальники повернули до понад 5,5 тисячі багатоповерхівок. Роботи з відновлення теплопостачання до інших будинків тривають цілодобово.
Про поточну ситуацію по країні та в столиці щодо роботи систем тепло- і водопостачанням після російських обстрілів та в умовах негоди розповів заступник Міністра розвитку громад та територій України Костянтин Ковальчук під час онлайн-брифінгу. Участь у заході також взяв заступник міністра енергетики Микола Колісник.
- розповів Костянтин Ковальчук.
Паралельно триває розгортання додаткових пунктів незламності та пунктів обігріву. У Києві їхня кількість перевищує 1300. Також залучаються генератори великої потужності ДСНС. Водночас альтернативні джерела живлення забезпечені паливом.
У Київській області, зокрема в частині Бучанського району, системи тепло-, водопостачання та водовідведення працюють, зокрема і за рахунок резервного живлення.
🏢 У цілому по Україні, з урахуванням ситуації в столиці, теплопостачанням забезпечено понад 98,5% житлових будинків - це більше ніж 70 тисяч. У роботі перебуває понад 17 тисяч котелень. Також понад 99% об’єктів соціальної сфери - лікарні, школи, заклади соціального захисту - з теплом.
Системи водопостачання та водовідведення працюють переважно у штатному режимі, де необхідно - залучаються альтернативні джерела живлення.
Внаслідок однієї з наймасованіших атак на критичну інфраструктуру столиці 9 січня без опалення тимчасово залишилися близько шести тисяч житлових будинків. На сьогодні подачу теплоносія комунальники повернули до понад 5,5 тисячі багатоповерхівок. Роботи з відновлення теплопостачання до інших будинків тривають цілодобово.
Про поточну ситуацію по країні та в столиці щодо роботи систем тепло- і водопостачанням після російських обстрілів та в умовах негоди розповів заступник Міністра розвитку громад та територій України Костянтин Ковальчук під час онлайн-брифінгу. Участь у заході також взяв заступник міністра енергетики Микола Колісник.
«Ситуація в Києві залишається складною в умовах посилення морозів. Наразі без опалення залишаються менш ніж 500 будинків. Найбільше — у Печерському, Шевченківському та Голосіївському районах. Це пов’язано, зокрема, з технічними роботами зі зниження тиску та зливу теплоносія для збереження внутрішньобудинкових мереж. Наразі відбувається поетапний повторний запуск будинків. Усі наявні бригади працюють, додатково місцевою владою залучаються аварійні команди з інших районів. Водовідведення і водопостачання Києва працюють у штатному режимі»,
- розповів Костянтин Ковальчук.
Паралельно триває розгортання додаткових пунктів незламності та пунктів обігріву. У Києві їхня кількість перевищує 1300. Також залучаються генератори великої потужності ДСНС. Водночас альтернативні джерела живлення забезпечені паливом.
У Київській області, зокрема в частині Бучанського району, системи тепло-, водопостачання та водовідведення працюють, зокрема і за рахунок резервного живлення.
🏢 У цілому по Україні, з урахуванням ситуації в столиці, теплопостачанням забезпечено понад 98,5% житлових будинків - це більше ніж 70 тисяч. У роботі перебуває понад 17 тисяч котелень. Також понад 99% об’єктів соціальної сфери - лікарні, школи, заклади соціального захисту - з теплом.
Системи водопостачання та водовідведення працюють переважно у штатному режимі, де необхідно - залучаються альтернативні джерела живлення.
🇪🇺Мінрозвитку представило механізми впровадження європейських стандартів безбар’єрності в Україні
Відбулася робоча зустріч щодо напрацювання рішень у сфері безбар’єрності на основі європейської практики. Йдеться про результати обміну досвідом української делегації, яка вивчала моделі управління безбар’єрністю на державному та муніципальному рівнях у столиці Австрії — Відні. Від Міністерства розвитку громад та територій про можливі механізми імплементації та вже наявні українські рішення розповіла заступниця Міністра Наталія Козловська.
У зустрічі взяли участь Перша леді України Олена Зеленська, радниця-уповноважена Президента з питань безбар’єрності Тетяна Ломакіна, представники уряду та органів місцевого самоврядування.
💬“Тримаємо тему безбар’єрності у фокусі уваги - це те, що не можна відкласти. Відкласти — означає відкласти життя, відкласти боротьбу за права людини в широкому сенсі цього слова. Учасники Віденської програми поділилися вже конкретними пропозиціями, які напрацювали після візиту як на рівні громад, з урахуванням місцевої специфіки та викликів, так і на рівні державної політики. Сподіваюся, що досвід європейських колег допоможе систематизувати підходи й прискорити впровадження рішень із безбар’єрності на місцях”, — підкреслила Олена Зеленська.
Основними темами зустрічі стали контроль у сфері безбар’єрності, розвиток підходів активного довголіття та підтриманого проживання, реформа ринку праці й програми профорієнтації та розширення пакета послуг для молоді.
Заступниця Міністра Наталія Козловська зазначила, що в межах реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору Україна послідовно впроваджує найкращі міжнародні практики. Одним із важливих прикладів є досвід Відня — європейського лідера системної фізичної безбар’єрності, орієнтованої на реальні потреби людей.
💬«Ефективна політика безбар’єрності ґрунтується не лише на будівельних нормах, а передусім на чітко визначеній відповідальності, інтегрованій у систему управління, та постійному контролі на всіх етапах — від планування до експлуатації. Перший ключовий крок імплементації досвіду Відня в Україні — інституційне закріплення відповідальності на місцевому рівні. Напрацювання за результатами ознайомлення з австрійською моделлю інтегровані у проєкт Закону України «Про основні засади державної політики формування безбар’єрного суспільства в Україні», який уже розроблено міжвідомчою робочою групою”, - зазначила Наталія Козловська.
Відбулася робоча зустріч щодо напрацювання рішень у сфері безбар’єрності на основі європейської практики. Йдеться про результати обміну досвідом української делегації, яка вивчала моделі управління безбар’єрністю на державному та муніципальному рівнях у столиці Австрії — Відні. Від Міністерства розвитку громад та територій про можливі механізми імплементації та вже наявні українські рішення розповіла заступниця Міністра Наталія Козловська.
У зустрічі взяли участь Перша леді України Олена Зеленська, радниця-уповноважена Президента з питань безбар’єрності Тетяна Ломакіна, представники уряду та органів місцевого самоврядування.
💬“Тримаємо тему безбар’єрності у фокусі уваги - це те, що не можна відкласти. Відкласти — означає відкласти життя, відкласти боротьбу за права людини в широкому сенсі цього слова. Учасники Віденської програми поділилися вже конкретними пропозиціями, які напрацювали після візиту як на рівні громад, з урахуванням місцевої специфіки та викликів, так і на рівні державної політики. Сподіваюся, що досвід європейських колег допоможе систематизувати підходи й прискорити впровадження рішень із безбар’єрності на місцях”, — підкреслила Олена Зеленська.
Основними темами зустрічі стали контроль у сфері безбар’єрності, розвиток підходів активного довголіття та підтриманого проживання, реформа ринку праці й програми профорієнтації та розширення пакета послуг для молоді.
Заступниця Міністра Наталія Козловська зазначила, що в межах реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору Україна послідовно впроваджує найкращі міжнародні практики. Одним із важливих прикладів є досвід Відня — європейського лідера системної фізичної безбар’єрності, орієнтованої на реальні потреби людей.
💬«Ефективна політика безбар’єрності ґрунтується не лише на будівельних нормах, а передусім на чітко визначеній відповідальності, інтегрованій у систему управління, та постійному контролі на всіх етапах — від планування до експлуатації. Перший ключовий крок імплементації досвіду Відня в Україні — інституційне закріплення відповідальності на місцевому рівні. Напрацювання за результатами ознайомлення з австрійською моделлю інтегровані у проєкт Закону України «Про основні засади державної політики формування безбар’єрного суспільства в Україні», який уже розроблено міжвідомчою робочою групою”, - зазначила Наталія Козловська.
❤3
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
🏗️Заступниця Міністра розвитку громад та територій України Наталія Козловська в ефірі телеканалу «Ми — Україна» пояснила ключові зміни, які запускає ухвалений Парламентом законопроєкт «Про основні засади житлової політики».
«Новий закон замінює застарілу логіку сучасними правилами, які відповідають реаліям. Це рамковий документ, що задає напрям для комплексного оновлення законодавства у сфері житлової політики»,
— наголосила Наталія Козловська.
У розмові йшлося про цифровізацію житлової сфери і єдину систему обліку, про те як будуть працювати соціальне, службове та доступне житло та які зміни очікують на ринок оренди житла.
Деталі — у відеокоментарі
«Новий закон замінює застарілу логіку сучасними правилами, які відповідають реаліям. Це рамковий документ, що задає напрям для комплексного оновлення законодавства у сфері житлової політики»,
— наголосила Наталія Козловська.
У розмові йшлося про цифровізацію житлової сфери і єдину систему обліку, про те як будуть працювати соціальне, службове та доступне житло та які зміни очікують на ринок оренди житла.
Деталі — у відеокоментарі
❤3
❗️ Оголошено обов’язкову евакуацію дітей разом з батьками чи законними представниками із п’яти населених пунктів Запорізької області.
Рішення ухвалили на черговому засіданні Координаційного штабу з питань евакуації, яке відбулося під головуванням Віцепремʼєр-міністра з відновлення України — Міністра розвитку громад та територій Олексія Кулеби.
📍 Евакуації там підлягають 40 дітей із 26 родин. Для приймання та розміщення евакуйованих визначено Черкаську область.
ℹ️ Також триває обовʼязкова евакуація дітей разом з батьками чи законними представниками:
🔹у Донецькій області: з квітня 2023 року по 11 січня 2026 року евакуйовано 19 447 дітей, у громадах Краматорського району залишається евакуювати 652 дитини;
🔹у Дніпропетровській області: евакуацію оголошено у 40 населених пунктах Синельниківського району, вже евакуйовано 378 дітей.
В Україні працює 19 транзитних центрів, де люди отримують гуманітарну, медичну, психологічну, юридичну та соціальну допомогу. Евакуація відбувається у взаємодії ДСНС, Національної поліції, місцевих громад, волонтерів і міжнародних партнерів. На прифронтових територіях працюють спеціалізовані підрозділи ДСНС «Фенікс» та Нацполіції «Білий Янгол».
👉 Детальніше на сайті Мінрозвитку
Рішення ухвалили на черговому засіданні Координаційного штабу з питань евакуації, яке відбулося під головуванням Віцепремʼєр-міністра з відновлення України — Міністра розвитку громад та територій Олексія Кулеби.
📍 Евакуації там підлягають 40 дітей із 26 родин. Для приймання та розміщення евакуйованих визначено Черкаську область.
«Проведення обовʼязкової евакуації — одне з найскладніших рішень, які ми ухвалюємо. Але в умовах постійної загрози обстрілів це єдиний відповідальний крок, що дозволяє зберегти життя, насамперед дітей. Ми координуємо роботу з центральними органами влади та місцевими громадами, щоб кожна родина мала зрозумілий і максимально безпечний алгоритм дій та отримала необхідну підтримку на всіх етапах евакуації», — наголосив Олексій Кулеба.
ℹ️ Також триває обовʼязкова евакуація дітей разом з батьками чи законними представниками:
🔹у Донецькій області: з квітня 2023 року по 11 січня 2026 року евакуйовано 19 447 дітей, у громадах Краматорського району залишається евакуювати 652 дитини;
🔹у Дніпропетровській області: евакуацію оголошено у 40 населених пунктах Синельниківського району, вже евакуйовано 378 дітей.
В Україні працює 19 транзитних центрів, де люди отримують гуманітарну, медичну, психологічну, юридичну та соціальну допомогу. Евакуація відбувається у взаємодії ДСНС, Національної поліції, місцевих громад, волонтерів і міжнародних партнерів. На прифронтових територіях працюють спеціалізовані підрозділи ДСНС «Фенікс» та Нацполіції «Білий Янгол».
👉 Детальніше на сайті Мінрозвитку
❤1
🚶♀️🇺🇦🇸🇰 На кордоні України та Словаччини відкрито пішохідний перехід «Ужгород – Вишнє-Нємецьке»
Пішохідний перехід на пункті пропуску «Ужгород – Вишнє-Нємецьке» офіційно запрацював. Рішення реалізували у стислі строки завдяки міжурядовим домовленостям між Україною та Словацькою Республікою.
📅 17 жовтня минулого року Олексій Кулеба, Віцепрем’єр-міністр з відновлення України – Міністр розвитку громад та територій, підписав протокол про зміни до міжурядової Угоди про пункти пропуску.
💪 А вже на початку січня 2026 року перехід відкрили для громадян
✅ Пішохідний перехід:
◾спрощує та пришвидшує перетин кордону
◾зменшує навантаження на автомобільний рух
◾особливо важливий для мешканців прикордонних громад і людей, які подорожують з гуманітарних чи робочих причин
🔧 Це лише частина ширшого пакета рішень:
◾готується будівництво пасажирського терміналу (+20% пропускної здатності);
◾підвищено вантажопідйомність пункту «Малий Березний – Убля»;
◾триває робота над Угодою про спільний митний та прикордонний контроль та скороченням часу проходження кордону.
Мінрозвитку разом із міжнародними партнерами продовжує системну роботу, щоб кордон між Україною та ЄС був зручним, безпечним і прогнозованим — навіть в умовах війни.
Пішохідний перехід на пункті пропуску «Ужгород – Вишнє-Нємецьке» офіційно запрацював. Рішення реалізували у стислі строки завдяки міжурядовим домовленостям між Україною та Словацькою Республікою.
📅 17 жовтня минулого року Олексій Кулеба, Віцепрем’єр-міністр з відновлення України – Міністр розвитку громад та територій, підписав протокол про зміни до міжурядової Угоди про пункти пропуску.
💪 А вже на початку січня 2026 року перехід відкрили для громадян
«Пішохідний перехід в Ужгороді – це не символічне рішення, а конкретна відповідь на реальний запит людей. У жовтні ми зафіксували це в міжурядовому протоколі, а вже на початку січня перехід запрацював. Майже 4 тисячі людей скористалися ним за перші дні – це чіткий показник потреби. Для нас важливо, щоб кордон переставав бути бар’єром і ставав сервісом: зручним, передбачуваним і людяним. Саме так ми підходимо до розвитку прикордонної інфраструктури навіть в умовах війни», – наголосив Сергій Деркач, заступник Міністра розвитку громад та територій України.
✅ Пішохідний перехід:
◾спрощує та пришвидшує перетин кордону
◾зменшує навантаження на автомобільний рух
◾особливо важливий для мешканців прикордонних громад і людей, які подорожують з гуманітарних чи робочих причин
🔧 Це лише частина ширшого пакета рішень:
◾готується будівництво пасажирського терміналу (+20% пропускної здатності);
◾підвищено вантажопідйомність пункту «Малий Березний – Убля»;
◾триває робота над Угодою про спільний митний та прикордонний контроль та скороченням часу проходження кордону.
Мінрозвитку разом із міжнародними партнерами продовжує системну роботу, щоб кордон між Україною та ЄС був зручним, безпечним і прогнозованим — навіть в умовах війни.
❤5🤣2
🏠 Як зміниться житлова політика в Україні після ухвалення нового закону та що означає реформа для громадян, громад і бізнесу?
💬 Про це — у великому інтерв’ю заступниці Міністра розвитку громад та територій Наталії Козловської для Інтерфакс Україна.
13 січня Верховна Рада підтримала законопроєкт «Про основні засади житлової політики» — документ, який відкриває шлях до комплексної реформи житлової сфери.
Чому цей законопроєкт є знаковим, які підходи до житла він змінює - пояснює Наталія Козловська.
У розмові йдеться про те, як працюватимуть інструменти соціального, службового та доступного житла у новій логіці.
Також йдеться про участь приватного сектору та міжнародних фінансових організацій у житлових проєктах — новий закон робить ці механізми зрозумілими та прогнозованими.
👉 Про філософію реформи, практичні рішення та можливості, а також на які законодавчі зміни ще чекати в житловій сфері в повній версії інтерв’ю.
💬 Про це — у великому інтерв’ю заступниці Міністра розвитку громад та територій Наталії Козловської для Інтерфакс Україна.
13 січня Верховна Рада підтримала законопроєкт «Про основні засади житлової політики» — документ, який відкриває шлях до комплексної реформи житлової сфери.
Чому цей законопроєкт є знаковим, які підходи до житла він змінює - пояснює Наталія Козловська.
У розмові йдеться про те, як працюватимуть інструменти соціального, службового та доступного житла у новій логіці.
«Залишаються всі знайомі українцям інструменти, як-от службове, соціальне і доступне житло. І хоча вони мають ті самі назви, що й раніше, змінюється їх наповнення», — зазначає заступниця Міністра. Вона пояснює, чому можливість комбінувати різні моделі в одному об’єкті важлива для відбудови та вирішення житлового питання людей.
Окремий блок — про майбутню Державну житлову стратегію та які сфери вона охопить.
В інтерв’ю порушили й тему управління житловим фондом — баланс між ОСББ, управляючими компаніями та відповідальністю місцевого самоврядування. Йдеться про якісне обслуговування будинків і продовження їхнього життєвого циклу.
Окрема увага приділена ринку приватної оренди. «Ми повинні перейти до цивілізованих взаємовідносин у питаннях оренди. Серед основних засад — обов’язковість договору. Ми вважаємо, що цей договір повинен бути публічним та зареєстрованим, наприклад, через застосунок “Дія”», — наголошує Наталія Козловська.
Також йдеться про участь приватного сектору та міжнародних фінансових організацій у житлових проєктах — новий закон робить ці механізми зрозумілими та прогнозованими.
👉 Про філософію реформи, практичні рішення та можливості, а також на які законодавчі зміни ще чекати в житловій сфері в повній версії інтерв’ю.
👍1
🇪🇺🇺🇦 Механізм Ukraine Investment Framework (UIF) — інвестиційна компонента програми Ukraine Facility від Європейського Союзу, яка дозволяє залучати фінансування на відбудову та розвиток.
💹 Важливою перевагою UIF є суттєве покращення умов доступу до фінансування для державних та муніципальних підприємств. Ризики покриває Єврокомісія, відтак муніципальні підприємства мають можливість залучати фінансування від МФО без використання суверенних та місцевих гарантій.
💧 Також муніципальні підприємства у сферах водопостачання, водовідведення та теплопостачання потребують пільгових умов кредитування. Такі умови можуть надати фінансові установи, які отримали гарантії UIF і мають змішане фінансування з грантовим компонентом. Саме грантова складова надає можливість зменшити відсотки в життєвому циклі проєкту.
🤝 Залучення фінансування в межах UIF є комплексним процесом, що потребує фахової комунікації та координації, яку у своїх секторах забезпечує команда Мінрозвитку. Мінрозвитку займає проактивну позицію, виступаючи безпосереднім ініціатором залучення інвестицій у відбудову і розвиток транспортної, соціальної та критичної інфраструктури.
💼 Команда Мінрозвитку формує портфель проєктів, здійснює їх пріоритезацію відповідно до актуальних потреб громад та забезпечує фаховий супровід під час переговорів з міжнародними партнерами. Саме системна підготовка та адвокація проєктів з боку Міністерства є ключовою передумовою щодо залучення необхідного фінансування.
💰У 2025 році вже вдалося залучити значний обсяг гарантій та грантів на суму близько 2,2 млрд євро. Зокрема, у портфелі Мінрозвитку Європейського інвестиційного банку (ЄІБ), який складає 64% від загального обсягу портфелю банку, погоджено гарантії на суму 1,319 млрд євро для 15 проєктів.
🗓️ На 2026 рік команда Мінрозвитку працює над тим, щоб залучити додаткове фінансування проєктів, спрямованих на інтеграцію України до європейського транспортного простору, вирішення житлових питань громадян, енергоефективність та відбудову соціальної інфраструктури.
💹 Важливою перевагою UIF є суттєве покращення умов доступу до фінансування для державних та муніципальних підприємств. Ризики покриває Єврокомісія, відтак муніципальні підприємства мають можливість залучати фінансування від МФО без використання суверенних та місцевих гарантій.
💧 Також муніципальні підприємства у сферах водопостачання, водовідведення та теплопостачання потребують пільгових умов кредитування. Такі умови можуть надати фінансові установи, які отримали гарантії UIF і мають змішане фінансування з грантовим компонентом. Саме грантова складова надає можливість зменшити відсотки в життєвому циклі проєкту.
🤝 Залучення фінансування в межах UIF є комплексним процесом, що потребує фахової комунікації та координації, яку у своїх секторах забезпечує команда Мінрозвитку. Мінрозвитку займає проактивну позицію, виступаючи безпосереднім ініціатором залучення інвестицій у відбудову і розвиток транспортної, соціальної та критичної інфраструктури.
💼 Команда Мінрозвитку формує портфель проєктів, здійснює їх пріоритезацію відповідно до актуальних потреб громад та забезпечує фаховий супровід під час переговорів з міжнародними партнерами. Саме системна підготовка та адвокація проєктів з боку Міністерства є ключовою передумовою щодо залучення необхідного фінансування.
💰У 2025 році вже вдалося залучити значний обсяг гарантій та грантів на суму близько 2,2 млрд євро. Зокрема, у портфелі Мінрозвитку Європейського інвестиційного банку (ЄІБ), який складає 64% від загального обсягу портфелю банку, погоджено гарантії на суму 1,319 млрд євро для 15 проєктів.
🗓️ На 2026 рік команда Мінрозвитку працює над тим, щоб залучити додаткове фінансування проєктів, спрямованих на інтеграцію України до європейського транспортного простору, вирішення житлових питань громадян, енергоефективність та відбудову соціальної інфраструктури.
❤4
🛳️ Морські порти України завершили 2025 рік із результатом, який підтверджує стійкість галузі в умовах війни.
Попри обстріли портової інфраструктури, численні повітряні тривоги та постійні загрози, порти зберегли роботу і виконали річний план вантажообігу більш ніж на 95%.
Плановий показник на 2025 рік становив 86,2 млн тонн.
📊 Фактично було перевалено 82,2 млн тонн, що відповідає понад 95% плану. Водночас прогнозний показник вантажообігу (81,769 млн тонн) перевиконано — на рівні 100,5%.
🌾 Основу вантажообігу, як і раніше, склала аграрна продукція — 44,2 млн тонн - більш ніж половина загального обсягу. Помітно зросли контейнерні перевезення: у 2025 році порти обробили 215 748 TEU проти 129 902 TEU роком раніше (+66%).
🚨 Серйозним викликом для портів залишалися повітряні тривоги та удари по інфраструктурі. Лише в Одеській області сигнал тривоги лунав понад 800 разів, а сумарний простій через безпекові обмеження перевищив один місяць — фактично місяць втраченої операційної роботи.
⚓️ Попри все, завдяки професіоналізму портовиків, операторів, стивідорних компаній та всіх фахівців галузі, портова галузь забезпечила безперервність морської логістики та експортних перевезень.
Попри обстріли портової інфраструктури, численні повітряні тривоги та постійні загрози, порти зберегли роботу і виконали річний план вантажообігу більш ніж на 95%.
Плановий показник на 2025 рік становив 86,2 млн тонн.
📊 Фактично було перевалено 82,2 млн тонн, що відповідає понад 95% плану. Водночас прогнозний показник вантажообігу (81,769 млн тонн) перевиконано — на рівні 100,5%.
🌾 Основу вантажообігу, як і раніше, склала аграрна продукція — 44,2 млн тонн - більш ніж половина загального обсягу. Помітно зросли контейнерні перевезення: у 2025 році порти обробили 215 748 TEU проти 129 902 TEU роком раніше (+66%).
«Морські порти працюють під постійною загрозою, але залишаються ключовою опорою економіки. Упродовж року українська продукція експортувалася до 55 країн світу. Це вчергове підтверджує стійкість портової галузі та спроможність України працювати навіть в умовах воєнних загроз. Дякую Силам оборони України та Військово-Морським Силам ЗСУ за захист судноплавства і роботу морських коридорів», — наголосив віцепрем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба.
🚨 Серйозним викликом для портів залишалися повітряні тривоги та удари по інфраструктурі. Лише в Одеській області сигнал тривоги лунав понад 800 разів, а сумарний простій через безпекові обмеження перевищив один місяць — фактично місяць втраченої операційної роботи.
⚓️ Попри все, завдяки професіоналізму портовиків, операторів, стивідорних компаній та всіх фахівців галузі, портова галузь забезпечила безперервність морської логістики та експортних перевезень.
❤2👏2